Гу́став Ці́ріц (* 15 лютого 1872, Сату-Маре, Австро-Угорщина, тепер Румунія — † 1920, Москва) — австрійський та український військовий діяч, генерал-майор, начальник штабу Української галицької армії.
| Густав Ціріц | |
|---|---|
| Генерал-чотар | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 15 лютого 1872 м. Сату-Маре, Австро-Угорщина (тепер Румунія) |
| Смерть | 1920 м. Москва |
| Військова служба | |
| Приналежність | ЗУНР |
| Війни / битви | Українсько-польська війна |
| Командування | |
| начальник штабу УГА | |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис Редагувати
Народився 15 лютого 1872 у місті Сатмар в Угорській частині Австро-Угорщини (тепер місто Сату-Маре в Румунії). Дитинство та юність минули у Стрию на Львівщині.
В Австрійській армії Редагувати
У 1891 році закінчив Стрийську гімназію, згодом навчався у Віденській кадетській школі. У 1897 році завершив навчання в офіцерській піхотній школі й отримав звання четаря.
З 1900 служив у Генеральному штабі австро-угорської армії, у 1903-06 — професор Кадетської школи у Львові. Після закінчення в 1909 році військової Академії служив у Галичині. Автор низки військово-теоретичних праць.
Перед Першою світовою війною призначений професором кафедри тактики і стратегії Вищих гарматних курсів у Відні.
З початком Першої світової війни і до березня 1915 р.(в званні майора) — начальник штабу 43-ї стрілецької дивізії, яка формувалася влітку 1914 року у Львівському і Станіславському округах. Брав участь у боях на російському фронті під Львовом і Чернівцями. З 1915 року — начальник вишкільного відділу військового міністерства, командир 29-ї піхотної дивізії.
В Українській Галицькій Армії Редагувати
В УГА з лютого 1919 року. Під час українсько-польської війни 1918—1919 років — начальник штабу корпусу, заступник військового міністра, начальник штабу УГА. В другій половині листопада 1919 року під проводом начальника штабу Ціріца почалася реорганізація УГА; в корпусах і бригадах з'явилися денікінські офіцери.
Після переходу частини Галицької армії на бік Червоної армії 10 лютого 1920 року заарештований і разом із командувачем армії генералом Осипом Микиткою вивезений до Москви.
Влітку 1920 року помер у тюремній лікарні. За іншими даними, на початку серпня 1920 року разом з генералом Осипом Микиткою розстріляний.
Відгомін по роках Редагувати
Олег Стецишин в часі готування книги про неукраїнців в лавах УГА надіслав у Відень запит до приватних осіб. Отримана відповідь була бентежною: озвалася донька Ціріца у віці 98 років, котра втратила батька в чотири роки. Вона ласкаво надала дві фотографії.
Нагороди Редагувати
- Ювілейна пам'ятна медаль 1898
- Ювілейний хрест
- Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- бронзова
- бронзова з мечами
- Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (25 років)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
- Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
Література Редагувати
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
- Schematismus für das k.u.k. Heer und für die k.u.k. Kriegsmarine für 1893.
- Schematismus für das k.u.k. Heer und für die k.u.k. Kriegsmarine für 1913.
- Schematismus für das k.u.k. Heer und für die k.u.k. Kriegsmarine für 1914.
- Ranglisten des kaiserlichen und königlichen Heeres 1918.
Посилання Редагувати
- Ціріц Гайнріх // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2037. — 1000 екз.
- Листопадовий зрив. УГА-IІ [ 15 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Red Ukrainian Galician Army [ 27 вересня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
| Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |