Лу Сінь (кит. 魯迅/鲁迅, Lǔ Xùn — Лу Сюнь; *25 вересня 1881 — †19 жовтня 1936), справжнє ім'я Чжоу Шужень (кит.: 周树人) — китайський письменник, публіцист та літературознавець. Вважається основоположником сучасної китайської літератури.
Лу Сінь | |
---|---|
魯迅/鲁迅 | |
Ім'я при народженні | трад. китайська: 周樹人 |
Псевдонім | Lu Xun, 豫才, 豫山 і 豫亭 |
Народився | 25 вересня 1881 Шаосін, провінція Чжецзян, Китай |
Помер | 19 жовтня 1936 (55 років) Шанхай ·туберкульоз |
Поховання | Lu Xun's tombd |
Громадянство | Китай |
Діяльність | письменник |
Alma mater | Тохокуський університет, Kobun Instituted і Sendai Medical Colleged |
Мова творів | японська, англійська, німецька, російська, есперанто, класична китайська, written vernacular Chinesed і китайська |
Роки активності | 1881–1936 |
Жанр | есей і оповідання |
Magnum opus | The True Story of Ah Qd і A Madman's Diaryd |
Членство | League of Left-Wing Writersd |
Батько | Zhou Boyid |
Брати, сестри | Чжоу Цзожень і Zhou Jianrend |
У шлюбі з | Zhu And і Xu Guangpingd |
Діти | Zhou Haiyingd |
Автограф | |
Нагороди | 100 heroes and model figures who have made outstanding contributions to the founding of New Chinad |
| |
Лу Сінь у Вікісховищі | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія Редагувати
Лу Сінь народився в сім'ї поміщика. В 1902 р. він закінчив гірничо-залізничне училище в місті Нанкін та був направлений для продовження освіти в Японію, де приєднався до освітнього руху китайських студентів. Виступив як перекладач і публіцист. В Японії та на батьківщині Лу Сінь брав участь у підготовці Сіньхайської революції (1911–1913 рр.).
У 1913 р. Лу Сінь написав своє перше оповідання «Минуле». У 1918 р. він опублікував оповідання «Щоденник божевільного» (своєрідній варіант «Записок божевільного» М. В. Гоголя), який вважається першим твором нової китайської літератури. Пізніше світ побачили збірки «Клич» (1923; до її складу увійшла найпопулярніша повість Лу Сіня «Справжня історія А-К'ю[en]», в якій він картав соціальну пасивність пригноблених народних мас), «Блукання» (1926), «Дикі трави» (1927, збірка віршів у прозі), «Старі легенди по-новому» (1936, збірка сатирико-героїчних казок Лу Сіня, в яких він критикував негативні явища свого часу) та ін.
Лу Сінь є автором великої кількості статей про важливі події житті Китаю та інших країн: збірники «Гарячий вітер» (1925), «Під розкішним балдахіном» (1926), «Дозволяється розмовляти про погоду» (1934) та інші. Він багато зробив для популяризації у Китаї іноземної літератури, особливо російської та радянської. Лу Сінь переклав «Заповіт» Тараса Шевченка, твори М. В. Гоголя, М. Є. Салтикова-Щедріна, А. П. Чехова, М. Горького, О. О. Фадєєва та ін. Новелу «Качина комедія» присвятив своєму другові, письменнику українського походження, вихідцю зі Східної Слобожанщини (Курщина), що писав японською мовою та есперанто Василю Єрошенку. У перекладі Лу Сіня та з його доповненнями в жовтні 1921 року в журналі «Сяошо юебао» було надруковано розділ про українську літературу з «Загальної історії літератури» німецького літературознавця Г. Карпелеса. Ця публікація спричинилася до початку китайських перекладів з української.
Твори Лу Сіня виходили в українському перекладі окремими виданнями 1953, 1957, 1958, 1961, 1981 років, а також у періодиці.
На честь письменника була названа Літературна премія Лу Сіня.
Примітка Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ LIBRIS — 2012.
- Н. Гордієнко-Андріанова. Він бачив серцем // Україна, 1989, № 50, с. 10-11.
Джерела Редагувати
- І. К. Чирко. Лу Сінь // Українська літературна енциклопедія. Київ: Українська енциклопедія, 1995, т. 3, с. 240-241.
- Лу Сінь. Рідне село. Збірка оповідань / Пер. з кит. І. Чирко. — Київ, 1957.
- Лу Сінь. Справжня історія А-К'ю.: Оповідання / Пер.з кит. І. Чирко. — К. : Молодь, 1958. — 137 с.
- Лу Сінь. Вибрані твори / Пер. з кит. І. Чирко. — Київ: Держлітвидав України, 1961. — 309 с.
- Лу Сінь. Твори / Пер. з кит. І. Чирко. — Київ, 1981. [ 4 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Посилання Редагувати
- Лу Сінь // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 80. — ISBN 966-692-744-6.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 鲁迅 |
- Tim Gallaher's Lu Xun site [ 12 лютого 2005 у Wayback Machine.], with extensive information and links to texts
- http://web.bureau.tohoku.ac.jp/manabi/manabi6/mm6-3.htm [ 23 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- http://mclc.osu.edu/rc/lxbib.htm [ 11 грудня 2006 у Wayback Machine.]
- Lu Xun webpage (in Chinese) [ 9 лютого 2007 у Wayback Machine.]
- A Brief Biography of Lu Xun with Many Pictures [ 22 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- Достеменна історія А-К'ю (пер. Лідія Голубнича) [ 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- http://www.marxists.org/archive/lu-xun/index.htm [ 15 грудня 2006 у Wayback Machine.]
- An Outsider's Chats about Written Language [ 6 січня 2007 у Wayback Machine.], a long essay by Lu Xun on the difficulties of Chinese characters