Військо́ва части́на (скорочення в/ч) — основна військова одиниця постійної організації в збройних силах, що організаційно може входити до складу більшої військової частини або з'єднання.
Під поняттям «частина» найчастіше маються на увазі полк або бригада. Зовнішніми ознаками частини є: наявність власного діловодства, військового господарства, поточного рахунку в органах казначейства, поштової і телеграфної адреси, власної гербової печатки, таємного та нетаємного діловодства, права командира віддавати письмові накази, закритого (25 повітряно-десантна бригада) і відкритого(в/ч А 1126) загальновійськового номерів. Тобто, частина має достатню автономність.
Наявність бойового прапора для частини не є обов'язковою.
Окрім полку та бригади частинами можуть бути штаби з'єднань, об'єднань, окремі структурні підрозділи Міністерства оборони, родів, видів збройних сил, наприклад: Управління кадрів Міністерства оборони, Головне управління розвідки Міністерства оборони України, штаб дивізії, штаб корпусу, штаб армії, штаб округу, а також інші військові організації (армійський госпіталь, гарнізонна поліклініка, окружний продовольчий склад, ансамблі пісні і танцю округу, гарнізонний будинок офіцерів, центральна школа молодших фахівців, військове училище, військовий інститут тощо).
У ряді випадків статус частини зі всіма її зовнішніми ознаками можуть мати формування, які відносяться до підрозділів. Частинами можуть бути батальйон, рота і навіть іноді взвод. Такі формування до складу полків або бригад не входять, а безпосередньо, як самостійна військова частина, на правах полку або бригади можуть входити до складу як дивізії, так і корпусу, армії, фронту, округу і навіть безпосередньо підпорядковуватися Генеральному штабу.
Такі формування також мають свій відкритий та закритий номери. Наприклад, 650 окремий переправно-десантний батальйон, 1257 окрема рота зв'язку, 65 окремий взвод радіотехнічної розвідки. Характерною ознакою таких частин є слово «окремий», що стоїть після цифр перед найменуванням. Втім і полк може мати в найменуванні слово «окремий». Це в тому випадку, якщо полк не входить до складу дивізії, а входить безпосередньо до складу армії (корпусу, округу, фронту). Наприклад, 120 окремий полк гвардійських мінометів.
В Україні
Українське законодавство надає наступне визначення: «Військова частина — типова організаційна одиниця, що утримається на окремому штаті і призначається для виконання визначених завдань самостійно або у складі організаційної структури вищого рівня. Під військовими частинами тут і далі розуміють органи військового управління, з'єднання, військові частини, військові кораблі (екіпажі), військові навчальні заклади та установи».
Стандарти номерів в/ч у пострадянських країнах
| Країна | Тип сил | Порядок коду | Приклад |
|---|---|---|---|
| збройні сили | 5 цифр | 28376 | |
| внутрішні війська | 4 цифри | 2837 | |
| збройні сили | 1 кирилична літера та чотири цифри | А0104 | |
| національна гвардія | 4 цифри | 2837 | |
| збройні сили | 5 цифр | 37615 | |
| внутрішні війська | 4 цифри | 2837 |
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017.
Джерела
- Радянська військова енциклопедія. «ВАВИЛОН — ГРАЖДАНСКАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 2. — С. 304. — ISBN 00101-236. (рос.)
Посилання
- Військова частина [ 1 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- Иерархия воинских формирований [ 21 квітня 2018 у Wayback Machine.]