Малопо́льське воєво́дство (пол. Województwo małopolskie) — одне із 16 воєводств, територіально-адміністративних одиниць Польщі, розташоване на півдні країни між Сілезією, Свентокшиським воєводством і Підкарпаттям. У теперішніх межах виникло 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи. Площа воєводства — 15 182 км², воно є одним із найменших у країні (12 місце). За кількістю жителів (3,29 млн жителів) займає четверте місце. Густота жителів є однією із найвищих у Польщі — 217 осіб/км² при середній у державі 122 осіб/км².
Малопольське воєводство | |
|---|---|
Województwo małopolskie | |
| Герб | Прапор |
| На мапі Польщі | |
| Адміністративний центр | Краків |
| Населення: | 3 410 901 |
| Площа: | 15 182,87 |
| Густота: | 224,7 |
| Урбанізація: | 49,4 % |
| Номери автомобілів: | K |
| TERYT: 12 | Код ISO: PL-MA |
| | |
| Адмніністративний поділ | |
| Влада | |
| Уряд | |
| Воєвода: | Лукаш Кміта |
| Маршалок: | Вітольд Козловський |
| Адреса: | ul. Basztowa 22 31-156 Kraków (воєвода) ul. Racławicka 56 |
| Лого воєводства: | |
| Мапа | |
| Офіційна сторінка |
Станом на 31 грудня 2009 року у воєводстві проживало 3310,1 тисячі мешканців.
Краків — столиця воєводства — це і старовинна столиця Польщі і резиденція королів. Також тут розташовані найвищі польські гори Татри і п'ять об'єктів, що занесені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Малопольща — це батьківщина Папи Римського Івана Павла II. Його рідні Вадовиці відвідує безліч паломників.
Історія утворення
Після 1815 року рішенням Віденського конгресу територію Західної Галичини було розділено між Царством Польським і Вільним містом Краків. Вільне місто формально було засноване 3 травня 1815. В цьому ж році було оприлюднено Конституцію міста, яка була переглянута і розширена у 1818 році, встановивши істотну автономію для міста.
Протягом повстання 1830-31 Краків був базою для допомоги військам Царства Польського. Після кінця повстання автономія вільного міста була обмежена. Поліцією управляла Австрія, вибір президента схвалювався представниками трьох держав. Краків був зайнятий Австрійським військом з 1836 до 1841. Після невдалого Краківського повстання 1846, Вільне місто анексувала Австрія 16 листопада 1846 і перетворила у Велике Князівство Краківське. Після відновлення незалежності Польщі в 1918 році Краків знову стає одним з найважливіших міст відродженого держави.
23 грудня 1920 року було засноване краківське вроєводство із міста Кракова та 17 повітів з переважно-польським населенням (Бяла, Бохня, Бжесько, Хшанув, Домброва, Ліманова, Мелець, Мислениці, Освенцим, Пільзно, Подгуже, Ропчице, Тарнів, Вадовиці, Величка, Живець, Списько-Оравський), також з 5 повітів з українською меншістю (терени повітів Горлиці, Грибів, Ясло, Новий Санч і Новий Торг). Почало функціонувати 1 вересня 1921 року. У 1923 році в місті відбувається повстання, викликане політичною і економічною кризою в країні.
У 1939-1945 роках Краків був столицею колоніальної адміністрації Генерал-губернаторства. 3 березня 1941 у кварталі Подгуже, неподалік від єврейського району Казімеж, було засноване Краківське гетто. 15 жовтня 1941 року генерал-губернатор Ганс Франк підписав у Варшаві наказ про смертну кару для євреїв, які без дозволу порушували кордони гетто, і також для поляків, які надавали їм допомогу.
Молодь гетто створила ZOB «бойову єврейську організацію» (пол. Żydowska Organizacja Bojowa) і організовувала опір у гетто, допомагаючи підпільній Армії крайовії. Лідерами ZOB були Долек Лібескінд, Шимон і Густа Драгнери. Група під їх керівництвом у союзі з ПОРП (Польською об'єднаною робочою партією) брала участь у різних акціях опору, а саме, підрив кафе «Kazanova», «Cyganeria», кінотеатру «Bagatella» — місць, де збиралися нацистські офіцери; знищення патрульного судна СС на Віслі, гаражів Вермахту, розстріли єврейських зрадників, колабораціоністів та шпигунів СС. На відміну від Варшавського гетто, їх боротьба не призвела до загального повстання.
13-14 березня 1943 нацисти під командою унтерштурмфюрера СС Амона Гёта, коменданта трудового табору Плашув, за участю підрозділів польської та української допоміжної поліції, провели «остаточну ліквідацію гетто». 8 тисяч євреїв, які вважалися придатними до роботи, були перевезені в концтабір Плашув. 2 тисячі євреїв, які вважалися непридатними до роботи, були вбиті прямо на вулицях гетто. Усі інші були відправлені в Аушвіц. Після закінчення операції зі знищення гетто членам єврейського комісаріату та єврейської поліції було наказано зібрати тіла тих, хто був убитий. У наступні місяці групи єврейських ув'язнених з Плашува щодня працювали на території колишнього гетто, очищаючи його. Влітку 1943 року члени комісаріату та єврейської поліції, після того, як гетто було очищено, були також депортовані в Плашув.
В повоєнний час після адміністративної реформи 28 червня 1946 року році Краківське воєводство було відновлене, яке було в 1975 році розділене на більш менші провінції (Краків, Новий Сонч, Тарнов, Бельсько, Катовіце і Кельце). В результаті адміністративної реформи Польщі 1998 року воєводство припинило своє існування і його територія повністю відійшла з 1 січня 1999 року до новоствореного Малопольського воєводства, яке виникло внаслідок проведення адміністративної реформи шляхом об'єднання (частково чи повністю) семи воєводств:
- Краківське (повністю);
- Новосяноцьке (повністю);
- Тарнівське (окрім Дембицького повіту та гмін Радомисль Великий та Вадовиці з повіту Мелецького);
- Бельське (тільки гміни Суського, Вадовицького та Освєнцимського повітів);
- Катовіцьке (тільки Олькуський та Хшанівський повіти, а також гміна Брешне з Освєнцімського повіту);
- Кєлицьке (тільки Меховський повіт та гміни Палєчніца і Кошиці з Прошовського повіту);
- Кроснєнське (тільки гміни Бєш та Ліпнікі з Горлицького повіту).
Сучасні межі Малопольського повіту не повністю об'єднують географічно історичні землі Малопольщі.
3 серпня 2006 року постановою Сенату Польщі 2007 рік був оголошений роком міста Кракова. 25 травня 2014 року відбувся міський референдум, на якому краков'яни висловилися за будівництво в місті метрополітену (55,11% голосів), створення системи відеоспостереження (69,73% голосів), будівництво нових велодоріжок (85,2% голосів) і проти заявки Кракова на проведення зимових Олімпійських ігор 2022 року (69,72% голосів). У липні 2016 року в Кракові пройшов католицький Всесвітній день молоді за участю Папи Римського Франциска. У липні 2017 року місті відбулася 41-я сесія Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Малопольське воєводство є єдиним, яке має право розміщувати на своєму гербі символ Польщі — білого орла у королівській короні. Традиційний девіз воєводства такий: лат. Mater et Metropolis Omnium Terrarum Poloniae, дос. «Матір і столиця всіх земель Польських».
Географія
Розташування
Станом на 1 січня 2011 року Малопольське воєводство займає площу 15 182,79 км², що становить 4,9 % площі Польщі.
Воєводство частково розташоване в межах Західних Карпат на Малопольській височині. Займає західну частину історичної та географічної області, знаної як Малопольща.
Малопольське воєводство знаходиться на перетині важливих транспортних шляхів: зі сходу на захід та з півночі на південь. З півдня воєводство межує із Словацькою Республікою. Малопольське воєводство межує:
- на заході з Сілезьким воєводством,
- на півдні з Жилінським та Пряшівським краями (Словаччина),
- на сході з Підкарпатським воєводством,
- на півночі з Свентокшиським воєводством.
Рельєф
Топографічна поверхня території Малопольського воєводства є різноманітною, в основному гірська та височинна. Про різноманітність рельєфу свідчить той факт, що 9 % території знаходиться на висоті нижче 200 метрів над рівнем моря, а 50 % — на висоті понад 500.
Найвищою точкою є щит Риси (2499 метрів над рівнем моря), розташований у Татрах на межі з Словаччиною. В межах воєводства частково знаходяться гірські масиви Низьких Бескидів, П'єніни та Горце.
Тут розташовані п'ять із двадцяти трьох національних парків Польщі, а саме:
У воєводстві знаходяться численні осередки зимових видів спорту, зокрема всесвітньо відомий курорт Закопане, Криниця-Здруй та інші.
Клімат
Малопольське воєводство розташоване в межах зони помірного континентального клімату. В цьому регіоні великий перепад температур: від максимальних +37 °C до мінімальних –38 °C.
Сніговий покрив у Татрах часто тримається від листопада до середини травня, хоча сніг може випадати протягом року. В інших гірських районах сніг тримається до березня.
Малопольський клімат має свої аномалії. Серед них «гальни» — сильний теплий вітер фенового типу, який за кілька днів може розтопити кілька десятків сантиметрів снігу. «Орав'як» — холодний вітер (що віє від Баб'єї Ґури), який може знизити температуру повітря навіть на кільканадцять градусів. Найкращою погода в цьому регіоні буває у травні-серпні, інколи у вересні.
Адміністративний поділ
- Бохенський повіт
- Бжеський повіт
- Вадовицький повіт
- Велицький повіт
- Горлицький повіт
- Домбровський повіт
- Краківський повіт
- Лімановський повіт
- Меховський повіт
- Мисленицький повіт
- Новосондецький повіт
- Новотарзький повіт
- Олькуський повіт
- Освенцимський повіт
- Прошовицький повіт
- Суський повіт
- Тарнівський повіт
- Татранський повіт
- Хшановський повіт
- Краків
- Новий Сонч
- Тарнів
Уряд
Органом місцевого самоврядування є сеймик Малопольського воєводства, який складається з 39 депутатів. Місцем перебування воєводського сеймику є Краків. Сеймик обирає виконавчий орган місцевого самоврядування, яким є воєводська управа, що складається з 5 членів на чолі з маршалком.
Органом місцевого самоврядування є такое Малопольський воєвода, який призначається прем'єр-міністром. Місцем перебування воєводи є Краків, де розташована Малопольська канцелярія в Кракові. Також є відділення в Тарнові та Новому Сончі.
Всього жителі воєводства обирають до сейму Республіки Польща 41 депутата в чотирьох округах: 12, 13, 14 і 15, 8 сенаторів в одномандатних округах: 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36 та 37 і 7 євродепутатів від виборчого округу № 10.
Міста з населенням понад 40 000 мешканців
| Місто | Населення | Площа |
|---|---|---|
| Краків | 756 583 | 326,8 км² |
| Тарнів | 116 118 | 72,38 км² |
| Новий Сонч | 84 468 | 57,58 км² |
| Освенцим | 40 520 | 30 км² |
Примітки
- Wyniki badań bieżących - Baza Demografia - Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 20 травня 2020.
- http://www.stat.gov.pl/gus/5840_655_PLK_HTML.htm [ 27 листопада 2011 у Wayback Machine.] Розмір та структура населення за територіальним поділом станом на 31 грудня 2010 року
- . Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 13 березня 2012.
- http://www.stat.gov.pl/gus/5840_908_PLK_HTML.htm [ 20 грудня 2013 у Wayback Machine.] Площа та населення в територіальному розрізі у 2011 році
- http://tyzhden.ua/Publication/4523 [ 12 грудня 2011 у Wayback Machine.] газета Тиждень: «Польська лижня»
| Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |