Гро́дненська о́бласть (біл. Гродзенская вобласць, Hrodzienskaja vobłasć) або Городня́нська о́бласть (біл. тарашк. Гарадзе́нская во́бласьць, Haradzienskaja vobłaść) — адміністративно-територіальна одиниця розташована на заході Білорусі. Адміністративний центр і найбільше місто області — Гродно (Городня).
| Гродненська область біл. тарашк. Гарадзенская вобласьць біл. Гродзенская вобласць Haradzienskaja vobłaść, Hrodzienskaja vobłasć | |
|---|---|
| Герб Гродненської області | Прапор Гродненської області |
| Основні дані | |
| Країна: | Білорусь |
| Утворена: | 20 вересня 1944 |
| Населення: | 1 123 500 |
| Площа: | 25 000 км² |
| Густота населення: | 45 осіб/км² |
| Телефонні коди: | +375-152 |
| Обласний центр: | Гродно |
| Райони: | 17 районів |
| Міста: | |
| •обласного значення | Гродно |
| •районного значення | Березовка • Вовковиськ • Дятлово • Ів'є • Ліда • Мости • Новогрудок • Ошмяни • Свіслоч • Скідель • Слонім • Сморгонь • Щучин |
| Смт: | |
| Села: | |
| Селища: | |
| Селищні ради: | |
| Сільські ради: | |
| Номери автомобілів: | |
| Інтернет-домени: | |
| Обласна влада | |
| Вебсторінка: | [[1] region.grodno.by/%20http://region.grodno.by/]] |
| Голова виконкому: | Савченко Володимир Єгорович |
| Голова обл. ради: | — |
| Мапа | |
| | |
| Гродненська область у Вікісховищі |
Природа
Для області характерний плоский рельєф (130—190 метрів). Центральне положення займає Німанська низовина, витягнувшись уздовж Німана, при виході Німана за кордони республіки знаходиться найнижча точка країни — 80 метрів над рівнем моря. На півночі та північному сході розташована Лідська рівнина (до 170 метрів) і Ошмянська височина (до 320 метрів), на крайньому північному сході республіки — частина Нарачано-Вілейської низовини. На півдні та сході знаходяться моренні згладжені височини: Гродненська, Вовковиська, Новогрудська — на якій знаходиться найвища точка області — Замкова гора (323 метри).
Корисні копалини: залізні руди (Новоселковське родовище ільменіт-магнетитових руд у Корелицькому районі і деякі прояви руди вздовж кордону з Литвою у Гродненському районі), торф (головним чином у Німанській низовині), крейда, цегляна та черепична глини, цементна сировина (головні родовища у Вовковиському районі), силікатні піски, вапняна сировина, піщано-гравійний матеріал.
Зима в області м'яка і коротка, літо — довге і помірно тепле. Середньомісячна температура повітря у січні коливається від −6,6 °C в Корелицькому і Новогрудському районах до −5 °C на південному заході в Берестовицькому та Свіслоцькому районах, в липні температура сягає 17-18,2°С. Вегетативний період триває 189—200 діб. Річна кількість опадів становить 520—640 мм, 71 % з них припадає на теплу половину року (квітень — жовтень).
Практично усі терени області відносяться до басейну Німана і його приток: Березина, Гав'я, Дітва, Лебеда, Котра (справа), Уша, Сервач, Щара, Ласосна. На північному сході тече річка Вілія (з Ошмянкою). На північному заході починається річка Нарва — притока річки Вісла. Августовський канал з'єднав басейни Німана та Вісли. Найбільші озера: Біле, Рибниця, Молочне, Світязь (в межах Світязянського ландшафтного заказника), Свирь та Вишневське (на кордоні з Мінською областю).
Ґрунти сільськогосподарських угідь значно ерозовані і забрилені, значно заболочені. Дерново-підзолисті ґрунти становлять 78,9 % площ сільгоспугідь, дерново-підзолисті заболочені — 17,5 %. Переважають супіщані ґрунти — 56,9 %, є суглинисті — 23,1 %, піщані і торф'яні — по 10 %. Осушені землі становлять 18,5 % сільгоспугідь.
Середня лісистість становить 33 %, від 10-12 % в Берестовицькому і Зельвенському районах до 50 % — у Свіслоцькому. Ліси переважно хвойні (68,8 %) та ялинкові (11 %), менше березових, чорновільхових, дубових, грабових, ясеневих. Збереглися великі лісові масиви — пущі: Налибокська, Липичанська, Графська, частково Біловезька.
Переважають низинні болота, що займають 6,6 % території області, більша частина їх осушена. Під луками зайнято 14,4 % території, 2/3 з них — низинні. На території області знаходяться 10 природних заказників республіканського значення, 50 пам'ятників природи.
Історія
Територія Гродненщини заселена починаючи з пізнього палеоліту. Найдревніші стоянки — на озері Світязь, біля села Черешля Новогрудського, Несиловичі Дятловського, Збляни Лідського районів, біля гирла річки Котра.
Наприкінці першого — початку другого тисячоліття на території Гродненщини склалася вкрай складна етнічна ситуація. Тут жили східнослов'янські племена (дреговичі, кривичі, волиняни, древляни), західнослов'янські (мазовшани), східнобалтські (литва), західнобалтські (ятвяги). У другій половині 1 тисячоліття починається слов'янська колонізація. Опановуючи території Гродненщини, слов'яни поступово асимілювали балтомовне населення, що жило там. Асиміляція балтів тривала аж до 12-13 століть.
До початку 12 століття значна частина Верхнього Принімання виявилася в складі давньоруської держави — Київської Русі. У цей час з'являються перші великі міста — Гродно (1128), Новогрудок (давньоруською мовою — Новгородок або Новогородок) (1212), Слонім (1251), Вовковиськ (1005), Ліда (1323).
У XII — першій половині XIV сторіччя існували Гродненське, Новогрудське й Вовковиське князівства. Ці самостійні державні об'єднання несли на собі відбиток єдиного політичного й соціально-економічного розвитку східнослов'янських земель у складі Київської Русі. Князівства, як і інші західноруські землі, тривалий час перебували під постійною загрозою монголо-татарського завоювання. Понад два сторіччя вони були форпостом боротьби з агресією хрестоносців.
Саме ці обставини зумовили утворення в XII—XIV століттях багатонаціональної держави — Великого князівства Литовського, Руського й Жемойтського. Першою столицею цього державного утворення стало місто Новогрудок.
В умовах боротьби проти агресії хрестоносців у замку Крево, що в Сморгонському районі, укладена знаменита Кревська унія 1385 року, що поклала початок об'єднанню Великого князівства Литовського і Польщі у єдину державу — Річ Посполиту.
Значною віхою в спільній боротьбі за незалежність проти зовнішньої агресії стала Грюнвальдська битва 1410 року, де була здобута перемога над завойовниками.
В 12-16 століттях найбільші міста й містечка Гродненщини стали відігравати значну роль в економічному й культурному житті країни. Деякі з них (Гродно, Новокупок, Слонім) одержали самоврядування відповідно до магдебурзького права. Гродненська економія, як адміністративно-територіальна одиниця, була в той час однією з найрозвиненіших і богатих у державі.
Після 2 і 3 поділів Речі Посполитої в 1793 і 1795 р. територія сучасної Гродненської області ввійшла до складу Російської імперії. Значною подією в її історії став 1801 рік, коли була утворена Гродненська губернія, що незабаром стала однієї з найбільше економічно розвинених губерній Росії.
Мешканці Гродненщини брали активну участь у повстаннях під керівництвом Тадеуша Костюшка, Костянтина Калиновського. В останньому випадку, повстання підтримали в основному поляки й литовці. Білоруські селяни здебільшого не прийняли повстання Калиновського й разом із царськими військами воювали проти них. Також жителі Гродненщини брали участь у виступах 1917 року. За умовами Ризького мирного договору 1921 року вся територія сучасної Гродненської області була включена до складу Польщі.
У вересні 1939 року, внаслідок радянської анексії західнобілоруських земель Гродненщина була включена до Білоруської РСР. Гродно одержав статус районного центру в новоутвореній Білостоцькій області. У роки німецько-радянської війни на території області діяли радянські й польські партизани. Частина Гродненщини за німців належала до Білостоцької округи, решта — до генеральної округи Білорутенія. Після зайняття Білорусі радянськими військами, її області були розукрупнені. З частин Білостоцької, Берестейської і Барановицької областей 20 вересня 1944 року була утворена Гродненська область із центром у місті Гродно. В 1946 р., відповідно до договорів Ялтинської конференції 1945 р., кордон Білорусі й Польщі встановлювалася по так званій лінії Керзона. У результаті західні прикордонні ділянки Гродненської області були передані Польській народній республіці. В 1954 р. після укрупнення областей БРСР до Гродненської області приєднали ділянки розформованих Молодечненської та Барановицької областей, і вона отримала сучасні обриси.
Населення
На 2019 на теренах Гродненської області мешкало 1026 тисяч осіб, з них: 771 тис. — в містах, 255,7 — в селищах.
Кількість чоловіків в Гродненщині становить 475,7 тис., кількість жінок — 551,1 тис. Численність населення у віці до 16 років становить 191 тис. осіб, працездатного віку — 573 тис., пенсійного віку — 261,9 тис.
За національним складом: білоруси становлять 62,3 %, поляки — 24,8 %, росіяни — 10,1 %, українці — 1,8 %, литовці — 0,2 %, татари — 0,2 %, євреї — 0,4 %, інші національності — 0,4 %.
Історична динаміка національного складу населення Гродненської області за даними переписів.
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 1999 | 2009 | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Білоруси | 646 718 | 729 381 | 698 420 | 702 208 | 738 216 | 715 249 |
| Поляки | 332 430 | 276 507 | 299 250 | 300 836 | 294 090 | 230 810 |
| Росіяни | 72 250 | 86 145 | 99 597 | 124 250 | 119 200 | 87 451 |
| Українці | 12 004 | 16 230 | 18 677 | 23 401 | 21 166 | 14 983 |
| Литовці | … | 4 224 | 3 427 | 3 087 | 2 964 | 2 153 |
| Татари | 2 075 | 2 086 | 2 177 | 2 462 | 2 161 | 1 710 |
| Вірмени | … | 193 | 191 | 461 | 1 049 | 905 |
| Азербайджанці | … | 142 | 194 | 526 | 581 | 678 |
| Євреї | 3 744 | 3 199 | 2 653 | 2 208 | 938 | 537 |
| Цигани | … | 226 | 330 | 376 | 452 | 372 |
| Німці | … | 171 | 276 | 435 | 669 | 329 |
| Молдавани | … | 151 | 274 | 471 | 415 | 319 |
| Грузини | … | 169 | 167 | 224 | 285 | 264 |
| Всього | 1 076 789 | 1 120 395 | 1 127 465 | 1 163 608 | 1 185 178 | 1 072 381 |
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 1999 | 2009 | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Білоруси | 60,06 % | 65,10 % | 61,95 % | 60,35 % | 62,29 % | 66,70 % |
| Поляки | 30,87 % | 24,68 % | 26,54 % | 25,85 % | 24,81 % | 21,52 % |
| Росіяни | 6,71 % | 7,69 % | 8,83 % | 10,68 % | 10,06 % | 8,15 % |
| Українці | 1,11 % | 1,45 % | 1,66 % | 2,01 % | 1,79 % | 1,40 % |
| Литовці | … | 0,38 % | 0,30 % | 0,27 % | 0,25 % | 0,20 % |
| Татари | 0,19 % | 0,19 % | 0,19 % | 0,21 % | 0,18 % | 0,16 % |
| Вірмени | … | 0,02 % | 0,02 % | 0,04 % | 0,09 % | 0,08 % |
| Азербайджанці | … | 0,01 % | 0,02 % | 0,05 % | 0,05 % | 0,06 % |
| Євреї | 0,35 % | 0,29 % | 0,24 % | 0,19 % | 0,08 % | 0,05 % |
| Цигани | … | 0,02 % | 0,03 % | 0,03 % | 0,04 % | 0,03 % |
| Німці | … | 0,02 % | 0,02 % | 0,04 % | 0,06 % | 0,03 % |
| Молдавани | … | 0,01 % | 0,02 % | 0,04 % | 0,04 % | 0,03 % |
| Грузини | … | 0,02 % | 0,01 % | 0,02 % | 0,02 % | 0,02 % |
Найбільші міста
Міста з населенням понад 20 тисяч осіб:
| Назва міста | Населення, осіб (2009) |
|---|---|
| Гродно | 338200 |
| Ліда | 95800 |
| Слонім | 50800 |
| Вовковиськ | 46500 |
| Сморгонь | 36900 |
| Новогрудок | 30800 |
Економіка
У 2009 р. підприємства області виробили промислової продукції у фактичних відпускних цінах (з урахуванням давальницької сировини) на суму 11,603 трлн рублів(2008-11,033).
ЗМІ
- «Рэгіянальная газета» (укр. Регіональна газета) — щотижнева суспільно-політична газета білоруською мовою.
Відомі уродженці
- Мокржецький Сигізмунд Олександрович — професор, ентомолог і фітопатолог, дослідник Біловезької пущі
- Володось Микола Леонтійович — радянський та український серцево-судинний хірург та вчений. Доктор медичних наук. Лауреат Премії ім. О. М. Бакулєва.
Примітки
- Коялович М. О. Читання по історії Західної Росії. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2006. — 480 с.; Втрата С., диакон. Повстання 1863—1864 р. і церковне життя в Білорусі (кандидат. дис.). — Жировичи, 2000; Історія Білорусі: З найдавніших часів до нашого часу. / И. И. Ковкель, Э. С. Ярмусик. 4-і видання. Мінськ, Аверсэв, 2004.
- ↑ Национальный состав населения Республики Беларусь (рос.). Национальный Статистический Комитет Республики Беларусь.
- Belarus: Regions, Districts, Cities, Urban Settlements, City Districts [ 7 березня 2011 у Wayback Machine.] - картографічний портал www.citypopulation.de (англ.)
Посилання
- Гродненський обласний виконавчий комітет [ 16 травня 2006 у Wayback Machine.]
- Карти області й районів, плани міст [ 21 листопада 2008 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |