www.wikidata.uk-ua.nina.az

Східна Галичина за польською термінологією 1919 1939 рр Східна Малопольща історично географічна область на заході Україн

Східна Галичина

Східна Галичина (за польською термінологією 1919-1939 рр. Східна Малопольща) — історично-географічна область на заході України. Сучасні межі Галичини було сформовано під час перебування краю у складі Австрійської імперії протягом 1772–1918 років. Східна Галичина сьогодні обіймає Львівську, Івано-Франківську і Тернопільську область без її північної смуги (більша частина Кременецького району є частиною історичної Волині).

Провінція Галичина та її поділ між Польщею і Україною.
Поділ Східної Галичини на повіти (1910)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Галичина (значення).

Географія

Терен Східної Галичини становить близько 46,8 тис.кв. км. Це північні схили Карпатських гір, басейн верхнього Дністра, Західного Бугу (верхня течія), верхнього Сяну, зі сходу обмежена річкою Збруч.

Площа Східної Галичини на території України (у складі трьох областей — Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської без північної частини) — 47,2 тисячі кв. км, де на початок 2013 року проживали 4845 тис. мешканців. Історичні східногалицькі землі в Україні та Польщі у сумі займають територію 56,8 тис. км² й нараховують до 5,5 мільйонів мешканців.

Частина Галичини в межах сучасної України займає 8,2 % площі країни, тут проживає 10,4 % її населення.

Крайні точки території Східної Галичини в межах України:

  • на півдні — вершина 1557,4 в Чивчинських горах на українсько-румунському кордоні біля джерел потоку Боєрівка (Верховинський район Івано-Франківської області). 47°44′ півн. широти, 24°55′ східн. довготи;

Таким чином геометричний центр Східної Галичини (точка, в якій перетинаються середні для неї паралель і меридіан) розташований за координатами 49°15′ півн. широти, 24°35′ східн. довготи (№ 1 на мапі). Це південно-східні околиці міста Бурштина Івано-Франківської області.

Для історичної (етнографічної) Галичини крайньою західною точкою було село Шляхтова біля Пенінських гір (тепер Новоторзький повіт Малопольського воєводства) — 49°24′ півн. широти, 20°30′ східн. довготи. Тож координатами геометричного центру історичної Галичини будуть 49°15′ півн. широти, 23°28′ східн. довготи — це координати міста Борислава.

Історія

У докиївські часи тут мешкали давньослов'янські племена дулібів і білих хорватів.

У X столітті землі були завойовані Володимиром І.

Розташування Східної Галичини на мапі Польської республіки. Рожевим кольором позначена частина яка відійшла після 1945 року до СРСР, зелена до Польщі

У XII столітті на цій території утворилися Галицьке, Звенигородське, Перемишльське і Теребовльське князівства. У XIII столітті вони були об'єднані у єдине Галицьке князівство, складової Галицько-Волинської держави, з ХІІІ ст. Королівства Русі, що ділилось на Галицьку, Львівську, Перемиську, Сяноцьку, Холмську і Белзьку землі-князівства.

У другій половині XIV століття Руське королівство тимчасово потрапило до складу Королівства Польського за життя Казимира ІІІ, згодом Угорського королівства, через повстання у якому було захоплене Польщею і у середині 1440-х роках було трансформоване у Руське воєводство з адміністративним центром у Львові. При цьому папи римські не визнавали зверхності тут королів Польщі, через що з XVI ст. титулярними королями Галичини стали Габсбурги.

У 1772 році, після першого поділу Речі Посполитої австрійські Габсбурги перейняли владу над Королівством Галичини та Володимирії — коронного краю Австрійської монархії, до якої долучили Краківську землю (Малопольщу).

У ХІХ ст. декілька разів ставилось питання про розподіл провінції на Західну (польську) і Східну (українську) Галичину, що відхиляв Франц Йосиф І. В ході «Весни народів» виголошена Головною Руською Радою дана вимога отримала в 1850 р. тільки часткову реалізацію в розподілі повітових судів між апеляційними судами у Кракові (ввійшла територія з переважно польським населенням) та Львові (територія з переважно українським населенням, яка й почала називатися Східною Галичиною).

У 1910 р. у Східній Галичині проживали 3791 тисяч українців (71,1 %), 770 тисяч поляків (14,4 %), 660 тисяч євреїв (12,4 %), 65 тисяч німців і австрійців (1,2 %). За конфесійною приналежністю було 3291 тисяч (61,7 %) греко-католиків (українців), 1350 тисяч (25,3 %) римо-католиків (поляків і латинників), 659 тисяч (12,4 %) юдеїв.

У 1918 році, після розпаду Австро-Угорської імперії на Східній Галичині була створена Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).

18 липня 1919 року внаслідок польсько-української війни вся Галичина була окупована Польщею і перейменована на Східну Малопольщу.

У вересні 1939 року згідно з пактом Ріббентропа—Молотова Східна Галичина (46 повітів) була окупована Червоною армією, 1 листопада анексована СРСР і 15 листопада включена відповідно до Української РСР.

1 серпня 1941 року Східна Галичина приєднана до Генеральної губернії (Дистрикт Галичина).

У 1944 році була відновлена радянська окупація у Східній Галичині, причому її західна частина була віддана Польщі (Польська Народна Республіка, комуністична).

У 1991 році Східна Галичина, як і решта територій УРСР, увійшла до складу України, тоді як західна частина Східної Галичини також залишилася в Польщі після падіння комунізму.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Мельник І. У пошуках центру Галичини [ 19 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Zbruč. — 2015. — 10 грудня.
  2. Grzegorz Hryciuk. Przemiany narodowościowe i ludnościowe w Galicji Wschodniej i na Wołyniu w latach 1931–1948. — 2005, Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek. — s. 25-27. — ISBN 83-7441-121-X.

Посилання

Східна Галичина
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Галичина»
Файли у Вікісховищі?


Це незавершена стаття з історії України та українців.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shidna Galichina za polskoyu terminologiyeyu 1919 1939 rr Shidna Malopolsha istorichno geografichna oblast na zahodi Ukrayini Suchasni mezhi Galichini bulo sformovano pid chas perebuvannya krayu u skladi Avstrijskoyi imperiyi protyagom 1772 1918 rokiv Shidna Galichina sogodni obijmaye Lvivsku Ivano Frankivsku i Ternopilsku oblast bez yiyi pivnichnoyi smugi bilsha chastina Kremeneckogo rajonu ye chastinoyu istorichnoyi Volini Provinciya Galichina ta yiyi podil mizh Polsheyu i Ukrayinoyu Podil Shidnoyi Galichini na poviti 1910 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Galichina znachennya Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Div takozh 4 Primitki 5 PosilannyaGeografiya RedaguvatiTeren Shidnoyi Galichini stanovit blizko 46 8 tis kv km Ce pivnichni shili Karpatskih gir basejn verhnogo Dnistra Zahidnogo Bugu verhnya techiya verhnogo Syanu zi shodu obmezhena richkoyu Zbruch Plosha Shidnoyi Galichini na teritoriyi Ukrayini u skladi troh oblastej Lvivskoyi Ivano Frankivskoyi ta Ternopilskoyi bez pivnichnoyi chastini 47 2 tisyachi kv km de na pochatok 2013 roku prozhivali 4845 tis meshkanciv Istorichni shidnogalicki zemli v Ukrayini ta Polshi u sumi zajmayut teritoriyu 56 8 tis km j narahovuyut do 5 5 miljoniv meshkanciv 1 Chastina Galichini v mezhah suchasnoyi Ukrayini zajmaye 8 2 ploshi krayini tut prozhivaye 10 4 yiyi naselennya Krajni tochki teritoriyi Shidnoyi Galichini v mezhah Ukrayini na pivnochi livij bereg r Zahidnij Bug bilya s Pisochne Sokalskij rajon Lvivskoyi oblasti 50 46 pivn shiroti 24 08 shidn dovgoti vid Grinvicha na shodi misce vpadinnya richki Zbruch do Dnistra bilya s Okopi Chortkivskij rajon Ternopilskoyi oblasti 48 33 pivn shiroti 26 27 shidn dovgoti na pivdni vershina 1557 4 v Chivchinskih gorah na ukrayinsko rumunskomu kordoni bilya dzherel potoku Boyerivka Verhovinskij rajon Ivano Frankivskoyi oblasti 47 44 pivn shiroti 24 55 shidn dovgoti na zahodi urochishe Savinskij Lis bilya sela Katina Starosambirskij rajon Lvivskoyi oblasti 49 31 pivn shiroti 22 43 shidn dovgoti Takim chinom geometrichnij centr Shidnoyi Galichini tochka v yakij peretinayutsya seredni dlya neyi paralel i meridian roztashovanij za koordinatami 49 15 pivn shiroti 24 35 shidn dovgoti 1 na mapi Ce pivdenno shidni okolici mista Burshtina Ivano Frankivskoyi oblasti Dlya istorichnoyi etnografichnoyi Galichini krajnoyu zahidnoyu tochkoyu bulo selo Shlyahtova bilya Peninskih gir teper Novotorzkij povit Malopolskogo voyevodstva 49 24 pivn shiroti 20 30 shidn dovgoti Tozh koordinatami geometrichnogo centru istorichnoyi Galichini budut 49 15 pivn shiroti 23 28 shidn dovgoti ce koordinati mista Borislava 1 Istoriya RedaguvatiU dokiyivski chasi tut meshkali davnoslov yanski plemena dulibiv i bilih horvativ U X stolitti zemli buli zavojovani Volodimirom I Roztashuvannya Shidnoyi Galichini na mapi Polskoyi respubliki Rozhevim kolorom poznachena chastina yaka vidijshla pislya 1945 roku do SRSR zelena do PolshiU XII stolitti na cij teritoriyi utvorilisya Galicke Zvenigorodske Peremishlske i Terebovlske knyazivstva U XIII stolitti voni buli ob yednani u yedine Galicke knyazivstvo skladovoyi Galicko Volinskoyi derzhavi z HIII st Korolivstva Rusi sho dililos na Galicku Lvivsku Peremisku Syanocku Holmsku i Belzku zemli knyazivstva U drugij polovini XIV stolittya Ruske korolivstvo timchasovo potrapilo do skladu Korolivstva Polskogo za zhittya Kazimira III zgodom Ugorskogo korolivstva cherez povstannya u yakomu bulo zahoplene Polsheyu i u seredini 1440 h rokah bulo transformovane u Ruske voyevodstvo z administrativnim centrom u Lvovi Pri comu papi rimski ne viznavali zverhnosti tut koroliv Polshi cherez sho z XVI st titulyarnimi korolyami Galichini stali Gabsburgi U 1772 roci pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi avstrijski Gabsburgi perejnyali vladu nad Korolivstvom Galichini ta Volodimiriyi koronnogo krayu Avstrijskoyi monarhiyi do yakoyi doluchili Krakivsku zemlyu Malopolshu U HIH st dekilka raziv stavilos pitannya pro rozpodil provinciyi na Zahidnu polsku i Shidnu ukrayinsku Galichinu sho vidhilyav Franc Josif I V hodi Vesni narodiv vigoloshena Golovnoyu Ruskoyu Radoyu dana vimoga otrimala v 1850 r tilki chastkovu realizaciyu v rozpodili povitovih sudiv mizh apelyacijnimi sudami u Krakovi vvijshla teritoriya z perevazhno polskim naselennyam ta Lvovi teritoriya z perevazhno ukrayinskim naselennyam yaka j pochala nazivatisya Shidnoyu Galichinoyu 2 U 1910 r u Shidnij Galichini prozhivali 3791 tisyach ukrayinciv 71 1 770 tisyach polyakiv 14 4 660 tisyach yevreyiv 12 4 65 tisyach nimciv i avstrijciv 1 2 Za konfesijnoyu prinalezhnistyu bulo 3291 tisyach 61 7 greko katolikiv ukrayinciv 1350 tisyach 25 3 rimo katolikiv polyakiv i latinnikiv 659 tisyach 12 4 yudeyiv U 1918 roci pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi na Shidnij Galichini bula stvorena Zahidnoukrayinska Narodna Respublika ZUNR 18 lipnya 1919 roku vnaslidok polsko ukrayinskoyi vijni vsya Galichina bula okupovana Polsheyu i perejmenovana na Shidnu Malopolshu U veresni 1939 roku zgidno z paktom Ribbentropa Molotova Shidna Galichina 46 povitiv bula okupovana Chervonoyu armiyeyu 1 listopada aneksovana SRSR i 15 listopada vklyuchena vidpovidno do Ukrayinskoyi RSR 1 serpnya 1941 roku Shidna Galichina priyednana do Generalnoyi guberniyi Distrikt Galichina U 1944 roci bula vidnovlena radyanska okupaciya u Shidnij Galichini prichomu yiyi zahidna chastina bula viddana Polshi Polska Narodna Respublika komunistichna U 1991 roci Shidna Galichina yak i reshta teritorij URSR uvijshla do skladu Ukrayini todi yak zahidna chastina Shidnoyi Galichini takozh zalishilasya v Polshi pislya padinnya komunizmu Div takozh RedaguvatiZahidna Ukrayina Galichina Zahidna Galichina etnografichna Nova Zahidna Galichina Zahidna Galichina sudova Primitki Redaguvati a b Melnik I U poshukah centru Galichini Arhivovano 19 grudnya 2015 u Wayback Machine Zbruc 2015 10 grudnya Grzegorz Hryciuk Przemiany narodowosciowe i ludnosciowe w Galicji Wschodniej i na Wolyniu w latach 1931 1948 2005 Torun Wydawnictwo Adam Marszalek s 25 27 ISBN 83 7441 121 X Posilannya RedaguvatiShidna Galichinau sestrinskih Vikiproyektah Portal Galichina Fajli u Vikishovishi Vortman D Ya Shidna Galichina Arhivovano 6 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 922 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Krivava Kniga Ch 1 Arhivovano 9 lyutogo 2021 u Wayback Machine Materiyali do polskoyi invaziyi na ukrayinski zemli Shidnoyi Galichini 1918 1919 roku Viden Vidannya Uryadu ZUNR 1919 99 s Krivava Kniga Ch 2 Arhivovano 27 sichnya 2021 u Wayback Machine Materiyali do polskoyi invaziyi na ukrayinski zemli Shidnoyi Galichini 1918 1919 roku Viden Vidannya Uryadu ZUNR 1921 242 s Volin i Shidna Galichina 1943 1944 Putivnik po polskih ta ukrayinskih arhivnih dzherelah Arhivovano 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Varshava Naczelnej Dyrekcji Archiwow Panstwowych Derzhavnij Komitet Arhiviv Ukrayini 2003 286 s Ekonomichna ta sociokulturna sfera sela Shidnoyi Galichini 1919 1939 rr v istoriografiyi Arhivovano 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Yevrejska Galichina Arhivovano 2 bereznya 2010 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini ta ukrayinciv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shidna Galichina amp oldid 36902218