www.wikidata.uk-ua.nina.az

Темницький Володимир Миколайович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Темницький Володимир Лука Миколайович

Темницький Володимир Миколайович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Темницький.

Володимир-Лука Миколайович Темницький (24 липня 1879, с. Хлопівка, нині Гусятинський район, Тернопільська область — 26 січня 1938, Львів)   — український громадсько-політичний діяч, голова УСДП у 1914–1920 рр., міністр закордонних справ УНР у 1919 р., правник, публіцист. Брат Омеляна Темницького, двоюрідний брат Мирослава Січинського.

Володимир Темницький
Володимир Темницький
2-й Голова Української соціал-демократичної партії
1914 — 1920
Попередник Микола Ганкевич
Наступник Іван Жовнір
3-й Міністр закордонних справ Директорії УНР
24 квітня 1919 — 27 серпня 1919
Попередник Костянтин Мацієвич
Наступник Андрій Лівицький
Народився 14 (24) липня 1879(1879-07-24)
с. Хлопівка, нині Гусятинський район
Помер 26 січня 1938(1938-01-26) (58 років)
Львів, нині Україна
Відомий як журналіст, дипломат, адвокат
Громадянство  Австро-Угорщина →  ЗУНР → Польська республіка
Національність українець
Alma mater ЛНУ імені Івана Франка
Політична партія Українська соціал-демократична партія
У шлюбі з Ростислава Білинська-Темницька
Релігія Українська греко-католицька церква

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

Члени делегацій на перемовинах про припинення вогню. Львів, палац Потоцьких, 26.02.1919 рік. Перший ряд (зліва направо): Володимир Темницький, Володимир Охримович, голова французької місії генерал Жозеф Бартелемі, керівник британської місії генерал-майор Адріан Картон де Віарт, італійський майор Джузепе Стабіле, Степан Витвицький; Другий ряд: Альфонс Ерле, отець Франц Ксаверій Бонн, Роберт Говард Лорд (США), Осип Бурачинський, Костянтин Слюсарчук, Теодор Рожанківський; Третій ряд: стоїть третій — отець Антін Калята, четвертий — британський полковник Смайс, шостий — Вільгельм Фідлєр

Народився 24 липня 1879 року в с. Хлопівка (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, тепер — Гусятинський район, Тернопільська область, Україна) у родині місцевого греко-католицького священика о. Миколи Темницького та Катерини (Касуні) з Січинських.

Зі студентських років брав активну участь в українському політичному русі, член УСДП Галичини (її голова в 1914—1921 рр.).

Дитячі роки пройшли в Хоросткові. Навчався в гімназіях Коломиї, Золочева, у Краківському, Віденському, Львівському університетах. Співзасновник організації «Молода Україна» (1900—1902), редактор її однойменного часопису. Разом з Михайлом Галущинським, Євгеном Косевичем та іншими студентами з 1899 р. домагався заснування Українсько-Руського університету у Львові. Апогеєм боротьби «Молодої України» за український університет стало віче українських студентів 19 листопада 1901 року, яке завершилося походом вулицями міста зі співами «Ще не вмерла Україна» та «Не пора». За це ректорат Львівського університету схвалив рішення виключити організаторів виступів Володимира Темницького та Євгена Косевича з університету. У відповідь 583 студенти заявили про припинення навчання у Львівському університеті (загалом у цьому закладі тоді навчалося близько 1400 юнаків; у літературі згадана акція відома як «сецесія»). Лютий 1906 року заарештований у Теребовлі, ув'язнення відбував у Тернополі.

Від серпня 1914 р. — член Бойової Управи УСС, Головної Української Ради (створені у Львові, потім Загальна Українська Рада діяла у Відні); голова УСДП (березень 1914 — червень 1918). Співпрацював із Союзом визволення України. 1919 р.: учасник проголошення Акту Злуки ЗУНР та УНР; віце-міністр закордонних справ УНР у кабінеті В. Чехівського, міністр закордонних справ у кабінеті Бориса Мартоса (24 квітня — 26 серпня). З 1921 р. в Галичині (Станіслав), 1926 р. переїхав до Стрия, з 1928 р. у Львові. Займався юридичною практикою, брав активну участь у кооперативному русі, писав для української преси («Діло»). Витвицький Степан після повернення з еміграції до Дрогобича відновив адвокатську діяльність спочатку спільно з В. Темницьким.

З 9 грудня 1928 — віце-президент відродженої Української соціал-демократичної партії. У 1930—1934 рр. — член Тимчасової ради міста Львова, в ході засідання ради намагався використовувати українську мову. Двічі невдало балотувався у польський Сейм.

Учасник української делегації на мирній конференції в Парижі 1919—1920.

Похований на 62 полі Личаківського цвинтаря.

Пам'ятник Володимиру Темницькому

Праці Редагувати

  • «Українські Січові Стрільці. Думки й уваги з приводу українського мілітарного руху» (Відень, 1915 р.)
  • (з Осипом Бурачинським) Les atrocités polonaises en Galicie ukrainienne (Note télégramme adressée par Valdemar Temnytsky et Joseph Bouratchinski à Clemenceau). Paris: Bureau ukrainien, 1919 (англійською — Polish Atrocities in Ukrainian Galicia: A Telegraphic Note to M. Georges Clemenceau. New York: The Ukrainian National Committee of the United States Year, 1919).
  • «Микола Ганкевич» (Львів, 1932 р.)
  • переклав, видав п'єсу Максима Горького «На дні» (1903 р.)

Статті на політичні теми (журнали «Молода Україна» (1900-01 рр.), «Світ» (1915 р.), альманах «Січ» (1908 р.), газети), наприклад:

  • Die politische Bedeutung der nationalen Legionen // Ukrainische Nachrichten. Nr. 30 (1915).
  • Ein Eroberungs- oder ein Befreiungskrieg // Ukrainische Nachrichten. Nr. 47 (1915).
  • Українська оселя в Ґмінді // Вістник Союза Визволення України. № 37-38. С. 8-10, № 41-42, С. 10-12 (1915).

Вшанування Редагувати

1997 року на будинку в Усті-Зеленому, в якому проживав, встановлено меморіяльну таблицю.

Родина Редагувати

Дружина — Ростислава Марія Вітольдівна Білинська (1890—1969), випускниця Львівського музичного інституту ім. Лисенка, була піаністкою. Донька Рута (Арета Романа; 1922—1943) мала непересічні драматургічні обдарування, померла в молодому віці. Син Іриней (Оріх; 1924—2007) був істориком.

Примітки Редагувати

  1. ↑ П. Гуцал, Б. Пиндус. Темницький Володимир-Лука Миколайович… — С. 391.
  2. Свобода, 1969, № 27 — С. 4

Джерела Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Temnickij Volodimir Luka Mikolajovich Temnickij 24 lipnya 1879 s Hlopivka nini Gusyatinskij rajon Ternopilska oblast 26 sichnya 1938 Lviv ukrayinskij gromadsko politichnij diyach golova USDP u 1914 1920 rr ministr zakordonnih sprav UNR u 1919 r pravnik publicist Brat Omelyana Temnickogo 1 dvoyuridnij brat Miroslava Sichinskogo Volodimir TemnickijVolodimir Temnickij2 j Golova Ukrayinskoyi social demokratichnoyi partiyi1914 1920Poperednik Mikola GankevichNastupnik Ivan Zhovnir3 j Ministr zakordonnih sprav Direktoriyi UNR24 kvitnya 1919 27 serpnya 1919Poperednik Kostyantin MaciyevichNastupnik Andrij LivickijNarodivsya 14 24 lipnya 1879 1879 07 24 s Hlopivka nini Gusyatinskij rajonPomer 26 sichnya 1938 1938 01 26 58 rokiv Lviv nini UkrayinaVidomij yak zhurnalist diplomat advokatGromadyanstvo Avstro Ugorshina ZUNR Polska respublikaNacionalnist ukrayinecAlma mater LNU imeni Ivana FrankaPolitichna partiya Ukrayinska social demokratichna partiyaU shlyubi z Rostislava Bilinska TemnickaReligiya Ukrayinska greko katolicka cerkvaMediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Praci 3 Vshanuvannya 4 Rodina 5 Primitki 6 Dzherela 7 Literatura 8 PosilannyaZhittyepis Redaguvati nbsp Chleni delegacij na peremovinah pro pripinennya vognyu Lviv palac Potockih 26 02 1919 rik Pershij ryad zliva napravo Volodimir Temnickij Volodimir Ohrimovich golova francuzkoyi misiyi general Zhozef Bartelemi kerivnik britanskoyi misiyi general major Adrian Karton de Viart italijskij major Dzhuzepe Stabile Stepan Vitvickij Drugij ryad Alfons Erle otec Franc Ksaverij Bonn Robert Govard Lord SShA Osip Burachinskij Kostyantin Slyusarchuk Teodor Rozhankivskij Tretij ryad stoyit tretij otec Antin Kalyata chetvertij britanskij polkovnik Smajs shostij Vilgelm FidlyerNarodivsya 24 lipnya 1879 roku v s Hlopivka Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina teper Gusyatinskij rajon Ternopilska oblast Ukrayina u rodini miscevogo greko katolickogo svyashenika o Mikoli Temnickogo ta Katerini Kasuni z Sichinskih Zi studentskih rokiv brav aktivnu uchast v ukrayinskomu politichnomu rusi chlen USDP Galichini yiyi golova v 1914 1921 rr Dityachi roki projshli v Horostkovi Navchavsya v gimnaziyah Kolomiyi Zolocheva u Krakivskomu Videnskomu 1 Lvivskomu universitetah Spivzasnovnik organizaciyi Moloda Ukrayina 1900 1902 redaktor yiyi odnojmennogo chasopisu Razom z Mihajlom Galushinskim Yevgenom Kosevichem ta inshimi studentami z 1899 r domagavsya zasnuvannya Ukrayinsko Ruskogo universitetu u Lvovi Apogeyem borotbi Molodoyi Ukrayini za ukrayinskij universitet stalo viche ukrayinskih studentiv 19 listopada 1901 roku yake zavershilosya pohodom vulicyami mista zi spivami She ne vmerla Ukrayina ta Ne pora Za ce rektorat Lvivskogo universitetu shvaliv rishennya viklyuchiti organizatoriv vistupiv Volodimira Temnickogo ta Yevgena Kosevicha z universitetu U vidpovid 583 studenti zayavili pro pripinennya navchannya u Lvivskomu universiteti zagalom u comu zakladi todi navchalosya blizko 1400 yunakiv u literaturi zgadana akciya vidoma yak secesiya Lyutij 1906 roku zaareshtovanij u Terebovli uv yaznennya vidbuvav u Ternopoli Vid serpnya 1914 r chlen Bojovoyi Upravi USS Golovnoyi Ukrayinskoyi Radi stvoreni u Lvovi potim Zagalna Ukrayinska Rada diyala u Vidni golova USDP berezen 1914 cherven 1918 1 Spivpracyuvav iz Soyuzom vizvolennya Ukrayini 1919 r uchasnik progoloshennya Aktu Zluki ZUNR ta UNR vice ministr zakordonnih sprav UNR u kabineti V Chehivskogo ministr zakordonnih sprav u kabineti Borisa Martosa 24 kvitnya 26 serpnya Z 1921 r v Galichini Stanislav 1926 r pereyihav do Striya z 1928 r u Lvovi Zajmavsya yuridichnoyu praktikoyu brav aktivnu uchast u kooperativnomu rusi pisav dlya ukrayinskoyi presi Dilo Vitvickij Stepan pislya povernennya z emigraciyi do Drogobicha vidnoviv advokatsku diyalnist spochatku spilno z V Temnickim Z 9 grudnya 1928 vice prezident vidrodzhenoyi Ukrayinskoyi social demokratichnoyi partiyi U 1930 1934 rr chlen Timchasovoyi radi mista Lvova v hodi zasidannya radi namagavsya vikoristovuvati ukrayinsku movu Dvichi nevdalo balotuvavsya u polskij Sejm Uchasnik ukrayinskoyi delegaciyi na mirnij konferenciyi v Parizhi 1919 1920 Pohovanij na 62 poli Lichakivskogo cvintarya nbsp Pam yatnik Volodimiru TemnickomuPraci Redaguvati Ukrayinski Sichovi Strilci Dumki j uvagi z privodu ukrayinskogo militarnogo ruhu Viden 1915 r z Osipom Burachinskim Les atrocites polonaises en Galicie ukrainienne Note telegramme adressee par Valdemar Temnytsky et Joseph Bouratchinski a Clemenceau Paris Bureau ukrainien 1919 anglijskoyu Polish Atrocities in Ukrainian Galicia A Telegraphic Note to M Georges Clemenceau New York The Ukrainian National Committee of the United States Year 1919 Mikola Gankevich Lviv 1932 r pereklav vidav p yesu Maksima Gorkogo Na dni 1903 r Statti na politichni temi zhurnali Moloda Ukrayina 1900 01 rr Svit 1915 r almanah Sich 1908 r gazeti 1 napriklad Die politische Bedeutung der nationalen Legionen Ukrainische Nachrichten Nr 30 1915 Ein Eroberungs oder ein Befreiungskrieg Ukrainische Nachrichten Nr 47 1915 Ukrayinska oselya v Gmindi Vistnik Soyuza Vizvolennya Ukrayini 37 38 S 8 10 41 42 S 10 12 1915 Vshanuvannya Redaguvati1997 roku na budinku v Usti Zelenomu v yakomu prozhivav vstanovleno memoriyalnu tablicyu Rodina RedaguvatiDruzhina Rostislava Mariya Vitoldivna Bilinska 1890 1969 vipusknicya Lvivskogo muzichnogo institutu im Lisenka bula pianistkoyu 2 Donka Ruta Areta Romana 1922 1943 mala neperesichni dramaturgichni obdaruvannya pomerla v molodomu vici Sin Irinej Orih 1924 2007 buv istorikom Primitki Redaguvati a b v g P Gucal B Pindus Temnickij Volodimir Luka Mikolajovich S 391 Svoboda 1969 27 S 4Dzherela RedaguvatiGucal P Pindus B Temnickij Volodimir Luka Mikolajovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 391 ISBN 978 966 528 279 2 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Zhernokleyev O Rajkivskij I Temnickij Volodimir Mikolajovich Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 4 T Ya Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2021 688 s ISBN 978 966 2067 72 9 S 35 Ostashko T S Temnickij Volodimir Mikolajovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 48 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Shipilyavij S Peredovi gromadyani i viznachni postati Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Literatura RedaguvatiV M Matviyenko Temnickij Volodimir Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Posilannya RedaguvatiTemnickij Volodimir Luka Mikolajovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 235 Temnickij Volodimir Luka Mikolajovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 234 236 Temnickij Volodimir Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1886 1000 ekz Igor Chornovol Volodimir Temnickij ministr UNR Lvivska gazeta 27 travnya 2012 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Temnickij Volodimir Mikolajovich amp oldid 38575219