www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тайбей Тайбе й кит трад 臺北 спр 台北 піньїнь Táiběi де факто столиця Республіки Китай на острові Тайвань Розташований в пів

Тайбей

Тайбе́й (кит. трад. 臺北, спр. 台北, піньїнь Táiběi) — де-факто столиця Республіки Китай на острові Тайвань. Розташований в північній частині острова, тайбейській улоговині. Обмежений річками Даньшуй (на заході) і Сіньдянь. Місцевість, в цілому низинна в центральній частині і на заході міста підвищується на південь, схід і особливо — на північ, де вона досягає висоти 1120 м (гора Цисін).

Тайбей
臺北
За годинниковою стрілкою зверху: Панорама Тайбею. Гранд-готель. Далекосхідний Плаза. Національний палац-музей. Меморіал Чан Кай Ші. Станція метро Цзяньтань
Основні дані
25°02′15″ пн. ш. 121°33′45″ сх. д. / 25.03750000002778009° пн. ш. 121.562500000028° сх. д. / 25.03750000002778009; 121.562500000028Координати: 25°02′15″ пн. ш. 121°33′45″ сх. д. / 25.03750000002778009° пн. ш. 121.562500000028° сх. д. / 25.03750000002778009; 121.562500000028
Країна  Республіка Китай
Адмінцентр Сіньї
Столиця для Республіка Китай, Республіка Тайвань, Тайванське генерал-губернаторство, Тайвань і Провінція Тайвань

Межує з

— сусідні нас. пункти
Новий Тайбей ?
Поділ
  • Даань, Датун, Наньган, Нейху, Шілінь, Суншань, Ваньхуа, Веньшань, Сіньї, Чжуншань, Чжунчжен, Бейтоу
    • Засновано 1709
    Перша згадка 1709
    Площа 271,7997 км²
    Населення 2 618 772 (грудень 2010)
    · густота 9634,9 осіб/км²
    Агломерація 8 241 373 особи
    Висота НРМ 10 м
    Географічна зона Taipei Basind
    Водойма Keelung Riverd
    Офіційна мова китайська
    Міста-побратими Г'юстон (1961), Ломе (1966), Маніла (1966), Сеул (1968), Котону (1967), Кесон-Сіті (1968), Гошимін (1968), Сан-Франциско (2 лютого 1970), Санто-Домінго (1970), Гуам (1973), Тегусігальпа (1975), Клівленд (1975), Джидда (1978), Індіанаполіс (1978), Маршалл (Техас) (1978), Фінікс (1979), Лос-Анджелес (1979), Атланта (1979), Оклахома-Сіті (1981), Йоганнесбург (1982), Голд-Кост (1982), Преторія (1983), Сан-Хосе (1984), Лілонгве (1984), Версаль (1986), Кастрі, Асунсьйон (1987), Панама (1989), Манаґуа (1992), Сан-Сальвадор (1993), Варшава (1995), Улан-Уде (1996), Бостон (1997), Даллас (18 листопада 1996), Дакар (1997), Банжул (1997), Бісау (1997), Мбабане (1997), Улан-Батор (1997), San Nicolásd, Ла-Пас (1997), Гватемала (1998), Монровія (1998), Вільнюс (28 травня 1998), Маджуро (1998), Рига (2001), Уагадугу (2008), Тегу (4 листопада 2010), Сан-Ніколас-де-лос-Ґарсаd (1997), Прага, Лаґос, Цинциннаті, Гайдерабад (2000), Бангкок (2010), Ньюарк (1984), Сува, Джорджтаун, Йокогама (22 травня 2006), Хамамацу (31 липня 2013), Ейндговен, Перт[d] (1999)
    Телефонний код (0)2
    Часовий пояс UTC+8
    GeoNames 1668341
    OSM r1293250  ·R
    Поштові індекси 100 - 116
    Міська влада
    Мер Тайпеюd Chiang Wan-and
    Вебсайт english.taipei.gov.tw
    Мапа
    Тайбей
    Тайбей (Республіка Китай)
     Тайбей у Вікісховищі

    У місті розташовані основні державні установи: Резиденція Президента, будівлі Парламенту, Кабінету міністрів, Верховного Суду, а також офіси та посольства іноземних держав (не відкрили посольство лише Сент-Вінсент і Гренадини).

    Один із передових політичних, економічних, фінансових, освітньо-наукових і культурних центрів регіону. У 2003 році в Тайбеї був побудований один з найвищих хмарочосів світу — Тайбей 101. Тайбей — найважливіший освітній центр Тайваню. Серед навчальних закладів найвідоміший Національний університет Тайваню. Тайбей — також найбільший центр засобів масової інформації Тайваню.

    Населення становить 2 618 772 чол. (2010). Густота населення складає 9634 особи/км². Як і населення інших міст Тайваню, населення Тайбея представлено етнічними групами хоклі, хакка, китайцями (хань) і тайванськими аборигенами.

    Назва Редагувати

    Початковий елемент топоніма тай — від назви «Тайвань», бей «північ, північний», тобто «місто на півночі Тайваню».

    Історія Редагувати

    Святкування перших виборів мера міста (1951)

    До XVIII століття в біля міста проживали представники народності кетагалан. Китайці (з провінції Фуцзянь) почали селитися тут в 1709 році. На кінець XIX століття Тайбей став основним китайським поселенням в північному Тайвані; особливе економічне значення здобув порт Тамс на березі Тайванської протоки, головним чином завдяки експорту чаю. У 1875 році північна частина острова відокремилася від префектури Тайвань, утворивши нову префектуру — Тайбей. У 1886 році, коли Тайвань проголошується провінцією Китаю, Тайбей стає столицею цієї провінції. Все, що залишилося від старого міста часів династії Цин — це північні ворота. Західні ворота і міські стіни були знесені за часів управління Японією, а південні і східні ворота — сильно змінені вже при правлінні Гоміньдану, втративши свій первісний вигляд.

    Тайвань відійшов Японії в рамках Сімоносекського договору 1895 року. Тайбей, званий Тайхоку, стає після цього адміністративним центром японського колоніального уряду. Під час перебування острова під управлінням Японії місто набуває багато рис адміністративного центру, збудовано громадські будівлі та житло для державних службовців. У 1920 році місто увійшло до складу японської префектури Тайхоку; в 1938 році Тайбей було розширено шляхом приєднання до нього села Мацуяма (сучасний район Суншань). Після капітуляції Японії в 1945 році контроль над містом взяла націоналістична партії Китаю Гоміньдан.

    7 грудня 1949 року уряд Гоміньдану на чолі з Чан Кайші оголосив Тайбей тимчасовою столицею Китайської республіки при офіційній столиці в місті Нанкін. У наступні десятиліття місто значно зросло. У 1967 році Тайбей отримав статус провінційного муніципалітету; тоді до Тайбею були приєднані такі райони як Шилін, Бейтоу, Нейху, Наньган, Цзінмей і Мучжу. Площа Тайбея була збільшена майже в 4 рази, а населення зросло до 1,56 млн осіб. До середини 1970-х років населення становило вже близько 2 млн осіб; пізніше темпи зростання зменшилися і населення стало досить стабільним до середини 1990-х. Проте, Тайбей залишається одним з найгустонаселеніших міст світу, а населення продовжує зростати в прилеглих до міста районах, зокрема — в коридорі між Тайбеем і портом Цзілун на північному сході. У 1990 році 16 районів міста були об'єднані в сучасні 12 адміністративних районів.

    Географія Редагувати

    Тайбей розташований у північній частині острова Тайвань й оточений однойменним повітом. Місто розташоване в долині, з усіх сторін його оточують гори.

    Клімат Редагувати

    Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 29.4 °C (85 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою 16.1 °С (61 °F).

    Клімат Тайбея
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 27 31 32 32 36 37 37 37 36 35 32 30 37
    Середній максимум, °C 18 18 21 25 27 31 33 32 30 26 23 20 26
    Середня температура, °C 16 16 18 21 25 27 29 29 27 24 20 17 22
    Середній мінімум, °C 12 13 15 18 21 24 25 25 23 21 17 14 19
    Абсолютний мінімум, °C 0 5 1 10 15 16 17 18 16 13 8 2 0
    Норма опадів, мм 92 136 167 157 210 297 239 276 245 107 69 74 2070
    Джерело: Weatherbase

    Економіка Редагувати

    Тайбей — найважливіший транспортний центр Тайваню, де сходяться основні залізниці, що ведуть на північний схід, у бік порту Дзілун, і на південь, у бік міста Гаосюн, а також нова лінія швидкісної залізниці Тайбей—Гаосюн, що стала до ладу в січні 2007 року. З 1996 року в місті працює метрополітен, будівництво якого тривало 8 років. Важливими галузями є виробництво електроніки і компонентів, точних приладів, обладнання, текстилю та одягу, продуктів харчування та ін. Все більш вагоме значення в економіці набувають торгівля, транспорт і банківський сектор. Туризм — невеликий, але, тим не менш, теж досить важливий компонент економіки міста. На 2007 рік номінальний ВВП Тайбея склав приблизно 160 млрд. $.

    Місто обслуговують міжнародний аеропорт «Таоюань», розташований у повіті Таоюань, і морський порт «Дзілун» на північно-східному узбережжі острова.

    Місто Тайбей — найважливіший освітній та університетський центр Тайваню. Серед навчальних закладів найвідоміший Тайванський державний університет. Також у цьому місті стоїть хмарочос Тайбей 101 заввишки 508 м.

    У 2007 році там пройшла Вікіманія.

    Населення Редагувати

    Населення міста
    1981 1991 2001 2011 2015
    2 270 983 ▲ 2 717 992 ▲ 2 633 802 ▲ 2 650 968 ▲ 2 704 810

    Адміністративний поділ Редагувати

    Тайбей має статус міста центрального підпорядкування (кит. трад. 直轄市, піньїнь: zhíxiáshì, палл.: чжисяши), та складається з 12-и менших адміністративних одиниць — районів (區).

    Район Населення Площа Індекс
    укр. кит. піньїнь станом на 2009. км²
    ■ Чжунчжен 中正區 Zhōngzhèng 159 464 7,6071 100
    ■ Датун 大同區 Dàtóng 124 466 5,6815 103
    ■ Чжуншань 中山區 Zhōngshān 218 551 13,6821 104
    ■ Суншань 松山區 Sōngshān 209 903 9,2878 105
    ■ Даань 大安區 Dà'ān 313 371 11,3614 106
    ■ Ваньхуа 萬華區 Wànhuá 190 050 8,8522 108
    ■ Сіньї 信義區 Xìnyì 227 232 11,2077 110
    ■ Шілінь 士林區 Shìlín 285 459 62,3682 111
    ■ Бейтоу 北投區 Běitóu 249 319 56,8216 112
    ■ Нейху 內湖區 Nèihú 267 120 31,5787 114
    ■ Наньган 南港區 Nángǎng 113 462 21,8424 115
    ■ Веньшань 文山區 Wénshān 261 523 31,5090 116

    Освіта Редагувати

    Національний університет Тайваню
    • Національний тайванський університет (1928)
    • Національний університет Чженчжі (1927)
    • Національний оборонний медичний центр (1902)
    • Університет національної оборони (1906)
    • Національний університет Тайбея (1949)
    • Національний тайбейський університет бізнесу (1917)
    • Національний тайбейський університет освіти (1895)
    • Національний тайбейський університет медичних наук (1947)
    • Національний тайванський університет науки і техніки (1974)
    • Національний тайбейський технологічний університет (1912)
    • Національний тайванський коледж мистецтв (1957)
    • Національний університет Ян-Міна (1975)
    • Тайбейський національний університет мистецтв (1982)
    • Університет Тайбея (2013)
    • Тамканський університет (1950)
    • Університет Сужоу (1900)
    • Китайський університет культури (1962)
    • Університет Мін Чуань (1957)
    • Університет Ши Синь (1956)
    • Університет Ши Цзянь (1958)
    • Тайбейський медичний університет (1960)
    • Університет Татунг (1956)
    • Китайський технологічний університет (1965)

    Культура Редагувати

    Музеї Редагувати

    Уряд Редагувати

    Міста-побратими Редагувати

    Партнери Редагувати

    Дружні міста Редагувати

    Галерея Редагувати

    Відомі уродженці Редагувати

    Див. також Редагувати

    Примітки Редагувати

    1. ↑ https://english.sec.gov.taipei/cp.aspx?n=2789B64DFDD8B838&s=71DCD83AD107CA5D
    2. https://oewd.org/san-francisco-sister-cities
    3. http://м.улан-удэ.рф/industry/econom_biznes/vneshn/goroda/taipei.php
    4. https://www.dallasecodev.org/465/Sister-Friendship-Cities
    5. http://www.ivilnius.lt/pazink/apie-vilniu/miestai-partneriai
    6. https://www.daegu.go.kr/english/index.do?menu_id=00000759
    7. https://docplayer.nl/50331312-Gemeente-eindhoven-oplegvelraadsvoorstel-herijking-beleid-stedenbanden-en-mondiale-bewustwording-mvb-aa.html
    8. https://perth.wa.gov.au/council/partnerships/sister-cities
    9. Поспелов, 2002, с. 407.
    10. Kelly, Robert (15 вересня 2010). Taiwan (англ.). Lonely Planet. ISBN 9781742203836. 
    11. Ng, Franklin (1998). The Taiwanese Americans (англ.). Greenwood Publishing Group. ISBN 9780313297625. 
    12. Republic of China yearbook 1991-92.. Taipei, Taiwan, ROC: Kwang Hwa Pub. Co. 1991. ISBN 9579227357. OCLC 25472385. 
    13. Клімат Тайбея
    14. . Seoul Metropolitan Government. www.seoul.go.kr. Архів оригіналу за 10 грудня 2007. Процитовано 26 січня 2008. 
    15. Seoul -Sister Cities [via WayBackMachine]. Seoul Metropolitan Government (archived 2012-04-25). Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 23 серпня 2013. 
    16. . Sister-cities.org. Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 21 квітня 2013. 
    17. . Phoenix Sister Cities. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 6 серпня 2013. 
    18. . um.warszawa.pl. Biuro Promocji Miasta. 4 травня 2005. Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 29 серпня 2008. 
    19. . Dallas-ecodev.org. Архів оригіналу за 28 травня 2010. Процитовано 23 травня 2010. 
    20. . Riga City Council. Архів оригіналу за 4 грудня 2008. Процитовано 27 липня 2009. 
    21. . Portál "Zahraniční vztahy" [Portal "Foreign Affairs"] (Czech). 18 липня 2013. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 5 серпня 2013. 
    22. Mary Chin (5 травня 2017). . Daily Express. Архів оригіналу за 5 May 2017. Процитовано 5 травня 2017. 

    Посилання Редагувати

    • (англ.)
    • Сателітний знімок на Google Maps
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Tajbe j kit trad 臺北 spr 台北 pinyin Taibei de fakto stolicya Respubliki Kitaj na ostrovi Tajvan Roztashovanij v pivnichnij chastini ostrova tajbejskij ulogovini Obmezhenij richkami Danshuj na zahodi i Sindyan Miscevist v cilomu nizinna v centralnij chastini i na zahodi mista pidvishuyetsya na pivden shid i osoblivo na pivnich de vona dosyagaye visoti 1120 m gora Cisin Tajbej臺北gerb praporZa godinnikovoyu strilkoyu zverhu Panorama Tajbeyu Grand gotel Dalekoshidnij Plaza Nacionalnij palac muzej Memorial Chan Kaj Shi Stanciya metro CzyantanOsnovni dani25 02 15 pn sh 121 33 45 sh d 25 03750000002778009 pn sh 121 562500000028 sh d 25 03750000002778009 121 562500000028 Koordinati 25 02 15 pn sh 121 33 45 sh d 25 03750000002778009 pn sh 121 562500000028 sh d 25 03750000002778009 121 562500000028Krayina Respublika KitajAdmincentr SinyiStolicya dlya Respublika Kitaj Respublika Tajvan Tajvanske general gubernatorstvo Tajvan i Provinciya TajvanMezhuye z susidni nas punktiNovij Tajbej Podil Daan Datun Nangan Nejhu Shilin Sunshan Vanhua Venshan Sinyi Chzhunshan Chzhunchzhen BejtouZasnovano 1709Persha zgadka 1709Plosha 271 7997 km Naselennya 2 618 772 gruden 2010 gustota 9634 9 osib km Aglomeraciya 8 241 373 osobiVisota NRM 10 mGeografichna zona Taipei BasindVodojma Keelung RiverdOficijna mova kitajskaMista pobratimi G yuston 1961 Lome 1966 Manila 1966 Seul 1968 Kotonu 1967 Keson Siti 1968 Goshimin 1968 San Francisko 2 lyutogo 1970 1 2 Santo Domingo 1970 Guam 1973 Tegusigalpa 1975 Klivlend 1975 Dzhidda 1978 Indianapolis 1978 Marshall Tehas 1978 Finiks 1979 Los Andzheles 1979 Atlanta 1979 Oklahoma Siti 1981 Jogannesburg 1982 Gold Kost 1982 Pretoriya 1983 San Hose 1984 Lilongve 1984 Versal 1986 Kastri Asunsjon 1987 Panama 1989 Managua 1992 San Salvador 1993 Varshava 1995 Ulan Ude 1996 3 Boston 1997 Dallas 18 listopada 1996 1 4 Dakar 1997 Banzhul 1997 Bisau 1997 Mbabane 1997 Ulan Bator 1997 San Nicolasd La Pas 1997 Gvatemala 1998 Monroviya 1998 Vilnyus 28 travnya 1998 1 5 Madzhuro 1998 Riga 2001 Uagadugu 2008 Tegu 4 listopada 2010 1 6 San Nikolas de los Garsad 1997 Praga Lagos Cincinnati Gajderabad 2000 Bangkok 2010 Nyuark 1984 Suva Dzhordzhtaun Jokogama 22 travnya 2006 Hamamacu 31 lipnya 2013 Ejndgoven 7 Pert d 1999 8 Telefonnij kod 0 2Chasovij poyas UTC 8GeoNames 1668341OSM r1293250 RPoshtovi indeksi 100 116Miska vladaMer Tajpeyud Chiang Wan andVebsajt english taipei gov twMapaTajbejTajbej Respublika Kitaj Tajbej u VikishovishiU misti roztashovani osnovni derzhavni ustanovi Rezidenciya Prezidenta budivli Parlamentu Kabinetu ministriv Verhovnogo Sudu a takozh ofisi ta posolstva inozemnih derzhav ne vidkrili posolstvo lishe Sent Vinsent i Grenadini Odin iz peredovih politichnih ekonomichnih finansovih osvitno naukovih i kulturnih centriv regionu U 2003 roci v Tajbeyi buv pobudovanij odin z najvishih hmarochosiv svitu Tajbej 101 Tajbej najvazhlivishij osvitnij centr Tajvanyu Sered navchalnih zakladiv najvidomishij Nacionalnij universitet Tajvanyu Tajbej takozh najbilshij centr zasobiv masovoyi informaciyi Tajvanyu Naselennya stanovit 2 618 772 chol 2010 Gustota naselennya skladaye 9634 osobi km Yak i naselennya inshih mist Tajvanyu naselennya Tajbeya predstavleno etnichnimi grupami hokli hakka kitajcyami han i tajvanskimi aborigenami Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 3 Geografiya 3 1 Klimat 4 Ekonomika 5 Naselennya 6 Administrativnij podil 7 Osvita 8 Kultura 8 1 Muzeyi 9 Uryad 10 Mista pobratimi 10 1 Partneri 10 2 Druzhni mista 11 Galereya 12 Vidomi urodzhenci 13 Div takozh 14 Primitki 15 PosilannyaNazva RedaguvatiPochatkovij element toponima taj vid nazvi Tajvan bej pivnich pivnichnij tobto misto na pivnochi Tajvanyu 9 Istoriya Redaguvati nbsp Svyatkuvannya pershih viboriv mera mista 1951 Do XVIII stolittya v bilya mista prozhivali predstavniki narodnosti ketagalan Kitajci z provinciyi Fuczyan pochali selitisya tut v 1709 roci 10 Na kinec XIX stolittya Tajbej stav osnovnim kitajskim poselennyam v pivnichnomu Tajvani osoblive ekonomichne znachennya zdobuv port Tams na berezi Tajvanskoyi protoki golovnim chinom zavdyaki eksportu chayu U 1875 roci pivnichna chastina ostrova vidokremilasya vid prefekturi Tajvan utvorivshi novu prefekturu Tajbej U 1886 roci koli Tajvan progoloshuyetsya provinciyeyu Kitayu Tajbej staye stoliceyu ciyeyi provinciyi Vse sho zalishilosya vid starogo mista chasiv dinastiyi Cin ce pivnichni vorota Zahidni vorota i miski stini buli zneseni za chasiv upravlinnya Yaponiyeyu a pivdenni i shidni vorota silno zmineni vzhe pri pravlinni Gomindanu vtrativshi svij pervisnij viglyad Tajvan vidijshov Yaponiyi v ramkah Simonosekskogo dogovoru 1895 roku Tajbej zvanij Tajhoku staye pislya cogo administrativnim centrom yaponskogo kolonialnogo uryadu Pid chas perebuvannya ostrova pid upravlinnyam Yaponiyi misto nabuvaye bagato ris administrativnogo centru zbudovano gromadski budivli ta zhitlo dlya derzhavnih sluzhbovciv U 1920 roci misto uvijshlo do skladu yaponskoyi prefekturi Tajhoku v 1938 roci Tajbej bulo rozshireno shlyahom priyednannya do nogo sela Macuyama suchasnij rajon Sunshan Pislya kapitulyaciyi Yaponiyi v 1945 roci kontrol nad mistom vzyala nacionalistichna partiyi Kitayu Gomindan 7 grudnya 1949 roku uryad Gomindanu na choli z Chan Kajshi ogolosiv Tajbej timchasovoyu stoliceyu Kitajskoyi respubliki pri oficijnij stolici v misti Nankin 11 U nastupni desyatilittya misto znachno zroslo U 1967 roci Tajbej otrimav status provincijnogo municipalitetu todi do Tajbeyu buli priyednani taki rajoni yak Shilin Bejtou Nejhu Nangan Czinmej i Muchzhu Plosha Tajbeya bula zbilshena majzhe v 4 razi a naselennya zroslo do 1 56 mln osib Do seredini 1970 h rokiv naselennya stanovilo vzhe blizko 2 mln osib piznishe tempi zrostannya zmenshilisya i naselennya stalo dosit stabilnim do seredini 1990 h Prote Tajbej zalishayetsya odnim z najgustonaselenishih mist svitu a naselennya prodovzhuye zrostati v prileglih do mista rajonah zokrema v koridori mizh Tajbeem i portom Czilun na pivnichnomu shodi U 1990 roci 16 rajoniv mista buli ob yednani v suchasni 12 administrativnih rajoniv 12 Geografiya RedaguvatiTajbej roztashovanij u pivnichnij chastini ostrova Tajvan j otochenij odnojmennim povitom Misto roztashovane v dolini z usih storin jogo otochuyut gori Klimat Redaguvati Misto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya vologim subtropichnim klimatom Najteplishij misyac lipen z serednoyu temperaturoyu 29 4 C 85 F Najholodnishij misyac sichen z serednoyu temperaturoyu 16 1 S 61 F 13 Klimat TajbeyaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 27 31 32 32 36 37 37 37 36 35 32 30 37Serednij maksimum C 18 18 21 25 27 31 33 32 30 26 23 20 26Serednya temperatura C 16 16 18 21 25 27 29 29 27 24 20 17 22Serednij minimum C 12 13 15 18 21 24 25 25 23 21 17 14 19Absolyutnij minimum C 0 5 1 10 15 16 17 18 16 13 8 2 0Norma opadiv mm 92 136 167 157 210 297 239 276 245 107 69 74 2070Dzherelo WeatherbaseEkonomika RedaguvatiTajbej najvazhlivishij transportnij centr Tajvanyu de shodyatsya osnovni zaliznici sho vedut na pivnichnij shid u bik portu Dzilun i na pivden u bik mista Gaosyun a takozh nova liniya shvidkisnoyi zaliznici Tajbej Gaosyun sho stala do ladu v sichni 2007 roku Z 1996 roku v misti pracyuye metropoliten budivnictvo yakogo trivalo 8 rokiv Vazhlivimi galuzyami ye virobnictvo elektroniki i komponentiv tochnih priladiv obladnannya tekstilyu ta odyagu produktiv harchuvannya ta in Vse bilsh vagome znachennya v ekonomici nabuvayut torgivlya transport i bankivskij sektor Turizm nevelikij ale tim ne mensh tezh dosit vazhlivij komponent ekonomiki mista Na 2007 rik nominalnij VVP Tajbeya sklav priblizno 160 mlrd Misto obslugovuyut mizhnarodnij aeroport Taoyuan roztashovanij u poviti Taoyuan i morskij port Dzilun na pivnichno shidnomu uzberezhzhi ostrova Misto Tajbej najvazhlivishij osvitnij ta universitetskij centr Tajvanyu Sered navchalnih zakladiv najvidomishij Tajvanskij derzhavnij universitet Takozh u comu misti stoyit hmarochos Tajbej 101 zavvishki 508 m U 2007 roci tam projshla Vikimaniya Naselennya RedaguvatiNaselennya mista1981 1991 2001 2011 20152 270 983 2 717 992 2 633 802 2 650 968 2 704 810Administrativnij podil RedaguvatiTajbej maye status mista centralnogo pidporyadkuvannya kit trad 直轄市 pinyin zhixiashi pall chzhisyashi ta skladayetsya z 12 i menshih administrativnih odinic rajoniv 區 nbsp Rajon Naselennya Plosha Indeksukr kit pinyin stanom na 2009 km Chzhunchzhen 中正區 Zhōngzheng 159 464 7 6071 100 Datun 大同區 Datong 124 466 5 6815 103 Chzhunshan 中山區 Zhōngshan 218 551 13 6821 104 Sunshan 松山區 Sōngshan 209 903 9 2878 105 Daan 大安區 Da an 313 371 11 3614 106 Vanhua 萬華區 Wanhua 190 050 8 8522 108 Sinyi 信義區 Xinyi 227 232 11 2077 110 Shilin 士林區 Shilin 285 459 62 3682 111 Bejtou 北投區 Beitou 249 319 56 8216 112 Nejhu 內湖區 Neihu 267 120 31 5787 114 Nangan 南港區 Nangǎng 113 462 21 8424 115 Venshan 文山區 Wenshan 261 523 31 5090 116Osvita Redaguvati nbsp Nacionalnij universitet TajvanyuNacionalnij tajvanskij universitet 1928 Nacionalnij universitet Chzhenchzhi 1927 Nacionalnij oboronnij medichnij centr 1902 Universitet nacionalnoyi oboroni 1906 Nacionalnij universitet Tajbeya 1949 Nacionalnij tajbejskij universitet biznesu 1917 Nacionalnij tajbejskij universitet osviti 1895 Nacionalnij tajbejskij universitet medichnih nauk 1947 Nacionalnij tajvanskij universitet nauki i tehniki 1974 Nacionalnij tajbejskij tehnologichnij universitet 1912 Nacionalnij tajvanskij koledzh mistectv 1957 Nacionalnij universitet Yan Mina 1975 Tajbejskij nacionalnij universitet mistectv 1982 Universitet Tajbeya 2013 Tamkanskij universitet 1950 Universitet Suzhou 1900 Kitajskij universitet kulturi 1962 Universitet Min Chuan 1957 Universitet Shi Sin 1956 Universitet Shi Czyan 1958 Tajbejskij medichnij universitet 1960 Universitet Tatung 1956 Kitajskij tehnologichnij universitet 1965 Kultura RedaguvatiMuzeyi Redaguvati Nacionalnij palac muzej Tajbej Astronomichnij muzej TajbeyaUryad RedaguvatiMinisterstvo vnutrishnih sprav Respubliki Kitaj Ministerstvo zakordonnih sprav Respubliki Kitaj Ministerstvo nacionalnoyi oboroni Respubliki Kitaj Ministerstvo finansiv Respubliki Kitaj Ministerstvo osviti Respubliki Kitaj Ministerstvo yusticiyi Respubliki Kitaj Ministerstvo ekonomiki Respubliki Kitaj Ministerstvo transportu ta zv yazku Respubliki Kitaj Ministerstvo praci Respubliki Kitaj Ministerstvo ohoroni zdorov ya ta socialnogo zabezpechennya Respubliki Kitaj Ministerstvo nauki i tehniki Respubliki Kitaj Prezidentskij palac Tajbej Zakonodavchij yuan Auditorskij yuan Vikonavchij yuan Ekspertiznij yuan Sudovij yuan Verhovnij sud Respubliki KitajMista pobratimi Redaguvati nbsp nbsp H yuston 1961 nbsp Lome 1966 nbsp Manila 1966 nbsp Kotonu 1967 nbsp Hoshimin 1968 nbsp Keson Siti 1968 nbsp Seul 1968 14 15 nbsp nbsp San Francisko 1970 nbsp Santo Domingo 1970 nbsp Guam 1973 nbsp nbsp Klivlend 1975 16 nbsp Tegusigalpa 1975 nbsp nbsp Indianapolis 1978 nbsp Dzhidda 1978 nbsp nbsp Marshall 1978 nbsp nbsp Atlanta 1979 nbsp nbsp Los Andzheles 1979 nbsp Finiks shtat Arizona 1979 17 nbsp nbsp Oklahoma Siti 1981 nbsp Gold Kost 1982 nbsp Jogannesburg 1982 nbsp Pretoriya 1983 nbsp Lilongve 1984 nbsp San Hose 1984 nbsp Versal 1986 nbsp Asunsjon 1987 nbsp Panama 1989 nbsp Managua 1992 nbsp San Salvador 1993 nbsp Varshava 1995 18 nbsp Ulan Ude 1996 nbsp Banzhul 1997 nbsp Bisau 1997 nbsp nbsp Boston 1997 nbsp Dakar 1997 nbsp nbsp Dallas 1997 19 nbsp La Pas 1997 nbsp Mbabane 1997 nbsp San Nikolas Nuevo Leon 1997 nbsp Ulan Bator 1997 nbsp Gvatemala 1998 nbsp Madzhuro 1998 nbsp Monroviya 1998 nbsp Vilnyus 1998 nbsp Riga 2001 20 nbsp Malabon 2005 nbsp Uagadugu 2008 nbsp Tegu 2010 nbsp Praga 21 Partneri Redaguvati nbsp nbsp Ankoridzh 1997 nbsp Jokogama 2006 nbsp Kota Kinabalu 2017 22 Druzhni mista Redaguvati nbsp Pert 1999 nbsp nbsp Orendzh 2000 nbsp Dzhordzhtaun 2009 nbsp Gelsinki 2012 Galereya Redaguvati nbsp Nacionalnij memorial nbsp Tajbej nbsp Nacionalnij memorial nbsp Tajbej 101 nbsp Prezidentskij palac nbsp Grand gotel u Tajbeyi nbsp Grand gotel u Tajbeyi nbsp Mist dazhi nbsp Hram Bao an nbsp Hram Zhinan nbsp Tajfun u misti nbsp Nacionalnij muzej nbsp Tajbej nbsp Park Daan nbsp Park Daan nbsp TajbejVidomi urodzhenci RedaguvatiVan Chi lin tajvanskij badmintonist Ven Cziyun tajbejska karatistka Dzherri Yang generalnij direktor korporaciyi Yahoo Li Kanshen tajvanskij aktor i rezhiser Karen Yu pionerka spravedlivoyi torgivli na Tajvani Dzhastin Lin amerikanskij rezhiser Meri Chen tajvanska ekologinya i politichna diyachka Selina Zhen tajvanska spivachka Syue Syaolan tajvanska avtorka dizajnerka venchurna kapitalista Odri Tan rozrobnik vilnogo programnogo zabezpechennya Caj Inven tajvanskij politik Elejn Chao amerikanskij politichnij i derzhavnij diyach Chzhan Shanchzhen tajvanskij politik Chzhou Chuansyun tajvanskij spivak i kompozitor Yuan Chang amerikanska virusologinya ta epidemiologinyaDiv takozh RedaguvatiModern Toilet restoran Primitki Redaguvati nbsp Portal Geografiya nbsp Portal Tajvan a b v g https english sec gov taipei cp aspx n 2789B64DFDD8B838 amp s 71DCD83AD107CA5D https oewd org san francisco sister cities http m ulan ude rf industry econom biznes vneshn goroda taipei php https www dallasecodev org 465 Sister Friendship Cities http www ivilnius lt pazink apie vilniu miestai partneriai https www daegu go kr english index do menu id 00000759 https docplayer nl 50331312 Gemeente eindhoven oplegvelraadsvoorstel herijking beleid stedenbanden en mondiale bewustwording mvb aa html https perth wa gov au council partnerships sister cities Pospelov 2002 s 407 Kelly Robert 15 veresnya 2010 Taiwan angl Lonely Planet ISBN 9781742203836 Ng Franklin 1998 The Taiwanese Americans angl Greenwood Publishing Group ISBN 9780313297625 Republic of China yearbook 1991 92 Taipei Taiwan ROC Kwang Hwa Pub Co 1991 ISBN 9579227357 OCLC 25472385 Klimat Tajbeya International Cooperation Sister Cities Seoul Metropolitan Government www seoul go kr Arhiv originalu za 10 grudnya 2007 Procitovano 26 sichnya 2008 Seoul Sister Cities via WayBackMachine Seoul Metropolitan Government archived 2012 04 25 Arhiv originalu za 25 bereznya 2012 Procitovano 23 serpnya 2013 Sister Cities International SCI Sister cities org Arhiv originalu za 13 chervnya 2015 Procitovano 21 kvitnya 2013 Phoenix Sister Cities Phoenix Sister Cities Arhiv originalu za 24 lipnya 2013 Procitovano 6 serpnya 2013 Miasta partnerskie Warszawy um warszawa pl Biuro Promocji Miasta 4 travnya 2005 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2007 Procitovano 29 serpnya 2008 Sister Cities Dallas ecodev org Arhiv originalu za 28 travnya 2010 Procitovano 23 travnya 2010 Twin cities of Riga Riga City Council Arhiv originalu za 4 grudnya 2008 Procitovano 27 lipnya 2009 Partnerska mesta HMP Prague Twin Cities HMP Portal Zahranicni vztahy Portal Foreign Affairs Czech 18 lipnya 2013 Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 5 serpnya 2013 Mary Chin 5 travnya 2017 City and cultural pacts with Taipei soon Daily Express Arhiv originalu za 5 May 2017 Procitovano 5 travnya 2017 Posilannya RedaguvatiOficijna storinka angl Satelitnij znimok na Google Maps Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tajbej amp oldid 40425199