50°05′15″ пн. ш.14°25′17″ сх. д. / 50.08750000002777369° пн. ш. 14.42138888891666504° сх. д. / 50.08750000002777369; 14.42138888891666504Координати: 50°05′15″ пн. ш.14°25′17″ сх. д. / 50.08750000002777369° пн. ш. 14.42138888891666504° сх. д. / 50.08750000002777369; 14.42138888891666504
Офіційними символами Праги є прапор та герб. Прапор Праги являє собою прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, воно складається з двох рівновеликих горизонтальних смуг червоного і жовтого кольорів. Прапор іноді використовується з розміщеним на ньому гербом Праги. Герб має геральдичний щит іспанської форми і пофарбований в пурпурний колір. У центрі щита зображена кам'яна фортеця з двостулковими воротами та трьома вежами. Ворота на фортеці розкриті, решітка піднята. У воротах видно руку, закуту в срібні лицарські лати і стискаюча меч.
Історія
Прага на старовинних гравюрах: у 1493 роціПразький град у 1607 роціПрага у 1740 році
Назва міста походить від чеського слова práh, що означає поріг. За легендою його засновником був князь Крок, донька якого провидиця Любуша вказала місце для побудови граду й пророкувала йому велику славу.
Перші історичні дані про поселення слов'ян на території сучасної Праги відносять до VI століття. Однак перші поселення на території сучасного міста датуються палеолітом. У другому столітті до н. е. в цій місцевості поселилися кельти, яких у першому столітті н. е. витіснили маркомани, й, можливо, свеви.
Найдавніший замок на території міста, Празький град, був збудований на лівому березі річки Влтави у IX ст. Відтоді Прага стала столицею Чеського князівства, наприкінці цього ж століття в місті була побудована ринкова площа.
У своєму повідомленні єврейський купець з Кордови в ІспаніїІбрагім ібн Якуб близько 965 р. згадує про Прагу. Оригінал цього повідомлення не зберігся. Проте фрагменти оповідання ібн Якуба використав в творі «Книга доріг та країн» Абу Абдулах аль-Бакрі, що писав її в 1068 р. у Кордові в Іспанії. Щодо Праги він цитує Ібрагіма ібн Якуба: «Що стосується краю Болеслава, то його відстань від міста Фарага [Прага] до міста [trkw] (Краків) [вимагає] трьох тижнів подорожі. Місто Фарага [є] найбагатше в краю [слов'ян] товарами. Прибувають до нього з міста trkw [Краків] Руси та Слов'яни з товарами, a також прибувають з ісламських країн, від євреїв та турків також з товарами, різними монетами, а з собою забирають рабів, олово та різні шкури». Отже купці з Русі вже в Х ст. досягали Праги.
У першій половині XIII століття навколо кам'яних будівель у районі майдану почали зводити фортечні стіни.
Прага була в економічному плані добре розвиненим містом, яке вело жваву торгівлю з сусідами й швидко розвивалося. Період особливого розквіту Праги в 14 ст. пов'язаний із діяльністю Карла IV. За його правління було збудовано Нове місто, кам'яний міст через Влтаву, відомий тепер як Карлів міст, засновано Карлів університет, розпочалося будівництво собору святого Віта. Прага стала столицею Священної Римської імперії.
1389 року відбувся єврейський погром, внаслідок якого було винищено тритисячну єврейську громаду міста. Наразі у місті залишилось декілька синагог, серед яких є і доби готики. Частково збереженими є єврейські цвинтарі.
1526 р. королівство Богемія перейшло до рук Габсбургів, ревних католиків, у той час як жителі Праги симпатизували протестантам. При імператорі Рудольфі II Прага знову стала столицею Священної Римської імперії. Рудольф II був меценатом, запрошував до себе астрологів, магів, науковців, музикантів та митців, а тому Прага стала культурним центром Європи. В той час у Празі мешкали астрономи Тихо Браге та Йоган Кеплер, художник Джузепе Арчімбольдо тощо.
У 1618 відбулася друга празька дефенестрація, яка поклала початок Тридцятирічної війни. Після поразки в битві на Білій горі у 1621 на Старомєстській площі було страчено 27 найвизначніших представників чеської шляхти, багатьох інших було вислано з міста. Внаслідок саксонської та шведської окупації населення Праги зменшилося з 60 до 20 тис.
1689 рр. місто постраждало від сильної пожежі, але після пожежі почалася інтенсивна відбудова. 1713–1714 рр. в Празі востаннє була епідемія чуми, яка спричинила від 12 до 13 тисяч смертей. Втім, у 18 столітті, населення міста продовжувало зростати, і 1771 у ньому налічувалося вже 80 тисяч мешканців. у 1757 під час битви під Прагою місто постраждало від обстрілу пруської армії.
1784 чотири окремі муніципалітети: Мала Страна, Нове Місто, Старе Місто і Градчани об'єдналися в одне місто. Єврейський квартал Йосефов приєднався до Праги 1850. 1817 утворилося перше передмістя — Карлин.
З початком промислової революції Прага стрімко розвивалася. Змінився і національний склад населення міста. До 1848 більшість пражан були німцями, а в 1880 німці становили лише 14 %, у 1910 — 6,7 %. Причиною такої зміни став приплив чеського населення з Моравії. У 1861 чехи здобули більшість у міській раді.
XX століття
Після Першої світової війни, з утворенням Чехословаччини, Прага знову стала столицею. На той час вона була містом із високим рівнем індустріалізації. 1930 її населення досягло 850 тисяч осіб.
В часи Другої світової війни Прага була окупована німцями, а Празька фортеця стала резиденцією Протекторату Богемії та Моравії, що був проголошений 15 березня 1939. Протягом осені усі чеські культурні та освітні установи були закриті, чимало чехів, що намагалися чинити опір було розстріляно або заслано в концтабори. Першою жертвою став студент Карлового університету Ян Оплетал, смертельно поранений в ході демонстрації до дня незалежності Чехії 28 жовтня1939. В 1942 був страчений Алоїз Еліаш, прем'єр-міністр 1939-41 років.
5-8 травня 1945 року в очікуванні німецької капітуляції у Празі спалахнуло антинімецьке повстання, на боці повстанців виступила дивізія РВА під командуванням С. Буняченка, що врятувало місто від руйнування німцями. Наближення радянський військ 8 травня змусило німецькі війська капітулювати, і заради уникнення полону здатися американцям. 9 травня радянські танки були в центрі Праги. Дивізія Буняченка також намагалась здатися в полон американцям, проте американці не прийняли капітуляції й після 15 травня російські військові були знищенні радянськими.
з 5 січня по 20 серпня1968 Прага стала центром Празької весни — народних протестів проти радянського впливу. Протести були придушені радянськими військами. Чеські війська не чинили активного опору, завдяки чому Прага не зазнала руйнувань. Радянські танки покинули Прагу 11 вересня 1968.
Географія
Територія Праги простяглася уздовж обох берегів річки Влтава. Довжина річки в межах міста — 23 км, середня глибина — 2,75 м, максимальна — 10,5 м. У річку на території Праги впадають 5 струмків на лівому березі і 4 — на правому.
Місто багате на зелені насадження, вони становлять трохи менше половини його території.
Клімат
Клімат помірно континентальний, зими відносно м'які, малосніжні. Середня температура січня становить близько нуля градусів, у липні цей показник дорівнює +19 градусам за Цельсієм.
На сьогодні місто має понад 1 240 000 мешканців (переважає жіноче населення), крім того у 2011 році до столиці щодня їздило 217 686 людей на роботу або навчання, переважно із Центральночеського краю. Прага є важливим туристичним центром і в розпал туристичного сезону її населення збільшується приблизно вдвічі.
У першій половині 90-х рр. XX століття зростає кількість іноземців. У 2001 році в Празі проживало 61 477 іноземців, у 2011 році вже 178 177, які становили 14 % населення[джерело?]. Станом на 31 грудня 2009 року в Празі проживало 50 138 громадян України, 17 967 громадян Словаччини, 17 509 громадян Російської федерації і 10 699 громадян В'єтнаму. Переважну більшість громадян України становлять чоловіки, які приїхали на роботу.
В місті є кілька циганських громад, передусім у Лібні, західній частині Сміхова та Жижкові. Частка циган є нижчою як середньостатистичний рівень в Чехії. При переписі населення у 2001 році відсоток населення, яке віднесло себе до циганської національності становило половину в порівнянні із загальнодержавним середньостатистичним показником, нижчий є тільки в краї Височина. Згідно з дослідженням Міністерства праці та соціальних справ та Європейського Соціального Фонду проведеного у 2006 році в Празі є 6 соціально маргіналізованих циганських громад, які нараховують приблизно 9 000 осіб. Згідно з переписом міського магістрату проведеного у 2007 році в місті знаходиться приблизно 2 000 безхатченків.
Прага має високий рівень еміграції та імміграції. Між емігрантами високу частку становлять іноземці. Мешканці Праги найчастіше переселяються в Центральночеський край, конкретно у райони Прага—схід та Прага—захід, де утворюється метрополітна область, яка нараховує приблизно 200 000 осіб і постійно зростає.
В минулому в Празі проживало змішане населення, крім чехів і німці та євреїв, з середньовіччя також мали свої квартали італійці. Архітектурні пам'ятки італійського походження становлять велику частину Малої Страни. Збереглося кілька синагог та історичних будівель у колишньому єврейському кварталі та його околицях.
Державною мовою Чехії є чеська, нею розмовляє все населення міста. Пражани знають також мови, важливі для спілкування з туристами — англійську, німецьку. Російською мовою спілкуються не дуже охоче, однак у сфері бізнесу, послуг, передусім в галузі туризму, ресторанному бізнесі та кіосках з ексклюзивним товаром чи одягом її знання становить великий попит. Спілкування українською мовою також не викликає особливих труднощів, українська ближча за своїм словниковим запасом до чеської, ніж російська, однак ставлення до українців теж досить упереджене.
Внесок Праги у сумарний ВВП Чехії становить 25 %, що робить столицю найбільш економічно прибутковим регіоном Чеської Республіки. Станом на 2017 рік ВВП на мешканця становив €56 200, тобто 6-ий найбільший серед регіонів Європейського Союзу або 182,4 % середнього європейського у 2016 році.
столиця обец зі статусом містаd округ Чехії виборчий округ окрес Чехії capital of regiond district townd анклав край Чехії муніципалітет з уповноваженим муніципальним офісомd (1 січня2003) місто з населенням понад 100 тис. осібd Czech municipality with expanded powersd (1 січня2003) адміністративний округ чеського муніципалітету з розширеними повноваженнямиd адміністративний округ чеського муніципалітету з уповноваженим муніципальним офісомd і туристичний напрямокd
Корпус Валдштейнського палацу фасад на вулицю, фото 2007 р.Тройський замокПалац КінськихВлтава, Лютеранський палац, церква Св. Миколи на Малій Страні, Малостранська мостова вежа, базиліка Асумпсйон в Старов монастері
Найвидатнішою пам'яткою та домінантою Праги є Празький град, фортеця 9 століття на пагорбі над лівим берегом Влтави, комплекс якої складається з кількох палаців та церковних споруд, національна культурна пам'ятка занесена до списку ЮНЕСКО.
Одним з найбільших палаців в Чехії є Вальдштейнський палац в стилі раннього бароко, який у 1623–1630 рр. дав збудувати Альбрехт Валленштейн на місці колишніх 26—ти будинків. Ареал крім палацових та службових приміщень складав також кінний манеж, та Вальдштейнський сад у стилі бароко, який після реконструкції використовується на концерти або інші культурні заходи. В ньому розташовані приміщення сенату, верхньої палати чеського парламенту, у тому числі головний зал засідань. До комплексу будівель сенату входять і близькі Малий Фюрстенберзький палац з 1770 року в стилі бароко та Коловратський палац з кінця 18 століття, у стилі бароко.
Іншою видатною пам'яткою культури є Штернберзький палац на Малостранській площі, який виник сполученням двох старших домів у стилі класицизму у 1703 році. Входить до складу комплексу будівель нижньої палати чеського парламенту разом із сусіднім Палацем Сміржицьких з 1573 року в стилі ренесансу, Ауерсперзьким палацем з кінця 17 століття в стилі бароко, та Туновськиим палацем з 1726 року в стилі класицизму, у якому розташований головний зал засідань.
Страговський монастир з 1143 року, національна культурна пам'ятка, в ареалі якого знаходиться броварня з 1629 року, проте історія пивоваріння сягяє до 13-14 століття
Дерев'яна православна церква святого Михайла з 17 століття на Петршині, вивезена з карпатської України, села Великі Лучки, знову збудована у 1929 році як частина експозиції Етнографічного музею, який є складовою частиною Національного музею у Празі. Користувалася нею румунська православна громада, згоріла у 2020 році. Мерія планує її рекоструювати.
Собор св. Климентія з 1711 р., у стилі бароко, збудований єзуїтами на місці старшого романського костелу, при якому домініканці збудували свій монастир, у 1931 році наданий для потреб греко-католицької громади, де дотепер служби божі ведуть на церковнослов'янській та українській мовах
Бревновський монастир з броварнею
Анежський монастир з 1233—1234 рр., національна культурна пам'ятка
Національний музей, головний корпусРудольфінумСтаронова синагога, частина Єврейського музею
Національний музей представляє ціла низка музейних закладів, виставок та пам'ятників розташованих по Празі або в інших містах. Найвидатнішою архітектурною пам'яткою з-поміж празьких об'єктів творить головний корпус, тзв. стара будівля, домінанта Вацлавської площі, яка є зараз закритою, оскільки ведеться реконструкція, яку планують завершити у 2018 році. Національний музей творить Природознавчий музей, Історичний музей, Чеський музей музики, Музей Напрстка та Бібліотека Національного музею. Історичні виставки зосереджені в новій будівлі Національного музею в сусідстві старої будівлі, у Національному пам'ятнику на Віткові, Етнографічному музеї «Musaion» у віллі Кінських, Лапідарію в комплексі виставкового центру в Голешовицях та в рококовому палаці Мек Невена, у якому знаходиться Пам'ятник Франтішка Палацького та Франтішка Ладіслава Рігра. Природознавчий музей має антропологічне, палеонтологічне, ботанічне, зоологічне, ентомологічне, мікологічне, та мінерально-петрологічне відділення. Чеський музей музики складається з однойменного Чеського музею музики розташованого в колишньому костелі св. Марії Магдалини із 17 століття в стилі бароко, Музею Бедржиха Сметани, Музею Антоніна Дворжака та тзв. Синьої кімнати— Пам'ятника Ярославу Єжку. Музей Напрстка представляє Музей азійських, африканських та американських культур.
Єврейський музей представляє одну з найвідвідуваніших пам'яток міста, якого складовою частиною є 5 синагог, архів та кілька цвинтарів, які зосереджені передусім у колишньому єврейському кварталі Йосефов, у якому крім Старонової синагоги розташовані Майселова синагога, Пінкасова синагога, Клаусова синагога, Іспанська синагога в маврсько-іспанському стилі та старий єврейський цвинтар.
В Празі працює кількадесят театрів, найвизначніші з них концентровані в історичному центрі. Найвідомішим є Національний театр, колективи якого виступають на сценах кілька будівель. Найбільш репрезентативною є історична будівля з 1881 року в стилі неоренесансу за проектом архітектора Зітека. В склад національного театру входить також Ставовський театр з 1783 року збудований в стилі класицизму, Театр Коловрат, розташований в палаці Коловратів, (реконструйований в стилі бароко у 1725 році), Нова сцена з 1977—1983 рр, у сусідстві історичної будівлі та Празька державна опера з 1888 року заснована як Новий німецький театр.
Рудольфінум— концертний зал у центрі міста, де звичайно передають національну премію «Чеський лев»
Мости в Празі
Красою архітектури та кількістю легенд відрізняються також і мости Праги, яких всього нараховується більше трьохсот: 18 з них перетинають річку Влтаву.
Прага — вузловий транспортний центр країни та важливе перехрестя центральної Європи. Має зручну мережу громадського міського транспорту, міжміське і міжнародне сполучення здійснюється залізницею, автомобільним і повітряним транспортом, частково поромом по Влтаві.
Транспортне підприємство столичного міста Праги (чеськ.Dopravni podnik hl. m. Prahy, a. s.) забезпечує перевезення пасажирів по місту та близькій околиці компактною мережею ліній метрополітену, трамваїв, тролейбусів, автобусів та фунікулера на Петршин.
На великі відстані автобусні перевезення забезпечують передусім приватні підприємства, наприклад «Student Agency» посередництвом далекобійних автобусів характерного жовтого кольору, або «Veolia Transport», яке перевозить пасажирів на менші відстані в околиці Праги. Головним автовокзалом є «Флоренц», іншими є «Голешовице», «Чорний міст», «На Кніжеці», «Злічин» тощо. Залізничний транспорт зосереджений на Головному вокзалі Праги (чеськ.Hlavní Nádraží), Масариковому, Голешовицькому та Сміховському вокзалах. Перевезення забезпечує передусім Чеські залізниці (чеськ.České dráhy), на маршруті Прага — Острава також приватне підприємство «RegioJet», що належить консорціуму «Student Agency», інше підприємство «LEO Express» планує почати перевезення в грудні 2012 року. Авіаперевезення забезпечує більш ніж 50 авіакомпаній на понад 100 маршрутах в Аеропорті Вацлава Гавла Прага (колишня назва — «Рузинє»).
Спорт
Найпопулярнішими видами спорту є футбол, хокей, атлетика, теніс, останнім часом набирає популярності флорбол. Менш популярними є гандбол, велоспорт, баскетбол, волейбол та інші. В Празі розвиток спорту стимулює широко розвинена мережа спортивних майданчиків в окремих частинах міста та школах а також арени професійних клубів різних видів спорту:
футбольний клуб СК Славія Прага виступає у найвищій чеській Гамбрінус лізі, 17-разовий чемпіон Чехословаччини і Чехії, футбольний стадіон «Eden Aréna» вміщує 21.000 глядачів
O2 arenaфутбольний клуб ФК Дукла Прага виступає в найвищій чеській Гамбрінус лізі, колишній військовий клуб, 17-разовий чемпіон Чехословаччини, футбольний стадіон «На Юлісце» вміщує 18 000 глядачів
хокейний клуб ХК Спарта виступає в найвищій чеській хокейній екстралізі, 4-разовий чемпіон Чехословаччини та 4-разовий чемпіон Чехії, «O2 Arena» — 17 360 глядачів
хокейний клуб ХК Славія виступає в найвищій чеській хокейній екстралізі, 2 разовий чемпіон Чехії, «Tipsport arena» — вміщує 13 000 глядачів
хокейний клуб ХК Лев Прага — новостворений клуб, з 2012 року виступає в Континентальній хокейній лізі, «Tipsport arena» — вміщує 13.000 глядачів, «O2 Arena» — 17 360 глядачів
Велосипедна доріжка в Празігандбольний клуб ГК Дукла Прага (чеськ.HC Dukla Praha) — чоловіча команда виступає у найвищій чеській гандбольній лізі, 28—и разовий чемпіон Чехословаччини та 3-разовий чемпіон Чехії, стадіон «Hala Ruzyně»
гандбольний клуб ДГК Славія Прага (чеськ.DHC Slavia Praha) — жіноча команда виступає у найвищій чеській гандбольній лізі, 13—и разовий чемпіон республіки, 2-разовий чемпіон спільної чехо—словацької інтерліги WHIL, стадіон вміщує 1.200 глядачів
баскетбольний «університетський спортивний» клуб «USK Praha» — виступає у найвищій чеській баскетбольній лізі, 13-разовий чемпіон Чехословаччини та Чехії
флорбольний клуб «Tatran Omlux Střešovice» виступає у найвищій чеській флорбольній екстралізі, 15-разовий чемпіон Чехії
1. чеський лоун-тенісний клуб, найстаріший в державі, тенісний ареал «Štvanice» вміщує 8 000 глядачів
спортивний клуб з дзюдо «USK Praha», 22-разовий чемпіон Чехії, останніх 5 років виступає без поразки
спортивний клуб з академічного веслування «VK Slavia Praha», виховує чемпіонів світу та олімпійських чемпіонів
відділення спортивного клубу з велоспорту «TJ Pankrác» (Oddíl sálové cyklistiky), спеціалізується на велополо та велобол
Цікаві факти та курйози
У Празі збереглася остання у світі діюча система міської пневматичної пошти, що з'явилася уперше 1887 року. На жаль, під час повені 2002 р. декілька станцій було пошкоджено, і система перестала працювати. Чеська пошта збирається відреставрувати її і знову ввести в дію. Окрім музейно-історичного значення, така система має і чисто практичне застосування: наприклад, телеграма або дрібний пакет з поштамту в Новому місті можуть бути доставлені на Празький град впродовж 3-5 хвилин, що істотно швидше за будь-який інший вид транспорту, включаючи кур'єрську службу.
У 20-30 рр. XX століття в Празі був побудований найбільший у світі (площа 202 х 310 м) універсальний стадіон «Страгов» в однойменні частині міста з трибунами на більш ніж 200 тис. місць (включаючи 50 тис. місць для сидіння), що використався для проведення зльотів чеського фізкультурно-патріотичного суспільства «Сокіл», пізніше спартакіад. За своєю місткістю з ним може змагатися тільки стадіон для проведення автоперегонів в американському Індіанаполісі. У 1932 р. на острові Штванице побудований перший в Європі стадіон зі штучним льодом, місце проведення чотирьох чемпіонатів світу з хокею із шайбою.
Бронзовий пам'ятник Яну Жижці на пагорбі Витків (висота — 9 м, маса — 16,5 т), відкритий 1950 року, нині вважається третьою за величиною бронзовою кінною статуєю у світі.
17 травня 2007 року у той час діючий мер Праги Павло Бем вчинив успішне сходження на Еверест, ставши десятим чехом, що підкорив найвищу вершину світу.
У Празі жив рабин Єгуда Лев Бен Бецалель, який, за легендою, створив найвідомішого ґолема. За переказами, ґолем був створений на березі Влтави з чотирьох стихій. Останки голема досі лежать на горищі Старонової синагоги — найстарішої в Європі, що діє і понині. У ній збережений в недоторканості стілець, на якому рабин сидів під час молитов. Під час екскурсій гіди розповідають ренесансну притчу про ґолема, яка була розвинена в творах Карла Чапека і Густава Майрінка.
Особи пов'язані з Прагою
Карл IVПам'ятник Кеплеру і Тихо Браге, Прага
Борживой (852/855-888/891) — перший християнський князь-чех, хрещений єпископом Мефодієм
Карл IV (1316—1378) — імператор Священної Римської імперії Германської нації
Петр Парлерж (1332—1399) — архітектор, скульптор доби готики.
Яна Брейхова (* 1940) — чеська акторка театру і кіно.
Українська громада
Студенти видавали журнал «Український студент». 1931 р. греко-католикам передано собор Св. Климента, (1715), Чехія, Прага, Karlova 190/1.
Наразі українська діаспора в Чехії є найбільшою за чисельністю. З початку 2000 років в Празі виникло багато рухів та організацій, що об'єднують українців та громадян України в Чехії: Українська ініціатива в Чеській Республіці (УІЧР), Sdruženi «Odboj Zapadni Ukrajiny» v Praze, Mezinárodní sdružení Ukrajinská svoboda, тощо.
Події
25 березня 1923 р. відбулась велика українська демонстрація (розпочалась на Вацлавській площі, пройшла через набережну, Старий Град до Старомеської площі; поліція перешкодила покласти квіти до пам'ятника Яну Гусу) проти рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі від 15 березня 1923 р. про анексію Східної Галичини Польщею.
Договори про партнерство з Братиславою підписало чимало празьких дільниць (районів) окремо, а мери Братислави і Праги зустрічаються два рази на рік, адже міста переживають схожі проблеми по розпаду Чехословаччини.
Розірвані договори
Договори про партнерство та дружні стосунки розірвано:
Pra ga chesk Praha stolicya ta najbilshe misto Chehiyi administrativnij centr Serednocheskogo krayu a takozh dvoh jogo rajoniv Praga Zahid ta Praga Shid Praga roztashovana v zahidnij chastini Chehiyi v istorichnij oblasti Bogemiya PragaPrahaGerb Pragi Prapor PragiPragaOsnovni dani50 05 15 pn sh 14 25 17 sh d 50 08750000002777369 pn sh 14 42138888891666504 sh d 50 08750000002777369 14 42138888891666504 Koordinati 50 05 15 pn sh 14 25 17 sh d 50 08750000002777369 pn sh 14 42138888891666504 sh d 50 08750000002777369 14 42138888891666504Krayina ChehiyaRegion Serednocheskij krajStolicya dlya ChehiyaMezhuye z susidni nas punktiZelenecd Zdibyd Uvalyd Chernoshiced Prezleticed Rzhichanid Kvetniced Boranoviced Jenstejnd Hovorcoviced Radonice d Hostiviced Roztoki Serednocheskij kraj Jilovisted Sibrinad Podolanka d Jinocanyd Chrastanyd Dobrovizd Vestecd Jeseniced Unetice Zbuzanyd Velend Sestajoviced Kreniced Orechd Knezevesd Pruhoniced Zlatniky Hodkoviced Horomericed Kosord Cestliced Tuchomericed Nupakyd Jirnyd Dolni Brezanyd Zvoled Praga shid Praga zahid Serednocheskij kraj Podil Radotind 1 Kbelyd 1 Ujezd nad Lesyd 1 Kunratice Praga 1 Slivenecd 1 Suchdold 1 Lysolajed 1 Nebusiced 1 Predni Kopaninad 1 Trojad 1 Dabliced 1 Brezinevesd 1 Dolni Chabryd 1 Seberovd 1 Ujezdd 1 Kresliced 1 Libusd 1 Rzheporiye 1 Dolni Pocerniced 1 Dolni Mecholupyd 1 Sterboholyd 1 Petroviced 1 Dubecd 1 Velka Chuchled 1 Lochkovd 1 Zbraslav 1 Lipenced 1 Cakoviced 1 Vinord 1 Sataliced 1 Klanoviced 1 Kolodejed 1 Bechoviced 1 Kraloviced 1 Nedvezi u Ricand 1 Kolovratyd 1 Benice d 1 Bohniced 1 Branikd 1 Brzhevnovd 1 Bubenechd 1 Cerny Mostd 1 Cimiced 1 Dejvice 1 Hajed 1 Hajek u Uhrinevsid 1 Hloubetind 1 Hlubocepyd 1 Hodkovickyd 1 Holesoviced 1 Holyned 1 Horni Mecholupyd 1 Hostaviced 1 Hostivard 1 Gradchani 1 Hrdlorezyd 1 Chodovd 1 Cholupiced 1 Jinoniced 1 Jozefov 1 Kamykd 1 Karlind 1 Kobylisyd 1 Komoranyd 1 Kosired 1 Krcd 1 Kyjed 1 Lahoviced 1 Letnanyd 1 Lhotkad 1 Libend 1 Libocd 1 Lipanyd 1 Mala Chuchled 1 Mala Strana 1 Malesiced 1 Michled 1 Miskoviced 1 Modranyd 1 Motold 1 Nove Myesto 1 Nusled 1 Pisniced 1 Pitkoviced 1 Podolid 1 Prosekd 1 Radliced 1 Ruzyned 1 Repyd 1 Sedlecd 1 Smihov 1 Sobind 1 Stare Misto 1 Stodulkyd 1 Strasniced 1 Strzheshovice 1 Strzhizhkov 1 Tocnad 1 Treboniced 1 Treboradiced 1 Uhrinevesd 1 Veleslavind 1 Vinogradi 1 Vokovice 1 Vrshoviced 1 Vysehradd 1 Zabehliced 1 Zadni Kopaninad 1 Zlicind 1 Zhizhkov 1 Vysocanyd Horni PocernicedZasnovano IX stolittyaPersha zgadka 965 2 Plosha 497 km Naselennya 1 400 000 1 01 2022 gustota 2 550 osib km Visota NRM verhiv ya Telechek399 m nad r m nizina Vltavi177 m nad r mNajvisha tochka TelecekdVodojma Vltava Certovkad Botichd Dalejsky potokd Prokopsky potokd Ricansky potokd Lochkovsky potokd RokytkadNazva meshkanciv chesk Prazan chesk Prazanka chesk Prazak chesk Prazacka angl Praguer esp Pragano fr Pragois 3 i fr Pragoise 3 Mista pobratimi div tut Telefonnij kod 420 2Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv A 4 Kod LAU NUTS CZ554782 CZ0100GeoNames 3067696OSM r439840 RPoshtovi indeksi 100 00 199 00Miska vladaAdresa Prazkij magistrat Marianska plosha 3 11001 Praga 1Mer Pragid Zdenek GrzhibVebsajt www cityofprague czMapaPragaPraga Chehiya Praga u Vikishovishi Praga u VikicitatahU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Praga znachennya U X XII stolittyah Praga bula stoliceyu Cheskogo knyazivstva u XII XVIII stolittyah stoliceyu Cheskogo Korolivstva u 1806 1867 rr stoliceyu Cheskogo korolivstva u skladi Avstrijskoyi imperiyi u 1867 1918 rr provincijnim mistom Avstro Ugorshini u 1918 1939 ta 1945 1948 rr stoliceyu Chehoslovackoyi Respubliki u 1939 1945 rr nimeckogo protektoratu Bogemiyi ta Moraviyi u 1948 1990 rr Chehoslovackoyi Socialistichnoyi Respubliki u 1990 1992 rr Chehoslovackoyi Federativnoyi Respubliki a z 1993 go stoliceyu Cheskoyi Respubliki Praga vidoma poetichnimi nazvami Misto sta vezh Matir mist Zlata Praga 2022 r prisvoyena pochesna vidznaka Ukrayini Misto ryativnik 5 Zmist 1 Simvolika 2 Istoriya 2 1 XX stolittya 3 Geografiya 3 1 Klimat 4 Naselennya 5 Ekonomika 6 Kulturni pam yatki 6 1 Palaci ta zamki 6 2 Hrami ta monastiri 6 3 Muzeyi ta galereyi 6 4 Teatri ta operi 6 5 Mosti v Prazi 6 6 Inshi kulturni pam yatki 7 Praga v medalyernomu mistectvi 8 Praga v grafichnih tvorah 9 Transport 10 Sport 11 Cikavi fakti ta kurjozi 12 Osobi pov yazani z Pragoyu 13 Ukrayinska gromada 13 1 Podiyi 13 2 Prozhivali 13 3 Pomerli 14 Poridneni mista 14 1 Chinni dogovori 14 2 Rozirvani dogovori 15 Galereya 15 1 Romanska arhitektura 15 2 Gotichna arhitektura 15 3 Renesansna arhitektura 15 4 Baroko Pragi 15 5 Klasicizm u Prazi 15 6 Istorichna arhitektura 19 st 15 7 Prazka secesiya 15 8 Arhitektura 20 21 stolittya 15 9 Monumenti i skulpturnij dekor 15 10 Osnovni rajoni mista 15 11 Golovni ploshi Pragi 15 12 Vazhliva prazka naberezhna 15 13 Vazhlivi vulici Pragi 15 14 Prazki mosti 15 15 Prazki parki 16 Div takozh 17 Primitki 18 PosilannyaSimvolika RedaguvatiDokladnishe Prapor Pragi ta Gerb PragiOficijnimi simvolami Pragi ye prapor ta gerb Prapor Pragi yavlyaye soboyu pryamokutne polotnishe zi spivvidnoshennyam storin 2 3 vono skladayetsya z dvoh rivnovelikih gorizontalnih smug chervonogo i zhovtogo koloriv Prapor inodi vikoristovuyetsya z rozmishenim na nomu gerbom Pragi Gerb maye geraldichnij shit ispanskoyi formi i pofarbovanij v purpurnij kolir U centri shita zobrazhena kam yana fortecya z dvostulkovimi vorotami ta troma vezhami Vorota na forteci rozkriti reshitka pidnyata U vorotah vidno ruku zakutu v sribni licarski lati i stiskayucha mech Istoriya Redaguvati Praga na starovinnih gravyurah u 1493 roci Prazkij grad u 1607 roci Praga u 1740 rociNazva mista pohodit vid cheskogo slova prah sho oznachaye porig Za legendoyu jogo zasnovnikom buv knyaz Krok donka yakogo providicya Lyubusha vkazala misce dlya pobudovi gradu j prorokuvala jomu veliku slavu Pershi istorichni dani pro poselennya slov yan na teritoriyi suchasnoyi Pragi vidnosyat do VI stolittya Odnak pershi poselennya na teritoriyi suchasnogo mista datuyutsya paleolitom U drugomu stolitti do n e v cij miscevosti poselilisya kelti yakih u pershomu stolitti n e vitisnili markomani j mozhlivo svevi Najdavnishij zamok na teritoriyi mista Prazkij grad buv zbudovanij na livomu berezi richki Vltavi u IX st Vidtodi Praga stala stoliceyu Cheskogo knyazivstva naprikinci cogo zh stolittya v misti bula pobudovana rinkova plosha U svoyemu povidomlenni yevrejskij kupec z Kordovi v Ispaniyi Ibragim ibn Yakub blizko 965 r zgaduye pro Pragu Original cogo povidomlennya ne zberigsya Prote fragmenti opovidannya ibn Yakuba vikoristav v tvori Kniga dorig ta krayin Abu Abdulah al Bakri sho pisav yiyi v 1068 r u Kordovi v Ispaniyi Shodo Pragi vin cituye Ibragima ibn Yakuba Sho stosuyetsya krayu Boleslava to jogo vidstan vid mista Faraga Praga do mista trkw Krakiv vimagaye troh tizhniv podorozhi Misto Faraga ye najbagatshe v krayu slov yan tovarami Pribuvayut do nogo z mista trkw Krakiv Rusi ta Slov yani z tovarami a takozh pribuvayut z islamskih krayin vid yevreyiv ta turkiv takozh z tovarami riznimi monetami a z soboyu zabirayut rabiv olovo ta rizni shkuri Otzhe kupci z Rusi vzhe v H st dosyagali Pragi 6 U pershij polovini XIII stolittya navkolo kam yanih budivel u rajoni majdanu pochali zvoditi fortechni stini Praga bula v ekonomichnomu plani dobre rozvinenim mistom yake velo zhvavu torgivlyu z susidami j shvidko rozvivalosya Period osoblivogo rozkvitu Pragi v 14 st pov yazanij iz diyalnistyu Karla IV Za jogo pravlinnya bulo zbudovano Nove misto kam yanij mist cherez Vltavu vidomij teper yak Karliv mist zasnovano Karliv universitet rozpochalosya budivnictvo soboru svyatogo Vita Praga stala stoliceyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1389 roku vidbuvsya yevrejskij pogrom vnaslidok yakogo bulo vinisheno tritisyachnu yevrejsku gromadu mista Narazi u misti zalishilos dekilka sinagog sered yakih ye i dobi gotiki Chastkovo zberezhenimi ye yevrejski cvintari Pochatok 15 st u Prazi poznachivsya diyalnistyu propovidnika i reformatora Yana Gusa vikladacha Karlovogo universitetu 1419 r cherez p yat rokiv pislya jogo strati vidbulasya persha prazka defenestraciya radikalni gusiti vikinuli z vikon simoh miskih radnikiv Prazhani pidtrimuvali taboritiv pid chas gusitskih voyen 1526 r korolivstvo Bogemiya perejshlo do ruk Gabsburgiv revnih katolikiv u toj chas yak zhiteli Pragi simpatizuvali protestantam Pri imperatori Rudolfi II Praga znovu stala stoliceyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Rudolf II buv mecenatom zaproshuvav do sebe astrologiv magiv naukovciv muzikantiv ta mitciv a tomu Praga stala kulturnim centrom Yevropi V toj chas u Prazi meshkali astronomi Tiho Brage ta Jogan Kepler hudozhnik Dzhuzepe Archimboldo tosho U 1618 vidbulasya druga prazka defenestraciya yaka poklala pochatok Tridcyatirichnoyi vijni Pislya porazki v bitvi na Bilij gori u 1621 na Staromyestskij ploshi bulo stracheno 27 najviznachnishih predstavnikiv cheskoyi shlyahti bagatoh inshih bulo vislano z mista Vnaslidok saksonskoyi ta shvedskoyi okupaciyi naselennya Pragi zmenshilosya z 60 do 20 tis 1689 rr misto postrazhdalo vid silnoyi pozhezhi ale pislya pozhezhi pochalasya intensivna vidbudova 1713 1714 rr v Prazi vostannye bula epidemiya chumi yaka sprichinila vid 12 do 13 tisyach smertej Vtim u 18 stolitti naselennya mista prodovzhuvalo zrostati i 1771 u nomu nalichuvalosya vzhe 80 tisyach meshkanciv u 1757 pid chas bitvi pid Pragoyu misto postrazhdalo vid obstrilu pruskoyi armiyi 1784 chotiri okremi municipaliteti Mala Strana Nove Misto Stare Misto i Gradchani ob yednalisya v odne misto Yevrejskij kvartal Josefov priyednavsya do Pragi 1850 1817 utvorilosya pershe peredmistya Karlin Z pochatkom promislovoyi revolyuciyi Praga strimko rozvivalasya Zminivsya i nacionalnij sklad naselennya mista Do 1848 bilshist prazhan buli nimcyami a v 1880 nimci stanovili lishe 14 u 1910 6 7 Prichinoyu takoyi zmini stav pripliv cheskogo naselennya z Moraviyi U 1861 chehi zdobuli bilshist u miskij radi XX stolittya Redaguvati Pislya Pershoyi svitovoyi vijni z utvorennyam Chehoslovachchini Praga znovu stala stoliceyu Na toj chas vona bula mistom iz visokim rivnem industrializaciyi 1930 yiyi naselennya dosyaglo 850 tisyach osib V chasi Drugoyi svitovoyi vijni Praga bula okupovana nimcyami a Prazka fortecya stala rezidenciyeyu Protektoratu Bogemiyi ta Moraviyi sho buv progoloshenij 15 bereznya 1939 Protyagom oseni usi cheski kulturni ta osvitni ustanovi buli zakriti chimalo chehiv sho namagalisya chiniti opir bulo rozstrilyano abo zaslano v konctabori Pershoyu zhertvoyu stav student Karlovogo universitetu Yan Opletal smertelno poranenij v hodi demonstraciyi do dnya nezalezhnosti Chehiyi 28 zhovtnya 1939 V 1942 buv strachenij Aloyiz Eliash prem yer ministr 1939 41 rokiv 5 8 travnya 1945 roku v ochikuvanni nimeckoyi kapitulyaciyi u Prazi spalahnulo antinimecke povstannya na boci povstanciv vistupila diviziya RVA pid komanduvannyam S Bunyachenka sho vryatuvalo misto vid rujnuvannya nimcyami Nablizhennya radyanskij vijsk 8 travnya zmusilo nimecki vijska kapitulyuvati i zaradi uniknennya polonu zdatisya amerikancyam 9 travnya radyanski tanki buli v centri Pragi Diviziya Bunyachenka takozh namagalas zdatisya v polon amerikancyam prote amerikanci ne prijnyali kapitulyaciyi j pislya 15 travnya rosijski vijskovi buli znishenni radyanskimi z 5 sichnya po 20 serpnya 1968 Praga stala centrom Prazkoyi vesni narodnih protestiv proti radyanskogo vplivu Protesti buli pridusheni radyanskimi vijskami Cheski vijska ne chinili aktivnogo oporu zavdyaki chomu Praga ne zaznala rujnuvan Radyanski tanki pokinuli Pragu 11 veresnya 1968 Geografiya RedaguvatiTeritoriya Pragi prostyaglasya uzdovzh oboh beregiv richki Vltava Dovzhina richki v mezhah mista 23 km serednya glibina 2 75 m maksimalna 10 5 m U richku na teritoriyi Pragi vpadayut 5 strumkiv na livomu berezi i 4 na pravomu Misto bagate na zeleni nasadzhennya voni stanovlyat trohi menshe polovini jogo teritoriyi Klimat Redaguvati Klimat pomirno kontinentalnij zimi vidnosno m yaki malosnizhni Serednya temperatura sichnya stanovit blizko nulya gradusiv u lipni cej pokaznik dorivnyuye 19 gradusam za Celsiyem Klimat PragiPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Absolyutnij maksimum C 17 4 18 5 22 5 28 6 32 8 37 2 37 8 36 8 33 1 27 0 19 5 17 4Serednij maksimum C 1 4 2 6 7 7 14 0 18 8 22 0 24 2 24 4 19 2 14 2 6 6 2 2Serednya temperatura C 1 1 0 3 3 8 8 4 13 6 16 3 19 4 19 3 14 6 8 9 4 4 0 2Serednij minimum C 3 6 3 3 0 2 3 5 8 4 12 0 14 4 14 0 10 1 5 9 2 4 1 7Absolyutnij minimum C 27 5 27 1 27 6 8 1 6 3 6 7 8 6 4 0 7 7 5 16 9 24 8Norma opadiv mm 24 23 28 38 77 73 66 70 40 31 32 25Naselennya RedaguvatiInozemni meshkanci mista 2015 7 Nacionalnist Naselennya 2015 Ukrayina 45 533 Slovachchina 26 281 Rosiya 21 098 V yetnam 11 277 KNR 3 959 SShA 3 909 Bolgariya 3 651 Nimechchina 3 400 Velika Britaniya 3 288 Kazahstan 3 151 Polsha 2 851 Franciya 2 204 Rumuniya 2 087 Italiya 2 069Na sogodni misto maye ponad 1 240 000 meshkanciv perevazhaye zhinoche naselennya krim togo u 2011 roci do stolici shodnya yizdilo 217 686 lyudej na robotu abo navchannya perevazhno iz Centralnocheskogo krayu Praga ye vazhlivim turistichnim centrom i v rozpal turistichnogo sezonu yiyi naselennya zbilshuyetsya priblizno vdvichi U pershij polovini 90 h rr XX stolittya zrostaye kilkist inozemciv U 2001 roci v Prazi prozhivalo 61 477 inozemciv u 2011 roci vzhe 178 177 yaki stanovili 14 naselennya dzherelo Stanom na 31 grudnya 2009 roku v Prazi prozhivalo 50 138 gromadyan Ukrayini 17 967 gromadyan Slovachchini 17 509 gromadyan Rosijskoyi federaciyi i 10 699 gromadyan V yetnamu Perevazhnu bilshist gromadyan Ukrayini stanovlyat choloviki yaki priyihali na robotu V misti ye kilka ciganskih gromad peredusim u Libni zahidnij chastini Smihova ta Zhizhkovi Chastka cigan ye nizhchoyu yak serednostatistichnij riven v Chehiyi Pri perepisi naselennya u 2001 roci vidsotok naselennya yake vidneslo sebe do ciganskoyi nacionalnosti stanovilo polovinu v porivnyanni iz zagalnoderzhavnim serednostatistichnim pokaznikom nizhchij ye tilki v krayi Visochina Zgidno z doslidzhennyam Ministerstva praci ta socialnih sprav ta Yevropejskogo Socialnogo Fondu provedenogo u 2006 roci v Prazi ye 6 socialno marginalizovanih ciganskih gromad yaki narahovuyut priblizno 9 000 osib Zgidno z perepisom miskogo magistratu provedenogo u 2007 roci v misti znahoditsya priblizno 2 000 bezhatchenkiv Praga maye visokij riven emigraciyi ta immigraciyi Mizh emigrantami visoku chastku stanovlyat inozemci Meshkanci Pragi najchastishe pereselyayutsya v Centralnocheskij kraj konkretno u rajoni Praga shid ta Praga zahid de utvoryuyetsya metropolitna oblast yaka narahovuye priblizno 200 000 osib i postijno zrostaye V minulomu v Prazi prozhivalo zmishane naselennya krim chehiv i nimci ta yevreyiv z serednovichchya takozh mali svoyi kvartali italijci Arhitekturni pam yatki italijskogo pohodzhennya stanovlyat veliku chastinu Maloyi Strani Zbereglosya kilka sinagog ta istorichnih budivel u kolishnomu yevrejskomu kvartali ta jogo okolicyah Derzhavnoyu movoyu Chehiyi ye cheska neyu rozmovlyaye vse naselennya mista Prazhani znayut takozh movi vazhlivi dlya spilkuvannya z turistami anglijsku nimecku Rosijskoyu movoyu spilkuyutsya ne duzhe ohoche odnak u sferi biznesu poslug peredusim v galuzi turizmu restorannomu biznesi ta kioskah z eksklyuzivnim tovarom chi odyagom yiyi znannya stanovit velikij popit Spilkuvannya ukrayinskoyu movoyu takozh ne viklikaye osoblivih trudnoshiv ukrayinska blizhcha za svoyim slovnikovim zapasom do cheskoyi nizh rosijska odnak stavlennya do ukrayinciv tezh dosit uperedzhene Priblizno dvi tretini mistyan neviruyuchi bilshist viruyuchih spoviduye katolicizm Krim katolickih hramiv u Prazi ye takozh lyuteranski greko katolicki pravoslavni a takozh sinagogi Tablicya demografiyi 16001804183718501880190019251950198019912007200860000900001055001180001620002016007183009315001182800121417412048971218644V period z 1230 po 2008 rik tis os 28 zhovtnya 2022 roku Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij prisvoyiv Prazi pochesnu vidznaku Misto ryativnik za viyavleni gumanizm miloserdya i solidarnist z Ukrayinskim narodom vsebichnu dopomogu gromadyanam Ukrayini yaki vimusheno zalishili Batkivshinu vnaslidok zbrojnoyi agresiyi Rosijskoyi Federaciyi proti Ukrayini a takozh vagomu pidtrimku Ukrayini u zahisti yiyi nezalezhnosti ta suverenitetu 5 8 Ekonomika RedaguvatiVnesok Pragi u sumarnij VVP Chehiyi stanovit 25 sho robit stolicyu najbilsh ekonomichno pributkovim regionom Cheskoyi Respubliki Stanom na 2017 rik VVP na meshkancya stanoviv 56 200 tobto 6 ij najbilshij sered regioniv Yevropejskogo Soyuzu abo 182 4 serednogo yevropejskogo u 2016 roci Kulturni pam yatki RedaguvatiPragaSvitova spadshina Praga50 05 15 pn sh 14 25 17 sh d 50 08750000002777369 pn sh 14 42138888891666504 sh d 50 08750000002777369 14 42138888891666504Krayina ChehiyaTip stolicya obec zi statusom mistad okrug Chehiyi viborchij okrug okres Chehiyi capital of regiond district townd anklav kraj Chehiyi 9 municipalitet z upovnovazhenim municipalnim ofisomd 1 sichnya 2003 10 misto z naselennyam ponad 100 tis osibd Czech municipality with expanded powersd 1 sichnya 2003 administrativnij okrug cheskogo municipalitetu z rozshirenimi povnovazhennyamid administrativnij okrug cheskogo municipalitetu z upovnovazhenim municipalnim ofisomd i turistichnij napryamokd Praga u Vikishovishi Prazkij gradZnachna chastina budivel ta sporud istorichnogo centru Pragi 11 spravzhni vitvori arhitekturnogo mistectva Najvidomishim kompleksom arhitekturnih pam yatok ye Prazkij grad iz soborom Svyatogo Vita Staromiska plosha z dominantnimi kostelom Bozhoyi Materi pered Tinom ta Staromiskoyu ratusheyu z astronomichnimi kurantami na ratushnij vezhi chesk Orloj a takozh istoriko arhitekturnij zapovidnik Vishegrad na pravomu berezi Vltavi Do istorichno cinnih sporud nalezhit gotichnij Karliv mist zbudovanij u XIV stolitti z galereyeyu skulptur epohi baroko budivli Nacionalnogo muzeyu ta Nacionalnogo teatru U 1993 roci 8 kvadratnih kilometriv istorichnogo centru Pragi bulo zaneseno do pereliku ob yektiv svitovoyi kulturnoyi spadshini yedinim ob yektom Palaci ta zamki Redaguvati Korpus Valdshtejnskogo palacu fasad na vulicyu foto 2007 r Trojskij zamok Palac Kinskih Vltava Lyuteranskij palac cerkva Sv Mikoli na Malij Strani Malostranska mostova vezha bazilika Asumpsjon v Starov monasteriDokladnishe Spisok zamkiv PragiDokladnishe Prazkij gradNajvidatnishoyu pam yatkoyu ta dominantoyu Pragi ye Prazkij grad fortecya 9 stolittya na pagorbi nad livim beregom Vltavi kompleks yakoyi skladayetsya z kilkoh palaciv ta cerkovnih sporud nacionalna kulturna pam yatka zanesena do spisku YuNESKO Odnim z najbilshih palaciv v Chehiyi ye Valdshtejnskij palac v stili rannogo baroko yakij u 1623 1630 rr dav zbuduvati Albreht Vallenshtejn na misci kolishnih 26 ti budinkiv Areal krim palacovih ta sluzhbovih primishen skladav takozh kinnij manezh ta Valdshtejnskij sad u stili baroko yakij pislya rekonstrukciyi vikoristovuyetsya na koncerti abo inshi kulturni zahodi V nomu roztashovani primishennya senatu verhnoyi palati cheskogo parlamentu u tomu chisli golovnij zal zasidan Do kompleksu budivel senatu vhodyat i blizki Malij Fyurstenberzkij palac z 1770 roku v stili baroko ta Kolovratskij palac z kincya 18 stolittya u stili baroko Inshoyu vidatnoyu pam yatkoyu kulturi ye Shternberzkij palac na Malostranskij ploshi yakij vinik spoluchennyam dvoh starshih domiv u stili klasicizmu u 1703 roci Vhodit do skladu kompleksu budivel nizhnoyi palati cheskogo parlamentu razom iz susidnim Palacem Smirzhickih z 1573 roku v stili renesansu Auersperzkim palacem z kincya 17 stolittya v stili baroko ta Tunovskiim palacem z 1726 roku v stili klasicizmu u yakomu roztashovanij golovnij zal zasidan Cherninskij palac na Loretanskij ploshi v Gradchanah iz 17 stolittya v stili baroko Trojskij zamok z 1679 1685 rr v stili baroko Palac Kinskih na Staromiskij ploshi z 1755 1765 rr v stili rokoko nacionalna kulturna pam yatka Lobkovickij palac na Prazkomu gradi z pershoyi polovini 16 stolittya v stili baroko ta renesansu Shvarcenberzkij palac v Gradchanah z 1545 1567 rr v stili renesansu Rozhmberzkij palac yakij ye skladovoyu chastinoyu Institutu panyanok na Prazkomu gradi v stili renesansu Starij korolivskij palac ta Novij korolivskij palac na Prazkomu Gradi Grzanskij palac v Gradchanah v stili renesansu Martinickij palac v Gradchanah z 1541 roku v stili baroko ta renesansu Fyurstenberzkij palac na Malij Strani z 1580 roku v stili baroko ta renesansu Pahtovskij palac v Staromu misti pribl z 1740 roku v stili piznogo baroko kulturna pam yatka Pechkiv palac v Novomu misti z 1923 1929 rr v stili neoklasicizmu Mihnovskij palac abo Tirshiv budinok Mala Strana Klam Gallasovskij palac Arhiv mista Praga Palac Adriya u yakomu znahoditsya vidoma kav yarnya Adriya Palac Lazhanskih Akademiya muzichnogo i teatralnogo mistectva Lihtenshtejnskij palac Shenbornovskij palac baroko Villa Amerika nini muzej A Dvorzhaka villa Kinskogo Smihov ampir Nacionalnij muzej Etnografichnij viddil Palac Mansfelda Palac Koloredo Mansfelda arhiv cheskoyi Akademiyi nauk Litnij palac Slavati Smihov Morzinskij palac baroko Portrgejmka oselya rodini Dincengoferiv Litnij palac Belveder na Letnye Roganskij palac Karmelitska vulicya Lyedeburgzkij palac Mala Strana Kounicovskij palac Palac Pahtov Potingovskij palac Turbovskij palac rokoko Bukvojskij palac Nosticovskij palac baroko Velkoprsherovskij palac Nacionalnij muzej muzichnij viddil kolekciya muzichnih instrumentiv Tun Gogenshtejnskij palac baroko Arhiyepiskopskij palac Toskanskij palac villa Dincengoferiv Smihov villa Bertramka muzej Mocarta Smihov Litnij palac Zirka chesk Letohradek Hvezda Litnij namisnickij palac Invalidovna Promislovij palac u vistavkovomu centriHrami ta monastiri Redaguvati Sobor svyatogo Vita Tinskij hram Cerkva Divi Mariyi ta Sv Karla Velikogo v Karlove Pravoslavnij kafedralnij sobor svv Kirila i MefodiyaSobor svyatogo Vita na Prazkomu gradi budivnictvo yakogo velosya ponad 600 rokiv Kostel Bozhoyi Materi pered Tinom na Staromiskij ploshi z 14 16 stolittya v stili gotiki nacionalna kulturna pam yatka Vifleyemska kaplicya z 1391 roku u yakij u 1402 1413 rokah propoviduvav Yan Gus nacionalna kulturna pam yatka Emauskij monastir zasnovanij u 1347 roci nacionalna kulturna pam yatka Stragovskij monastir z 1143 roku nacionalna kulturna pam yatka v areali yakogo znahoditsya brovarnya z 1629 roku prote istoriya pivovarinnya syagyaye do 13 14 stolittya Sobor svyatih Kirila i Mefodiya pravoslavna cerkva Kostel svyatogo Mikulasha na Malij Strani zbudovanij u 1704 1755 v stili baroko nacionalna kulturna pam yatka Bazilika sv Georgiya na Prazkomu Gradi Loreta baroko Kostel sv Roha Kostel sv Yindrzhiha gotika 14 st baroko Hram Mariyi Snizhnoyi gotika 14 st Kostel sv Vaclava na Zderovye gotika 14 st 0 Kostel sv Katerini baroko Kostel Divi Mariyi ta karla Velikogo na Karlovi Kostel Yana Nepomuckogo na skeli Kostel sv Martina v muri Rotonda sv Hresta Kostel sv Vartolomeya baroko Kostel sv Illi Kostel sv Salvatora Kostel sv Franciska u hrestonosciv Kostel sv Lavrentiya na Petrshini Kostel Divi Mariyi pid lancyugom Derev yana pravoslavna cerkva svyatogo Mihajla z 17 stolittya na Petrshini vivezena z karpatskoyi Ukrayini sela Veliki Luchki znovu zbudovana u 1929 roci yak chastina ekspoziciyi Etnografichnogo muzeyu yakij ye skladovoyu chastinoyu Nacionalnogo muzeyu u Prazi Koristuvalasya neyu rumunska pravoslavna gromada zgorila u 2020 roci Meriya planuye yiyi rekostruyuvati Sobor sv Klimentiya z 1711 r u stili baroko zbudovanij yezuyitami na misci starshogo romanskogo kostelu pri yakomu dominikanci zbuduvali svij monastir u 1931 roci nadanij dlya potreb greko katolickoyi gromadi de doteper sluzhbi bozhi vedut na cerkovnoslov yanskij ta ukrayinskij movah Brevnovskij monastir z brovarneyu Anezhskij monastir z 1233 1234 rr nacionalna kulturna pam yatka Dominikanskij monastir Staronova sinagoga z 1270 roku v stili gotiki nacionalna kulturna pam yatka Zbraslavskij monastirMuzeyi ta galereyi Redaguvati Nacionalnij muzej golovnij korpus Rudolfinum Staronova sinagoga chastina Yevrejskogo muzeyu Dokladnishe Muzeyi PragiNacionalnij muzej predstavlyaye cila nizka muzejnih zakladiv vistavok ta pam yatnikiv roztashovanih po Prazi abo v inshih mistah Najvidatnishoyu arhitekturnoyu pam yatkoyu z pomizh prazkih ob yektiv tvorit golovnij korpus tzv stara budivlya dominanta Vaclavskoyi ploshi yaka ye zaraz zakritoyu oskilki vedetsya rekonstrukciya yaku planuyut zavershiti u 2018 roci Nacionalnij muzej tvorit Prirodoznavchij muzej Istorichnij muzej Cheskij muzej muziki Muzej Naprstka ta Biblioteka Nacionalnogo muzeyu Istorichni vistavki zoseredzheni v novij budivli Nacionalnogo muzeyu v susidstvi staroyi budivli u Nacionalnomu pam yatniku na Vitkovi Etnografichnomu muzeyi Musaion u villi Kinskih Lapidariyu v kompleksi vistavkovogo centru v Goleshovicyah ta v rokokovomu palaci Mek Nevena u yakomu znahoditsya Pam yatnik Frantishka Palackogo ta Frantishka Ladislava Rigra Prirodoznavchij muzej maye antropologichne paleontologichne botanichne zoologichne entomologichne mikologichne ta mineralno petrologichne viddilennya Cheskij muzej muziki skladayetsya z odnojmennogo Cheskogo muzeyu muziki roztashovanogo v kolishnomu kosteli sv Mariyi Magdalini iz 17 stolittya v stili baroko Muzeyu Bedrzhiha Smetani Muzeyu Antonina Dvorzhaka ta tzv Sinoyi kimnati Pam yatnika Yaroslavu Yezhku Muzej Naprstka predstavlyaye Muzej azijskih afrikanskih ta amerikanskih kultur Yevrejskij muzej predstavlyaye odnu z najvidviduvanishih pam yatok mista yakogo skladovoyu chastinoyu ye 5 sinagog arhiv ta kilka cvintariv yaki zoseredzheni peredusim u kolishnomu yevrejskomu kvartali Josefov u yakomu krim Staronovoyi sinagogi roztashovani Majselova sinagoga Pinkasova sinagoga Klausova sinagoga Ispanska sinagoga v mavrsko ispanskomu stili ta starij yevrejskij cvintar Muzej Alfonsa Muhi Muzej Karlovogo Mosta Pedagogichnij muzej Ya A Komenskogo Muzej stolici Praga Muzej Franca Kafki Nacionalnij pam yatnik geroyiv Gajdrihiadi v pidzemnij kripti Pravoslavnogo hramu svv Kirila i Mefodiya Muzej komunizmu Muzej kolekcij Lobkoviciv v Lobkovickomu palaci Muzej pivovarinnya U Fleku z restoranom ta pivovarneyu z 1492 roku Muzej Kampa Muzej lyalok Muzej igrashok Muzej voskovih figur Muzej prikladnogo mistectva chesk Umeleckoprumyslove museum Poshtovij muzej Pidskalska mitnicya Na Vitoni Bertramka Ekspoziciya Franka Kafki Loosova villa Apteka Ditrih U Zolotogo Leva Muzej vizvolnoyi borotbi Ukrayini Nacionalna galereyaTeatri ta operi Redaguvati V Prazi pracyuye kilkadesyat teatriv najviznachnishi z nih koncentrovani v istorichnomu centri Najvidomishim ye Nacionalnij teatr kolektivi yakogo vistupayut na scenah kilka budivel Najbilsh reprezentativnoyu ye istorichna budivlya z 1881 roku v stili neorenesansu za proektom arhitektora Ziteka V sklad nacionalnogo teatru vhodit takozh Stavovskij teatr z 1783 roku zbudovanij v stili klasicizmu Teatr Kolovrat roztashovanij v palaci Kolovrativ rekonstrujovanij v stili baroko u 1725 roci Nova scena z 1977 1983 rr u susidstvi istorichnoyi budivli ta Prazka derzhavna opera z 1888 roku zasnovana yak Novij nimeckij teatr Nacionalnij teatrTeatr na Vinogradeh Teatr Giberniya v Domi u Gibernu Zhizhkovsnij teatr Yari Cimrmana Shvandiv teatr na Smihovi chesk Svandovo divadlo na Smichove Teatr na poruchnyah chesk Divadlo Na zabradli Teatr Semafor u chastini Dejvice Teatr Spejbla i Gurvinka u chastini Dejvice Ukrayinska teatralna studiya Praga Rudolfinum koncertnij zal u centri mista de zvichajno peredayut nacionalnu premiyu Cheskij lev Mosti v Prazi Redaguvati Krasoyu arhitekturi ta kilkistyu legend vidriznyayutsya takozh i mosti Pragi yakih vsogo narahovuyetsya bilshe trohsot 18 z nih peretinayut richku Vltavu Vltava pri zahodi soncya Karliv mist vzimkuKarliv mist Mist Palackego Vishegradskij Zaliznichnij Mist Mist Legiyi Mist Libenskogo Glavkiv mist Yirasheka mist Stefanikiv mist Chehiv mist Manesiv mist Mist barikadnikiv Nuselskij mist Branickij zaliznichnij mist abo Mist inteligenciyi Barrandovskij mist Trojskij tramvajnij mist Trojskij pishohidnij mistok Trojska lavka z yednuye rajon Troya Troja z Imperatorskim ostrovom Pid bulovkoyu zaliznichnij mist Karlinskij viaduk Mist Svitovih zmagan Mistok usih zakohanih cherez Chortici 12 Inshi kulturni pam yatki Redaguvati Vishegrad Klementinum Staromiska ratusha Gromadskij budinok chesk Obecni dum Novomiska ratusha Budivlya golovnogo zaliznichnogo vokzalu Olshanskij cvintar Kobiliska strilnicya Keltske opidum Zavist Gorodishe Sharka Cheski koronacijni klejnodi TC Kotva Praga v medalyernomu mistectvi RedaguvatiMedal na chest Karlova universitetu Medal na chest Karlova universitetu Praga v grafichnih tvorah Redaguvati Porohova vezha rozfarbovana gravyura 1845 r Praga Nove Myasto rozfarbovana gravyura 1830 h rr Eduard Tomek 1912 2001 Karlov mist akvarel 1984 r Vaclav Yansa 1859 1913 Dvorik domu U Zolotogo dereva Dovga vulicya Praga akvarel kincya 19 st F Sandman F X Sandmann U Karlova Mosta akvarel 1840 r Transport RedaguvatiDokladnishe Transport Pragi Golovnij zaliznichnij vokzal Pragi Prazkij metropoliten Prazkij tramvajPraga vuzlovij transportnij centr krayini ta vazhlive perehrestya centralnoyi Yevropi Maye zruchnu merezhu gromadskogo miskogo transportu mizhmiske i mizhnarodne spoluchennya zdijsnyuyetsya zalizniceyu avtomobilnim i povitryanim transportom chastkovo poromom po Vltavi Transportne pidpriyemstvo stolichnogo mista Pragi chesk Dopravni podnik hl m Prahy a s zabezpechuye perevezennya pasazhiriv po mistu ta blizkij okolici kompaktnoyu merezheyu linij metropolitenu tramvayiv trolejbusiv avtobusiv ta funikulera na Petrshin Na veliki vidstani avtobusni perevezennya zabezpechuyut peredusim privatni pidpriyemstva napriklad Student Agency poserednictvom dalekobijnih avtobusiv harakternogo zhovtogo koloru abo Veolia Transport yake perevozit pasazhiriv na menshi vidstani v okolici Pragi Golovnim avtovokzalom ye Florenc inshimi ye Goleshovice Chornij mist Na Knizheci Zlichin tosho Zaliznichnij transport zoseredzhenij na Golovnomu vokzali Pragi chesk Hlavni Nadrazi Masarikovomu Goleshovickomu ta Smihovskomu vokzalah Perevezennya zabezpechuye peredusim Cheski zaliznici chesk Ceske drahy na marshruti Praga Ostrava takozh privatne pidpriyemstvo RegioJet sho nalezhit konsorciumu Student Agency inshe pidpriyemstvo LEO Express planuye pochati perevezennya v grudni 2012 roku Aviaperevezennya zabezpechuye bilsh nizh 50 aviakompanij na ponad 100 marshrutah v Aeroporti Vaclava Gavla Praga kolishnya nazva Ruzinye Sport RedaguvatiNajpopulyarnishimi vidami sportu ye futbol hokej atletika tenis ostannim chasom nabiraye populyarnosti florbol Mensh populyarnimi ye gandbol velosport basketbol volejbol ta inshi V Prazi rozvitok sportu stimulyuye shiroko rozvinena merezha sportivnih majdanchikiv v okremih chastinah mista ta shkolah a takozh areni profesijnih klubiv riznih vidiv sportu najslavnishij cheskij futbolnij klub SK Sparta Praga vistupaye v najvishij cheskij Gambrinus lizi 20 razovij chempion Chehoslovachchini 10 razovij chempion Chehiyi futbolnij stadion Dzhenerali Arena vmishuye 20 854 glyadachiv futbolnij klub SK Slaviya Praga vistupaye u najvishij cheskij Gambrinus lizi 17 razovij chempion Chehoslovachchini i Chehiyi futbolnij stadion Eden Arena vmishuye 21 000 glyadachiv O2 arenafutbolnij klub FK Dukla Praga vistupaye v najvishij cheskij Gambrinus lizi kolishnij vijskovij klub 17 razovij chempion Chehoslovachchini futbolnij stadion Na Yulisce vmishuye 18 000 glyadachiv hokejnij klub HK Sparta vistupaye v najvishij cheskij hokejnij ekstralizi 4 razovij chempion Chehoslovachchini ta 4 razovij chempion Chehiyi O2 Arena 17 360 glyadachiv hokejnij klub HK Slaviya vistupaye v najvishij cheskij hokejnij ekstralizi 2 razovij chempion Chehiyi Tipsport arena vmishuye 13 000 glyadachiv hokejnij klub HK Lev Praga novostvorenij klub z 2012 roku vistupaye v Kontinentalnij hokejnij lizi Tipsport arena vmishuye 13 000 glyadachiv O2 Arena 17 360 glyadachiv Velosipedna dorizhka v Prazigandbolnij klub GK Dukla Praga chesk HC Dukla Praha cholovicha komanda vistupaye u najvishij cheskij gandbolnij lizi 28 i razovij chempion Chehoslovachchini ta 3 razovij chempion Chehiyi stadion Hala Ruzyne gandbolnij klub DGK Slaviya Praga chesk DHC Slavia Praha zhinocha komanda vistupaye u najvishij cheskij gandbolnij lizi 13 i razovij chempion respubliki 2 razovij chempion spilnoyi cheho slovackoyi interligi WHIL stadion vmishuye 1 200 glyadachiv basketbolnij universitetskij sportivnij klub USK Praha vistupaye u najvishij cheskij basketbolnij lizi 13 razovij chempion Chehoslovachchini ta Chehiyi florbolnij klub Tatran Omlux Stresovice vistupaye u najvishij cheskij florbolnij ekstralizi 15 razovij chempion Chehiyi 1 cheskij loun tenisnij klub najstarishij v derzhavi tenisnij areal Stvanice vmishuye 8 000 glyadachiv sportivnij klub z dzyudo USK Praha 22 razovij chempion Chehiyi ostannih 5 rokiv vistupaye bez porazki sportivnij klub z akademichnogo vesluvannya VK Slavia Praha vihovuye chempioniv svitu ta olimpijskih chempioniv viddilennya sportivnogo klubu z velosportu TJ Pankrac Oddil salove cyklistiky specializuyetsya na velopolo ta velobolCikavi fakti ta kurjozi RedaguvatiU Prazi zbereglasya ostannya u sviti diyucha sistema miskoyi pnevmatichnoyi poshti sho z yavilasya upershe 1887 roku Na zhal pid chas poveni 2002 r dekilka stancij bulo poshkodzheno i sistema perestala pracyuvati Cheska poshta zbirayetsya vidrestavruvati yiyi i znovu vvesti v diyu Okrim muzejno istorichnogo znachennya taka sistema maye i chisto praktichne zastosuvannya napriklad telegrama abo dribnij paket z poshtamtu v Novomu misti mozhut buti dostavleni na Prazkij grad vprodovzh 3 5 hvilin sho istotno shvidshe za bud yakij inshij vid transportu vklyuchayuchi kur yersku sluzhbu U 20 30 rr XX stolittya v Prazi buv pobudovanij najbilshij u sviti plosha 202 h 310 m universalnij stadion Stragov v odnojmenni chastini mista z tribunami na bilsh nizh 200 tis misc vklyuchayuchi 50 tis misc dlya sidinnya sho vikoristavsya dlya provedennya zlotiv cheskogo fizkulturno patriotichnogo suspilstva Sokil piznishe spartakiad Za svoyeyu mistkistyu z nim mozhe zmagatisya tilki stadion dlya provedennya avtoperegoniv v amerikanskomu Indianapolisi U 1932 r na ostrovi Shtvanice pobudovanij pershij v Yevropi stadion zi shtuchnim lodom misce provedennya chotiroh chempionativ svitu z hokeyu iz shajboyu Bronzovij pam yatnik Yanu Zhizhci na pagorbi Vitkiv visota 9 m masa 16 5 t vidkritij 1950 roku nini vvazhayetsya tretoyu za velichinoyu bronzovoyu kinnoyu statuyeyu u sviti 17 travnya 2007 roku u toj chas diyuchij mer Pragi Pavlo Bem vchiniv uspishne shodzhennya na Everest stavshi desyatim chehom sho pidkoriv najvishu vershinu svitu U Prazi zhiv rabin Yeguda Lev Ben Becalel yakij za legendoyu stvoriv najvidomishogo golema Za perekazami golem buv stvorenij na berezi Vltavi z chotiroh stihij Ostanki golema dosi lezhat na gorishi Staronovoyi sinagogi najstarishoyi v Yevropi sho diye i ponini U nij zberezhenij v nedotorkanosti stilec na yakomu rabin sidiv pid chas molitov Pid chas ekskursij gidi rozpovidayut renesansnu pritchu pro golema yaka bula rozvinena v tvorah Karla Chapeka i Gustava Majrinka Osobi pov yazani z Pragoyu Redaguvati Karl IV Pam yatnik Kepleru i Tiho Brage PragaBorzhivoj 852 855 888 891 pershij hristiyanskij knyaz cheh hreshenij yepiskopom Mefodiyem Karl IV 1316 1378 imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Germanskoyi naciyi Petr Parlerzh 1332 1399 arhitektor skulptor dobi gotiki Archimboldo 1527 1593 hudozhnik dobi manyerizmu Tiho Brage 1546 1601 naukovec astronom Rudolf II 1552 1612 imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Germanskoyi naciyi Gans fon Aahen 1552 1615 hudozhnik dobi manyerizmu Jogann Kepler 1571 1630 naukovec astronom Albreht Vallenshtejn 1583 1634 gercog imperatorskij polkovodec Franchesko Karatti bl 1620 1677 arhitektor dobi baroko Zhan Batist Mateyi 1630 1696 arhitektor dobi baroko Kristof Dincengofer 1655 1722 arhitektor dobi baroko Jogan Berngard Fisher fon Erlah 1656 1723 arhitektor dobi baroko Dzhovanni Battista Alliprandi 1665 1720 arhitektor dobi baroko Jogan Lukas fon Gildebrandt 1668 1745 arhitektor dobi baroko Yan Blazhej Santini Ajhl 1677 1723 arhitektor dobi baroko Matyash Bernard Braun 1684 1738 skulptor dobi baroko Ferdinand Brokof 1688 1731 skulptor dobi baroko Kilian Ignac Dincengofer 1689 1751 arhitektor dobi baroko Nikolo Pakassi 1716 1790 arhitektor dobi rokoko imperatrici Mariyi Tereziyi Jozef Mislivechek 1737 1781 cheskij kompozitor dobi baroko Jozef Glavka 1831 1908 arhitektor zasnovnik Cheskoyi akademiyi nauk i mistectv u 1890 r Yakub Arbes 1840 1914 cheskij pismennik Alfons Mariya Muha 1860 1939 hudozhnik dobi secesiyi Yaro Fyurt 1871 1945 avstrijskij aktor teatru ta kino Stanislav Kostka Nejman 1875 1947 cheskij poet bajkar Yaroslav Gashek 1883 1923 pismennik Franc Kafka 1883 1924 nimeckomovnij pismennik yevrejskogo pohodzhennya Frantishek Langer 1888 1965 cheskij pismennik Karel Chapek 1890 1938 pismennik Pismennik Franc KafkaFranc Verfel 1890 1945 avstrijskij i cheskij romanist scenarist ta poet Mariya Pujmanova 1893 1958 cheska pismennicya Vaclav Rzhezach 1901 1956 cheskij pismennik Lyubomir Lingart 1906 1980 cheskij kinoznavec Vaclav GavelVaclav Gavel 1936 2011 politichnij diyach pershij prezident vidnovlenoyi Chehiyi Karel Gott 1939 r n spivak i aktor Gelena Vondrachkova 1947 cheska spivachka Yan Sedliskij abo ivan hudozhnik 20 stolittya Avraam Lejtner arhitektor dobi baroko Matye z Arrasu francuzkij arhitektor dobi gotiki Volfgang Amadej Mocart 1756 1791 avstrijskij kompozitor dobi prosvitnictva Marina Cvyetayeva 1892 1941 rosijska poetesa pismennicya Yakub Shikaneder 1855 1924 nimeckij hudozhnik Bartolomeus Shpranger 1546 1611 flamandskij hudozhnik dobi manyerizmu Oleksandr Oles 1892 1944 ukrayinskij poet Yirzhi Kilian 1947 tancyurist ta horeograf Kristina Brenk 1911 2009 slovenska pismennicya Egon Bondi cheskij pismennik Aktor scenarist i pismennik Zdenek SvyerakLadislav Klima cheskij pismennik Karel Tejge cheskij pismennik filosof Majster Vishebrodskogo vivtarya Yan Zrzavij cheskij hudozhnik Yirzhi Kolar cheskij poet dramaturg Frantishek Drtikol cheskij fotograf Stanislav Bredbera cheskij himik Otto Vihterle cheskij himik Gelasij Dobner cheskij uchenij monah Zdenek Sverak cheskij gumorist Agnesa Bogemska katolicka svyata Yan Verih 1905 1980 cheskij komedijnij aktor dramaturg scenarist pismennik Milosh Kopeckij cheskij aktor Yana Brejhova 1940 cheska aktorka teatru i kino Ukrayinska gromada RedaguvatiStudenti vidavali zhurnal Ukrayinskij student 1931 r greko katolikam peredano sobor Sv Klimenta 1715 Chehiya Praga Karlova 190 1 13 Narazi ukrayinska diaspora v Chehiyi ye najbilshoyu za chiselnistyu Z pochatku 2000 rokiv v Prazi viniklo bagato ruhiv ta organizacij sho ob yednuyut ukrayinciv ta gromadyan Ukrayini v Chehiyi Ukrayinska iniciativa v Cheskij Respublici UIChR Sdruzeni Odboj Zapadni Ukrajiny v Praze Mezinarodni sdruzeni Ukrajinska svoboda tosho Podiyi Redaguvati 25 bereznya 1923 r vidbulas velika ukrayinska demonstraciya rozpochalas na Vaclavskij ploshi projshla cherez naberezhnu Starij Grad do Staromeskoyi ploshi policiya pereshkodila poklasti kviti do pam yatnika Yanu Gusu proti rishennya Radi posliv derzhav Antanti shodo shidnih kordoniv Polshi vid 15 bereznya 1923 r pro aneksiyu Shidnoyi Galichini Polsheyu 14 Prozhivali Redaguvati Voloshin Avgustin ukrayinskij politichnij kulturnij religijnij diyach Zakarpattya greko katolickij svyashenik prem yer ministr avtonomnogo uryadu Karpatskoyi Ukrayini u 1939 prezident Geroj Ukrayini posmertno Vassiyan Yulian viznachnij ukrayinskij publicist filosof ideolog OUN Gorbovij Volodimir providnij diyach UVO i OUN advokat u politichnih procesah Galagan Mikola ukrayinskij gromadsko politichnij diyach publicist chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi radi Demchuk Dmitro sotnik Armiyi UNR finansovij referent Provodu Ukrayinskih Nacionalistiv Martinec Volodimir providnij diyach UVO i OUN golovnij redaktor gazet Rozbudova Naciyi i Surma Oleg Olzhich ukrayinskij poet arheolog i politichnij diyach zastupnik Golovi Provodu Ukrayinskih Nacionalistiv Revaj Yulian ukrayinskij politichnij i osvitnij diyach Zakarpattya prem yer ministr Karpatskoyi Ukrayini Senik Omelyan 9 j krajovij Komandant UVO chlen Vishogo Provodu OUN golovuyuchij na II Velikomu Zbori OUN u RimiPomerli Redaguvati Vinogradnik Vasil komandir kulemetnoyi sotni UGA uchasnik I go Kongresu Ukrayinskih Nacionalistiv Dolinaj Mikola likar gromadsko politichnij i kulturnij diyach ministr ohoroni zdorov ya uryadu Karpatskoyi Ukrayini Indishevskij Yaroslav sotnik Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi 4 j krajovij komendant UVO Klochurak Stepan Prezident Guculskoyi respubliki ministr vijskovih i gospodarskih sprav Karpatskoyi Ukrayini Boris Levitskij spivak tenor pianist kompozitor Dmitro Levitskij spivak tenor muzichnij kritik pedagog Nina Levitska skulptorka Mirnij Ivan ukrayinskij gromadsko politichnij i derzhavnij diyach chlen delegaciyi UNR na Parizkij mirnij konferenciyi Oleksandr Oles vidatnij ukrayinskij pismennik poet dramaturg Perevuznik Yurij ministr vnutrishnih sprav Karpatskoyi Ukrayini Pulyuj Ivan vidatnij ukrayinskij fizik i elektrotehnik vinahidnik organizator nauki gromadskij diyach perekladachPoridneni mista RedaguvatiChinni dogovori Redaguvati Z oficijnim dogovorom pro partnerstvo 15 Nimechchina Gamburg 1990 Nimechchina Frankfurt 1990 Nimechchina Nyurnberg 1990 SShA Chikago 1990 Latviya Riga 1991 SShA Finiks 1991 Izrayil Yerusalim 1994 Nimechchina Berlin 1995 Yaponiya Kioto 1996 Franciya Parizh 1997 Belgiya Bryussel 2003 Pivdenna Koreya Seul 2005 SShA Mayami Dejd 2010 Tajvan Tajbej 2020 Bez oficijnogo dogovoru pro partnerstvo 15 Gruziya Tbilisi Lyuksemburg Lyuksemburg Avstriya Viden Slovachchina BratislavaDogovori pro partnerstvo z Bratislavoyu pidpisalo chimalo prazkih dilnic rajoniv okremo a meri Bratislavi i Pragi zustrichayutsya dva razi na rik adzhe mista perezhivayut shozhi problemi po rozpadu Chehoslovachchini 15 Rozirvani dogovori Redaguvati Dogovori pro partnerstvo ta druzhni stosunki rozirvano 15 Ugorshina Budapesht do 2010 roku ne prodovzheno Rosiya Moskva do 2014 roku rozirvano Rosiya Peterburg do 2014 roku rozirvano U 2014 roci Praga rozirvala usi dogovori pro partnerstvo z Moskvoyu ta Peterburgom cherez vtorgnennya RF do Ukrayini 16 Galereya Redaguvati Panorama mista Prazki mosti Panorama zimovoyi Pragi Karliv mist Naberezhna Vltavi u centri mista vzimku Naberezhna Vltavi Karliv mist Staromestska mostova vezha i cerkva Sv Franciska Asizskogo Poglyad na Pragu z Vishegradu Yindrishska vezha Romanska arhitektura Redaguvati Rotonda Svyatogo Martina u Vishegradi Bazilika Svyatogo Yura v Prazkomu Gradu Inter yer baziliki Svyatogo Yura Rotonda Svyatogo Hresta Kostel Svyatogo Vaclava v ProsekuGotichna arhitektura Redaguvati Sobor Svyatogo Vita Vaclava i Adalberta Cerkva Bogomateri Snigovoyi Stara ratusha Nova ratusha Monastir Sv Agnesi Karliv mist Zbereglasya chastina gotichnih ukriplen Pragi Budinok bilya Kam yanogo dzvonu na Staromiskij ploshiRenesansna arhitektura Redaguvati Palac Shvarcenberg Litnij palac korolevi Anni Dachnij budinok Hvezda Sinagoga Pinkasa Budinok za licheni hviliniBaroko Pragi Redaguvati Loreta kostel Rizdva Divi Mariyi Praga Invalidovna Praga Karlin doba baroko Klementinum Praga shidnij fasad Bazilika Sv Georgiya Sv Irzhi viddil Nacionalnoyi galereyi Fasad arh Franchesko Karatti Doba baroko Prazkij Grad Prazkij zamok Vhidna brama z barokovimi skulpturami Kostel Sv Mikolaya fasad Kostel Sv Yana Nepomuckogo na skeli Praga kostel domikanciv freska na steli Cerkva sv Mikolaj Palac Vallenshtejna Palac Chernin Troyanskij zamok Palac Nostik Kinskij palac Arhiyepiskopskij palac Zbraslavskij monastir zamok Klasicizm u Prazi Redaguvati Sadibnij teatr Nostikovo Budinok za adresoyu Hybernu Litnij palac Kinskogo Biblioteka Stragivskogo monastirya Budivlya Palati deputativ parlamentu kolishnij Cheskij landtag Dejmov Malij Shvarcenberg palacIstorichna arhitektura 19 st Redaguvati Nacionalnij teatr im Nacionalnij muzej Cerkva sv Petra i Pavla u Vishegradi Cerkva Svyatoyi Lyudmili Derzhavna opera Vinogradskij teatr Ratusha Nuselya Muzej stolici Pragi Zaliznichnij vokzal Masarika Litnij palac gubernatora Koncertno vistavkovij zal Rudolfinum Ofis uryadu Cheskoyi Respubliki Ministerstvo oboroni Pologovij budinok na Sv ApollinariPrazka secesiya Redaguvati Zaliznichnij vokzal Pragi img
