www.wikidata.uk-ua.nina.az

Східна Азія У цьому розділі бракує інформації про Східну Азію Будь ласка розширте цей розділ додавши цю інформацію Подро

Східна Азія

У цьому розділі бракує інформації про Східну Азію. Будь ласка, розширте цей розділ, додавши цю інформацію. Подробиці можуть бути на сторінці обговорення. (листопад 2021)
Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. (листопад 2021)

Східна Азія — історико-географічний термін, частина світу розташована на сході Азії. Вживається замість застарілого європоцентристського терміна «Далекий Схід». Охоплює територію Китаю, Північної Кореї, Південної Кореї, Японії, Монголії. Площа становить понад 11,8 млн км².

Східна Азія на карті півкулі

З історії

На території Східної Азії зафіксовано прадавній центр виробництва бронзи, який розташовувався на території сучасного Таїланду й експлуатувався з кінця IV тис. до Р. Х. Час його існування обмежувався кількома сторіччями, а територіальний вплив мав доволі локальний характер. У Китаї розробку мідних родовищ і виплавку бронзи почали відносно пізно, але темпи освоєння металу й різноманітних виробів із нього були високими й характеризувалися оригінальними винаходами та високим художнім смаком майстрів. Основні центри давньокитайської металургійної провінції пов'язані з ранніми державними утвореннями династії Шан (XVI — XI ст. до Р. Х.) і Західної Чжоу (XI — VIII ст. до Р. Х.). У величезному некрополі давньої столиці династії Шан місті Іньсюй (сучасне місто Аньян, 500 км південніше Пекіна) знайдені численні сакральні бронзові посудини та скрині, які свідчать про великі досягнення давніх китайських металургів.

Межі

Традиційно, до Східної Азії відносять такі країни: КНР, КНДР, Південну Корею, Японію, Монголію а також Гонконг і Тайвань. Спільним для всіх вищезгаданих регіонів є високий рівень сприйняття класичної китайської культури, поширення ієрогліфічної писемності, також спільними для цих країн є релігійні практики — буддизм, конфуціанство, даосизм.

Інколи до Східної Азії відносять далеко-східні території Російської Федерації.

Населення Східної Азії нараховує майже 2 мільярди чоловік, що становить близько 40 % мешканців Азії і чверть населення світу.

Демографія

Країна Площа км² Населення Щільність населення км² ІЛР (2015) Столиця
  КНР 9 640 011 1 373 000 000 138 0.727 Пекін
  Гонконг 1 104 7 298 600 6,390 0.912 Гонконг
  Японія 377 930 126 890 000 337 0.891 Токіо
  Макао 30 642 900 18,662 0.892 Макао
  Монголія 1 564 100 3 041 648 2 0.698 Улан-Батор
  Північна Корея 120 538 25 155 000 198 0.595 Пхеньян
  Південна Корея 100 210 51,482 816 500 0.898 Сеул
  Тайвань 36 188 23 468 748 639 0.884 Тайбей

Економіка

Країна ВВП (номінал)

млн USD (2015)

 ВВП (номінал) на душу

USD (2015)

 ВП (ПКС)

млн USD (2015)

 ВВП (ПКС) на душу

USD (2015)

  КНР 11,384,763 8,280 19,509,983 14,189
  Гонконг 307,790 42,096 414,481 56,689
  Японія 4,116,242 32,480 4,842,395 38,210
  Макао 51,753 91,376 80,744 142,599
  Монголія 12,409 4,179 36,429 12,268
  Північна Корея 11,516 583 40,000 1,800
  Південна Корея 1,392,952 27,512 1,849,398 36,528
  Тайвань 518,816 22,082 1,113,792 47,407

Міста

Див. також

Посилання

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:East Asia

Примітки

  1. ↑ . IMF. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 14 червня 2016. 
  2. Макао (2013)
  3. Яценко, Борис (2009). Країнознавство: основи теорії: навч. посібн. для студ. (укр.). Київ: Либідь. с. с.137. ISBN 978-966-06-0558-9. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U comu rozdili brakuye informaciyi pro Shidnu Aziyu Bud laska rozshirte cej rozdil dodavshi cyu informaciyu Podrobici mozhut buti na storinci obgovorennya listopad 2021 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki listopad 2021 Shidna Aziya istoriko geografichnij termin chastina svitu roztashovana na shodi Aziyi Vzhivayetsya zamist zastarilogo yevropocentristskogo termina Dalekij Shid Ohoplyuye teritoriyu Kitayu Pivnichnoyi Koreyi Pivdennoyi Koreyi Yaponiyi Mongoliyi Plosha stanovit ponad 11 8 mln km Shidna Aziya na karti pivkuli Zmist 1 Z istoriyi 2 Mezhi 2 1 Demografiya 3 Ekonomika 4 Mista 5 Div takozh 6 Posilannya 7 Div takozh 8 PrimitkiZ istoriyi RedaguvatiDokladnishe Istoriya Shidnoyi AziyiNa teritoriyi Shidnoyi Aziyi zafiksovano pradavnij centr virobnictva bronzi yakij roztashovuvavsya na teritoriyi suchasnogo Tayilandu j ekspluatuvavsya z kincya IV tis do R H Chas jogo isnuvannya obmezhuvavsya kilkoma storichchyami a teritorialnij vpliv mav dovoli lokalnij harakter U Kitayi rozrobku midnih rodovish i viplavku bronzi pochali vidnosno pizno ale tempi osvoyennya metalu j riznomanitnih virobiv iz nogo buli visokimi j harakterizuvalisya originalnimi vinahodami ta visokim hudozhnim smakom majstriv Osnovni centri davnokitajskoyi metalurgijnoyi provinciyi pov yazani z rannimi derzhavnimi utvorennyami dinastiyi Shan XVI XI st do R H i Zahidnoyi Chzhou XI VIII st do R H U velicheznomu nekropoli davnoyi stolici dinastiyi Shan misti Insyuj suchasne misto Anyan 500 km pivdennishe Pekina znajdeni chislenni sakralni bronzovi posudini ta skrini yaki svidchat pro veliki dosyagnennya davnih kitajskih metalurgiv Mezhi RedaguvatiTradicijno do Shidnoyi Aziyi vidnosyat taki krayini KNR KNDR Pivdennu Koreyu Yaponiyu Mongoliyu a takozh Gonkong i Tajvan Spilnim dlya vsih vishezgadanih regioniv ye visokij riven sprijnyattya klasichnoyi kitajskoyi kulturi poshirennya iyeroglifichnoyi pisemnosti takozh spilnimi dlya cih krayin ye religijni praktiki buddizm konfucianstvo daosizm Inkoli do Shidnoyi Aziyi vidnosyat daleko shidni teritoriyi Rosijskoyi Federaciyi Naselennya Shidnoyi Aziyi narahovuye majzhe 2 milyardi cholovik sho stanovit blizko 40 meshkanciv Aziyi i chvert naselennya svitu Demografiya Redaguvati Krayina Plosha km Naselennya Shilnist naselennya km ILR 2015 Stolicya KNR 9 640 011 1 373 000 000 138 0 727 Pekin Gonkong 1 104 7 298 600 6 390 0 912 Gonkong Yaponiya 377 930 126 890 000 337 0 891 Tokio Makao 30 642 900 18 662 0 892 Makao Mongoliya 1 564 100 3 041 648 2 0 698 Ulan Bator Pivnichna Koreya 120 538 25 155 000 198 0 595 Phenyan Pivdenna Koreya 100 210 51 482 816 500 0 898 Seul Tajvan 36 188 23 468 748 639 0 884 TajbejEkonomika RedaguvatiKrayina VVP nominal mln USD 2015 1 VVP nominal na dushuUSD 2015 1 2 VP PKS mln USD 2015 1 VVP PKS na dushuUSD 2015 1 KNR 11 384 763 8 280 19 509 983 14 189 Gonkong 307 790 42 096 414 481 56 689 Yaponiya 4 116 242 32 480 4 842 395 38 210 Makao 51 753 91 376 80 744 142 599 Mongoliya 12 409 4 179 36 429 12 268 Pivnichna Koreya 11 516 583 40 000 1 800 Pivdenna Koreya 1 392 952 27 512 1 849 398 36 528 Tajvan 518 816 22 082 1 113 792 47 407Mista Redaguvati Tokio najbilshe stolichne misto v sviti Seul ye stoliceyu i najbilshim mistom Pivdennoyi Koreyi providnim svitovim tehnologichnim centrom Phenyan stolicya Pivnichnoyi Koreyi KNDR Shanhaj najbilshe misto Kitayu ye providnim torgovim i finansovim centrom Kitayu Tajbej stolicya Tajvanyu Respublika Kitaj Gonkong vidomij yak kosmopolitichnij megapolis Ulan Bator ye najbilshim mistom v Mongoliyi z naselennyam 1 mln osib stanom na 2008 rik Div takozh RedaguvatiSamit krayin Shidnoyi Aziyi Azijski tigriPosilannya Redaguvati Shidna Aziyana Wikivoyage Karta Shidnoyi Aziyi Arhivovano 23 bereznya 2016 u Wayback Machine Div takozh RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category East AsiaAdministrativnij podil krayin Aziyi 3 Primitki Redaguvati a b v g SEA GDP IMF Arhiv originalu za 29 chervnya 2016 Procitovano 14 chervnya 2016 Makao 2013 Yacenko Boris 2009 Krayinoznavstvo osnovi teoriyi navch posibn dlya stud ukr Kiyiv Libid s s 137 ISBN 978 966 06 0558 9 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shidna Aziya amp oldid 38626443