1939

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 1939 (значення).

Рік:	1936 · 1937 · 1938 — 1939 — 1940 · 1941 · 1942
Десятиліття:	1910-ті · 1920-ті — 1930-ті — 1940-ві · 1950-ті
Століття:	XVIII · XIX —  XX — XXI · XXII
Тисячоліття:	1-ше — 2-ге — 3-тє

1939 в інших календарях

Григоріанський	1939 MCMXXXIX
Ab urbe condita	2692
Ассирійський	6689
Календар бахаї	95–96
Бенгальський	1346
Берберський	2889
Буддистський	2483
Бірманський	1301
Візантійський	7447–7448
Китайський	戊寅年 (земляний тигр) 4635 або 4575     — до — 己卯年 (земляний кролик) 4636 або 4576
Коптський	1655–1656
Ефіопський	1931–1932
Єврейський	5699–5700
Індуські календарі
- Вікрам самват	1995–1996
- Шака самват	1860–1861
- Калі Юґа	5039–5040
Іранський	1317–1318
Ісламський	1357–1358
Японський	Сьова 14 (昭和１４年)
Яванський	1869–1870
Календар чучхе	28
Юліанський	Григоріанський мінус 13 д.
Корейський	4272
Тайванський	РК 28 民國28年
Тайський сонячний	2481–2482

Події

• 10 січня — утворені Запорізька, Кіровоградська і Сумська області УРСР
• 4 березня — німецьким урядом була прийнята постанова, за якою легалізовувалося примусове долучення до роботи єврейського населення Третього Рейху.
• 14 березня — Угорщина розпочала війну проти Карпатської України
• 15 березня — в місті Хуст проголошено незалежність Карпатської України
• 28 березня — генерал Франко захопив Мадрид.
• 23 серпня  — підписаний у Москві договір про ненапад між СРСР та Третім Рейхом (Пакт Молотова — Ріббентропа)
• 1 вересня — вторгненням німецьких військ в Польську республіку розпочалась Друга світова війна
• 3 вересня — Велика Британія і Французька республіка оголосили війну Третьому Рейху
• 5 вересня — США оголосили про свій нейтралітет в європейській війні
• 6 вересня — Третій Рейх окупував Краків у Польській республіці
• 17 вересня — СРСР напав на Польську республіку, Східна Галичина переходить до складу Радянського Союзу
• 22 вересня — у Бересті відбувся спільний радянсько-німецький військовий парад
• 28 вересня — За німецько-радянським договором Польща поділяється між СРСР та Німеччиною
• 26 жовтня — Народні збори Західної України у Львові ухвалили звернутися до Верховної Ради СРСР із проханням включити Східну Галичину і Волинь до складу Української РСР
• 28 жовтня — Італія поставила умову Греції віддати їй стратегічні пункти в Греції, для підтримки нейтралітету у Другій світовій війні. Відповідь дати не пізніше ніж 3 години після цієї вимоги. Грецький прем'єр-міністр відповів що він не в змозі прийняти таке рішення за такий короткий час
• 14 листопада — На позачерговій III-й сесії Верховної Ради УРСР одностайно ухвалили Закон про включення Західної України до складу Української РСР. У зв'язку з цим у складі УРСР з'явилося шість нових областей — Волинська, Дрогобицька (у 1959 р. об'єдналася з Львівською), Львівська, Рівненська, Станіславська (Івано-Франківська) і Тернопільська, їх загальна територія становила 88 тис. км², на якій проживали 8 млн осіб, з них 7,5 млн українців.
• 20 листопада — Німецькій поліції наказано арештовувати всіх циган і посилати до концтаборів
• 21 листопада — В Киргизькій РСР утворена Ошська область;
• 26 листопада — У Львові на стадіоні «Поґоні» Динамо (Київ) зіграло зі збірною Львова
• 30 листопада — СРСР напав на Фінляндію, почалася Радянсько-фінська війна.
• Тибетська експедиція Третього Рейху

Народились

Дивись також Категорія:Народились 1939

• 1 січня — Мішель Мерсьє, французька кіноактриса.
• 3 січня — Боббі Халл, канадський хокеїст.
• 6 січня — Лобановський Валерій Васильович, український футболіст, тренер.
• 17 січня — Архієпископ Афінський і всієї Еллади Христодул, предстоятель Елладської православної церкви у 1998—2008.
• 18 січня — Мирослав Вантух, український хореограф, художній керівник заслуженого ансамблю танцю України ім. П.Вірського.
• 24 січня — Лобода Борис Іванович, диктор, артист розмовного жанру, заслужений артист України.
• 31 січня — Пороховщиков Олександр Шалвович, російський кіноактор.
• 1 лютого — Максимова Катерина Сергіївна, російська балерина.
• 5 лютого — Ібрагімбеков Рустам, азербайджанський письменник, кіносценарист.
• 8 лютого — Колесник Раїса Самсонівна, українська оперна співачка.
• 20 березня — Браян Малруні, канадський політичний діяч.
• 31 березня — Римар Петро Олексійович, український архітектор, член Національної спілки архітекторів України, член International Council on Monuments and Sites (ICOMOS) (Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць), член Українського національного комітету ICOMOS, член Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК).
• 2 квітня — Гаврилюк Іван Михайлович, художник-графік, ілюстратор, живописець. Член НСХУ.
• 2 квітня — Марвін Гей-молодший, американський співак.
• 7 квітня — Френсіс Форд Коппола, американський сценарист, продюсер, кінорежисер.
• 13 квітня — Пол Сорвіно, актор.
• 26 квітня — Дворжецький Владислав Вацлавович, російський кіноактор.
• 5 травня — Володимир Карабут, український філософ, поет, вчитель і викладач.
• 13 травня — Харві Кейтель, американський кіноактор.
• 20 травня — Роман Карцев, естрадний актор.
• 30 травня — Майкл Поллард, актор.
• 31 травня — Сергій Герасимчук, — український художник-графік.
• 8 червня — Берні Кейсі, актор.
• 17 червня — Кшиштоф Зануссі, польський кінорежисер.
• 30 червня — Яніс Петерс, латиський поет.
• 2 липня — Пол Вільямс, співак.
• 5 липня — Морозенко Павло Семенович, радянський актор театру і кіно.
• 6 травня — Юрій Ґамота, фізик академік.
• 11 липня — Борис Нечерда, — український поет.
• 14 липня — Карел Готт, чеський співак.
• 15 липня — Мовчан Павло Михайлович, український поет, кінодраматург, перекладач, політик.
• 17 липня — Кшиштоф Зануссі, польський кінорежисер.
• 19 липня — Леонід Деркач.
• 30 липня — Пітер Богданович, американський кінорежисер.
• 2 серпня — Вес Крейвен, американський кінорежисер.
• 2 серпня — Едвард Паттен, співак.
• 6 серпня — Іванов Анатолій Євгенович, український кінорежисер i сценарист.
• 9 серпня — Романо Проді, голова Європейської Комісії.
• 11 серпня — Кашпіровський Анатолій Михайлович, український лікар-психотерапевт-містифікатор.
• 28 серпня — Івашов Володимир Сергійович, російський кіноактор.
• 29 серпня — Вільям Фрідкін, американський кінорежисер.
• 29 серпня — Джоель Шумахер, американський кінорежисер.
• 17 вересня — Меньшов Володимир Валентинович, російський актор, режисер.
• 22 вересня — Табеї Дзюнко, японська альпіністка.
• 3 жовтня — Каневський Віктор Ізраїльович, український футболіст.
• 8 жовтня — Пол Гоґан, австралійський актор.
• 18 жовтня — Лі Гарві Освальд, убивця президента США Джона Кеннеді.
• 24 жовтня — Мюррей Абрахам, американський актор.
• 27 листопада — Польських Галина Олександрівна, російська кіноактриса.
• 4 грудня — Явоненко Олександр Федотович, український біолог, педагог, член-кореспондент АПН України з 1994.
• 16 грудня — Лів Ульман, норвезька кіноактриса.
• 26 грудня — Тіна Тернер американська співачка.
• 27 грудня — Віторган Еммануїл Гедеонович, російський кіноактор.

Померли

Дивись також Категорія:Померли 1939

• 19 січня — у радянському концтаборі загинув український поет і літературознавець Михайло Драй-Хмара.
• 3 травня — Ауверс Карл, німецький хімік (* 1863).

Нобелівська премія

• з фізики: Ернест Лоуренс — «за винахід і створення циклотрона, за досягнуті за його допомогою результати, особливо за отримання штучних радіоактивних елементів»
• з хімії: Адольф Бутенандт — «за роботи по статевих гормонах», Леопольд Ружичка — «за роботи по поліметиленах і вищих терпенах»
• з медицини та фізіології: Герхард Домагк — «за відкриття антибактеріального ефекту пронтозілу»
• з літератури: Франс Ееміль Сіланпяя — «за його глибоке розуміння селян своєї країни і вишукане мистецтво, з яким він зображував їх спосіб життя і їх зв'язок з природою»
• премія миру: не присуджувалася.

Див. також

• 1939 в кіно
• 1939 у авіації

Примітки

1. Київ зіграв у Львові, 1939 рік [ 9 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Українська Прем'єр-ліга