Ко́рпус (лат. corpus — «тіло, єдине ціле») — загальновійськове оперативно-тактичне з'єднання (об'єднання) військ постійного або тимчасового складу в збройних силах багатьох держав; у воєнний час діє як у складі армії, так і самостійно, безпосередньо підпорядковуючись фронту або групі армій.
До складу корпусу зазвичай входить 2-4 дивізії, посилені іншими частинами, таким чином особовий склад корпусу нараховує до 50 тисяч людей. Командиром корпусу є генерал-лейтенант.
Історія
З появою масових армій, коли збільшився просторовий розмах бойових дій й ускладнилося управління військовими формуваннями, виникли армійські корпуси. Вперше вони були запроваджені у французькій і німецькій арміях на початку XIX століття, як тимчасові з'єднання для виконання завдань на певній ділянці фронту тільки на період ведення бойових дій, і склад військ у них визначався обстановкою. В 1800 році постійні корпуси з'явилися в Рейнській армії Моро, в 1804—1805 корпуси створюються Наполеоном у французькій армії, а пізніше й в інших арміях.
Корпуси мали численний бойовий склад і різноманітне озброєння. Створення армійських корпусів обумовлювалося також необхідністю мати з'єднання, здатні вирішувати бойові завдання на самостійному операційному напрямку невеликої ємності. Корпус складається з декількох тактичних з'єднань, частин родів військ, спеціальних військ, органів управління та забезпечення.
До початку Першої світової війни армійські корпуси були в арміях майже всіх держав, складалися з 2-4 дивізій, корпусних частин і нараховували до 50 тисяч чоловік.
Різновиди корпусів
Джерела
- Радянська військова енциклопедія. «К-22» —ЛИНЕЙНЫЙ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 4. — С. 372. — ISBN 00101-236. (рос.)