www.wikidata.uk-ua.nina.az

Волиняни Ця стаття може містити оригінальне дослідження Будь ласка удоскональте її перевіривши сумнівні твердження й дод

Волиняни

Ця стаття може містити оригінальне дослідження. Будь ласка, удоскональте її, перевіривши сумнівні твердження й додавши посилання на джерела. Твердження, які містять лише оригінальне дослідження, мають бути вилучені. (лютий 2019)
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2020)

Волиняни (дав.-рус. Волынѧне) — середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугу. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: Повісті минулих літ (XII ст.), хроніці Баварського аноніма X ст., та у творах арабського географа Аль-Масуді. Згідно Повісті минулих літ, раніше називались дулібами.. У X ст. були приєднані до Київської Русі великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група українського народу.

Територія

Ядром, тобто архетипом індоєвропейства, в тому числі балтійської та германської мовних сімей, є слов'яни, слов'янським архетипом — русини-українці, а ядром русинів-українців — волиняни. Вони являють собою своєрідне ядро в ядрі і тому можуть вважатися становим хребтом як українців, так і слов'ян та індоєвропейців..

—Святослав Семенюк

Волиняни проживали у межиріччі Західного Бугу, Прип'яті з притокою р. Горинь (басейну р. Дніпра). Діаспора волинян також була відома й в тодішній Чехії. Вже у X ст. арабський історик Аль Масуді згадує на Волині плем'я «волінана» з їх царем Маджаком, якому підкорялася значна частина слов'янських племен. Центральне місто волинян Волинь згадується вперше у X ст. в літописі часів Київської Русі, за Баварським географом волиняни мали 70 міст. До того періоду згадувалися на Волині власне дуліби (які після 560 р. навали тюркської орди аварів над р. Бугом втрачають вплив на регіон), остання згадка про плем'я дулібів була у 907 р. (при описі походу князя Олега на Царгород), а з X ст. називають дулібів — волиняни і бужани.

Історія

В. Ключевський вважав, що існував великий військовий союз чи федерація антських князів під проводом короля дулібів. Те саме думав другий московський історик — Б. Греков.

Гегемонія дулібів поширювалася на весь підвладний їм регіон ще в VI ст., але після аварського завоювання дулібський племінний союз розпався, і частина його територій підпала під залежність Аварського каганату, через що відігравали пізнішу роль регіонального лідера представники окремих регіонів розселення дулібів (див. «бужани», «волиняни», «черв'яни»). У IX-Х ст. черв'яни мали чільне місце в суспільстві перед бужанами, пізніше волиняни зайняли лідерство у політично-економічному житті надавши назву Волині.

На початку 9 ст. у волинян панували феодальні відносини.

В 2-й половині 10 ст. баварський анонім називає волинян поряд з бужанами. Він повідомляє також, що у волинян було 70 міст (типу замків). Арабський історик Аль Масуді та Ібрагім ібн Якуб пишуть, що волиняни (валінана) були могутнім слов'янським племенем, якому підкорялися інші племена. Головними містами у Волинян були Волинь, Червен, Бужськ.

У 981 році князь Володимир Святославич підкорив населені волинянами Червенську і Перемишльську землі: «Пішов Володимир на ляхів і зайняв їх городи, Перемишль, Червен і інші городи, які і до цього дня є під Руссю». У своєму поході Володимир не тільки зайняв Червен і Перемишль, але пішов далі, у землі Польщі. Галицько-Волинський літопис з нагоди походу Данила на Сілезію згадує далекий похід Володимира у польські землі: «інший князь не входив у землю лядську так глибоко, окрім Володимира Великого, який охрестив землю». Після вдалого походу Володимир Святославич переніс столицю Волинської землі з Волині до міста Володимир. Із створенням нової столиці була пов'язана нова форма управління. Волинська земля стала зватися Волинське князівство, владу в якому він передав своїм синам — спершу Борисові, пізніше Всеволодові.

За даними археологічних досліджень, волиняни — землеробське населення; розвинуті були також промисли і ремесла (обробка заліза, гончарство тощо). В кінці 10 ст. на території, де жили волиняни, виникло Володимир-Волинське князівство, яке згодом стало частиною Галицько-Волинської держави.

Чоловічий стрій

Волиняни зберігали в одязі давні звички, традиції. Серм'яги носили брунатого кольору, часом також білого або чорного, обшиті біля коміра, на рукавах та біля кишень червоними шнурами. Носили також червоні пояси та суконні або баранячі шапки, обшиті також шнурами. Серм'яги мали також каптурі, які в дощову погоду одягали на голову. З взуття носили чоботи.

Жіночий стрій

Жінки носили чоботи на високих каблуках червоного або як подолянки жовтого кольору. Спідниці носили кольорові, в клітинку, клітинка була зелених, жовтих або червоних кольорів. В багатьох місцях замість цілої спідниці носили дві плахти: одну ззаду і одну спереду. Дівчата на голові носили квіти, а жінки кольорову хустку або намітку, вишиту на кінцях .

Сорочки біля коміра та на рукавах вишивали білими, небесними або червоними кольорами. В свята поверх строю одягали бекешу з небесного сукна, з чорних або сивих баранів

Житло на Волині

Хати на Волині були переважно з дерева, мазані глиною та побілені. Хати мали призьбу та були оточені земляним плотом (там де було мало лісу) чи дубовим тином. Церкви на Волині були трьохкупольні. Вози на Волині запрягали трьома або чотирма кіньми.

Галерея

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Волиняни

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 6 серпня 2011. Процитовано 28 жовтня 2014. 
  2. ↑ стор. 303, том. 1, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993 р. ISBN 5-7707-4049-3
  3. стор. 186, том. 1, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993 р. ISBN 5-7707-4049-3
  4. стор. 604, том. 2, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993 р. ISBN 5-7707-4050-7
  5. ↑ Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін.; Інститут історії України НАН України. — Київ: Наукова думка, 2005. — Т.1 (А-В). — С.613. — ISBN 966-00-0415-X (укр.)
  6. Семенюк С. Феномен українства.— Л. : Апріорі, 2013.— C. 353.— ISBN 978-617-629-154-1.
  7. ↑ стор. 306, том. 1, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993 р. ISBN 5-7707-4049-3
  8. ↑ Леонтий Войтович, «Восточное Прикарпатье во второй половине I тис. н. е. (История русинов)» [ 13 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni lyutij 2019 Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2020 Volinyani dav rus Volynѧne 1 serednovichne shidnoslov yanske plem ya sho naselyalo teritoriyu Volini pivnichno shidnu Galichinu basejn serednogo Bugu 2 Zgadki pro volinyan mistyatsya u serednovichnih dzherelah Povisti minulih lit XII st hronici Bavarskogo anonima X st ta u tvorah arabskogo geografa Al Masudi Zgidno Povisti minulih lit ranishe nazivalis dulibami 2 3 4 U X st buli priyednani do Kiyivskoyi Rusi 5 velikim knyazem kiyivskim Volodimirom Svyatoslavichem Z piznogo serednovichchya i do nashih dniv volinyani vidomi yak etnografichna grupa ukrayinskogo narodu 2 Zmist 1 Teritoriya 2 Istoriya 3 Cholovichij strij 4 Zhinochij strij 5 Zhitlo na Volini 6 Galereya 7 Div takozh 8 Primitki 9 Dzherela 10 PosilannyaTeritoriya RedaguvatiYadrom tobto arhetipom indoyevropejstva v tomu chisli baltijskoyi ta germanskoyi movnih simej ye slov yani slov yanskim arhetipom rusini ukrayinci a yadrom rusiniv ukrayinciv volinyani Voni yavlyayut soboyu svoyeridne yadro v yadri i tomu mozhut vvazhatisya stanovim hrebtom yak ukrayinciv tak i slov yan ta indoyevropejciv Svyatoslav Semenyuk 6 Volinyani prozhivali u mezhirichchi Zahidnogo Bugu Prip yati z pritokoyu r Gorin basejnu r Dnipra 5 Diaspora volinyan takozh bula vidoma j v todishnij Chehiyi 5 Vzhe u X st arabskij istorik Al Masudi zgaduye na Volini plem ya volinana z yih carem Madzhakom yakomu pidkoryalasya znachna chastina slov yanskih plemen 5 7 Centralne misto volinyan Volin zgaduyetsya vpershe u X st v litopisi chasiv Kiyivskoyi Rusi 5 za Bavarskim geografom volinyani mali 70 mist 5 Do togo periodu zgaduvalisya na Volini vlasne dulibi yaki pislya 560 r navali tyurkskoyi ordi avariv nad r Bugom vtrachayut vpliv na region ostannya zgadka pro plem ya dulibiv bula u 907 r pri opisi pohodu knyazya Olega na Cargorod a z X st nazivayut dulibiv volinyani i buzhani 7 Istoriya RedaguvatiV Klyuchevskij vvazhav sho isnuvav velikij vijskovij soyuz chi federaciya antskih knyaziv pid provodom korolya dulibiv Te same dumav drugij moskovskij istorik B Grekov Gegemoniya dulibiv poshiryuvalasya na ves pidvladnij yim region she v VI st ale pislya avarskogo zavoyuvannya dulibskij pleminnij soyuz rozpavsya i chastina jogo teritorij pidpala pid zalezhnist Avarskogo kaganatu cherez sho vidigravali piznishu rol regionalnogo lidera predstavniki okremih regioniv rozselennya dulibiv 8 div buzhani volinyani cherv yani U IX H st cherv yani mali chilne misce v suspilstvi pered buzhanami piznishe volinyani zajnyali liderstvo u politichno ekonomichnomu zhitti nadavshi nazvu Volini 8 Na pochatku 9 st u volinyan panuvali feodalni vidnosini V 2 j polovini 10 st bavarskij anonim nazivaye volinyan poryad z buzhanami Vin povidomlyaye takozh sho u volinyan bulo 70 mist tipu zamkiv Arabskij istorik Al Masudi ta Ibragim ibn Yakub pishut sho volinyani valinana buli mogutnim slov yanskim plemenem yakomu pidkoryalisya inshi plemena Golovnimi mistami u Volinyan buli Volin Cherven Buzhsk U 981 roci knyaz Volodimir Svyatoslavich pidkoriv naseleni volinyanami Chervensku i Peremishlsku zemli Pishov Volodimir na lyahiv i zajnyav yih gorodi Peremishl Cherven i inshi gorodi yaki i do cogo dnya ye pid Russyu U svoyemu pohodi Volodimir ne tilki zajnyav Cherven i Peremishl ale pishov dali u zemli Polshi Galicko Volinskij litopis z nagodi pohodu Danila na Sileziyu zgaduye dalekij pohid Volodimira u polski zemli inshij knyaz ne vhodiv u zemlyu lyadsku tak gliboko okrim Volodimira Velikogo yakij ohrestiv zemlyu Pislya vdalogo pohodu Volodimir Svyatoslavich perenis stolicyu Volinskoyi zemli z Volini do mista Volodimir Iz stvorennyam novoyi stolici bula pov yazana nova forma upravlinnya Volinska zemlya stala zvatisya Volinske knyazivstvo vladu v yakomu vin peredav svoyim sinam spershu Borisovi piznishe Vsevolodovi Za danimi arheologichnih doslidzhen volinyani zemlerobske naselennya rozvinuti buli takozh promisli i remesla obrobka zaliza goncharstvo tosho V kinci 10 st na teritoriyi de zhili volinyani viniklo Volodimir Volinske knyazivstvo yake zgodom stalo chastinoyu Galicko Volinskoyi derzhavi Cholovichij strij RedaguvatiVolinyani zberigali v odyazi davni zvichki tradiciyi Serm yagi nosili brunatogo koloru chasom takozh bilogo abo chornogo obshiti bilya komira na rukavah ta bilya kishen chervonimi shnurami Nosili takozh chervoni poyasi ta sukonni abo baranyachi shapki obshiti takozh shnurami Serm yagi mali takozh kapturi yaki v doshovu pogodu odyagali na golovu Z vzuttya nosili choboti Zhinochij strij RedaguvatiZhinki nosili choboti na visokih kablukah chervonogo abo yak podolyanki zhovtogo koloru Spidnici nosili kolorovi v klitinku klitinka bula zelenih zhovtih abo chervonih koloriv V bagatoh miscyah zamist ciloyi spidnici nosili dvi plahti odnu zzadu i odnu speredu Divchata na golovi nosili kviti a zhinki kolorovu hustku abo namitku vishitu na kincyah Sorochki bilya komira ta na rukavah vishivali bilimi nebesnimi abo chervonimi kolorami V svyata poverh stroyu odyagali bekeshu z nebesnogo sukna z chornih abo sivih baranivZhitlo na Volini RedaguvatiHati na Volini buli perevazhno z dereva mazani glinoyu ta pobileni Hati mali prizbu ta buli otocheni zemlyanim plotom tam de bulo malo lisu chi dubovim tinom Cerkvi na Volini buli trohkupolni Vozi na Volini zapryagali troma abo chotirma kinmi Galereya Redaguvati Hata na Volini Volinyanki Litografiya 1841 Volinyanin Volinyani Volinyani Volinyani Gospodinya z Pavlovichiv 1917 Divchatka z Ustilugu 1917 Divchinka z Ustiluga 1917Div takozh Redaguvati Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Volinyani Anti Antskij soyuz Prabatkivshina slov yan Norik Burshtinovij shlyah Serbi Sorbi Polishuki Cherv yani Dulibi Buzhani Tovaristvo Volin ta Institut Doslidiv Volini Vinnipeg Primitki Redaguvati LѢTOPIS PO IPATEVSKOMU SPISKU Arhiv originalu za 6 serpnya 2011 Procitovano 28 zhovtnya 2014 a b v stor 303 tom 1 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 1993 r ISBN 5 7707 4049 3 stor 186 tom 1 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 1993 r ISBN 5 7707 4049 3 stor 604 tom 2 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 1993 r ISBN 5 7707 4050 7 a b v g d e Enciklopediya istoriyi Ukrayini redkol V A Smolij ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2005 T 1 A V S 613 ISBN 966 00 0415 X ukr Semenyuk S Fenomen ukrayinstva L Apriori 2013 C 353 ISBN 978 617 629 154 1 a b stor 306 tom 1 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 1993 r ISBN 5 7707 4049 3 a b Leontij Vojtovich Vostochnoe Prikarpate vo vtoroj polovine I tis n e Istoriya rusinov Arhivovano 13 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros Dzherela RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 A G Plahonin Volinyani Arhivovano 3 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 613 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Litopis Ruskij m Kiyiv vid Dnipro 1989 r 591 s ISBN 5 308 00052 2 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck vid Vezha 2000 r Dovidnik z istoriyi Ukrayini Arhivovano 20 grudnya 2005 u Wayback Machine Za red I Pidkovi ta R Shusta Kiyiv vid Geneza 1993 r Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Posilannya RedaguvatiPleminni ob yednannya Priyednannya do Kiyivskoyi Rusi Arhivovano 30 veresnya 2007 u Wayback Machine sajt Izbornik Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Volinyani amp oldid 40127192