www.wikidata.uk-ua.nina.az

Біла Хорватія Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії Ви можете допомогти перер

Біла Хорватія

Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2020)

Велика Хорватія, або Бі́ла Хорва́тія (хорв. Bijela Hrvatska, Velika Hrvatska, Stara Hrvatska, лат. Chrobatia) — прадавня батьківщина хорватів та українців, історична територія, яку населяли білі хорвати. За свідченням візантійського імператора Костянтина Багрянородного (Про управління імперією), Велика Хорватія (яку також називають Білою) існувала в Закарпатті у верхів'ї Вісли. Біла Хорватія згадується в Літописі попа Дуклянина (хорв. Ljetopis popa Dukljanina) і творах інших письменників, які іноді використовують цю назву і для Приморської Хорватії. Ім'я пояснюється хорватською традицією позначення сторін світу: біла — значить на півночі або на заході (на противагу Червоній Хорватії на сході чи на півдні). Її ймовірне розміщення в Карпатах підтверджує і ім'я народу (білі хорвати), яке до XI століття згадується біля верхньої Вісли з осередком у Кракові.

Біла Хорватія
Континент Європа
Країна  Республіка Польща,  Україна і  Чехія
 Біла Хорватія у Вікісховищі
Історія Хорватії
Хорватія до хорватів
Іллірія • Паннонія • Далмація
Походження хорватів
Біла Хорватія
Середньовічна Хорватська держава
Паннонська Хорватія
Приморська Хорватія
Далматинські князівства
Захумлє • Травунія • Паганія
Королівство Хорватія (середньовічне)
Рагузька республіка
Унія з Угорщиною
Королівство Хорватія (Габсбурги)
Королівство Славонія
Королівство Іллірія
Королівство Хорватія і Славонія
Королівство Далмація
Держава словенців, хорватів і сербів
Королівство Югославія
Бановина Хорватія
Незалежна Держава Хорватія
Соціалістична республіка Хорватія
(як частина СФР Югославія)
Війна за незалежність
Історія Хорватії після 1995
Портал «Хорватія»
  • переглянути
  • обговорити
  • редагувати

На думку багатьох науковців, що підтверджується археологічними дослідженнями, землі Великої Хорватії поширювалися й на сучасну Буковину, на що вказують залишки їхнього міста — Ревнянське городище.

Столицею Білої Хорватії деякі українські джерела називають село Стільсько з його городищем.

Предмет розгляду Редагувати

Історії Білої Хорватії та білих хорватів до сьогодні є предметом досліджень, які проводять європейські фахівці, особливо словацькі, угорські, польські й українські історики. Не існує єдиної і узгодженої думки про значення Білої Хорватії в історії Середньовіччя. У новіші часи хорватський історик Луйо Маргетич датував прибуття хорватів на нинішні хорватські землі кінцем ХІІІ століття. Його колега-співвітчизниця Нада Клаїч прийняла радикальну гіпотезу Маргетича, а прабатьківщину хорватів окреслила межами Карантанії. Словенські історики відкинули такі гіпотези. Пізніша робота над вищезгаданими тезами привела Клаїч до перенаправлення напрямку переселення хорватів: замість з півночі на південь — з півдня на північ. Після праці хорватського мовознавця Радослава Катичича відмовилися і від такого погляду. Історик Іван Мужич на основі погляду Клаїч, точного перекладу виразу (Bijela = Stara, ne Velika) та твору Historia Salonitana і Хорватської редакції літопису попа Дуклянина (у яких назва Біла Хорватія вживається для прибережного середньовічного хорватського князівства) ототожнює Білу Хорватію з Банською Хорватією (керованою баном), яка складалася з жуп Лика, Гацка і Крбава (в районі сучасної області Лика).

Білу Хорватію не слід розглядати як якусь конкретну країну, а простір, який населяли більш чи менш пов'язані між собою слов'янські племена. Нинішня археологія, не лише польська, а й загалом європейська, опирається на зв'язок конкретних матеріальних залишків з конкретними людьми. Вважається, що матеріальна культура не відображає етнічні особливості. Хоча чеські й польські історики здебільшого заперечують існування Білої Хорватії, проте є деякі ознаки, що вказують на зв'язок цього обширу з теперішньою Хорватією. Назва хорватів згадується на широкому просторі: в Чехії навколо Праги і на півдні Польщі. Це так звана Біла Хорватія. Крім того, слово Хорват згадується в Карантанії, на території сучасних Австрії і Словенії та в сучасній Україні. Там також існували такі громади, але з плином часу вони так і не перетворилися на етнічні групи

Головна причина, чому польські і чеські вчені значною мірою ігнорують існування білих хорватів, які вважаються предками сьогоднішніх хорватів, полягає, за словами фахівця Невена Будака, в тому, що в їхніх національних історіях не знайшло б масової підтримки твердження, що у створенні середньовічних чеської і польської держав брав участь хтось іще, приміром, такий як ці стародавні хорвати, які жили на тій території. Про це свідчить і велика кількість географічних назв, які асоціюються з ім'ям хорватів або назвами, схожими на багато хорватських топонімів таких як Osiek, Jamnica тощо.

В ​​Україні, якій іноді в історіографії приписують роль «матері всіх слов'янських народів», термін білі хорвати з радістю приймається, а один із братів-засновників найдавнішої могутньої слов'янської держави — Київської Русі носив ім'я, яке шляхом мовознавчих закономірностей можна розшифрувати як хорват. Йдеться про ім'я Хорив. Цікавим є факт, наведений експертом Євгеном Пащенком, що Поліцький статут і кодекс «Руська правда», найважливіші середньовічні документи хорватів та українців відповідно, напрочуд подібні (скажімо, і там, і там згадується таке явище як верв, притаманне тільки русам і хорватам). За даними антропологічних та історичних досліджень, найбільша частина середньовічних хорватів прибули в теперішні хорватські землі з Польщі, зокрема з Балтики, а до цього вони жили на пустищах сьогоднішньої Західної України і в Карпатах, де є річки Неретва, Требишниця тощо.

Кордони Редагувати

На пiдставi трактату візантійського імператора Костянтина VII можна зробити висновок, що в серединi Х ст. Біла Хорватія займала вздовж пiвнiчних кордонiв сучасної Угорщини, на заходi змикаючись з Білою Сербією, а на сходi її межi були доступнi нападам печенігів. Біла Сербія тодi займала верхню течiю Одри i доходила до витокiв Вiсли. Звiдси випливає, що всерединi Х ст. Біла Хорватія простягалася вiд витокiв Вiсли через басейн Сяну десь до середньої течiї Днiстра - верхньої течiї Пруту, звiдки могла бути доступною для нападiв печенігів. На захiд, за вiдомостями візантійця, білі хорвати висунулись недавно, тодi як море, з яким вонибули зв’язанi, було Чорним морем i примiрний шлях до нього тривав 30 днiв. День плавання вверх по рiцi прийнято рахувати 25-35 км, вниз - 80 км. Днiстром, з його безлiччю вигинiв iповоротiв, вниз за день пройти бiльше 50 км не вдається. Простi пiдрахунки показують, що за 30 днiв до Чорного моря можна було добратися десь з району Перемишля. Деякi дослiдники, зокрема Дюла Моравчик, пiд Чорним морем пропонують бачити Балтiйське. Це малоймовiрно, але незмiнює справи: до Балтiйського моря за 30 днiв рiчковим шляхом по Сяну i Вiслi теж можна добратись лише з району Перемишля. Про пiвнiчнi межi Білої Хорватії Костянтин VII вiдомостей не мав.

Історія Редагувати

Здогадку про існування окремих хорватських князівств на східних землях Великої Хорватії першим висловив Ріхард Репель. Витісненi печенігами з південних районів тиверці розселилися серед хорватів в основному на території пiзнішого Теребовельського князівства, утворюючи й спільнi могильники, на яких зберегали своєрідність своїх поховань — під плитами.

Ареали хорватів i тиверців у VIII–IX ст. були заповненi пам’ятками культури типу Луки Райковецької, а до того у другiй половинi V–VII ст. — пам’ятками празького типу. Межа мiж ними дуже умовна. У III–V ст. складний карпатський симбіоз даків, слов’ян, германців і сарматів закінчився на користь слов’ян–хорватів, які у V–VI ст. почали заповнювати землі Східної Словаччини, басейну Дністра (де вони змішувалися із спорідненим сербським населенням) і Сяну, а далі вздовж Татрів і Судетів дійшли до витоків Одри і Ельби, басейну Заале і Білого Ельстеру. Так утворилася Велика Хорватія. До подібного висновку дійшов О. Майоров. Про це також свідчать балканські топоніми у Хорватії, Боснії і Герцеговині, які зберегли етнічні назви відомих прикарпатських і волинських племен: требовлян (53 назви), засян–присян (1 назва), дулібів (Dulebe, Dulepska — 2 назви), бужан (всього 8 назв), лучан (всього 10 назв), волинян ( всього 5 назв) і черв’ян ( всього 51 назва). Наймовірніше найсильнішим з князівств, які утворилися на землях карпатських хорватів, було князівство требовлян. Початково вони, напевно, займали території пізнішого Звенигородського та Теребовлянського князівств.

Частина требовлян під тиском аварів мігрувала за Карпати (сліди міграції збереглися у топонімах Теребля, Требішов), а звідти на Балкани — до Хорватії і Боснії, де збереглося 53 топоніми з племінною назвою. В часи Святоплука Моравського західна частина князівства требовлян увійшла в орбіту Великоморавської держави і утворила окреме князівство, столиця якого Стільське на р. Колодниці почала будуватися після падіння Великоморавської держави у кінці ІХ – на початку Х ст. На східних землях требовлян, куди під тиском печенігів відійшли тиверці, сформувалося потужне князівство з центром у Теребовлі або, навіть, два князівства з центрами у Теребовлі та Галичі.

У Закарпатті в ІХ–Х ст. хорватський ареал розвивався вздовж долин Лаборця, Ужа і Боржави. Між районом Банської Бистриці і районом Кошиці — Пряшів по водорозділі річок на археологічній карті помітний розрив між городищами, тоді як басейн р. Лаборець, притоки Ондави, до теперішнього угорсько–українського кордону був повністю заселеним. Напевно тут проходили межі між карпатськими хорватами та спорідненими з ними словаками.

У кінці ІХ ст. Карпати перейшли угри. Вони застали кілька окремих князівств, найпотужнішим із яких було Земплинсько–Ужанське. Боржавське і Верхньотисянське князівства поступалися йому в території і потужності городищ. Городища в Данилові і Олександрівці Хустського району, де були соляні промисли, поселення на верхній Тисі, солотвинські рудники та марамороські землі, дають всі підстави вважати і верхньотисянського князя сильним володарем. Городища у Варі, Білках і Малій Копані трохи поступаються за розмірами і потужністю укріплень городищам у Ужгороді, Земплині і Забовчі, але все ж дають уяву про силу боржавського князя. Напевно і мукачівське городище було значним, але його знищило будівництво пізнішого замку. Кожне князівство проводило власну політику, що і відбито у пізніших легендах. Існувало ще Нижньотисянське князівство, правитель якого Глад допомагав поширенню християнства у Болгарії. Потім відступивши до Банату. Завоювання цього князівства завершилося у часи короля Стефана на початку ХІ ст. Угорський вождь Алмош обійшов Верхньотисянське і Боржавське князівства та спрямував свій удар проти земплинсько–ужанського князя Лаборця. Прорвавшись з оточення після падіння Ужгорода, Лаборець втікав у Земплин. Його наздогнали в околицях с.Ластомір над р.Свіржавою. Князь потрапив у полон і був повішений. Руїни церкви на цьому місці, напевно спорудженої над його могилою, підтверджують цю легенду. Свіржава з тих пір зоветься Лаборцем. Боротьба була впертою і при штурмі Земплина загинув Алмош. Немає жодних підстав вважати, що закарпатські князівства були приєднані Володимиром Святославичем до Київської Русі.

«Біла Хорватія» на географічних картах Редагувати

1742 р. Атлас «Atlas nouveau». Карта «Imperii Orientalis et Circumjacentium Regionum» (Східна Імперія за творами Константина Багрянородного, X ст.) Гійома Деліля. На карті Західна Україна та частина Поділля — MAGNA ALBA CHROBATIA (Велика Біла Хорватія), яка на сході межує з Руссю (RUSSIA). MAGNA ALBA CHROBATIA (Велика Біла Хорватія) є частиною SCLAVONIA (Склавонії)..

1831 р. Марія Регіна Корженьовська. Карта «POLSKA nabytki od roku 860—1333» (атлас «Atlas historyczny, genealogiczny, chronologiczny i geograficzny Polski»)На карті позначені з межами: Хорватія Велика (територія включала теперішню Східну Польщу, частину Словаччини, закерзонські українські землі, теперішнє м. Краків, північна межа — р. Західний Буг), Хорватія Червона (територія включала теперішні міста Перемишль та Галич, на сході межувала з Волинню, південна межа — р. Прут), Хорватія Закарпатська (територія Придунайської низовини, південна межа доходила до р. Дунай, північна межа — Татри та Карпати)..

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Біла Хорватія [ 24 травня 2013 у Wayback Machine.] (хор.)
  2. ↑ Байцар Андрій. БІЛІ ХОРВАТИ (РУСИНИ) ТА БІЛА ХОРВАТІЯ (ПРАУКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА) НА КАРТАХ XVIII-XX ст.. https://baitsar.blogspot.com/2017/12/xix_17.html
  3. ↑ Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія / А. Л. Байцар. – Львів: ЗУКЦ, 2022. – 328 с.
  4. . Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020. 
  5. . Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2015. 
  6. «Konstantin Porfirogenet i vrijeme dolaska Hrvata», Zbornik Historijskog instituta JAZU 8, 1977, 5-88
  7. «Karantanija = stara domovina Hrvatov?», Zgodovinski časopis, 1987, 3, 531.
  8. «O problemima stare domovine, dolaska i pokrštenja dalmatinskih Hrvata», Zgodovinski časopis, 1984, 4, 253—270.
  9. «Bijeli Hrvati u banskoj Hrvatskoj i županijska Hrvatska», Starohrvatska prosvjeta, Vol.III No.37 Prosinac 2010.
  10. . Архів оригіналу за 15 червня 2014. Процитовано 1 червня 2013. 
  11. . Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 1 червня 2013. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2020 Velika Horvatiya abo Bi la Horva tiya horv Bijela Hrvatska Velika Hrvatska Stara Hrvatska lat Chrobatia pradavnya batkivshina horvativ ta ukrayinciv istorichna teritoriya yaku naselyali bili horvati Za svidchennyam vizantijskogo imperatora Kostyantina Bagryanorodnogo Pro upravlinnya imperiyeyu Velika Horvatiya yaku takozh nazivayut Biloyu isnuvala v Zakarpatti u verhiv yi Visli Bila Horvatiya zgaduyetsya v Litopisi popa Duklyanina horv Ljetopis popa Dukljanina i tvorah inshih pismennikiv yaki inodi vikoristovuyut cyu nazvu i dlya Primorskoyi Horvatiyi Im ya poyasnyuyetsya horvatskoyu tradiciyeyu poznachennya storin svitu bila znachit na pivnochi abo na zahodi na protivagu Chervonij Horvatiyi na shodi chi na pivdni Yiyi jmovirne rozmishennya v Karpatah pidtverdzhuye i im ya narodu bili horvati yake do XI stolittya zgaduyetsya bilya verhnoyi Visli z oseredkom u Krakovi 1 2 3 Bila HorvatiyaKontinentYevropaKrayina Respublika Polsha Ukrayina i Chehiya Bila Horvatiya u VikishovishiIstoriya HorvatiyiHorvatiya do horvativIlliriya Pannoniya DalmaciyaPohodzhennya horvativBila HorvatiyaSerednovichna Horvatska derzhavaPannonska HorvatiyaPrimorska HorvatiyaDalmatinski knyazivstvaZahumlye Travuniya PaganiyaKorolivstvo Horvatiya serednovichne Raguzka respublikaUniya z UgorshinoyuKorolivstvo Horvatiya Gabsburgi Korolivstvo SlavoniyaKorolivstvo IlliriyaKorolivstvo Horvatiya i SlavoniyaKorolivstvo DalmaciyaDerzhava slovenciv horvativ i serbivKorolivstvo YugoslaviyaBanovina HorvatiyaNezalezhna Derzhava HorvatiyaSocialistichna respublika Horvatiya yak chastina SFR Yugoslaviya Vijna za nezalezhnistIstoriya Horvatiyi pislya 1995Portal Horvatiya pereglyanutiobgovoritiredaguvatiNa dumku bagatoh naukovciv sho pidtverdzhuyetsya arheologichnimi doslidzhennyami zemli Velikoyi Horvatiyi poshiryuvalisya j na suchasnu Bukovinu na sho vkazuyut zalishki yihnogo mista Revnyanske gorodishe 4 Stoliceyu Biloyi Horvatiyi deyaki ukrayinski dzherela nazivayut selo Stilsko z jogo gorodishem 5 Zmist 1 Predmet rozglyadu 2 Kordoni 3 Istoriya 4 Bila Horvatiya na geografichnih kartah 5 Galereya 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaPredmet rozglyadu RedaguvatiIstoriyi Biloyi Horvatiyi ta bilih horvativ do sogodni ye predmetom doslidzhen yaki provodyat yevropejski fahivci osoblivo slovacki ugorski polski j ukrayinski istoriki Ne isnuye yedinoyi i uzgodzhenoyi dumki pro znachennya Biloyi Horvatiyi v istoriyi Serednovichchya U novishi chasi horvatskij istorik Lujo Margetich datuvav pributtya horvativ na ninishni horvatski zemli kincem HIII stolittya 6 Jogo kolega spivvitchiznicya Nada Klayich prijnyala radikalnu gipotezu Margeticha a prabatkivshinu horvativ okreslila mezhami Karantaniyi Slovenski istoriki vidkinuli taki gipotezi 7 Piznisha robota nad vishezgadanimi tezami privela Klayich do perenapravlennya napryamku pereselennya horvativ zamist z pivnochi na pivden z pivdnya na pivnich Pislya praci horvatskogo movoznavcya Radoslava Katichicha vidmovilisya i vid takogo poglyadu 8 Istorik Ivan Muzhich na osnovi poglyadu Klayich tochnogo perekladu virazu Bijela Stara ne Velika ta tvoru Historia Salonitana i Horvatskoyi redakciyi litopisu popa Duklyanina u yakih nazva Bila Horvatiya vzhivayetsya dlya priberezhnogo serednovichnogo horvatskogo knyazivstva ototozhnyuye Bilu Horvatiyu z Banskoyu Horvatiyeyu kerovanoyu banom yaka skladalasya z zhup Lika Gacka i Krbava v rajoni suchasnoyi oblasti Lika 9 Bilu Horvatiyu ne slid rozglyadati yak yakus konkretnu krayinu a prostir yakij naselyali bilsh chi mensh pov yazani mizh soboyu slov yanski plemena Ninishnya arheologiya ne lishe polska a j zagalom yevropejska opirayetsya na zv yazok konkretnih materialnih zalishkiv z konkretnimi lyudmi Vvazhayetsya sho materialna kultura ne vidobrazhaye etnichni osoblivosti Hocha cheski j polski istoriki zdebilshogo zaperechuyut isnuvannya Biloyi Horvatiyi prote ye deyaki oznaki sho vkazuyut na zv yazok cogo obshiru z teperishnoyu Horvatiyeyu Nazva horvativ zgaduyetsya na shirokomu prostori v Chehiyi navkolo Pragi i na pivdni Polshi Ce tak zvana Bila Horvatiya Krim togo slovo Horvat zgaduyetsya v Karantaniyi na teritoriyi suchasnih Avstriyi i Sloveniyi ta v suchasnij Ukrayini Tam takozh isnuvali taki gromadi ale z plinom chasu voni tak i ne peretvorilisya na etnichni grupi 10 Golovna prichina chomu polski i cheski vcheni znachnoyu miroyu ignoruyut isnuvannya bilih horvativ yaki vvazhayutsya predkami sogodnishnih horvativ polyagaye za slovami fahivcya Nevena Budaka v tomu sho v yihnih nacionalnih istoriyah ne znajshlo b masovoyi pidtrimki tverdzhennya sho u stvorenni serednovichnih cheskoyi i polskoyi derzhav brav uchast htos ishe primirom takij yak ci starodavni horvati yaki zhili na tij teritoriyi Pro ce svidchit i velika kilkist geografichnih nazv yaki asociyuyutsya z im yam horvativ abo nazvami shozhimi na bagato horvatskih toponimiv takih yak Osiek Jamnica tosho 11 V Ukrayini yakij inodi v istoriografiyi pripisuyut rol materi vsih slov yanskih narodiv termin bili horvati z radistyu prijmayetsya a odin iz brativ zasnovnikiv najdavnishoyi mogutnoyi slov yanskoyi derzhavi Kiyivskoyi Rusi nosiv im ya yake shlyahom movoznavchih zakonomirnostej mozhna rozshifruvati yak horvat Jdetsya pro im ya Horiv Cikavim ye fakt navedenij ekspertom Yevgenom Pashenkom sho Polickij statut i kodeks Ruska pravda najvazhlivishi serednovichni dokumenti horvativ ta ukrayinciv vidpovidno naprochud podibni skazhimo i tam i tam zgaduyetsya take yavishe yak verv pritamanne tilki rusam i horvatam Za danimi antropologichnih ta istorichnih doslidzhen najbilsha chastina serednovichnih horvativ pribuli v teperishni horvatski zemli z Polshi zokrema z Baltiki a do cogo voni zhili na pustishah sogodnishnoyi Zahidnoyi Ukrayini i v Karpatah de ye richki Neretva Trebishnicya tosho Kordoni RedaguvatiNa pidstavi traktatu vizantijskogo imperatora Kostyantina VII mozhna zrobiti visnovok sho v seredini H st Bila Horvatiya zajmala vzdovzh pivnichnih kordoniv suchasnoyi Ugorshini na zahodi zmikayuchis z Biloyu Serbiyeyu a na shodi yiyi mezhi buli dostupni napadam pechenigiv Bila Serbiya todi zajmala verhnyu techiyu Odri i dohodila do vitokiv Visli Zvidsi viplivaye sho vseredini H st Bila Horvatiya prostyagalasya vid vitokiv Visli cherez basejn Syanu des do serednoyi techiyi Dnistra verhnoyi techiyi Prutu zvidki mogla buti dostupnoyu dlya napadiv pechenigiv Na zahid za vidomostyami vizantijcya bili horvati visunulis nedavno todi yak more z yakim vonibuli zv yazani bulo Chornim morem i primirnij shlyah do nogo trivav 30 dniv Den plavannya vverh po rici prijnyato rahuvati 25 35 km vniz 80 km Dnistrom z jogo bezlichchyu viginiv ipovorotiv vniz za den projti bilshe 50 km ne vdayetsya Prosti pidrahunki pokazuyut sho za 30 dniv do Chornogo morya mozhna bulo dobratisya des z rajonu Peremishlya Deyaki doslidniki zokrema Dyula Moravchik pid Chornim morem proponuyut bachiti Baltijske Ce malojmovirno ale nezminyuye spravi do Baltijskogo morya za 30 dniv richkovim shlyahom po Syanu i Visli tezh mozhna dobratis lishe z rajonu Peremishlya Pro pivnichni mezhi Biloyi Horvatiyi Kostyantin VII vidomostej ne mav Istoriya RedaguvatiZdogadku pro isnuvannya okremih horvatskih knyazivstv na shidnih zemlyah Velikoyi Horvatiyi pershim visloviv Rihard Repel Vitisneni pechenigami z pivdennih rajoniv tiverci rozselilisya sered horvativ v osnovnomu na teritoriyi piznishogo Terebovelskogo knyazivstva utvoryuyuchi j spilni mogilniki na yakih zberegali svoyeridnist svoyih pohovan pid plitami Areali horvativ i tiverciv u VIII IX st buli zapovneni pam yatkami kulturi tipu Luki Rajkoveckoyi a do togo u drugij polovini V VII st pam yatkami prazkogo tipu Mezha mizh nimi duzhe umovna U III V st skladnij karpatskij simbioz dakiv slov yan germanciv i sarmativ zakinchivsya na korist slov yan horvativ yaki u V VI st pochali zapovnyuvati zemli Shidnoyi Slovachchini basejnu Dnistra de voni zmishuvalisya iz sporidnenim serbskim naselennyam i Syanu a dali vzdovzh Tatriv i Sudetiv dijshli do vitokiv Odri i Elbi basejnu Zaale i Bilogo Elsteru Tak utvorilasya Velika Horvatiya Do podibnogo visnovku dijshov O Majorov Pro ce takozh svidchat balkanski toponimi u Horvatiyi Bosniyi i Gercegovini yaki zberegli etnichni nazvi vidomih prikarpatskih i volinskih plemen trebovlyan 53 nazvi zasyan prisyan 1 nazva dulibiv Dulebe Dulepska 2 nazvi buzhan vsogo 8 nazv luchan vsogo 10 nazv volinyan vsogo 5 nazv i cherv yan vsogo 51 nazva Najmovirnishe najsilnishim z knyazivstv yaki utvorilisya na zemlyah karpatskih horvativ bulo knyazivstvo trebovlyan Pochatkovo voni napevno zajmali teritoriyi piznishogo Zvenigorodskogo ta Terebovlyanskogo knyazivstv Chastina trebovlyan pid tiskom avariv migruvala za Karpati slidi migraciyi zbereglisya u toponimah Tereblya Trebishov a zvidti na Balkani do Horvatiyi i Bosniyi de zbereglosya 53 toponimi z pleminnoyu nazvoyu V chasi Svyatopluka Moravskogo zahidna chastina knyazivstva trebovlyan uvijshla v orbitu Velikomoravskoyi derzhavi i utvorila okreme knyazivstvo stolicya yakogo Stilske na r Kolodnici pochala buduvatisya pislya padinnya Velikomoravskoyi derzhavi u kinci IH na pochatku H st Na shidnih zemlyah trebovlyan kudi pid tiskom pechenigiv vidijshli tiverci sformuvalosya potuzhne knyazivstvo z centrom u Terebovli abo navit dva knyazivstva z centrami u Terebovli ta Galichi U Zakarpatti v IH H st horvatskij areal rozvivavsya vzdovzh dolin Laborcya Uzha i Borzhavi Mizh rajonom Banskoyi Bistrici i rajonom Koshici Pryashiv po vodorozdili richok na arheologichnij karti pomitnij rozriv mizh gorodishami todi yak basejn r Laborec pritoki Ondavi do teperishnogo ugorsko ukrayinskogo kordonu buv povnistyu zaselenim Napevno tut prohodili mezhi mizh karpatskimi horvatami ta sporidnenimi z nimi slovakami U kinci IH st Karpati perejshli ugri Voni zastali kilka okremih knyazivstv najpotuzhnishim iz yakih bulo Zemplinsko Uzhanske Borzhavske i Verhnotisyanske knyazivstva postupalisya jomu v teritoriyi i potuzhnosti gorodish Gorodisha v Danilovi i Oleksandrivci Hustskogo rajonu de buli solyani promisli poselennya na verhnij Tisi solotvinski rudniki ta maramoroski zemli dayut vsi pidstavi vvazhati i verhnotisyanskogo knyazya silnim volodarem Gorodisha u Vari Bilkah i Malij Kopani trohi postupayutsya za rozmirami i potuzhnistyu ukriplen gorodisham u Uzhgorodi Zemplini i Zabovchi ale vse zh dayut uyavu pro silu borzhavskogo knyazya Napevno i mukachivske gorodishe bulo znachnim ale jogo znishilo budivnictvo piznishogo zamku Kozhne knyazivstvo provodilo vlasnu politiku sho i vidbito u piznishih legendah Isnuvalo she Nizhnotisyanske knyazivstvo pravitel yakogo Glad dopomagav poshirennyu hristiyanstva u Bolgariyi Potim vidstupivshi do Banatu Zavoyuvannya cogo knyazivstva zavershilosya u chasi korolya Stefana na pochatku HI st Ugorskij vozhd Almosh obijshov Verhnotisyanske i Borzhavske knyazivstva ta spryamuvav svij udar proti zemplinsko uzhanskogo knyazya Laborcya Prorvavshis z otochennya pislya padinnya Uzhgoroda Laborec vtikav u Zemplin Jogo nazdognali v okolicyah s Lastomir nad r Svirzhavoyu Knyaz potrapiv u polon i buv povishenij Ruyini cerkvi na comu misci napevno sporudzhenoyi nad jogo mogiloyu pidtverdzhuyut cyu legendu Svirzhava z tih pir zovetsya Laborcem Borotba bula vpertoyu i pri shturmi Zemplina zaginuv Almosh Nemaye zhodnih pidstav vvazhati sho zakarpatski knyazivstva buli priyednani Volodimirom Svyatoslavichem do Kiyivskoyi Rusi Bila Horvatiya na geografichnih kartah Redaguvati1742 r Atlas Atlas nouveau Karta Imperii Orientalis et Circumjacentium Regionum Shidna Imperiya za tvorami Konstantina Bagryanorodnogo X st Gijoma Delilya Na karti Zahidna Ukrayina ta chastina Podillya MAGNA ALBA CHROBATIA Velika Bila Horvatiya yaka na shodi mezhuye z Russyu RUSSIA MAGNA ALBA CHROBATIA Velika Bila Horvatiya ye chastinoyu SCLAVONIA Sklavoniyi 2 3 1831 r Mariya Regina Korzhenovska Karta POLSKA nabytki od roku 860 1333 atlas Atlas historyczny genealogiczny chronologiczny i geograficzny Polski Na karti poznacheni z mezhami Horvatiya Velika teritoriya vklyuchala teperishnyu Shidnu Polshu chastinu Slovachchini zakerzonski ukrayinski zemli teperishnye m Krakiv pivnichna mezha r Zahidnij Bug Horvatiya Chervona teritoriya vklyuchala teperishni mista Peremishl ta Galich na shodi mezhuvala z Volinnyu pivdenna mezha r Prut Horvatiya Zakarpatska teritoriya Pridunajskoyi nizovini pivdenna mezha dohodila do r Dunaj pivnichna mezha Tatri ta Karpati 2 3 Galereya Redaguvati nbsp Situaciya na rubezhi VIII i IH stolit Bili horvati i Chervoni horvati na pivnochi osvoyennya horvatami novoyi batkivshini nbsp Dvi Horvatiyi 912 roku Adriatichna ta zakarpatska Bila Horvatiya z centrom u Krakovi nbsp Avarskij kaganat vidigravav klyuchovu rol v istoriyi cih zemel i u pohodzhenni horvativ u VII VIII storichchyahPrimitki Redaguvati Bila Horvatiya Arhivovano 24 travnya 2013 u Wayback Machine hor a b v Bajcar Andrij BILI HORVATI RUSINI TA BILA HORVATIYa PRAUKRAYiNSKA DERZhAVA NA KARTAH XVIII XX st https baitsar blogspot com 2017 12 xix 17 html a b v Bajcar Andrij UKRAYiNA TA UKRAYiNCI NA YeVROPEJSKIH ETNOGRAFIChNIH KARTAH Monografiya A L Bajcar Lviv ZUKC 2022 328 s Igor Voznij Istoriya doslidzhen ta etapi formuvannya davnoruskih mist H HIIIst u mezhirichchi Verhnogo Siretu ta Serednogo Dnistra Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini Vip 9 Lviv 2005 s 298 302 Arhiv originalu za 14 lipnya 2020 Procitovano 14 lipnya 2020 Stilsko stolicya bilih horvativ Arhiv originalu za 4 kvitnya 2015 Procitovano 6 bereznya 2015 Konstantin Porfirogenet i vrijeme dolaska Hrvata Zbornik Historijskog instituta JAZU 8 1977 5 88 Karantanija stara domovina Hrvatov Zgodovinski casopis 1987 3 531 O problemima stare domovine dolaska i pokrstenja dalmatinskih Hrvata Zgodovinski casopis 1984 4 253 270 Bijeli Hrvati u banskoj Hrvatskoj i zupanijska Hrvatska Starohrvatska prosvjeta Vol III No 37 Prosinac 2010 HRT Hrvatski kraljevi 7 epizoda Arhiv originalu za 15 chervnya 2014 Procitovano 1 chervnya 2013 Harvat je rijec koja znaci zenski Arhiv originalu za 19 kvitnya 2012 Procitovano 1 chervnya 2013 Dzherela RedaguvatiBajcar Andrij UKRAYiNA TA UKRAYiNCI NA YeVROPEJSKIH ETNOGRAFIChNIH KARTAH Monografiya A L Bajcar Lviv ZUKC 2022 328 s Bajcar Andrij BILI HORVATI RUSINI TA BILA HORVATIYa PRAUKRAYiNSKA DERZhAVA NA KARTAH XVIII XX st https baitsar blogspot com 2017 12 xix 17 html Vojtovich L Prikarpattya v drugij polovini I tisyacholittya n n najdavnishi knyazivstva Visnik Lvivskogo universitetu 2010 Vip 45 S 13 54 Vojtovich L V Galicko volinski etyudi Bila Cerkva Vid Pshonkivskij O V 2011 460 s ISBN 978 966 2083 97 2Posilannya Redaguvati Bila Horvatiya Arhiv originalu za 22 serpnya 2013 Procitovano 22 serpnya 2013 Kozak Mikola 7 08 2016 Derzhava davnih Galichan abo Tayemnichi predki Fotografiyi Starogo Lvova Arhiv originalu za 07 08 2016 Procitovano 07 08 2016 Ivanik Miroslava 01 06 2016 U Karpatah arheologi znajshli stolicyu drevnih bilih horvativ FOTO Karpatskij ob yektiv Arhiv originalu za 18 06 2016 Procitovano 18 06 2016 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bila Horvatiya amp oldid 40697656