www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бурштиновий шлях давній маршрут яким відбувалася передача торгівлі бурштином Маршрут був складною системою торгових шлях

Бурштиновий шлях

Бурштиновий шлях — давній маршрут, яким відбувалася передача торгівлі бурштином. Маршрут був складною системою торгових шляхів, якими бурштин доставляли з місць походження (Балтії та узбережжя Північного моря) до Середземномор'я, а, особливо, для Італії, Греції та Єгипту, які в стародавні часи були основними центрами споживання необробленого бурштину. Мінерал був важливим елементом декору та ювелірних виробів бронзової доби.

Координати: 48°10′27″ пн. ш. 16°58′50″ сх. д. / 48.174239000028° пн. ш. 16.980829000028° сх. д. / 48.174239000028; 16.980829000028

Бурштиновий шлях. Основний маршрут

Вироби з цього каменю знайшли в гробниці Тутанхамона, а також у храмі Аполона в Дельфах.

Система торгових маршрутів Редагувати

Бурштиновий шлях — це один із стародавніх маршрутів усіх історичних доріг, якими протягом століть з'єднувались Європа та Азія, території від Північної Африки до Балтійського моря.

Бурштиновий шлях

З розвитком перших і появою у ІІ–І тисячоліттях до н. е. нових цивілізацій виникають торгові шляхи та ланцюги обміну товарами. В Європі утворили бурштиновий та олов'яний шляхи.

Бурштин перевозили з узбережжя Північного та Балтійського морів шляхом Вісли і Дніпра, річок Італії, Греції, Чорним морем і до Єгипту тисячі років тому.

У римські часи, основний маршрут бурштину проходив від узбережжя, з територій Прусії, перетинав території Бої (нині Чехія і Словаччина) і досягав північної Адріатики — Аквілєї (у наш час — узбережжя Венеціанської затоки), яка була центром торгівлі бурштином. Маршрут також проходив через Чорне море, щоб приєднатися до Шовкового шляху з Азії. Згодом торгівля бурштином процвітала вздовж водних шляхів, які пов'язували Балтійське та Чорне моря.

Родовища бурштину в Європі.
Бурштин здавна видобували на узбережжі Балтійського моря — від острова Рюгена до Західної Двіни.

У пізніші часи, Бурштиновий шлях починався з прусських територій Кауп (городище було розташоване поблизу теперішнього села Мохове, на південно-західному куті Куршської затоки) і Трусо. Навіть сьогодні Калінінградську область називають Бурштиновим краєм, оскільки на її території розташовано понад 90 % розвіданих світових запасів цього мінералу.

Існують твердження, що саме Норик контролював знаменитий «Бурштиновий шлях», що починався на північному сході сучасної Італії, в Аквілеї. Маршрут проходив через міста Норика та Паннонії — Емону (тепер Любляна), Саварію (тепер Сомбатгей), Скарбанцію (тепер Шопрон) і Карнунт (тепер Бад Дойч-Альтенбург під Віднем) на Дунаї. З останнього дорога йшла у напрямку до рік Морава і Мура довжиною 600 римських миль (888 км), досягаючи Балтійського узбережжя та племені естіїв. Свідчення про останнє наявне вже у Геродота:

Бурштиновий шлях проходив і через Галицьку землю: 1) Вісла — Сян — Дністер та 2) Німан — Західний Буг — Дністер, і з'єднував Балтійське та Чорне моря.

На нижній Віслі у Вроцлаві (Бресляу, Переяслав) було перевалочне торжище. Саме звідти надходив бурштин у міста північної Італії.

Археологічні дослідження давніх білоруських міст дозволяють зробити висновок, що потоки візантійського імпорту в Городненське князівство та Полоцьку князівство йшли в основному через Волинь, тобто давнім бурштиновим шляхом.

Ю. Колосовська звернула увагу на те, що намисто з бурштину латиняни називали словом «monilia», що дуже схоже на болгарське та українське «моністо». Колосовська вважає, що це слово занесене у Середнє Подніпров'я з берегів Адріатики.

В регіоні Чорного моря, окрім Бурштинового шляху, проходив і Шовковий шлях.

Детальні мережі торгового маршруту. Вплив на цивілізації Редагувати

Західноєвропейський бурштиновий шлях проходив по Рейну, Ельбі.

Давній Центрально-європейський бурштиновий шлях зв'язував усю Європу в систему трьох морів: Балтійського, Адріатичного й Чорного. Із Балтійського моря цей бурштиновий шлях ішов з р. Вісла до Дунаю (через р. Варта—р. Одра—р. Морава). З Дунаю виходив у Чорне море або Адріатичне (через р. Раба, р. Драва, р. Сава), або навіть Егейське (через р. Морава Балканська, р. Маріца).

Східноєвропейський бурштиновий шлях ішов із Вісли до Дністра: через р.Західний Буг—р. Серет або через р.Сян (Ярослав)—р. Вишня—р. Вережина чи р. Сян (Перемишль)—р.Вар—р.Стрвяж. Із Дністра йшов прямий шлях до Чорного моря.

Існував ще один шлях від Дністра до Дунаю з виходом до Чорного моря — через Онут-Кучур-Прут-Дереглуй-Серет Карпатський.

Ці головні транс'європейські шляхи існували ще в епоху міді й бронзи (ІІІ–ІІ тис. до н. е.). Цей період був часом зародження міжрегіональної торгівлі, коли почали діяти перші великі торгові шляхи: соляні, бурштинові, мідні, олов'яні, шовкові тощо. Більшість із цих шляхів були й транскарпатськими і об'єднувалися в одну транскарпатську систему, оскільки в Карпатському регіоні були одні з найбільших у Європі родовищ міді, срібла та солі, а з Одера йшло в Карпати олово, яке потрібне для виготовлення бронзи. Одночасно ці шляхи визначають і напрямки міграцій.

Міграції і завоювання Редагувати

Тогочасний західноєвропейський бурштиновий шлях визначає напрямки міграції населення неолітичної культури лінійно-стрічкової кераміки, енеолітичної (трипільської, гумельницької, лендельської, лійчастого посуду та кулястих амфор), бронзової доби (культури шнурової кераміки, комарівсько-тшинецької, ноа, фракійського гальштату, голіградської), ранньозалізної доби (пшеворської, зарубинецької, липицької тощо).

Східноєвропейський бурштиновий шлях визначає як напрямки міграцій прафракійських, праслов'янських, балтських і германських племен, але часто є й межею їх відповідних археологічних культур.

Германські племена у ІІІ–ІІ ст. до н. е. бурштиновими шляхами завойовували Центральну Європу. Одна їхня група йшла по Ельбі до верхів'їв Рейну й Дунаю, а друга — по Віслі до Дунаю. У перші століття нашої ери вони рушили вже на територію провінцій Римської імперії.

Особливого значення набули бурштинові шляхи в римський час (II–VI ст. н. е.). Ця «золота доба» європейської торгівлі та розповсюдження римського економічного й військового впливу та римської культури (у тому числі християнства) була перервана аварами (568–729 рр.).

Бурштинові шляхи мали надзвичайно велике значення і як трансготські й трансслов'янські шляхи міграцій. Готські (східногерманські) військові дружини були організаторами численних сухопутних, а також річкових і морських походів до Римської імперії. На території України, Молдови й Румунії готи перебували майже 200 років. Основною їх територією стала в II ст. н. е. багата на річки й озера Волинь, слов'янське населення якої вимушено переселилося на Прикарпаття.

Захопивши Волинь, готи через Західний Буг і Серет дійшли до Дністра, де розділились: одні пішли вниз Дністром до Чорного моря, а інші через Серет Карпатський дійшли до Дунаю. Остготи стали політичним стержнем поліетнічної провінційно-римської черняхівської культури, поширеної в ІІ–V ст. на великій території України, Молдови й Румунії. Володіючи всім Східноєвропейським бурштиновим шляхом, готи мали вихід як до Балтійського, так і до Чорного моря. Тому східноримська (візантійська) імперія була змушена використовувати активніше Волзький шлях, а західноримська імперія — морський. Нижня ділянка бурштинового шляху (Дністер — Серет Карпатський), очевидно, деякий час була границею остготів і вестготів. Останні зайняли карпатську Дакію (270–375 рр.), яку після них захопили гепіди.

Як і готська, слов'янська міграція старими бурштиновими шляхами з V ст.* особливо добре простежується археологічно в напрямку поширення найдавніших слов'янських пам'яток празького типу на Середній Дунай через Дністер—Віслу—Мораву й через Дністер—Серет Карпатський на Нижній Дунай. Уперше виділившись (сформувавшись після загальної політичної й економічної кризи) з поліетнічної черняхівської культури на Середньому Подністров'ї (контактна зона фракійців-германців-слов'ян-сарматів), носії празько-корчацької культури до кінця VII ст. освоїли землі Моравії, Словаччини й Чехії. У VI ст. частина слов'янського населення Прикарпаття повернулася на землі Волині, залишені готами. Ці події стали тими першими історичними віхами, які визначили на багато століть етнічну та культурну спорідненість населення галицько-волинських земель. Буго-Дністровська ділянка Вісло-Дністровського (Дунайського) шляху знову була в руках слов'ян Волині й Прикарпаття. У VI–VII ст. слов'янське населення празької культури (склавіни) й пеньківської (анти), вийшовши на Дунай, пішло далі на південь й опанувало землі Балкан. Зокрема, прикарпатські хорвати заселили традиційно близькі їм за природно-кліматичними умовами гірські й передгірні райони Верхньої Драви та Сави. Таким чином, балканські хорвати взяли під свій контроль південну частину бурштинового шляху з виходом до Адріатичного моря (м. Аквілея). Прикарпатські хорвати тримали традиційно нижню ділянку Східноєвропейського бурштинового шляху з виходом до Чорного моря й Дунаю.

З бурштиновими шляхами великою мірою були пов'язані й перші державотворчі процеси: утворення держав Само (625–659 рр.), Великої Моравії, Чехії, Польщі, Великої Хорватії, Київської Русі. Уся їх рання історія була історією боротьби за контроль над цими транс'європейськими шляхами. Ті шляхи, які ще недавно їх об'єднували в один-єдиний слов'янський світ, тепер роз'єднали. Зокрема, по Західному Бугу й Сяну пройшла границя між західними та східними слов'янами. Стає більш зрозумілою й проблема боротьби Великої Моравії, а пізніше Чехії, Польщі та Київської Русі за «Червенські гради» (Західна Волинь) і Перемишль (Західна Галичина). Це була боротьба за оволодіння Вісло-Буго-Дністровським і Вісло-Сяно-Дністровським шляхами.

Бурштиновий шлях місцевими мовами Редагувати

Бурштин

Фестивальні маршрути Редагувати

На Рівненщині розроблено фестивальний маршрут «Бурштиновий шлях», який вперше був організований в 2010 році.

Цікаві факти Редагувати

Сучасна автомагістраль A1 у Польщі офіційно носить назву Автомагістраль Бурштинова.

Примітки Редагувати

  1. П'янкова О. В. Основні етапи становлення та розвитку брендінгу у світі / Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки [ 16 січня 2011 у Wayback Machine.]. — 2009. — № 24.
  2. Клочко Л. Бурштинові шляхи за скіфських часів [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Геолог України. Науковий журнал [ 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — 2011, № 3-4 [ 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  3. Черняк А. Б. Тацит о венедах (Germ. 46 : 2) // Вестник древней истории. — М., 1991. — № 12. — С.56.
  4. Колосовская Ю. К. Паннония в І — ІІІ вв. н.э. — М., 1973.С-36.
  5. Тацит, «Германія», 45
  6. Геродот, “Історія”, 3 : 115
  7. ↑ Л.Войтович Галицька земля і Візантія у Xi — XIV ст. / Дрогобицький краєзнавчий збірник Збірник наукових праць. — 2011, Вип. XIV—XV.
  8. О.Гуцуляк, П.Дрогомирецький, Б.Томенчук Королівство священних вершин (Scando-Slavica у верхньому Подністров'ї) / Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис «Галичина» Науковий журнал. — 2006—2007, Вип. 12-13.
  9. Лавыш К. Художественные традиции восточной и византийской культуры в искусстве средневековых городов Беларуси (Х — XIV вв.). — Минск, 2008
  10. Колоссовская Ю. К. Коллегия почитателей Исиды из Паннонии // История и культура античного мира / Отв. ред. М. М. Кобылина. — М.: Наука, 1977. -С.163-164.
  11. Проблеми й перспективи розвитку співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва й ГУАМ. — Збірник наукових праць. — Одеса-Севастополь-Донецьк: ДонНУ, РФ НІСД в м. Донецьку, 2011. — 834 с. ISSN [https://www.worldcat.org/search?fq=x0:jrnl&q=n2:1990-9187 1990-9187] Див. інф.про збірник
  12. ↑ Томенчук Б. Баварський Географ і річкові шляхи та гради в геополітиці середньовічної Європи[недоступне посилання з травня 2019] // Карпати: людина, етнос, цивілізація. Науковий журнал[недоступне посилання з травня 2019]. — 2009, № 1[недоступне посилання з травня 2019]
  13. Трансгерманські й, зокрема, трансготські шляхи міграцій, пізніше (з VIII ст.) були використані норманами (варягами на Сході, вікінгами на Заході).
  14. Подністров'я (Прикарпаття), очевидно, було єдиним регіоном України, слов'янське населення якого зуміло активно протистояти готській експансії. Тут було утворене окреме сильне політичне й військове об'єднання, яке згодом стало основою Дулібського міжплемінного союзу. Один з епізодів боротьби слов'ян Прикарпаття з готами описано в «Готиці» Йордана (війна під керівництвом Божа) (за Д.Козаком).
  15. Рибачук Т. Л. Перспективи розвитку туризму на Рівненщині / Вісник Національного університету водного господарства та природокористування Збірник наукових праць. — 2010, Вип.3.

Література Редагувати

  • Марія Гимбутас. Bronze Age Cultures in Central and Eastern Europe. Mouton Publishers, 1965. ISBN 90-279-0998-9.
  • Eurovelo, la rete cicloturistica europea, il cui ramo n. 9 ricalca la Via dell'Ambra

Посилання Редагувати

Див. також Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Burshtinovij shlyah davnij marshrut yakim vidbuvalasya peredacha torgivli burshtinom Marshrut buv skladnoyu sistemoyu torgovih shlyahiv yakimi burshtin dostavlyali z misc pohodzhennya Baltiyi ta uzberezhzhya Pivnichnogo morya do Seredzemnomor ya a osoblivo dlya Italiyi Greciyi ta Yegiptu yaki v starodavni chasi buli osnovnimi centrami spozhivannya neobroblenogo burshtinu Mineral buv vazhlivim elementom dekoru ta yuvelirnih virobiv bronzovoyi dobi Burshtinovij shlyahKrayina Daniya Nimechchina Respublika Polsha Franciya Niderlandi Shvejcariya Avstriya Italiya Ugorshina Chehiya Slovachchina Rosiya Litva Latviya i Estoniya Burshtinovij shlyah u VikishovishiKoordinati 48 10 27 pn sh 16 58 50 sh d 48 174239000028 pn sh 16 980829000028 sh d 48 174239000028 16 980829000028Burshtinovij shlyah Osnovnij marshrutVirobi z cogo kamenyu znajshli v grobnici Tutanhamona a takozh u hrami Apolona v Delfah Zmist 1 Sistema torgovih marshrutiv 1 1 Detalni merezhi torgovogo marshrutu Vpliv na civilizaciyi 1 1 1 Migraciyi i zavoyuvannya 2 Burshtinovij shlyah miscevimi movami 3 Festivalni marshruti 4 Cikavi fakti 5 Primitki 6 Literatura 7 Posilannya 8 Div takozhSistema torgovih marshrutiv RedaguvatiBurshtinovij shlyah ce odin iz starodavnih marshrutiv usih istorichnih dorig yakimi protyagom stolit z yednuvalis Yevropa ta Aziya teritoriyi vid Pivnichnoyi Afriki do Baltijskogo morya nbsp Burshtinovij shlyahZ rozvitkom pershih i poyavoyu u II I tisyacholittyah do n e novih civilizacij vinikayut torgovi shlyahi ta lancyugi obminu tovarami V Yevropi utvorili burshtinovij ta olov yanij shlyahi 1 Burshtin perevozili z uzberezhzhya Pivnichnogo ta Baltijskogo moriv shlyahom Visli i Dnipra richok Italiyi Greciyi Chornim morem i do Yegiptu tisyachi rokiv tomu U rimski chasi osnovnij marshrut burshtinu prohodiv vid uzberezhzhya z teritorij Prusiyi peretinav teritoriyi Boyi nini Chehiya i Slovachchina i dosyagav pivnichnoyi Adriatiki Akvilyeyi u nash chas uzberezhzhya Venecianskoyi zatoki yaka bula centrom torgivli burshtinom Marshrut takozh prohodiv cherez Chorne more shob priyednatisya do Shovkovogo shlyahu z Aziyi Zgodom torgivlya burshtinom procvitala vzdovzh vodnih shlyahiv yaki pov yazuvali Baltijske ta Chorne morya nbsp Rodovisha burshtinu v Yevropi Burshtin zdavna vidobuvali na uzberezhzhi Baltijskogo morya vid ostrova Ryugena do Zahidnoyi Dvini 2 U piznishi chasi Burshtinovij shlyah pochinavsya z prusskih teritorij Kaup gorodishe bulo roztashovane poblizu teperishnogo sela Mohove na pivdenno zahidnomu kuti Kurshskoyi zatoki i Truso Navit sogodni Kaliningradsku oblast nazivayut Burshtinovim krayem oskilki na yiyi teritoriyi roztashovano ponad 90 rozvidanih svitovih zapasiv cogo mineralu Isnuyut tverdzhennya sho same Norik kontrolyuvav znamenitij Burshtinovij shlyah sho pochinavsya na pivnichnomu shodi suchasnoyi Italiyi v Akvileyi 3 Marshrut prohodiv cherez mista Norika ta Pannoniyi Emonu teper Lyublyana Savariyu teper Sombatgej Skarbanciyu teper Shopron i Karnunt teper Bad Dojch Altenburg pid Vidnem na Dunayi 4 Z ostannogo doroga jshla u napryamku do rik Morava i Mura dovzhinoyu 600 rimskih mil 888 km dosyagayuchi Baltijskogo uzberezhzhya ta plemeni estiyiv 5 Svidchennya pro ostannye nayavne vzhe u Gerodota Adzhe ya ne viryu v isnuvannya riki sho nazivayetsya u grekiv Eridan kotra vpadaye u Pivnichne more zvidti za rozpovidyami privozyat burshtin 6 Burshtinovij shlyah prohodiv i cherez Galicku zemlyu 1 Visla Syan Dnister ta 2 Niman Zahidnij Bug Dnister i z yednuvav Baltijske ta Chorne morya 7 Na nizhnij Visli u Vroclavi Breslyau Pereyaslav bulo perevalochne torzhishe Same zvidti nadhodiv burshtin u mista pivnichnoyi Italiyi 8 Arheologichni doslidzhennya davnih biloruskih mist 9 dozvolyayut zrobiti visnovok sho potoki vizantijskogo importu v Gorodnenske knyazivstvo ta Polocku knyazivstvo jshli v osnovnomu cherez Volin tobto davnim burshtinovim shlyahom 7 Yu Kolosovska zvernula uvagu na te sho namisto z burshtinu latinyani nazivali slovom monilia sho duzhe shozhe na bolgarske ta ukrayinske monisto 10 Kolosovska vvazhaye sho ce slovo zanesene u Serednye Podniprov ya z beregiv Adriatiki V regioni Chornogo morya okrim Burshtinovogo shlyahu prohodiv i Shovkovij shlyah 11 Detalni merezhi torgovogo marshrutu Vpliv na civilizaciyi Redaguvati Zahidnoyevropejskij burshtinovij shlyah prohodiv po Rejnu Elbi 12 Davnij Centralno yevropejskij burshtinovij shlyah zv yazuvav usyu Yevropu v sistemu troh moriv Baltijskogo Adriatichnogo j Chornogo Iz Baltijskogo morya cej burshtinovij shlyah ishov z r Visla do Dunayu cherez r Varta r Odra r Morava Z Dunayu vihodiv u Chorne more abo Adriatichne cherez r Raba r Drava r Sava abo navit Egejske cherez r Morava Balkanska r Marica 12 Shidnoyevropejskij burshtinovij shlyah ishov iz Visli do Dnistra cherez r Zahidnij Bug r Seret abo cherez r Syan Yaroslav r Vishnya r Verezhina chi r Syan Peremishl r Var r Strvyazh Iz Dnistra jshov pryamij shlyah do Chornogo morya 12 Isnuvav she odin shlyah vid Dnistra do Dunayu z vihodom do Chornogo morya cherez Onut Kuchur Prut Deregluj Seret Karpatskij 12 Ci golovni trans yevropejski shlyahi isnuvali she v epohu midi j bronzi III II tis do n e Cej period buv chasom zarodzhennya mizhregionalnoyi torgivli koli pochali diyati pershi veliki torgovi shlyahi solyani burshtinovi midni olov yani shovkovi tosho 12 Bilshist iz cih shlyahiv buli j transkarpatskimi i ob yednuvalisya v odnu transkarpatsku sistemu oskilki v Karpatskomu regioni buli odni z najbilshih u Yevropi rodovish midi sribla ta soli a z Odera jshlo v Karpati olovo yake potribne dlya vigotovlennya bronzi 12 Odnochasno ci shlyahi viznachayut i napryamki migracij Migraciyi i zavoyuvannya Redaguvati Togochasnij zahidnoyevropejskij burshtinovij shlyah viznachaye napryamki migraciyi naselennya neolitichnoyi kulturi linijno strichkovoyi keramiki eneolitichnoyi tripilskoyi gumelnickoyi lendelskoyi lijchastogo posudu ta kulyastih amfor bronzovoyi dobi kulturi shnurovoyi keramiki komarivsko tshineckoyi noa frakijskogo galshtatu goligradskoyi rannozaliznoyi dobi pshevorskoyi zarubineckoyi lipickoyi tosho 12 Shidnoyevropejskij burshtinovij shlyah viznachaye yak napryamki migracij prafrakijskih praslov yanskih baltskih i germanskih plemen ale chasto ye j mezheyu yih vidpovidnih arheologichnih kultur 12 Germanski plemena u III II st do n e burshtinovimi shlyahami zavojovuvali Centralnu Yevropu Odna yihnya grupa jshla po Elbi do verhiv yiv Rejnu j Dunayu a druga po Visli do Dunayu 12 U pershi stolittya nashoyi eri voni rushili vzhe na teritoriyu provincij Rimskoyi imperiyi Osoblivogo znachennya nabuli burshtinovi shlyahi v rimskij chas II VI st n e Cya zolota doba yevropejskoyi torgivli ta rozpovsyudzhennya rimskogo ekonomichnogo j vijskovogo vplivu ta rimskoyi kulturi u tomu chisli hristiyanstva bula perervana avarami 568 729 rr 12 Burshtinovi shlyahi mali nadzvichajno velike znachennya i yak transgotski 13 j transslov yanski shlyahi migracij Gotski shidnogermanski vijskovi druzhini buli organizatorami chislennih suhoputnih a takozh richkovih i morskih pohodiv do Rimskoyi imperiyi Na teritoriyi Ukrayini Moldovi j Rumuniyi goti perebuvali majzhe 200 rokiv 12 Osnovnoyu yih teritoriyeyu stala v II st n e bagata na richki j ozera Volin slov yanske naselennya yakoyi vimusheno pereselilosya na Prikarpattya 14 12 Zahopivshi Volin goti cherez Zahidnij Bug i Seret dijshli do Dnistra de rozdililis odni pishli vniz Dnistrom do Chornogo morya a inshi cherez Seret Karpatskij dijshli do Dunayu 12 Ostgoti stali politichnim sterzhnem polietnichnoyi provincijno rimskoyi chernyahivskoyi kulturi poshirenoyi v II V st na velikij teritoriyi Ukrayini Moldovi j Rumuniyi 12 Volodiyuchi vsim Shidnoyevropejskim burshtinovim shlyahom goti mali vihid yak do Baltijskogo tak i do Chornogo morya 12 Tomu shidnorimska vizantijska imperiya bula zmushena vikoristovuvati aktivnishe Volzkij shlyah a zahidnorimska imperiya morskij 12 Nizhnya dilyanka burshtinovogo shlyahu Dnister Seret Karpatskij ochevidno deyakij chas bula graniceyu ostgotiv i vestgotiv Ostanni zajnyali karpatsku Dakiyu 270 375 rr yaku pislya nih zahopili gepidi Yak i gotska slov yanska migraciya starimi burshtinovimi shlyahami z V st osoblivo dobre prostezhuyetsya arheologichno v napryamku poshirennya najdavnishih slov yanskih pam yatok prazkogo tipu na Serednij Dunaj cherez Dnister Vislu Moravu j cherez Dnister Seret Karpatskij na Nizhnij Dunaj 12 Upershe vidilivshis sformuvavshis pislya zagalnoyi politichnoyi j ekonomichnoyi krizi z polietnichnoyi chernyahivskoyi kulturi na Serednomu Podnistrov yi kontaktna zona frakijciv germanciv slov yan sarmativ nosiyi prazko korchackoyi kulturi do kincya VII st osvoyili zemli Moraviyi Slovachchini j Chehiyi U VI st chastina slov yanskogo naselennya Prikarpattya povernulasya na zemli Volini zalisheni gotami Ci podiyi stali timi pershimi istorichnimi vihami yaki viznachili na bagato stolit etnichnu ta kulturnu sporidnenist naselennya galicko volinskih zemel 12 Bugo Dnistrovska dilyanka Vislo Dnistrovskogo Dunajskogo shlyahu znovu bula v rukah slov yan Volini j Prikarpattya U VI VII st slov yanske naselennya prazkoyi kulturi sklavini j penkivskoyi anti vijshovshi na Dunaj pishlo dali na pivden j opanuvalo zemli Balkan 12 Zokrema prikarpatski horvati zaselili tradicijno blizki yim za prirodno klimatichnimi umovami girski j peredgirni rajoni Verhnoyi Dravi ta Savi Takim chinom balkanski horvati vzyali pid svij kontrol pivdennu chastinu burshtinovogo shlyahu z vihodom do Adriatichnogo morya m Akvileya 12 Prikarpatski horvati trimali tradicijno nizhnyu dilyanku Shidnoyevropejskogo burshtinovogo shlyahu z vihodom do Chornogo morya j Dunayu Z burshtinovimi shlyahami velikoyu miroyu buli pov yazani j pershi derzhavotvorchi procesi utvorennya derzhav Samo 625 659 rr Velikoyi Moraviyi Chehiyi Polshi Velikoyi Horvatiyi Kiyivskoyi Rusi 12 Usya yih rannya istoriya bula istoriyeyu borotbi za kontrol nad cimi trans yevropejskimi shlyahami Ti shlyahi yaki she nedavno yih ob yednuvali v odin yedinij slov yanskij svit teper roz yednali Zokrema po Zahidnomu Bugu j Syanu projshla granicya mizh zahidnimi ta shidnimi slov yanami Staye bilsh zrozumiloyu j problema borotbi Velikoyi Moraviyi a piznishe Chehiyi Polshi ta Kiyivskoyi Rusi za Chervenski gradi Zahidna Volin i Peremishl Zahidna Galichina Ce bula borotba za ovolodinnya Vislo Bugo Dnistrovskim i Vislo Syano Dnistrovskim shlyahami 12 Burshtinovij shlyah miscevimi movami Redaguvati nbsp BurshtinHorvatska Jantarski put Cheska Jantarova stezka Nimecka Bernsteinstrasse Estonska Merevaigutee Ugorska Borostyanut Italijska Via dell Ambra Latiska Dzintara Cels Litovska Gintaro kelias Polska Szlak Bursztynowy abo Jantarowy Szlak Rosijska Yantarnyj put Slovacka Jantarova cesta Slovenska Jantarjeva potFestivalni marshruti RedaguvatiNa Rivnenshini rozrobleno festivalnij marshrut Burshtinovij shlyah yakij vpershe buv organizovanij v 2010 roci 15 Cikavi fakti RedaguvatiSuchasna avtomagistral A1 u Polshi oficijno nosit nazvu Avtomagistral Burshtinova Primitki Redaguvati P yankova O V Osnovni etapi stanovlennya ta rozvitku brendingu u sviti Zbirnik naukovih prac Cherkaskogo derzhavnogo tehnologichnogo universitetu Seriya Ekonomichni nauki Arhivovano 16 sichnya 2011 u Wayback Machine 2009 24 Klochko L Burshtinovi shlyahi za skifskih chasiv Arhivovano 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Geolog Ukrayini Naukovij zhurnal Arhivovano 5 zhovtnya 2013 u Wayback Machine 2011 3 4 Arhivovano 5 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Chernyak A B Tacit o venedah Germ 46 2 Vestnik drevnej istorii M 1991 12 S 56 Kolosovskaya Yu K Pannoniya v I III vv n e M 1973 S 36 Tacit Germaniya 45 Gerodot Istoriya 3 115 a b L Vojtovich Galicka zemlya i Vizantiya u Xi XIV st Drogobickij krayeznavchij zbirnik Zbirnik naukovih prac 2011 Vip XIV XV O Guculyak P Drogomireckij B Tomenchuk Korolivstvo svyashennih vershin Scando Slavica u verhnomu Podnistrov yi Naukovij i kulturno prosvitnij krayeznavchij chasopis Galichina Naukovij zhurnal 2006 2007 Vip 12 13 Lavysh K Hudozhestvennye tradicii vostochnoj i vizantijskoj kultury v iskusstve srednevekovyh gorodov Belarusi H XIV vv Minsk 2008 Kolossovskaya Yu K Kollegiya pochitatelej Isidy iz Pannonii Istoriya i kultura antichnogo mira Otv red M M Kobylina M Nauka 1977 S 163 164 Problemi j perspektivi rozvitku spivrobitnictva mizh krayinami Pivdenno Shidnoyi Yevropi v ramkah Chornomorskogo ekonomichnogo spivrobitnictva j GUAM Zbirnik naukovih prac Odesa Sevastopol Doneck DonNU RF NISD v m Donecku 2011 834 s ISSN https www worldcat org search fq x0 jrnl amp q n2 1990 9187 1990 9187 Div inf pro zbirnik a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh sh Tomenchuk B Bavarskij Geograf i richkovi shlyahi ta gradi v geopolitici serednovichnoyi Yevropi nedostupne posilannya z travnya 2019 Karpati lyudina etnos civilizaciya Naukovij zhurnal nedostupne posilannya z travnya 2019 2009 1 nedostupne posilannya z travnya 2019 Transgermanski j zokrema transgotski shlyahi migracij piznishe z VIII st buli vikoristani normanami varyagami na Shodi vikingami na Zahodi Podnistrov ya Prikarpattya ochevidno bulo yedinim regionom Ukrayini slov yanske naselennya yakogo zumilo aktivno protistoyati gotskij ekspansiyi Tut bulo utvorene okreme silne politichne j vijskove ob yednannya yake zgodom stalo osnovoyu Dulibskogo mizhpleminnogo soyuzu Odin z epizodiv borotbi slov yan Prikarpattya z gotami opisano v Gotici Jordana vijna pid kerivnictvom Bozha za D Kozakom Ribachuk T L Perspektivi rozvitku turizmu na Rivnenshini Visnik Nacionalnogo universitetu vodnogo gospodarstva ta prirodokoristuvannya Zbirnik naukovih prac 2010 Vip 3 Literatura RedaguvatiMariya Gimbutas Bronze Age Cultures in Central and Eastern Europe Mouton Publishers 1965 ISBN 90 279 0998 9 Eurovelo la rete cicloturistica europea il cui ramo n 9 ricalca la Via dell AmbraPosilannya RedaguvatiAvstrijskij burshtinovij shlyah Pro Burshtinovij shlyah u Polshi Ugorshini ta Slovachchini Arhivovano 16 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Karta na yakij zobrazheno marshrut Burshtinovogo traktu polskoyu teritoriyeyu vidpovidno do Jerzego Wielowiejskiego Naukovij opis Burshtinovij shlyah u Polshi marshrutu 200 r do n e 400 n e Arhivovano 14 chervnya 2005 u Wayback Machine Baltijskij Burshtinovij shlyah Burshtinovij shlyah Sloveniyi Arhivovano 5 chervnya 2010 u Wayback Machine Rajffajzen Bank Aval Elektronnij katalog monet Burshtinovij shlyah Elblong Au nedostupne posilannya z chervnya 2019 Rajffajzen Bank Aval Elektronnij katalog monet Burshtinovij shlyah Gdansk Au nedostupne posilannya z chervnya 2019 Rajffajzen Bank Aval Elektronnij katalog monet Burshtinovij shlyah Kaliningrad Au nedostupne posilannya z chervnya 2019 Div takozh RedaguvatiPoliskij burshtinonosnij rajon Yantarnij Norik Karintiya Sklaveni Shlyah iz varyagiv u greki Shovkovij shlyah Ladannij shlyah Solyanij shlyah Ruska Put Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Burshtinovij shlyah amp oldid 37171181