Підля́ське воєво́дство (пол. Województwo Podlaskie) — воєводство в Польщі, лежить у північно-східній його частині, межуючи з Білоруссю і Литвою. У регіоні чотири національні і три ландшафтні парки. Південно-східна частина воєводства охоплює історичний край Підляшшя.
Підляське воєводство | |
|---|---|
Województwo podlaskie | |
| Герб | Прапор |
| На мапі Польщі | |
| Адміністративний центр | Білосток |
| Населення: | ▼ 1 148 720 (2022) |
| Площа: | 20 187,02 |
| Густота: | 58 |
| Номери автомобілів: | B |
| TERYT: 20 | Код ISO: PL-PD |
| | |
| Адмніністративний поділ | |
| Влада | |
| Уряд | |
| Воєвода: | Богдан Пашковський |
| Маршалок: | Артур Косицький |
| Адреса: | ul. Mickiewicza 3 15-213 Białystok (воєвода) ul. Wyszyńskiego 1 |
| Лого воєводства: | |
| Мапа | |
| Офіційна сторінка |
Північна частина регіону — Сувальське поозер'я з найглибшим у низовинній частині Європи озером Ханьча. Його глибина досягає 108 м. Околиці озера — утворений льодовиком рельєф Сувальського ландшафтного парку.
У регіоні є й дика Августовська пуща, що обступає озеро Віґри. Пущу перетинає старовинний Августовський канал, справжній пам'ятник інженерної техніки, що діє з 1839 року. Канал сполучає річки Бобра і Німан, по польській стороні на ньому 14 шлюзів, зокрема 9, що збереглися з XIX століття.
Історія
До вересня 1939 року територія області входила до складу Польської Республіки. У той час, згідно із секретним Пактом Молотова — Ріббентропа між СРСР та нацистською Німеччиною, вона була зайнята військами Радянського Союзу. 22 жовтня того ж року радянська влада організувала на зайнятій території вибори. Майже всі кандидати були підібрані радянською владою, незалежних кандидатів не допускали, громадяни були змушені голосувати, а у всьому краї почався терор і репресії проти тих, хто не підтримував радянську владу. Згідно з офіційними результатами, за радянських кандидатів проголосувало 90% виборців. Після виборів, «обрані» депутати на зборах у Білостоці 28-30 жовтня звернулися з проханням приєднати ці землі до складу Білоруської РСР. 2 листопада Білосточчина була включена до складу СРСР. 9 грудня радянська влада розділила зайняті території на області — таким чином була створена і Білостоцька область.
Всі ці рішення вважалися незаконними з точки зору міжнародного права. Заняття північно-східних земель міжвоєнної Польської Республіки та включення їх до складу СРСР порушувало положення багатьох міжнародних договорів, зокрема Ризького мирного договору 1921 р., Договору про ненапад 1932 р. і Лондонської конвенції 1933 року про дефініції агресора. З цієї причини міжнародне співтовариство вважало територію Білостоцької області частиною Польщі під радянською окупацією.
У липні 1944 року місто було відвойовано радянськими окупантами і приєднано до Білорусі. 20 вересня 1944 року Білосток з прилеглими районами було передано Польщі, яка почала проводити політику насильницького виселення звідти білорусів і українців. У 1946 році під час адміністративного поділу з цих територій було утворене Білостоцьке воєводство. У 1975 році воєводство було поділено між трьома меншими: Білостоцьким, Сувалкським і Ломжинським. Під час нової адміністративної реформи 1998 року з регіону було утворено Підляське воєводство.
Географія
Розміщення
Підляське воєводство межує:
- на заході з Мазовецьким та Вармінсько-Мазурським (північний захід) воєводствами,
- на півдні з Люблінським воєводством,
- на сході з Білоруссю (Берестейська та Гродненська області),
- на північному сході з Литвою (Алітуський та Маріямпольський повіти).
Міста з населенням від 50 000
Адміністративний поділ Підляського воєводства
- Міста з правами повіту (Міські повіти):
- Сільські повіти:
- Августівський — Августів
- Білостоцький — Білосток
- Більський — Більськ-Підляський
- Високомазовецький — Високе-Мазовецьке
- Ґраєвський — Граєво
- Гайнівський — Гайнівка
- Замбрівський — Замбрів
- Кольненський — Кольно
- Ломжинський — Ломжа
- Монецький — Монькі
- Сейненський — Сейни
- Сім'ятицький — Сім'ятичі
- Сокольський — Сокулка
- Сувальський — Сувалки
Див. також
Примітки
- Wyniki badań bieżących – Baza Demografia – Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 25 листопада 2020.
- Urząd Statystyczny w Białymstoku. bialystok.stat.gov.pl. Процитовано 14 лютого 2020.
- Аркушин Г. Л. Українська більшість Берестейщини як сучасна меншість // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2015. — № 26. — С. 6. з джерела 30 серпня 2021. Процитовано 17 лютого 2020.
| Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |