www.wikidata.uk-ua.nina.az

Максим Горький Макси м Го рький Пєшков Олексій Максимович також Горький Олексій Максимович 16 28 березня 1868 18680328 Н

Максим Горький

Макси́м Го́рький (Пєшков Олексій Максимович, також Горький Олексій Максимович; 16 [28] березня 1868(18680328), Нижній Новгород, Нижньогородська губернія, Російська імперія — 18 червня 1936, Горки, Московська область, РРФСР, СРСР) — російський, пізніше радянський письменник, драматург, прозаїк, поет, та публіцист, журналіст, громадський діяч; член РСДРП(б).

Максим Горький
рос. Алексей Максимович Пешков
Горький у 1926 році
Ім'я при народженні Пєшков Олексій Максимович
Псевдонім Максим Горький
Народився 16 (28) березня 1868(1868-03-28)
Нижній Новгород, Російська імперія
Помер 18 червня 1936(1936-06-18) (68 років)
Горки, Московська область, РРФСР, СРСР
·пневмонія
Поховання Некрополь біля Кремлівської стіни
Громадянство Російська імперія →
 СРСР
Національність росіянин
Місце проживання Капрі
Сорренто
Нижній Новгород
Санкт-Петербург
Москва
Діяльність прозаїк, поет
Сфера роботи белетристика
Мова творів російська
Роки активності 1892 — 1936
Напрямок реалізм, соціалістичний реалізм (оспорюється), модернізм
Жанр оповідання, повість, інші
Magnum opus «На дні», «Мати», «Діло Артамонових», «Життя Клима Самгіна»
Членство СП СРСР
Партія Російська соціал-демократична робітнича партія
Конфесія атеїзм
У шлюбі з Пєшкова Катерина Павлівна і Андрєєва Марія Федорівна
Діти Пєшков Максим Олексійович
Автограф
Нагороди
 Максим Горький у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах
  Роботи у  Вікіджерелах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пєшков.

Попри те, що деякий час Горький був найбільшим спонсором більшовицької фракції, до Жовтневої революції та Радянської влади у її початковий період він поставився скептично. Клопотався перед більшовиками за арештованих і засуджених до страти.

В еміграції провів загалом понад 18 років, включаючи 15 років — в Італії, при цьому не опанував жодної іноземної мови.

По поверненні до СРСР Горький став ініціатором створення Спілки письменників СРСР та першим головою правління цієї спілки. Був оголошений «засновником літератури соціалістичного реалізму та родоначальником радянської літератури». Незважаючи на офіційне визнання, сучасні дослідники творчості Горького ставлять під сумнів або зовсім заперечують його приналежність до соцреалізму: найбільш близькі до соцреалізму твори Горького відрізняються богобудівною ідеологією, а після революції Горький не написав жодного великого соцреалістичного твору.

Біографія

Дитинство

Народився у Нижньому Новгороді в сім'ї столяра Максима Савватійовича Пєшкова (1839–1871).

Рано став сиротою і йому довелося жити у сім'ї свого діда по матері Каширіна. Тоді переніс натуральну віспу, про страждання під час цієї хвороби згодом написав у своїх спогадах.

З 11-ти років «пішов у люди», був вимушений працювати на важких роботах, працював буфетним посудником на пароплаві, учнем в іконописній школі, пекарем і т. д.

Освіта

1884 року він намагався вступити до Казанського університету. Тоді він почав знайомитися з різними філософськими течіями, зокрема марксизмом.

Початок та розквіт літературної кар'єри

На межі 1890—1900-х рр. Горький пише низку творів у неоромантичній манері («Стара Ізергіль»[ru], «Пісня про Сокола»[ru], «Пісня про Буревісника» тощо). Проте поряд із «Піснею про Буревісника» письменник створив цілком реалістичний роман «Фома Гордєєв»[ru], де на широкому історичному тлі зобразив російську буржуазію.

1899 року в Петербурзі Горький знайомиться з Вікентієм Вересаєвим, а згодом, у Москві, з Львом Толстим, Леонідом Андреєвим, Антоном Чеховим, Іваном Буніним, Олександром Купріним. 1902 року у Московському художньому театрі була поставлена його соціально-філософська п'єса «На дні». Підкреслено реалістично змальовуючи у ній життя так званих «декласових елементів» — злидарів, які животіють у нічліжці, Горький стверджував гідність та честь людини, що не втрачаються навіть «на дні» суспільства. Високою гуманістичною вірою в людину сповнені слова одного з мешканців нічліжки: «Людина — це звучить гордо!».

На початку XX століття слава Горького стрімко зростає. 1902 р. його навіть обрали академіком. Однак за «височайшим повелінням» результати виборів було скасовано. Ця подія набула розголосу в середовищі російської інтелігенції. На знак протесту проти дискримінації письменника Антон Чехов і Володимир Короленко відмовилися від звання почесного академіка. Під впливом революційних подій 1905—1907 рр. був написаний роман «Мати» (1907), в якому партійна доктрина пізніше вбачала високий взірець літератури «соціалістичного реалізму», що на нього мають «рівнятися» радянські письменники. Як позитивні герої доби у цьому творі змальовувалися революціонер Павло Власов та його мати. Революційно налаштовані читачі захоплено зустріли роман. Сам Горький називав роман одним із найгірших своїх творів[сторінка?].

Після Лютневої революції 1917 р. Горький завершує роботу над автобіографічною трилогією (романи «Дитинство», «В людях» та «Мої університети»), бере участь у виданні газети «Новая жизнь», де друкує запальні публіцистичні статті («Несвоєчасні думки»).

1921 р. розпочався період еміграції. Письменник жив у Німеччині, Італії, Чехословаччині, працював над романом «Діло Артамонових» та епопеєю «Життя Клима Самгіна». З листопада 1921 по листопад 1923 року перебував у вигнанні в Берліні. 1931 р. він вирішив повернутися на батьківщину.

Саме Горькому належить авторство поняття «авторська глухота».

Смерть

Посмертна маска Максима Горького. З колекції Мануйлівського літературно-меморіального музею Максима Горького

Горький помер 18 червня 1936 року у Москві. Обставини смерті Горького та його сина є таємничими, деякі дослідники бачать там сталінський слід. Є цікавим факт, що серед інших звинувачень Генріха Ягоди на третьому московському процесі 1938 року було звинувачення в отруєнні ним сина Горького. Згідно з матеріалами щодо допитів Ягоди, Максима Горького було убито за наказом Троцького, а вбивство сина було вже власною ініціативою Ягоди.

У смерті Горького також звинувачували й трьох лікарів (Казакова, Лєвіна и Плєтньова) на процесі 1938 р. у справі лікарів. Під час вшанування 4-х роковин з дня смерті в радянських газетах писали про «злочинницьке умертвіння троцькістсько-бухарінськими виродками».

Горький та більшовики

Сталін та Горький. Обкладинка журналу «Огонёк», 1934

Близько 1901 року зійшовся з найбільш активною частиною соціал-демократії Російської імперії, що на той час об'єдналася навколо газети «Іскра», якою керував В. Ульянов. За відозву, написану у зв'язку з подіями 9 січня 1905 року, був заарештований і близько трьох місяців перебував у Петропавловській фортеці.

1906 року виїхав за кордон. На острові Капрі (Італія) разом із О. О. Богдановим та А. В. Луначарським організовував партійну школу РСДРП.

У 1900-ті роки входив у внутрішньопартійну опозиційну групу «Вперед», був одним з ідеологів «богобудування» (що відбилося в романі «Мати»). Ленін ідеологію Горького засудив.

Після повернення 1913 року до Росії співпрацював з більшовицькими газетами «Звезда» та «Правда», та журналом «Просвещение».

23 квітня 1920 року під час вшанування В. Леніна у зв'язку із 50-річчям говорив «про значення грандіозної роботи Леніна для людства».

Максим Горький у Нижньогородській радіолабораторії.

У липні 1920 року був присутнім на II конгресі Комінтерну.

У 1918—1921 роках брав участь «у будівництві соціалістичної культури»: організував видавництво «Всесвітня література» та ін. У публіцистичних статтях 1919—1921 років закликав закордонних діячів до захисту революції у Росії та підтримки голодуючих. У 1918 році Горький написав цикл памфлетів проти Леніна — «Несвоєчасні думки». Через публікацію було закрито газету «Нове життя».

У 1921 році Горький, розчарувавшись у більшовиках, виїхав із Росії. У у відкритому листі Горький засудив процес есерів. Ленін назвав це «зрадою», а лист «поганим».

У 1922 році випустив книгу «Про російське селянство», в якому виразилося негативне ставлення до Жовтневої революції, російського селянства та російського народу взагалі:

Я думаю, что русскому народу исключительно — так же исключительно, как англичанину чувство юмора — свойственно чувство особенной жестокости, хладнокровной и как бы испытывающей пределы человеческого терпения к боли, как бы изучающей цепкость, стойкость жизни. В русской жестокости чувствуется дьявольская изощрённость, в ней есть нечто тонкое, изысканное

1931 року керівництво ВКП(б) організувало М. Горькому відвідування Соловецького табору особливого призначення, після чого він написав схвальний відгук про режим утримання в'язнів.

У книзі «Архіпелаг ГУЛАГ» О. Солженіцин вказує, що «за Горького і завжди строк давали»:

Сімдесятирічного колишнього царського дипломата звинуватили у такій агітації:

Сказати, що це вже перебрали міру,— ніяк не можна, за Горького й завжди строк давали, так він себе поставив.

Оригінальний текст (рос.)
Семидесятилетнего бывшего царского дипломата обвинили в такой агитации: Сказать, что это уж хватили через край,— никак нельзя, за Горького и всегда срок давали, так он себя поставил.

1934 року, після «прогулянки» на пароплаві й «бесід» у присутності табірного начальства 17 серпня 1933 року ста двадцяти «радянських письменників» на чолі з М. Горьким по тільки-но завершеному Біломорсько-Балтійському каналові, була видана книга «Біломорсько-Балтійський канал імені Сталіна», головним редактором якої був М. Горький. У її підготовці взяли участь загалом 36 письменників, серед них, окрім Горького, також Віктор Шкловський, Всеволод Іванов, Віра Інбер, Валентин Катаєв, Михайло Зощенко, Б. М. Лапін і З. Л. Хацревин, Л. Нікулін, К. Л. Зелінський, Бруно Ясенський, Є. Й. Габрилович, О. М. Тихонов, О. М. Толстой, К. Я. Фінн. Оскільки більшість прославлених у ній керівників через короткий час були оголошені «ворогами народу» (після смерті Горького), то книга була знищена в усіх бібліотеках СРСР.
25 серпня 1933 року М. Горький виступив з промовою у місті Дмитрові Московської області перед в'язнями — «ударниками Беломорстроя», освячуючи наступні будівництва під контролем кадебістів-агентів ОДПУ, яких він назвав «інженерами перековки душ».

Коли М. Горький захотів написати біографію Й. Сталіна, йому відмовили у доступі до архівних документів.

Разом з тим, Горький був близький до деяких більшовиків, що виступали проти Сталіна, таким як Бухарін і Каменєв. Відомі йому недоліки радянської системи Горький обговорював зі Сталіним та наркомами. Горький також виступав за пом'якшення цензури та підтримував деяких опальних та заборонених письменників (А. Платонов, Б. Пастернак, М. Булгаков). Горький також відіграв роль у визволенні деяких політв'язнів.

Горький і Україна

Горький неодноразово відвідував Україну. Бував зокрема в Одесі, Києві, Миколаєві.

У 1897 та 1900 роках гостював у Верхній Мануйлівці на Полтавщині. 27 липня 1897 року саме в Мануйлівці народився первісток письменника Максим.

Улюбленими українськими піснями Горького були «Засвіт встали козаченьки…» та «Гарбуз білий качається…», а також «Реве та стогне Дніпр широкий…», що створена Данилом Крижанівським на слова Тараса Шевченка. З творчістю Кобзаря він познайомився ще в Казані, мануйлівським селянам твори Шевченка Горький читав в оригіналі. З українських письменників відзначав Котляревського, Гулака-Артемовського, Квітку-Основ'яненка, виявляв інтерес до творчості П. Куліша, роман якого «Чорна рада» цінував за художню майстерність та історичну правдивість, товаришував із М. М. Коцюбинським, якому присвятив захоплений нарис. Під час поїздок на Капрі Коцюбинський часто зустрічався з Горьким, взимку 1911—1912 навіть жив у нього і написав там твори «Коні не винні» та «Подарунок на іменини».

Створив у Мануйлівці аматорський театр, акторами якого були переважно місцеві селяни. Сам письменник грав у постановці п'єси І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Про український переклад «Ярмарка», виконаний Михайлом Даньком, Горький писав його авторові, що ця річ «українською мовою… звучить краще, музичніше…».

На Полтавщині Горький працював над оповіданнями «Мальва», «Подружжя Орлових», «У степу», «Колишні люди», повістю «Троє», почав писати роман «Фома Гордєєв». Враження від перебування в Україні лягли зокрема в основу творів «Вивід» (1895), «Ярмарок у Голтві».

Горький писав українському письменнику І. Ф. Єрофєєву 29 березня 1933 року про те, що у 1897-98 роки читав уголос селянам Шевченка в оригіналі, і що взагалі плекав «потяг, рід недуги до літератури української». Говорив про необхідність читання Т. Г. Шевченка в оригіналі Д. Семеновському

Горький проти українофобії

Після провалу революції 1905—1907 у Російській імперії стали проводитися реакційна політика та насаджуватися ідеї великоруського шовінізму, такі як «загальноросійська ідея» та «велика неподільна Росія». Горький у цей час намагався звертати увагу на «інородців» та «інші племена». В одній із статей він писав:

В России есть украинская литература и наука — с каждым годом она цветет и зреет все ярче; зачинается культурное движение в Белоруссии и среди казанских татар; нам слишком мало известна духовная деятельность финнов, мы ничего почти не знаем о том, как живут армяне, грузины, латыши, эсты и литовцы; что знают широкие массы грамотных людей русских о духовной жизни Польши, культурной деятельности евреев?

Починаючи з 1905 року, російський «кадет» П. Б. Струве написав низку статей, на які Горкий звернув увагу. Струве писав про необхідність «завойовницького націоналізму» і насильницького «залучення до російської культури» всіх національностей. Зокрема, Струве закликав до ідейної боротьби з «українством», що «заперечує загальноросійську культуру, її орган та символ — загальноросійську мову». 1912 року Горький написав замітку «О русской интеллигенции и национальных вопросах (Ответ на анкету „Украинской Жизни“)» до журналу «Українське Життя» («Украинская Жизнь»), в якій також відповів Струве і засудив "роздмухуваний московсько-російською думкою шум про «Велику Росію», але своєю відповіддю не задовольнився, і пізніше написав сатиричну казку про те, як російський барин пристає до єврея, грузина і українця, вимагаючи говорити виключно російською і вважати себе росіянами, «не порушувати цілісність імперії» і визнати його (барина) «господарем Великої Росії». Єврей у відповідь б'є пана по щоці, грузин «залишає у горизонтальному положенні», а українець «робить справу не поспішаючи».

Під редакцією Горького та В. Брюсова у видавництві «Парус» вийшли збірники вірменської, латиської та фінлянської літератур, готувався до виходу «Збірник української літератури». Передмову написав Михайло Грушевський, якого Горький називав «могутнім істориком», і праці якого Горький цінував («Очерк истории украинского народа» (1911) зберігається у бібліотеці Горького в Москві з його помітками), а статтю про нову українську літературу Горький замовив Сергію Єфремову.

Десь коло 10 падолиста, коли у Кулюні сконстатовано уже скарлатину і ми сиділи в добровільній карантині, з'явивсь у нас Горький, з котрим я перед тим був в кореспонденції, в справі статті до збірника української літератури, що випускало видавництво «Парус» в серії таких збірників інородчеських літератур. Огляд української історії для сього збірника я послав був Горькому ще з Казані; в листах, котрими ми обмінялися з ним, він дуже симпатично зазначив свою позицію до українства і загальної російської політичної проблеми, отже, я з приємністю чекав заповідженого його приїзду, і стріча наша була дійсно приятельська.

— М. Грушевський, «Спомини»

Після цього Горький обговорював ідею газети з українським відділом, у якій об'єдналася би вся опозиція, яка займала поразницькі позиції. Завідувати українським відтелом мав Олександр Саліковський.

Восени 1916 року Горький також обговорював із Грушевським науково-популярну книгу «Україна та Москва у їх духовному житті», доступну «як для українця, так і для московського читача». Саліковський писав у своїх спогадах:

Якось у жовтні я зайшов до М. Грушевського на Арбат, і він показав мені листування з ним Горького, який захопився думкою видати велику наукову збірну працю, принаймні у 2-х томах, про український народ, як цілком окрему й одмінну від великоросіян національність. Не знаю, чи ця думка виникла в Горького незалежно від сторонніх впливів, чи може наштохнув на неї російського письменника М. Коцюбинський під час перебування на Капрі або М. Грушевський, але Горький настоював як на найскоршому виданні книжки, писав із цього приводу М. Грушевському докладні листи, навіть накреслив програму видання. Основна думка книжки мусіла бути приблизно та сама, що й знаменитої статті М. Костомарова «Дві руські народності», де, як відомо, зазначені величезні ріжниці між великоросіянами та українцями майже в усіх галузях духовного й матеріального життя... На гадку Горького, всі... думки, висловлені Костомаровим, занадто вже давно і схематично не вичерпують справи, а де в чому може й пристаріли; вони потрібують доповнення на підставі нових даних та дослідів , вимагають щиро-наукового обгрунтування.

Жоден із цих задумів Горького не було здійснено. Стаття Грушевського і більшість його листування з Горьким втрачено. Відомий лист від 26.01.1926, у якому Грушевський пропонує Горькому зустрітися у Москві.

Українофобія Горького

На процесі Самуїла Шварцбарда, який вбив Симона Петлюру, Максим Горький заступався за Шварцбарда і був на його стороні. В основному на процесі Петлюру та його прихильників звинувачували в антисемітизмі і єврейських погромах; Горький займався «єврейським питанням» від початку своєї письменницької кар'єри, виступаючи на захист євреїв. За Шварцбарда також заступилися Альберт Ейнштейн, Анрі Бергсон, Ромен Роллан, Анрі Барбюс та Поль Ланжевен.

У 1926 році Видавництво «Книгоспілка» вирішило видати українською мовою повість М. Горького «Мати» для молоді, зі скороченнями. У зв'язку з цим, головний редактор видавництва, письменник Олекса Слісаренко, звернувся із листом до автора твору аби той надав дозвіл на друк україномовного перекладу. Горький написав лист-відповідь на це звернення:

Уважаемый Алексей Андреевич, я категорически против сокращения повести "Мать".

Мне кажется, что и перевод этой повести на украинское наречие тоже не нужен. Меня очень удивляет тот факт, что люди, ставя пред собою одну и ту же цель, не только утверждают различие наречий - стремятся сделать наречие "языком", - но еще и угнетают тех великороссов, которые очутились меньшинством в области данного наречия. При старом режиме я - посильно - протестовал против таких явлений. Мне кажется, при новом режиме следовало бы стремиться к устранению всего, что мешает людям помогать друг другу. А то - выходит курьезно: одни стремятся создать "всемирный язык", другие же действуют как раз наоборот.

Через рік після листа Слісаренка видавництво «Український робітник» звернулося до Горького за дозволом на друк нового україномовного перекладу «Мати», і цього разу Горький погодився. У 1928 році Горькому надіслав свій переклад О. П. Варавва із зверненням на дозвіл публікації (вийшов у видавництві «Пролетар»). Олександр Варавва-Воронін, син перекладача, писав, що Варавва відправив свій переклад після того, як відповідь Слісаренку стала відома. У листі до Варавві Горький переклад похвалив:

Не зная языка, - не могу судить о достоинствах перевода, но уверен почему-то, что перевод хорош. В том же убеждает меня и отзыв одного художника, украинца.

Відповідь Слісаренка із фрагментом листа Горького була надрукована журналом «Вапліте», після чого Горького було звинувачено в українофобії. 19 липня 1928 року Володимир Винниченко опублікував відкритого листа-відповідь «Одвертий лист В. Винниченка до М. Горького», де засуджував лист як «гасло лютої зоологично-націоналістичної ворожнечі до української нації» і «валуєвськой» позиції «пролетарського письменника» протиставив позиції Бухаріна і компартії України. Натомість «Відвертий лист» висловлював думку еміграції УНР, публікація фрагмента викликала активні дебати в українській радянської пресі. Радянський український письменник Микола Хвильовий у своєму памфлеті «Україна чи Малоросія?» назвав Горького «великодержавником, проповідником російського месіанізму».

1928 року Горький на зустрічі з українськими письменниками у харківському Будинку літератури ім. В. Блакитного прокоментував свій лист: «Я не філолог і цим словом не хотів образити українську мову, бо не знаюся на тонкощах. Взагалі весь інцидент я вважаю результатом того, що ми зі Слісаренком посперечалися, а в розпалі полеміки можна наговорити багато зайвого».

28 березня 1928 року Горький писав М. Могилянському:

«По вопросу о моем отношении к “диалекту”, или “самостийной мове”, скажу Вам, что я не националист, но хотел бы, чтоб все люди говорили одним языком, безразлично каким, хотя бы — латинским. Я не считаю братство людей “безумной мечтою”, для меня это — реальное дело, вот почему мне думается, что разноязычие затрудняет общение между людями. Весьма вероятно, что я ответил Слесаренко в задорном тоне, но - “как аукнется, так и откликнется”. Он мне ответил еще хуже, между прочим, указал, что я “воспитывался по Иловайскому” - это меня рассмешило и примирило с ним. Вы, надеюсь, поверите, что такого рода “субъективные” стычки и маленькие ссоры не могут влиять на мое отношение к человеку, который, как бы он ни думал и что бы ни говорил - в сущности своей всегда и неизменно заслуживает уважения.

Бібліографія

  • На дні (1902)
  • Єгор Буличов та інші (1932)
  • Життя Клима Самгіна (1925—1936)
  • Дитинство. В людях. Мої університети
  • Макар Чудра (1892)
  • Фома Гордєєв (1899)
  • Мати (1907)
  • Васса Желєзнова (1910)
  • Діло Артамонових (1925)
  • Дівчина та смерть (1917)
  • Несвоєчасні думки (1918)

Пам'ять

Об'єкти, названі на честь Максима Горького

Пам'ятник Горькому у Мелітополі.

Пам'ятники Максимові Горькому

  • Пам'ятник у Мелітополі
  • Пам'ятник у Донецьку;
  • Бюст у Одесі у парку ім. Горького;
  • Пам'ятники (1953 та 1958 року) у м. Кривий Ріг
  • Пам'ятник у селі Багачівка, Кривоозерського району, Миколаївської області (в центрі села на постаменті у повний зріст)

Демонтовані

Пам'ятники Максимові Горькому у рамках декомунізації та дерусифікації демонтовано у Чернівцях, Черкасах, Вінниці, Дніпрі, Мукачевому, Кременці, Олександрії, Жмеринці, Кечичівці, у селах Верхня Мануйлівка, Голозубинці, Нижній Коропець.

Вулиці

У більшості містах України у рамках декомунізації перейменували вулиці Горького.

Переклади українською

Твори Горького широко перекладені українською мовою.

За ініціативою і завдяки сприянню Івана Франка з'явилися перші переклади творів Горького в Україні, спочатку у Львові у журналі ЛНВ («Челкаш», 1900 переклад Володимира Гнатюка; «Пісня про Буревісника», 1901 переклад Р-ко; «Макар Чудра», 1902 переклад Марусі Полтавки; «Двадцять шість і одна», 1903 переклад М. Лозинського;), а згодом і окремими виданнями («На дні життя», 1903 переклад Володимира Темницького; «Мальва и инші оповідання», 1904 переклад В. Гнатюка, С. Гуменюка та М. Лозинського). У 1902 році в часописі «Молода Україна» з'являється переклад оповідання «Стара Ізергіль» зроблений Лесею Українкою. У 1903 році у Чернівцях окремою книгою виходить український переклад п'єси «Міщани: сцени в домі Безсємйонова» у перекладі Марусі Полтавки. У 1908 році у Львові з'являється український переклад оповідання «Приятелі» в перекладі П Гоздов-Трипольського. У 1911 році у Києві з'являється український переклад оповідання «Ярмарок в Голтві» в перекладі М. Троцького.

У 1913 році у Нью-Йорку у збірці «Оповіданя» з'являються українські переклади Горького зроблені Р. Скибінським, зокрема «Весняні мелодії», «Дівчинка (згадка)», «Протестую! Апострофа», та «Чоловік (фільозофічний поемат)». У 1916 році у Скрентоні з'являється український переклад статті «Руський цар» у перекладі Омеляна Рев'юка. У варшавському часописі «Наш світ» за 1924 рік вийшов український переклад Миколи Садовського «Пісні про буревісника» Горького.

  • Максим Горький (1919). Погром. Переклад з російської: ?. Харків: Видання Харківського товариства Просвіта. 12 стор.
  • Максим Горький (1925). 9 січня. Переклад з російської: ?. ?:? 47 стор.
  • Максим Горький (1928). Мої університети . Переклад з російської: Михайло Лебединець; за редакцією: Сергій Пилипенко. Харків: Пролетарій. 149 стор.
  • Максим Горький (1928). Мати. Переклад з російської: Олекса Варавва за редакцією Сергія Пилипенка. Харків: «Пролетарий». 376 стор. (перевидано у 1933, 1936, 1938, 1939, 1940 роках)
  • Максим Горький (1928). Хома Гордєєв . Переклад з російської: Л. Кардиналовська, за редакцією С. Пилипенка. Харків:? ? стор. (перевидання 1935)
  • Максим Горький (1929). Гривеник: страсті-мордасті.. Переклад з російської: Марко Вороний. Харків: Українсьий робітник. 63 стор. (Біблиотека красного письменництва № 238-239)
  • Максим Горький (1931). В степу . Переклад з російської: ?. ?:? 23 стор.
  • Максим Горький (1932). Дід Архип і Льонька. Переклад з російської: ?. ?:? 35 стор.
  • Максим Горький (1932). Листування М.Горького з колгоспниками . Переклад з російської: П. Воронин; заг. ред. О. Розумієнко. Харків-Київ: Література і мистецтво. 46 стор. (Бібліотека малописьменного. М.Горький і колгоспники)
  • Горький М. Вибрані твори / М. Горький. — Харків, 1932. — 224с.
  • Максим Горький (1934). З ким ви, «майстрі культури»? Відповідь інтелігентові делегатам антивоєнного конгресу . Переклад з російської: Я. Хоменко. Київ-Харків: Радянська література. 54 стор. (Вибрані твори)
  • Максим Горький (1934). Про культури. Переклад з російської: ?. Київ: Держсоцеквидав України. 32 стор.
  • Максим Горький (1934). 9 січня. Переклад з російської: ?. ?:? 36 стор.
  • Максим Горький (1934). Коновалов. Переклад з російської: ?. ?:? 55 стор. (Вибрані твори)
  • Максим Горький (1934). Солдати. Переклад з російської: Олекса Варавва. Харків: ЛіМ 52 стор.
  • Максим Горький (1934). Діло Артамонових. Переклад з російської: Є. Плужник. Харків: ЛіМ. 292 стор.
  • Максим Горький (1934). Челкаш. Переклад з російської: ?. Харків-Київ: Радянська література. 39 стор.
  • Максим Горький (1934). Казки про талю. Переклад з російської: Гавриш.. Харків: ЛіМ. 156 стор. (Дешева бібліотека художньої літератури)
  • Максим Горький (1934). Вибрані твори: у 3 т.. Переклад з російської: ?. Харків:?. ? стор.
  • Горький М. Вибрані твори / М. Горький. — Харків, 1934. — 433с.
  • Горький М. Вибрані твори / М. Горький. — Харків, 1934. — 299с.
  • Максим Горький (1934). «На плотах»; Якось восени"; «Курилка»; «Народження людини». Київ: Радянська література. 1934. 51 стор.
  • Максим Горький (1935). Челкаш. Переклад з російської: О. Сорока. Харків-Київ: Держлітвидав. 67 стор.
  • Максим Горький (1935). Мати. Переклад з російської: І. Маненко. Харків-Одеса: Дитвидав. 368 стор.
  • Максим Горький (1935). Оповідання. Переклад з російської: ?. Харків-Київ: Держлітвидав. 231 стор. (Бібліотека художньої літератури).
  • Максим Горький (1935). Троє. Переклад з російської: ?. Харків: Художня література. 324 стор. (Дешева бібліотека художньої літератури).
  • Максим Горький (1935). Дитинство. Переклад з російської: Бориса Ткаченко. Харків-Одеса: Дитвидав. 212 стор. (Шкільна бібліотека для дітей старшого віку).
  • Максим Горький (1935). Дитинство. Переклад з російської: . Харків-Київ: ЛіМ. 222 стор. (Дешева бібліотека художньої літератури).
  • Максим Горький (1935). Мальва.; Переклад з російської: Максим Рильський. Харьків: Держлітвидав. 86 стор. (Біблиотека читача-початківця).
  • Максим Горький (1935). Доповідь та промови на 1-му Всесоюз. з'їзді рад. письменників. Київ-Харків: Радянська література 98 стор.
  • Максим Горький (1935). В людях .; Переклад з російської: ?. Харків: Художня література. 350 стор. (Дешева бібліотека художньої літератури).
  • Максим Горький (1935). В людях .; Переклад з російської: ?. Одеса-Харків: Дитвидав. 350 стор.
  • Максим Горький (1936). Тюрма .; Переклад з російської: ?. Харків: Держлітвидав. 71 стор.
  • Максим Горький (1936). Кирилка.; Переклад з російської: П. Воронна. Харків: Держлітвидав. 23 стор.
  • Максим Горький (1936). «Народження людини». Київ: Держлітвидав. 24 стор. (Біблиотека читача-початківця)
  • Максим Горький (1936). Страсті-мордасті.. Переклад з російської: ?. Харків-Київ: Держлітвидав. 32 стор. (Біблиотека читача-початківця)
  • Максим Горький (1936). 9 січня. Переклад з російської: ?. Харків-Київ: Держлітвидав. 45 стор. (Бібліотека малописьменного) (Біблиотека читача-початківця)
  • Максим Горький (1936). Вибрані твори: у 2 т.. Переклад з російської: ?. Харків-Київ: ?.
    • Вибрані твори: у 2 т. Т.1. Переклад з російської: ?. Харків-Київ:?. 639 стор.
    • Вибрані твори: у 2 т. Т.2. Переклад з російської: ?. Харків-Київ:?. 768 стор.
  • Горький М. Васса Желєзнова / М. Горький. — Харків, 1937. — 89 с.
  • Максим Горький (1939). Вороги. Переклад з російської: ?. ?:?. 175 стор.
  • Максим Горький (1939). Рання революційна публіцистика. Переклад з російської: ?. ?:?. 131 стор.
  • Максим Горький (1941). Про молодь і дітей. Переклад з російської: ?. ?:?. 144 стор.
  • Горький Максим Буревісник. Пісня про Сокола. Дівчина і смерть. / Горький Максим. — Одеса, 1941. — 23 с.
  • Максим Горький (1946). На дні. Переклад з російської: ?. Київ: Мистецтво. 128 стор.
  • Максим Горький (1946). Вибрані оповідання. Переклад з російської: Антін Хуторян; редактор: І. Маісренко. Київ: Держлітвидав. 174 стор.
  • Максим Горький (1947). Дитинство. Переклад з російської: ?. ?:?. 203 стор.
  • Максим Горький (1947). Мати. Переклад з російської: ?. ?:?. 306 стор.
  • Максим Горький (1948). Оповідання. Переклад з російської: ?. ?:?. 349 стор.
  • Максим Горький (1949). Про літературу . Переклад з російської: ?. ?:?. 267 стор.
  • Максим Горький (1949). Про молодь і дітей. Переклад з російської: ?. ?:?. 151 стор.
  • Максим Горький (1950). Оповідання про героїв. Переклад з російської: ?. ?:?. 50 стор.
  • Максим Горький (1950). Драматичні твори. Переклад з російської: ?. Київ: Держлітвидав. 722 стор.
  • Максим Горький (1950). Казки . Переклад з російської: не вказано; малюнки: Л. Капітан. Київ: Молодь. 27 стор.
  • Максим Горький (1950). Діло Артамонових. Переклад з російської: ? за редакцією О. Варкентин. Київ: ?.
  • Максим Горький (1951). Літературно-критичні статті . Переклад з російської: ?. ?:?. 465 стор.
  • Максим Горький (1951). Про молодь. Переклад з російської: ?. ?:?. 227 стор.
  • Горький Максим. Вороги; Перекл. з рос. Бобиря Д. — Київ: Мистецтво, 1952. — 104 с. — (Бібліотека російської драматургії)
  • Максим Горький (1952—1955). Твори у 16 томах. Переклад з російської: ?. Київ: Держлітвидав.
    • Твори: у 16 т. Т.1: Оповідання, повісті, вірші (1892—1896). Київ: Держлітвидав. 1952. 599 с.
    • Твори: у 16 т. Т.2: Повісті, оповідання, нариси, вірші (1896—1900). Київ: Держлітвидав. 1952. 583 с.
    • Твори: у 16 т. Т.3: Повісті, оповідання, нариси, вірші (1899—1906). Київ: Держлітвидав. 1952. 564 с.
    • Твори: у 16 т. Т.4: Повісті, оповідання, нариси, начерки (1906—1907). Київ: Держлітвидав. 1952. 505 с.
    • Твори: у 16 т. Т.5. Повісті (1907—1909). — Київ: Держлітвидав. 1952. 483 с.
    • Твори: у 16 т. Т.6. Повісті (1909—1912). Київ: Держлітвидав, 1953. 619 с.
    • Твори: у 16 т. Т.7. Казки, повісті, оповідання, нариси (1910—1917). Київ: Держлітвидав. 1953. 722 с.
    • Твори: у 16 т. Т.8: Повісті, оповідання, нариси, спогади (1912—1923). Київ: Держлітвидав. 1953. 759 с.
    • Твори: у 16 т. Т.9. Нотатки із щоденника, спогади, оповідання, повісті, нариси (1919—1936). Київ: Держлітвидав, 1953. 829 с.
    • Твори: у 16 т. Т.10. П'єси (1901—1906). Київ: Держлітвидав. 1954. 517 с.
    • Твори: у 16 т. Т.11. П'єси (1908—1935). Київ: Держлітвидав, 1954. 454 с.
    • Твори: у 16 т. Т.12. Життя Клима Самгіна. Ч.1 (1925—1926). Київ: Держлітвидав, 1955. 513 с.
    • Твори: у 16 т. Т.13. Життя Клима Самгіна. Ч.2 (1926—1928). Київ: Держлітвидав, 1955 . 601 с.
    • Твори: у 16 т. Т.14. Життя Клима Самгіна. Ч.3 (1928—1930). Київ: Держлітвидав, 1955 . 357 с.
    • Твори: у 16 т. Т.15. Життя Клима Самгіна. Ч.4 (1931—1936). Київ: Держлітвидав, 1955 . 516 с.
    • Твори: у 16 т. Т.16. Статті, доповіді, промови (1896—1936). Київ: Держлітвидав, 1955 . 606 с.
  • Горький М. Васса Желєзнова. — Київ, 1952. — 60с.
  • Максим Горький (1953). Коновалов; Колишні люди. Переклад з російської: Є. Кротевич, Є Дроб'язок. Київ: Держлітвидав. 107 с.
  • Максим Горький (1954). Про літературу. Переклад з російської: ?. Київ: Держлітвидав. 653 с.
  • Горький М. Варвари. — Київ, 1954. — 124с.
  • Максим Горький (1955). Оповідання. Переклад з російської: ?. Київ: Держлітвидав . 91 с.
  • Максим Горький (1956). Оповідання, нариси. Переклад з російської: ?. Київ: Держлітвидав . 489 с.
  • Максим Горький (1959). Дитинство. Переклад з російської: ?. ?:?. 253 стор.
  • Максим Горький (1960). В. І. Ленін . Переклад з російської: ?. ?:?. 50 стор.
  • Максим Горький (1964). Про Іванка-дурника. Переклад з російської: М. Прокопенко; малюнки: К. Каруцяка та М. Попович. Київ: Веселка. 12 стор.
  • Максим Горький (1965). Горький Максим Пригода з Овсійком. Переклад з російської: Пригара М.; малюнки: Григор'єва Г. Київ: Веселка, 1965. 14 стор.
  • Горький Максим Буревісник / Горький Максим. — Київ, 1966. — 326с.
  • Максим Горький (1968). В. І. Ленін . Переклад з російської: ?. ?:?. 79 стор.
  • Максим Горький (1968). Пісня про буревісника. Пісня про сокола . Переклад з російської: ?. ?:?. 42 стор.
  • Максим Горький (1968). Дід Архип і Льонька. Переклад з російської: Іван Сенченко; малюнки: М. Попова. Київ: Веселка. 30 стор.
  • Максим Горький (1968). Мати. Переклад з російської: І. Маненко. Київ: Дніпро. 401 с.
  • Максим Горький (1969). В. І. Ленін . Переклад з російської: ?. ?:?. 75 стор.
  • Максим Горький (1971). Дитинство. В людях. Мої університети . Переклад з російської: ?. Київ: Молодь. 609 с.
  • Максим Горький (1974). Серце Данко. Переклад з російської: Григорій Тютюнник; малюнки: Микола Пшінка. Київ: Веселка. 35 стор.
  • Максим Горький (1976). Горобеня . Переклад з російської: Марія Пригара; малюнки: Ольга Якутович. Київ: Веселка. 16 стор.
  • Максим Горький (1960). В. І. Ленін: спогади. Переклад з російської: ?. Київ: Політвидав України, 1980. 85 стор.
  • Максим Горький (1986). Мати. Переклад з російської: І. Маненко. Київ: Дніпро. 315 с. (Вершини світового письменства. Книга 56)

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. https://cyberleninka.ru/article/n/tvorchestvo-gorkogo-i-vozniknovenie-sotsialisticheskogo-realizma
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. О'Коннор Т. Э. Инженер революции. Леонид Красин и большевики. М., 1993.
  5. Дёмкина, С. М. . University of Toronto · Academic Electronic Journal in Slavic Studies. Toronto Slavic Quarterly. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 9 січня 2016. 
  6. Миракян, Нива (16 квітня 2014). . Окно в Россию. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 9 січня 2016. 
  7. Энциклопедический словарь 1953 г. оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021. 
  8. Семь мифов о Горьком — Arzamas. оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021. 
  9. Л. Спиридонова. Творчество Горького и возникновение социалистического реализма. оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021. 
  10. М. Горький. Полное собрание сочинений. Том 8
  11. Thomas Urban. Russische Schriftsteller im Berlin der zwanziger Jahre; Berlin: Nicolai, 2003; ISBN 3-89479-097-0 200 s.: s.57 (нім.)
  12. Святовець В. Словник тропів і стилістичних фігур. — «Академія», 2011
  13. 28 березня — 145 років від дня народження Максима Горького — «буревісника революції» — Укрінформ, 25.03.2013
  14. Хроніка 1940. 18 червня (вівторок). оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018. 
  15. М. Горький. О русском крестьянстве
  16. Солженицын А. И. Архипелаг ГУЛАГ, 1918—1956: опыт художественного исследования / [В 3 кн.] Ч. III—IV. — Астрель, 2009.— C. 49—51.
  17. Солженицын А. И. Архипелаг ГУЛАГ. Опыт художественного исследования. Главы из книги.— Новый мир, № 11, ноябрь 1989. — С. 81.
  18. Беломорско-Балтийский канал имени Сталина. История строительства / Ред. Максим Горький, Л. Л. Авербах, С. Г. Фирин.— М.: Госиздат, 1934. (История фабрик и заводов)
  19. Солженицын А. И. Архипелаг ГУЛАГ. Опыт художественного исследования. Главы из книги.— Новый мир, № 10, октябрь 1989. — С. 108—109.
  20. Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 27 серпня 2012. 
  21. Островский А. Кто стоял за спиной Сталина?— СПб.: Издательский Дом «Нева», М.: Издательство «ОЛМА-ПРЕСС», 2002.— 639 с., ил. («Архив»).— С. 12.
  22. . Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 21 квітня 2021. 
  23. . Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021. 
  24. . Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021. 
  25. ↑ . Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 21 квітня 2021. 
  26. Жулинський М. Г. Горький Максим [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.
  27. Симоненко Рем Георгиевич. Тарас Шевченко та його доба. Т. I
  28. ↑ М. Горький. Письма в 24 томах. Том 16, с. 470—471
  29. Творчество М. Горького и вопросы социалистического реализма. Изд-во Академии наук СССР, 1958
  30. 1909 — «Интеллигенция и революция»; 1911 — «Patriotica. Политика, культура, религия, социализм: сборник статей за пять лет (1905—1910 гг.)»
  31. П. Б. Струве. «Общерусская культура и украинский партикуляризм. Ответ Украинцу» (Русская мысль, 1912 № 1)
  32. М. Горький. «Русские сказки», 1913
  33. М. Горький — Материалы и исследования
  34. История русской литературы: Литература 1890—1917 годов. Изд-во Академии наук СССР, 1954, c. 382
  35. https://shron2.chtyvo.org.ua/Hrushevskyi/Spomyny.pdf
  36. В. Мельниченко. «Михайло Грушевський: я оснувався в Москві, Арбат 55»
  37. https://lechaim.ru/ARHIV/90/gorkiy.htm
  38. https://jew-observer.com/lica/vernyj-drug-evrejskogo-naroda/
  39. М. Горький. Письма в 24 томах. Том 16, с. 63
  40. М. Горький. Письма в 24 томах. Том 16, с. 471/
  41. https://zn.ua/ukr/ART/trudnoschi_perekladu-1.html
  42. М. Горький. Письма в 24 томах. Том 17, с. 231
  43. Вапліте. Харків, 1927. — Ч.3. — С.137
  44. ↑ [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/ubi_2010_6_8.pdf М. М. МОГИЛЯНСЬКИЙ: ДОСВІД ПРОСОПОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ]
  45. Микола Хвильовий. Україна чи Малоросія?— В кн.: Хвильовий М. Г. Твори: У 2 т.— К.: Дніпро, 1990.— Т. 2.— С. 604.
  46. М. Горький. Письма в 24 томах. Том 279, с. 470-471
  47. У Дніпрі демонтували пам’ятник Горькому. ФОТО. Українська правда _Життя. Процитовано 26 грудня 2022. 
  48. У Кременці демонтували Меморіал слави та пам'ятник Горькому. Кременець.City (укр.). Процитовано 26 грудня 2022. 
  49. Гаврашенко Н. Максим Горький в украинских переводах // Красное слово. 1928. № 5. С. 151—153. с. 152 (рос.)
  50. Калашник В. С. «Ранний Горький в украинских переводах»: Экспрессивно-эмоциональный аспект отражения языкового стиля: автореф. дис. … канд. филол. наук // Харьков, гос. ун-т им. А. М. Горького. — Харьков, 1973. — 35 с. (рос.)
  51. Калашник В. С. // Людина та образ у світі мови: вибрані статті. — Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2011. — С. 57 — 64
  52. Тарас Шмігер. . Київ: Смолоскип, 2009. 342 стор. ISBN 9789668499999 (Серія «Пролегомени»)
  53. Тарас Шмігер. . ЛНУ імені Івана Франка, НТШ; [автори передм. : Р. зорівчак, Т. Шмігер ; наук. ред. Р. Зорівчак]. Львів, 2013. — 626 с.
  54. // укладач Ю. Ю. Полякова. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2013. — 184 с.
  55. Стебун І. Горький і українська література. К., 1946
  56. Слово про Буревісника: Максим Горький і українська культура. К., 1968
  57. Скарлат Н. Д. Максим Горький і Україна // Відродження. 1998
  58. Зісук Н. Й. Горький і Україна. К., 1968
  59. Пархоменко М. Горький і Західна Україна. Львів, 1946
  60. Горькознавство на Україні (1919—1980 рр.): бібліогр. покажч. / М-во вищ. та серед. спец. освіти УРСР, Харків. держ. ун-т ім. О. М. Горького, Центр. наук. б-ка ; [упоряд.: В. Д. Прокопова, І. О. Блохіна, Р. А. Ставинська та ін.]. — Харків, 1986. — 72 с.
  61. Українська літературна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. І. О. Дзеверін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1988—1995.
  62. Максим Ґорький. «Челкаш»; оповідане. Переклад з російської: Володимир Гнатюк. // ЛНВ. Львів, 1900, Т. XI, ч. І. Кн 2. сс: 212—247.
  63. Максим Ґорький. «Пісня про буревісник.» Переклад з російської: Р-ко. // ЛНВ. Львів, 1901. Т. ХІ. Кн. 7—9. cc. 117—118.
  64. Максим Ґорький. «Макар Чудра»; оповіданє. Переклад з російської: Маруся Полтавка [Марія Виноградова]. // ЛНВ. Львів, 1902, Т. XVII, ч. І. Кн. 2. сс. 63 — 73
  65. Максим Ґорький. «Двадцять шість і одна»; поема. Переклад з російської: М. Лозинський. // ЛНВ, Львів. 1903, т. XXIII, ч. І. Кн. 2. сс: 145—157
  66. Максим Ґорькій. «На дні життя»: сцени в 4 актах. Переклад з російської: В. Темницький, Львів: Накладом українсько-руської видавничої спілки; З друкарні НТШ. 1903. 128 стор. (Літературно-наукова библітотека. Ч. 58—69)
  67. Максим Ґорький. «Мальва і інші оповідання». Переклад з російської: В. Гнатюка, С. Гуменюка та М. Лозинського. Львів: Накладом українсько-руської видавничої спілки; З друкарні НТШ. 1904. 174 стор. (Літературно-наукова библітотека. Ч. 59)
  68. Максим Ґорький. «Стара Ізергіль»; // «Молода Україна», 1902, № 5
  69. Леся Українка. Твори в 5 т.: Т. 4. Київ, 1954
  70. Калашник, Володимир. // Людина та образ у світі мови: вибрані статті. — Х.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2011. — С. 64 — 70
  71. Ґоркий Максим. Міщани: сцени в домі Безсємйонова. Драматичний нарис в чотирьох діях / Пер. Маруся Полтавка. З пер. словом і портретом автора. Виданє товариства українських студентів «Січ» в Чернівцях. — Чернівці: Накладом товариства ["Січ"], З друкарні товариства «Руска Рада» в Чернівцях: під зарядом Івана Захарка, 1903.– XVIII, 130 с. — (Видавництво Товариства українських студентів «Січ» в Чернівцях. Ч. VII).
  72. О. З. Ножак. // Наукові записки Інституту журналістики: науковий збірник / за ред. В. В. Різуна ; КНУ імені Тараса Шевченка. — К., 2010. — Т. 40. — Липень—вересень. — 242 с.
  73. Максим Ґорький. «Приятелі». Львів: Накладом і друком «Загальної друкарні». 1908. 30 стор.
  74. Максим Ґорький. «Ярмарок в Голтві» //; Переклад з російської: М. Данько [М. М. Троцький]. Київ: Друк. 1-ї Київ. Друк. Спілки, 1911. 20 стор.
  75. / М-во культури України, Одес. нац. наук. б-ка ім. М. Горького, Укр. клуб Одеси ; упоряд.: Н. А. Бродецька, Н. О. Яцун ; ред. І. С. Шелестович. — Одеса, 2014. — 322 с. : 12 с. іл. — (До 170-річчя від дня народження М. Ф. Комарова)
  76. Максим Ґоркий. Оповіданя. Переклад з російської: Р. Скибінський. 1913. Ню Йорк: Гайдамаки. 38 стор.
  77. Максим Ґоркий. «Руський цар» у перекладі Омелян Рев'юк. Переклад з великоруської: Омелян Рев'юк. 1916. Скрентон: Видавницвто просвітницької комісії руського народного союза. 18 стор.
  78. Український художній переклад та перекладачі 1920–30-х років: матеріали до курсу «Історія перекладу»: навч. посіб. / Л. В. Коломієць. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2013. — 559 с.
  79. Зміст: Макар Чудра; Челкаш; Бешкетник; Двадцять шість і одна; Пісня про буревісника; Товариш!; 9-те січня; Народження людини; Як склали пісню; В. І. Лєнін

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Maksi m Go rkij Pyeshkov Oleksij Maksimovich takozh Gorkij Oleksij Maksimovich 16 28 bereznya 1868 18680328 Nizhnij Novgorod Nizhnogorodska guberniya Rosijska imperiya 18 chervnya 1936 Gorki Moskovska oblast RRFSR SRSR rosijskij piznishe radyanskij pismennik dramaturg prozayik poet ta publicist zhurnalist gromadskij diyach chlen RSDRP b Maksim Gorkijros Aleksej Maksimovich PeshkovGorkij u 1926 rociIm ya pri narodzhenni Pyeshkov Oleksij MaksimovichPsevdonim Maksim GorkijNarodivsya 16 28 bereznya 1868 1868 03 28 Nizhnij Novgorod Rosijska imperiyaPomer 18 chervnya 1936 1936 06 18 68 rokiv Gorki Moskovska oblast RRFSR SRSR pnevmoniyaPohovannya Nekropol bilya Kremlivskoyi stiniGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRNacionalnist rosiyaninMisce prozhivannya Kapri Sorrento Nizhnij Novgorod Sankt Peterburg MoskvaDiyalnist prozayik poetSfera roboti beletristika 1 Mova tvoriv rosijskaRoki aktivnosti 1892 1936Napryamok realizm socialistichnij realizm osporyuyetsya 2 modernizmZhanr opovidannya povist inshiMagnum opus Na dni Mati Dilo Artamonovih Zhittya Klima Samgina Chlenstvo SP SRSRPartiya Rosijska social demokratichna robitnicha partiyaKonfesiya ateyizmU shlyubi z Pyeshkova Katerina Pavlivna i Andryeyeva Mariya FedorivnaDiti Pyeshkov Maksim OleksijovichAvtografNagorodi Maksim Gorkij u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pyeshkov Popri te sho deyakij chas Gorkij buv najbilshim sponsorom bilshovickoyi frakciyi 4 do Zhovtnevoyi revolyuciyi ta Radyanskoyi vladi u yiyi pochatkovij period vin postavivsya skeptichno Klopotavsya pered bilshovikami za areshtovanih i zasudzhenih do strati V emigraciyi proviv zagalom ponad 18 rokiv vklyuchayuchi 15 rokiv v Italiyi pri comu ne opanuvav zhodnoyi inozemnoyi movi 5 6 Po povernenni do SRSR Gorkij stav iniciatorom stvorennya Spilki pismennikiv SRSR ta pershim golovoyu pravlinnya ciyeyi spilki Buv ogoloshenij zasnovnikom literaturi socialistichnogo realizmu ta rodonachalnikom radyanskoyi literaturi 7 Nezvazhayuchi na oficijne viznannya suchasni doslidniki tvorchosti Gorkogo stavlyat pid sumniv abo zovsim zaperechuyut jogo prinalezhnist do socrealizmu najbilsh blizki do socrealizmu tvori Gorkogo vidriznyayutsya bogobudivnoyu ideologiyeyu a pislya revolyuciyi Gorkij ne napisav zhodnogo velikogo socrealistichnogo tvoru 8 9 Zmist 1 Biografiya 1 1 Ditinstvo 1 2 Osvita 1 3 Pochatok ta rozkvit literaturnoyi kar yeri 1 4 Smert 2 Gorkij ta bilshoviki 3 Gorkij i Ukrayina 3 1 Gorkij proti ukrayinofobiyi 3 2 Ukrayinofobiya Gorkogo 4 Bibliografiya 5 Pam yat 5 1 Ob yekti nazvani na chest Maksima Gorkogo 5 2 Pam yatniki Maksimovi Gorkomu 5 2 1 Demontovani 5 3 Vulici 6 Perekladi ukrayinskoyu 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaBiografiya RedaguvatiDitinstvo Redaguvati Narodivsya u Nizhnomu Novgorodi v sim yi stolyara Maksima Savvatijovicha Pyeshkova 1839 1871 Rano stav sirotoyu i jomu dovelosya zhiti u sim yi svogo dida po materi Kashirina Todi perenis naturalnu vispu pro strazhdannya pid chas ciyeyi hvorobi zgodom napisav u svoyih spogadah Z 11 ti rokiv pishov u lyudi buv vimushenij pracyuvati na vazhkih robotah pracyuvav bufetnim posudnikom na paroplavi uchnem v ikonopisnij shkoli pekarem i t d Osvita Redaguvati 1884 roku vin namagavsya vstupiti do Kazanskogo universitetu Todi vin pochav znajomitisya z riznimi filosofskimi techiyami zokrema marksizmom Pochatok ta rozkvit literaturnoyi kar yeri Redaguvati Na mezhi 1890 1900 h rr Gorkij pishe nizku tvoriv u neoromantichnij maneri Stara Izergil ru Pisnya pro Sokola ru Pisnya pro Burevisnika tosho Prote poryad iz Pisneyu pro Burevisnika pismennik stvoriv cilkom realistichnij roman Foma Gordyeyev ru de na shirokomu istorichnomu tli zobraziv rosijsku burzhuaziyu 1899 roku v Peterburzi Gorkij znajomitsya z Vikentiyem Veresayevim a zgodom u Moskvi z Lvom Tolstim Leonidom Andreyevim Antonom Chehovim Ivanom Buninim Oleksandrom Kuprinim 1902 roku u Moskovskomu hudozhnomu teatri bula postavlena jogo socialno filosofska p yesa Na dni Pidkresleno realistichno zmalovuyuchi u nij zhittya tak zvanih deklasovih elementiv zlidariv yaki zhivotiyut u nichlizhci Gorkij stverdzhuvav gidnist ta chest lyudini sho ne vtrachayutsya navit na dni suspilstva Visokoyu gumanistichnoyu viroyu v lyudinu spovneni slova odnogo z meshkanciv nichlizhki Lyudina ce zvuchit gordo Na pochatku XX stolittya slava Gorkogo strimko zrostaye 1902 r jogo navit obrali akademikom Odnak za visochajshim povelinnyam rezultati viboriv bulo skasovano Cya podiya nabula rozgolosu v seredovishi rosijskoyi inteligenciyi Na znak protestu proti diskriminaciyi pismennika Anton Chehov i Volodimir Korolenko vidmovilisya vid zvannya pochesnogo akademika Pid vplivom revolyucijnih podij 1905 1907 rr buv napisanij roman Mati 1907 v yakomu partijna doktrina piznishe vbachala visokij vzirec literaturi socialistichnogo realizmu sho na nogo mayut rivnyatisya radyanski pismenniki Yak pozitivni geroyi dobi u comu tvori zmalovuvalisya revolyucioner Pavlo Vlasov ta jogo mati Revolyucijno nalashtovani chitachi zahopleno zustrili roman Sam Gorkij nazivav roman odnim iz najgirshih svoyih tvoriv 10 storinka Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 r Gorkij zavershuye robotu nad avtobiografichnoyu trilogiyeyu romani Ditinstvo V lyudyah ta Moyi universiteti bere uchast u vidanni gazeti Novaya zhizn de drukuye zapalni publicistichni statti Nesvoyechasni dumki 1921 r rozpochavsya period emigraciyi Pismennik zhiv u Nimechchini Italiyi Chehoslovachchini pracyuvav nad romanom Dilo Artamonovih ta epopeyeyu Zhittya Klima Samgina Z listopada 1921 po listopad 1923 roku perebuvav u vignanni v Berlini 11 1931 r vin virishiv povernutisya na batkivshinu Same Gorkomu nalezhit avtorstvo ponyattya avtorska gluhota 12 Smert Redaguvati Posmertna maska Maksima Gorkogo Z kolekciyi Manujlivskogo literaturno memorialnogo muzeyu Maksima GorkogoGorkij pomer 18 chervnya 1936 roku u Moskvi Obstavini smerti Gorkogo ta jogo sina ye tayemnichimi deyaki doslidniki bachat tam stalinskij slid 13 Ye cikavim fakt sho sered inshih zvinuvachen Genriha Yagodi na tretomu moskovskomu procesi 1938 roku bulo zvinuvachennya v otruyenni nim sina Gorkogo Zgidno z materialami shodo dopitiv Yagodi Maksima Gorkogo bulo ubito za nakazom Trockogo a vbivstvo sina bulo vzhe vlasnoyu iniciativoyu Yagodi U smerti Gorkogo takozh zvinuvachuvali j troh likariv Kazakova Lyevina i Plyetnova na procesi 1938 r u spravi likariv Pid chas vshanuvannya 4 h rokovin z dnya smerti v radyanskih gazetah pisali pro zlochinnicke umertvinnya trockistsko buharinskimi virodkami 14 Gorkij ta bilshoviki Redaguvati Stalin ta Gorkij Obkladinka zhurnalu Ogonyok 1934Blizko 1901 roku zijshovsya z najbilsh aktivnoyu chastinoyu social demokratiyi Rosijskoyi imperiyi sho na toj chas ob yednalasya navkolo gazeti Iskra yakoyu keruvav V Ulyanov Za vidozvu napisanu u zv yazku z podiyami 9 sichnya 1905 roku buv zaareshtovanij i blizko troh misyaciv perebuvav u Petropavlovskij forteci 1906 roku viyihav za kordon Na ostrovi Kapri Italiya razom iz O O Bogdanovim ta A V Lunacharskim organizovuvav partijnu shkolu RSDRP U 1900 ti roki vhodiv u vnutrishnopartijnu opozicijnu grupu Vpered buv odnim z ideologiv bogobuduvannya sho vidbilosya v romani Mati Lenin ideologiyu Gorkogo zasudiv Pislya povernennya 1913 roku do Rosiyi spivpracyuvav z bilshovickimi gazetami Zvezda ta Pravda ta zhurnalom Prosveshenie 23 kvitnya 1920 roku pid chas vshanuvannya V Lenina u zv yazku iz 50 richchyam govoriv pro znachennya grandioznoyi roboti Lenina dlya lyudstva Maksim Gorkij u Nizhnogorodskij radiolaboratoriyi U lipni 1920 roku buv prisutnim na II kongresi Kominternu U 1918 1921 rokah brav uchast u budivnictvi socialistichnoyi kulturi organizuvav vidavnictvo Vsesvitnya literatura ta in U publicistichnih stattyah 1919 1921 rokiv zaklikav zakordonnih diyachiv do zahistu revolyuciyi u Rosiyi ta pidtrimki goloduyuchih U 1918 roci Gorkij napisav cikl pamfletiv proti Lenina Nesvoyechasni dumki Cherez publikaciyu bulo zakrito gazetu Nove zhittya U 1921 roci Gorkij rozcharuvavshis u bilshovikah viyihav iz Rosiyi U u vidkritomu listi Gorkij zasudiv proces eseriv Lenin nazvav ce zradoyu a list poganim U 1922 roci vipustiv knigu Pro rosijske selyanstvo v yakomu virazilosya negativne stavlennya do Zhovtnevoyi revolyuciyi rosijskogo selyanstva ta rosijskogo narodu vzagali Ya dumayu chto russkomu narodu isklyuchitelno tak zhe isklyuchitelno kak anglichaninu chuvstvo yumora svojstvenno chuvstvo osobennoj zhestokosti hladnokrovnoj i kak by ispytyvayushej predely chelovecheskogo terpeniya k boli kak by izuchayushej cepkost stojkost zhizni V russkoj zhestokosti chuvstvuetsya dyavolskaya izoshryonnost v nej est nechto tonkoe izyskannoe 15 1931 roku kerivnictvo VKP b organizuvalo M Gorkomu vidviduvannya Soloveckogo taboru osoblivogo priznachennya pislya chogo vin napisav shvalnij vidguk pro rezhim utrimannya v yazniv 16 U knizi Arhipelag GULAG O Solzhenicin vkazuye sho za Gorkogo i zavzhdi strok davali Simdesyatirichnogo kolishnogo carskogo diplomata zvinuvatili u takij agitaciyi sho v SRSR pogano zhive robitnichij klas sho Gorkij poganij pismennik Skazati sho ce vzhe perebrali miru niyak ne mozhna za Gorkogo j zavzhdi strok davali tak vin sebe postaviv 17 Originalnij tekst ros Semidesyatiletnego byvshego carskogo diplomata obvinili v takoj agitacii chto v SSSR ploho zhivet rabochij klass chto Gorkij plohoj pisatel Skazat chto eto uzh hvatili cherez kraj nikak nelzya za Gorkogo i vsegda srok davali tak on sebya postavil 1934 roku pislya progulyanki na paroplavi j besid u prisutnosti tabirnogo nachalstva 17 serpnya 1933 roku sta dvadcyati radyanskih pismennikiv na choli z M Gorkim po tilki no zavershenomu Bilomorsko Baltijskomu kanalovi bula vidana kniga Bilomorsko Baltijskij kanal imeni Stalina 18 golovnim redaktorom yakoyi buv M Gorkij U yiyi pidgotovci vzyali uchast zagalom 36 pismennikiv sered nih okrim Gorkogo takozh Viktor Shklovskij Vsevolod Ivanov Vira Inber Valentin Katayev Mihajlo Zoshenko B M Lapin i Z L Hacrevin L Nikulin K L Zelinskij Bruno Yasenskij Ye J Gabrilovich O M Tihonov O M Tolstoj K Ya Finn Oskilki bilshist proslavlenih u nij kerivnikiv cherez korotkij chas buli ogolosheni vorogami narodu pislya smerti Gorkogo to kniga bula znishena v usih bibliotekah SRSR 19 25 serpnya 1933 roku M Gorkij vistupiv z promovoyu u misti Dmitrovi Moskovskoyi oblasti pered v yaznyami udarnikami Belomorstroya osvyachuyuchi nastupni budivnictva pid kontrolem kadebistiv agentiv ODPU yakih vin nazvav inzhenerami perekovki dush 20 Koli M Gorkij zahotiv napisati biografiyu J Stalina jomu vidmovili u dostupi do arhivnih dokumentiv 21 Razom z tim Gorkij buv blizkij do deyakih bilshovikiv sho vistupali proti Stalina takim yak Buharin i Kamenyev Vidomi jomu nedoliki radyanskoyi sistemi Gorkij obgovoryuvav zi Stalinim ta narkomami Gorkij takozh vistupav za pom yakshennya cenzuri ta pidtrimuvav deyakih opalnih ta zaboronenih pismennikiv A Platonov B Pasternak M Bulgakov Gorkij takozh vidigrav rol u vizvolenni deyakih politv yazniv Gorkij i Ukrayina RedaguvatiGorkij neodnorazovo vidviduvav Ukrayinu Buvav zokrema v Odesi 22 Kiyevi 23 Mikolayevi 24 U 1897 ta 1900 rokah gostyuvav u Verhnij Manujlivci na Poltavshini 27 lipnya 1897 roku same v Manujlivci narodivsya pervistok pismennika Maksim 25 Ulyublenimi ukrayinskimi pisnyami Gorkogo buli Zasvit vstali kozachenki ta Garbuz bilij kachayetsya 25 a takozh Reve ta stogne Dnipr shirokij sho stvorena Danilom Krizhanivskim na slova Tarasa Shevchenka Z tvorchistyu Kobzarya vin poznajomivsya she v Kazani manujlivskim selyanam tvori Shevchenka Gorkij chitav v originali Z ukrayinskih pismennikiv vidznachav Kotlyarevskogo Gulaka Artemovskogo Kvitku Osnov yanenka 25 viyavlyav interes do tvorchosti P Kulisha roman yakogo Chorna rada cinuvav za hudozhnyu majsternist ta istorichnu pravdivist 26 tovarishuvav iz M M Kocyubinskim yakomu prisvyativ zahoplenij naris Pid chas poyizdok na Kapri Kocyubinskij chasto zustrichavsya z Gorkim vzimku 1911 1912 navit zhiv u nogo i napisav tam tvori Koni ne vinni ta Podarunok na imenini Stvoriv u Manujlivci amatorskij teatr aktorami yakogo buli perevazhno miscevi selyani Sam pismennik grav u postanovci p yesi I Karpenka Karogo Martin Borulya 25 Pro ukrayinskij pereklad Yarmarka vikonanij Mihajlom Dankom Gorkij pisav jogo avtorovi sho cya rich ukrayinskoyu movoyu zvuchit krashe muzichnishe 25 Na Poltavshini Gorkij pracyuvav nad opovidannyami Malva Podruzhzhya Orlovih U stepu Kolishni lyudi povistyu Troye pochav pisati roman Foma Gordyeyev Vrazhennya vid perebuvannya v Ukrayini lyagli zokrema v osnovu tvoriv Vivid 1895 Yarmarok u Goltvi Gorkij pisav ukrayinskomu pismenniku I F Yerofyeyevu 29 bereznya 1933 roku pro te sho u 1897 98 roki chitav ugolos selyanam Shevchenka v originali i sho vzagali plekav potyag rid nedugi do literaturi ukrayinskoyi Govoriv pro neobhidnist chitannya T G Shevchenka v originali D Semenovskomu 27 28 Gorkij proti ukrayinofobiyi Redaguvati Dokladnishe UkrayinofobiyaPislya provalu revolyuciyi 1905 1907 u Rosijskij imperiyi stali provoditisya reakcijna politika ta nasadzhuvatisya ideyi velikoruskogo shovinizmu taki yak zagalnorosijska ideya ta velika nepodilna Rosiya Gorkij u cej chas namagavsya zvertati uvagu na inorodciv ta inshi plemena V odnij iz statej vin pisav V Rossii est ukrainskaya literatura i nauka s kazhdym godom ona cvetet i zreet vse yarche zachinaetsya kulturnoe dvizhenie v Belorussii i sredi kazanskih tatar nam slishkom malo izvestna duhovnaya deyatelnost finnov my nichego pochti ne znaem o tom kak zhivut armyane gruziny latyshi esty i litovcy chto znayut shirokie massy gramotnyh lyudej russkih o duhovnoj zhizni Polshi kulturnoj deyatelnosti evreev 29 Pochinayuchi z 1905 roku 30 rosijskij kadet P B Struve napisav nizku statej na yaki Gorkij zvernuv uvagu Struve pisav pro neobhidnist zavojovnickogo nacionalizmu i nasilnickogo zaluchennya do rosijskoyi kulturi vsih nacionalnostej Zokrema Struve zaklikav do idejnoyi borotbi z ukrayinstvom sho zaperechuye zagalnorosijsku kulturu yiyi organ ta simvol zagalnorosijsku movu 31 1912 roku Gorkij napisav zamitku O russkoj intelligencii i nacionalnyh voprosah Otvet na anketu Ukrainskoj Zhizni do zhurnalu Ukrayinske Zhittya Ukrainskaya Zhizn v yakij takozh vidpoviv Struve i zasudiv rozdmuhuvanij moskovsko rosijskoyu dumkoyu shum pro Veliku Rosiyu ale svoyeyu vidpoviddyu ne zadovolnivsya i piznishe napisav satirichnu kazku 32 pro te yak rosijskij barin pristaye do yevreya gruzina i ukrayincya vimagayuchi govoriti viklyuchno rosijskoyu i vvazhati sebe rosiyanami ne porushuvati cilisnist imperiyi i viznati jogo barina gospodarem Velikoyi Rosiyi Yevrej u vidpovid b ye pana po shoci gruzin zalishaye u gorizontalnomu polozhenni a ukrayinec robit spravu ne pospishayuchi 33 34 Pid redakciyeyu Gorkogo ta V Bryusova u vidavnictvi Parus vijshli zbirniki virmenskoyi latiskoyi ta finlyanskoyi literatur gotuvavsya do vihodu Zbirnik ukrayinskoyi literaturi Peredmovu napisav Mihajlo Grushevskij yakogo Gorkij nazivav mogutnim istorikom i praci yakogo Gorkij cinuvav Ocherk istorii ukrainskogo naroda 1911 zberigayetsya u biblioteci Gorkogo v Moskvi z jogo pomitkami a stattyu pro novu ukrayinsku literaturu Gorkij zamoviv Sergiyu Yefremovu Des kolo 10 padolista koli u Kulyuni skonstatovano uzhe skarlatinu i mi sidili v dobrovilnij karantini z yavivs u nas Gorkij z kotrim ya pered tim buv v korespondenciyi v spravi statti do zbirnika ukrayinskoyi literaturi sho vipuskalo vidavnictvo Parus v seriyi takih zbirnikiv inorodcheskih literatur Oglyad ukrayinskoyi istoriyi dlya sogo zbirnika ya poslav buv Gorkomu she z Kazani v listah kotrimi mi obminyalisya z nim vin duzhe simpatichno zaznachiv svoyu poziciyu do ukrayinstva i zagalnoyi rosijskoyi politichnoyi problemi otzhe ya z priyemnistyu chekav zapovidzhenogo jogo priyizdu i stricha nasha bula dijsno priyatelska M Grushevskij Spomini 35 Pislya cogo Gorkij obgovoryuvav ideyu gazeti z ukrayinskim viddilom u yakij ob yednalasya bi vsya opoziciya yaka zajmala poraznicki poziciyi Zaviduvati ukrayinskim vidtelom mav Oleksandr Salikovskij Voseni 1916 roku Gorkij takozh obgovoryuvav iz Grushevskim naukovo populyarnu knigu Ukrayina ta Moskva u yih duhovnomu zhitti dostupnu yak dlya ukrayincya tak i dlya moskovskogo chitacha Salikovskij pisav u svoyih spogadah Yakos u zhovtni ya zajshov do M Grushevskogo na Arbat i vin pokazav meni listuvannya z nim Gorkogo yakij zahopivsya dumkoyu vidati veliku naukovu zbirnu pracyu prinajmni u 2 h tomah pro ukrayinskij narod yak cilkom okremu j odminnu vid velikorosiyan nacionalnist Ne znayu chi cya dumka vinikla v Gorkogo nezalezhno vid storonnih vpliviv chi mozhe nashtohnuv na neyi rosijskogo pismennika M Kocyubinskij pid chas perebuvannya na Kapri abo M Grushevskij ale Gorkij nastoyuvav yak na najskorshomu vidanni knizhki pisav iz cogo privodu M Grushevskomu dokladni listi navit nakresliv programu vidannya Osnovna dumka knizhki musila buti priblizno ta sama sho j znamenitoyi statti M Kostomarova Dvi ruski narodnosti de yak vidomo zaznacheni velichezni rizhnici mizh velikorosiyanami ta ukrayincyami majzhe v usih galuzyah duhovnogo j materialnogo zhittya Na gadku Gorkogo vsi dumki vislovleni Kostomarovim zanadto vzhe davno i shematichno ne vicherpuyut spravi a de v chomu mozhe j pristarili voni potribuyut dopovnennya na pidstavi novih danih ta doslidiv vimagayut shiro naukovogo obgruntuvannya Zhoden iz cih zadumiv Gorkogo ne bulo zdijsneno Stattya Grushevskogo i bilshist jogo listuvannya z Gorkim vtracheno Vidomij list vid 26 01 1926 u yakomu Grushevskij proponuye Gorkomu zustritisya u Moskvi 36 Ukrayinofobiya Gorkogo Redaguvati Na procesi Samuyila Shvarcbarda yakij vbiv Simona Petlyuru Maksim Gorkij zastupavsya za Shvarcbarda i buv na jogo storoni V osnovnomu na procesi Petlyuru ta jogo prihilnikiv zvinuvachuvali v antisemitizmi i yevrejskih pogromah Gorkij zajmavsya yevrejskim pitannyam vid pochatku svoyeyi pismennickoyi kar yeri vistupayuchi na zahist yevreyiv 37 38 Za Shvarcbarda takozh zastupilisya Albert Ejnshtejn Anri Bergson Romen Rollan Anri Barbyus ta Pol Lanzheven U 1926 roci Vidavnictvo Knigospilka virishilo vidati ukrayinskoyu movoyu povist M Gorkogo Mati dlya molodi zi skorochennyami U zv yazku z cim golovnij redaktor vidavnictva pismennik Oleksa Slisarenko zvernuvsya iz listom do avtora tvoru abi toj nadav dozvil na druk ukrayinomovnogo perekladu Gorkij napisav list vidpovid na ce zvernennya Uvazhaemyj Aleksej Andreevich ya kategoricheski protiv sokrasheniya povesti Mat Mne kazhetsya chto i perevod etoj povesti na ukrainskoe narechie tozhe ne nuzhen Menya ochen udivlyaet tot fakt chto lyudi stavya pred soboyu odnu i tu zhe cel ne tolko utverzhdayut razlichie narechij stremyatsya sdelat narechie yazykom no eshe i ugnetayut teh velikorossov kotorye ochutilis menshinstvom v oblasti dannogo narechiya Pri starom rezhime ya posilno protestoval protiv takih yavlenij Mne kazhetsya pri novom rezhime sledovalo by stremitsya k ustraneniyu vsego chto meshaet lyudyam pomogat drug drugu A to vyhodit kurezno odni stremyatsya sozdat vsemirnyj yazyk drugie zhe dejstvuyut kak raz naoborot 39 Cherez rik pislya lista Slisarenka vidavnictvo Ukrayinskij robitnik zvernulosya do Gorkogo za dozvolom na druk novogo ukrayinomovnogo perekladu Mati i cogo razu Gorkij pogodivsya 40 U 1928 roci Gorkomu nadislav svij pereklad O P Varavva iz zvernennyam na dozvil publikaciyi vijshov u vidavnictvi Proletar Oleksandr Varavva Voronin sin perekladacha pisav sho Varavva vidpraviv svij pereklad pislya togo yak vidpovid Slisarenku stala vidoma 41 U listi do Varavvi Gorkij pereklad pohvaliv Ne znaya yazyka ne mogu sudit o dostoinstvah perevoda no uveren pochemu to chto perevod horosh V tom zhe ubezhdaet menya i otzyv odnogo hudozhnika ukrainca 42 Vidpovid Slisarenka iz fragmentom lista Gorkogo bula nadrukovana zhurnalom Vaplite 43 44 pislya chogo Gorkogo bulo zvinuvacheno v ukrayinofobiyi 19 lipnya 1928 roku Volodimir Vinnichenko opublikuvav vidkritogo lista vidpovid Odvertij list V Vinnichenka do M Gorkogo de zasudzhuvav list yak gaslo lyutoyi zoologichno nacionalistichnoyi vorozhnechi do ukrayinskoyi naciyi i valuyevskoj poziciyi proletarskogo pismennika protistaviv poziciyi Buharina i kompartiyi Ukrayini Natomist Vidvertij list vislovlyuvav dumku emigraciyi UNR publikaciya fragmenta viklikala aktivni debati v ukrayinskij radyanskoyi presi 44 Radyanskij ukrayinskij pismennik Mikola Hvilovij u svoyemu pamfleti Ukrayina chi Malorosiya nazvav Gorkogo velikoderzhavnikom propovidnikom rosijskogo mesianizmu 45 1928 roku Gorkij na zustrichi z ukrayinskimi pismennikami u harkivskomu Budinku literaturi im V Blakitnogo prokomentuvav svij list Ya ne filolog i cim slovom ne hotiv obraziti ukrayinsku movu bo ne znayusya na tonkoshah Vzagali ves incident ya vvazhayu rezultatom togo sho mi zi Slisarenkom posperechalisya a v rozpali polemiki mozhna nagovoriti bagato zajvogo 28 28 bereznya 1928 roku Gorkij pisav M Mogilyanskomu Po voprosu o moem otnoshenii k dialektu ili samostijnoj move skazhu Vam chto ya ne nacionalist no hotel by chtob vse lyudi govorili odnim yazykom bezrazlichno kakim hotya by latinskim Ya ne schitayu bratstvo lyudej bezumnoj mechtoyu dlya menya eto realnoe delo vot pochemu mne dumaetsya chto raznoyazychie zatrudnyaet obshenie mezhdu lyudyami Vesma veroyatno chto ya otvetil Slesarenko v zadornom tone no kak auknetsya tak i otkliknetsya On mne otvetil eshe huzhe mezhdu prochim ukazal chto ya vospityvalsya po Ilovajskomu eto menya rassmeshilo i primirilo s nim Vy nadeyus poverite chto takogo roda subektivnye stychki i malenkie ssory ne mogut vliyat na moe otnoshenie k cheloveku kotoryj kak by on ni dumal i chto by ni govoril v sushnosti svoej vsegda i neizmenno zasluzhivaet uvazheniya 46 Bibliografiya RedaguvatiNa dni 1902 Yegor Bulichov ta inshi 1932 Zhittya Klima Samgina 1925 1936 Ditinstvo V lyudyah Moyi universiteti Makar Chudra 1892 Foma Gordyeyev 1899 Mati 1907 Vassa Zhelyeznova 1910 Dilo Artamonovih 1925 Divchina ta smert 1917 Nesvoyechasni dumki 1918 Pam yat RedaguvatiOb yekti nazvani na chest Maksima Gorkogo Redaguvati Pam yatnik Gorkomu u Melitopoli U 1932 roci Nizhnij Novgorod buv perejmenovanij v misto Gorkij Istorichna nazva povernuta mistu v 1990 roci Tak samo v Nizhnomu Novgorodi im ya Gorkogo nosit centralna rajonna dityacha biblioteka dramatichnij teatr vulicya a takozh plosha v centri yakoyi vstanovlenij pam yatnik pismennikovi U 1934 roci u Voronezhi na aviacijnomu zavodi buv pobudovanij radyanskij agitacijnij pasazhirskij bagatomisnij 8 motornij litak najbilshij litak svogo chasu z suhoputnim shasi ANT 20 Maksim Gorkij U 1932 roci Moskovskomu hudozhnomu akademichnomu teatru prisvoyeno im ya Maksima Gorkogo Park im M Gorkogo v Minsku Pam yatnik Gorkomu v Dnipri demontovanij Primorskij akademichnij teatr imeni M Gorkogo u Vladivostoci U Sankt Peterburzi na chest Maksima Gorkogo nazvana stanciya metro U Moskvi isnuvali provulok Maksima Gorkogo nini Hitrovskij naberezhna Maksima Gorkogo nini Kosmodamianska plosha Maksima Gorkogo ranishe Hitrovska nini zabudovana stanciya metro Gorkivska nini Tverska Gorkivsko Zamoskvorickoyi nini Zamoskvoricka liniyi vulicya Gorkogo nini rozdilena na Tversku i pershu Tversku Yamsku vulici Azerbajdzhanskij teatr yunogo glyadacha im O M Gorkogo v Baku Rosijskij dramatichnij teatr imeni M Gorkogo v Nur Sultani Im ya M Gorkogo nosit Tulskij dramatichnij teatr Nacionalnij akademichnij dramatichnij teatr imeni M Gorkogo rosijskij teatr v Minsku Imenem Gorkogo nazvani biblioteki v Baku Volgogradi Krasnoyarsku Lugansku Ryazani Sankt Peterburzi Tveri Im ya Gorkogo ranishe nosiv Centralnij park kulturi ta vidpochinku v Harkovi Park imeni Maksima Gorkogo v Odesi Park kulturi i vidpochinku imeni Gorkogo v Lugansku Park kulturi i vidpochinku imeni Gorkogo u Melitopoli Rodovishe imeni Maksima Gorkogo na Kolimi de pracyuvali v yazni konctaboru Beregovij Pam yatniki Maksimovi Gorkomu Redaguvati Pam yatnik u Melitopoli Pam yatnik u Donecku Byust u Odesi u parku im Gorkogo Pam yatniki 1953 ta 1958 roku u m Krivij Rig Pam yatnik u seli Bagachivka Krivoozerskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti v centri sela na postamenti u povnij zrist Demontovani Redaguvati Pam yatniki Maksimovi Gorkomu u ramkah dekomunizaciyi ta derusifikaciyi demontovano u Chernivcyah Cherkasah Vinnici Dnipri 47 Mukachevomu Kremenci 48 Oleksandriyi Zhmerinci Kechichivci u selah Verhnya Manujlivka Golozubinci Nizhnij Koropec Vulici Redaguvati U bilshosti mistah Ukrayini u ramkah dekomunizaciyi perejmenuvali vulici Gorkogo Perekladi ukrayinskoyu RedaguvatiTvori Gorkogo shiroko perekladeni ukrayinskoyu movoyu 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 Za iniciativoyu i zavdyaki spriyannyu Ivana Franka z yavilisya pershi perekladi tvoriv Gorkogo v Ukrayini 61 spochatku u Lvovi u zhurnali LNV Chelkash 1900 pereklad Volodimira Gnatyuka 62 Pisnya pro Burevisnika 1901 pereklad R ko 63 Makar Chudra 1902 pereklad Marusi Poltavki 64 Dvadcyat shist i odna 1903 pereklad M Lozinskogo 65 a zgodom i okremimi vidannyami Na dni zhittya 1903 pereklad Volodimira Temnickogo 66 Malva i inshi opovidannya 1904 pereklad V Gnatyuka S Gumenyuka ta M Lozinskogo 67 U 1902 roci v chasopisi Moloda Ukrayina z yavlyayetsya pereklad opovidannya Stara Izergil zroblenij Leseyu Ukrayinkoyu 68 69 70 U 1903 roci u Chernivcyah okremoyu knigoyu vihodit ukrayinskij pereklad p yesi Mishani sceni v domi Bezsyemjonova u perekladi Marusi Poltavki 71 72 U 1908 roci u Lvovi z yavlyayetsya ukrayinskij pereklad opovidannya Priyateli v perekladi P Gozdov Tripolskogo 73 U 1911 roci u Kiyevi z yavlyayetsya ukrayinskij pereklad opovidannya Yarmarok v Goltvi v perekladi M Trockogo 74 75 U 1913 roci u Nyu Jorku u zbirci Opovidanya z yavlyayutsya ukrayinski perekladi Gorkogo zrobleni R Skibinskim zokrema Vesnyani melodiyi Divchinka zgadka Protestuyu Apostrofa ta Cholovik filozofichnij poemat 76 U 1916 roci u Skrentoni z yavlyayetsya ukrayinskij pereklad statti Ruskij car u perekladi Omelyana Rev yuka 77 U varshavskomu chasopisi Nash svit za 1924 rik vijshov ukrayinskij pereklad Mikoli Sadovskogo Pisni pro burevisnika Gorkogo 78 Maksim Gorkij 1919 Pogrom Pereklad z rosijskoyi Harkiv Vidannya Harkivskogo tovaristva Prosvita 12 stor Maksim Gorkij 1925 9 sichnya Pereklad z rosijskoyi 47 stor Maksim Gorkij 1928 Moyi universiteti Pereklad z rosijskoyi Mihajlo Lebedinec za redakciyeyu Sergij Pilipenko Harkiv Proletarij 149 stor Maksim Gorkij 1928 Mati Pereklad z rosijskoyi Oleksa Varavva za redakciyeyu Sergiya Pilipenka Harkiv Proletarij 376 stor perevidano u 1933 1936 1938 1939 1940 rokah Maksim Gorkij 1928 Homa Gordyeyev Pereklad z rosijskoyi L Kardinalovska za redakciyeyu S Pilipenka Harkiv stor perevidannya 1935 Maksim Gorkij 1929 Grivenik strasti mordasti Pereklad z rosijskoyi Marko Voronij Harkiv Ukrayinsij robitnik 63 stor Biblioteka krasnogo pismennictva 238 239 Maksim Gorkij 1931 V stepu Pereklad z rosijskoyi 23 stor Maksim Gorkij 1932 Did Arhip i Lonka Pereklad z rosijskoyi 35 stor Maksim Gorkij 1932 Listuvannya M Gorkogo z kolgospnikami Pereklad z rosijskoyi P Voronin zag red O Rozumiyenko Harkiv Kiyiv Literatura i mistectvo 46 stor Biblioteka malopismennogo M Gorkij i kolgospniki Gorkij M Vibrani tvori M Gorkij Harkiv 1932 224s Maksim Gorkij 1934 Z kim vi majstri kulturi Vidpovid inteligentovi delegatam antivoyennogo kongresu Pereklad z rosijskoyi Ya Homenko Kiyiv Harkiv Radyanska literatura 54 stor Vibrani tvori Maksim Gorkij 1934 Pro kulturi Pereklad z rosijskoyi Kiyiv Derzhsocekvidav Ukrayini 32 stor Maksim Gorkij 1934 9 sichnya Pereklad z rosijskoyi 36 stor Maksim Gorkij 1934 Konovalov Pereklad z rosijskoyi 55 stor Vibrani tvori Maksim Gorkij 1934 Soldati Pereklad z rosijskoyi Oleksa Varavva Harkiv LiM 52 stor Maksim Gorkij 1934 Dilo Artamonovih Pereklad z rosijskoyi Ye Pluzhnik Harkiv LiM 292 stor Maksim Gorkij 1934 Chelkash Pereklad z rosijskoyi Harkiv Kiyiv Radyanska literatura 39 stor Maksim Gorkij 1934 Kazki pro talyu Pereklad z rosijskoyi Gavrish Harkiv LiM 156 stor Desheva biblioteka hudozhnoyi literaturi Maksim Gorkij 1934 Vibrani tvori u 3 t Pereklad z rosijskoyi Harkiv stor Gorkij M Vibrani tvori M Gorkij Harkiv 1934 433s Gorkij M Vibrani tvori M Gorkij Harkiv 1934 299s Maksim Gorkij 1934 Na plotah Yakos voseni Kurilka Narodzhennya lyudini Kiyiv Radyanska literatura 1934 51 stor Maksim Gorkij 1935 Chelkash Pereklad z rosijskoyi O Soroka Harkiv Kiyiv Derzhlitvidav 67 stor Maksim Gorkij 1935 Mati Pereklad z rosijskoyi I Manenko Harkiv Odesa Ditvidav 368 stor Maksim Gorkij 1935 Opovidannya Pereklad z rosijskoyi Harkiv Kiyiv Derzhlitvidav 231 stor Biblioteka hudozhnoyi literaturi Maksim Gorkij 1935 Troye Pereklad z rosijskoyi Harkiv Hudozhnya literatura 324 stor Desheva biblioteka hudozhnoyi literaturi Maksim Gorkij 1935 Ditinstvo Pereklad z rosijskoyi Borisa Tkachenko Harkiv Odesa Ditvidav 212 stor Shkilna biblioteka dlya ditej starshogo viku Maksim Gorkij 1935 Ditinstvo Pereklad z rosijskoyi Harkiv Kiyiv LiM 222 stor Desheva biblioteka hudozhnoyi literaturi Maksim Gorkij 1935 Malva Pereklad z rosijskoyi Maksim Rilskij Harkiv Derzhlitvidav 86 stor Biblioteka chitacha pochatkivcya Maksim Gorkij 1935 Dopovid ta promovi na 1 mu Vsesoyuz z yizdi rad pismennikiv Kiyiv Harkiv Radyanska literatura 98 stor Maksim Gorkij 1935 V lyudyah Pereklad z rosijskoyi Harkiv Hudozhnya literatura 350 stor Desheva biblioteka hudozhnoyi literaturi Maksim Gorkij 1935 V lyudyah Pereklad z rosijskoyi Odesa Harkiv Ditvidav 350 stor Maksim Gorkij 1936 Tyurma Pereklad z rosijskoyi Harkiv Derzhlitvidav 71 stor Maksim Gorkij 1936 Kirilka Pereklad z rosijskoyi P Voronna Harkiv Derzhlitvidav 23 stor Maksim Gorkij 1936 Narodzhennya lyudini Kiyiv Derzhlitvidav 24 stor Biblioteka chitacha pochatkivcya Maksim Gorkij 1936 Strasti mordasti Pereklad z rosijskoyi Harkiv Kiyiv Derzhlitvidav 32 stor Biblioteka chitacha pochatkivcya Maksim Gorkij 1936 9 sichnya Pereklad z rosijskoyi Harkiv Kiyiv Derzhlitvidav 45 stor Biblioteka malopismennogo Biblioteka chitacha pochatkivcya Maksim Gorkij 1936 Vibrani tvori u 2 t Pereklad z rosijskoyi Harkiv Kiyiv Vibrani tvori u 2 t T 1 Pereklad z rosijskoyi Harkiv Kiyiv 639 stor Vibrani tvori u 2 t T 2 Pereklad z rosijskoyi Harkiv Kiyiv 768 stor Gorkij M Vassa Zhelyeznova M Gorkij Harkiv 1937 89 s Maksim Gorkij 1939 Vorogi Pereklad z rosijskoyi 175 stor Maksim Gorkij 1939 Rannya revolyucijna publicistika Pereklad z rosijskoyi 131 stor Maksim Gorkij 1941 Pro molod i ditej Pereklad z rosijskoyi 144 stor Gorkij Maksim Burevisnik Pisnya pro Sokola Divchina i smert Gorkij Maksim Odesa 1941 23 s Maksim Gorkij 1946 Na dni Pereklad z rosijskoyi Kiyiv Mistectvo 128 stor Maksim Gorkij 1946 Vibrani opovidannya 79 Pereklad z rosijskoyi Antin Hutoryan redaktor I Maisrenko Kiyiv Derzhlitvidav 174 stor Maksim Gorkij 1947 Ditinstvo Pereklad z rosijskoyi 203 stor Maksim Gorkij 1947 Mati Pereklad z rosijskoyi 306 stor Maksim Gorkij 1948 Opovidannya Pereklad z rosijskoyi 349 stor Maksim Gorkij 1949 Pro literaturu Pereklad z rosijskoyi 267 stor Maksim Gorkij 1949 Pro molod i ditej Pereklad z rosijskoyi 151 stor Maksim Gorkij 1950 Opovidannya pro geroyiv Pereklad z rosijskoyi 50 stor Maksim Gorkij 1950 Dramatichni tvori Pereklad z rosijskoyi Kiyiv Derzhlitvidav 722 stor Maksim Gorkij 1950 Kazki Pereklad z rosijskoyi ne vkazano malyunki L Kapitan Kiyiv Molod 27 stor Maksim Gorkij 1950 Dilo Artamonovih Pereklad z rosijskoyi za redakciyeyu O Varkentin Kiyiv Maksim Gorkij 1951 Literaturno kritichni statti Pereklad z rosijskoyi 465 stor Maksim Gorkij 1951 Pro molod Pereklad z rosijskoyi 227 stor Gorkij Maksim Vorogi Perekl z ros Bobirya D Kiyiv Mistectvo 1952 104 s Biblioteka rosijskoyi dramaturgiyi Maksim Gorkij 1952 1955 Tvori u 16 tomah Pereklad z rosijskoyi Kiyiv Derzhlitvidav Tvori u 16 t T 1 Opovidannya povisti virshi 1892 1896 Kiyiv Derzhlitvidav 1952 599 s Tvori u 16 t T 2 Povisti opovidannya narisi virshi 1896 1900 Kiyiv Derzhlitvidav 1952 583 s Tvori u 16 t T 3 Povisti opovidannya narisi virshi 1899 1906 Kiyiv Derzhlitvidav 1952 564 s Tvori u 16 t T 4 Povisti opovidannya narisi nacherki 1906 1907 Kiyiv Derzhlitvidav 1952 505 s Tvori u 16 t T 5 Povisti 1907 1909 Kiyiv Derzhlitvidav 1952 483 s Tvori u 16 t T 6 Povisti 1909 1912 Kiyiv Derzhlitvidav 1953 619 s Tvori u 16 t T 7 Kazki povisti opovidannya narisi 1910 1917 Kiyiv Derzhlitvidav 1953 722 s Tvori u 16 t T 8 Povisti opovidannya narisi spogadi 1912 1923 Kiyiv Derzhlitvidav 1953 759 s Tvori u 16 t T 9 Notatki iz shodennika spogadi opovidannya povisti narisi 1919 1936 Kiyiv Derzhlitvidav 1953 829 s Tvori u 16 t T 10 P yesi 1901 1906 Kiyiv Derzhlitvidav 1954 517 s Tvori u 16 t T 11 P yesi 1908 1935 Kiyiv Derzhlitvidav 1954 454 s Tvori u 16 t T 12 Zhittya Klima Samgina Ch 1 1925 1926 Kiyiv Derzhlitvidav 1955 513 s Tvori u 16 t T 13 Zhittya Klima Samgina Ch 2 1926 1928 Kiyiv Derzhlitvidav 1955 601 s Tvori u 16 t T 14 Zhittya Klima Samgina Ch 3 1928 1930 Kiyiv Derzhlitvidav 1955 357 s Tvori u 16 t T 15 Zhittya Klima Samgina Ch 4 1931 1936 Kiyiv Derzhlitvidav 1955 516 s Tvori u 16 t T 16 Statti dopovidi promovi 1896 1936 Kiyiv Derzhlitvidav 1955 606 s Gorkij M Vassa Zhelyeznova Kiyiv 1952 60s Maksim Gorkij 1953 Konovalov Kolishni lyudi Pereklad z rosijskoyi Ye Krotevich Ye Drob yazok Kiyiv Derzhlitvidav 107 s Maksim Gorkij 1954 Pro literaturu Pereklad z rosijskoyi Kiyiv Derzhlitvidav 653 s Gorkij M Varvari Kiyiv 1954 124s Maksim Gorkij 1955 Opovidannya Pereklad z rosijskoyi Kiyiv Derzhlitvidav 91 s Maksim Gorkij 1956 Opovidannya narisi Pereklad z rosijskoyi Kiyiv Derzhlitvidav 489 s Maksim Gorkij 1959 Ditinstvo Pereklad z rosijskoyi 253 stor Maksim Gorkij 1960 V I Lenin Pereklad z rosijskoyi 50 stor Maksim Gorkij 1964 Pro Ivanka durnika Pereklad z rosijskoyi M Prokopenko malyunki K Karucyaka ta M Popovich Kiyiv Veselka 12 stor Maksim Gorkij 1965 Gorkij Maksim Prigoda z Ovsijkom Pereklad z rosijskoyi Prigara M malyunki Grigor yeva G Kiyiv Veselka 1965 14 stor Gorkij Maksim Burevisnik Gorkij Maksim Kiyiv 1966 326s Maksim Gorkij 1968 V I Lenin Pereklad z rosijskoyi 79 stor Maksim Gorkij 1968 Pisnya pro burevisnika Pisnya pro sokola Pereklad z rosijskoyi 42 stor Maksim Gorkij 1968 Did Arhip i Lonka Pereklad z rosijskoyi Ivan Senchenko malyunki M Popova Kiyiv Veselka 30 stor Maksim Gorkij 1968 Mati Pereklad z rosijskoyi I Manenko Kiyiv Dnipro 401 s Maksim Gorkij 1969 V I Lenin Pereklad z rosijskoyi 75 stor Maksim Gorkij 1971 Ditinstvo V lyudyah Moyi universiteti Pereklad z rosijskoyi Kiyiv Molod 609 s Maksim Gorkij 1974 Serce Danko Pereklad z rosijskoyi Grigorij Tyutyunnik malyunki Mikola Pshinka Kiyiv Veselka 35 stor Maksim Gorkij 1976 Gorobenya Pereklad z rosijskoyi Mariya Prigara malyunki Olga Yakutovich Kiyiv Veselka 16 stor Maksim Gorkij 1960 V I Lenin spogadi Pereklad z rosijskoyi Kiyiv Politvidav Ukrayini 1980 85 stor Maksim Gorkij 1986 Mati Pereklad z rosijskoyi I Manenko Kiyiv Dnipro 315 s Vershini svitovogo pismenstva Kniga 56 Primitki Redaguvati Czech National Authority Database d Track Q13550863 https cyberleninka ru article n tvorchestvo gorkogo i vozniknovenie sotsialisticheskogo realizma a b Bibliotheque nationale de France Identifikator BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 O Konnor T E Inzhener revolyucii Leonid Krasin i bolsheviki M 1993 Dyomkina S M Italiya v Muzee A M Gorkogo na Maloj Nikitskoj 6 University of Toronto Academic Electronic Journal in Slavic Studies Toronto Slavic Quarterly Arhiv originalu za 19 listopada 2015 Procitovano 9 sichnya 2016 Mirakyan Niva 16 kvitnya 2014 Neapolitanskij period Maksima Gorkogo Okno v Rossiyu Arhiv originalu za 19 listopada 2015 Procitovano 9 sichnya 2016 Enciklopedicheskij slovar 1953 g Arhiv originalu za 6 listopada 2021 Procitovano 6 listopada 2021 Sem mifov o Gorkom Arzamas Arhiv originalu za 6 listopada 2021 Procitovano 6 listopada 2021 L Spiridonova Tvorchestvo Gorkogo i vozniknovenie socialisticheskogo realizma Arhiv originalu za 6 listopada 2021 Procitovano 6 listopada 2021 M Gorkij Polnoe sobranie sochinenij Tom 8 Thomas Urban Russische Schriftsteller im Berlin der zwanziger Jahre Berlin Nicolai 2003 ISBN 3 89479 097 0 200 s s 57 nim Svyatovec V Slovnik tropiv i stilistichnih figur Akademiya 2011 28 bereznya 145 rokiv vid dnya narodzhennya Maksima Gorkogo burevisnika revolyuciyi Ukrinform 25 03 2013 Hronika 1940 18 chervnya vivtorok Arhiv originalu za 18 bereznya 2018 Procitovano 18 bereznya 2018 M Gorkij O russkom krestyanstve Solzhenicyn A I Arhipelag GULAG 1918 1956 opyt hudozhestvennogo issledovaniya V 3 kn Ch III IV Astrel 2009 C 49 51 Solzhenicyn A I Arhipelag GULAG Opyt hudozhestvennogo issledovaniya Glavy iz knigi Novyj mir 11 noyabr 1989 S 81 Belomorsko Baltijskij kanal imeni Stalina Istoriya stroitelstva Red Maksim Gorkij L L Averbah S G Firin M Gosizdat 1934 Istoriya fabrik i zavodov Solzhenicyn A I Arhipelag GULAG Opyt hudozhestvennogo issledovaniya Glavy iz knigi Novyj mir 10 oktyabr 1989 S 108 109 Pravda 1933 No 243 3 veresnya Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2012 Procitovano 27 serpnya 2012 Ostrovskij A Kto stoyal za spinoj Stalina SPb Izdatelskij Dom Neva M Izdatelstvo OLMA PRESS 2002 639 s il Arhiv S 12 Lidiya Sherbina Gorkij Maksim 1868 1936 Arhiv originalu za 19 grudnya 2021 Procitovano 21 kvitnya 2021 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 21 kvitnya 2021 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 21 kvitnya 2021 a b v g d Konstantin Burkut Ob odnom literaturnom muzee Poltavshiny ili Poezdka v Verhnyuyu Manujlovku Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 21 kvitnya 2021 Zhulinskij M G Gorkij Maksim Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 5 Vod Gn 728 s ISBN 966 02 3355 8 Simonenko Rem Georgievich Taras Shevchenko ta jogo doba T I a b M Gorkij Pisma v 24 tomah Tom 16 s 470 471 Tvorchestvo M Gorkogo i voprosy socialisticheskogo realizma Izd vo Akademii nauk SSSR 1958 1909 Intelligenciya i revolyuciya 1911 Patriotica Politika kultura religiya socializm sbornik statej za pyat let 1905 1910 gg P B Struve Obsherusskaya kultura i ukrainskij partikulyarizm Otvet Ukraincu Russkaya mysl 1912 1 M Gorkij Russkie skazki 1913 M Gorkij Materialy i issledovaniya Istoriya russkoj literatury Literatura 1890 1917 godov Izd vo Akademii nauk SSSR 1954 c 382 https shron2 chtyvo org ua Hrushevskyi Spomyny pdf V Melnichenko Mihajlo Grushevskij ya osnuvavsya v Moskvi Arbat 55 https lechaim ru ARHIV 90 gorkiy htm https jew observer com lica vernyj drug evrejskogo naroda M Gorkij Pisma v 24 tomah Tom 16 s 63 M Gorkij Pisma v 24 tomah Tom 16 s 471 https zn ua ukr ART trudnoschi perekladu 1 html M Gorkij Pisma v 24 tomah Tom 17 s 231 Vaplite Harkiv 1927 Ch 3 S 137 a b http www irbis nbuv gov ua cgi bin irbis nbuv cgiirbis 64 exe C21COM 2 amp I21DBN UJRN amp P21DBN UJRN amp IMAGE FILE DOWNLOAD 1 amp Image file name PDF ubi 2010 6 8 pdf M M MOGILYaNSKIJ DOSVID PROSOPOGRAFIChNOGO DOSLIDZhENNYa Mikola Hvilovij Ukrayina chi Malorosiya V kn Hvilovij M G Tvori U 2 t K Dnipro 1990 T 2 S 604 M Gorkij Pisma v 24 tomah Tom 279 s 470 471 U Dnipri demontuvali pam yatnik Gorkomu FOTO Ukrayinska pravda Zhittya Procitovano 26 grudnya 2022 U Kremenci demontuvali Memorial slavi ta pam yatnik Gorkomu Kremenec City ukr Procitovano 26 grudnya 2022 Gavrashenko N Maksim Gorkij v ukrainskih perevodah Krasnoe slovo 1928 5 S 151 153 s 152 ros Kalashnik V S Rannij Gorkij v ukrainskih perevodah Ekspressivno emocionalnyj aspekt otrazheniya yazykovogo stilya avtoref dis kand filol nauk Harkov gos un t im A M Gorkogo Harkov 1973 35 s ros Kalashnik V S Pisnya pro Sokola Maksima Gorkogo v ukrayinskih perekladah lingvostilistichni sposterezhennya Lyudina ta obraz u sviti movi vibrani statti H HNU im V N Karazina 2011 S 57 64 Taras Shmiger Istoriya ukrayinskogo perekladoznavstva HH storichchya Kiyiv Smoloskip 2009 342 stor ISBN 9789668499999 Seriya Prolegomeni Taras Shmiger Ukrayinske perekladoznavstvo HH sto richchya bibliografiya LNU imeni Ivana Franka NTSh avtori peredm R zorivchak T Shmiger nauk red R Zorivchak Lviv 2013 626 s Ukrayinske perekladoznavstvo Problemi hudozhnogo perekladu bibliografichnij pokazhchik ukladach Yu Yu Polyakova Harkiv Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina 2013 184 s Stebun I Gorkij i ukrayinska literatura K 1946 Slovo pro Burevisnika Maksim Gorkij i ukrayinska kultura K 1968 Skarlat N D Maksim Gorkij i Ukrayina Vidrodzhennya 1998 Zisuk N J Gorkij i Ukrayina K 1968 Parhomenko M Gorkij i Zahidna Ukrayina Lviv 1946 Gorkoznavstvo na Ukrayini 1919 1980 rr bibliogr pokazhch M vo vish ta sered spec osviti URSR Harkiv derzh un t im O M Gorkogo Centr nauk b ka uporyad V D Prokopova I O Blohina R A Stavinska ta in Harkiv 1986 72 s Ukrayinska literaturna enciklopediya u 3 t vidp red I O Dzeverin K Golovna redakciya URE 1988 1995 Maksim Gorkij Chelkash opovidane Pereklad z rosijskoyi Volodimir Gnatyuk LNV Lviv 1900 T XI ch I Kn 2 ss 212 247 Maksim Gorkij Pisnya pro burevisnik Pereklad z rosijskoyi R ko LNV Lviv 1901 T HI Kn 7 9 cc 117 118 Maksim Gorkij Makar Chudra opovidanye Pereklad z rosijskoyi Marusya Poltavka Mariya Vinogradova LNV Lviv 1902 T XVII ch I Kn 2 ss 63 73 Maksim Gorkij Dvadcyat shist i odna poema Pereklad z rosijskoyi M Lozinskij LNV Lviv 1903 t XXIII ch I Kn 2 ss 145 157 Maksim Gorkij Na dni zhittya sceni v 4 aktah Pereklad z rosijskoyi V Temnickij Lviv Nakladom ukrayinsko ruskoyi vidavnichoyi spilki Z drukarni NTSh 1903 128 stor Literaturno naukova biblitoteka Ch 58 69 Maksim Gorkij Malva i inshi opovidannya Pereklad z rosijskoyi V Gnatyuka S Gumenyuka ta M Lozinskogo Lviv Nakladom ukrayinsko ruskoyi vidavnichoyi spilki Z drukarni NTSh 1904 174 stor Literaturno naukova biblitoteka Ch 59 Maksim Gorkij Stara Izergil Moloda Ukrayina 1902 5 Lesya Ukrayinka Tvori v 5 t T 4 Kiyiv 1954 Kalashnik Volodimir Ekspresivno emocijnij aspekt movi hudozhnogo perekladu na materiali ukrayinskih perekladiv rannih tvoriv Maksima Gorkogo Lyudina ta obraz u sviti movi vibrani statti H HNU im V N Karazina 2011 S 64 70 Gorkij Maksim Mishani sceni v domi Bezsyemjonova Dramatichnij naris v chotiroh diyah Per Marusya Poltavka Z per slovom i portretom avtora Vidanye tovaristva ukrayinskih studentiv Sich v Chernivcyah Chernivci Nakladom tovaristva Sich Z drukarni tovaristva Ruska Rada v Chernivcyah pid zaryadom Ivana Zaharka 1903 XVIII 130 s Vidavnictvo Tovaristva ukrayinskih studentiv Sich v Chernivcyah Ch VII O Z Nozhak Mi derzhati sya mem davnoyi programi serijni vidannya v Chernivcyah naprikinci HIH pochatku HH st Naukovi zapiski Institutu zhurnalistiki naukovij zbirnik za red V V Rizuna KNU imeni Tarasa Shevchenka K 2010 T 40 Lipen veresen 242 s Maksim Gorkij Priyateli Lviv Nakladom i drukom Zagalnoyi drukarni 1908 30 stor Maksim Gorkij Yarmarok v Goltvi Pereklad z rosijskoyi M Danko M M Trockij Kiyiv Druk 1 yi Kiyiv Druk Spilki 1911 20 stor Biblioteka M F Komarova kat kolekciyi Odes nac nauk b ki im M Gorkogo M vo kulturi Ukrayini Odes nac nauk b ka im M Gorkogo Ukr klub Odesi uporyad N A Brodecka N O Yacun red I S Shelestovich Odesa 2014 322 s 12 s il Do 170 richchya vid dnya narodzhennya M F Komarova Maksim Gorkij Opovidanya Pereklad z rosijskoyi R Skibinskij 1913 Nyu Jork Gajdamaki 38 stor Maksim Gorkij Ruskij car u perekladi Omelyan Rev yuk Pereklad z velikoruskoyi Omelyan Rev yuk 1916 Skrenton Vidavnicvto prosvitnickoyi komisiyi ruskogo narodnogo soyuza 18 stor Ukrayinskij hudozhnij pereklad ta perekladachi 1920 30 h rokiv materiali do kursu Istoriya perekladu navch posib L V Kolomiyec K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2013 559 s Zmist Makar Chudra Chelkash Beshketnik Dvadcyat shist i odna Pisnya pro burevisnika Tovarish 9 te sichnya Narodzhennya lyudini Yak sklali pisnyu V I LyeninDzherela RedaguvatiBondarchuk P M Gorkij Maksim Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 176 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Zhulinskij M G Gorkij Maksim Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 5 Vod Gn 728 s ISBN 966 02 3355 8 Posilannya RedaguvatiGorkij Maksim Arhivovano 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 296 1000 ekz Ukrayinski perekladi tvoriv Gorkogo Arhivovano 17 bereznya 2018 u Wayback Machine na sajti e biblioteki Chtivo Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Maksim Gorkij amp oldid 40076186