www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іконопис Іко нопис мистецтво писання ікон вид живопису має культове призначення Апостол Петро Ікона 6 століття з монасти

Іконопис

Іко́нопис — мистецтво писання ікон, вид живопису, має культове призначення.

Апостол Петро. Ікона 6 століття з монастиря на горі Синай, Єгипет

Визначення Редагувати

Іконописання, особливо характерне і розвинене у православній традиції, як і загалом у східному християнстві (православній, греко-католицькій, коптській, маронітській церквах тощо), широко поширене і популярне в Україні, Росії, Румунії, Греції, Сербії, Грузії та інших східно-європейських та близько-східних краях.

Православне мистецтво — є носієм високих духовних цінностей, зокрема, іконопис, який створювався святими духовидцями. Для педагога іконописне мистецтво повинно виступати одним із засобів морально-естетичного виховання. У православній культурі іконі належить значне місце, де вона ніколи не мислилася лише як твір мистецтва. Ікона, перш за все, віронавчальний текст, який покликаний допомогти пізнанню істини. Ікона є своєрідним вікном у духовний світ, тому вона має особливу мову, де кожен знак — символ (І. К. Язикова). За допомогою знаково-символічної системи ікона передає інформацію подібно письмовому тексту, мову якого необхідно знати, щоб сприйняти, зрозуміти й пережити її духовний сенс. Мета ікони — направити всі наші почуття, розум і всю нашу людську природу до її істинної мети — на шлях перетворення.

Історія розвитку Редагувати

I–IV ст. Редагувати

В юдейському старозавітному світі існувала заборона зображень, що було пов'язано з боротьбою проти ідолопоклонства (Золотий телець), проте під забороною знаходилися не всі фігуративні зображення. Так, за вказівкою Господа Мойсей зробив мідного змія, що рятувала євреїв від змій в пустелі. Також Мойсей розташував двох херувимів над кивотом Свідоцтва в наметі Завіту. А в Єрусалимі зобразили херувимів та інші прикраси за наказом Соломона.

Хоч християнство зародилося в єврейському середовищі, проте неєвреї (прозеліти) поступово складали більшість нової церкви. Тому постало питання, які старозавітні приписи приймаються християнами, а які — ні. На апостольському соборі прийнято рішення, що незмінним є становлення до 10 Божих заповідей, науки пророків, псалми, проте другорядне могло переглядатися, відповідно, й суворої заборони на зображення не було висунуто.

Те, що християнська церква могла приймати нововведення, знаходить підтвердження в Євангелії. Христос казав: «Не думайте, що Я прийшов усунути закон чи пророків; Я прийшов їх не усунути, а виконати (Мт. 5:17). Та в той час, коли євреям було заборонено спілкуватися з неєвреями, а тим більше сідати з ним до столу, Христос просив води в жінки-самарянки, а потім гостював у самарянському місті (Йов 4:7–40). Побожні юдеї не спілкувалися з митарями й блудницями, та митар Матвій і грішниця Магдалина стали новоноверненими в церкву. Також Христос повчав, що субота була встановлена для людей, а не люди для субот (Мр. 2:27).

Первісні християни ставилися до зображень інакше, ніж погани. Історія іконографії починається з III–IV ст., із зображень в катакомбах (некрополях) — підземних кладовищах Італії, Північної Африки й Сирії (Палестини). Римляни й греки спалювали померлих, та християни дотримувалися єврейської традиції, за якою було поховано тіло Христа. Кілометри катакомб недостатньо вивчені, проте саме завдяки своєму розташуванню вони збереглися до сьогоднішніх днів. Також слід пам'ятати про переслідування християн в Римській імперії, відповідно, зображення, що свідчать про відношення автора до християнства, могли зберегтися лише на кладовищах, адже римляни не наважувалися гнівати покійників.

Ватиканські ґроти постали ще в І ст. по Христі — тут було поховано апостола Петра, приблизно до цього ж часу відносяться катакомби Коммоділли, Прісцілли, Домітілли та Остріяна.

За коротких проміжок часу формування окремої християнської іконографії, безумовно, було неможливе, тому основою для зображень в катакомбах часто слугували поганські символи, які набували нового значення для християн.

Зображення риби й кошика хліба з катакомб св. Калікстуса, IV ст.
  • Риба — в греків символізувала плодючість. Християнам нагадували про апостолів, більшість з яких були рибалками, а також про деякі алегорії, приведені Христом: у притчі про доброго Небесного Отця Спаситель наголошує, що навіть земний батько на прохання сина подасть рибу, а не гадюку (Мт. 7:9–11).

Також перші літери слова «риба» в грецькій мові склали акровірш: «Ісус Христос Божий Син Спаситель»;

  • Голуб з гілкою оливкового дерева — символ Святого Духа;
  • Пальма — ознака мучеництва й перемоги в Христі;
  • Якір — таємне зображення Христа;
  • Човен — образ Церкви;
  • Хліб — символ Євхаристії;
  • Ягня — за свідченням Йоана Предтечі «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає» (Йов 1:29);
  • Виноградна лоза — мають пояснення в Євангелії «Я виноградина, ви — гілки. Хто перебуває в Мені, а Я в ньому, — той плід приносить щедро» (Йов 15:5), а також притча про виноградарів;
  • Оранта — у римлян — уособлення жіночого образу, для Християн — Марія Богоматір;
  • Добрий пастир — у римлян — зображення Гермеса (Меркурія), що тримає вівцю на плечах, для християн — нагадування про те, що Бог шукає кожного заблуканого, підтримує у вірі під час переслідувань й прийшов закликати до грішників (Йов 10:14, Мт. 9:13, Мр. 2:17, Лк. 5:32).

Також починають зображувати старозавітні сюжети — Адама та Єву, Ноя, Мойсея.

Воскресіння Лазаря, фреска в катакомбах Прісцилли ІІ-ІІІ ст.

Поступово складаються окремі християнські символічні зображення: Воскресіння Лазаря (Христос, що вказує рукою на Лазаря, який виходить із печери в посмертній плащаниці — наприклад, зображення в катакомбах Прісцілли); народження Христа (Богоматір із Христом на руках та чоловіча фігура, що вказує на зірку в небі — зображення в капличці в катакомбах Прісцілли, IV ст.); Христос рятує Петра, що йде по воді (Дура-Европос, Сирія, II ст.).

Ранні християнські зображення не були досконалими за технікою, мали символічний характер — цей характер зображення став традиційним при подальшому розвитку іконографії.

Іконографія в Візантії Редагувати

Процес усталення іконографії проходив протягом VI–VII століть. Головну роль відігравала Візантія. Постановами Вселенських соборів, які відбувалися на її території, були визначені правила зображення облич і сюжетів Священного Писання. Особливе значення мали рішення V і VI Вселенських соборів (692 р.), за якими потрібно було замінити абстрактні символи Старого Завіту і перших віків християнства прямою репрезентацією того, що вони відображували. А першу чергу це відносилось до зображення Христа в людській подобі. Згодом, Церква намагалась зробити поклоніння іконам загальнообов'язковим і закріпити за собою монопольне право на нововведення в іконографію. Підтвердженням того служить постанова VII Вселенського собору (787 р.), за якою складати сюжети могли лиш отці церкви. Остаточно іконографія сформувалась у Візантії в ІХ — Х ст. після відродження іконопочитання. Були визначенні загальні правила зображення Бога, Богородиці, святих.

Першим символом, який стали зображувати на прапорах та щитах війська Костянтина — монограма «ХіРо». Костянтину-язичнику наснився сон, в якому Христос наказав йому йти в перемогу з цим символом, після чого він повірив у Христа.

Свята Олена, мати Костянтина, споруджує Храм Гробу Господнього на Голгофі та базиліку в Віфлеємі, що стали першими центрами іконографії, проте зображення були втрачені, про них можемо судити лише за фіялами, які привозили паломники з Єрусалима та Віфлеєма.

Іконоборство та його подолання Редагувати

Див. Іконоборство

Маніхейці та павліціяни вірили, що вся матерія є негативним явищем, бо її створив лукавий бог, отже, Христос не міг мати фізичного тіла. Імператор Йоан Цімісцез у Х ст. депортував маніхейців до Франції.

Єпископ Северус на початку VI ст. усунув ікони з храмів. У 726 р. імператор Лев ІІІ Ісаврієць під впливом маніхейців і мусульман заборонив іконопочитання. Почалися гоніння іконопочитателів.

На захист іконопочитання виступили св. Йоан Дамаскин («В обороні святих ікон») і патріарх в опалі — Герман (три листи до єпископів).

Іконографічні типи Редагувати

Пантократор Редагувати

Христос Пантократор (Вседержитель) — один із найрозповсюдженіших іконографічних типів східного християнства. Найдавніша композиція цього типу — фреска Добрий пастир на стелі в підземних катакомбах Прісцілли в Римі III ст.

Пантократор — фреска Віктора Васнєцова в Володимирському соборі, Київ

Пантократор — домінуюче іконописне зображення, яке розміщується у центральному куполі або найвищій частині апсиди. У німбі зображення грецького напису «Той, що є» (Вих. 3:14): «Коли не увіруєте, що Я — Сущий, помрете у ваших гріхах» (Ів. 8:24). Також зображено перші літери імені «Ісус Христос». Ісус — єврейською — Ягве — спасіння; Христос — грецький переклад євангельського титулу Месія.

Правицею Христос благословляє людей. У лівій руці — книга.

Спас Нерукотворний Редагувати

Див. Спас Нерукотворний

Іконографія Богородиці Редагувати

Іконографія церковних свят Редагувати

  • Благовіщення
  • Різдво
  • Стрітення Господнє
  • Хрещення
  • Преображення Господнє
  • Воскресіння Лазаря
  • В'їзд в Єрусалим
  • Тайна вечеря
  • Зішестя в пекло
  • Вознесіння Ісуса Христа
  • Зіслання Святого Духа
  • Успіння Богородиці

Інші Редагувати

Центри розвитку іконографії Редагувати

Олександрійська Церква Редагувати

Святий Міна і Христос, коптська ікона VI ст., Лувр, Париж

Поділяється на коптійську й ефіопську. Характерні риси — очі зображуваних осіб збільшені, погляд спрямований на глядача, контур відчутно підкреслено.

Антіохійська Церква Редагувати

Має три центри — сирійсько-антіохійську, маронітсько-католицьку (виникла за часів хрестоносців) і маланкарсько-індійську. В іконописі Мелхітської церкви відчутні корені Антіохійської церкви, вплив Візантійської іконографії та арабської орнаментики.

Вірменська Церква Редагувати

Характерні урочистий, монументальний стиль іконографії

Грузинська Церква Редагувати

Українська іконографія Редагувати

Характерні світлий, легкий колорит.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Креховецький Я. Богослов'я та духовність ікони. — Львів: Свічадо, 2002

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Iko nopis mistectvo pisannya ikon vid zhivopisu maye kultove priznachennya Apostol Petro Ikona 6 stolittya z monastirya na gori Sinaj Yegipet Zmist 1 Viznachennya 2 Istoriya rozvitku 2 1 I IV st 2 2 Ikonografiya v Vizantiyi 2 2 1 Ikonoborstvo ta jogo podolannya 3 Ikonografichni tipi 3 1 Pantokrator 3 2 Spas Nerukotvornij 3 3 Ikonografiya Bogorodici 3 4 Ikonografiya cerkovnih svyat 3 5 Inshi 4 Centri rozvitku ikonografiyi 4 1 Oleksandrijska Cerkva 4 2 Antiohijska Cerkva 4 3 Virmenska Cerkva 4 4 Gruzinska Cerkva 5 Ukrayinska ikonografiya 6 Div takozh 7 Dzherela 8 PosilannyaViznachennya RedaguvatiIkonopisannya osoblivo harakterne i rozvinene u pravoslavnij tradiciyi yak i zagalom u shidnomu hristiyanstvi pravoslavnij greko katolickij koptskij maronitskij cerkvah tosho shiroko poshirene i populyarne v Ukrayini Rosiyi Rumuniyi Greciyi Serbiyi Gruziyi ta inshih shidno yevropejskih ta blizko shidnih krayah Pravoslavne mistectvo ye nosiyem visokih duhovnih cinnostej zokrema ikonopis yakij stvoryuvavsya svyatimi duhovidcyami Dlya pedagoga ikonopisne mistectvo povinno vistupati odnim iz zasobiv moralno estetichnogo vihovannya U pravoslavnij kulturi ikoni nalezhit znachne misce de vona nikoli ne mislilasya lishe yak tvir mistectva Ikona persh za vse vironavchalnij tekst yakij poklikanij dopomogti piznannyu istini Ikona ye svoyeridnim viknom u duhovnij svit tomu vona maye osoblivu movu de kozhen znak simvol I K Yazikova Za dopomogoyu znakovo simvolichnoyi sistemi ikona peredaye informaciyu podibno pismovomu tekstu movu yakogo neobhidno znati shob sprijnyati zrozumiti j perezhiti yiyi duhovnij sens Meta ikoni napraviti vsi nashi pochuttya rozum i vsyu nashu lyudsku prirodu do yiyi istinnoyi meti na shlyah peretvorennya Istoriya rozvitku RedaguvatiI IV st Redaguvati V yudejskomu starozavitnomu sviti isnuvala zaborona zobrazhen sho bulo pov yazano z borotboyu proti idolopoklonstva Zolotij telec prote pid zaboronoyu znahodilisya ne vsi figurativni zobrazhennya Tak za vkazivkoyu Gospoda Mojsej zrobiv midnogo zmiya sho ryatuvala yevreyiv vid zmij v pusteli Takozh Mojsej roztashuvav dvoh heruvimiv nad kivotom Svidoctva v nameti Zavitu A v Yerusalimi zobrazili heruvimiv ta inshi prikrasi za nakazom Solomona Hoch hristiyanstvo zarodilosya v yevrejskomu seredovishi prote neyevreyi prozeliti postupovo skladali bilshist novoyi cerkvi Tomu postalo pitannya yaki starozavitni pripisi prijmayutsya hristiyanami a yaki ni Na apostolskomu sobori prijnyato rishennya sho nezminnim ye stanovlennya do 10 Bozhih zapovidej nauki prorokiv psalmi prote drugoryadne moglo pereglyadatisya vidpovidno j suvoroyi zaboroni na zobrazhennya ne bulo visunuto Te sho hristiyanska cerkva mogla prijmati novovvedennya znahodit pidtverdzhennya v Yevangeliyi Hristos kazav Ne dumajte sho Ya prijshov usunuti zakon chi prorokiv Ya prijshov yih ne usunuti a vikonati Mt 5 17 Ta v toj chas koli yevreyam bulo zaboroneno spilkuvatisya z neyevreyami a tim bilshe sidati z nim do stolu Hristos prosiv vodi v zhinki samaryanki a potim gostyuvav u samaryanskomu misti Jov 4 7 40 Pobozhni yudeyi ne spilkuvalisya z mitaryami j bludnicyami ta mitar Matvij i grishnicya Magdalina stali novonovernenimi v cerkvu Takozh Hristos povchav sho subota bula vstanovlena dlya lyudej a ne lyudi dlya subot Mr 2 27 Pervisni hristiyani stavilisya do zobrazhen inakshe nizh pogani Istoriya ikonografiyi pochinayetsya z III IV st iz zobrazhen v katakombah nekropolyah pidzemnih kladovishah Italiyi Pivnichnoyi Afriki j Siriyi Palestini Rimlyani j greki spalyuvali pomerlih ta hristiyani dotrimuvalisya yevrejskoyi tradiciyi za yakoyu bulo pohovano tilo Hrista Kilometri katakomb nedostatno vivcheni prote same zavdyaki svoyemu roztashuvannyu voni zbereglisya do sogodnishnih dniv Takozh slid pam yatati pro peresliduvannya hristiyan v Rimskij imperiyi vidpovidno zobrazhennya sho svidchat pro vidnoshennya avtora do hristiyanstva mogli zberegtisya lishe na kladovishah adzhe rimlyani ne navazhuvalisya gnivati pokijnikiv Vatikanski groti postali she v I st po Hristi tut bulo pohovano apostola Petra priblizno do cogo zh chasu vidnosyatsya katakombi Kommodilli Priscilli Domitilli ta Ostriyana Za korotkih promizhok chasu formuvannya okremoyi hristiyanskoyi ikonografiyi bezumovno bulo nemozhlive tomu osnovoyu dlya zobrazhen v katakombah chasto sluguvali poganski simvoli yaki nabuvali novogo znachennya dlya hristiyan nbsp Zobrazhennya ribi j koshika hliba z katakomb sv Kalikstusa IV st Riba v grekiv simvolizuvala plodyuchist Hristiyanam nagaduvali pro apostoliv bilshist z yakih buli ribalkami a takozh pro deyaki alegoriyi privedeni Hristom u pritchi pro dobrogo Nebesnogo Otcya Spasitel nagoloshuye sho navit zemnij batko na prohannya sina podast ribu a ne gadyuku Mt 7 9 11 Takozh pershi literi slova riba v greckij movi sklali akrovirsh Isus Hristos Bozhij Sin Spasitel Golub z gilkoyu olivkovogo dereva simvol Svyatogo Duha Palma oznaka muchenictva j peremogi v Hristi Yakir tayemne zobrazhennya Hrista Choven obraz Cerkvi Hlib simvol Yevharistiyi Yagnya za svidchennyam Joana Predtechi Os Agnec Bozhij yakij svitu grih zabiraye Jov 1 29 Vinogradna loza mayut poyasnennya v Yevangeliyi Ya vinogradina vi gilki Hto perebuvaye v Meni a Ya v nomu toj plid prinosit shedro Jov 15 5 a takozh pritcha pro vinogradariv Oranta u rimlyan uosoblennya zhinochogo obrazu dlya Hristiyan Mariya Bogomatir Dobrij pastir u rimlyan zobrazhennya Germesa Merkuriya sho trimaye vivcyu na plechah dlya hristiyan nagaduvannya pro te sho Bog shukaye kozhnogo zablukanogo pidtrimuye u viri pid chas peresliduvan j prijshov zaklikati do grishnikiv Jov 10 14 Mt 9 13 Mr 2 17 Lk 5 32 Takozh pochinayut zobrazhuvati starozavitni syuzheti Adama ta Yevu Noya Mojseya nbsp Voskresinnya Lazarya freska v katakombah Priscilli II III st Postupovo skladayutsya okremi hristiyanski simvolichni zobrazhennya Voskresinnya Lazarya Hristos sho vkazuye rukoyu na Lazarya yakij vihodit iz pecheri v posmertnij plashanici napriklad zobrazhennya v katakombah Priscilli narodzhennya Hrista Bogomatir iz Hristom na rukah ta cholovicha figura sho vkazuye na zirku v nebi zobrazhennya v kaplichci v katakombah Priscilli IV st Hristos ryatuye Petra sho jde po vodi Dura Evropos Siriya II st Ranni hristiyanski zobrazhennya ne buli doskonalimi za tehnikoyu mali simvolichnij harakter cej harakter zobrazhennya stav tradicijnim pri podalshomu rozvitku ikonografiyi Ikonografiya v Vizantiyi Redaguvati Proces ustalennya ikonografiyi prohodiv protyagom VI VII stolit Golovnu rol vidigravala Vizantiya Postanovami Vselenskih soboriv yaki vidbuvalisya na yiyi teritoriyi buli viznacheni pravila zobrazhennya oblich i syuzhetiv Svyashennogo Pisannya Osoblive znachennya mali rishennya V i VI Vselenskih soboriv 692 r za yakimi potribno bulo zaminiti abstraktni simvoli Starogo Zavitu i pershih vikiv hristiyanstva pryamoyu reprezentaciyeyu togo sho voni vidobrazhuvali A pershu chergu ce vidnosilos do zobrazhennya Hrista v lyudskij podobi Zgodom Cerkva namagalas zrobiti pokloninnya ikonam zagalnoobov yazkovim i zakripiti za soboyu monopolne pravo na novovvedennya v ikonografiyu Pidtverdzhennyam togo sluzhit postanova VII Vselenskogo soboru 787 r za yakoyu skladati syuzheti mogli lish otci cerkvi Ostatochno ikonografiya sformuvalas u Vizantiyi v IH H st pislya vidrodzhennya ikonopochitannya Buli viznachenni zagalni pravila zobrazhennya Boga Bogorodici svyatih Pershim simvolom yakij stali zobrazhuvati na praporah ta shitah vijska Kostyantina monograma HiRo Kostyantinu yazichniku nasnivsya son v yakomu Hristos nakazav jomu jti v peremogu z cim simvolom pislya chogo vin poviriv u Hrista Svyata Olena mati Kostyantina sporudzhuye Hram Grobu Gospodnogo na Golgofi ta baziliku v Vifleyemi sho stali pershimi centrami ikonografiyi prote zobrazhennya buli vtracheni pro nih mozhemo suditi lishe za fiyalami yaki privozili palomniki z Yerusalima ta Vifleyema Ikonoborstvo ta jogo podolannya Redaguvati Div IkonoborstvoManihejci ta pavliciyani virili sho vsya materiya ye negativnim yavishem bo yiyi stvoriv lukavij bog otzhe Hristos ne mig mati fizichnogo tila Imperator Joan Cimiscez u H st deportuvav manihejciv do Franciyi Yepiskop Severus na pochatku VI st usunuv ikoni z hramiv U 726 r imperator Lev III Isavriyec pid vplivom manihejciv i musulman zaboroniv ikonopochitannya Pochalisya goninnya ikonopochitateliv Na zahist ikonopochitannya vistupili sv Joan Damaskin V oboroni svyatih ikon i patriarh v opali German tri listi do yepiskopiv Ikonografichni tipi RedaguvatiPantokrator Redaguvati Hristos Pantokrator Vsederzhitel odin iz najrozpovsyudzhenishih ikonografichnih tipiv shidnogo hristiyanstva Najdavnisha kompoziciya cogo tipu freska Dobrij pastir na steli v pidzemnih katakombah Priscilli v Rimi III st nbsp Pantokrator freska Viktora Vasnyecova v Volodimirskomu sobori KiyivPantokrator dominuyuche ikonopisne zobrazhennya yake rozmishuyetsya u centralnomu kupoli abo najvishij chastini apsidi U nimbi zobrazhennya greckogo napisu Toj sho ye Vih 3 14 Koli ne uviruyete sho Ya Sushij pomrete u vashih grihah Iv 8 24 Takozh zobrazheno pershi literi imeni Isus Hristos Isus yevrejskoyu Yagve spasinnya Hristos greckij pereklad yevangelskogo titulu Mesiya Praviceyu Hristos blagoslovlyaye lyudej U livij ruci kniga Spas Nerukotvornij Redaguvati Div Spas Nerukotvornij Ikonografiya Bogorodici Redaguvati Odigitriya Providnicya Miluvannya Eleusa Oranta Znamennya Neopalima kupina Ikonografiya cerkovnih svyat Redaguvati Blagovishennya Rizdvo Stritennya Gospodnye Hreshennya Preobrazhennya Gospodnye Voskresinnya Lazarya V yizd v Yerusalim Tajna vecherya Zishestya v peklo Voznesinnya Isusa Hrista Zislannya Svyatogo Duha Uspinnya BogorodiciInshi Redaguvati Sofiya Premudrist Bozha Presvyata Trijcya Strashnij sudCentri rozvitku ikonografiyi RedaguvatiOleksandrijska Cerkva Redaguvati nbsp Svyatij Mina i Hristos koptska ikona VI st Luvr ParizhPodilyayetsya na koptijsku j efiopsku Harakterni risi ochi zobrazhuvanih osib zbilsheni poglyad spryamovanij na glyadacha kontur vidchutno pidkresleno Antiohijska Cerkva Redaguvati Maye tri centri sirijsko antiohijsku maronitsko katolicku vinikla za chasiv hrestonosciv i malankarsko indijsku V ikonopisi Melhitskoyi cerkvi vidchutni koreni Antiohijskoyi cerkvi vpliv Vizantijskoyi ikonografiyi ta arabskoyi ornamentiki Virmenska Cerkva Redaguvati Harakterni urochistij monumentalnij stil ikonografiyi Gruzinska Cerkva RedaguvatiUkrayinska ikonografiya RedaguvatiHarakterni svitlij legkij kolorit Dokladnishe Lemkivskij PikassoDiv takozh RedaguvatiIkonotvorchist ta ukrayinske ikonomalyarstvoDzherela RedaguvatiKrehoveckij Ya Bogoslov ya ta duhovnist ikoni Lviv Svichado 2002Posilannya RedaguvatiIkonopis Arhivovano 15 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Pankrator Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1287 1288 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ikonopis amp oldid 40462893