www.wikidata.uk-ua.nina.az

Капітуляція Японії Капітуляцією Японії було припинено воєнні дії у Другій світовій війні До кінця липня 1945 Імператорсь

Капітуляція Японії

Капітуляцією Японії було припинено воєнні дії у Другій світовій війні. До кінця липня 1945 Імператорський японський флот втратив свою боєздатність, виникла загроза вторгнення союзників на територію Японії. У той час як публічними заявами оголошувався намір воювати до кінця, члени Вищої воєнної ради Японії («Великої шістки») таємно пропонували нейтральному Радянському Союзу тимчасову мирну угоду на вигідних для себе умовах. Тим часом Радянський Союз готувався до нападу на Японію задля виконання умов Тегеранської та Ялтинської конференцій.

Капітуляція Японії
Країна  Японська імперія
Дата й час 2 вересня 1945
 Капітуляція Японії у Вікісховищі

Координати: 35°21′17″ пн. ш. 139°45′36″ сх. д. / 35.35472222224999683° пн. ш. 139.76000000002775892° сх. д. / 35.35472222224999683; 139.76000000002775892

Міністр закордонних справ Японії Мамору Сігеміцу підписує Акт про капітуляцію Японії на борту лінкора ВМС США «Міссурі», 2 вересня, 1945.

6 серпня американці скинули ядерну бомбу на Хіросіму. Пізно ввечері 8 серпня, згідно з Ялтинськими угодами та порушуючи Японсько-радянський пакт про нейтралітет, Радянський Союз оголосив війну Японії і невдовзі після опівночі 9 серпня напав на Маньчжурську державу. Спільний шок від цих подій, як наслідок, змусив імператора Хірохіто втрутитися та зобов'язати Велику Шістку узгодити терміни припинення війни, ухвалені Союзниками у Потсдамській декларації. Після кількох днів закулісних перемовин та невдалої спроби державного заколоту, Хірохіто 15 серпня по радіо звернувся до нації та оголосив про капітуляцію Японії.

28 серпня розпочалася окупація Японії союзниками. Церемонія підписання Акта про капітуляцію відбулася 2 вересня на борту лінкора ВМС США «Міссурі», де офіційні представники уряду Японії підписали Акт про капітуляцію Японії, завершуючи Другу світову війну. Військовослужбовці союзників відсвяткували перемогу над Японією, хоча деякі підрозділи віддалених та розпорошених Азією та островами Тихого океану японських військ протягом тривалого часу аж до сімдесятих років відмовлялися скласти зброю. Після того, як Японія капітулювала, між істориками не припинялися дискусії щодо доцільності ядерного бомбардування Хіросіми й Наґасакі.

Воєнні дії офіційно завершлися підписанням Сан-Франциського мирного договору 28 квітня 1952, якого Радянський Союз так і не підписав.

Загроза поразки Редагувати

Висадка союзних військ на Тихоокеанському театрі воєнних дій, серпень 1942 — серпень 1945.

До 1945 року впродовж Маріанської та Філіппінської кампаній японці зазнавали нищівних поразок у південно-східній частині Тихого океану. У липні 1944, вслід за втратою Сайпану, генерала Хідекі Тойдзьо було відправлено у відставку з посади прем'єр-міністра. Його наступник, Куніакі Койдзо, заявив, що Філіппіни стануть ареною вирішальної битви. Після втрати Японією Філіппін, Койдзо було змінено адміралом Кантаро Судзукі. У першій половині 1945 року, в результаті битви за Іодзіму та битви за Окінаву, союзники окупували довколишні острови. Острів Окінава став плацдармом операції «Даунфол», що стала початком американського вторгнення на Японський архіпелаг. Вслід за поразкою Німеччини, на противагу мільйонній Квантунській армії Радянський Союз почав таємно передислоковувати свої загартовані у Європі війська на Далекий Схід. З 1941 року в регіоні вже було розміщено більше сорока радянських дивізій.

Підводні човни союзників та мінування японських прибережних вод знищили японський торговий флот майже повністю. Володіючи незначною кількістю природних ресурсів, Японія залежала від прямих постачань сировини, особливо нафти, що імпортувалася з Маньчжурії та інших місць Східної Азії, окупованих територій та голландської Ост-Індії. Знищення японського торгового флоту вкупі зі стратегічним бомбардуванням японських промислових об'єктів зруйнували японську військову машину. Виробництво вугілля, заліза, сталі, гуми та інших життєво необхідних матеріалів становило лише незначну частку довоєнних об'ємів.

Відновлений лінкор Харуна було потоплено на швартуванні в Куре під час серії бомбардувань міста 24 липня.

В результаті зазнаних втрат Імперський японський флот перестав функціонувати як ефективна військова сила. Після серії авіаційних атак на місто Куре та корабельну верф вціліло шість авіаносців, чотири крейсери, один лінкор, але жоден з них не міг бути заправленим повністю. Крім того, 19 винищувачів та 38 підводних човнів все ще були на ходу, але не могли функціонувати через брак пального.

Оборонні підготування Редагувати

Зіткнувшись з перспективою вторгнення на територію Японського архіпелагу з Кюсю, а також перспективою радянського вторгнення в Маньчжурію, останнього постачальника природної сировини, Військова газета імперського командування зробила висновок:

Ми не можемо керувати війною без жодної надії на успіх. Єдиний шлях, що залишився для ста мільйонів японців — пожертвувати своїми життями у боротьбі з ворогом і зробити все, щоб підірвати його бойовий дух.

Фінальною спробою зупинити наступ союзників стала операція загальномасштабної оборони Кюсю під кодовою назвою «Операція Кецуго». Вона мала стати відходом від стратегії глибинної оборони, що застосовувалась у битвах за Палау, Іодзіму та Окінаву. Натомість оборону було зосереджено на плацдармі дислокації десанту; більш ніж 3000 камікадзе мали атакувати десантні транспортні кораблі перш ніж вони проведуть висадку піхотинців на берег.

Якщо відбитися від союзників не вдасться, планувалося відправити до узбережжя ще 3500 камікадзе, 5000 сіньйо (човнів-самогубців) та решту винищувачів і субмарин. У тому разі, якщо союзники успішно подолають опір та проведуть висадку десанту на Кюсю, для захисту решти островів залишилося б лише 3000 літаків, і попри це, Кюсю мав захищатися до останнього. Було споруджено систему печер у районі Нагано. У випадку вторгнення ці печери мали б слугувати штабом для керування воєнними діями і притулком для імператора та його родини.

Вища воєнна рада Редагувати

Найголовнішим політичним проводом Японії була Вища воєнна рада (створена у 1944 прем'єр-міністром Куніакі Койсо), так звана «Велика шістка» — Прем'єр-міністр Японії, Міністр закордонних справ, Міністр війни, Міністр флоту, Голова генштабу армії, Голова генштабу флоту. На час формування уряду Судзукі у квітні 1945 раду утворювали:

Уряд Судзукі, червень 1945.
  • Прем'єр-міністр: Адмірал Кантаро Судзукі
  • Міністр закордонних справ: Сінегорі Того
  • Міністр армії: генерал Коретіка Анамі
  • Міністр флоту: адмірал Міцумаса Йонаі
  • Голова генштабу армії: генерал Йосідзіро Умезу
  • Голова генштабу флоту: адмірал Косіро Оікава

За законом армія та флот Японії мали право призначати міністрів, або ж відмовляти їм у призначенні. Таким чином, вони могли запобігати утворенню небажаних урядів, або ж спричиняти колапс існуючих.

Лорд-хранитель імператорської таємної печатки Коічі Кідо та імператор Хірохіто могли бути присутніми на деяких засіданнях за бажанням останнього.

Внутрішні суперечності японського керівництва Редагувати

Більшість мілітаризованого уряду Судзукі виступала за продовження війни. Для японців капітуляція була немислимою річчю, адже доти Японія не програла жодної війни і не зазнавала окупації своєї території. Тільки Міцумаса Йонаі, Міністр флоту, виступав за швидке закінчення війни. Історик Річард Б. Франк пише:

Після закінчення війни, Судзукі, решта урядовців та їх захисники стверджували, що вони провадили таємні напрацювання щодо миру, але ці заяви не отримали підтверджень. Щоб аргументувати невідповідність між публічними діями та закулісною грою, адвокати посилалися на японську концепцію харагеі — «мистецтва прихованої техніки». Проте, багато істориків з цим не погоджуються. Роберт Батоу писав:

Японське керівництво не виключало можливості перемовин задля залагодження війни. Згідно з довоєнними задумами, передбачався швидкий наступ, консолідація, як наслідок — війна зі США і кінцева мирна угода, за якою вдалося б залишити за собою хоча б деякі з завойованих територій. На період 1945 року японські лідери сходилися на тому, що війна йде невдало, але не могли досягти згоди щодо можливості переговорів задля її закінчення. Існувало два табори: так званий «мирний» табір пропонував дипломатичним шляхом схилити керівника Радянського Союзу Йосипа Сталіна до перемовин і за його посередництва урегулювати конфлікт між Японією та Союзниками. Прихильники жорсткої лінії пропонували провести вирішальну битву і таким чином наразити союзників на величезні втрати, що спонукали б їх до ведення перемовин на більш прийнятних умовах. Обидва підходи базувалися на досвіді Японії, здобутому під час Російсько-японської війни сорокарічної давнини, що склалася з низки витратних, але безрезультатних битв і морської битви у Цусімській протоці, що стала вирішальною.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Frank, 90.
  2. Skates, 158, 195
  3. Chris Bellamy. Absolute War: Soviet Russia in the Second World War. Alfred A. Knopf, 2007 ISBN 0-375-41086-4, 9780375410864, p. 676.
  4. Frank, 87-88
  5. Frank, 81
  6. Robert A. Pape. "Why Japan Surrendered, " International Security, Vol. 18, No. 2 (Fall 1993), 154–201.
  7. Feifer, 418
  8. ↑ Reynolds, 363
  9. Frank, 89, citing Daikichi Irokawa, The Age of Hirohito: In Search of Modern Japan (New York: Free Press, 1995; ISBN 0-02-915665-3). Japan consistently overstated its population as 100 million, when in fact the 1944 census counted 72 million.
  10. Skates, 100–115
  11. McCormack, 253
  12. Frank, 87
  13. Frank, 86.
  14. Spector 33.
  15. Про справжню роль імператора і досі точаться історичні дебати. За наказами прем'єр-міністра у період між капітуляцією Японії та початком окупації було знищено багато ключових свідчень. Починаючи з 1946 та згідно зі статутом токійського трибуналу, імператорська сім'я почала стверджувати, що Хірохіто був безвладною персоною, з цією версією змушені були погодитися деякі історики. Інші, як от Герберт Бікс, Джон Довер, Акіра Фудзівара і Йосіякі Йосімі заперечили, стверджуючи, що він таємно тримав владу у своїх руках. Згідно з Річардом Франком, «жодна з позицій не є істинною», а правда суперечить сама собі десь посередині.—Frank, 87.
  16. Alan Booth. Lost: Journeys through a Vanishing Japan. Kodansha Globe, 1996, ISBN 1-56836-148-3. Page 67
  17. Frank, 92
  18. Frank, 91-92
  19. Butow, 70-71
  20. Spector, 44-45
  21. Frank, 89

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kapitulyaciyeyu Yaponiyi bulo pripineno voyenni diyi u Drugij svitovij vijni Do kincya lipnya 1945 Imperatorskij yaponskij flot vtrativ svoyu boyezdatnist vinikla zagroza vtorgnennya soyuznikiv na teritoriyu Yaponiyi U toj chas yak publichnimi zayavami ogoloshuvavsya namir voyuvati do kincya chleni Vishoyi voyennoyi radi Yaponiyi Velikoyi shistki tayemno proponuvali nejtralnomu Radyanskomu Soyuzu timchasovu mirnu ugodu na vigidnih dlya sebe umovah Tim chasom Radyanskij Soyuz gotuvavsya do napadu na Yaponiyu zadlya vikonannya umov Tegeranskoyi ta Yaltinskoyi konferencij Kapitulyaciya YaponiyiKrayina Yaponska imperiyaData j chas2 veresnya 1945 Kapitulyaciya Yaponiyi u VikishovishiKoordinati 35 21 17 pn sh 139 45 36 sh d 35 35472222224999683 pn sh 139 76000000002775892 sh d 35 35472222224999683 139 76000000002775892Ministr zakordonnih sprav Yaponiyi Mamoru Sigemicu pidpisuye Akt pro kapitulyaciyu Yaponiyi na bortu linkora VMS SShA Missuri 2 veresnya 1945 6 serpnya amerikanci skinuli yadernu bombu na Hirosimu Pizno vvecheri 8 serpnya zgidno z Yaltinskimi ugodami ta porushuyuchi Yaponsko radyanskij pakt pro nejtralitet Radyanskij Soyuz ogolosiv vijnu Yaponiyi i nevdovzi pislya opivnochi 9 serpnya napav na Manchzhursku derzhavu Spilnij shok vid cih podij yak naslidok zmusiv imperatora Hirohito vtrutitisya ta zobov yazati Veliku Shistku uzgoditi termini pripinennya vijni uhvaleni Soyuznikami u Potsdamskij deklaraciyi Pislya kilkoh dniv zakulisnih peremovin ta nevdaloyi sprobi derzhavnogo zakolotu Hirohito 15 serpnya po radio zvernuvsya do naciyi ta ogolosiv pro kapitulyaciyu Yaponiyi 28 serpnya rozpochalasya okupaciya Yaponiyi soyuznikami Ceremoniya pidpisannya Akta pro kapitulyaciyu vidbulasya 2 veresnya na bortu linkora VMS SShA Missuri de oficijni predstavniki uryadu Yaponiyi pidpisali Akt pro kapitulyaciyu Yaponiyi zavershuyuchi Drugu svitovu vijnu Vijskovosluzhbovci soyuznikiv vidsvyatkuvali peremogu nad Yaponiyeyu hocha deyaki pidrozdili viddalenih ta rozporoshenih Aziyeyu ta ostrovami Tihogo okeanu yaponskih vijsk protyagom trivalogo chasu azh do simdesyatih rokiv vidmovlyalisya sklasti zbroyu Pislya togo yak Yaponiya kapitulyuvala mizh istorikami ne pripinyalisya diskusiyi shodo docilnosti yadernogo bombarduvannya Hirosimi j Nagasaki Voyenni diyi oficijno zavershlisya pidpisannyam San Franciskogo mirnogo dogovoru 28 kvitnya 1952 yakogo Radyanskij Soyuz tak i ne pidpisav Zmist 1 Zagroza porazki 1 1 Oboronni pidgotuvannya 2 Visha voyenna rada 3 Vnutrishni superechnosti yaponskogo kerivnictva 4 Div takozh 5 Primitki 6 LiteraturaZagroza porazki Redaguvati nbsp Visadka soyuznih vijsk na Tihookeanskomu teatri voyennih dij serpen 1942 serpen 1945 Do 1945 roku vprodovzh Marianskoyi ta Filippinskoyi kampanij yaponci zaznavali nishivnih porazok u pivdenno shidnij chastini Tihogo okeanu U lipni 1944 vslid za vtratoyu Sajpanu generala Hideki Tojdzo bulo vidpravleno u vidstavku z posadi prem yer ministra Jogo nastupnik Kuniaki Kojdzo zayaviv sho Filippini stanut arenoyu virishalnoyi bitvi 1 Pislya vtrati Yaponiyeyu Filippin Kojdzo bulo zmineno admiralom Kantaro Sudzuki U pershij polovini 1945 roku v rezultati bitvi za Iodzimu ta bitvi za Okinavu soyuzniki okupuvali dovkolishni ostrovi Ostriv Okinava stav placdarmom operaciyi Daunfol sho stala pochatkom amerikanskogo vtorgnennya na Yaponskij arhipelag 2 Vslid za porazkoyu Nimechchini na protivagu miljonnij Kvantunskij armiyi Radyanskij Soyuz pochav tayemno peredislokovuvati svoyi zagartovani u Yevropi vijska na Dalekij Shid Z 1941 roku v regioni vzhe bulo rozmisheno bilshe soroka radyanskih divizij 3 Pidvodni chovni soyuznikiv ta minuvannya yaponskih priberezhnih vod znishili yaponskij torgovij flot majzhe povnistyu Volodiyuchi neznachnoyu kilkistyu prirodnih resursiv Yaponiya zalezhala vid pryamih postachan sirovini osoblivo nafti sho importuvalasya z Manchzhuriyi ta inshih misc Shidnoyi Aziyi okupovanih teritorij ta gollandskoyi Ost Indiyi 4 Znishennya yaponskogo torgovogo flotu vkupi zi strategichnim bombarduvannyam yaponskih promislovih ob yektiv zrujnuvali yaponsku vijskovu mashinu Virobnictvo vugillya zaliza stali gumi ta inshih zhittyevo neobhidnih materialiv stanovilo lishe neznachnu chastku dovoyennih ob yemiv 5 6 nbsp Vidnovlenij linkor Haruna bulo potopleno na shvartuvanni v Kure pid chas seriyi bombarduvan mista 24 lipnya V rezultati zaznanih vtrat Imperskij yaponskij flot perestav funkcionuvati yak efektivna vijskova sila Pislya seriyi aviacijnih atak na misto Kure ta korabelnu verf vcililo shist avianosciv chotiri krejseri odin linkor ale zhoden z nih ne mig buti zapravlenim povnistyu Krim togo 19 vinishuvachiv ta 38 pidvodnih chovniv vse she buli na hodu ale ne mogli funkcionuvati cherez brak palnogo 7 8 Oboronni pidgotuvannya RedaguvatiZitknuvshis z perspektivoyu vtorgnennya na teritoriyu Yaponskogo arhipelagu z Kyusyu a takozh perspektivoyu radyanskogo vtorgnennya v Manchzhuriyu ostannogo postachalnika prirodnoyi sirovini Vijskova gazeta imperskogo komanduvannya zrobila visnovok Mi ne mozhemo keruvati vijnoyu bez zhodnoyi nadiyi na uspih Yedinij shlyah sho zalishivsya dlya sta miljoniv yaponciv pozhertvuvati svoyimi zhittyami u borotbi z vorogom i zrobiti vse shob pidirvati jogo bojovij duh 9 Finalnoyu sproboyu zupiniti nastup soyuznikiv stala operaciya zagalnomasshtabnoyi oboroni Kyusyu pid kodovoyu nazvoyu Operaciya Kecugo 10 Vona mala stati vidhodom vid strategiyi glibinnoyi oboroni sho zastosovuvalas u bitvah za Palau Iodzimu ta Okinavu Natomist oboronu bulo zoseredzheno na placdarmi dislokaciyi desantu bilsh nizh 3000 kamikadze mali atakuvati desantni transportni korabli persh nizh voni provedut visadku pihotinciv na bereg 8 Yaksho vidbitisya vid soyuznikiv ne vdastsya planuvalosya vidpraviti do uzberezhzhya she 3500 kamikadze 5000 sinjo chovniv samogubciv ta reshtu vinishuvachiv i submarin U tomu razi yaksho soyuzniki uspishno podolayut opir ta provedut visadku desantu na Kyusyu dlya zahistu reshti ostroviv zalishilosya b lishe 3000 litakiv i popri ce Kyusyu mav zahishatisya do ostannogo 8 Bulo sporudzheno sistemu pecher u rajoni Nagano U vipadku vtorgnennya ci pecheri mali b sluguvati shtabom dlya keruvannya voyennimi diyami i pritulkom dlya imperatora ta jogo rodini 11 Visha voyenna rada RedaguvatiNajgolovnishim politichnim provodom Yaponiyi bula Visha voyenna rada stvorena u 1944 prem yer ministrom Kuniaki Kojso tak zvana Velika shistka Prem yer ministr Yaponiyi Ministr zakordonnih sprav Ministr vijni Ministr flotu Golova genshtabu armiyi Golova genshtabu flotu 12 Na chas formuvannya uryadu Sudzuki u kvitni 1945 radu utvoryuvali nbsp Uryad Sudzuki cherven 1945 Prem yer ministr Admiral Kantaro Sudzuki Ministr zakordonnih sprav Sinegori Togo Ministr armiyi general Koretika Anami Ministr flotu admiral Micumasa Jonai Golova genshtabu armiyi general Josidziro Umezu Golova genshtabu flotu admiral Kosiro OikavaZa zakonom armiya ta flot Yaponiyi mali pravo priznachati ministriv abo zh vidmovlyati yim u priznachenni Takim chinom voni mogli zapobigati utvorennyu nebazhanih uryadiv abo zh sprichinyati kolaps isnuyuchih 13 14 Lord hranitel imperatorskoyi tayemnoyi pechatki Koichi Kido ta imperator Hirohito mogli buti prisutnimi na deyakih zasidannyah za bazhannyam ostannogo 15 Vnutrishni superechnosti yaponskogo kerivnictva RedaguvatiBilshist militarizovanogo uryadu Sudzuki vistupala za prodovzhennya vijni Dlya yaponciv kapitulyaciya bula nemislimoyu richchyu adzhe doti Yaponiya ne prograla zhodnoyi vijni i ne zaznavala okupaciyi svoyeyi teritoriyi 16 Tilki Micumasa Jonai Ministr flotu vistupav za shvidke zakinchennya vijni 17 Istorik Richard B Frank pishe U viddalenij perspektivi Sudzuki mozhlivo peredbachav mir ale vin ne mav namiru pidpisuvati jogo u stisli termini abo zh pristavati na umovi Soyuznikiv U svoyih vlasnih vislovlyuvannyah na uryadovih naradah vin ne vzhivav natyakiv shodo shvidkogo pripinennya vijni Jogo obranci na uryadovih posadah okrim odnogo zovsim ne buli prihilnikami miru 18 Pislya zakinchennya vijni Sudzuki reshta uryadovciv ta yih zahisniki stverdzhuvali sho voni provadili tayemni napracyuvannya shodo miru ale ci zayavi ne otrimali pidtverdzhen Shob argumentuvati nevidpovidnist mizh publichnimi diyami ta zakulisnoyu groyu advokati posilalisya na yaponsku koncepciyu haragei mistectva prihovanoyi tehniki Prote bagato istorikiv z cim ne pogodzhuyutsya Robert Batou pisav Cherez pevnu dvoznachnist same zastosuvannya koncepciyi haragei bulo postavleno pid sumniv adzhe svidome pokladannya nadij na mistectvo blefu u pitannyah politiki ta diplomatiyi yavlyalo soboyu cilespryamovanij obman zadlya vedennya podvijnoyi gri Hocha ce tverdzhennya superechit obrazu admirala Sudzuki faktom zalishayetsya te sho z momentu priznachennya jogo na posadu Prem yera i do momentu vidstavki nihto ne mig buti cilkom vpevnenim u nastupnomu jogo kroci 19 Yaponske kerivnictvo ne viklyuchalo mozhlivosti peremovin zadlya zalagodzhennya vijni Zgidno z dovoyennimi zadumami peredbachavsya shvidkij nastup konsolidaciya yak naslidok vijna zi SShA i kinceva mirna ugoda za yakoyu vdalosya b zalishiti za soboyu hocha b deyaki z zavojovanih teritorij 20 Na period 1945 roku yaponski lideri shodilisya na tomu sho vijna jde nevdalo ale ne mogli dosyagti zgodi shodo mozhlivosti peregovoriv zadlya yiyi zakinchennya Isnuvalo dva tabori tak zvanij mirnij tabir proponuvav diplomatichnim shlyahom shiliti kerivnika Radyanskogo Soyuzu Josipa Stalina do peremovin i za jogo poserednictva uregulyuvati konflikt mizh Yaponiyeyu ta Soyuznikami Prihilniki zhorstkoyi liniyi proponuvali provesti virishalnu bitvu i takim chinom naraziti soyuznikiv na velichezni vtrati sho sponukali b yih do vedennya peremovin na bilsh prijnyatnih umovah Obidva pidhodi bazuvalisya na dosvidi Yaponiyi zdobutomu pid chas Rosijsko yaponskoyi vijni sorokarichnoyi davnini sho sklalasya z nizki vitratnih ale bezrezultatnih bitv i morskoyi bitvi u Cusimskij protoci sho stala virishalnoyu 21 Div takozh RedaguvatiZvernennya imperatora HirohitoPrimitki Redaguvati Frank 90 Skates 158 195 Chris Bellamy Absolute War Soviet Russia in the Second World War Alfred A Knopf 2007 ISBN 0 375 41086 4 9780375410864 p 676 Frank 87 88 Frank 81 Robert A Pape Why Japan Surrendered International Security Vol 18 No 2 Fall 1993 154 201 Feifer 418 a b v Reynolds 363 Frank 89 citing Daikichi Irokawa The Age of Hirohito In Search of Modern Japan New York Free Press 1995 ISBN 0 02 915665 3 Japan consistently overstated its population as 100 million when in fact the 1944 census counted 72 million Skates 100 115 McCormack 253 Frank 87 Frank 86 Spector 33 Pro spravzhnyu rol imperatora i dosi tochatsya istorichni debati Za nakazami prem yer ministra u period mizh kapitulyaciyeyu Yaponiyi ta pochatkom okupaciyi bulo znisheno bagato klyuchovih svidchen Pochinayuchi z 1946 ta zgidno zi statutom tokijskogo tribunalu imperatorska sim ya pochala stverdzhuvati sho Hirohito buv bezvladnoyu personoyu z ciyeyu versiyeyu zmusheni buli pogoditisya deyaki istoriki Inshi yak ot Gerbert Biks Dzhon Dover Akira Fudzivara i Josiyaki Josimi zaperechili stverdzhuyuchi sho vin tayemno trimav vladu u svoyih rukah Zgidno z Richardom Frankom zhodna z pozicij ne ye istinnoyu a pravda superechit sama sobi des poseredini Frank 87 Alan Booth Lost Journeys through a Vanishing Japan Kodansha Globe 1996 ISBN 1 56836 148 3 Page 67 Frank 92 Frank 91 92 Butow 70 71 Spector 44 45 Frank 89Literatura RedaguvatiV Yu Krushinskij Pislyavoyenne vregulyuvannya z Yaponiyeyu Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kapitulyaciya Yaponiyi amp oldid 39070566