www.wikidata.uk-ua.nina.az

Червона українська галицька армія Червона Українська Галицька армія ЧУГА офіційна назва Української Галицької Армії УГА

Червона українська галицька армія

Червона Українська Галицька армія (ЧУГА) — офіційна назва Української Галицької Армії (УГА) після її об'єднання з Червоною армією у лютому 1920 р. на підставі договору Ревкому Начальної Команди УГА з Реввійськрадою 12 радянської армії про злиття УГА з Червоною армією, укладеного 12 лютого 1920 р.

Причини злиття з Червоною армією Редагувати

Станом на лютий 1920 року УГА, що нараховувала приблизно 5 000 здорових старшин і бійців, стояла на території східного Поділля й північно-західної Херсонщини (трикутник: Чечельник — Бершадь — Тираспіль); понад 15 000 старшин і вояків, хворих на тиф та на інші хвороби, залишилося в шпиталях Вінниці й околиць, які вже були зайняті Червоною армією. Через жахливі епідемії тифу й інших хвороб, у жовтні — листопаді 1919 р., УГА цілковито втратила свою боєздатність, навіть здатність пересування. У таких умовах для УГА не було іншого виходу, як приєднатися до Червоної армії, що тоді розгромила на Правобережжі Добровольчу армію генерала Денікіна і наближалася щораз більше до місця розташування галицьких бригад.

Зміна командування Редагувати

Захопивши УГА в свої руки, більшовики почали негайно її реорганізовувати; головою ревкому стає Франц Кондрацький. Для цього ЦК КП(б)У призначив українського комуніста Володимира Затонського. 7 лютого начальний ревком УГА видав наказ, відповідно до якого галицькі частини, дислоковані на схід від Дністра, утворювали ЧУГА. Найвищою владою в армії проголошувався начальний ревком, який розпочав переговори з представниками червоних підрозділів Йони Якіра, що прибули до штабу І-го і ІІ-го галицьких корпусів. У відповідь на це НК УГА звільнила полковника А. Шаманека з посади командуючого 1-м корпусом УГА і ще раз підтвердила команду перейти на територію Румунії. Сформувалось два командування УГА з протилежними програмами. 8 лютого полковник А.Шаманек скасував наказ генерала Густава Ціріца та зобов'язав усі галицькі частини залишатися на місцях, оберігати військове майно, транспорт і надалі утримувати залізниці; генерали О. Микитка і Г. Ціріц були заарештовані.

10 лютого заарештовано останнього начального коменданта УГА генерала Осипа Микитку й начальника штабу генерала Ґустава Ціріца, яких вивезено до Москви, де їх у липні 1920 розстріляно. Того ж дня ревком призначив тимчасовим начальним вождем ЧУГА підполковника Вітошинського, а політкомісаром Д. Барчука, галицьке військо отримало наказ почепити на шапках поряд з українськими відзнаками червоні стрічки.

19-21 лютого спільно з частинами 45-ї червоної дивізії корпус генерала А.Кравса брав участь у боях проти денікінської групи генерала Бредова, що пробивалася до Могилева-Подільського. В цих боях особливо відзначилися курені Львівської бригади підполковника А. Бізанца.

26 (27) лютого в Балту (з Вінниці) до Начальної Команди ЧУГА для реорганізації прибула делегація від ХІІ Червоної армії; ревком ЧУГА було розпущено, всі справи передано наркомату КП(б) Східної Галичини і Буковини, який розгорнув широку пропагандистську кампанію. 1 березня при Польовому Штабі ЧУГА утворено Ревтрибунал на чолі з комісаром Пучком; для закріплення процесу більшовизації ЧУГА запроваджувалися комісарські посади та курси командирів у Києві.

В першій декаді березня у Бершаді на основі ІІ корпусу УГА генерала Тарнавського сформована 1-а бригада Червоних українських січових стрільців (ЧУСС) під рукою полковника А. Шаманека; з 22 березня — Б. Білинкевича, начальника штабу Бізанца та політкомісара Я. Струхманчука. Бригада нараховувала 4500 стрільців і до 200 старшин, півтори тисячі коней та 100 кулеметів. Вона увійшла до складу 44-ї стрілецької дивізії І. Дубового; при її політвідділі утворено галицьку секцію під проводом Н. Гірняка. Тоді ж пройшло формування 3-ї галицької бригади із частин ІІІ корпусу; очолив її генерал А.Кравс, з 24 березня комбригом став О. Станимір, начальник штабу В. Льобковіц, політкомісар — М. Балицький, згодом Ф. Замора. Бригада нараховувала 3500 стрільців і старшин, півтори тисячі, діяла у складі 58-ї стрілецької дивізії під командуванням П. Княгницького. На початку березня Польовий штаб ЧУГА, «за погодженням» з командуванням Південно-Західного фронту — командувачем О. Єгоров, членами Реввійськради Р. Берзіним та Й. Сталіним, рядом наказів й розпоряджень провів реорганізацію і скорочення армії, запровадив виборність командирів, скасував відзнаку вояків УГА — тризуб, замінивши його червоною зіркою. Замість синьо-жовтих прапорів впроваджені червоні, змінено традиційний український гімн «Ще не вмерла Україна» на «Інтернаціонал», введено посаду політкомісара.

23 березня 2-га бригада ЧУГА з боями проти білогвардійських сил вийшла у район Бірзула (сучасний Подільськ) — Жмеринка. 24 березня 3-я бригада ЧУГА отримує наказ перейти в розпорядження 58-ї дивізії Червоної армії в район Житомира на фронт.

27 березня до осідку Начальної Команди УГА у Балті приїхав з групою співробітників В. Затонський і провів реорганізацію Начальної Команди. Її було скасовано, а натомість створено Польовий Штаб ЧУГА з осідком у м. Балті, на чолі з галицьким комуністом (цивільною особою) Василем Порайком. До політичного відділу призначено іншого галицького комуніста М. Михайлика, а для ведення штабних справ — старшин-росіян П. Солодуба й М. Іванова. Створено також Революційний трибунал на чолі з Пучком, а згодом кубанцем Кириченком, та Особливий відділ, що його очолював молодий галицький комуніст В. Сірко. Утворено Збірну станицю старшин у Балті, до якої мали відійти всі старшини УГА, що в новій реорганізації не здобули військових призначень, а також усі польові духовники УГА. Корпуси УГА реорганізовано на бригади.

Склад ЧУГА після реорганізації Редагувати

У березні, після переформування, у харчовому стані ЧУГА було 1 485 старшин і 16 688 вояків, у тому числі у бойовому стані — 663 старшин і 3 820 багнетів, 558 шабель, 66 гармат і 27 кулеметів. До цього стану не враховано стан збірних станиць ЧУГА, що існували у Києві, Одесі, Балті й Вінниці.

Після сформування бригад ЧУГА їх розподілено до різних дивізій 12-ї і 14-ї радянських армій, чим роз'єднано цілісність ЧУГА. 1-шу бригаду приписано до 44-ї Таращанської стрілецької дивізії, 2-гу — до 45-ї стрілецької дивізії 12-ї радянської армії, 3-тю — до 41-ї стрілецької дивізії 14-ї армії. Командантами бригад були призначені: 1 — підполколвник Альфред Бізанц (начальник штабу полковник Альфред Шаманек), 2 — сотник Юліан Головінський (начальник штабу отаман Фердинанд Льорнер), 3 — сотник Осип Станимір (начальник штабу отаман Вільгельм Льобковіц).

У реорганізаційній роботі в ЧУГА В. Затонський головну увагу приділяв пропаганді класової боротьби та поборюванню українських національних почуттів. Однак всі його заклики до погрому старшин, як буржуїв і контрреволюціонерів, не мали найменшого успіху (за весь час існування ЧУГА не було жодного випадку виступу вояків проти своїх старшин), а заборона політичних комісарів в ЧУГА співати гімн, уживати національний прапор, герб і військові відзнаки, пропаганда комісарів проти старшин і польових священиків викликали серед вояцтва опір проти червоних союзників. Протибільшовицькі настрої в ЧУГА були ґрунтом, на якому виник розрив ЧУГА з Червоною армією.

Розрив із Червоною армією Редагувати

Першим покинув ЧУГА вже 6 квітня 3-й кінний полк ЧУГА (командант отаман Едмунд Шепарович) із Запасним куренем (сотник І. Козак), далі Технічний курінь у Балті (командант — поручник Корнило Кізюк) в ніч на 24 квітня, 2-а і 3-я бригади ЧУГА на фронті. Кіннота отамана Шепаровича й технічний курінь Кізюка у Балті мали змогу перейти до дійової Армії УНР, натомість 2-га і 3-тя бригади ЧУГА опинилися в оточенні польського війська і потрапили у полон. 28 квітня  в Козятин Бердичівського повіту вступили польські війська, була обеззброєна та інтернована бригада ЧУГА. Тільки 1-ша бригада ЧУГА далі боролася у складі 44-ї Таращанської дивізії проти польської армії, але разом з нею була розбита під Махнівкою і в більшій частині потрапила також у польський полон. Поляки звільнили стрільців та водночас старшин з багатьма підстаршин направили до табору у Тухолі на Балтійському Помор'ї. Виступ 2-ї і З-ї бригад ЧУГА на фронті мав трагічні наслідки для численних старшин і вояків УГА в запіллі. Їх заарештовано й чимало з них загинуло у підвалах ЧК або в таборі полонених старшин УГА в Кожухові біля Москви.

З огляду на оголення фронту 31 липня 1920 року Затонський надсилає Сталіну і С. Косіору телеграму-прохання прискорити відправку до XIV армії галичан — з Казані, Омська, Москви, Омська, Туркестану й Сибіру, та до того 44-у стрілецьку дивізію — в ній воював галицький полк.

У вересні 1920 р. частини ЧУГА на чолі з генералом А.Кравсом через Карпати пробилися до Чехо-Словаччини, де були роззброєні і інтерновані у таборі м. Ліберця. [1] [ 16 жовтня 2012 у Wayback Machine.]

Посилання Редагувати

  1. М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.- 368 с., іл. ISBN 5-7707-7867-9 с. 290
  2. ↑ М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР… с. 290
  3. Х. Весна, Б. Мельничук. Кізюк Корнило // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 75. — ISBN 966-528-199-2.
  4. . Архів оригіналу за 8 березня 2010. Процитовано 1 вересня 2012. 

Література Редагувати

Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chervona Ukrayinska Galicka armiya ChUGA oficijna nazva Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi UGA pislya yiyi ob yednannya z Chervonoyu armiyeyu u lyutomu 1920 r na pidstavi dogovoru Revkomu Nachalnoyi Komandi UGA z Revvijskradoyu 12 radyanskoyi armiyi pro zlittya UGA z Chervonoyu armiyeyu ukladenogo 12 lyutogo 1920 r Zmist 1 Prichini zlittya z Chervonoyu armiyeyu 2 Zmina komanduvannya 3 Sklad ChUGA pislya reorganizaciyi 4 Rozriv iz Chervonoyu armiyeyu 5 Posilannya 6 LiteraturaPrichini zlittya z Chervonoyu armiyeyu RedaguvatiStanom na lyutij 1920 roku UGA sho narahovuvala priblizno 5 000 zdorovih starshin i bijciv stoyala na teritoriyi shidnogo Podillya j pivnichno zahidnoyi Hersonshini trikutnik Chechelnik Bershad Tiraspil ponad 15 000 starshin i voyakiv hvorih na tif ta na inshi hvorobi zalishilosya v shpitalyah Vinnici j okolic yaki vzhe buli zajnyati Chervonoyu armiyeyu Cherez zhahlivi epidemiyi tifu j inshih hvorob u zhovtni listopadi 1919 r UGA cilkovito vtratila svoyu boyezdatnist navit zdatnist peresuvannya U takih umovah dlya UGA ne bulo inshogo vihodu yak priyednatisya do Chervonoyi armiyi sho todi rozgromila na Pravoberezhzhi Dobrovolchu armiyu generala Denikina i nablizhalasya shoraz bilshe do miscya roztashuvannya galickih brigad Zmina komanduvannya RedaguvatiZahopivshi UGA v svoyi ruki bilshoviki pochali negajno yiyi reorganizovuvati golovoyu revkomu staye Franc Kondrackij Dlya cogo CK KP b U priznachiv ukrayinskogo komunista Volodimira Zatonskogo 7 lyutogo nachalnij revkom UGA vidav nakaz vidpovidno do yakogo galicki chastini dislokovani na shid vid Dnistra utvoryuvali ChUGA Najvishoyu vladoyu v armiyi progoloshuvavsya nachalnij revkom yakij rozpochav peregovori z predstavnikami chervonih pidrozdiliv Joni Yakira sho pribuli do shtabu I go i II go galickih korpusiv U vidpovid na ce NK UGA zvilnila polkovnika A Shamaneka z posadi komanduyuchogo 1 m korpusom UGA i she raz pidtverdila komandu perejti na teritoriyu Rumuniyi Sformuvalos dva komanduvannya UGA z protilezhnimi programami 8 lyutogo polkovnik A Shamanek skasuvav nakaz generala Gustava Cirica ta zobov yazav usi galicki chastini zalishatisya na miscyah oberigati vijskove majno transport i nadali utrimuvati zaliznici generali O Mikitka i G Ciric buli zaareshtovani 10 lyutogo zaareshtovano ostannogo nachalnogo komendanta UGA generala Osipa Mikitku j nachalnika shtabu generala Gustava Cirica yakih vivezeno do Moskvi de yih u lipni 1920 rozstrilyano Togo zh dnya revkom priznachiv timchasovim nachalnim vozhdem ChUGA pidpolkovnika Vitoshinskogo a politkomisarom D Barchuka galicke vijsko otrimalo nakaz pochepiti na shapkah poryad z ukrayinskimi vidznakami chervoni strichki 19 21 lyutogo spilno z chastinami 45 yi chervonoyi diviziyi korpus generala A Kravsa brav uchast u boyah proti denikinskoyi grupi generala Bredova sho probivalasya do Mogileva Podilskogo V cih boyah osoblivo vidznachilisya kureni Lvivskoyi brigadi pidpolkovnika A Bizanca 26 27 1 lyutogo v Baltu z Vinnici 2 do Nachalnoyi Komandi ChUGA dlya reorganizaciyi pribula delegaciya vid HII Chervonoyi armiyi revkom ChUGA bulo rozpusheno vsi spravi peredano narkomatu KP b Shidnoyi Galichini i Bukovini yakij rozgornuv shiroku propagandistsku kampaniyu 2 1 bereznya pri Polovomu Shtabi ChUGA utvoreno Revtribunal na choli z komisarom Puchkom dlya zakriplennya procesu bilshovizaciyi ChUGA zaprovadzhuvalisya komisarski posadi ta kursi komandiriv u Kiyevi V pershij dekadi bereznya u Bershadi na osnovi II korpusu UGA generala Tarnavskogo sformovana 1 a brigada Chervonih ukrayinskih sichovih strilciv ChUSS pid rukoyu polkovnika A Shamaneka z 22 bereznya B Bilinkevicha nachalnika shtabu Bizanca ta politkomisara Ya Struhmanchuka Brigada narahovuvala 4500 strilciv i do 200 starshin pivtori tisyachi konej ta 100 kulemetiv Vona uvijshla do skladu 44 yi strileckoyi diviziyi I Dubovogo pri yiyi politviddili utvoreno galicku sekciyu pid provodom N Girnyaka Todi zh projshlo formuvannya 3 yi galickoyi brigadi iz chastin III korpusu ocholiv yiyi general A Kravs z 24 bereznya kombrigom stav O Stanimir nachalnik shtabu V Lobkovic politkomisar M Balickij zgodom F Zamora Brigada narahovuvala 3500 strilciv i starshin pivtori tisyachi diyala u skladi 58 yi strileckoyi diviziyi pid komanduvannyam P Knyagnickogo Na pochatku bereznya Polovij shtab ChUGA za pogodzhennyam z komanduvannyam Pivdenno Zahidnogo frontu komanduvachem O Yegorov chlenami Revvijskradi R Berzinim ta J Stalinim ryadom nakaziv j rozporyadzhen proviv reorganizaciyu i skorochennya armiyi zaprovadiv vibornist komandiriv skasuvav vidznaku voyakiv UGA trizub zaminivshi jogo chervonoyu zirkoyu Zamist sino zhovtih praporiv vprovadzheni chervoni zmineno tradicijnij ukrayinskij gimn She ne vmerla Ukrayina na Internacional vvedeno posadu politkomisara 23 bereznya 2 ga brigada ChUGA z boyami proti bilogvardijskih sil vijshla u rajon Birzula suchasnij Podilsk Zhmerinka 24 bereznya 3 ya brigada ChUGA otrimuye nakaz perejti v rozporyadzhennya 58 yi diviziyi Chervonoyi armiyi v rajon Zhitomira na front 27 bereznya do osidku Nachalnoyi Komandi UGA u Balti priyihav z grupoyu spivrobitnikiv V Zatonskij i proviv reorganizaciyu Nachalnoyi Komandi Yiyi bulo skasovano a natomist stvoreno Polovij Shtab ChUGA z osidkom u m Balti na choli z galickim komunistom civilnoyu osoboyu Vasilem Porajkom Do politichnogo viddilu priznacheno inshogo galickogo komunista M Mihajlika a dlya vedennya shtabnih sprav starshin rosiyan P Soloduba j M Ivanova Stvoreno takozh Revolyucijnij tribunal na choli z Puchkom a zgodom kubancem Kirichenkom ta Osoblivij viddil sho jogo ocholyuvav molodij galickij komunist V Sirko Utvoreno Zbirnu stanicyu starshin u Balti do yakoyi mali vidijti vsi starshini UGA sho v novij reorganizaciyi ne zdobuli vijskovih priznachen a takozh usi polovi duhovniki UGA Korpusi UGA reorganizovano na brigadi Sklad ChUGA pislya reorganizaciyi RedaguvatiU berezni pislya pereformuvannya u harchovomu stani ChUGA bulo 1 485 starshin i 16 688 voyakiv u tomu chisli u bojovomu stani 663 starshin i 3 820 bagnetiv 558 shabel 66 garmat i 27 kulemetiv Do cogo stanu ne vrahovano stan zbirnih stanic ChUGA sho isnuvali u Kiyevi Odesi Balti j Vinnici Pislya sformuvannya brigad ChUGA yih rozpodileno do riznih divizij 12 yi i 14 yi radyanskih armij chim roz yednano cilisnist ChUGA 1 shu brigadu pripisano do 44 yi Tarashanskoyi strileckoyi diviziyi 2 gu do 45 yi strileckoyi diviziyi 12 yi radyanskoyi armiyi 3 tyu do 41 yi strileckoyi diviziyi 14 yi armiyi Komandantami brigad buli priznacheni 1 pidpolkolvnik Alfred Bizanc nachalnik shtabu polkovnik Alfred Shamanek 2 sotnik Yulian Golovinskij nachalnik shtabu otaman Ferdinand Lorner 3 sotnik Osip Stanimir nachalnik shtabu otaman Vilgelm Lobkovic U reorganizacijnij roboti v ChUGA V Zatonskij golovnu uvagu pridilyav propagandi klasovoyi borotbi ta poboryuvannyu ukrayinskih nacionalnih pochuttiv Odnak vsi jogo zakliki do pogromu starshin yak burzhuyiv i kontrrevolyucioneriv ne mali najmenshogo uspihu za ves chas isnuvannya ChUGA ne bulo zhodnogo vipadku vistupu voyakiv proti svoyih starshin a zaborona politichnih komisariv v ChUGA spivati gimn uzhivati nacionalnij prapor gerb i vijskovi vidznaki propaganda komisariv proti starshin i polovih svyashenikiv viklikali sered voyactva opir proti chervonih soyuznikiv Protibilshovicki nastroyi v ChUGA buli gruntom na yakomu vinik rozriv ChUGA z Chervonoyu armiyeyu Rozriv iz Chervonoyu armiyeyu RedaguvatiPershim pokinuv ChUGA vzhe 6 kvitnya 3 j kinnij polk ChUGA komandant otaman Edmund Sheparovich iz Zapasnim kurenem sotnik I Kozak dali Tehnichnij kurin u Balti komandant poruchnik Kornilo Kizyuk 3 v nich na 24 kvitnya 2 a i 3 ya brigadi ChUGA na fronti Kinnota otamana Sheparovicha j tehnichnij kurin Kizyuka u Balti mali zmogu perejti do dijovoyi Armiyi UNR natomist 2 ga i 3 tya brigadi ChUGA opinilisya v otochenni polskogo vijska i potrapili u polon 28 kvitnya v Kozyatin Berdichivskogo povitu vstupili polski vijska bula obezzbroyena ta internovana brigada ChUGA 4 Tilki 1 sha brigada ChUGA dali borolasya u skladi 44 yi Tarashanskoyi diviziyi proti polskoyi armiyi ale razom z neyu bula rozbita pid Mahnivkoyu i v bilshij chastini potrapila takozh u polskij polon Polyaki zvilnili strilciv ta vodnochas starshin z bagatma pidstarshin napravili do taboru u Tuholi na Baltijskomu Pomor yi Vistup 2 yi i Z yi brigad ChUGA na fronti mav tragichni naslidki dlya chislennih starshin i voyakiv UGA v zapilli Yih zaareshtovano j chimalo z nih zaginulo u pidvalah ChK abo v tabori polonenih starshin UGA v Kozhuhovi bilya Moskvi Z oglyadu na ogolennya frontu 31 lipnya 1920 roku Zatonskij nadsilaye Stalinu i S Kosioru telegramu prohannya priskoriti vidpravku do XIV armiyi galichan z Kazani Omska Moskvi Omska Turkestanu j Sibiru ta do togo 44 u strilecku diviziyu v nij voyuvav galickij polk U veresni 1920 r chastini ChUGA na choli z generalom A Kravsom cherez Karpati probilisya do Cheho Slovachchini de buli rozzbroyeni i internovani u tabori m Libercya 1 Arhivovano 16 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Posilannya Redaguvati M Litvin K Naumenko Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NANU vidavnicha firma Olir 1995 368 s il ISBN 5 7707 7867 9 s 290 a b M Litvin K Naumenko Istoriya ZUNR s 290 H Vesna B Melnichuk Kizyuk Kornilo Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 75 ISBN 966 528 199 2 hrono Institut istoriyi Ukrayini Arhiv originalu za 8 bereznya 2010 Procitovano 1 veresnya 2012 Literatura RedaguvatiMalij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 N Girnyak Ostannij akt tragediyi UGA Nyu Jork 1959 M Litvin K Naumenko Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NANU vidavnicha firma Olir 1995 368 s il ISBN 5 7707 7867 9 Institut istoriyi Ukrayini Arhivovano 29 chervnya 2016 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chervona ukrayinska galicka armiya amp oldid 38968379