www.wikidata.uk-ua.nina.az

Адміністративна реформа Польщі 1999 Адміністративна реформа Польщі адміністративна реформа що набула чинності від 1 січн

Адміністративна реформа Польщі (1999)

Адміністративна реформа Польщі — адміністративна реформа, що набула чинності від 1 січня 1999 року.

Адміністративна реформа Польщі (1999)

Мета

Полягала у зміні адміністративного поділу у Польщі та перерозподілі повноважень між центральною та місцевою владами.

Реалізація

Впровадила 3-рівневу структуру територіального поділу воєводство-повіт-ґміна, скоротивши одночасно кількість воєводств з 49 до 16.

Наслідки

Ефектом впровадження реформи було також зменшення влади воєводи, який є представником центральної виконавчої влади, та збільшення ролі самоврядування на воєводському та місцевому рівні.

У результаті реформи було створено 16 самоврядових воєводств та 315 самоврядних повітів. Реформа була спрямована на розбудову самоврядування та вдосконалення діяльності влади на місцях. Кількість воєводств скоротилася з 49 до 16.

Більшість міст, які втратили права воєводських міст, увійшли до групи міст з правами повіту (винятки — Цеханув, Піла та Серадз). У рамках підготовки до відновлення округів місцевого самоврядування було реалізовано муніципальну пілотну програму реформи державного управління .

Ефект змін полягав у зменшенні ролі воєводи та воєводського маршалка на місцеве самоврядування. Окремі напрямки, які раніше входили до сфери управління воєводи, відійшли під управління місцевого самоврядування нижчих рівнів. Разом з їхньою передачею інструменти фінансування поступово передавались у вигляді: участі у податку на прибуток, участі у податку на прибуток підприємств, субсидій та дотацій.

Підготовка до реформи

Питання про адміністративну реформу було піднято 1990-1991 років. Розроблені концепції територіальних змін в державі і наміри провести реформи було презентовано 16 лютого 1991 року в Познані під час зустрічі з представниками місцевих органів влади прем'єр-міністра Яна Кшиштофа Белецького, який висловив думку, що країну слід поділити на 10-12 великих територіальних одиниць першого порядку. У 1990–1992 роках було створено понад 20 концепцій зміни адміністративного поділу країни. Автори поділилися на прихильників створення 25-40 одиниць подібно до попередніх та прихильників створення 7-13 великих, спираючись на більшу самостійність регіонів. Передбачалося, що поточний поділ на гміни буде збережений (з можливими незначними виправленнями). Автори керувались системними та функціональними критеріями, цивілізаційними та економічними чинниками, історичним минулим та етнічною і культурною відокремленістю населення, а також географічними та природними чинниками. У всіх проєктах Варшава, Гданськ, Краків, Вроцлав, Познань та Щецин були вказані як регіональні центри, варіювалося місце таких міст як Катовиці, Лодзь, Люблін, Білосток, Ряшів та Ольштин. Роботу над адміністративною реформою зупинив уряд Вальдемара Павляка, який був призначений після парламентських виборів у вересні 1993 року.

У квітні 1997 року уряд ухвалив Програму децентралізації функцій держави та розвитку місцевого самоврядування — ефективної, доброзичливої, безпечної держави, що передбачає адміністративну реформу зі створенням 12 воєводств та близько 350 повітів. Ідея була розкритикована коаліцією членів ПСЛ, яка була сильним противником реформи, у червні 1997 року маршалок Сейму Адам Струзик видав брошуру «Не хочемо критикувати заплановані зміни».

Після парламентських виборів 1997 року уряд Єжи Бузека вирішив прискорити роботу над реформою. У березні 1998 року Сейм отримав урядовий проєкт, що передбачав поділ країни на 12 воєводств (фактично підготовлені попередніми правлячими урядами). У цьому проєкті воєводства мали такі назви:

  1. Земля Білостоцька (пол. Ziemia Białostocka)
  2. Нижня Сілезія (пол. Dolny Śląsk)
  3. Земля Люблінська (пол. Ziemia Lubelska)
  4. Земля Лодзинська (пол. Ziemia Łódzka)
  5. Малопольща (пол. Małopolska)
  6. Східна Малопольща (пол. Małopolska Wschodnia)
  7. Мазовія (пол. Mazowsze)
  8. Надвіслицька Померанія (пол. Pomorze Nadwiślańskie)
  9. Західна Померанія (пол. Pomorze Zachodnie)
  10. Сілезія (пол. Śląsk)
  11. Мармія та Мазурія (пол. Warmia i Mazury)
  12. Великопольща (пол. Wielkopolska).

У той же час, комісія, всупереч своїй позиції з попереднього засідання, пропонувала кількість воєводств 17 відповідно до поділу до 1975 року. 4 травня 1998 року Сейм подав обидва проєкти до Комітету з питань адміністрації та внутрішніх справ та Комітету місцевого самоврядування та регіональної політики за участю представників Комітету з питань державних фінансів. Також з'явилася концепція 25 воєводств середнього розміру, запропонованих серед інших Яном Хопушанським, спікером сенату Аліція Гшесковяк та окремими сенаторами, а також концепції з різними кількостями воєводств, які не користувалися великою популярністю. В основному політики виступили за відмову від реформи та залишення чинного устрою з 49 воєводств, які в грудні 1997 року подали ноту проти реформи, відхилену більшістю.

На своєму засіданні 5 червня 1998 року Сейм прийняв законопроєкт, що передбачав створення 12 воєводств, згодом поданий до комітету Сенату. Сенатський комітет вирішив додати ще три воєводства — Куявсько-Поморське, Любуське та Опольське. 1 липня 1998 року закон затверджений Сеймом, який прийняв законопроєкт про стторення 15 воєводств, поданий на підпис президенту. Александр Квасневський наклав вето на законопроєкт, аргументуючи це тим, що при визначенні реформи не слід оминати уваги старопольські та центральнопоморські регіони. Вето було прийнято Сеймом 3 липня 1998 року, після чого відбулися переговори з представниками всіх партій. Вони закінчилися компромісом 17 липня 1998 року, встановивши кількість воєводств у 16, додавши Свентокшиське воєводство та відкинувши ідею про Центрально-Поморське воєводство. 24 липня 1998 року закон, що передбачав створення 16 нових регіонів першого порядку, був остаточно прийнятий, а потім підписаний президентом Квасневським.

Оцінка Сейму та Сенату

У 2001 році Сейм і Сенат одноголосно визнали новий базовий територіальний поділ держави правильним і таким, що відповідав концепції реформи державного управління. Сенат вказав на необхідність підтримки ініціатив, спрямованих на раціоналізацію територіального поділу країни на повіти. Сейм заявив, що деякі повіти є надто слабкими в економічному плані, а отже, неефективними. Аналіз потенціалу розвитку підрозділів повітів вказує на велику різницю між містами, що мають права повітових, та повітами без міських центрів. Сейм вважав об'єднання міст з правами повітів та навколишніх повітів, що мають центри в цих містах, як відповідне для виконання державних функцій.

Окремі критерії

Основним функціональним критерієм встановлення повіту було прийняте потенційне місце управління надмуніципальних функцій, що було пов'язане з існуванням відповідних установ у цьому місті. Основними установами цього типу були: повітовий суд, повітова прокуратура, податкова інспекція, повітовий відділ поліції, місцева пожежна частина, місцева державна санітарна інспекція, відділення ЗУС, повітова лікарня, заклади післяшкільної освіти, місцеві заклади сільськогосподарських фондів соціального страхування. Нарешті, було визначено, що повіт повинен включати щонайменше 5 гмін, мати не менше 50 тис мешканців і щонайменше 10 000 мешканців у місті, де знаходить повітова адміністрація. Через географічу строкатість мережі повітів, не всі створені повіти відповідають таким умовам. Так, 2023 року 73 повіти мають населення менше ніж 50 тис. мешканців, зокрема 4 з них - менше ніж 30 тис., а 1 - менше ніж 20 тис. Також майже 30 повітів мають менше, ніж 5 гмін - 4, а деякі - навіть 3 гміни.

Утворені воєводства

Вармінсько-Мазурське воєводство утворено з колишнього воєводства

і частин колишніх воєводств

Великопольське воєводство утворено з колишнього воєводства

і частин колишніх воєводств

Західнопоморське воєводство утворено з колишніх воєводств

і частин колишніх воєводств

Куявсько-Поморське воєводство утворено з колишнього воєводства

і частин колишніх воєводств

  • Торунського
  • Бидгощського

Лодзинське воєводство утворено з колишніх воєводств

і частин колишніх воєводств

Люблінське воєводство утворено з колишніх воєводств

і частин колишніх воєводств

Любуське воєводство утворено з частин колишніх воєводств

  • Зеленогурського
  • Гожовського
  • Лешненського

Мазовецьке воєводство утворено з колишнього воєводства

і частин колишніх воєводств

Малопольське воєводство утворено з колишніх воєводств

і частин колишніх воєводств

Нижньосілезьке воєводство утворено з колишніх воєводств

і частин колишніх воєводств

  • Лешненське
  • Каліського

Опольське воєводство утворено з колишнього воєводства

і частини колишнього воєводства

  • Ченстоховського

Підкарпатське воєводство утворено з колишніх воєводств

і частин колишніх воєводств

Підляське воєводство утворено з колишнього воєводства

і частин колишніх воєводств

Поморське воєводство утворено з колишніх воєводств

і частин колишніх воєводств

  • Слупського
  • Ельблонзького
  • Бидгощського

Свентокшиське воєводство утворено з частин колишніх воєводств

  • Келецького
  • Тарнобжеського
  • Ченстоховського
  • Пйотрковського
  • Радомського

Сілезьке воєводство утворено з частин колишніх воєводств

  • Катовицького
  • Бельського
  • Ченстоховського

Примітки

  1. Andrzej Kowalczyk. Regionalizacja Polski w perspektywie doświadczeń europejskich. „Prace i Studia Geograficzne”. 18, s. 9–23, 1996. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego.
  2. Mapa proponowanego podziału na 25 województw. Polityka nr 11 (2028). 16 marca 1996. Процитовано 8 квітня 2019. 
  3. Mapa proponowanego podziału na 25 województw. Polityka nr 11 (2028), 16 marca 1996.
  4. . Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 21 квітня 2020. 
  5. Eugeniusz Żuber Województwo środkowopomorskie - dlaczego być powinno?, Koszalin 2010
  6. Uchwała Senatu Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 11 stycznia 2001 r. w sprawie oceny nowego zasadniczego podziału terytorialnego państwa (M.P. z 2001 r. nr 2, poz. 24)
  7. Uchwała Sejmu Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 11 maja 2001 r. w sprawie oceny funkcjonowania zasadniczego podziału terytorialnego państwa (M.P. z 2001 r. nr 16, poz. 249)
  8. Ocena nowego zasadniczego podziału terytorialnego państwa [ 20 травня 2022 у Wayback Machine.] przyjęta przez Radę Ministrów w dniu 12 grudnia 2000 r. przygotowana przez Ministerstwo Spraw Wewnętrznych i Administracji i Warszawa, grudzień 2000 – Druk nr 538 z 14 grudnia 2000 r., Senat RP

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Administrativna reforma Polshi administrativna reforma sho nabula chinnosti vid 1 sichnya 1999 roku Administrativna reforma Polshi 1999 Zmist 1 Meta 2 Realizaciya 3 Naslidki 4 Pidgotovka do reformi 5 Ocinka Sejmu ta Senatu 6 Okremi kriteriyi 7 Utvoreni voyevodstva 8 Primitki 9 DzherelaMeta RedaguvatiPolyagala u zmini administrativnogo podilu u Polshi ta pererozpodili povnovazhen mizh centralnoyu ta miscevoyu vladami Realizaciya RedaguvatiVprovadila 3 rivnevu strukturu teritorialnogo podilu voyevodstvo povit gmina skorotivshi odnochasno kilkist voyevodstv z 49 do 16 Naslidki RedaguvatiEfektom vprovadzhennya reformi bulo takozh zmenshennya vladi voyevodi yakij ye predstavnikom centralnoyi vikonavchoyi vladi ta zbilshennya roli samovryaduvannya na voyevodskomu ta miscevomu rivni U rezultati reformi bulo stvoreno 16 samovryadovih voyevodstv ta 315 samovryadnih povitiv Reforma bula spryamovana na rozbudovu samovryaduvannya ta vdoskonalennya diyalnosti vladi na miscyah Kilkist voyevodstv skorotilasya z 49 do 16 Bilshist mist yaki vtratili prava voyevodskih mist uvijshli do grupi mist z pravami povitu vinyatki Cehanuv Pila ta Seradz U ramkah pidgotovki do vidnovlennya okrugiv miscevogo samovryaduvannya bulo realizovano municipalnu pilotnu programu reformi derzhavnogo upravlinnya Efekt zmin polyagav u zmenshenni roli voyevodi ta voyevodskogo marshalka na misceve samovryaduvannya Okremi napryamki yaki ranishe vhodili do sferi upravlinnya voyevodi vidijshli pid upravlinnya miscevogo samovryaduvannya nizhchih rivniv Razom z yihnoyu peredacheyu instrumenti finansuvannya postupovo peredavalis u viglyadi uchasti u podatku na pributok uchasti u podatku na pributok pidpriyemstv subsidij ta dotacij Pidgotovka do reformi RedaguvatiPitannya pro administrativnu reformu bulo pidnyato 1990 1991 rokiv Rozrobleni koncepciyi teritorialnih zmin v derzhavi i namiri provesti reformi bulo prezentovano 16 lyutogo 1991 roku v Poznani pid chas zustrichi z predstavnikami miscevih organiv vladi prem yer ministra Yana Kshishtofa Beleckogo yakij visloviv dumku sho krayinu slid podiliti na 10 12 velikih teritorialnih odinic pershogo poryadku 1 U 1990 1992 rokah bulo stvoreno ponad 20 koncepcij zmini administrativnogo podilu krayini Avtori podililisya na prihilnikiv stvorennya 25 40 odinic 2 podibno do poperednih ta prihilnikiv stvorennya 7 13 velikih spirayuchis na bilshu samostijnist regioniv Peredbachalosya sho potochnij podil na gmini bude zberezhenij z mozhlivimi neznachnimi vipravlennyami Avtori keruvalis sistemnimi ta funkcionalnimi kriteriyami civilizacijnimi ta ekonomichnimi chinnikami istorichnim minulim ta etnichnoyu i kulturnoyu vidokremlenistyu naselennya a takozh geografichnimi ta prirodnimi chinnikami U vsih proyektah Varshava Gdansk Krakiv Vroclav Poznan ta Shecin buli vkazani yak regionalni centri variyuvalosya misce takih mist yak Katovici Lodz Lyublin Bilostok Ryashiv ta Olshtin 3 Robotu nad administrativnoyu reformoyu zupiniv uryad Valdemara Pavlyaka yakij buv priznachenij pislya parlamentskih viboriv u veresni 1993 roku U kvitni 1997 roku uryad uhvaliv Programu decentralizaciyi funkcij derzhavi ta rozvitku miscevogo samovryaduvannya efektivnoyi dobrozichlivoyi bezpechnoyi derzhavi sho peredbachaye administrativnu reformu zi stvorennyam 12 voyevodstv ta blizko 350 povitiv Ideya bula rozkritikovana koaliciyeyu chleniv PSL yaka bula silnim protivnikom reformi u chervni 1997 roku marshalok Sejmu Adam Struzik vidav broshuru Ne hochemo kritikuvati zaplanovani zmini 4 Pislya parlamentskih viboriv 1997 roku uryad Yezhi Buzeka virishiv priskoriti robotu nad reformoyu U berezni 1998 roku Sejm otrimav uryadovij proyekt sho peredbachav podil krayini na 12 voyevodstv faktichno pidgotovleni poperednimi pravlyachimi uryadami U comu proyekti voyevodstva mali taki nazvi Zemlya Bilostocka pol Ziemia Bialostocka Nizhnya Sileziya pol Dolny Slask Zemlya Lyublinska pol Ziemia Lubelska Zemlya Lodzinska pol Ziemia Lodzka Malopolsha pol Malopolska Shidna Malopolsha pol Malopolska Wschodnia Mazoviya pol Mazowsze Nadvislicka Pomeraniya pol Pomorze Nadwislanskie Zahidna Pomeraniya pol Pomorze Zachodnie Sileziya pol Slask Marmiya ta Mazuriya pol Warmia i Mazury Velikopolsha pol Wielkopolska U toj zhe chas komisiya vsuperech svoyij poziciyi z poperednogo zasidannya proponuvala kilkist voyevodstv 17 vidpovidno do podilu do 1975 roku 4 travnya 1998 roku Sejm podav obidva proyekti do Komitetu z pitan administraciyi ta vnutrishnih sprav ta Komitetu miscevogo samovryaduvannya ta regionalnoyi politiki za uchastyu predstavnikiv Komitetu z pitan derzhavnih finansiv Takozh z yavilasya koncepciya 25 voyevodstv serednogo rozmiru zaproponovanih sered inshih Yanom Hopushanskim spikerom senatu Aliciya Gsheskovyak ta okremimi senatorami a takozh koncepciyi z riznimi kilkostyami voyevodstv yaki ne koristuvalisya velikoyu populyarnistyu V osnovnomu politiki vistupili za vidmovu vid reformi ta zalishennya chinnogo ustroyu z 49 voyevodstv yaki v grudni 1997 roku podali notu proti reformi vidhilenu bilshistyu Na svoyemu zasidanni 5 chervnya 1998 roku Sejm prijnyav zakonoproyekt sho peredbachav stvorennya 12 voyevodstv zgodom podanij do komitetu Senatu Senatskij komitet virishiv dodati she tri voyevodstva Kuyavsko Pomorske Lyubuske ta Opolske 1 lipnya 1998 roku zakon zatverdzhenij Sejmom yakij prijnyav zakonoproyekt pro sttorennya 15 voyevodstv podanij na pidpis prezidentu Aleksandr Kvasnevskij naklav veto na zakonoproyekt argumentuyuchi ce tim sho pri viznachenni reformi ne slid ominati uvagi staropolski ta centralnopomorski regioni Veto bulo prijnyato Sejmom 3 lipnya 1998 roku pislya chogo vidbulisya peregovori z predstavnikami vsih partij Voni zakinchilisya kompromisom 17 lipnya 1998 roku vstanovivshi kilkist voyevodstv u 16 dodavshi Sventokshiske voyevodstvo ta vidkinuvshi ideyu pro Centralno Pomorske voyevodstvo 24 lipnya 1998 roku zakon sho peredbachav stvorennya 16 novih regioniv pershogo poryadku 5 buv ostatochno prijnyatij a potim pidpisanij prezidentom Kvasnevskim Ocinka Sejmu ta Senatu RedaguvatiU 2001 roci Sejm i Senat odnogolosno viznali novij bazovij teritorialnij podil derzhavi pravilnim i takim sho vidpovidav koncepciyi reformi derzhavnogo upravlinnya Senat vkazav na neobhidnist pidtrimki iniciativ spryamovanih na racionalizaciyu teritorialnogo podilu krayini na poviti 6 Sejm zayaviv sho deyaki poviti ye nadto slabkimi v ekonomichnomu plani a otzhe neefektivnimi Analiz potencialu rozvitku pidrozdiliv povitiv vkazuye na veliku riznicyu mizh mistami sho mayut prava povitovih ta povitami bez miskih centriv Sejm vvazhav ob yednannya mist z pravami povitiv ta navkolishnih povitiv sho mayut centri v cih mistah yak vidpovidne dlya vikonannya derzhavnih funkcij 7 Okremi kriteriyi RedaguvatiOsnovnim funkcionalnim kriteriyem vstanovlennya povitu bulo prijnyate potencijne misce upravlinnya nadmunicipalnih funkcij sho bulo pov yazane z isnuvannyam vidpovidnih ustanov u comu misti Osnovnimi ustanovami cogo tipu buli povitovij sud povitova prokuratura podatkova inspekciya povitovij viddil policiyi misceva pozhezhna chastina misceva derzhavna sanitarna inspekciya viddilennya ZUS povitova likarnya zakladi pislyashkilnoyi osviti miscevi zakladi silskogospodarskih fondiv socialnogo strahuvannya Nareshti bulo viznacheno sho povit povinen vklyuchati shonajmenshe 5 gmin mati ne menshe 50 tis meshkanciv i shonajmenshe 10 000 meshkanciv u misti de znahodit povitova administraciya Cherez geografichu strokatist merezhi povitiv ne vsi stvoreni poviti vidpovidayut takim umovam 8 Tak 2023 roku 73 poviti mayut naselennya menshe nizh 50 tis meshkanciv zokrema 4 z nih menshe nizh 30 tis a 1 menshe nizh 20 tis Takozh majzhe 30 povitiv mayut menshe nizh 5 gmin 4 a deyaki navit 3 gmini Utvoreni voyevodstva RedaguvatiVarminsko Mazurske voyevodstvo utvoreno z kolishnogo voyevodstva Olshtinskogoi chastin kolishnih voyevodstv Suvalskogo Elblonzkogo Cehanovskogo Torunskogo OstrolenckogoVelikopolske voyevodstvo utvoreno z kolishnogo voyevodstva Poznanskogoi chastin kolishnih voyevodstv Koninskogo Pilskogo Leshnenskogo Kaliskogo Zelenogurskogo Gozhovskogo BidgoshskogoZahidnopomorske voyevodstvo utvoreno z kolishnih voyevodstv Shecinskogo Koshalinskogoi chastin kolishnih voyevodstv Gozhovskogo Pilskogo SlupskogoKuyavsko Pomorske voyevodstvo utvoreno z kolishnogo voyevodstva Vloclavskogoi chastin kolishnih voyevodstv Torunskogo BidgoshskogoLodzinske voyevodstvo utvoreno z kolishnih voyevodstv Lodzinskogo Seradzkogoi chastin kolishnih voyevodstv Pjotrkovskogo Skernevickogo Plockogo Kaliskogo Chenstohovskogo Koninskogo RadomskogoLyublinske voyevodstvo utvoreno z kolishnih voyevodstv Lyublinskogo Zamojskogo Holmskogoi chastin kolishnih voyevodstv Bilopidlyaskogo Tarnobzhezkogo SedleckogoLyubuske voyevodstvo utvoreno z chastin kolishnih voyevodstv Zelenogurskogo Gozhovskogo LeshnenskogoMazovecke voyevodstvo utvoreno z kolishnogo voyevodstva Varshavskogoi chastin kolishnih voyevodstv Ostrolenckogo Radomskogo Cehanovskogo Sedleckogo Plockogo Skernevickogo Bilopidlyaskogo LomzhinskogoMalopolske voyevodstvo utvoreno z kolishnih voyevodstv Krakivskogo Novosondeckogoi chastin kolishnih voyevodstv Tarnovskogo Belskogo Katovickogo Keleckogo KrosnenskogoNizhnosilezke voyevodstvo utvoreno z kolishnih voyevodstv Valbzhiskogo Vroclavskogo Yelenogurskogo Legnickogoi chastin kolishnih voyevodstv Leshnenske KaliskogoOpolske voyevodstvo utvoreno z kolishnogo voyevodstva Opolskogoi chastini kolishnogo voyevodstva ChenstohovskogoPidkarpatske voyevodstvo utvoreno z kolishnih voyevodstv Ryashivskogo Peremishlskogoi chastin kolishnih voyevodstv Krosnenskogo Tarnobzhezkogo TarnovskogoPidlyaske voyevodstvo utvoreno z kolishnogo voyevodstva Bilostockogoi chastin kolishnih voyevodstv Lomzhinskogo SuvalskogoPomorske voyevodstvo utvoreno z kolishnih voyevodstv Gdanskogoi chastin kolishnih voyevodstv Slupskogo Elblonzkogo BidgoshskogoSventokshiske voyevodstvo utvoreno z chastin kolishnih voyevodstv Keleckogo Tarnobzheskogo Chenstohovskogo Pjotrkovskogo RadomskogoSilezke voyevodstvo utvoreno z chastin kolishnih voyevodstv Katovickogo Belskogo ChenstohovskogoPrimitki Redaguvati Andrzej Kowalczyk Regionalizacja Polski w perspektywie doswiadczen europejskich Prace i Studia Geograficzne 18 s 9 23 1996 Warszawa Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego Mapa proponowanego podzialu na 25 wojewodztw Polityka nr 11 2028 16 marca 1996 Procitovano 8 kvitnya 2019 Mapa proponowanego podzialu na 25 wojewodztw Polityka nr 11 2028 16 marca 1996 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 27 chervnya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2020 Eugeniusz Zuber Wojewodztwo srodkowopomorskie dlaczego byc powinno Koszalin 2010 Uchwala Senatu Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 11 stycznia 2001 r w sprawie oceny nowego zasadniczego podzialu terytorialnego panstwa M P z 2001 r nr 2 poz 24 Uchwala Sejmu Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 11 maja 2001 r w sprawie oceny funkcjonowania zasadniczego podzialu terytorialnego panstwa M P z 2001 r nr 16 poz 249 Ocena nowego zasadniczego podzialu terytorialnego panstwa Arhivovano 20 travnya 2022 u Wayback Machine przyjeta przez Rade Ministrow w dniu 12 grudnia 2000 r przygotowana przez Ministerstwo Spraw Wewnetrznych i Administracji i Warszawa grudzien 2000 Druk nr 538 z 14 grudnia 2000 r Senat RPDzherela RedaguvatiUstawa o wprowadzeniu zasadniczego trojstopniowego podzialu terytorialnego panstwa Dz U 1998 96 603 z dnia 28 lipca 1998 r Arhivovano 22 zhovtnya 2008 u Wayback Machine na storinci Ministerstva vnutrishnih sprav i administraciyi Polshi u statti vikoristano materiali polskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Administrativna reforma Polshi 1999 amp oldid 39864656