Альфонс Ерле (28 липня 1888, Відень, нині Австрія — 7 липня 1939, м. Прага, Чехія) — австрійський, український та німецький військовий діяч, отаман, начальник штабу I-го корпусу Української Галицької армії.
| Альфонс Ерле | |
|---|---|
| Сотник (гауптман) Отаман | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 28 липня 1888 м. Відень, Австрія |
| Смерть | 7 липня 1939 (50 років) м. Прага, Чехія |
| Alma Mater | Терезіанська академія |
| Військова служба | |
| Приналежність | ЗУНР |
| Війни / битви | Українсько-польська війна |
| Командування | |
| начальник штабу Перший корпус УГА | |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Народився 1888 р. у місті Відні (нині Австрія).
В Австрійській армії ред.
Служив у 3-му полку уланів, який дислокувався в місті Городок на Львівщині. У 1916 р. командир Гуцульської сотні УСС. Службою з гуцулами Ерле був дуже задоволений, про що він висловив у зверненні до стрільців:
Перший бій Гуцульська сотня під керівництвом Альфонса Ерле провела за перевал Присліп 30 листопада та 1 грудня 1916 року. У важкому бою гуцули і союзні австрійські частини здобули перемогу, захопивши, за різними даними, від 600 до 1300 полонених.
В Українській Галицькій Армії ред.
В УГА з 1 листопада 1918 р. Під час українсько-польської війни 1918—1919 років начальник штабу I-го корпусу.
Наприкінці лютого 1919 року брав участь у складі делегації ЗУНР на переговорах із місією Антанти у Львові.
Член офіційної делегації ЗУНР на Паризьких мирних переговорах.
В листопаді 1919 входив до складу делегації, яка вела переговори в Жмеринці з представниками Добровольчої армії Денікіна.
Протягом лютого-квітня 1920 р. в ЧУГА, де разом із Юліаном Головінським та Остапом Луцьким став ініціатором переходу на сторону Армії УНР.
Інтернований у польському таборі Тухля, з якого звільнився 19 грудня 1920 р.
В Австрії ред.
Виїхав до Австрії, брав активну участь у праворадикальних рухах. У 1930 р. вступає до Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини та СА. Після Аншлюсу Австрії був керівником територіальної організації СА міста Грац. З 1 червня 1938 р. Бригадефюрер СА, відповідає званню генерал-майора Зброї СС.
Несподівано помер у Празі в 1939 р.
Примітки ред.
- ЗА ЦІСАРЯ І НАШІ ЛЮБІ ГОРИ!
Джерела ред.
- Стецишин О. Ландскнехти Галицької армії. Часопис. — Львів, 2012. — ISBN 978-966-2720-02-0.
Посилання ред.
- Гуцули у Визвольній боротьбі. Спогади січового стрільця Михайла Горбового [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.].