| Анрі Барбюс | |
|---|---|
| Henri Barbusse | |
| | |
| Ім'я при народженні | фр. Adrien Gustave Henri Barbusse |
| Народився | 17 травня 1873[…] Аньєр, Франція |
| Помер | 30 серпня 1935[…] (62 роки) Москва, СРСР ·пневмонія |
| Поховання | Пер-Лашез і Grave of Henri Barbussed :
|
| Громадянство | Франція |
| Діяльність | письменник |
| Мова творів | Французька |
| Magnum opus | Under Fired |
| Членство | Академія наук СРСР і Російська академія наук |
| Партія | Французька комуністична партія |
| У шлюбі з | Hélyonne Mendèsd |
| Автограф | |
| Нагороди | |
| | |
| Анрі Барбюс у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах | |
| Роботи у Вікіджерелах |
Анрі Барбюс (фр. Henri Barbusse; 17 травня 1873, Аньєр — 30 серпня 1935, Москва) — французький письменник-марксист, журналіст. Почесний іноземний член Академії Наук СРСР (1933). З 1923 — член Французької комуністичної партії.
Автор роману «Вогонь» (Le Feu, 1916), статей «Світло з безодні» (1920), «Маніфест інтелектуалів» (1930), «Росія» (1930), збірок новел «Пригоди», «Правдиві історії» (1928).
У своїх творах пропагував комунізм, висловлював підтримку політики СРСР і Сталіна особисто.
Помер під час візиту до Радянського Союзу 30 серпня 1935 року в Москві. Похований в Парижі на кладовищі Пер-Лашез.
Біографія Редагувати
Народився 17 травня 1873 року у містечку Аньєр (нині Аньєр-сюр-Сен). Батько хлопчика був провінційним журналістом. Після закінчення Сорбонни, Барбюс починає літературну діяльність.
У 1895 році письменник видає першу збірку віршів «Плакальниці», яка одразу ж отримує схвальні відгуки тогочасних декадентів.
У 1903 році виходить у світ роман «Благаючі», у якому переважають песимістичні настрої. У романі «Пекло» (1908 рік) Барбюс вже використовує реалістичні методи опису дійсності.
У Франції напередодні Першої світової війни насаджуються шовіністичні ідеї та прославляється війна. З початком війни, Анрі Барбюс йде на фронт у складі французьких військ. Саме війна змінює його світосприйняття назавжди. Барбюс намагається, як журналіст побачити війну своїми власними очима, тому відхиливши запропоноване місце у штабі відправляється прямо на фронт.
Своєрідним щоденником фронтового життя є «Листи з фронту», які Барбюс надсилав своїй дружині протягом двох років. Якщо на початку війни, письменник вважав, що треба йти на подвиги заради перемоги та соціального визволення, то пізніше він відхиляє ці думки і вважає війну неприпустимою. Пізніше цей фронтовий щоденник стане матеріалом для найвідомішої книги Барбюса — «Вогонь».
Ось що він пише у одному із листів:
| « Цей безперервний прояв героїзму відбувається заради цілей, які я вважаю дуже туманними, не пов'язаними з нашим єством і дійсно такими, які суперечать призначенню людини.» |
Анрі Барбюс і Україна Редагувати
Процес Шварцбарда Редагувати
На процесі Самуїла Шварцбарда, який убив Симона Петлюру, Анрі Барбюс заступався за Шварцбарда і був на його стороні.
Пам'ять Редагувати
У деяких містах Франції є вулиця Анрі Барбюса.
Українські переклади Редагувати
- Вогонь. Оповідання / Анрі Барбюс. пер. з франц. М. Терещенко, Е. Ржевуцька, І. Дзюб; упоряд., авт. передм. Д. Наливайко — К.: Дніпро, 1969.— 339 с.— (Вершини світового письменства; Т. 4). [ 26 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Вогонь.(Щоденник взводу) / А. Барбюс; пер. з фр.: М. Терещенко; вступ. ст.: Д. С. Наливайко. — Київ: Молодь, 1974. — 303 с. — (Шкільна бібліотека). [ 26 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Примітки Редагувати
- Французька Вікіпедія — 2001.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Барбюс Анри // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ LIBRIS — 2012.
Посилання Редагувати
- Барбюс Анрі // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 100. — ISBN 966-692-578-8.
- Короткий життєпис [ 14 серпня 2014 у Wayback Machine.] (фр.)
| Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |