www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гоміндан Гомінда н 18 19 20 кит трад 國民黨 спр 国民党 піньїнь Guómín dǎng акад Ґоміньдан буквально Націоналістична партія пер

Гоміндан

Гомінда́н (кит. трад. 國民黨, спр. 国民党, піньїнь: Guómín-dǎng, акад. Ґоміньдан, буквально «Націоналістична партія») — перша правляча політична партія в історії Республіканського Китаю, існує з 1912 року. Партія вела збройну боротьбу з генералами Бейянського угруповання (1912—1928), та пізніше з Комуністичною партією Китаю, намагаючись отримати керівництво всією країною. Боротьба з останньою прийняла форму громадянської війни. Гоміндан зазнала поразки (1949) та була змушена до перенесення на Тайвань. Разом із Першою народною партією сформувала «синю коаліцію», що хоче об'єднання Китаю. Однак Гоміндан був змушений пом'якшити свою позицію, виступаючи за політичний та правовий status quo сучасного Тайваню, оскільки політичні реалії роблять об'єднання Китаю малоймовірним. Гоміндан дотримується політики одного Китаю в тому сенсі, що офіційно вважає, що існує тільки один Китай, але що Республіка Китай, а не Китайська Народна Республіка, є його законним урядом відповідно до консенсусу 1992 року, в той час як «зелена коаліція» на чолі з Демократичною прогресивною партією стоїть на позиціях проголошення Тайваню як незалежної держави під назвою «Республіка Тайвань» (див. Тайванське питання). Щоб послабити напруженість у відносинах з КНР, Гоміндан з 2008 року схвалив політику «трьох ні», визначену Ма Їнцзю, а саме: ні об'єднанню, ні незалежності й ні застосуванню сили.

Гоміндан

中國國民黨
Zhōngguó Guómíndǎng
Chungkuo Kuomintang
Країна  Республіка Китай
Голова партії Цзян Цічен
Ген. секретар Лі Цзянлун
Засновник Сунь Ятсен і Yeung Ku-wand
Дата заснування 10 жовтня, 1919; 103 роки тому (1919-10-10)
Штаб-квартира 232—234, Sec. 2, Bade Rd., Чжуншань, Тайбей, Республіка Китай
10492
Ідеологія
Позиція правоцентризм
Історична, тепер фракції:
праві
Молодіжна організація Kuomintang Youth Leagued
Членство в міжнародних організаціях
Кількість членів  345971 (2020)
Місць у Парламенті
38 / 113
Друкований орган
Офіційний сайт http://www1.kmt.org.tw

Історія Редагувати

Північний період: боротьба проти Імперії Редагувати

Гоміндан було утворено незабаром після Сіньхайської революції, яка поклала край володарюванню маньчжурської династії Цін (з 1644) та цілковито імперському періоду китайської історії (з 221 до н. е.).

Сунь Ятсен 孫中山 (1866—1925)

Ідеологом і організатором Гоміндану був доктор Сунь Ятсен, прихильник китайської націоналістичної ідеї, який 1894 року в Гонолулу на Гаваях заснував Товариство відродження Китаю 興中會. У 1905 році Сунь Ятсен приєднався до інших антимонархічних товариств у Токіо, щоб заснувати Революційний альянс 同盟會; його метою було повалити династію Цін і утворити республіку. Альянс брав участь у плануванні Сіньхайської революції 1911 року й заснуванні Китайської республіки 1 січня 1912. Однак Сунь Ятсен не мав військових підрозділів і тому був змушений поступитися посадою на користь тимчасового президента республіки, мілітариста Юань Шикая (1859—1916), який 12 лютого організував зречення від влади останнього імператора Китаю Пуї.

Гоміндан було засновано 25 серпня 1912 в Пекіні, зусиллями Революційного альянсу та кількох дрібних революційних партій, щоб брати участь у національних виборах. Сунь Ятсена було обрано на голову партії, а Хуан Сін 黃興 (Huang Xing, 1874—1916) став його заступником. Найвпливовішим членом партії був третій старшинством партієць, Сун Цзяожень 宋教仁 (Song Jiaoren, 1882—1913), що забезпечив масову підтримку партії з боку аристократії та купців, які симпатизували конституційній парламентській демократії. Члени Гоміндану бачили себе як стримувальну силу біля керівництва президента Юань Шикая, при цьому їхнім головним політичним супротивником стали конституційні монархісти. У грудні 1912 року Гоміндан отримав переважну більшість голосів у Національній асамблеї, Сун Цзяожень став парламентським лідером.

Президент Юань Шикай ігнорував парламент, а в 1913 році, за таємним наказом президента, Цзяоженя було вбито. У липні 1913 року члени Гоміндану під проводом Сунь Ятсена влаштували Другу революцію, що по суті була погано спланованим збройним повстанням проти Юань Шикая. Повстання було придушено, а в листопаді президент Юань Шикай оголосив партію Гоміндан поза законом. Багато членів партії були змушені шукати політичного притулку в Японії. На початку 1914 року парламент був скасований, а в грудні 1915 Юань Шикай оголосив себе імператором.

У 1914 році, перебуваючи в Японії, Сунь Ятсен заснував Китайську революційну партію, але багато хто з його старих товаришів, включаючи Хуан Сіна, Чень Цзюнміна 陳炯明 (1878—1933), Ху Ханьміня 胡漢民 (1879—1936) і Ван Цзінвея 汪精衛 (1883—1944, див. нижче), відмовилися приєднатися до нього і не підтримали його намір підняти чергове збройне повстання проти Юань Шикая. Нові члени Китайської революційної партії повинні були складати присягу на вірність самому Сунь Ятсену, і багато хто з революціонерів визнали це антидемократичною тенденцією, яка суперечила духу революції.

Південний період: співпраця з Комінтерном Редагувати

М. М. Бородін у Наньчані, 1926.

Сунь Ятсен повернувся до Китаю в 1917 році та заснував у Кантоні власний уряд, проте незабаром був вигнаний і змушений тікати до Шанхаю. 10 жовтня 1919 він відродив свою партію, але тепер назвав її «Китайський Гоміндан» 中國 國民黨 (стара організація носила ім'я просто «Гоміндан»). У 1920 році Сунь Ятсену та його партії вдалося отримати владу в Гуанчжоу. Після невдалих спроб отримати визнання за кордоном у 1923 році Гоміндан домовився про співробітництво з Радянською Росією. Починаючи з цього року у південний Китай почали приїжджати радники з СРСР, серед яких найвизначнішим був представник Комінтерну Михайло Бородін (Грузенберг, 1884—1951). Їхніми завданнями були реорганізація Гоміндану і налагодження співпраці між нею і Комуністичною партією Китаю, в результаті чого було створено Перший об'єднаний фронт двох партій.

Радянські радники допомогли націоналістам з навчанням агітаторів, а в 1923 році один із довірених людей Сунь Ятсена, Чан Кайши (майбутній лідер партії), був відправлений до Москви на військові та політичні курси. На першому партійному з'їзді в 1924 році, де також були присутні члени інших партій, в тому числі комуністи, була прийнята програма Сунь Ятсена, що ґрунтується на «трьох принципах народу» 三民主義: націоналізм 民族主義 (свобода від іноземного втручання), демократія 民權主義 та процвітання 民生主義 (народний добробут).

Після смерті Сунь Ятсена в 1925 році політичне керівництво партією переходить до представника лівого крила Ван Цзінвея та представника правого крила Ху Ханьміна. Реальна влада однак залишається в руках Чан Кайши, який, як керівник військової академії Вампу, тримав під контролем армію і, відповідно, Кантон, провінцію Гуандун, а також сусідню провінцію Гуансі. Кантонський уряд націоналістів став чітко опозиційним до влади мілітаристів, які знаходились у Пекіні. На відміну від Сунь Ятсена, Чан Кайши практично не мав друзів-європейців і не розбирався у західній культурі. Практично всі політичні, економічні та революційні ідеї Сунь Ятсена були запозичені із західних джерел, які він вивчав, перебуваючи на Гаваях і пізніше в Європі. Чан Кайши, навпаки, всіляко підкреслював своє китайське походження та зв'язок із китайською культурою. Кілька поїздок на Захід ще більше підкріпили його націоналістичні погляди. Він активно вивчав китайські класичні тексти та китайську історію. З «трьох народних принципів», проголошених Сунь Ятсеном, для нього найближчим був принцип націоналізму. Чан Кайши також схвалював ідею Сунь Ятсена щодо «політичної опіки». Ґрунтуючись на цій ідеології, він перетворив себе на диктатора Китайської республіки, спочатку у Континентальному Китаї, а пізніше на Тайвані, коли національний уряд перебрався туди.

Об'єднання Китаю, розрив із комуністами Редагувати

У 1926—1927 рр. Чан Кайши очолив Північний похід, що призвело до завершення ери мілітаристів, і об'єднав Китай під владою Гоміндана. Чан Кайши став головнокомандувачем Національно-революційної армії. За фінансової та кадрової підтримки з боку СРСР, Чан Кайши за дев'ять місяців зумів завоювати південну частину Китаю. У квітні 1927 року, після різанини червоної гвардії у Шанхаї, стався остаточний розрив між Гомінданом і комуністами. Націоналістичний уряд, який на той час перемістився в Ухань, позбавив його повноважень, але Чан Кайши не підкорився і заснував власний уряд у Нанкіні. Коли в лютому 1928 Уханьський уряд остаточно розвалився, Чан Кайши залишився єдиним чинним керівником країни. Після захоплення Пекіна силами західних союзників і передачі його під владу Гоміндану партія нарешті отримала міжнародне визнання. Відповідно столиця була перенесена з Пекіна в Нанкін — стародавню столицю імперії Мін, що стало символом остаточного відмежування від маньчжурської династії Цин. Період з 1927 по 1937 рік, коли Гоміндан керував Китаєм, отримав назву Нанкінська декада.

Спочатку Гоміндан сповідувала принципи, близькі до американського федералізму та захищала незалежність провінцій. Однак після зближення з СРСР політичні цілі змінилися. Тепер ідеалом стала централізована однопартійна держава з єдиною ідеологією. Навколо образу Сунь Ятсена був сформований справжній культ. Комуністи були витіснені з південного та центрального Китаю у рідконаселені гірські регіони. Із 86 тисяч солдатів лише 20 тисяч змогли витримати перехід в 10 тисяч км до провінції Шеньсі (див. Великий похід китайських комуністів). Тим часом сили Гоміндану, із допомогою радників з Німеччини, продовжували атакувати відступаючих комуністів. Ця політика продовжувалася аж до японського вторгнення.

Японо-китайська війна Редагувати

Чжан Сюелян (1901—2001) вважав, що японці є серйознішою загрозою, ніж комуністи. Він узяв Чан Кайши в заручники під час Сіанського інциденту в 1937 році та змусив його піти на союз з КПК заради перемоги над завойовниками.

Чжан Сюелян у 1928 році

Союз між комуністами та Гомінданом залишався лише номінальним: після нетривалого періоду співпраці обидві армії почали битися з японцями самостійно, а часом навіть нападали один на одного.

Під час правління Чан Кайши у Гоміндані почалася небачена корупція. Для вирішення політичних завдань Гоміндан вдавався до послуг кримінальних злочинців. Так у квітні 1927 за допомогою Ду Юешена, голови Зеленої банди, націоналісти організували різанину шанхайських робітників. Під час війни з Японією постійно виникали конфлікти з США, які постачали матеріальну допомогу китайським військам. Американський президент Трумен писав, що «всі ці Чани, Куни та Суни — суцільні злодії», які привласнили військове майно на 750 мільйонів доларів США.

Гоміндан не цурався тактики терору проти комуністів та широко використовував секретну поліцію для придушення опору своїх політичних супротивників.

Після поразки Японії війна між комуністами та Гомінданом відродилася з новою силою. Армія комуністів швидко зростала — в основному завдяки декільком прорахункам чинного уряду. Після демобілізації багато солдатів залишилися без діла, тому охоче приєднувалися до комуністів заради харчового пайка. Крім того, в країні панувала гіперінфляція. У спробі її приборкати уряд у серпні 1948 року заборонив приватним особам володіти золотом, сріблом і іноземною валютою. Цінності вилучалися, а натомість населення отримувало паперові «золоті сертифікати», які через 10 місяців зовсім знецінилися. Результатом стало масове невдоволення.

Війська Чан Кайши обороняли тільки великі міста, тому загони комуністів могли безперешкодно пересуватися сільською місцевістю. Вже до кінця 1949 комуністи контролювали практично весь континентальний Китай, і керівництво Гоміндану було змушене відступити на Тайвань. При цьому з материка була вивезена значна частина партійної скарбниці. На Тайвань перебралося близько 2 млн біженців, у тому числі й військових. Деякі члени партії залишилися на материку і, відмежувавшись від Гоміндану, заснували Революційний комітет Гоміндану, який досі існує як одна з восьми дрібних зареєстрованих партій Китаю.

Тайванський період Редагувати

Гоміндан контролював Тайвань у рамках авторитарної однопартійної системи до кінця 70-х, коли почалися реформи, які тривали півтора десятиліття і перетворили Тайвань на демократичне суспільство.

Під час перебування на Тайвані Гоміндан став найбагатшою політичною партією у світі. Свого часу її власність оцінювалася за різними даними від 2,6 до 10 мільярдів доларів США. Однак після 2000 р. почалася ліквідація цих активів.

Після закінчення громадянської війни деякі підконтрольні Гомінданом військові формування відступили з Сичуані та Юннані на суміжну територію Бірми, де довго контролювали частину території Золотого трикутника. Їхня більша частина була знищена або самостійно евакуювалася на Тайвань на початку 1961, коли бірманці пустили до себе НВАК для проведення операцій з зачищення території. Однак до 3000 солдатів гомінданівського війська залишалися в північному Таїланді та прикордонних районах Бірми і Лаосу (командувач так званої 3-ї Армії, генерал Лі Веньхуань, навіть вибудував собі особняк у Чіангмаї), де вони співпрацювали з ЦРУ під час війни у В'єтнамі і брали участь в опіумній війні 1967.

Під час громадянської війни деяка частина членів партії перейшли на бік комуністів, увійшовши до складу прокомуністичного «Єдиного фронту» у вигляді так званого Революційного комітету Гоміндану. Ця організація існує в КНР і понині.

Примітки Редагувати

  1. Short P. Mao: A Life — Great Britain: Hodder & Stoughton, 1999. — P. 639. — 782 p. — ISBN 978-0-340-60624-7
    d:Track:Q15732482d:Track:Q23666d:Track:Q14175176d:Track:Q1796614
  2. . Kuomintang. Архів оригіналу за 15 квітня 2020. Процитовано 13 вересня 2011. 
  3. . Kmt.org.tw. Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано 19 червня 2016. 
  4. The Editors of Encyclopædia Britannica. . Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. . Процитовано 27 квітня 2020. 
  5. Mary C. Wright (1955). From Revolution to Restoration: The Transformation of Kuomintang Ideology. Association for Asian Studies. с. 515–532. 
  6. . Washington Post. 26 грудня 2019. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 квітня 2020. 
  7. Steven J. Hood (1997). The Kuomintang and the democratization of Taiwan. "... Identifying conservative or liberal factions within the KMT is not as easy...".
  8. Jonathan Fenby (2005). . Carroll & Graf Publishers. с. 504. ISBN 978-0-7867-1484-1. Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 28 червня 2010. 
  9. Hans Kohn, Nationalism: Its Meaning and History (1955) p. 87.
  10. . International Politics and Society Journal. 13 січня 2020. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 27 квітня 2020. 
  11. . Kmt.org.tw. Архів оригіналу за 6 лютого 2013. Процитовано 20 липня 2019. 
  12. . The Australian. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 1 січня 2021. «The problems for the centre-right KMT in retaining the presidency over the centre-left DPP…» 
  13. Qi, Dongtao (11 листопада 2013). Globalization, Social Justice Issues, Political and Economic Nationalism in Taiwan: An Explanation of the Limited Resurgence of the DPP during 2008–2012. The China Quarterly 216: 1018–1044. doi:10.1017/S0305741013001124. «Furthermore, the studies also suggest that the DPP, as a centre-left party opposed to the centre-right KMT, has been the leading force in addressing Taiwan's various social justice issues.» 
  14. Shim, Jaemin (2018). Mind the Gap! Comparing Gender Politics in Japan and Taiwan. GIGA Focus | Asia (German Institute of Global and Area Studies) (5). оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019. 
  15. Fell, Dafydd (2005). Party Politics in Taiwan: Party Change and the Democratic Evolution of Taiwan, 1991–2004. Routledge. с. 98, 117. ISBN 1-134-24021-X. 
  16. Rigger, Shelley (2016). . Orbis 60 (4): 408–503. doi:10.1016/j.orbis.2016.08.005. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 27 травня 2020. «Instead of reshaping its priorities to fit the expectations of a changing society, the KMT (at least for the moment) seems to be doubling down on its self-marginalizing approach. The new party chair is Hung Hsiu-chu, the erstwhile presidential candidate whose far-right views made it necessary to replace her.» 
  17. . Архів оригіналу за 7 березня 2020. Процитовано 7 березня 2020. 
  18. Гоміндан // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  19. Гоміндан // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  20. Гоміндан // «Словники України» online / Український мовно-інформаційний фонд НАН України.
  21. Ralph Cossa (21 січня 2008). Looking behind Ma's 'three noes'. Taipei Times. оригіналу за 7 червня 2009. Процитовано 15 лютого 2010. 

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gominda n 18 19 20 kit trad 國民黨 spr 国民党 pinyin Guomin dǎng akad Gomindan bukvalno Nacionalistichna partiya persha pravlyacha politichna partiya v istoriyi Respublikanskogo Kitayu isnuye z 1912 roku Partiya vela zbrojnu borotbu z generalami Bejyanskogo ugrupovannya 1912 1928 ta piznishe z Komunistichnoyu partiyeyu Kitayu namagayuchis otrimati kerivnictvo vsiyeyu krayinoyu Borotba z ostannoyu prijnyala formu gromadyanskoyi vijni Gomindan zaznala porazki 1949 ta bula zmushena do perenesennya na Tajvan Razom iz Pershoyu narodnoyu partiyeyu sformuvala sinyu koaliciyu sho hoche ob yednannya Kitayu Odnak Gomindan buv zmushenij pom yakshiti svoyu poziciyu vistupayuchi za politichnij ta pravovij status quo suchasnogo Tajvanyu oskilki politichni realiyi roblyat ob yednannya Kitayu malojmovirnim Gomindan dotrimuyetsya politiki odnogo Kitayu v tomu sensi sho oficijno vvazhaye sho isnuye tilki odin Kitaj ale sho Respublika Kitaj a ne Kitajska Narodna Respublika ye jogo zakonnim uryadom vidpovidno do konsensusu 1992 roku v toj chas yak zelena koaliciya na choli z Demokratichnoyu progresivnoyu partiyeyu stoyit na poziciyah progoloshennya Tajvanyu yak nezalezhnoyi derzhavi pid nazvoyu Respublika Tajvan div Tajvanske pitannya Shob poslabiti napruzhenist u vidnosinah z KNR Gomindan z 2008 roku shvaliv politiku troh ni viznachenu Ma Yinczyu a same ni ob yednannyu ni nezalezhnosti j ni zastosuvannyu sili 21 Gomindan中國國民黨 Zhōngguo GuomindǎngChungkuo KuomintangKrayina Respublika KitajGolova partiyi Czyan CichenGen sekretar Li CzyanlunZasnovnik Sun Yatsen 1 i Yeung Ku wandData zasnuvannya 10 zhovtnya 1919 103 roki tomu 1919 10 10 Shtab kvartira 232 234 Sec 2 Bade Rd Chzhunshan Tajbej Respublika Kitaj10492 2 Ideologiya tri narodni principi 3 4 5 konservatizm 6 liberalnij konservatizm 7 kitajskij nacionalizm 8 9 nacional konservatizm 10 antikomunizm 11 kitajske ob yednannyaPoziciya pravocentrizm 12 13 14 Istorichna teper frakciyi pravi 15 16 Molodizhna organizaciya Kuomintang Youth LeaguedChlenstvo v mizhnarodnih organizaciyah Centristskij demokratichnij internacionalMizhnarodnij demokratichnij soyuzKilkist chleniv 345971 2020 17 Misc u Parlamenti 38 113Drukovanij organ Central Daily NewsKuomintang News NetworkOficijnij sajt http www1 kmt org tw Zmist 1 Istoriya 1 1 Pivnichnij period borotba proti Imperiyi 1 2 Pivdennij period spivpracya z Kominternom 1 3 Ob yednannya Kitayu rozriv iz komunistami 1 4 Yapono kitajska vijna 1 5 Tajvanskij period 2 Primitki 3 Div takozh 4 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPivnichnij period borotba proti Imperiyi Redaguvati Gomindan bulo utvoreno nezabarom pislya Sinhajskoyi revolyuciyi yaka poklala kraj volodaryuvannyu manchzhurskoyi dinastiyi Cin z 1644 ta cilkovito imperskomu periodu kitajskoyi istoriyi z 221 do n e nbsp Sun Yatsen 孫中山 1866 1925 Ideologom i organizatorom Gomindanu buv doktor Sun Yatsen prihilnik kitajskoyi nacionalistichnoyi ideyi yakij 1894 roku v Gonolulu na Gavayah zasnuvav Tovaristvo vidrodzhennya Kitayu 興中會 U 1905 roci Sun Yatsen priyednavsya do inshih antimonarhichnih tovaristv u Tokio shob zasnuvati Revolyucijnij alyans 同盟會 jogo metoyu bulo povaliti dinastiyu Cin i utvoriti respubliku Alyans brav uchast u planuvanni Sinhajskoyi revolyuciyi 1911 roku j zasnuvanni Kitajskoyi respubliki 1 sichnya 1912 Odnak Sun Yatsen ne mav vijskovih pidrozdiliv i tomu buv zmushenij postupitisya posadoyu na korist timchasovogo prezidenta respubliki militarista Yuan Shikaya 1859 1916 yakij 12 lyutogo organizuvav zrechennya vid vladi ostannogo imperatora Kitayu Puyi Gomindan bulo zasnovano 25 serpnya 1912 v Pekini zusillyami Revolyucijnogo alyansu ta kilkoh dribnih revolyucijnih partij shob brati uchast u nacionalnih viborah Sun Yatsena bulo obrano na golovu partiyi a Huan Sin 黃興 Huang Xing 1874 1916 stav jogo zastupnikom Najvplivovishim chlenom partiyi buv tretij starshinstvom partiyec Sun Czyaozhen 宋教仁 Song Jiaoren 1882 1913 sho zabezpechiv masovu pidtrimku partiyi z boku aristokratiyi ta kupciv yaki simpatizuvali konstitucijnij parlamentskij demokratiyi Chleni Gomindanu bachili sebe yak strimuvalnu silu bilya kerivnictva prezidenta Yuan Shikaya pri comu yihnim golovnim politichnim suprotivnikom stali konstitucijni monarhisti U grudni 1912 roku Gomindan otrimav perevazhnu bilshist golosiv u Nacionalnij asambleyi Sun Czyaozhen stav parlamentskim liderom Prezident Yuan Shikaj ignoruvav parlament a v 1913 roci za tayemnim nakazom prezidenta Czyaozhenya bulo vbito U lipni 1913 roku chleni Gomindanu pid provodom Sun Yatsena vlashtuvali Drugu revolyuciyu sho po suti bula pogano splanovanim zbrojnim povstannyam proti Yuan Shikaya Povstannya bulo pridusheno a v listopadi prezident Yuan Shikaj ogolosiv partiyu Gomindan poza zakonom Bagato chleniv partiyi buli zmusheni shukati politichnogo pritulku v Yaponiyi Na pochatku 1914 roku parlament buv skasovanij a v grudni 1915 Yuan Shikaj ogolosiv sebe imperatorom U 1914 roci perebuvayuchi v Yaponiyi Sun Yatsen zasnuvav Kitajsku revolyucijnu partiyu ale bagato hto z jogo starih tovarishiv vklyuchayuchi Huan Sina Chen Czyunmina 陳炯明 1878 1933 Hu Hanminya 胡漢民 1879 1936 i Van Czinveya 汪精衛 1883 1944 div nizhche vidmovilisya priyednatisya do nogo i ne pidtrimali jogo namir pidnyati chergove zbrojne povstannya proti Yuan Shikaya Novi chleni Kitajskoyi revolyucijnoyi partiyi povinni buli skladati prisyagu na virnist samomu Sun Yatsenu i bagato hto z revolyucioneriv viznali ce antidemokratichnoyu tendenciyeyu yaka superechila duhu revolyuciyi Pivdennij period spivpracya z Kominternom Redaguvati nbsp M M Borodin u Nanchani 1926 Sun Yatsen povernuvsya do Kitayu v 1917 roci ta zasnuvav u Kantoni vlasnij uryad prote nezabarom buv vignanij i zmushenij tikati do Shanhayu 10 zhovtnya 1919 vin vidrodiv svoyu partiyu ale teper nazvav yiyi Kitajskij Gomindan 中國 國民黨 stara organizaciya nosila im ya prosto Gomindan U 1920 roci Sun Yatsenu ta jogo partiyi vdalosya otrimati vladu v Guanchzhou Pislya nevdalih sprob otrimati viznannya za kordonom u 1923 roci Gomindan domovivsya pro spivrobitnictvo z Radyanskoyu Rosiyeyu Pochinayuchi z cogo roku u pivdennij Kitaj pochali priyizhdzhati radniki z SRSR sered yakih najviznachnishim buv predstavnik Kominternu Mihajlo Borodin Gruzenberg 1884 1951 Yihnimi zavdannyami buli reorganizaciya Gomindanu i nalagodzhennya spivpraci mizh neyu i Komunistichnoyu partiyeyu Kitayu v rezultati chogo bulo stvoreno Pershij ob yednanij front dvoh partij Radyanski radniki dopomogli nacionalistam z navchannyam agitatoriv a v 1923 roci odin iz dovirenih lyudej Sun Yatsena Chan Kajshi majbutnij lider partiyi buv vidpravlenij do Moskvi na vijskovi ta politichni kursi Na pershomu partijnomu z yizdi v 1924 roci de takozh buli prisutni chleni inshih partij v tomu chisli komunisti bula prijnyata programa Sun Yatsena sho gruntuyetsya na troh principah narodu 三民主義 nacionalizm 民族主義 svoboda vid inozemnogo vtruchannya demokratiya 民權主義 ta procvitannya 民生主義 narodnij dobrobut Pislya smerti Sun Yatsena v 1925 roci politichne kerivnictvo partiyeyu perehodit do predstavnika livogo krila Van Czinveya ta predstavnika pravogo krila Hu Hanmina Realna vlada odnak zalishayetsya v rukah Chan Kajshi yakij yak kerivnik vijskovoyi akademiyi Vampu trimav pid kontrolem armiyu i vidpovidno Kanton provinciyu Guandun a takozh susidnyu provinciyu Guansi Kantonskij uryad nacionalistiv stav chitko opozicijnim do vladi militaristiv yaki znahodilis u Pekini Na vidminu vid Sun Yatsena Chan Kajshi praktichno ne mav druziv yevropejciv i ne rozbiravsya u zahidnij kulturi Praktichno vsi politichni ekonomichni ta revolyucijni ideyi Sun Yatsena buli zapozicheni iz zahidnih dzherel yaki vin vivchav perebuvayuchi na Gavayah i piznishe v Yevropi Chan Kajshi navpaki vsilyako pidkreslyuvav svoye kitajske pohodzhennya ta zv yazok iz kitajskoyu kulturoyu Kilka poyizdok na Zahid she bilshe pidkripili jogo nacionalistichni poglyadi Vin aktivno vivchav kitajski klasichni teksti ta kitajsku istoriyu Z troh narodnih principiv progoloshenih Sun Yatsenom dlya nogo najblizhchim buv princip nacionalizmu Chan Kajshi takozh shvalyuvav ideyu Sun Yatsena shodo politichnoyi opiki Gruntuyuchis na cij ideologiyi vin peretvoriv sebe na diktatora Kitajskoyi respubliki spochatku u Kontinentalnomu Kitayi a piznishe na Tajvani koli nacionalnij uryad perebravsya tudi Ob yednannya Kitayu rozriv iz komunistami Redaguvati U 1926 1927 rr Chan Kajshi ocholiv Pivnichnij pohid sho prizvelo do zavershennya eri militaristiv i ob yednav Kitaj pid vladoyu Gomindana Chan Kajshi stav golovnokomanduvachem Nacionalno revolyucijnoyi armiyi Za finansovoyi ta kadrovoyi pidtrimki z boku SRSR Chan Kajshi za dev yat misyaciv zumiv zavoyuvati pivdennu chastinu Kitayu U kvitni 1927 roku pislya rizanini chervonoyi gvardiyi u Shanhayi stavsya ostatochnij rozriv mizh Gomindanom i komunistami Nacionalistichnij uryad yakij na toj chas peremistivsya v Uhan pozbaviv jogo povnovazhen ale Chan Kajshi ne pidkorivsya i zasnuvav vlasnij uryad u Nankini Koli v lyutomu 1928 Uhanskij uryad ostatochno rozvalivsya Chan Kajshi zalishivsya yedinim chinnim kerivnikom krayini Pislya zahoplennya Pekina silami zahidnih soyuznikiv i peredachi jogo pid vladu Gomindanu partiya nareshti otrimala mizhnarodne viznannya Vidpovidno stolicya bula perenesena z Pekina v Nankin starodavnyu stolicyu imperiyi Min sho stalo simvolom ostatochnogo vidmezhuvannya vid manchzhurskoyi dinastiyi Cin Period z 1927 po 1937 rik koli Gomindan keruvav Kitayem otrimav nazvu Nankinska dekada Spochatku Gomindan spoviduvala principi blizki do amerikanskogo federalizmu ta zahishala nezalezhnist provincij Odnak pislya zblizhennya z SRSR politichni cili zminilisya Teper idealom stala centralizovana odnopartijna derzhava z yedinoyu ideologiyeyu Navkolo obrazu Sun Yatsena buv sformovanij spravzhnij kult Komunisti buli vitisneni z pivdennogo ta centralnogo Kitayu u ridkonaseleni girski regioni Iz 86 tisyach soldativ lishe 20 tisyach zmogli vitrimati perehid v 10 tisyach km do provinciyi Shensi div Velikij pohid kitajskih komunistiv Tim chasom sili Gomindanu iz dopomogoyu radnikiv z Nimechchini prodovzhuvali atakuvati vidstupayuchih komunistiv Cya politika prodovzhuvalasya azh do yaponskogo vtorgnennya Yapono kitajska vijna Redaguvati Chzhan Syuelyan 1901 2001 vvazhav sho yaponci ye serjoznishoyu zagrozoyu nizh komunisti Vin uzyav Chan Kajshi v zaruchniki pid chas Sianskogo incidentu v 1937 roci ta zmusiv jogo piti na soyuz z KPK zaradi peremogi nad zavojovnikami nbsp Chzhan Syuelyan u 1928 rociSoyuz mizh komunistami ta Gomindanom zalishavsya lishe nominalnim pislya netrivalogo periodu spivpraci obidvi armiyi pochali bitisya z yaponcyami samostijno a chasom navit napadali odin na odnogo Pid chas pravlinnya Chan Kajshi u Gomindani pochalasya nebachena korupciya Dlya virishennya politichnih zavdan Gomindan vdavavsya do poslug kriminalnih zlochinciv Tak u kvitni 1927 za dopomogoyu Du Yueshena golovi Zelenoyi bandi nacionalisti organizuvali rizaninu shanhajskih robitnikiv Pid chas vijni z Yaponiyeyu postijno vinikali konflikti z SShA yaki postachali materialnu dopomogu kitajskim vijskam Amerikanskij prezident Trumen pisav sho vsi ci Chani Kuni ta Suni sucilni zlodiyi yaki privlasnili vijskove majno na 750 miljoniv dolariv SShA Gomindan ne curavsya taktiki teroru proti komunistiv ta shiroko vikoristovuvav sekretnu policiyu dlya pridushennya oporu svoyih politichnih suprotivnikiv Pislya porazki Yaponiyi vijna mizh komunistami ta Gomindanom vidrodilasya z novoyu siloyu Armiya komunistiv shvidko zrostala v osnovnomu zavdyaki dekilkom prorahunkam chinnogo uryadu Pislya demobilizaciyi bagato soldativ zalishilisya bez dila tomu ohoche priyednuvalisya do komunistiv zaradi harchovogo pajka Krim togo v krayini panuvala giperinflyaciya U sprobi yiyi priborkati uryad u serpni 1948 roku zaboroniv privatnim osobam voloditi zolotom sriblom i inozemnoyu valyutoyu Cinnosti viluchalisya a natomist naselennya otrimuvalo paperovi zoloti sertifikati yaki cherez 10 misyaciv zovsim znecinilisya Rezultatom stalo masove nevdovolennya Vijska Chan Kajshi oboronyali tilki veliki mista tomu zagoni komunistiv mogli bezpereshkodno peresuvatisya silskoyu miscevistyu Vzhe do kincya 1949 komunisti kontrolyuvali praktichno ves kontinentalnij Kitaj i kerivnictvo Gomindanu bulo zmushene vidstupiti na Tajvan Pri comu z materika bula vivezena znachna chastina partijnoyi skarbnici Na Tajvan perebralosya blizko 2 mln bizhenciv u tomu chisli j vijskovih Deyaki chleni partiyi zalishilisya na materiku i vidmezhuvavshis vid Gomindanu zasnuvali Revolyucijnij komitet Gomindanu yakij dosi isnuye yak odna z vosmi dribnih zareyestrovanih partij Kitayu Tajvanskij period Redaguvati Gomindan kontrolyuvav Tajvan u ramkah avtoritarnoyi odnopartijnoyi sistemi do kincya 70 h koli pochalisya reformi yaki trivali pivtora desyatilittya i peretvorili Tajvan na demokratichne suspilstvo Pid chas perebuvannya na Tajvani Gomindan stav najbagatshoyu politichnoyu partiyeyu u sviti Svogo chasu yiyi vlasnist ocinyuvalasya za riznimi danimi vid 2 6 do 10 milyardiv dolariv SShA Odnak pislya 2000 r pochalasya likvidaciya cih aktiviv Pislya zakinchennya gromadyanskoyi vijni deyaki pidkontrolni Gomindanom vijskovi formuvannya vidstupili z Sichuani ta Yunnani na sumizhnu teritoriyu Birmi de dovgo kontrolyuvali chastinu teritoriyi Zolotogo trikutnika Yihnya bilsha chastina bula znishena abo samostijno evakuyuvalasya na Tajvan na pochatku 1961 koli birmanci pustili do sebe NVAK dlya provedennya operacij z zachishennya teritoriyi Odnak do 3000 soldativ gomindanivskogo vijska zalishalisya v pivnichnomu Tayilandi ta prikordonnih rajonah Birmi i Laosu komanduvach tak zvanoyi 3 yi Armiyi general Li Venhuan navit vibuduvav sobi osobnyak u Chiangmayi de voni spivpracyuvali z CRU pid chas vijni u V yetnami i brali uchast v opiumnij vijni 1967 Pid chas gromadyanskoyi vijni deyaka chastina chleniv partiyi perejshli na bik komunistiv uvijshovshi do skladu prokomunistichnogo Yedinogo frontu u viglyadi tak zvanogo Revolyucijnogo komitetu Gomindanu Cya organizaciya isnuye v KNR i ponini Primitki Redaguvati Short P Mao A Life Great Britain Hodder amp Stoughton 1999 P 639 782 p ISBN 978 0 340 60624 7 d Track Q15732482d Track Q23666d Track Q14175176d Track Q1796614 Kuomintang Official Website Kuomintang Arhiv originalu za 15 kvitnya 2020 Procitovano 13 veresnya 2011 政策綱領 Kmt org tw Arhiv originalu za 13 travnya 2019 Procitovano 19 chervnya 2016 The Editors of Encyclopaedia Britannica Three Principles of the People Encyclopaedia Britannica Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2016 https web archive org web 20161026163157 https www britannica com event Three Principles of the People Procitovano 27 kvitnya 2020 Mary C Wright 1955 From Revolution to Restoration The Transformation of Kuomintang Ideology Association for Asian Studies s 515 532 Taiwan s born independent millennials are becoming Xi Jinping s lost generation Washington Post 26 grudnya 2019 Arhiv originalu za 27 bereznya 2020 Procitovano 27 kvitnya 2020 Steven J Hood 1997 The Kuomintang and the democratization of Taiwan Identifying conservative or liberal factions within the KMT is not as easy Jonathan Fenby 2005 Chiang Kai Shek China s Generalissimo and the Nation He Lost Carroll amp Graf Publishers s 504 ISBN 978 0 7867 1484 1 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2017 Procitovano 28 chervnya 2010 Hans Kohn Nationalism Its Meaning and History 1955 p 87 Tsai wants to continue her balancing act International Politics and Society Journal 13 sichnya 2020 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2020 Procitovano 27 kvitnya 2020 Party Charter Kmt org tw Arhiv originalu za 6 lyutogo 2013 Procitovano 20 lipnya 2019 New face for KMT in Taiwan The Australian Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 1 sichnya 2021 The problems for the centre right KMT in retaining the presidency over the centre left DPP Qi Dongtao 11 listopada 2013 Globalization Social Justice Issues Political and Economic Nationalism in Taiwan An Explanation of the Limited Resurgence of the DPP during 2008 2012 The China Quarterly 216 1018 1044 doi 10 1017 S0305741013001124 Furthermore the studies also suggest that the DPP as a centre left party opposed to the centre right KMT has been the leading force in addressing Taiwan s various social justice issues Shim Jaemin 2018 Mind the Gap Comparing Gender Politics in Japan and Taiwan GIGA Focus Asia German Institute of Global and Area Studies 5 Arhiv originalu za 26 grudnya 2019 Procitovano 26 grudnya 2019 Fell Dafydd 2005 Party Politics in Taiwan Party Change and the Democratic Evolution of Taiwan 1991 2004 Routledge s 98 117 ISBN 1 134 24021 X Rigger Shelley 2016 Kuomintang Agonistes Party Politics in the Wake of Taiwan s 2016 Elections Orbis 60 4 408 503 doi 10 1016 j orbis 2016 08 005 Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 27 travnya 2020 Instead of reshaping its priorities to fit the expectations of a changing society the KMT at least for the moment seems to be doubling down on its self marginalizing approach The new party chair is Hung Hsiu chu the erstwhile presidential candidate whose far right views made it necessary to replace her 江啟臣壓倒性勝出 成最年輕國民黨主席 中央社CNA Arhiv originalu za 7 bereznya 2020 Procitovano 7 bereznya 2020 Gomindan Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Gomindan Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Gomindan Slovniki Ukrayini online Ukrayinskij movno informacijnij fond NAN Ukrayini Ralph Cossa 21 sichnya 2008 Looking behind Ma s three noes Taipei Times Arhiv originalu za 7 chervnya 2009 Procitovano 15 lyutogo 2010 Div takozh RedaguvatiByuro nacionalnoyi bezpeki Respubliki KitajPosilannya RedaguvatiOficijnij sajt Arhivovano 29 serpnya 2019 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gomindan amp oldid 40349255