www.wikidata.uk-ua.nina.az

Піньїнь Піньї нь кит 拼音 пін pīnyīn повна офіційна назва Ханьюй піньїнь кит 汉语拼音 пін Hànyǔ pīnyīn Запис звуків китайської

Піньїнь

Піньї́нь (кит. 拼音, пін. pīnyīn), повна офіційна назва Ханьюй піньїнь (кит. 汉语拼音, пін. Hànyǔ pīnyīn, «Запис звуків китайської мови») — найпоширеніший стандарт латинізування китайської мови (мандаринського діалекту), тобто позначення звуків китайської за допомогою латинської абетки. Піньїнь був розроблений наприкінці 50-х років XX століття, офіційно прийнятий на континентальній частині Китаю в 1979 році і прийнятий як міжнародний стандарт у 1991 році. Піньїнь також використовують для введення ієрогліфів на комп'ютері та для пошуку слів у словнику. Альтернативна назва — «китайський фонетичний алфавіт» (КФА).

Історія

Поодинокі випадки латинізації китайських слів почалися ще до Ренесансу, коли Марко Поло та інші європейці вступили в контакт з китайською культурою. Систематична ж латинізація китайської мови почалася в XVII столітті священнослужителями Маттео Річчі, Ніколасом Тріголєм та іншими, які прибули до Китаю вивчати мову й проповідувати християнство. Пізніше до латинізації приєдналися інші європейці. В 1867 році Томас Л. Вейд, секретар з китайської мови у британському посольстві в Китаї, видав книгу «Самовчитель китайської» (кит. 语言自迩集, пін. Yǔyán zì ěr jí), для якого він адаптував систему латинізації священнослужителя Р. Морісона. Через 45 років Х. Л. Джайлз видав китайсько-англійський словник, де він використав ту ж саму систему з деякими змінами.

Розуміючи, що традиційна система письма китайської мови заважає загальній освіті в країні, численні китайські інтелектуали започаткували рух за латинізацію китайської мови. Такі вчені, як Лу Сінь (鲁迅), Ху Ши (胡适), Лі Цзіньсі (黎锦熙), Лінь Ютан (林语堂), Чжао Юаньжень (赵元任), Цянь Сюаньтон (钱玄同) були палкими прихильниками цього руху. Починаючи з 1897 року було запропоновано багато систем, а в 1928 міністерство освіти націоналістичного уряду прийняло «мандарино-латинську систему» кит. 国语罗马字, пін. Guóyǔ luómǎ zì, запропоновану видатним лінгвістом Чжао Юаньженєм. У цій системі немає діакритичних знаків тонів, натомість склади з різними тонами мають різне літерне написання. Система стала дуже популярною серед тих, хто займався китайською мовою в США, але вона не розповсюдилася в Китаї.

У той самий час багато комуністів-революціонерів також підтримували ідею латинізації. В 1931 році на конференції китайських громадян на радянському Далекому Сході була прийнята система латинизації Цюй Цюбая (кит. 瞿秋白的拉丁化新文字, пін. Qú Qiūbái de lādīnghuà xīnwénzì). У ній ніяк не відображалися тони́, тому вона була набагато простішою за попередню. За цією системою навчалися робітники на радянському Далекому Сході та в Янані, оплоті китайської комуністичної революції. За кілька років радянський уряд створив комітет з вивчення питання латинізації китайської мови, і в 1958 була запропонована нова «схема запису звуків китайської мови» (кит. 汉语拼音方案, пін. Hànyǔ pīnyīn fāng'àn). Багато років ханью піньїнь фан'ань використовувалась у початковому навчанні та у словниках, а система Вейлд-Джайлза — в англомовних публікаціях до 1979, коли Міжнародна організація зі стандартизації ухвалила рішення зробити піньїнь міжнародним стандартом латинізації китайської.

Позначення тонів

Кожен склад китайської мови може читатися одним з чотирьох тонів, що відрізняються інтонацією, або ж нейтральним, так званим легким тоном. В піньїні позначки тонів ставляться над головною голосною складу.

  1. Перший тон позначається макроном (ˉ) над голосною:
  2. Другий тон позначається акутом, тобто знаком, який використовується в українській для позначення наголосу:
  3. Третій тон позначається бревісом (гачеком, v-подібною позначкою над літерою):
  4. Четвертий тон позначається в письмі гравісом (знаком зворотного наголосу) (`):
  5. П'ятий, нейтральний тон не позначається в письмі:

Інколи тони ще позначається цифрами 1-4, що йдуть після власне складу, наприклад: ma3=mǎ

Легкий тон в цьому разі позначається цифрою 5 або 0.

Правила орфографії

Написання складів разом і окремо

1. Звичайно кожне слово китайської мови пишеться окремо. Слово може складатися з одного складу або з декількох складів, що позначають єдине поняття:

péngyǒu (朋友) — друг

túshūguǎn (图书馆) — бібліотека

Zhào Yuánrèn (趙元任) — Чжао Юаньжень, китайський мовознавець

Ānnà (安娜) — Анна (Ганна), ім'я

2. Разом пишуться географічні назви та похідні від них слова, які складаються з декількох ієрогліфів; але треба відокремлювати їх від назви провінції, округу тощо та від топографічних показників, наприклад, 市 (shì, місто), 省 (shěng, провінція), 江 (jiāng, річка):

广州 Guǎng-zhōu — Гуанчжоу (Ґуанг-джоу)

美国人 měiguórén — американець

看了 kànle — читав

看过了 kàngguòle — прочитав

火车 到了 Huǒchē dàole. Потяг прийшов.

Дієслово і додаток пишуться разом, якщо вони є одним словом:

吃饭 — chīfàn — їсти

睡觉 — shuìjiào — спати

看书 — kànshū — вчитися

我们 wǒmen — ми

他们 tāmen — вони

我们的 wǒmen-de — wǒ-men

zhè (ge) rén — ця людина

zhèxiē — ці

zhège — цей

十五 shíwǔ — п'ятнадцять

两个人 liǎng ge rén — дві людини

13. Bǎi (сто), qiān (тисяча), wàn (десять тисяч), yì (сто мільйонів) у складі числівників пишуться разом з попередньою частиною числівника, але окремо від наступної: jiǔyì líng qīwàn èrqiān sānbǎi wǔshí liù — дев'ятсот мільйонів сімдесят дві тисячі триста п'ятдесят шість.

dìshísān — тринадцятий

māma de shū — мамина книга

Tā zài ma? — Він тут?

Вживання великої літери

1. Велика літера вживається на початку речення:

Míngtian nǐ qù ma? — Завтра ти йдеш?

2. Велика літера вживається на початку власних імен і назв: Běijīng — Пекін

3. Велика літера вживається на початку географічних назв: Huánghé — Хуанхе

Вживання апострофа

Якщо склад, що починається з а-, о-, е- стоїть після іншого складу, то між ними вживається апостроф:

皮袄 pi'ao — порівн. 票 piao

Рудиментарні правила прочитання

Піньїнь використовується для запису китайських прізвищ у англомовних текстах та текстах іншими європейськими мовами. Здебільшого ним передаються імена спортсменів і політиків. Тому журналістам, тележурналістам, а особливо спортивним коментаторам слід знати хоча б рудименти прочитання піньїня.

  • Наприкінці слова «ng» — тверде «н», «n» — м'яке «нь». Наприклад: Pang Wei — Пан Вей, An Qi — Ань Ці.
  • «x» читається, як м'яке «с» (з присвистом), а не як «кс». Наприклад, Deng Xiaoping — Ден Сяопін.
  • «ui» читається, як «вей» (уей). Передається українською як «уей» (іноді «ой») у складі «hui». Наприклад: Huang Huidan — Хуан Хуейдань, Liao Hui — Ляо Хой. В інших складах передається українською як «уй».
  • «u» наприкінці відкритого складу після j, q, x, y та ü після l, n передається «юй». Наприклад: Xu Xin — Сюй Сінь.
  • «c» — «ц». Наприклад: Cai Li — Цай Лі.
  • «q» — середнє між м'яким «ч» і м'яким «ц» (на письмі — ц). Наприклад: Wei Qiuyue — Вей Цююе.
  • «ch» — «ч». Наприклад: Xu Chen — Сюй Чень.
  • «z» — «дз» (один звук; на письмі стандартно передається як цз). Наприклад: Jin Ziwei — Цзінь Цзивей.
  • «zh» — «дж» (один звук; на письмі чж). Наприклад: Zhang Enhua — Чжан Еньхуа.
  • «g» — «ґ» (на початку складу; наприкінці не вимовляється, є ознакою твердості попереднього приголосного). Наприклад, Gao Ling — Ґао Лін.
  • «j» — м'яке «цз» (близьке до «z», але відображає м'яку вимову). Наприклад: Zhao Junzhe — Чжао Цзюньчже,
  • «yi» на початку слова чи складу читається «ї». Наприклад: Yi Long — Ї Лун.
  • «o» перед «ng» передається як «у»; «uo» передається як «о». Наприклад: Gong Zhichao — Гун Чжичао, Kong Fanyu — Кун Фанью, Guo Wenjun — Го Веньцзюнь або Xi Luozhuoma — Сі Лочжома (тибетське китаїзоване ім'я).
  • «r» на початку складу передається літерою «ж». Наприклад: Li Xuerui — Лі Сюежуй, Zhang Rongrui — Чжан Жунжуй.
  • «w» на початку складу перед «u» на письмі не передається. Наприклад: Wu Minxia — У Мінься.
  • «lü» передається, як «люй» («lüe» — «люе»). Наприклад: Lü Xiaojun — Люй Сяоцзюнь.

Для передачі піньїня українською мовою використовується переважно академічна система транскрибування на основі системи Палладія. У 2019 році було також запропоновано альтернативну нову систему — Кірносової—Цісар.[джерело?]

Порівняльна таблиця

Про відповідні норми української мови див. тут (NB джерела на сторінці обговорення)

Голосні a, e, o, i
МФА ɑ ɔ ɤ ɛ aɪ eɪ̯ ɑʊ̯ ɤʊ̯ an ən ɑŋ ɤŋ ɑɻ ʊŋ i i̯ɛ i̯ɤʊ̯ i̯ɛn in iŋ
Піньїнь a o e e ai ei ao ou an en ang eng er ong yi ye you yan yin ying
Тун'юн-піньїнь[en] a o e e ai ei ao ou an en ang eng er ong yi ye you yan yin ying
Вейд-Джайлз a o o/ê eh ai ei ao ou an ên ang êng êrh ung i yeh yu yen yin ying
Чжуїнь ㄚ ㄛ ㄜ ㄝ ㄞ ㄟ ㄠ ㄡ ㄢ ㄣ ㄤ ㄥ ㄦ ㄨㄥ ㄧ ㄧㄝ ㄧㄡ ㄧㄢ ㄧㄣ ㄧㄥ
Приклад 阿 哦 俄 艾 黑 凹 偶 安 恩 昂 冷 二 中 一 也 又 言 音 英
Голосні u, y
МФА u u̯ɔ u̯eɪ̯ u̯aɪ̯ u̯an u̯ən u̯ʊn u̯ɤŋ u̯ʊŋ y y̯œ y̯ɛn yn i̯ʊŋ
Піньїнь wu wo wei wai wan wen weng yu yue yuan yun yong
Тун'юн-піньїнь[en] wu wo wei wai wan wun wong yu yue yuan yun yong
Вейд-Джайлз wu wo wei wai wan wên wêng yü yüeh yüan yün yung
Чжуїнь ㄨ ㄨㄛ ㄨㄟ ㄨㄞ ㄨㄢ ㄨㄣ ㄨㄥ ㄩ ㄩㄝ ㄩㄢ ㄩㄣ ㄩㄥ
Приклад 五 我 位 外 完 文 翁 玉 月 元 云 用


Нешиплячі приголосні
МФА p pʰ m fɤŋ fʊŋ ti̯ou̯ tu̯ei̯ tʰ ny ly kɤɻ kʰ xɤ
Піньїнь b p m feng diu dui t nü lü ger k he
Тун'юн-піньїнь[en] b p m fong diou duei t nyu lyu ger k he
Вейд-Джайлз p p' m fêng tiu tui t' nü lü kêrh k' ho
Чжуїнь ㄅ ㄆ ㄇ ㄈㄥ ㄉㄧㄡ ㄉㄨㄟ ㄊ ㄋㄩ ㄌㄩ ㄍㄜㄦ ㄎ ㄏㄜ
Приклад 玻 婆 末 封 丟 兌 特 女 旅 歌儿 可 何
Шиплячі приголосні
МФА tɕi̯ɛn tɕi̯ʊŋ tɕʰin ɕy̯ɛn ʈʂɤ ʈʂɨ ʈʂʰɤ ʈʂʰɨ ʂɤ ʂɨ ʐɤ ʐɨ tsɤ tsu̯ɔ tsɨ tsʰɤ tsʰɨ sɤ sɨ
Піньїнь jian jiong qin xuan zhe zhi che chi she shi re ri ze zuo zi ce ci se si
Тун'юн-піньїнь[en] jian jyong cin syuan jhe jhih che chih she shih re rih ze zuo zih ce cih se sih
Вейд-Джайлз chien chiung ch'in hsüan chê chih ch'ê ch'ih shê shih jê jih tsê tso tzŭ ts'ê tz'ŭ sê szŭ
Чжуїнь ㄐㄧㄢ ㄐㄩㄥ ㄑㄧㄣ ㄒㄩㄢ ㄓㄜ ㄓ ㄔㄜ ㄔ ㄕㄜ ㄕ ㄖㄜ ㄖ ㄗㄜ ㄗㄨㄛ ㄗ ㄘㄜ ㄘ ㄙㄜ ㄙ
Приклад 件 窘 秦 宣 哲 之 扯 赤 社 是 惹 日 仄 左 字 策 次 色 斯
Тони
МФА ma˥˥ ma˧˥ ma˨˩˦ ma˥˩ ma
Піньїнь mā má mǎ mà ma
Тун'юн-піньїнь[en] ma má mǎ mà må
Вейд-Джайлз ma1 ma2 ma3 ma4 ma0
Чжуїнь ㄇㄚ ㄇㄚˊ ㄇㄚˇ ㄇㄚˋ ㄇㄚ・
Приклад 媽 麻 馬 罵 嗎

Див. також

Посилання

Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pinyi n kit 拼音 pin pinyin povna oficijna nazva Hanyuj pinyin kit 汉语拼音 pin Hanyǔ pinyin Zapis zvukiv kitajskoyi movi najposhirenishij standart latinizuvannya kitajskoyi movi mandarinskogo dialektu tobto poznachennya zvukiv kitajskoyi za dopomogoyu latinskoyi abetki Pinyin buv rozroblenij naprikinci 50 h rokiv XX stolittya oficijno prijnyatij na kontinentalnij chastini Kitayu v 1979 roci i prijnyatij yak mizhnarodnij standart u 1991 roci Pinyin takozh vikoristovuyut dlya vvedennya iyeroglifiv na komp yuteri ta dlya poshuku sliv u slovniku Alternativna nazva kitajskij fonetichnij alfavit KFA Zmist 1 Istoriya 2 Poznachennya toniv 3 Pravila orfografiyi 4 Rudimentarni pravila prochitannya 5 Porivnyalna tablicya 6 Div takozh 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPoodinoki vipadki latinizaciyi kitajskih sliv pochalisya she do Renesansu koli Marko Polo ta inshi yevropejci vstupili v kontakt z kitajskoyu kulturoyu Sistematichna zh latinizaciya kitajskoyi movi pochalasya v XVII stolitti svyashennosluzhitelyami Matteo Richchi Nikolasom Trigolyem ta inshimi yaki pribuli do Kitayu vivchati movu j propoviduvati hristiyanstvo Piznishe do latinizaciyi priyednalisya inshi yevropejci V 1867 roci Tomas L Vejd sekretar z kitajskoyi movi u britanskomu posolstvi v Kitayi vidav knigu Samovchitel kitajskoyi kit 语言自迩集 pin Yǔyan zi er ji dlya yakogo vin adaptuvav sistemu latinizaciyi svyashennosluzhitelya R Morisona Cherez 45 rokiv H L Dzhajlz vidav kitajsko anglijskij slovnik de vin vikoristav tu zh samu sistemu z deyakimi zminami Rozumiyuchi sho tradicijna sistema pisma kitajskoyi movi zavazhaye zagalnij osviti v krayini chislenni kitajski intelektuali zapochatkuvali ruh za latinizaciyu kitajskoyi movi Taki vcheni yak Lu Sin 鲁迅 Hu Shi 胡适 Li Czinsi 黎锦熙 Lin Yutan 林语堂 Chzhao Yuanzhen 赵元任 Cyan Syuanton 钱玄同 buli palkimi prihilnikami cogo ruhu Pochinayuchi z 1897 roku bulo zaproponovano bagato sistem a v 1928 ministerstvo osviti nacionalistichnogo uryadu prijnyalo mandarino latinsku sistemu kit 国语罗马字 pin Guoyǔ luomǎ zi zaproponovanu vidatnim lingvistom Chzhao Yuanzhenyem U cij sistemi nemaye diakritichnih znakiv toniv natomist skladi z riznimi tonami mayut rizne literne napisannya Sistema stala duzhe populyarnoyu sered tih hto zajmavsya kitajskoyu movoyu v SShA ale vona ne rozpovsyudilasya v Kitayi U toj samij chas bagato komunistiv revolyucioneriv takozh pidtrimuvali ideyu latinizaciyi V 1931 roci na konferenciyi kitajskih gromadyan na radyanskomu Dalekomu Shodi bula prijnyata sistema latinizaciyi Cyuj Cyubaya kit 瞿秋白的拉丁化新文字 pin Qu Qiubai de ladinghua xinwenzi U nij niyak ne vidobrazhalisya toni tomu vona bula nabagato prostishoyu za poperednyu Za ciyeyu sistemoyu navchalisya robitniki na radyanskomu Dalekomu Shodi ta v Yanani oploti kitajskoyi komunistichnoyi revolyuciyi Za kilka rokiv radyanskij uryad stvoriv komitet z vivchennya pitannya latinizaciyi kitajskoyi movi i v 1958 bula zaproponovana nova shema zapisu zvukiv kitajskoyi movi kit 汉语拼音方案 pin Hanyǔ pinyin fang an Bagato rokiv hanyu pinyin fan an vikoristovuvalas u pochatkovomu navchanni ta u slovnikah a sistema Vejld Dzhajlza v anglomovnih publikaciyah do 1979 koli Mizhnarodna organizaciya zi standartizaciyi uhvalila rishennya zrobiti pinyin mizhnarodnim standartom latinizaciyi kitajskoyi Poznachennya toniv RedaguvatiKozhen sklad kitajskoyi movi mozhe chitatisya odnim z chotiroh toniv sho vidriznyayutsya intonaciyeyu abo zh nejtralnim tak zvanim legkim tonom V pinyini poznachki toniv stavlyatsya nad golovnoyu golosnoyu skladu Pershij ton poznachayetsya makronom ˉ nad golosnoyu Aa Ee ii Ōō uu Ǖǖ Drugij ton poznachayetsya akutom tobto znakom yakij vikoristovuyetsya v ukrayinskij dlya poznachennya nagolosu Aa Ee Ii oo Uu Ǘǘ Tretij ton poznachayetsya brevisom gachekom v podibnoyu poznachkoyu nad literoyu Ǎǎ Ee Ǐǐ Ǒǒ Ǔǔ Ǚǚ Chetvertij ton poznachayetsya v pismi gravisom znakom zvorotnogo nagolosu Aa Ee Ii Oo Uu Ǜǜ P yatij nejtralnij ton ne poznachayetsya v pismi Aa Ee Ii Oo Uu UuInkoli toni she poznachayetsya ciframi 1 4 sho jdut pislya vlasne skladu napriklad ma3 mǎLegkij ton v comu razi poznachayetsya cifroyu 5 abo 0 Pravila orfografiyi RedaguvatiNapisannya skladiv razom i okremo1 Zvichajno kozhne slovo kitajskoyi movi pishetsya okremo Slovo mozhe skladatisya z odnogo skladu abo z dekilkoh skladiv sho poznachayut yedine ponyattya pengyǒu 朋友 drugtushuguǎn 图书馆 bibliotekaZhao Yuanren 趙元任 Chzhao Yuanzhen kitajskij movoznavecAnna 安娜 Anna Ganna im ya2 Razom pishutsya geografichni nazvi ta pohidni vid nih slova yaki skladayutsya z dekilkoh iyeroglifiv ale treba vidokremlyuvati yih vid nazvi provinciyi okrugu tosho ta vid topografichnih pokaznikiv napriklad 市 shi misto 省 sheng provinciya 江 jiang richka 广州 Guǎng zhōu Guanchzhou Guang dzhou 美国人 meiguoren amerikanec看了 kanle chitav看过了 kangguole prochitav火车 到了 Huǒche daole Potyag prijshov Diyeslovo i dodatok pishutsya razom yaksho voni ye odnim slovom 吃饭 chifan yisti睡觉 shuijiao spati看书 kanshu vchitisya我们 wǒmen mi他们 tamen voni我们的 wǒmen de wǒ menzhe ge ren cya lyudinazhexie cizhege cej十五 shiwǔ p yatnadcyat两个人 liǎng ge ren dvi lyudini13 Bǎi sto qian tisyacha wan desyat tisyach yi sto miljoniv u skladi chislivnikiv pishutsya razom z poperednoyu chastinoyu chislivnika ale okremo vid nastupnoyi jiǔyi ling qiwan erqian sanbǎi wǔshi liu dev yatsot miljoniv simdesyat dvi tisyachi trista p yatdesyat shist dishisan trinadcyatijmama de shu mamina knigaTa zai ma Vin tut Vzhivannya velikoyi literi1 Velika litera vzhivayetsya na pochatku rechennya Mingtian nǐ qu ma Zavtra ti jdesh 2 Velika litera vzhivayetsya na pochatku vlasnih imen i nazv Beijing Pekin3 Velika litera vzhivayetsya na pochatku geografichnih nazv Huanghe HuanheVzhivannya apostrofaYaksho sklad sho pochinayetsya z a o e stoyit pislya inshogo skladu to mizh nimi vzhivayetsya apostrof 皮袄 pi ao porivn 票 piaoRudimentarni pravila prochitannya RedaguvatiPinyin vikoristovuyetsya dlya zapisu kitajskih prizvish u anglomovnih tekstah ta tekstah inshimi yevropejskimi movami Zdebilshogo nim peredayutsya imena sportsmeniv i politikiv Tomu zhurnalistam telezhurnalistam a osoblivo sportivnim komentatoram slid znati hocha b rudimenti prochitannya pinyinya Naprikinci slova ng tverde n n m yake n Napriklad Pang Wei Pan Vej An Qi An Ci x chitayetsya yak m yake s z prisvistom a ne yak ks Napriklad Deng Xiaoping Den Syaopin ui chitayetsya yak vej uej Peredayetsya ukrayinskoyu yak uej inodi oj u skladi hui Napriklad Huang Huidan Huan Huejdan Liao Hui Lyao Hoj V inshih skladah peredayetsya ukrayinskoyu yak uj u naprikinci vidkritogo skladu pislya j q x y ta u pislya l n peredayetsya yuj Napriklad Xu Xin Syuj Sin c c Napriklad Cai Li Caj Li q serednye mizh m yakim ch i m yakim c na pismi c Napriklad Wei Qiuyue Vej Cyuyue ch ch Napriklad Xu Chen Syuj Chen z dz odin zvuk na pismi standartno peredayetsya yak cz Napriklad Jin Ziwei Czin Czivej zh dzh odin zvuk na pismi chzh Napriklad Zhang Enhua Chzhan Enhua g g na pochatku skladu naprikinci ne vimovlyayetsya ye oznakoyu tverdosti poperednogo prigolosnogo Napriklad Gao Ling Gao Lin j m yake cz blizke do z ale vidobrazhaye m yaku vimovu Napriklad Zhao Junzhe Chzhao Czyunchzhe yi na pochatku slova chi skladu chitayetsya yi Napriklad Yi Long Yi Lun o pered ng peredayetsya yak u uo peredayetsya yak o Napriklad Gong Zhichao Gun Chzhichao Kong Fanyu Kun Fanyu Guo Wenjun Go Venczyun abo Xi Luozhuoma Si Lochzhoma tibetske kitayizovane im ya r na pochatku skladu peredayetsya literoyu zh Napriklad Li Xuerui Li Syuezhuj Zhang Rongrui Chzhan Zhunzhuj w na pochatku skladu pered u na pismi ne peredayetsya Napriklad Wu Minxia U Minsya lu peredayetsya yak lyuj lue lyue Napriklad Lu Xiaojun Lyuj Syaoczyun Dlya peredachi pinyinya ukrayinskoyu movoyu vikoristovuyetsya perevazhno akademichna sistema transkribuvannya na osnovi sistemi Palladiya U 2019 roci bulo takozh zaproponovano alternativnu novu sistemu Kirnosovoyi Cisar dzherelo Porivnyalna tablicya RedaguvatiPro vidpovidni normi ukrayinskoyi movi div tut NB dzherela na storinci obgovorennya Golosni a e o i MFA ɑ ɔ ɤ ɛ aɪ eɪ ɑʊ ɤʊ an en ɑŋ ɤŋ ɑɻ ʊŋ i i ɛ i ɤʊ i ɛn in iŋPinyin a o e e ai ei ao ou an en ang eng er ong yi ye you yan yin yingTun yun pinyin en a o e e ai ei ao ou an en ang eng er ong yi ye you yan yin yingVejd Dzhajlz a o o e eh ai ei ao ou an en ang eng erh ung i yeh yu yen yin yingChzhuyin ㄚ ㄛ ㄜ ㄝ ㄞ ㄟ ㄠ ㄡ ㄢ ㄣ ㄤ ㄥ ㄦ ㄨㄥ ㄧ ㄧㄝ ㄧㄡ ㄧㄢ ㄧㄣ ㄧㄥPriklad 阿 哦 俄 艾 黑 凹 偶 安 恩 昂 冷 二 中 一 也 又 言 音 英Golosni u y MFA u u ɔ u eɪ u aɪ u an u en u ʊn u ɤŋ u ʊŋ y y œ y ɛn yn i ʊŋPinyin wu wo wei wai wan wen weng yu yue yuan yun yongTun yun pinyin en wu wo wei wai wan wun wong yu yue yuan yun yongVejd Dzhajlz wu wo wei wai wan wen weng yu yueh yuan yun yungChzhuyin ㄨ ㄨㄛ ㄨㄟ ㄨㄞ ㄨㄢ ㄨㄣ ㄨㄥ ㄩ ㄩㄝ ㄩㄢ ㄩㄣ ㄩㄥPriklad 五 我 位 外 完 文 翁 玉 月 元 云 用 Neshiplyachi prigolosni MFA p pʰ m fɤŋ fʊŋ ti ou tu ei tʰ ny ly kɤɻ kʰ xɤPinyin b p m feng diu dui t nu lu ger k heTun yun pinyin en b p m fong diou duei t nyu lyu ger k heVejd Dzhajlz p p m feng tiu tui t nu lu kerh k hoChzhuyin ㄅ ㄆ ㄇ ㄈㄥ ㄉㄧㄡ ㄉㄨㄟ ㄊ ㄋㄩ ㄌㄩ ㄍㄜㄦ ㄎ ㄏㄜPriklad 玻 婆 末 封 丟 兌 特 女 旅 歌儿 可 何Shiplyachi prigolosni MFA tɕi ɛn tɕi ʊŋ tɕʰin ɕy ɛn ʈʂɤ ʈʂɨ ʈʂʰɤ ʈʂʰɨ ʂɤ ʂɨ ʐɤ ʐɨ tsɤ tsu ɔ tsɨ tsʰɤ tsʰɨ sɤ sɨPinyin jian jiong qin xuan zhe zhi che chi she shi re ri ze zuo zi ce ci se siTun yun pinyin en jian jyong cin syuan jhe jhih che chih she shih re rih ze zuo zih ce cih se sihVejd Dzhajlz chien chiung ch in hsuan che chih ch e ch ih she shih je jih tse tso tzŭ ts e tz ŭ se szŭChzhuyin ㄐㄧㄢ ㄐㄩㄥ ㄑㄧㄣ ㄒㄩㄢ ㄓㄜ ㄓ ㄔㄜ ㄔ ㄕㄜ ㄕ ㄖㄜ ㄖ ㄗㄜ ㄗㄨㄛ ㄗ ㄘㄜ ㄘ ㄙㄜ ㄙPriklad 件 窘 秦 宣 哲 之 扯 赤 社 是 惹 日 仄 左 字 策 次 色 斯Toni MFA ma ma ma ma maPinyin ma ma mǎ ma maTun yun pinyin en ma ma mǎ ma maVejd Dzhajlz ma1 ma2 ma3 ma4 ma0Chzhuyin ㄇㄚ ㄇㄚˊ ㄇㄚˇ ㄇㄚˋ ㄇㄚ Priklad 媽 麻 馬 罵 嗎Div takozh RedaguvatiSistema KirnosovoyiPosilannya RedaguvatiNew Edition Hanyu Pinyin Syllable Table Basic Rules of Hanyu Pinyin Orthography Pinyin Rules Basic Spelling History and Prospect of Chinese Romanization Povna zvukova tablicya vimovi z tonami Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pinyin amp oldid 38566373