www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стрий У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення МФА strɪj місто у Львівській області адміністративни

Стрий

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Стрий (значення).

Стрий (МФА: [strɪj]) — місто у Львівській області, адміністративний центр Стрийського району і Стрийської міської громади.

Стрий
  • Вигляд на: будинок міської ради, віллу по вул. Франка, 14, віллу в місті біля вокзалу, стінопис на стіні школи № 2, храм Святих Апостолів Петра і Павла.
Основні дані
Країна  Україна
Регіон Львівська область
Район Стрийський район
Громада Стрийська міська громада
Засноване
Перша згадка 1385 р.
Магдебурзьке право 1431 р.
Населення ▼ 59 425 (01.01.2022)
 - повне ▼ 59 425 (01.01.2022)
Агломерація Стрийська агломерація
Площа 17 км²
Густота населення 3518 осіб/км²
Поштові індекси 82400-82419
Телефонний код +380-3245
Координати 49°15′ пн. ш. 23°51′ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 296 м
Водойма р. Стрий
Назва мешканців стрия́нин
стрия́нка
стрия́нки
стрияни
Міста-побратими Новий Сонч, Лешно, Львувецький повіт, Закопане, Збоншинек, Бєльці, Дюрен, Даугавпілс, Кішкунгалаш, Ґрадачац, Менсфілд, Ле-Ерб'є, Веґревіль
День міста 28 серпня
Номери автомобілів 14, BС, НС
Відстань
Найближча залізнична станція Стрий
До обл./респ. центру
 - фізична 67 км
 - залізницею 75 км
 - автошляхами 71 км
До Києва
 - фізична 492 км
 - залізницею 650 км
 - автошляхами 570 км
Міська влада
Адреса 82400, м. Стрий, вул. Шевченка, 71
Вебсторінка http://stryi-rada.gov.ua
Міський голова Канівець Олег Леонідович

 Стрий у Вікісховищі

Мапа
Стрий
Стрий

Один із головних та найбільших транспортних вузлів заходу України, важливий економічний та культурний центр Львівської області. Місто розташоване на лівому березі річки Стрий. Населення міста — 60 тис. осіб, площа — 16,95 км².

Згідно археологічних даних поселення виникло у давньоруську добу. Перша згадка про місто датується 1385 роком. Вже тоді воно згадується як центр волості. У 1431 році місто отримує Магдебурзьке право. Значне зростання Стрия відбувалося у другій половині XVII століття, сприяв розвиткові міста колишній стрийський староста, а пізніше король Польщі Ян III Собеський. У ті часи місто мало титул «Вільного королівського міста».

Після Першого поділу Польщі місто відійшло до Імперії Габсбургів, згодом Австро-Угорська імперія. З початком Першої світової війни Стрий стає місцем народження легіону Українських січових стрільців. У 1920–1930-х роках Стрий був одним із найактивніших осередків УВО й ОУН. В середині XIX століття місто перетворилося на значний залізничний та газопромисловий центр, що сприяло швидкому розвитку міста. За Пактом Молотова — Ріббентропа 1939 року Стрий анексований Радянським Союзом.

14 березня 1990 року у Стрию, першому з українських міст, підняли національний символ — прапор України. У 2003 році місто визнано найкращим районним центром Львівської області.

Назва міста

Найімовірніше свою назву місто отримало від назви річки, однієї з найбільших приток Дністра, на берегах якої воно виросло. Отже «Стрий» — топонім, що означає одночасно річку і місто. Очевидно, що першою виникла назва річки, а пізніше — назва міста.

Назва річки Стрий — давня за походженням і означає «течія», «пливуча вода». Етимологія слова Стрий бере початок з індоєвропейського кореня *sreu. Слова з таким коренем та подібним змістом існують в українській — струм, струя, струмок, струмінь, польській — struga, strumień, ірландській — sruami (струм), німецькій — Strom, іранській — struth (річка), староіндійських — sravati (пливе), латиській — straume, литовській — sriatas, strautas (те що пливе, струя) та інших мовах.

У минулому назва міста могла писатися по-різному, проте звучала завжди однаково (звичайно з врахуванням деяких давніх латинсько-польських ортографічних особливостей). Наприклад, у різних старовинних документах можна натрапити, крім назви Стрий, на такі варіанти: Stryg, Stry, Stryj, Strig, Strigenses, Stryi, Striy, Strey, Striig, Strya, Sthryensis, Sthrya, Stryei, Stri. За весь свій час існування місто зберегло свою первісну назву.

Географія

Розташування

Місто розташоване у південно-західній частині Львівської області, за 67 кілометрів від обласного центру, в східноєвропейському часовому поясі між 23 та 24 меридіанами, на лівому березі однойменної річки на низькогірній частині Стрийсько-Сянської Верховини. Рельєф на території міста — рівнинний. Зручне розташування на перехресті міжнародних залізничних та автомобільних шляхів, а також близькість курортів Моршина, Трускавця і Славсько та рекреаційної зони Карпат відкриває перспективи для розвитку міста як торговельного та рекреаційно-туристичного центру. Стрий є центром Стрийської агломерації, яка разом із Дрогобицькою агломерацією утворює Дрогобицько-Стрийську конурбацію.

Клімат

Клімат — помірно-континентальний. Головними чинниками формування клімату є сонячна радіація, атмосферна циркуляція та характер місцевості. У Стрию в середньому налічується на рік всього 50 сонячних днів, 150 хмарних і 165 днів із перемінною хмарністю. Радіаційний баланс земної поверхні у цілому за рік достатній і становить 49 ккал/см², тільки листопад, грудень, січень і лютий мають від'ємний показник радіаційного балансу. Усього за рік випаровується 560 мм вологи, на що витрачається понад 30 ккал/см².

Середньорічна температура повітря дорівнює + 5,2 °C-8,0 °C. Найвища середня температура липня — +18,0 °C, в окремі дні температура доходить до +37 °C. Зима порівняно тепла, з частими відлигами, середня температура січня — 4 °C, але в окремі роки бувають морози і поза 30 °C.

Річна кількість опадів у середньому сягає 750—800 мм, найбільше опадів у літні місяці, найменше — взимку.

Водні ресурси

Колись Стриєм протікало декілька водяних потоків, що впадали у річку. На них працювали водяні млини. Для відпочинку жителів міста облаштований пляж на річці та діє відновлене озеро.

Найбільшою річкою Стрийщини є річка Стрий (загальна довжина — 230 км). Течія річки швидка, часто змінює русло, а також рве дамбу у Стрию вздовж об'їзної автомагістралі. Особливо небезпечна річка у паводкові дні. Тоді найвищий рівень води становить 4—5 метри. Паводки тривають 5—15 днів. Найбільші повені були у 1927, 1941, 1955, 1969 роках. Зокрема повінь 1941 року стала однією із причин голоду 1942 року на Стрийщині. Остання велика повінь сталася в 2008 році.

Населення


  • 1662 — 1448 осіб (72,5 % — Українці, 22,7 % — Поляки, 4,8 % — Євреї)
  • 1843 — 8000 осіб
  • 1849 — 6000 осіб
  • 1880 — 12 600 осіб
  • 1895 — 16 764 осіб
  • 1897 — 26 200 осіб
  • 1900 — 23 205 осіб
  • 1910 — 30 942 осіб (29,2 % — Українці, 33,8 % — Поляки, 34,6 % — Євреї, 2,3 % — Німці)
  • 1915 — 33 400 осіб
  • 1921 — 27 358 осіб
  • 1926 — 27 400 осіб
  • 1936 — 30 500 осіб
  • 1939 — 34 000 осіб (28 % — Українці, 34,5 % — Поляки, 35,6 % — Євреї, 1,6 % — Німці)
  • 1959 — 36 800 осіб (68 % — Українці, 30 % — Росіяни, 2 % — Інші національності)
  • 1970 — 48 000 осіб
  • 1973 — 52 000 осіб
  • 1974 — 54 000 осіб
  • 1976 — 55 000 осіб
  • 1979 — 55 100 осіб
  • 1981 — 56 000 осіб
  • 1989 — 64 550 осіб (83,8 % — Українці, 13,8 % — Росіяни, 0,8 % — Поляки, 0,8 % — Білоруси)
  • 1991 — 65 700 осіб
  • 2001 — 62 100 осіб (92,1 % — Українці, 5,2 % — Росіяни, 0,5 % — Поляки, 0,3 % — Білоруси)
  • 2002 — 59 500 осіб
  • 2004 — 59 700 осіб
  • 2005 — 59 500 осіб
  • 2006 — 59 200 осіб
  • 2007 — 55 390 осіб
  • 2009 — 55 382 осіб
  • 2010 — 55 354 осіб
  • 2011 — 55 257 осіб
  • 2012 — 55 154 осіб

Розподіл населення за віком та статтю (2001):

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 29 823 5594 6360 9057 6352 2384 76
Жінки 32 219 5236 5007 9861 7652 4253 210


Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 92,98%
російська 5,06%
інші 1,96%

Історія

Стрийський замок (реконструкція)
Ян III Собеський, картина Яна Матейки
Найбільша пожежа в місті (1886)
Стара карта міста (1922 рік)
Флагшток Стрийської міської ради. Саме на ньому 14 березня 1990 року (за СРСР) у Стрию, першому з українських міст, підняли національний символ — прапор України.

Русь

Друге археологічне дослідження Ланів Долішніх відбулося 22 травня 1990 року. Його проводила Археологічна комісія Наукового товариства ім. Т. Шевченка під керівництвом Миколи Бандрівського та Романа Сулика виявило сліди поселення в межах рубежу XI—середини XIII століття, що підтвердило припущення про існування поселення в Стрию в княжі часи.

Одним із науковців, які припускали постання Стрия як міста в цей період, був Лев Шанковський. Він вважав, що «місто мусіло мати вже велике значення в оборонній системі князя Ярослава Осмомисла… Водночас місто Стрий мало теж велике економічне значення» (його торговельний характер підтверджує герб, що на ньому зображений мандрівний купець), адже було розташоване на перетині шляхів Київ-Угорщина, Галич-Угорщина та Коломия-Перемишль-Шльонськ.

Період польсько-литовської держави

Перша офіційно визнана письмова згадка про Стрий датується 1385 роком, коли місто уже було центром волості. А перша відома згадка про Стрийське староство датується 1398 роком. Король Владислав Ягайло на початку XV століття уступив Стрийський повіт своєму братові Свидригайлові, а той незабаром передав ці землі князеві Федору Любартовичу. В руках князя Стрийська волость залишалась до 1430 року.

Між 1398 та 1431 роками місто було повністю знищено монголо-татарами, тому своїм привілеєм 21 жовтня 1431 року Владислав II Ягайло дозволив шляхтичу-лицареві Закліці Тарлові з Щекаровичів наново заснувати місто і розвивати його на Магдебурзькому праві. Північно-західний кордон міста проходив по сучасній вулиці Т. Шевченка [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.] біля парку ім. О. Нижанківського [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.], а за цією межею пізніше було закладено міський цвинтар. За привілеями наданими місту Ягайлом було визначено будівництво різних споруд, зокрема «суконниць» на Ринку, встановлення конкретних днів для торгівлі та звільнення міщан на 10 років від усіх податків і данин.

Після смерті Владислава ІІ Ягайла у 1434 році у Стрия відібрали Магдебурзьке право, а поновлене воно було у 1460 році королем Казимиром IV Ягеллончиком під час перебування його у Львові. Стрий почав розвиватися як потужний торговельний центр на перехресті двох шляхів — найважливішого через Карпати (Львів — Мукачеве) та поздовжнього — на Передкарпатті. Особливо інтенсивно розвивались торговельні зв'язки з Угорщиною. Запорукою цього було те, що цим привілеєм міщани звільнялися від юрисдикції воєвод, каштелянів, старостів та інших королівських урядників. Міщан було піддано судові війта, який був підзвітним тільки королівському судові.

У 1523 році Стрий вкотре був знищений набігами татар. Для оборони від набігів у місті в XVI столітті побудований Стрийський замок, як оборонна споруда він проіснував до XVIII століття, також був земляний вал, що оточував місто і передмістя, частокіл, що відокремлював передмістя від центральної частини. Правами міщан користувались тільки ті, хто володів нерухомістю у самому місті (юридично це була площа Ринок і прилеглі до неї вулиці). У передмісті Лани жила громада, що не мала прав міщан, але підпорядковувалась магістрату, на Підзамчі (біля замку) мешканці були підвладними королівського старости, в передмісті Війтівство — стрийських війтів, на Шумлявщині -українських шляхтичів Шумлявських.

Саме в середині XVI століття Магдебурзьке право в Стрию набуло класичної форми. Влада в місті належала магістрату, який складався з ради, на чолі якої стояв бургомістр, і судової лави, очолюваної війтом. Резиденцією старост та їх намісників був Стрийський замок, а магістрат урядував у ратуші. До компетенції ради входила посередницька діяльність між державою та міщанами, поліцейський нагляд у місті, розподіл земель, здача в оренду міського майна, встановлення мита, опіка над вдовами і сиротами, затвердження цехмістрів тощо. Однією з важливих функцій магістрату було надання міського права, себто прав стрийського міщанина. Воно надавалось на підставі рекомендаційних листів і не було спадковим. Навіть народжені в місті по досягненню повноліття мали формально набути прав міщанина, а неодружені молодики такого права не отримували взагалі.

У XVI столітті розвинулись склярський, бондарський, кушнірський, кравецький і ткацький, солодовицький цехи, кілька млинів, які мололи зерно та дробили дубову кору для вичинки шкіри.

У стрийському музеї «Верховина» збереглися два унікальні документи, датовані 1547 та 1563 роками. Це грамоти короля Сигізмунда ІІ Августа. Одна з них надає право Кінорасу Балтазару та Бартоломею Кулі займатися шкіряним ремеслом, друга- надає права міщан громадянам-цеховикам, які цей промисел розвивали.

У 1576 король Стефан Баторій офіційно надав євреям право проживання в Стрию і гарантував їм рівні з християнами права. Виникла організована єврейська громада.

Інтереси українців-міщан у середньовічному Стрию відстоював радчий, а згодом війт Василь Цибульчак. Православні міщани-українці мали значний вплив в управі міста, ремісничих цехах, хоч організовувати їх мали право тільки міщани-католики.

У першій половині XVII століття у Стрию діяло 5 українських церков, при яких виникло 4 братства, які об'єднали широкі кола українського населення міста та передмість. При братствах діяли школи, що переросли у важливі культурні осередки, центри розповсюдження рукописної та друкованої книги. Більшість ремісників міста була об'єднана в цехи. Одними з перших створились цехи кушнірів, чоботарів, гончарів, ткачів, кравців, об'єднаний цех ковалів, слюсарів, мечників та золотарів, а згодом і бондарів. Крім ремісницьких майстерень, були й гуральні та водяні млини. Так, в середині XVIII століття на річці Стрий та її притоках діяло 7 млинів.

Піднесення Стрия відбулося у другій половині XVII століття, коли розвиткові міста сприяв колишній стрийський староста, майбутній король Польщі — Ян III Собєський.

Великий вплив на життя міста мало козацьке повстання під проводом Богдана Хмельницького. У 1648 та 1652 роках місто було знищене та спалене, а в 1657 році козацьке військо прибуло до Стрия для об'єднання з полками угорського князя Д'єрдя Ракоці

Кінець XVII та перша половина XVIII століть для міста були спустошливими: спочатку місто у 1699 році було спалене в ході татарського нападу, а потім пережило декілька великих пожеж (1701 р., 1708 р., 1712 р., 1738 р., 1742 р.). Зокрема під час пожежі 1742 року згоріло 40 будинків.

Період Габсбургів та Австрійської імперії

У 1772 році Галичина в результаті першого поділу Польщі відійшла до австрійської династії Габсбургів (з 1804 року — Австрійська імперія). В цей період часу місто було спочатку центром округу (бецирк), пізніше — повітовим містом і осідком окружного суду та військових гарнізонів. Населення міста складалося приблизно по-третині з євреїв, поляків та українців. Передмістя здебільшого були заселені українцями.

У 1784 році відкрито першу державну школу, а в 1786 році коронний кухмістр Михайло Вієльгорський перебудовує замок на палац.

За даними 1811 року у місті з промислових підприємств були тільки ремісницькі майстерні (миловарна, позументна, сідлярська, ткальня), а також водяні млини, пивоварні, чотири гуральні, цегельня.

Під час пожежі 1827 року згоріло 96 будинків, значною мірою постраждав костел.

У 1848 році у Стрию організовується українська інтелігенція і утворює окружну Руську Раду, яка виступила із закликом боротися проти національного гноблення і за розвиток української культури. Для захисту ради був створений загін української національної гвардії. Однак, у січні 1849 року, після поразки революційного уряду у Львові, національну гвардію було розпущено. Припинили свою діяльність і окружні ради, в тому числі і Стрийська.

Швидким темпом місто почало розвиватися після будівництва залізниці, яке тривало із 1872 по 1875 рік. Коли Стрий став залізничним вузлом, було відкрито паровозоремонтні майстерні. Наприкінці XIX століття, на базі слюсарної майстерні, виник невеликий чавуноливарний завод Верштайна. Англійській фірмі «Перкінс та Макінтош» належав завод по випуску обладнання для нафтодобувної промисловості зведений у 1885 році. Також Стрий стає центром деревообробної промисловості Прикарпаття. Тут виникли деревообробні заводи, сірникова фабрика «Ватра». Віденський капіталіст Штаєрман побудував млин з механізованим розмелюванням зерна. Крім того, на той час діяли три парових і шість водяних млинів, десятки майстерень.

17 квітня 1886 року найбільша пожежа за всю історію Стрия знищила більшу частину міста. Після цього Львівське політехнічне товариство розробило план регуляції міської забудови.

У 1890-х роках були створені товариства «Руське касино», «Підгірська Рада», «Міщанська бесіда» та філія товариства «Просвіта» (1892).

1897 року українці міста подали петицію з проханням відкрити українські класи в гімназії. Через кілька років перебування в різних інстанціях вона раптом «згоріла». Нову петицію, складену 1905, Шкільна Рада відіслала місцевому старості, який «терором» вимагав відкликати підписи. Потім Краєва Шкільна Рада повідомила, що то — не її компетенція, а Галицького сейму.

З кінця XIX століття Стрий був одним із найважливіших осередків українського національного руху в Галичині. 1 січня 1900 року відбулося урочисте відкриття приміщення Народного дому. Активізація громадського і політичного життя міста відбувалася під впливом діяльності доктора Євгена Олесницького, отця Олекси Бобикевича та отця Остапа Нижанківського (так звана Стрийська трійця).

Перша світова війна, Легіон УСС

З початком Першої світової війни Стрий став місцем народження легіону «Українських січових стрільців». Сюди на заклик Головної Української Ради (ГУР) і Бойової управи прибуло близько 10 тисяч добровольців. Однак австрійська влада, побоюючись формування такої могутньої військової сили, погодилась прийняти тільки десять сотень по 250 стрільців кожна.

З 8 вересня по 19 жовтня 1914 року і з 22 жовтня 1914 по 31 травня 1915 рік Стрий було окуповано російськими військами. Потім знову потрапляє під панування Австро-Угорщини, яке тривало до листопада 1918 року.

Стрий у 1914

Західноукраїнська Народна Республіка

1 листопада 1918 року у Стрию відбулось довгоочікуване відновлення української влади — місто увійшло до складу ЗУНР. У місті встановлюється влада ЗУНР, а на щоглі біля Стрийської ратуші замайорів синьо-жовтий прапор. Українське врядування тривало до 13 травня 1919 року.

В місті були організовані: залізничний курінь, залізничне депо, сотня залізничних мостів Української Галицької Армії; пізніше перенесені до Станиславова.

У складі польської держави

Під час українсько-польської війни 1918—1919 років у Стрию розташовувалося командування Третього Корпусу Української Галицької Армії.

13 травня 1919 року Стрий окупувало польське військо, розпочалися розстріли та репресії.

За результатами підписання Ризького договору у 1921 році Стрий у складі Західної України підпадає під владу Польщі.

30 грудня 1930 р. територія міста розширена шляхом приєднання частини території сіл Грабовець і Дуліби.

У 1920–1930-х роках Стрий був одним із найактивніших осередків УВО та ОУН.

На межі XIX—XX століть Стрий стає важливим осередком українського жіночого та економічного руху. Саме тут з ініціативи Наталі Кобринської відбулося перше українське жіноче віче у 1891 році і вийшов перший жіночий альманах «Наша Доля» (1893). А в 1907 році у Стрию виник Крайовий Молочарський Союз, згодом Маслосоюз. У 1909 році відбулася перша в Галичині українська Крайова господарська виставка.

У 1918–1923-х роках діяла Державна українська гімназія (1906–1918 і з 1924 — українські відділи при польській гімназії), у 1920–1930-х роках — українська приватна жіноча семінарія та гімназія «Рідної Школи», філія Львівського Вищого Музичного Інституту, музей «Верховина» (з 1932 року) та низка інших культурно-освітніх, суспільно-політичних, економічних і виховних організацій і товариств, серед іншого — найбільший після Львова осередок Пласту.

У Стрию виходило понад 10 газет: «Стрийський Голос» (1894–1895), «Господар і промисловець» (1909–1911), «Підгірська Рада» (1910–1911), «Стрийська Думка» (1933–1939), «Українська Музика» (1937–1939) та інші. У 1888 році вийшов літературно-науковий збірник «Ватра».

У 1928 році розроблено план електрифікації Стрия.

Міжвоєнний період (1921-1939 рр.)

Наприкінці серпня 1920 р. польському війську вдалося завдати поразки більшовикам і частина території Західної України знову була захоплена Польщею. Мирні переговори між радянськими Україною і Росією та Польщею завершилися підписанням 18 березня 1921 року Ризького миру, за яким за Польщею залишалася Галичина, Холмщина з Підляшшям та західні частини Волині й Полісся. Проте формально суверенітет над цією територією належав державам Антанти, а тому справа Галичини і, зокрема Стрийщини, виходила на поверхню світової політики. Польща відкинула проект «Основ державного устрою Галицької Республіки», який підготував уряд ЗУНР і запропонований на розгляд Ліги Націй 30 квітня 1921 р. Саме вказаний проект передбачав утворення Галицької республіки як незалежної і суверенної держави з республіканською формою правління.

Нова конституція від 17 березня 1921 року ґрунтувалася на унітарності Польської держави з єдиною законодавчою і виконавчою владою. Вона гарантувала низку прав національним меншинам. Однак, основні її положення носили суто декларативний характер, залишаючись історико-правовою пам’яткою. А на міжнародній арені конституція виступала своєрідним щитом від звинувачень у порушенні прав людини.

Відновлена польська держава була республікою, якою керували двопалатний законодавчий орган (у складі виборної палати депутатів (Sejm) і сенату) та президент, обраний на семирічний термін. Польща була централізованою державою, адміністративно поділеною на воєводства (wojewodztwa), до складу яких входили менші райони (powiaty), що своєю чергою поділялися на громали (gminy). Воєводства не були пов’язані з жодними історичними одиницями. Й жодне з них, за винятком Силезького, не мало хоч якогось автономного статусу.

1 вересня 1921 року було запроваджено єдиний адміністративно-територіальний поділ на три воєводства: Львівське, Станиславське та Тернопільке. Місто Стрий, як повітовий центр було у складі Станиславського воєводства. Загальна площа повіту станом на 1927 р. - 604 кв. км., а у 1939 р. - 2 081 кв. км. Зростання території повіту відбулося за рахунок приєднання у 1932 р. Сколівського повіту.

           Стрийське староство зосереджувалося на розі вулиці Панській (тепер вул. Драгоманова, 2 - Стрийський відділ поліції). В даній будівлі була канцелярія та проживав староста. Навпроти староства знаходився окружний та міський суди з їхніми канцеляріями (тепер вул. Шувченка, 71 - Стрийська міська рада).

За результатами віровизнання перепису 1921 р., то в місті Стрий населення складало 27 358 осіб. До греко-католицького обряду належало 6 730 (24,6%) осіб, до римо-католицького - 8 969 (32,8%) осіб, до юдаїзму - 10 988 (40,2%) осіб .

Результати віровизнання перепису 1931 р., засвідчують, що в Стрийському повіті міське населення складало 38 015 осіб. До греко-католицького обряду належало 10 745 (28,3%) осіб, до римо-католицького - 12 660 (33,3%) осіб, до юдаїзму - 13 543 (35,6%) осіб .

Нами проведений підрахунок населення міста Стрий станом на 1931 р. на основі шематизмів греко-католицької церкви. Загалом населення Стрия становило  26 996 осіб. До греко-католицького обряду належало 4 000 (14, 8%) осіб, до римо-католицького - 10 454 (38,7%) осіб, до юдаїзму - 12 542 (45,4%) осіб .

Населення міста Стрий станом на 1 січня 1939 р. дослідив В. Кубійович, використавши дані церковних шематизмів та свідчення місцевих жителів. Так, загальне населення міста складало 32 800 осіб. Частка українців становила 9 200 (28%) осіб, поляків - 11 300 (34,5%) осіб, євреї - 11 700 (35,7%) осіб .

Міське населення Польщі складалося з представників трьох груп - інтелегенції, дрібноміщанства, робітників. За національною ознакою переважну більшість серед інтелегенції становили поляки (75%), євреї (14%), третю групу стновили українці та білоруси (по 6%), четверту - німці (4%) . Більшість серед дрібноміщанства у Галичині становили євреї (до 80%), поляки (до 13%), решту становили українці, білоруси, німці (7%) . У структурній складовій перважну більшість серед робітничої верстви займали поляки (82,5%), другими за чисельністю були українці (7%), третю групу становили євреї (6,7%) . Серед населення регіону сільським господарством займалося 77%, промисловістю 8%, торгівлею та комунікаціями 7%, в інших галузевих сферах 8%. Польске населення, яке проживало у місті, працювало на державній службі в адміністраціях, місцевому самоврядуванні, промисловості, транспорті, сфері освіти. У дослідженнях проведеними О. Дудяком, встановлено, що приблизно 2/3 інтелектуальних працівників римо-католицького віросповідання працювало у невиробничій сфері - державних адміністраціях, громадських установах, охороні здоров'я, комунікації та освіті. Сільським господарством, торгівлею, промисловістю та іншими сферами діяльності займалося приблизно 1/5 населення, зайнятих інтелектуальною діяльністю.

Станом на 1924 р. у Стрию було 8 народних шкіл (розташовані були на Ланах та Заплатині), одна чоловіча гімназія (тепер школа №7 по вул. Ф. Колесси, 12), одна польська жіноча гімназія (тепер школа №5, по вул. Т. Шевченка, 15), філія Музичного інституту ім. М. Лисенка. Також з 1921 - 1924 рр. у місті працювала українська гімназія у «Руській бурсі» (директором став українець Михайло Грицак), де тепер технічний ліцей №34 (вул. Гайдамацька, 15).

Дошкільна освіта не мала великого поширення, дітей дошкільного віку виховували зазвичай вдома. Дитячі садки відвідували переважно діти державних службовців з-поміж інтелегенції та професійних робітників. Кожна суспільна верства віддавала дітей до свого дитячого садка за національною та професійною ознакою. Окрему категорію становили дитячі садки римо-католицької церкви при чернечих згромадженнях, в яких перебували діти сироти та діти з убогих сімей.

У міжвоєнній Польщі діяв закон про обов’язкову шкільну освіту у віці від 7 до 14 років. Навчанням було охоплено близько 97 % молоді.

Навчальний рік у м. Стрию розпочинався з 1 вересня та тривав до 28 червня. Однак, гімназії самостійно коригували на декілька днів його початок та завершення.

За віросповіданням більшість населення Стрия відносилося до Римо-католицької церкви. Згідно з її структурною організацією, територія м. Стрия належала до Львівської архієпархії. Загалом для потреб вірян в Стрию у міжвоєнний період діяли: два римо-католицьких костелів Різдва Пресвятої Богородиі (діє дотепер) та Святого Йосифа (зараз церква Архістратига Михаїла); три греко-католицькі церкви Різдва Пресвятої Богородиці (зараз катедральний храм Успення Пресвятої Богородиці), церква Благовіщення Пречистої Діви Марії (діє дотепер) та храм Св. Івана Хрестителя (теперішня назва); одна євреська синагога (зараз зруйнована, вул. Миколи Міхновського 5).

Театр у Стрию користувався великою популярністю. На постійній основі працював у будівлі Народного дому. У 1926 р. театр став професійним і називався «Театр імені Старицького у Стрию», очолювали його Василь Коссак (1929-1932 рр.), А. Вергановський і Богдан Солтис.

Найбільшого розвитку в Стрию здобув кінотеатр «Сокіл». Новим явищем для другої половини міжвоєнного періоду стала поява звукового кіно, запровадження якого відбувалося з 2–3-літнім запізненням від провідних європейських країн. Для переобладнання кінотеатрів потрібні були значні інвестиції, що не влаштовувало деяких власників.

Радянські часи

Після початку Вторгнення СРСР до Польщі внаслідок обміну територіями з нацистськими військами 22 вересня 1939 року місто потрапило під контроль СРСР.

Радянська окупація у липні 1941 року знов змінюється нацистською. Війська вермахту зайняли місто 2 липня 1941 року.

Окупаційна влада почала проводити репресії проти єврейського населення, заснувала в Стрию юденрат. Почалися депортації в табір смерті Белжець. Решту жителів переселили в єврейське гетто, яке було повністю знищено до серпня 1943 рокуСтрый // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.).

5 серпня 1944 року в Стрий вступають радянські війська.

У післявоєнний період місто стає великим промисловим центром. Своєму швидкому соціально-економічному розвитку Стрий завдячує зручному розташуванню на перехресті міжнародних залізничних та автомобільних шляхів. В 1961 році в місті діяло 22 підприємства.

За радянських часів зростає кількість мешканців. Докорінно змінюється національний склад населення: станом на 1959 рік — 68 % українців, 30 % росіян, 2 % інших національностей. Багато українців з Надсяння і Лемківщини, виселених під час операції «Вісла» з рідних земель польською владою, залишилися проживати у Стрию. Майже все польське населення було виселене із міста і депортоване у Східну Польщу. Зменшилася частка євреїв. До міста починається інтенсивний приплив російського населення.

З 30.12.1962 Стрий (з селищем міського типу Моршин) був містом обласного підпорядкування Львівської області.

У вересні 1988 року в Стрию створено перший в своєму роді дискусійно-політичний клуб «Аргумент» як опозицію діючому тоді Стрийському міськкому партії, який послужив основою для створення Товариства української мови імені Тараса Шевченка. У жовтні 1989 року відбулися установчі збори-конференція Стрийської крайової організації Народного Руху України за перебудову.

4 березня 1990 року відбулися перші демократичні вибори до Верховної ради України, обласних, міських та селищних Рад народних депутатів, на яких в Західній Україні перемогли національні демократичні сили. По Стрийському виборчому округу в голосуванні взяли участь 88 140 виборців.

14 березня 1990 року, ще за існування СРСР, у Стрию, першому з українських міст, підняли національний символ — прапор України.

У період із 1990 по 1992 роки у Стрию створюються багато різноманітних громадських організацій: Стрийський осередок Спілки політв'язнів України, Братство шанувальників Тараса Шевченка, Братство УПА (спілка колишніх політв'язнів УПА), Стрийське гімназійне братство (гурт колишніх учнів гімназії та семінарів Стрия); а також відроджуються молодіжно-юнацька організація «Пласт» і жіноча організація «Союз Українок», стрийський осередок «Просвіти».

У вересні 1990 року рішенням спеціальної сесії міської Ради в Стрию перейменовано вулицю Леніна на вулицю Шевченка та площу Леніна на площу Шевченка (тепер — площа Незалежності). Демонтовано пам'ятник Леніну та ряд пам'ятників радянського режиму. А в жовтні цього року було відновлено українську незалежну пресу, а 1 жовтня вийшов перший номер часопису «Гомін волі».

Арт-об'єкт "Я кохаю Стрий"

Часи незалежності України

У вересні 1991 року відкрили відроджену гімназію імені митрополита Андрея Шептицького.

8 березня 1992 року Народний дім повернено стрийській громаді.

У 2003 році місто визнано найкращим районним центром Львівської області.

22 лютого 2014 демонтували пам'ятник радянському солдату на площі Ринок.

Засоби зв'язку та масової інформації

Засоби масової інформації

В інформаційному просторі Стрийщини засоби масової інформації представлені виданнями: «Гомін волі»,«Фортуна», «Діслово». Функціонує Видавничий Дім «Укрпол».

У місті діє телерадіокомпанія «ТРК Лан», яка володіє регіональною телекомпанією «TV Лан» та радіостанцією Стрий FM (101,0 FM). У місті встановлений передавач радіостанцій Голос Стрия FM (90,00), Радіо Шансон (90,9 FM), Fresh FM (104,8 FM) та FM Галичина (107,9 FM).

Засоби зв'язку

У місті розвивається мережа Інтернет. Основні інтернет-провайдери: «ТРК Лан» та ПАТ «Укртелеком». Стрий знаходиться в зоні покриття національних операторів зв'язку, що працюють у стандартах GSM 900\1800, NMT 450 та CDMA.

Транспорт

Залізничний вокзал

Стрий є важливим транспортним вузлом Західної України. Через місто проходять міжнародні автошляхи М30 (Стрий — Ізварине) та М06 (Київ — Чоп), європейські — E50 (Брест — Махачкала), E471 Мукачеве—Львів, національні Н10 (Стрий — Мамалига) та ряд регіональних. Транзитні автомобільні потоки оминають місто об'їзною дорогою.

Сучасний Стрий є важливим залізничним вузлом. Крім сполучень із іншими областями, через залізничну станцію Стрий ідуть поїзди на Прагу, Відень, Белград, Загреб та Венецію.

За 4 кілометри на південний захід від міста розташований колишній військовий аеродром «Стрий», унікальний тим, що може приймати літаки всіх існуючих типів. Саме його характеристики, географічне розташування міста може в майбутньому посприяти створенню аеропорту.

В місті діє одна автостанція: автостанція м.Стрий (АС-3) вул.Багряного, 4 А.

Основним видом громадського транспорту у Стрию є автобуси, що курсують в режимі маршрутного таксі. Станом на 2023 рік вартість проїзду становить 15 гривень.

Економіка

Промисловість

Будівля Стрийського управління підземного зберігання газу
Вигляд на промзону Стрия з висоти пташиного лету

Місто Стрий є одним із найбільших центрів промислового розвитку Львівської області.

Пріоритетними галузями є машинобудування, виробництво пластмасових виробів, іншої неметалевої продукції, виробництво та розподілення тепла та води, поліграфічна діяльність, легка та харчова промисловість.


Одним із найбільших підприємств громади є :

·        ТзОВ «LEONI WiringSystems UA (GmbH)» — завод з випуску кабельних мереж для автомобілів;

·        ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» — одне із найбільших і найстаріших сьогодні діючих (діє із 1874 року) підприємств регіону;

·        ВАТ Стрий-Авто — виробник автобусної техніки;

·        ТзОВ DiscoveryDrillingEquipment Ltd. (створений на базі ВАТ «Стрийський завод „Металіст“») — виробництво бурової геологорозвідувальної техніки;

·        ТзОВ «Екран» —- послуги з нанесення металевих покриттів на метали;

·        ДП «Екран – вікносвіт» ТзОВ «Екран»-вікна і двері дерев’яні, алюмінієві та металопластикові

·        ТзОВ «Українська фабрика сталевих продуктів» —виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій;

·        ТзОВ «Видавничий Дім „Укрпол“» — лідер у галузі поліграфії в Західному регіоні України;

·        «Стрітекс» — україно-данська швейна фабрика, одне із найстаріших підприємств регіону;

·        Комбінат хлібопродуктів № 1 та Комбінат хлібопродуктів № 2 — виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості;

·        Приватне підприємство «Агротем»-завоювало ринок м’ясопродуктів усього Західного регіону

·        ДП «Угерський спиртовий завод»-засоби проти обмерзання, розріджувачі органічні для лаків, фарб

·        ТзОВ "ММ Пласт"- виробник пластикової продукції


ТзОВ “Леоні ВаерінгСистемс УА” входить до концерну LEONI, та спеціалізується на виготовленні кабельно-провідникової продукції для автомобілів.

LEONIAG (Нюрнберг, Німеччина) - міжнародний виробник і постачальник дроту, кабелю і кабельних мереж для автомобільної промисловості, а також авіації, морської, медичної і побутової техніки. Ключові клієнти холдингу: GeneralMotors, BMW, Volkswagen, Audi, Volvo, Cummins, Caterpillar, DAF.До складу концерну входять 90 заводів у 35 країнах світу, на яких працює понад 56 000 осіб.ТзОВ “Леоні ВаерінгСистемс УА” відкрито в 2003 році в селі Нежухів. Розмір статутного капіталу підприємства на сьогодні складає 395,3 млн грн


Філія «Стрийський вагоноремонтний завод» входить до складу акціонерного товариства «Укрзалізниця»

Підприємство створене  для здійснення господарської комерційної діяльності, спрямованої на задоволення потреб залізничного транспорту України у виробництві, ремонті та модернізації рухомого складу і випуску запасних  частин для залізничного транспорту, підвищення ефективності використання рухомого складу залізничного транспорту, більш повного задоволення потреб вантажовласників у перевезеннях вантажів, надання послуг та одержання на цій підставі прибутку.

Основною метою діяльності підприємства є виконання планових видів ремонту, модернізація та виробництво рухомого складу залізничного транспорту, ремонт та формування колісних пар, експлуатація та обслуговування рухомого складу.


Видавничий дім "Укрпол" є одним із лідерів серед поліграфічних фірм України.

Від початку свого заснування у 1997 році, завдяки постійному оновленню виробничої бази, підприємство здобуло довіру визнаних українських та європейських компаній. Клієнтами «Укрполу» є такі відомі компанії як: Мономах ПАТ, ФАРМАК АТ, РОШЕН КК ДП, ЯкобзДауЕгбертс Україна ТОВ, Світоч Львівська кондитерська фабрика АТ та багато інших.


ПрАТ «Стрийська швейна фабрика «Стрітекс»

Основною діяльністю ПрАТ «Стрийська швейна фабрика «Стрітекс» є пошиття робочого одягу. Компанія працює переважно на давальницькій сировині. На даний час основним замовником продукції є SIA «FristadsProduction» (м. Рига, Латвія»).

Компанія також здійснює пошиття та продаж робочого одягу на внутрішньому ринку.


Дочірнє підприємство «Екран-Вікносвіт»

Сучасна, авторитетна та одна з найбільших українських компаній у галузі виробництва світлопрозорих конструкцій у Західній Україні, досконало працює з трьома видами матеріалів для віконно-дверних конструкцій:ПВХ-ПРОФІЛЬ, ДЕРЕВ'ЯНИЙ БРУС, АЛЮМІНІЙ.

   На підприємстві виготовляють вікна, двері, розсувні системи, зенітні ліхтарі, скляні дахи, перила, зимові сади для будинків, котеджів та бізнес-об’єктів власного виробництва.  «Екран-Вікносвіт» забезпечить повноцінний супровід проекту: від розробки технічного завдання до монтажних робіт та подальшого сервісного обслуговування.


ТОВ «Діскавері – бурове обладнання (Україна)»

з 2006 року займається розробкою та виготовленням сучасних бурових установок, металоконструкцій та продукції для машинобудування.

           Завод забезпечує виробництво конструкцій для третіх сторін у енергетичній, будівельній, автомобільній, машинобудівній та інших галузях. Протягом останніх 15 років реалізовано проекти на п’яти континентах та у понад 20 країнах.

Управлінська команда має повну кваліфікацію для розробки різноманітних складних та складних проектів. Кваліфіковані та досвідчені відділи інженерії та контролю якості надають підтримку на місцях нашим клієнтам в Україні, Кувейті, Омані, Саудівській Аравії, США, ОАЕ, Колумбії, Румунії, Німеччині, Польщі, Нігерії, Великобританії та інших країнах.

Приватне підприємство "Агротем" - одне з провідних м'ясопереробних підприємств Львівщини.

Діяльність ведеться з 2001 року, разом з цим вдосконалюються технологічні процеси, асортимент продукції, вводяться в експлуатацію нові потужності, створюються додаткові роботі місця.

Основний вид діяльності – виробництво м’яса та м’ясних продуктів. Суть діяльності - в оптовій закупівлі свиней, ВРХ та птиці та подальшому виготовлені з них м’ясних продуктів (м'ясо на кості, напівфабрикати, субпродукти, ковбасні вироби варені напівкопчені, копчено-варені, сиров’ялена продукція, шинки, сосиски, сардельки ін.).


ТОВ «ММ-Пласт»

ТОВ “ММ-ПЛАСТ” – це підприємство, орієнтоване на виробництво виробів з полімерних матеріалів. Серійне виробництво пластмасових виробів розпочато в лютому 2012 року. Основним видом діяльності ММ-Пласт, на даний момент,є виробництво горщиків для вирощування рослин.

Медицина

У 1809 році в Стрию був заснований перший оздоровчий центр — аптека, пізніше на її базі була відкрита перша приватна лікарня. Відкрив її чех Баулік. До того часу люди в основному лікувалися методом народної медицини в домашніх умовах. В середині XIX століття у Стрию відкрилася друга приватна лікарня. Лікування було дорогим і не всі жителі могли оплатити послуги лікарів. Тому за показником смертності місто посідало третє місце серед міст Австро-Угорської імперії наприкінці XIX століття.

У 1809 році в Стрию був заснований перший оздоровчий центр — аптека, пізніше на її базі була відкрита перша приватна лікарня. Відкрив її чех Баулік. До того часу люди в основному лікувалися методом народної медицини в домашніх умовах. В середині XIX століття у Стрию відкрилася друга приватна лікарня. Лікування було дорогим і не всі жителі могли оплатити послуги лікарів. Тому за показником смертності місто посідало третє місце серед міст Австро-Угорської імперії наприкінці XIX століття.

Дещо покращилися умови лікування під час Першої світової війни, коли у Стрию відкрилися військові шпиталі. За допомогою до військових лікарів зверталися мешканці Стрия та навколишніх сіл. В цей час наприкінці XIX століття відкрилася перша стаціонарна міська лікарня. З утворенням ЗУНР у місті розташувалася військова лікарня Третього корпусу Української Галицької Армії, яка була створена в 1919 році. Поряд діяла міська лікарня.

При радянський владі було запроваджено безплатне лікування мешканців, відкрито лікарню і поліклініку.

На сьогоднішній день охорона здоров'я міста представлена двома медичними установами, які підпорядковані відділу охорони здоров'я виконкому Стрийської міської ради:

  • КНП ТМО «Стрийська міська об'єднана  лікарня» в структурі якої є  два відокремлені підрозділи: дитяча лікарня, пологовий будинок.
  • КНП  «Стрийська Центральна Района лікарня»

При Стрийській центральній районній лікарні діє клініка Міжнародного центру нейрохірургії, аналог такої клініки в Україні є лише у Києві.

Освіта

Спеціалізована ЗСШ № 4 з вивчення англійської мови


Заклади дошкільної освіти

Дошкільна освіта представлена 28 закладами дошкільними освіти(комбінованого типу –5, компенсуючого типу –2, ЗДО (садок) – 21).

Заклади загальної середньої освіти

Місто нараховує 40 закладів загальної середньої освіти (школи):ліцеї з початковою школою та гімназією – 17, ліцеї з дошкільним відділенням, початковою школою та гімназією – 6, гімназії з початковою школою – 8, гімназії з дошкільним відділенням і початковою школою – 5, початкові школи – 3, початкові школи з дошкільним відділенням – 1.

Заклади спеціальної та вищої освіти

У місті знаходиться Стрийський коледж Львівського національного аграрного університету, три вищі професійні училища: ВПУ № 8, ВПУ № 34, ВПУ № 35 та художньо-професійний ліцей ВПУ №  16.

Заклади позашкільної освіти

Позашкільні заклади освіти міста Стрия: Закладів позашкільної освіти – 8: Стрийська міська станція юних натуралістів, Стрийська станція юних техніків, Комунальний заклад "Дитячо-юнацька спортивна школа"Академія футболу "Скала 1911", Стрийський міжшкільний ресурсний центр, дитячо-юнацька спортивна школа, Стрийська дитячо-юнацька спортивна школа «Сокіл», Стрийський будинок дитячої та юнацької творчості, комунальний заклад "Стрийська дитячо-юнацька спортивна школа сестер Музичук".

Комунальні установи

Комунальна установа «Інклюзивно-ресурсний центр», Комунальна установа «Центр професійного розвитку педагогічних працівників»

Культура

У Стрию функціонує понад 20 закладів культури. Найголовніші із них: Народний дім, міський та районний будинки культури.

У місті діє Стрийське відділення Національної спілки письменників України та літературно-мистецькі об'єднання «Хвилі Стрия» та «Стрий-КО». Традиційними для міста стали Всеукраїнський конкурс юних піаністів імені Нестора Нижанківського та пісенний фестиваль «Цвіт папороті», який у 2009 році проводився у статусі всеукраїнського.

У Стрию діє декілька мистецьких колективів, зокрема такі:

Хореографічні колективи

Народний хореографічний  ансамбль «Стрияночка»  Керівник -Олена Боровницька; Зразковий ансамбль народного та сучасного танцю «Грація»Керівник – Галина Паламар

Театральні колективи

Народний  драматичний колектив «Перелаз»Керівник – Тетяна Андреїшин

Вокально-хорові колективи

Народна студія естрадних мистецтв «Говерла»Керівник – Михайло Золотуха; Народний камерний хор ім. М. ВербицькогоКерівник – Уляна Маліборська;

Зразковий дитячий хор «Щедрик»Керівник – Віра Лисик

Музично-інструментальні колективи

Народний камерний оркестрКерівник – Наталія Турканик; Народний оркестр укр. нар. інструментів ім. ВасиляЛазорищакаКерівник – Василь Кисіль


Бібліотеки

Бібліотеки Стрийської міської централізованої бібліотечної системи – завжди в авангарді соціокультурного життя регіону. Це визнані громадою безкоштовні культурно-просвітні, інформаційні, дозвіллєві заклади, де звучить слово, музика і пісня, куди приходять читачі незалежно від віку, національності, освіти чи політичних переконань.

На сьогодні бібліотечні установи Стрийської ТГ – заклади, де шанують традиції, впроваджують інновації, дбають про майбутнє.

В процесі створення Стрийської ТГ відбулася реорганізація бібліотечних установ регіону. Згідно з Рішенням Сесії Стрийської міської ради від 28.01.2021 р. № 70 до складу Стрийської МЦБС ввійшло 49 публічних бібліотек : 6 міських та 43 сільських бібліотек. В наслідок оптимізації, яка відбулася в 2022 році Мережа публічних бібліотек Стрийської міської громади складає

45 бібліотечні установи, з них : 5 міських, 38 сільських бібліотек, 2 пункти видачі книг.

Керівник організації – Цуцуп Галина Василівна.

Книжковий фонд на 01.01.2023 року нараховує 430 тис. бібліотечних документів.

Централізована бібліотечна система обслуговує біля 40 тис. читачів. Обслуговування користувачів є провідною функцією публічних бібліотек Стрийської громади.  Реалізується безліч проектів та програм, які працюють на підвищенням інформаційного потенціалу мешканців громади. Ми намагаємось не втратити свого користувача, робити все для того, щоб кожен відвідувач бібліотек почував себе затишно і комфортно.

До послуг користувачів :

-        Безкоштовний Інтернет

-        Діяльність літературних клубів, об’єднань та гуртків.

В публічних бібліотеках розширені можливості безкоштовного вільного доступу до мережі Інтернет та інформаційних баз даних для навчання, підвищення кваліфікації, отримання додаткових знань з різних галузей знань. На базі Центральної міської бібліотеки ім. М. Шашкевича працюють безкоштовні комп’ютерні курси для ВПО та слухачів Університету Третього Віку.

На покращення інформаційного сервісу працюють 5 Інтернет-центрів, 8 блогів, 25 сторінок в соціальній мережі Facebook, Instagram. де користувачам надають безкоштовні інформаційні послуги. Для організацій – партнерів діє послуга «Безкоштовний бібліопрокат» майна, отриманого внаслідок проектної діяльності (фотоапарат, проектор, екран, спортивне та туристичне  спорядження, та ін.)

Фішкою в роботі Інтернет-центрів є надання безкоштовних е-послуг на платформі «Дія. Цифрова освіта».

Забезпечує комфортне обслуговування користувачів діяльність Бібліохабу «Змінюйся. Дій. Твори», в бібліотеках громади працюють безкоштовні Бібліокінозали.

Публічними бібліотеками регіону проводиться багато інтерактивних культурно-просвітницьких заходів : флешмоби, творчі акції, майстер-класи, нові формати спілкування. Реалізуються проекти з розвитку читання, утвердження української мови, проводяться дні спілкування «Надання бібліопослуг людям з обмеженими можливостями». Креативними та оригінальними заходами наповнена діяльність безкоштовного мультимедійного центру «Долонька добра», який працює при центральній дитячій бібліотеці ім. В. Стефаника. Неодноразово публічні бібліотеки громади ставали переможцями конкурсу «Топ 10 кращих бібліотек області» - бібліотеки  сіл Добряни, Нежухів, смт Дашава.  

Вагомою складовою діяльності Стрийської МЦБС є активне партнерство. В колі партнерів більше 60 організацій, серед яких благодійні фонди, громадські організації, культурно-освітні заклади, чеська гуманітарна організація «Людина в біді», ГО Міжнародний медичний корпус, Молодіжний клуб настільних рольових ігор,та ін.

З метою організації простору для реінтеграції ветеранів війни та членів їх сімей, підвищення громадської активності ВПО, мешканців громади відкрито Бібліохаб «Змінюйся. Дій. Твори». Це результат партнерської та проектної діяльності ЦМБ, Міжнародної організації з міграції в Україні, Спілки АТО Стрийщини, Благодійного фонду «Рідня» (бюджет проекту 150 тис. грн).

Успішно реалізований проект «Згуртуємо громаду разом» (партнери:  Міжнародна організація з міграції в Україні (МОМ), ЦМБ ім. М. Шашкевича, Стрийська спілка ветеранів АТО, Стрийський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, органів місцевого самоврядування) за напрямками: створення навчально-консультативного  центру для проведення правових консультацій, тренінгів з фінансової грамотності, ведення бізнесу, удосконалення професійних навичок; підвищення громадської активності, проведення просвітницько-культурних заходів з залученням громадських спільнот;  здоров’я громади через спорт і туризм. (Бюджет проекту 350 тис.г рн.)  

Вектори діяльності публічних бібліотек Стрийської громади змінились після повномасштабного вторгнення. В бібліотеках запрацював потужний бібліотечно-інформаційний, волонтерський фронт. Робота тривала 24/7 : зустрічі евакуаційних поїздів (роздача теплої їжі та одягу), волонтерська довгострокова акція «Благодійний вівторок» (ліплення вареників, пельменів для ЗСУ).

В період воєнного стану бібліотеки громади стали місцем прихистку в селах для біженців, місцем можливостей для соціальної адаптації родин-переселенців в громаді.

На даний час публічні бібліотеки Стрийщини працюють над створенням можливостей для соціальної адаптації в громаді родин ВПО та родин-переселенців, організацією цікавого дозвілля для тих, хто потребує емоційної розрядки за допомогою бібліотерапії (читання).

Результати діяльності бібліотек Стрийської ТГ підтверджують зростання ефективності роботи щодо забезпечення інформацією різних категорій громади та підвищення якості надання бібліопослуг для населення.

Назва бібліотеки Створена Бібліотечний фонд
Центральна міська бібліотека ім. М. Шашкевича 1940 104125 примірників
Центральна міська бібліотека для дітей ім.В.Стефаника 1948 47733 примірників
Бібліотека-філія № 2 1956 38436 примірників
Бібліотека-філія № 3 1972 31849 примірників
Бібліотека-філія № 4 для дітей 1962 20143 примірників
Бібліотека-філія смт Дашава 2009 10513 примірників
Бібліотека-філія с.Братківці 1991 4606 примірників
Бібліотека-філія с.Бережниця 1967 3680 примірників
Бібліотека-філія с.Великі Дідушичі 1967 6360 примірників
Бібліотека-філія с.Верчани 1936 3990 примірників
Бібліотека-філія с.Вівня 1935 4866 примірників
Бібліотека-філія с.Голобутів 1987 4367 примірників
Бібліотека-філія с.Добряни 1982 7730 примірників
Бібліотека-філія с.Добрівляни 1983 3586 примірників
Бібліотека-філія с.Жулин 1932 4417 примірників
Бібліотека-філія с.Завадів 1956 4353 примірників
Бібліотека-філія с.Загірне 1953 5370 примірників
Бібліотека-філія с.Заплатин 1920 4708 примірників
Бібліотека-філія с.Зарічне 1985 2682 примірників
Бібліотека-філія с.Йосиповичі 1993 4730 примірників
Бібліотека-філія с.Кавсько 1986 5228 примірників
Бібліотека-філія с.Кути 2016 3764 примірників
Бібліотека-філія с.Лани-Соколівські 1939 4002 примірників
Бібліотека-філія с.Ланівка 1949 4174 примірників
Бібліотека-філія с.Лисятичі 1975 5012 примірників
Бібліотека-філія с.Лотатники 1963 6398 примірників
Бібліотека-філія с.Луги 1992 4052 примірників
Бібліотека-філія с.Малі Дідушичі 1967 3992 примірників
Бібліотека-філія с.Миртюки 2004 4512 примірників
Бібліотека-філія с.Нежухів 1971 6327 примірників
Бібліотека-філія с.Олексичі 1950 4165 примірників
Бібліотека-філія с.Підгірці 1967 4907 примірників
Бібліотека-філія с.Піщани 1958 5240 примірників
Бібліотека-філія с.Подорожне 1986 4900 примірників
Бібліотека-філія с.Пукеничі 2000 3841 примірників
Бібліотека-філія с.П’ятничани 1986 5604 примірників
Бібліотека-філія с.Райлів 1975 3195 примірників
Бібліотека-філія с.Стрілків 1960 4382 примірників
Бібліотека-філія с.Слобідка 1934 4090 примірників
Бібліотека-філія с.Сихів 1938 4455 примірників
Бібліотека-філія с.Угерсько 1989 6695 примірників
Бібліотека-філія с.Семигинів 1991 4791 примірників
Бібліотека-філія с.Ходовичі 1954 8027 примірників
Бібліотечний пункт с. Розгірче 1973 1384 примірників
Бібліотечний пункт с. Стриганці 1939 2393 примірників

Музеї

Назва Розташування Фото Опис
Стрийський краєзнавчий музей «Верховина» вул. Олесницького, 15 49°15′30″ пн. ш. 23°50′49″ сх. д. Стри́йський краєзна́вчий музе́й «Верхови́на» — краєзнавчий музей у місті Стрию Львівської області, зібрання матеріалів і предметів з етнографії та історичного розвитку Стрийщини. Заснований у 1932 році. Фонд музею налічує понад 47 тисяч одиниць зберігання. Розміщений в колишній віллі адвоката й громадського діяча, Євгена Олесницького.
Меморіальний комплекс «Борцям за волю України» вул. Олесницького, 449°15′30″ пн. ш. 23°50′55″ сх. д. Меморіальний комплекс «Борцям за волю України» — меморіальний комплекс у місті Стрию Львівської області. Відкритий 19 червня 2005 року, він став першим в Україні колишнім репресивним закладом, перетвореним у музей.  Вілліл Стрийського краєзнавчого музею» Верховина».
Музей художника Петра Обаля, виставковий зал вул. Т. Шевченка, 10749°15′35″ пн. ш. 23°51′12″ сх. д. Музей присвячений український живописецю і графіку, члену Спілки художників України (1945), члену Гуртка діячів українського мистецтва (1923), АНУМ (1934), Спілки праці українських образотворчих митців (1942), Петру Обалю. У музеї містяться роботи художника і його особисті речі.
Меморіальний музей-садиба родини Бандерів вул. Львівська, 2049°15′51″ пн. ш. 23°51′49″ сх. д. Садибу відкрито 2001 року, а музей в 2010 році. Садиба колись належала родині Бандерів. В цьому будинку впродовж 1919–1927 років проживав під час свого навчання в Стрию Степан Бандера. Експозиція розділена на п`ять окремих кімнат і підвальне приміщення. Тут ви можете пройтися стежками дитинства апологета національної ідеї, а також познайомитися з усіма членами його родини. У музеї зібрана величезна кількість особистих речей, документів і фотографій, які були ретельно підібрані і систематизовані працівниками місцевого краєзнавчого музею «Верховина». Музей є філіалом Стрийського краєзнавчого музею «Верховина».
Меморіальний  музей Ольги Бачинської вул. Валова, 649°15′29″ пн. ш. 23°51′07″ сх. д. У музеї представлена частина колекції Ольги Бачинської. Також тут є особисті речі діячки, родинні фото, документи, архівні записи. Музей створено у будинку, де жила Ольга Бачинська з чоловіком. Їм належав цілий будинок. Для музею відведено 2 кімнати.
Літературно-мистецький музей «Хвилі Стрия» вул. О. Бобикевича, 5 (будинок вчителя)49°15′28″ пн. ш. 23°50′48″ сх. д. Колишній будинок адвоката (поч. ХХ ст.). Музей створено 1976 року для популяризації творів митців пера і пензля Стрийщини. Профіль музею — літературний. Його фонди нараховують близько 600 експонатів. Це книжки стрийських письменників, живописні полотна, графічні роботи, різьба по дереву, українська народна вишивка, художнє скло тощо.

Експозиція музею розташована в п'яти кімнатах та складається з розділів: "Виставка книжок стрийських літераторів та композиторів", "Бойківська народна вишивка", "Різьба по дереву", "Художнє скло", "Портрети знаних митців Стрийщини".

Музей бджільництва Прикарпатського краю вул. Валова, 1049°15′28″ пн. ш. 23°51′08″ сх. д. Музей відкрито для відвідувачів у 2005 році. В експозиції представлено історію бджільництва,

починаючи від стародавніх вуликів-дуплянок і дерев’яних медогонок, точної копії дзвоноподібного вулика М. Вітвицького, медогонка початку ХХ ст. з цікавим кривошипно-шатунним валом приводу, гербарію медоносних рослин Прикарпаття, старих видань та закінчуючи сучасними винаходами у різних куточках України та світу. Також тут розміщена галерея портретів під назвою «Великі люди в галузі бджільництва». Музей діє на громадських засадах. Щонеділі відбуваються безкоштовні екскурсії. Музей знаходиться житловому будинок, І-а пол. ХІХ ст. Охоронний номер: 2015–М

Кімната-музей Остапа та Нестора Нижанківських вул. Валова, 1149°15′26″ пн. ш. 23°51′11″ сх. д. Музейна експозиція висвітлює життєвий та творчий шлях Остапа та Нестора Нижанківських, відомих українських композиторів, музикантів Остапа та Нестора Нижанківських.
Музей історії Народного дому та стрийського осередку «Просвіти» (недіючий) вул. Народна, 849°15′23″ пн. ш. 23°50′57″ сх. д. У Народному домі є спеціально виділена кімната під музей «Просвіти» Стрийщини та Народного дому, що був відкритий до 8 грудня 1998 року (день відзначення 130-річчя «Просвіти»).

Центральне місце у музеї займає символ «Просвіти», зображення молодої жінки в білій одежі на темному фоні, що в одній руці тримає книгу, у другій, високопіднятій, — смолоскип. Над головою постаті — золота зірка. Чільне місце в експозиції займає макет «Шевченко — наш духовний батько», що відображає садибу Шевченка за описом його самого. Також тут знаходяться коробочки із землею з могили матері поета і з могили Шевченка у Каневі.

Є у музеї давні фотографії Народного дому і визначних подій, історичні документи, книгозбірня і декілька тематичних стендів.

Кімната-музей муніципально-го чоловічого хору «Каменяр» вул. Народна, 849°15′23″ пн. ш. 23°50′57″ сх. д. Музей присвячений муніципальному чоловічому хору «Каменяр» та хоровим колективам району. Розташовується у приміщенні Народного дому.
Музей Афганської пам'яті вул. Яна Матейка, 749°15′37″ пн. ш. 23°50′45″ сх. д. Музей присвячений стриянам, які брали участь в Афганіській війні. Музей ділить приміщення із ГО «Спілка учасників АТО Стрийщини».
Кімната-музей Андрія Корчака вул. Тараса Шевченка, 70 27 лютого 2018 року у Стрийській ЗШ І-ІІІ ст. № 2 імені Героя України Андрія Корчака відбулося відкриття і освячення кімнати-музею його імені. Музей розташований в кабінеті історії.
Музеї на території Стрийського коледжу

·         Кімната-музей історії коледжу

·         Музей хліба

·         Музей Українських Січових Стрільців

вул. Львівська, 169 Кімната-музей історії коледжу знаходиться у головному корпусі навчального закладу.

Музей хліба та Українських Січових Стрільців знаходяться в приміщенні студентського гуртожитку.

У січні 2014 року відкрили Музей хліба.

3 вересня 2014 року на території Стрийського коледжу Львівського національного аграрного університету в рамках святкування 100-річчя створення Легіону Українських Січових Стрільців відкрито музей даного військового формування.

Музей трудової слави Стрийського ВРЗ вул. Зубенка, 2 Весною 2014 року було відкрито музей трудової слави Стрийського вагоноремонтного заводу на честь святкування 140 річчя з дня створення.
Музей «Верховина» ВПУ №8 вул. Кобилянської, 4 Фонд музею нараховує 145 експонатів, а це — художні вишивки, колекції народного одягу, знаряддя праці, побуту, писанки.

Виставкові вітрини поділено на підрозділи:

·         народні промисли та ремесла;

·         допоміжні види господарських занять;

·         художня кераміка;

·         народні заняття;

·         писанки Стрийщини;

·         український народний одяг;

·         старовинна обрядовість;

·         усна народна творчість.

Постійно діють змінні виставки: “Сучасна вишивка”, “Вироби з бісеру”, “Писанкарство”, виставки робіт працівників училища, “Історія грошей”.

Музей «Народна світлиця» ДНЗ ВПУ №34 вул. Гайдамацька, 15 Музей «Народна світлиця» співпрацю із музеями Стрийщини та Львівським історичним музеєм. Експонати музею в основному — це творчість учнів училища.
Музей «Дідова Аптека» с. Миртюки, Стрийський район, вул. Шевченко, 2 Музей неофіційної медицини.

Ботанічні пам'ятки природи

Віковий дуб, Група дерев та кущів, Група тиса ягідного, Дуб І. Франка, Магнолія.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

Парк Злуки, Парк ім. Т. Шевченка, Парк Нижанківського.

Втрачені об'єкти ПЗФ

Група акацій бородавчастих, Група дерев, Модрина, Сосна веймутова (3).

«Місто магнолій»

Тематичний стінопис на стіні школи № 2

Навесні 2015 року у Стрию розпочалась акція «Стрий — місто магнолій». Організаторами виступили ГО «Молодь Стрийщини» та її керівник Михайло Шмігельський. Станом на весну 2016 року в загальному у місті посаджено понад 50 молодих магнолій.

Релігія

Найбільшою релігійною громадою є греко-католицька. У місті діє Стрийська єпархія УГКЦ, до складу якої входять п'ять адміністративних районів Львівської області: Стрийський район, Городоцький район, Жидачівський район, Миколаївський район (центральна частина), Перемишлянський район (північно-східна частина). При єпархії діє міжнародний благодійний фонд «Карітас». До храмів УГКЦ у Стрию належать: кафедральний храм Успіння Пресвятої Богородиці, Благовіщення Пречистої Діви Марії, Святих Апостолів Петра і Павла, Святих Володимира і Ольги, Всіх Святих Українського Народу, Блаженного Священномученика Миколая Чернецького*, Блаженного Священномученика Йосифата Коциловського*, Святого Апостола Якова*.

До релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату належить церква Архістратига Михаїла та собор Святого Іонна Хрестителя.

Костел Різдва Пресвятої Богородиці  — єдиний римо-католицький храм міста. При єпархії діє релігійна місія «Карітас-Спес-Стрий».

Також в місті діють ряд протестантських громад, зокрема: християни віри євангельської, адвентисти та баптисти.

Архітектура

Арка на честь 600-річчя міста Стрий
Пам'ятник "Будителям" на майдані Незалежності

Значною мірою на архітектуру міста вплинуло 18 великих пожеж. Найбільша пожежа 1886 року знищила 3/4 міста (970 будинків): всі громадські будівлі, житлові квартали, суд, магістрат, костел, військові склади, податковий уряд, повітову раду, синагогу. Для відбудови міста уряд Австро-Угорщини надав грошову допомогу в сумі 10 000 золотих крейцерів для відбудови міста згідно з архітектурним планом Львівського політехнічного товариства, котрий передбачав правильні геометричні форми забудови кварталів, спорудження двоповерхових кам'яних домів. Кошти для новобудов збирали в цілій імперії. Саме тому в Стрию немає споруд з XVIII і XIX століть. Зате чудово представлені зразки архітектурних стилів початку XX століття — романтичний модерн, сецесія, конструктивізм. Найдавніші будови — реконструйований наприкінці XIX століття костел та будинок санстанції, збудований у стилі класицизму.

У першій половині XX століття Стрий мав ошатний та привабливий вигляд: бруковані вулички із газовими ліхтарями, перед будинками — городи з квітами, вздовж вулиць висаджені низькорослі дерева декоративних порід.

Пам'ятки архітектури

В Стрию налічується 105 пам'яток архітектури місцевого значення. До найголовніших історико-архітектурних пам'яток міста належать:

Пам'ятники

У 1862 році в парку «Вільшина» (тепер парк імені Тараса Шевченка) спорудили один із перших, а можливо й перший пам'ятник у Стрию присвячений пам'яті австрійських солдат, що загинули під Маджентою і Сольферіно (скульптор Ципріан Годебський). Приблизно у 1919–1920 роках пам'ятник знищено.

У Стрию встановлено багато пам'ятників видатним українським діячам, зокрема єдиний в Україні пам'ятник-триптих Тарасу Шевченку, Івану Франку, Лесі Українці, єдиний на Львівщині пам'ятник Ярославу Стецьку, а також пам'ятники Степану Бандері, Богдану Хмельницькому, Тарасу Шевченку, два пам'ятники Івану Франку, пам'ятник «Синам Стрийщини, які не повернулися з Афганської війни», скульптурна композиція «Пієта» (як частина меморіального комплексу), арка на честь 600-річчя міста, пам'ятний знак Зеновію Красівському .

Спорт

Найпопулярнішим видом спорту в Стрию є футбол. Традиції стрийського футболу закладались ще на початку XIX століття, коли в Стрию існували дві команди — польська «Погонь» та українська «Скала». Трохи пізніше з'явилися команди «РКС» та «Стриянка».

Перші відомості про футбол у Стрию відносяться до 1906 року, до речі, другі у Галичині. Перший матч у Стрию відбувся 29 червня 1906 року, коли збірна стрийської гімназії поступилась збірній Львова — 0:3. Наступного року було засновано Студентський Клуб Спортовий (СКС), який незабаром був перейменований у «Погонь».

У 1911 році українці Стрия організували власний спортивний клуб. Клуб отримав назву — Український Спортовий Клуб (У. С. К.) «Скала». 28 серпня 2011 року клуб відзначив своє сторіччя і є одним із найстаріших футбольних клубів України. Сьогодні ФК «Скала» виступає у другій лізі Чемпіонату України з футболу.

Високих успіхів стрияни досягли в автомодельному спорті (кордові моделі), двічі поспіль (2010 р., 2011 р.) стаючи чемпіонами України. В Стрию із цього виду спорту проводилися етапи чемпіонату України, 57-й чемпіонат Європи (з 31 липня по 2 серпня 2008 року), фінальний етап Кубка Європи-2011 (з 9 вересня по 11 вересня 2011 року).

У місті є декілька стадіонів, на найбільшому з них, стадіоні «Сокіл» домашні поєдинки проводить місцева футбольна команда «Скала», проводяться чемпіонати із легкої атлетики та автомодельного спорту (кордові моделі).

У Стрию діють дві дитячо-юнацькі спортивні школи, 15 спортивних клубів за місцем проживання, а також 12 спортивних залів та відкритих спортивних майданчиків. Найпопулярніші види спорту серед молоді — це: футбол, єдиноборства та бойові мистецтва (бокс, карате, тайський бокс, дзюдо), легка атлетика, теніс, картинг, настільний теніс та багато інших.

Міста-побратими

№ з/п Країна Місто Мер
1. Польща Новий Сонч Ludomir Handzel
2. Польща Закопане Лешек Дорула
3. Польща Лешно Lukasz Borowiak
4. Польща Львувецький повіт Ludwik Stanisław Kaziów
5. Польща Ланцутський повіт Adam Krzyston
6. Німеччина Дюрен Френк Пітер Ульріх
7. Франція Ерб’є Вероніка Бессе
8. Угорщина Кішкунгалаш Роберт Фюльоп
9. Боснія і Герцеговина Градачац Eдіс Дервішагіч
10. Канада Вегревіль Тім Макфі
11. Великобританія Менсфілд Тоні Еггінгтон
12. Литва Даугавпілс Андрейс Ельксніньш
13. Люксембург Еш-сюр-Альзетт Жорж Мішо

Пов'язані особи

Лесь Мартович
Степан Бандера
Богдан Весоловський
Філарет Колесса
Лев Ребет
Остап Нижанківський
Казімєж Новак
Дософтей
Святослав Шевчук
Корнелій Макушинський

Науковці

Письменники, поети, перекладачі

У Стрию народилися українські перекладачі та поети: Анатолій Онишко, Ігор Шанковський, поетеса, письменниця і художниця Ліда Палій та поетеса, перекладач, мистецтвознавець Марта Калитовська, бібліограф, літературознавець, музеєзнавець, видавець, педагог, упорядник книжок, автор передмов і приміток до книг, громадський діяч, пластун Євген-Юлій Пеленський. У місті певний час працював український письменник та громадський діяч Лесь Мартович, який видав у Стрию літературно-художній, науково-публіцистичний збірник «Ватра». Уродженцями міста також є американський письменник Луї Беглі та польські письменники Юліан Стрийковський та Корнелій Макушинський. У стрийській гімназії навчався польський поет Казимир Вежинський.

Художники

Одним із найперших стрийських художників є представник Львівського ренесансу — Василь зі Стрия. У Стрию народився австрійський художник Людвіг Міннігероде. Половину свого життя в місті прожив український художник та викладач малювання Петро Обаль. До стрийських художників також належать Ігор Боднар, Олекса Харків, Григорій Паламар, Ігор Завозін, Остап Оброца та Іван Венгринович.

Музиканти, композитори, диригенти

У Стрию свої дитячі роки провів популярний український пісняр, композитор, акордеоніст Богдан Веселовський. Із містом тісно пов'язані долі таких українських композиторів, як Філарет Колесса, Нестора та Остапа Нижанківських. Уродженцями міста є польський композитор Джозеф Кофлер, українські диригенти Тарас Микитка та Ярема Скибинський, брати Володимир та Леонтій Бебешки (відомий за псевдонімом «Левко Дурко»). У місті певний час жив та працював український диригент та композитор Євген Форостина.

Архітектори

У місті провели свої дитячі роки та навчалися такі українські архітектори, як Іван Левинський, Василь Нагірний та Григорій Пежанський. Тут працювали Адам Опольський та Сильвестр Гавришкевич.

Історики, етнографи та мандрівники

У Стрию народився український філософ, історик культури Іван Мірчук. Тут провів свої дитячі роки український історик Ярослав Ісаєвич. Уродженцем міста є польський мандрівник і кореспондент Казімєж Новак, який свого часу став першою людиною в світі, яка самостійно двічі перетнула Африку з півночі на південь і у зворотному напрямку. В місті певний час проживав чеський етнограф, дослідник українського народного побуту і фольклору в Галичині Франтішек Ржегорж.

Релігійні діячі

У 1683–1684 роках у місті проживав молдовський митрополит і політичний діяч Дософтей. Із містом пов'язані імена багатьох діячів УГКЦ: Андрій Білецький, Олекса Бобикевич, Мирослав Любачківський, Олексій Зарицький. Теперішній глава УГКЦ Святослав Шевчук народився в Стрию.

Громадсько-політичні та військові діячі

Громадсько-політичні діячі:

Діячі ОУН, пов'язані зі Стриєм:

Вахнянин Остап — засновник Закарпатського Пласту.

Військові діячі, пов'язані із Стриєм:

  • Усік Руслан Вікторович (1969—2022) — молодший сержант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Спортсмени

Стрийські спортсмени: Ганна і Марія Музичуки (шахи), Гордій Остапович (спортивне запам'ятовування) Олександр Зубріхін (бокс), Роман Романчук (бокс) та футболісти: Володимир Данилюк, Юрій Дубровний, Василь Кардаш, Сергій Сібіряков, Андрій Тлумак, Тарас Петрівський; Даниляк Володимир Васильович (мотоболіст).

Почесні громадяни міста

- Степан Бандера

- Оксана та Володимира Бандери — рідні сестри Степана Бандери

- Юрій Солтис — професор

- Ярослав Кривко — колишній генеральний директор УМГ “Львівтрансгаз”

- Григорій Паламар — Заслужений художник України

- Михайло Мандрик — громадський діяч

- Андрій Корчак — Герой Небесної Сотні. Герой України (посмертно)

- Юрій Дяковський — Герой Небесної Сотні. Герой України (посмертно)

- Любомир Паламар — Заслужений тренер України. Заслужений вчитель України

- Віктор Романюк — поет, громадський діяч

- Любов Камінська — громадська діячка. Почесна голова Стрийської міської організації “Союз Українок”

- Марія Музичук — чемпіонка світу з шахів серед жінок

Стрийські старости

  • Ян Янда з Паньова — староста жидачівський
  • Ступницький Адам

Цікаві факти

Див. також

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. ↑ Сулик Р., Бандрівський М. Відкриття давньоруського посленення у Стрию // В своїй хаті своя правда. Сторінки історії Стрия. Стрий. 1992 р. -С.33
  3. ↑ Гаврош Олександр. Вуйко Стрий. Старовинне галицьке місто очима закарпатського подорожувальника [ 21 травня 2011 у Wayback Machine.] // Україна Молода. — 2009. — 8 лип.
  4. ↑ Все про прапор над Стриєм [ 3 березня 2013 у Wayback Machine.] Сайт СГО «Новий Стрий»
  5. ↑ Львівська газета
  6. Дрогобицько-Стрийська конурбація[недоступне посилання з червня 2019] goroda.blogsome.com
  7. ↑ «Географія Стрийщини», Євстахій Сакаль, Щедрик -Стрий, 2005 р., ISBN 966-7378-56-X
  8. Prochaska A. Historja miasta Stryja. — Л. — 1926
  9. ↑ Атлас Стрийщини, Стрий, «Щедрик», 2006, ISBN 966-7378-56-X
  10. ↑ UKRAINE historical demographical data of the urban centers [ 17 березня 2015 у Wayback Machine.] populstat.info
  11. Історія міст і сіл УРСР, К., 1968.- С. 793
  12. ↑ «Стрийщина» (книга 1), сторінки історії, Щедрик — Стрий, 2009 р., ISBN 978-966-15-2401-8
  13. ↑ Всеукраїнський перепис населення [ 10 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Державний комітет статистики України
  14. ↑ . Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 31 грудня 2016. 
  15. . Архів оригіналу за 30 листопада 2014. Процитовано 31 грудня 2016. 
  16. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Львівська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Процитовано 29 січня 2023. 
  17. https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
  18. 1. Нью-Йорк: НТШ. 1990. с. 77–78, 83. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018. 
  19. Tarłowie (01) [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  20. Василь Верига. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів: Світ, 1996. — 448 с.— С. 179—180. ISBN 5-7773-0359-5
  21. Dz.U. 1926 nr 3 poz. 18 Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 30 grudnia 1925 r. o zmianie granic gminy miejskiej Stryj w powiecie stryjskim. [ 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.](пол.)
  22. Руккас А. Польсько-радянська війна 1939 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 395. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
  23. . Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 10 листопада 2016. 
  24. . Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 18 лютого 2015. 
  25. Філія Української авіаційної транспортної компанії "Аеропорт «Львів-2» [ 9 лютого 2014 у Wayback Machine.] вебсайт УКРАЇНА СЬОГОДНІ
  26. Західноукраїнська філія Міжнародного центру нейрохірургії [ 4 лютого 2012 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Міжнародного центру нейрохірургії
  27. ↑ Стрий мистецький [ 6 листопада 2014 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Стрийської міської ради
  28. XVI Всеукраїнський фестиваль української пісні «Цвіт папороті» [ 6 листопада 2014 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Стрийської міської ради
  29. . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021. 
  30. Вікі любить пам'ятки (статистика районів і міст)
  31. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 71. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  32. . Архів оригіналу за 9 січня 2012. Процитовано 5 лютого 2012. 
  33. . Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 5 лютого 2012. 
  34. . Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 4 лютого 2012. 
  35. . Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 4 лютого 2012. 
  36. . Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 22 липня 2011. 
  37. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2011. Процитовано 15 жовтня 2011. 
  38. . Архів оригіналу за 31 березня 2015. Процитовано 4 лютого 2012. 
  39. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2011. Процитовано 15 жовтня 2011. 
  40. Спорт у Стрию [ 12 лютого 2012 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Стрийської міської ради
  41. Володимир Січинський «Львівський ренесанс» [ 18 березня 2014 у Wayback Machine.] www.ji.lviv.ua
  42. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 10 березня 2014. 
  43. . Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 27 жовтня 2014. 
  44. Onomastica: Випуски 1 - 14 Читати на Google Books
  45. Вісник Академії наук Української Радянської Соціалістичної Республіки, Випуски 1 — 12, Видавництво Академії наук Української РСР, 1957 Читати на Google Books
  46. Биография Калашников Михаил Тимофеевич [ 21 липня 2011 у Wayback Machine.] persona.rin.ru
  47. . Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 5 березня 2013. 

Джерела

Стрий
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Галичина»
Портал «Україна»
Означення у Вікісловнику?
Теми у Вікіджерелах?
Стрий у Вікімандрах?
Стрий у Вікісховищі?

Література

Посилання

(Перевірено 17 березня 2012)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Strij znachennya Strij MFA strɪj misto u Lvivskij oblasti administrativnij centr Strijskogo rajonu i Strijskoyi miskoyi gromadi StrijGerb Striya Prapor StriyaViglyad na budinok miskoyi radi villu po vul Franka 14 villu v misti bilya vokzalu stinopis na stini shkoli 2 hram Svyatih Apostoliv Petra i Pavla Osnovni daniKrayina UkrayinaRegion Lvivska oblastRajon Strijskij rajonGromada Strijska miska gromadaZasnovanePersha zgadka 1385 r Magdeburzke pravo 1431 r Naselennya 59 425 01 01 2022 1 povne 59 425 01 01 2022 1 Aglomeraciya Strijska aglomeraciyaPlosha 17 km Gustota naselennya 3518 osib km Poshtovi indeksi 82400 82419Telefonnij kod 380 3245Koordinati 49 15 pn sh 23 51 sh d H G OVisota nad rivnem morya 296 mVodojma r StrijNazva meshkanciv striya ninstriya nkastriya nkistriyaniMista pobratimi Novij Sonch Leshno Lvuveckij povit Zakopane Zbonshinek Byelci Dyuren Daugavpils Kishkungalash Gradachac Mensfild Le Erb ye VegrevilDen mista 28 serpnyaNomeri avtomobiliv 14 BS NSVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya StrijDo obl resp centru fizichna 67 km zalizniceyu 75 km avtoshlyahami 71 kmDo Kiyeva fizichna 492 km zalizniceyu 650 km avtoshlyahami 570 kmMiska vladaAdresa 82400 m Strij vul Shevchenka 71Vebstorinka http stryi rada gov uaMiskij golova Kanivec Oleg Leonidovich Strij u Vikishovishi MapaStrijStrijOdin iz golovnih ta najbilshih transportnih vuzliv zahodu Ukrayini vazhlivij ekonomichnij ta kulturnij centr Lvivskoyi oblasti Misto roztashovane na livomu berezi richki Strij Naselennya mista 60 tis osib plosha 16 95 km Zgidno arheologichnih danih poselennya viniklo u davnorusku dobu 2 Persha zgadka pro misto datuyetsya 1385 rokom Vzhe todi vono zgaduyetsya yak centr volosti U 1431 roci misto otrimuye Magdeburzke pravo Znachne zrostannya Striya vidbuvalosya u drugij polovini XVII stolittya spriyav rozvitkovi mista kolishnij strijskij starosta a piznishe korol Polshi Yan III Sobeskij U ti chasi misto malo titul Vilnogo korolivskogo mista Pislya Pershogo podilu Polshi misto vidijshlo do Imperiyi Gabsburgiv zgodom Avstro Ugorska imperiya Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Strij staye miscem narodzhennya legionu Ukrayinskih sichovih strilciv U 1920 1930 h rokah Strij buv odnim iz najaktivnishih oseredkiv UVO j OUN V seredini XIX stolittya misto peretvorilosya na znachnij zaliznichnij ta gazopromislovij centr sho spriyalo shvidkomu rozvitku mista Za Paktom Molotova Ribbentropa 1939 roku Strij aneksovanij Radyanskim Soyuzom 14 bereznya 1990 roku u Striyu pershomu z ukrayinskih mist pidnyali nacionalnij simvol prapor Ukrayini 3 4 U 2003 roci misto viznano najkrashim rajonnim centrom Lvivskoyi oblasti 5 Zmist 1 Nazva mista 2 Geografiya 2 1 Roztashuvannya 2 2 Klimat 2 3 Vodni resursi 3 Naselennya 3 1 Mova 4 Istoriya 4 1 Rus 4 2 Period polsko litovskoyi derzhavi 4 3 Period Gabsburgiv ta Avstrijskoyi imperiyi 4 4 Persha svitova vijna Legion USS 4 5 Zahidnoukrayinska Narodna Respublika 4 6 U skladi polskoyi derzhavi 4 7 Mizhvoyennij period 1921 1939 rr 4 8 Radyanski chasi 4 9 Chasi nezalezhnosti Ukrayini 5 Zasobi zv yazku ta masovoyi informaciyi 5 1 Zasobi masovoyi informaciyi 5 2 Zasobi zv yazku 6 Transport 7 Ekonomika 7 1 Promislovist 8 Medicina 9 Osvita 9 1 Zakladi doshkilnoyi osviti 9 2 Zakladi zagalnoyi serednoyi osviti 9 3 Zakladi specialnoyi ta vishoyi osviti 9 4 Zakladi pozashkilnoyi osviti 9 5 Komunalni ustanovi 10 Kultura 10 1 Muzeyi 10 2 Botanichni pam yatki prirodi 10 3 Parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva 10 4 Vtracheni ob yekti PZF 10 5 Misto magnolij 11 Religiya 12 Arhitektura 12 1 Pam yatki arhitekturi 12 2 Pam yatniki 13 Sport 14 Mista pobratimi 15 Pov yazani osobi 15 1 Naukovci 15 2 Pismenniki poeti perekladachi 15 3 Hudozhniki 15 4 Muzikanti kompozitori dirigenti 15 5 Arhitektori 15 6 Istoriki etnografi ta mandrivniki 15 7 Religijni diyachi 15 8 Gromadsko politichni ta vijskovi diyachi 15 9 Sportsmeni 15 10 Pochesni gromadyani mista 15 11 Strijski starosti 16 Cikavi fakti 17 Div takozh 18 Primitki 19 Dzherela 19 1 Literatura 19 2 PosilannyaNazva mista RedaguvatiNajimovirnishe svoyu nazvu misto otrimalo vid nazvi richki odniyeyi z najbilshih pritok Dnistra na beregah yakoyi vono viroslo Otzhe Strij toponim sho oznachaye odnochasno richku i misto Ochevidno sho pershoyu vinikla nazva richki a piznishe nazva mista Nazva richki Strij davnya za pohodzhennyam i oznachaye techiya plivucha voda Etimologiya slova Strij bere pochatok z indoyevropejskogo korenya sreu Slova z takim korenem ta podibnim zmistom isnuyut v ukrayinskij strum struya strumok strumin polskij struga strumien irlandskij sruami strum nimeckij Strom iranskij struth richka staroindijskih sravati plive latiskij straume litovskij sriatas strautas te sho plive struya ta inshih movah U minulomu nazva mista mogla pisatisya po riznomu prote zvuchala zavzhdi odnakovo zvichajno z vrahuvannyam deyakih davnih latinsko polskih ortografichnih osoblivostej Napriklad u riznih starovinnih dokumentah mozhna natrapiti krim nazvi Strij na taki varianti Stryg Stry Stryj Strig Strigenses Stryi Striy Strey Striig Strya Sthryensis Sthrya Stryei Stri Za ves svij chas isnuvannya misto zbereglo svoyu pervisnu nazvu Geografiya RedaguvatiRoztashuvannya Redaguvati Misto roztashovane u pivdenno zahidnij chastini Lvivskoyi oblasti za 67 kilometriv vid oblasnogo centru v shidnoyevropejskomu chasovomu poyasi mizh 23 ta 24 meridianami na livomu berezi odnojmennoyi richki na nizkogirnij chastini Strijsko Syanskoyi Verhovini Relyef na teritoriyi mista rivninnij Zruchne roztashuvannya na perehresti mizhnarodnih zaliznichnih ta avtomobilnih shlyahiv a takozh blizkist kurortiv Morshina Truskavcya i Slavsko ta rekreacijnoyi zoni Karpat vidkrivaye perspektivi dlya rozvitku mista yak torgovelnogo ta rekreacijno turistichnogo centru Strij ye centrom Strijskoyi aglomeraciyi yaka razom iz Drogobickoyu aglomeraciyeyu utvoryuye Drogobicko Strijsku konurbaciyu 6 Klimat Redaguvati Klimat pomirno kontinentalnij Golovnimi chinnikami formuvannya klimatu ye sonyachna radiaciya atmosferna cirkulyaciya ta harakter miscevosti U Striyu v serednomu nalichuyetsya na rik vsogo 50 sonyachnih dniv 150 hmarnih i 165 dniv 7 iz pereminnoyu hmarnistyu Radiacijnij balans zemnoyi poverhni u cilomu za rik dostatnij i stanovit 49 kkal sm tilki listopad gruden sichen i lyutij mayut vid yemnij pokaznik radiacijnogo balansu Usogo za rik viparovuyetsya 560 mm vologi na sho vitrachayetsya ponad 30 kkal sm 7 Serednorichna temperatura povitrya dorivnyuye 5 2 C 8 0 C Najvisha serednya temperatura lipnya 18 0 C v okremi dni temperatura dohodit do 37 C Zima porivnyano tepla z chastimi vidligami serednya temperatura sichnya 4 C ale v okremi roki buvayut morozi i poza 30 C 7 Richna kilkist opadiv u serednomu syagaye 750 800 mm najbilshe opadiv u litni misyaci najmenshe vzimku 7 Vodni resursi Redaguvati Kolis Striyem protikalo dekilka vodyanih potokiv sho vpadali u richku Na nih pracyuvali vodyani mlini Dlya vidpochinku zhiteliv mista oblashtovanij plyazh na richci ta diye vidnovlene ozero Najbilshoyu richkoyu Strijshini ye richka Strij zagalna dovzhina 230 km Techiya richki shvidka chasto zminyuye ruslo a takozh rve dambu u Striyu vzdovzh ob yiznoyi avtomagistrali Osoblivo nebezpechna richka u pavodkovi dni Todi najvishij riven vodi stanovit 4 5 metri Pavodki trivayut 5 15 dniv Najbilshi poveni buli u 1927 1941 1955 1969 rokah Zokrema povin 1941 roku stala odniyeyu iz prichin golodu 1942 roku na Strijshini Ostannya velika povin stalasya v 2008 roci Naselennya Redaguvati1662 1448 osib 72 5 Ukrayinci 22 7 Polyaki 4 8 Yevreyi 8 1843 8000 osib 1849 6000 osib 9 1880 12 600 osib 1895 16 764 osib 7 1897 26 200 osib 10 1900 23 205 osib 9 1910 30 942 osib 29 2 Ukrayinci 33 8 Polyaki 34 6 Yevreyi 2 3 Nimci 11 1915 33 400 osib 10 1921 27 358 osib 1926 27 400 osib 10 1936 30 500 osib 10 1939 34 000 osib 28 Ukrayinci 34 5 Polyaki 35 6 Yevreyi 1 6 Nimci 10 1959 36 800 osib 68 Ukrayinci 30 Rosiyani 2 Inshi nacionalnosti 9 1970 48 000 osib 10 1973 52 000 osib 10 1974 54 000 osib 10 1976 55 000 osib 1979 55 100 osib 12 1981 56 000 osib 10 1989 64 550 osib 83 8 Ukrayinci 13 8 Rosiyani 0 8 Polyaki 0 8 Bilorusi 13 1991 65 700 osib 2001 62 100 osib 92 1 Ukrayinci 5 2 Rosiyani 0 5 Polyaki 0 3 Bilorusi 13 2002 59 500 osib 12 2004 59 700 osib 12 2005 59 500 osib 12 2006 59 200 osib 12 2007 55 390 osib 12 2009 55 382 osib 14 2010 55 354 osib 14 2011 55 257 osib 14 2012 55 154 osib 15 Rozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 16 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 29 823 5594 6360 9057 6352 2384 76Zhinki 32 219 5236 5007 9861 7652 4253 210Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki76 85 210 148 80 84 362 413 75 79 1019 832 70 74 1406 991 65 69 1466 1267 60 64 1682 1161 55 59 1376 1810 50 54 2128 2114 45 49 2466 2501 40 44 2877 2239 35 39 2516 2089 30 34 2210 2228 25 29 2258 2277 20 24 2215 4083 15 20 2792 2473 10 14 2186 1765 5 9 1770 1356 0 4 1280 Mova Redaguvati Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 17 Mova Vidsotokukrayinska 92 98 rosijska 5 06 inshi 1 96 Istoriya RedaguvatiDokladnishe Istoriya Striya Strijskij zamok rekonstrukciya Yan III Sobeskij kartina Yana Matejki Najbilsha pozhezha v misti 1886 Stara karta mista 1922 rik Flagshtok Strijskoyi miskoyi radi Same na nomu 14 bereznya 1990 roku za SRSR u Striyu pershomu z ukrayinskih mist pidnyali nacionalnij simvol prapor Ukrayini Rus Redaguvati Druge arheologichne doslidzhennya Laniv Dolishnih vidbulosya 22 travnya 1990 roku Jogo provodila Arheologichna komisiya Naukovogo tovaristva im T Shevchenka pid kerivnictvom Mikoli Bandrivskogo ta Romana Sulika viyavilo slidi poselennya v mezhah rubezhu XI seredini XIII stolittya sho pidtverdilo pripushennya pro isnuvannya poselennya v Striyu v knyazhi chasi 2 Odnim iz naukovciv yaki pripuskali postannya Striya yak mista v cej period buv Lev Shankovskij Vin vvazhav sho misto musilo mati vzhe velike znachennya v oboronnij sistemi knyazya Yaroslava Osmomisla Vodnochas misto Strij malo tezh velike ekonomichne znachennya jogo torgovelnij harakter pidtverdzhuye gerb sho na nomu zobrazhenij mandrivnij kupec adzhe bulo roztashovane na peretini shlyahiv Kiyiv Ugorshina Galich Ugorshina ta Kolomiya Peremishl Shlonsk 18 Period polsko litovskoyi derzhavi Redaguvati Persha oficijno viznana pismova zgadka pro Strij datuyetsya 1385 rokom koli misto uzhe bulo centrom volosti A persha vidoma zgadka pro Strijske starostvo datuyetsya 1398 rokom Korol Vladislav Yagajlo na pochatku XV stolittya ustupiv Strijskij povit svoyemu bratovi Svidrigajlovi a toj nezabarom peredav ci zemli knyazevi Fedoru Lyubartovichu V rukah knyazya Strijska volost zalishalas do 1430 roku Mizh 1398 ta 1431 rokami misto bulo povnistyu znisheno mongolo tatarami tomu svoyim privileyem 21 zhovtnya 1431 roku Vladislav II Yagajlo dozvoliv shlyahtichu licarevi Zaklici Tarlovi z Shekarovichiv 19 nanovo zasnuvati misto i rozvivati jogo na Magdeburzkomu pravi Pivnichno zahidnij kordon mista prohodiv po suchasnij vulici T Shevchenka Arhivovano 21 bereznya 2019 u Wayback Machine bilya parku im O Nizhankivskogo Arhivovano 21 bereznya 2019 u Wayback Machine a za ciyeyu mezheyu piznishe bulo zakladeno miskij cvintar Za privileyami nadanimi mistu Yagajlom bulo viznacheno budivnictvo riznih sporud zokrema sukonnic na Rinku vstanovlennya konkretnih dniv dlya torgivli ta zvilnennya mishan na 10 rokiv vid usih podatkiv i danin Pislya smerti Vladislava II Yagajla u 1434 roci u Striya vidibrali Magdeburzke pravo a ponovlene vono bulo u 1460 roci korolem Kazimirom IV Yagellonchikom pid chas perebuvannya jogo u Lvovi Strij pochav rozvivatisya yak potuzhnij torgovelnij centr na perehresti dvoh shlyahiv najvazhlivishogo cherez Karpati Lviv Mukacheve ta pozdovzhnogo na Peredkarpatti Osoblivo intensivno rozvivalis torgovelni zv yazki z Ugorshinoyu Zaporukoyu cogo bulo te sho cim privileyem mishani zvilnyalisya vid yurisdikciyi voyevod kashtelyaniv starostiv ta inshih korolivskih uryadnikiv Mishan bulo piddano sudovi vijta yakij buv pidzvitnim tilki korolivskomu sudovi U 1523 roci Strij vkotre buv znishenij nabigami tatar Dlya oboroni vid nabigiv u misti v XVI stolitti pobudovanij Strijskij zamok yak oboronna sporuda vin proisnuvav do XVIII stolittya takozh buv zemlyanij val sho otochuvav misto i peredmistya chastokil sho vidokremlyuvav peredmistya vid centralnoyi chastini Pravami mishan koristuvalis tilki ti hto volodiv neruhomistyu u samomu misti yuridichno ce bula plosha Rinok i prilegli do neyi vulici U peredmisti Lani zhila gromada sho ne mala prav mishan ale pidporyadkovuvalas magistratu na Pidzamchi bilya zamku meshkanci buli pidvladnimi korolivskogo starosti v peredmisti Vijtivstvo strijskih vijtiv na Shumlyavshini ukrayinskih shlyahtichiv Shumlyavskih Same v seredini XVI stolittya Magdeburzke pravo v Striyu nabulo klasichnoyi formi Vlada v misti nalezhala magistratu yakij skladavsya z radi na choli yakoyi stoyav burgomistr i sudovoyi lavi ocholyuvanoyi vijtom Rezidenciyeyu starost ta yih namisnikiv buv Strijskij zamok a magistrat uryaduvav u ratushi Do kompetenciyi radi vhodila poserednicka diyalnist mizh derzhavoyu ta mishanami policejskij naglyad u misti rozpodil zemel zdacha v orendu miskogo majna vstanovlennya mita opika nad vdovami i sirotami zatverdzhennya cehmistriv tosho Odniyeyu z vazhlivih funkcij magistratu bulo nadannya miskogo prava sebto prav strijskogo mishanina Vono nadavalos na pidstavi rekomendacijnih listiv i ne bulo spadkovim Navit narodzheni v misti po dosyagnennyu povnolittya mali formalno nabuti prav mishanina a neodruzheni molodiki takogo prava ne otrimuvali vzagali U XVI stolitti rozvinulis sklyarskij bondarskij kushnirskij kraveckij i tkackij solodovickij cehi kilka mliniv yaki mololi zerno ta drobili dubovu koru dlya vichinki shkiri U strijskomu muzeyi Verhovina zbereglisya dva unikalni dokumenti datovani 1547 ta 1563 rokami Ce gramoti korolya Sigizmunda II Avgusta Odna z nih nadaye pravo Kinorasu Baltazaru ta Bartolomeyu Kuli zajmatisya shkiryanim remeslom druga nadaye prava mishan gromadyanam cehovikam yaki cej promisel rozvivali U 1576 korol Stefan Batorij oficijno nadav yevreyam pravo prozhivannya v Striyu i garantuvav yim rivni z hristiyanami prava Vinikla organizovana yevrejska gromada Interesi ukrayinciv mishan u serednovichnomu Striyu vidstoyuvav radchij a zgodom vijt Vasil Cibulchak Pravoslavni mishani ukrayinci mali znachnij vpliv v upravi mista remisnichih cehah hoch organizovuvati yih mali pravo tilki mishani katoliki U pershij polovini XVII stolittya u Striyu diyalo 5 ukrayinskih cerkov pri yakih viniklo 4 bratstva yaki ob yednali shiroki kola ukrayinskogo naselennya mista ta peredmist Pri bratstvah diyali shkoli sho pererosli u vazhlivi kulturni oseredki centri rozpovsyudzhennya rukopisnoyi ta drukovanoyi knigi Bilshist remisnikiv mista bula ob yednana v cehi Odnimi z pershih stvorilis cehi kushniriv chobotariv gonchariv tkachiv kravciv ob yednanij ceh kovaliv slyusariv mechnikiv ta zolotariv a zgodom i bondariv Krim remisnickih majsteren buli j guralni ta vodyani mlini Tak v seredini XVIII stolittya na richci Strij ta yiyi pritokah diyalo 7 mliniv Pidnesennya Striya vidbulosya u drugij polovini XVII stolittya koli rozvitkovi mista spriyav kolishnij strijskij starosta majbutnij korol Polshi Yan III Sobyeskij Velikij vpliv na zhittya mista malo kozacke povstannya pid provodom Bogdana Hmelnickogo U 1648 ta 1652 rokah misto bulo znishene ta spalene a v 1657 roci kozacke vijsko pribulo do Striya dlya ob yednannya z polkami ugorskogo knyazya D yerdya RakociKinec XVII ta persha polovina XVIII stolit dlya mista buli spustoshlivimi spochatku misto u 1699 roci bulo spalene v hodi tatarskogo napadu a potim perezhilo dekilka velikih pozhezh 1701 r 1708 r 1712 r 1738 r 1742 r Zokrema pid chas pozhezhi 1742 roku zgorilo 40 budinkiv Period Gabsburgiv ta Avstrijskoyi imperiyi Redaguvati U 1772 roci Galichina v rezultati pershogo podilu Polshi vidijshla do avstrijskoyi dinastiyi Gabsburgiv z 1804 roku Avstrijska imperiya V cej period chasu misto bulo spochatku centrom okrugu becirk piznishe povitovim mistom i osidkom okruzhnogo sudu ta vijskovih garnizoniv Naselennya mista skladalosya priblizno po tretini z yevreyiv polyakiv ta ukrayinciv Peredmistya zdebilshogo buli zaseleni ukrayincyami U 1784 roci vidkrito pershu derzhavnu shkolu a v 1786 roci koronnij kuhmistr Mihajlo Viyelgorskij perebudovuye zamok na palac Za danimi 1811 roku u misti z promislovih pidpriyemstv buli tilki remisnicki majsterni milovarna pozumentna sidlyarska tkalnya a takozh vodyani mlini pivovarni chotiri guralni cegelnya Pid chas pozhezhi 1827 roku zgorilo 96 budinkiv znachnoyu miroyu postrazhdav kostel U 1848 roci u Striyu organizovuyetsya ukrayinska inteligenciya i utvoryuye okruzhnu Rusku Radu yaka vistupila iz zaklikom borotisya proti nacionalnogo gnoblennya i za rozvitok ukrayinskoyi kulturi Dlya zahistu radi buv stvorenij zagin ukrayinskoyi nacionalnoyi gvardiyi Odnak u sichni 1849 roku pislya porazki revolyucijnogo uryadu u Lvovi nacionalnu gvardiyu bulo rozpusheno Pripinili svoyu diyalnist i okruzhni radi v tomu chisli i Strijska Shvidkim tempom misto pochalo rozvivatisya pislya budivnictva zaliznici yake trivalo iz 1872 po 1875 rik Koli Strij stav zaliznichnim vuzlom bulo vidkrito parovozoremontni majsterni Naprikinci XIX stolittya na bazi slyusarnoyi majsterni vinik nevelikij chavunolivarnij zavod Vershtajna Anglijskij firmi Perkins ta Makintosh nalezhav zavod po vipusku obladnannya dlya naftodobuvnoyi promislovosti zvedenij u 1885 roci Takozh Strij staye centrom derevoobrobnoyi promislovosti Prikarpattya Tut vinikli derevoobrobni zavodi sirnikova fabrika Vatra Videnskij kapitalist Shtayerman pobuduvav mlin z mehanizovanim rozmelyuvannyam zerna Krim togo na toj chas diyali tri parovih i shist vodyanih mliniv desyatki majsteren 17 kvitnya 1886 roku najbilsha pozhezha za vsyu istoriyu Striya znishila bilshu chastinu mista Pislya cogo Lvivske politehnichne tovaristvo rozrobilo plan regulyaciyi miskoyi zabudovi U 1890 h rokah buli stvoreni tovaristva Ruske kasino Pidgirska Rada Mishanska besida ta filiya tovaristva Prosvita 1892 1897 roku ukrayinci mista podali peticiyu z prohannyam vidkriti ukrayinski klasi v gimnaziyi Cherez kilka rokiv perebuvannya v riznih instanciyah vona raptom zgorila Novu peticiyu skladenu 1905 Shkilna Rada vidislala miscevomu starosti yakij terorom vimagav vidklikati pidpisi Potim Krayeva Shkilna Rada povidomila sho to ne yiyi kompetenciya a Galickogo sejmu 20 Z kincya XIX stolittya Strij buv odnim iz najvazhlivishih oseredkiv ukrayinskogo nacionalnogo ruhu v Galichini 1 sichnya 1900 roku vidbulosya urochiste vidkrittya primishennya Narodnogo domu Aktivizaciya gromadskogo i politichnogo zhittya mista vidbuvalasya pid vplivom diyalnosti doktora Yevgena Olesnickogo otcya Oleksi Bobikevicha ta otcya Ostapa Nizhankivskogo tak zvana Strijska trijcya Persha svitova vijna Legion USS Redaguvati Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Strij stav miscem narodzhennya legionu Ukrayinskih sichovih strilciv Syudi na zaklik Golovnoyi Ukrayinskoyi Radi GUR i Bojovoyi upravi pribulo blizko 10 tisyach dobrovolciv Odnak avstrijska vlada poboyuyuchis formuvannya takoyi mogutnoyi vijskovoyi sili pogodilas prijnyati tilki desyat soten po 250 strilciv kozhna Z 8 veresnya po 19 zhovtnya 1914 roku i z 22 zhovtnya 1914 po 31 travnya 1915 rik Strij bulo okupovano rosijskimi vijskami Potim znovu potraplyaye pid panuvannya Avstro Ugorshini yake trivalo do listopada 1918 roku Strij u 1914Zahidnoukrayinska Narodna Respublika Redaguvati 1 listopada 1918 roku u Striyu vidbulos dovgoochikuvane vidnovlennya ukrayinskoyi vladi misto uvijshlo do skladu ZUNR U misti vstanovlyuyetsya vlada ZUNR a na shogli bilya Strijskoyi ratushi zamajoriv sino zhovtij prapor Ukrayinske vryaduvannya trivalo do 13 travnya 1919 roku V misti buli organizovani zaliznichnij kurin zaliznichne depo sotnya zaliznichnih mostiv Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi piznishe pereneseni do Stanislavova U skladi polskoyi derzhavi Redaguvati Pid chas ukrayinsko polskoyi vijni 1918 1919 rokiv u Striyu roztashovuvalosya komanduvannya Tretogo Korpusu Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi 13 travnya 1919 roku Strij okupuvalo polske vijsko rozpochalisya rozstrili ta represiyi Za rezultatami pidpisannya Rizkogo dogovoru u 1921 roci Strij u skladi Zahidnoyi Ukrayini pidpadaye pid vladu Polshi 30 grudnya 1930 r teritoriya mista rozshirena shlyahom priyednannya chastini teritoriyi sil Grabovec i Dulibi 21 U 1920 1930 h rokah Strij buv odnim iz najaktivnishih oseredkiv UVO ta OUN Na mezhi XIX XX stolit Strij staye vazhlivim oseredkom ukrayinskogo zhinochogo ta ekonomichnogo ruhu Same tut z iniciativi Natali Kobrinskoyi vidbulosya pershe ukrayinske zhinoche viche u 1891 roci i vijshov pershij zhinochij almanah Nasha Dolya 1893 A v 1907 roci u Striyu vinik Krajovij Molocharskij Soyuz zgodom Maslosoyuz U 1909 roci vidbulasya persha v Galichini ukrayinska Krajova gospodarska vistavka U 1918 1923 h rokah diyala Derzhavna ukrayinska gimnaziya 1906 1918 i z 1924 ukrayinski viddili pri polskij gimnaziyi u 1920 1930 h rokah ukrayinska privatna zhinocha seminariya ta gimnaziya Ridnoyi Shkoli filiya Lvivskogo Vishogo Muzichnogo Institutu muzej Verhovina z 1932 roku ta nizka inshih kulturno osvitnih suspilno politichnih ekonomichnih i vihovnih organizacij i tovaristv sered inshogo najbilshij pislya Lvova oseredok Plastu U Striyu vihodilo ponad 10 gazet Strijskij Golos 1894 1895 Gospodar i promislovec 1909 1911 Pidgirska Rada 1910 1911 Strijska Dumka 1933 1939 Ukrayinska Muzika 1937 1939 ta inshi U 1888 roci vijshov literaturno naukovij zbirnik Vatra U 1928 roci rozrobleno plan elektrifikaciyi Striya Mizhvoyennij period 1921 1939 rr Redaguvati Naprikinci serpnya 1920 r polskomu vijsku vdalosya zavdati porazki bilshovikam i chastina teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini znovu bula zahoplena Polsheyu Mirni peregovori mizh radyanskimi Ukrayinoyu i Rosiyeyu ta Polsheyu zavershilisya pidpisannyam 18 bereznya 1921 roku Rizkogo miru za yakim za Polsheyu zalishalasya Galichina Holmshina z Pidlyashshyam ta zahidni chastini Volini j Polissya Prote formalno suverenitet nad ciyeyu teritoriyeyu nalezhav derzhavam Antanti a tomu sprava Galichini i zokrema Strijshini vihodila na poverhnyu svitovoyi politiki Polsha vidkinula proekt Osnov derzhavnogo ustroyu Galickoyi Respubliki yakij pidgotuvav uryad ZUNR i zaproponovanij na rozglyad Ligi Nacij 30 kvitnya 1921 r Same vkazanij proekt peredbachav utvorennya Galickoyi respubliki yak nezalezhnoyi i suverennoyi derzhavi z respublikanskoyu formoyu pravlinnya Nova konstituciya vid 17 bereznya 1921 roku gruntuvalasya na unitarnosti Polskoyi derzhavi z yedinoyu zakonodavchoyu i vikonavchoyu vladoyu Vona garantuvala nizku prav nacionalnim menshinam Odnak osnovni yiyi polozhennya nosili suto deklarativnij harakter zalishayuchis istoriko pravovoyu pam yatkoyu A na mizhnarodnij areni konstituciya vistupala svoyeridnim shitom vid zvinuvachen u porushenni prav lyudini Vidnovlena polska derzhava bula respublikoyu yakoyu keruvali dvopalatnij zakonodavchij organ u skladi vibornoyi palati deputativ Sejm i senatu ta prezident obranij na semirichnij termin Polsha bula centralizovanoyu derzhavoyu administrativno podilenoyu na voyevodstva wojewodztwa do skladu yakih vhodili menshi rajoni powiaty sho svoyeyu chergoyu podilyalisya na gromali gminy Voyevodstva ne buli pov yazani z zhodnimi istorichnimi odinicyami J zhodne z nih za vinyatkom Silezkogo ne malo hoch yakogos avtonomnogo statusu 1 veresnya 1921 roku bulo zaprovadzheno yedinij administrativno teritorialnij podil na tri voyevodstva Lvivske Stanislavske ta Ternopilke Misto Strij yak povitovij centr bulo u skladi Stanislavskogo voyevodstva Zagalna plosha povitu stanom na 1927 r 604 kv km a u 1939 r 2 081 kv km Zrostannya teritoriyi povitu vidbulosya za rahunok priyednannya u 1932 r Skolivskogo povitu Strijske starostvo zoseredzhuvalosya na rozi vulici Panskij teper vul Dragomanova 2 Strijskij viddil policiyi V danij budivli bula kancelyariya ta prozhivav starosta Navproti starostva znahodivsya okruzhnij ta miskij sudi z yihnimi kancelyariyami teper vul Shuvchenka 71 Strijska miska rada Za rezultatami viroviznannya perepisu 1921 r to v misti Strij naselennya skladalo 27 358 osib Do greko katolickogo obryadu nalezhalo 6 730 24 6 osib do rimo katolickogo 8 969 32 8 osib do yudayizmu 10 988 40 2 osib Rezultati viroviznannya perepisu 1931 r zasvidchuyut sho v Strijskomu poviti miske naselennya skladalo 38 015 osib Do greko katolickogo obryadu nalezhalo 10 745 28 3 osib do rimo katolickogo 12 660 33 3 osib do yudayizmu 13 543 35 6 osib Nami provedenij pidrahunok naselennya mista Strij stanom na 1931 r na osnovi shematizmiv greko katolickoyi cerkvi Zagalom naselennya Striya stanovilo 26 996 osib Do greko katolickogo obryadu nalezhalo 4 000 14 8 osib do rimo katolickogo 10 454 38 7 osib do yudayizmu 12 542 45 4 osib Naselennya mista Strij stanom na 1 sichnya 1939 r doslidiv V Kubijovich vikoristavshi dani cerkovnih shematizmiv ta svidchennya miscevih zhiteliv Tak zagalne naselennya mista skladalo 32 800 osib Chastka ukrayinciv stanovila 9 200 28 osib polyakiv 11 300 34 5 osib yevreyi 11 700 35 7 osib Miske naselennya Polshi skladalosya z predstavnikiv troh grup intelegenciyi dribnomishanstva robitnikiv Za nacionalnoyu oznakoyu perevazhnu bilshist sered intelegenciyi stanovili polyaki 75 yevreyi 14 tretyu grupu stnovili ukrayinci ta bilorusi po 6 chetvertu nimci 4 Bilshist sered dribnomishanstva u Galichini stanovili yevreyi do 80 polyaki do 13 reshtu stanovili ukrayinci bilorusi nimci 7 U strukturnij skladovij pervazhnu bilshist sered robitnichoyi verstvi zajmali polyaki 82 5 drugimi za chiselnistyu buli ukrayinci 7 tretyu grupu stanovili yevreyi 6 7 Sered naselennya regionu silskim gospodarstvom zajmalosya 77 promislovistyu 8 torgivleyu ta komunikaciyami 7 v inshih galuzevih sferah 8 Polske naselennya yake prozhivalo u misti pracyuvalo na derzhavnij sluzhbi v administraciyah miscevomu samovryaduvanni promislovosti transporti sferi osviti U doslidzhennyah provedenimi O Dudyakom vstanovleno sho priblizno 2 3 intelektualnih pracivnikiv rimo katolickogo virospovidannya pracyuvalo u nevirobnichij sferi derzhavnih administraciyah gromadskih ustanovah ohoroni zdorov ya komunikaciyi ta osviti Silskim gospodarstvom torgivleyu promislovistyu ta inshimi sferami diyalnosti zajmalosya priblizno 1 5 naselennya zajnyatih intelektualnoyu diyalnistyu Stanom na 1924 r u Striyu bulo 8 narodnih shkil roztashovani buli na Lanah ta Zaplatini odna cholovicha gimnaziya teper shkola 7 po vul F Kolessi 12 odna polska zhinocha gimnaziya teper shkola 5 po vul T Shevchenka 15 filiya Muzichnogo institutu im M Lisenka Takozh z 1921 1924 rr u misti pracyuvala ukrayinska gimnaziya u Ruskij bursi direktorom stav ukrayinec Mihajlo Gricak de teper tehnichnij licej 34 vul Gajdamacka 15 Doshkilna osvita ne mala velikogo poshirennya ditej doshkilnogo viku vihovuvali zazvichaj vdoma Dityachi sadki vidviduvali perevazhno diti derzhavnih sluzhbovciv z pomizh intelegenciyi ta profesijnih robitnikiv Kozhna suspilna verstva viddavala ditej do svogo dityachogo sadka za nacionalnoyu ta profesijnoyu oznakoyu Okremu kategoriyu stanovili dityachi sadki rimo katolickoyi cerkvi pri chernechih zgromadzhennyah v yakih perebuvali diti siroti ta diti z ubogih simej U mizhvoyennij Polshi diyav zakon pro obov yazkovu shkilnu osvitu u vici vid 7 do 14 rokiv Navchannyam bulo ohopleno blizko 97 molodi Navchalnij rik u m Striyu rozpochinavsya z 1 veresnya ta trivav do 28 chervnya Odnak gimnaziyi samostijno koriguvali na dekilka dniv jogo pochatok ta zavershennya Za virospovidannyam bilshist naselennya Striya vidnosilosya do Rimo katolickoyi cerkvi Zgidno z yiyi strukturnoyu organizaciyeyu teritoriya m Striya nalezhala do Lvivskoyi arhiyeparhiyi Zagalom dlya potreb viryan v Striyu u mizhvoyennij period diyali dva rimo katolickih kosteliv Rizdva Presvyatoyi Bogorodii diye doteper ta Svyatogo Josifa zaraz cerkva Arhistratiga Mihayila tri greko katolicki cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici zaraz katedralnij hram Uspennya Presvyatoyi Bogorodici cerkva Blagovishennya Prechistoyi Divi Mariyi diye doteper ta hram Sv Ivana Hrestitelya teperishnya nazva odna yevreska sinagoga zaraz zrujnovana vul Mikoli Mihnovskogo 5 Teatr u Striyu koristuvavsya velikoyu populyarnistyu Na postijnij osnovi pracyuvav u budivli Narodnogo domu U 1926 r teatr stav profesijnim i nazivavsya Teatr imeni Starickogo u Striyu ocholyuvali jogo Vasil Kossak 1929 1932 rr A Verganovskij i Bogdan Soltis Najbilshogo rozvitku v Striyu zdobuv kinoteatr Sokil Novim yavishem dlya drugoyi polovini mizhvoyennogo periodu stala poyava zvukovogo kino zaprovadzhennya yakogo vidbuvalosya z 2 3 litnim zapiznennyam vid providnih yevropejskih krayin Dlya pereobladnannya kinoteatriv potribni buli znachni investiciyi sho ne vlashtovuvalo deyakih vlasnikiv Radyanski chasi Redaguvati Pislya pochatku Vtorgnennya SRSR do Polshi vnaslidok obminu teritoriyami z nacistskimi vijskami 22 veresnya 1939 roku misto potrapilo pid kontrol SRSR 22 Radyanska okupaciya u lipni 1941 roku znov zminyuyetsya nacistskoyu Vijska vermahtu zajnyali misto 2 lipnya 1941 roku Dokladnishe Strijske gettoOkupacijna vlada pochala provoditi represiyi proti yevrejskogo naselennya zasnuvala v Striyu yudenrat Pochalisya deportaciyi v tabir smerti Belzhec Reshtu zhiteliv pereselili v yevrejske getto yake bulo povnistyu znisheno do serpnya 1943 rokuStryj Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros 5 serpnya 1944 roku v Strij vstupayut radyanski vijska U pislyavoyennij period misto staye velikim promislovim centrom Svoyemu shvidkomu socialno ekonomichnomu rozvitku Strij zavdyachuye zruchnomu roztashuvannyu na perehresti mizhnarodnih zaliznichnih ta avtomobilnih shlyahiv V 1961 roci v misti diyalo 22 pidpriyemstva Za radyanskih chasiv zrostaye kilkist meshkanciv Dokorinno zminyuyetsya nacionalnij sklad naselennya stanom na 1959 rik 68 ukrayinciv 30 rosiyan 2 inshih nacionalnostej Bagato ukrayinciv z Nadsyannya i Lemkivshini viselenih pid chas operaciyi Visla z ridnih zemel polskoyu vladoyu zalishilisya prozhivati u Striyu Majzhe vse polske naselennya bulo viselene iz mista i deportovane u Shidnu Polshu Zmenshilasya chastka yevreyiv Do mista pochinayetsya intensivnij pripliv rosijskogo naselennya Z 30 12 1962 Strij z selishem miskogo tipu Morshin buv mistom oblasnogo pidporyadkuvannya Lvivskoyi oblasti 23 U veresni 1988 roku v Striyu stvoreno pershij v svoyemu rodi diskusijno politichnij klub Argument yak opoziciyu diyuchomu todi Strijskomu miskkomu partiyi yakij posluzhiv osnovoyu dlya stvorennya Tovaristva ukrayinskoyi movi imeni Tarasa Shevchenka U zhovtni 1989 roku vidbulisya ustanovchi zbori konferenciya Strijskoyi krajovoyi organizaciyi Narodnogo Ruhu Ukrayini za perebudovu 4 bereznya 1990 roku vidbulisya pershi demokratichni vibori do Verhovnoyi radi Ukrayini oblasnih miskih ta selishnih Rad narodnih deputativ na yakih v Zahidnij Ukrayini peremogli nacionalni demokratichni sili Po Strijskomu viborchomu okrugu v golosuvanni vzyali uchast 88 140 viborciv 14 bereznya 1990 roku she za isnuvannya SRSR u Striyu pershomu z ukrayinskih mist pidnyali nacionalnij simvol prapor Ukrayini 3 4 U period iz 1990 po 1992 roki u Striyu stvoryuyutsya bagato riznomanitnih gromadskih organizacij Strijskij oseredok Spilki politv yazniv Ukrayini Bratstvo shanuvalnikiv Tarasa Shevchenka Bratstvo UPA spilka kolishnih politv yazniv UPA Strijske gimnazijne bratstvo gurt kolishnih uchniv gimnaziyi ta seminariv Striya a takozh vidrodzhuyutsya molodizhno yunacka organizaciya Plast i zhinocha organizaciya Soyuz Ukrayinok strijskij oseredok Prosviti U veresni 1990 roku rishennyam specialnoyi sesiyi miskoyi Radi v Striyu perejmenovano vulicyu Lenina na vulicyu Shevchenka ta ploshu Lenina na ploshu Shevchenka teper plosha Nezalezhnosti Demontovano pam yatnik Leninu ta ryad pam yatnikiv radyanskogo rezhimu A v zhovtni cogo roku bulo vidnovleno ukrayinsku nezalezhnu presu a 1 zhovtnya vijshov pershij nomer chasopisu Gomin voli Art ob yekt Ya kohayu Strij Chasi nezalezhnosti Ukrayini Redaguvati U veresni 1991 roku vidkrili vidrodzhenu gimnaziyu imeni mitropolita Andreya Sheptickogo 8 bereznya 1992 roku Narodnij dim poverneno strijskij gromadi U 2003 roci misto viznano najkrashim rajonnim centrom Lvivskoyi oblasti 5 22 lyutogo 2014 demontuvali pam yatnik radyanskomu soldatu na ploshi Rinok 24 Zasobi zv yazku ta masovoyi informaciyi RedaguvatiZasobi masovoyi informaciyi Redaguvati V informacijnomu prostori Strijshini zasobi masovoyi informaciyi predstavleni vidannyami Gomin voli Fortuna Dislovo Funkcionuye Vidavnichij Dim Ukrpol U misti diye teleradiokompaniya TRK Lan yaka volodiye regionalnoyu telekompaniyeyu TV Lan ta radiostanciyeyu Strij FM 101 0 FM U misti vstanovlenij peredavach radiostancij Golos Striya FM 90 00 Radio Shanson 90 9 FM Fresh FM 104 8 FM ta FM Galichina 107 9 FM Zasobi zv yazku Redaguvati U misti rozvivayetsya merezha Internet Osnovni internet provajderi TRK Lan ta PAT Ukrtelekom Strij znahoditsya v zoni pokrittya nacionalnih operatoriv zv yazku sho pracyuyut u standartah GSM 900 1800 NMT 450 ta CDMA Transport Redaguvati Zaliznichnij vokzalStrij ye vazhlivim transportnim vuzlom Zahidnoyi Ukrayini Cherez misto prohodyat mizhnarodni avtoshlyahi M30 Strij Izvarine ta M06 Kiyiv Chop yevropejski E50 Brest Mahachkala E471 Mukacheve Lviv nacionalni N10 Strij Mamaliga ta ryad regionalnih Tranzitni avtomobilni potoki ominayut misto ob yiznoyu dorogoyu Suchasnij Strij ye vazhlivim zaliznichnim vuzlom Krim spoluchen iz inshimi oblastyami cherez zaliznichnu stanciyu Strij idut poyizdi na Pragu Viden Belgrad Zagreb ta Veneciyu Za 4 kilometri na pivdennij zahid vid mista roztashovanij kolishnij vijskovij aerodrom Strij unikalnij tim sho mozhe prijmati litaki vsih isnuyuchih tipiv 25 Same jogo harakteristiki geografichne roztashuvannya mista mozhe v majbutnomu pospriyati stvorennyu aeroportu V misti diye odna avtostanciya avtostanciya m Strij AS 3 vul Bagryanogo 4 A Osnovnim vidom gromadskogo transportu u Striyu ye avtobusi sho kursuyut v rezhimi marshrutnogo taksi Stanom na 2023 rik vartist proyizdu stanovit 15 griven Ekonomika RedaguvatiPromislovist Redaguvati Budivlya Strijskogo upravlinnya pidzemnogo zberigannya gazu Viglyad na promzonu Striya z visoti ptashinogo letuMisto Strij ye odnim iz najbilshih centriv promislovogo rozvitku Lvivskoyi oblasti Prioritetnimi galuzyami ye mashinobuduvannya virobnictvo plastmasovih virobiv inshoyi nemetalevoyi produkciyi virobnictvo ta rozpodilennya tepla ta vodi poligrafichna diyalnist legka ta harchova promislovist Odnim iz najbilshih pidpriyemstv gromadi ye TzOV LEONI WiringSystems UA GmbH zavod z vipusku kabelnih merezh dlya avtomobiliv DP Strijskij vagonoremontnij zavod odne iz najbilshih i najstarishih sogodni diyuchih diye iz 1874 roku pidpriyemstv regionu VAT Strij Avto virobnik avtobusnoyi tehniki TzOV DiscoveryDrillingEquipment Ltd stvorenij na bazi VAT Strijskij zavod Metalist virobnictvo burovoyi geologorozviduvalnoyi tehniki TzOV Ekran poslugi z nanesennya metalevih pokrittiv na metali DP Ekran viknosvit TzOV Ekran vikna i dveri derev yani alyuminiyevi ta metaloplastikovi TzOV Ukrayinska fabrika stalevih produktiv virobnictvo budivelnih metalevih konstrukcij i chastin konstrukcij TzOV Vidavnichij Dim Ukrpol lider u galuzi poligrafiyi v Zahidnomu regioni Ukrayini Striteks ukrayino danska shvejna fabrika odne iz najstarishih pidpriyemstv regionu Kombinat hliboproduktiv 1 ta Kombinat hliboproduktiv 2 virobnictvo produktiv boroshnomelno krup yanoyi promislovosti Privatne pidpriyemstvo Agrotem zavoyuvalo rinok m yasoproduktiv usogo Zahidnogo regionu DP Ugerskij spirtovij zavod zasobi proti obmerzannya rozridzhuvachi organichni dlya lakiv farb TzOV MM Plast virobnik plastikovoyi produkciyiTzOV Leoni VaeringSistems UA vhodit do koncernu LEONI ta specializuyetsya na vigotovlenni kabelno providnikovoyi produkciyi dlya avtomobiliv LEONIAG Nyurnberg Nimechchina mizhnarodnij virobnik i postachalnik drotu kabelyu i kabelnih merezh dlya avtomobilnoyi promislovosti a takozh aviaciyi morskoyi medichnoyi i pobutovoyi tehniki Klyuchovi kliyenti holdingu GeneralMotors BMW Volkswagen Audi Volvo Cummins Caterpillar DAF Do skladu koncernu vhodyat 90 zavodiv u 35 krayinah svitu na yakih pracyuye ponad 56 000 osib TzOV Leoni VaeringSistems UA vidkrito v 2003 roci v seli Nezhuhiv Rozmir statutnogo kapitalu pidpriyemstva na sogodni skladaye 395 3 mln grnFiliya Strijskij vagonoremontnij zavod vhodit do skladu akcionernogo tovaristva Ukrzaliznicya Pidpriyemstvo stvorene dlya zdijsnennya gospodarskoyi komercijnoyi diyalnosti spryamovanoyi na zadovolennya potreb zaliznichnogo transportu Ukrayini u virobnictvi remonti ta modernizaciyi ruhomogo skladu i vipusku zapasnih chastin dlya zaliznichnogo transportu pidvishennya efektivnosti vikoristannya ruhomogo skladu zaliznichnogo transportu bilsh povnogo zadovolennya potreb vantazhovlasnikiv u perevezennyah vantazhiv nadannya poslug ta oderzhannya na cij pidstavi pributku Osnovnoyu metoyu diyalnosti pidpriyemstva ye vikonannya planovih vidiv remontu modernizaciya ta virobnictvo ruhomogo skladu zaliznichnogo transportu remont ta formuvannya kolisnih par ekspluataciya ta obslugovuvannya ruhomogo skladu Vidavnichij dim Ukrpol ye odnim iz lideriv sered poligrafichnih firm Ukrayini Vid pochatku svogo zasnuvannya u 1997 roci zavdyaki postijnomu onovlennyu virobnichoyi bazi pidpriyemstvo zdobulo doviru viznanih ukrayinskih ta yevropejskih kompanij Kliyentami Ukrpolu ye taki vidomi kompaniyi yak Monomah PAT FARMAK AT ROShEN KK DP YakobzDauEgberts Ukrayina TOV Svitoch Lvivska konditerska fabrika AT ta bagato inshih PrAT Strijska shvejna fabrika Striteks Osnovnoyu diyalnistyu PrAT Strijska shvejna fabrika Striteks ye poshittya robochogo odyagu Kompaniya pracyuye perevazhno na davalnickij sirovini Na danij chas osnovnim zamovnikom produkciyi ye SIA FristadsProduction m Riga Latviya Kompaniya takozh zdijsnyuye poshittya ta prodazh robochogo odyagu na vnutrishnomu rinku Dochirnye pidpriyemstvo Ekran Viknosvit Suchasna avtoritetna ta odna z najbilshih ukrayinskih kompanij u galuzi virobnictva svitloprozorih konstrukcij u Zahidnij Ukrayini doskonalo pracyuye z troma vidami materialiv dlya vikonno dvernih konstrukcij PVH PROFIL DEREV YaNIJ BRUS ALYuMINIJ Na pidpriyemstvi vigotovlyayut vikna dveri rozsuvni sistemi zenitni lihtari sklyani dahi perila zimovi sadi dlya budinkiv kotedzhiv ta biznes ob yektiv vlasnogo virobnictva Ekran Viknosvit zabezpechit povnocinnij suprovid proektu vid rozrobki tehnichnogo zavdannya do montazhnih robit ta podalshogo servisnogo obslugovuvannya TOV Diskaveri burove obladnannya Ukrayina z 2006 roku zajmayetsya rozrobkoyu ta vigotovlennyam suchasnih burovih ustanovok metalokonstrukcij ta produkciyi dlya mashinobuduvannya Zavod zabezpechuye virobnictvo konstrukcij dlya tretih storin u energetichnij budivelnij avtomobilnij mashinobudivnij ta inshih galuzyah Protyagom ostannih 15 rokiv realizovano proekti na p yati kontinentah ta u ponad 20 krayinah Upravlinska komanda maye povnu kvalifikaciyu dlya rozrobki riznomanitnih skladnih ta skladnih proektiv Kvalifikovani ta dosvidcheni viddili inzheneriyi ta kontrolyu yakosti nadayut pidtrimku na miscyah nashim kliyentam v Ukrayini Kuvejti Omani Saudivskij Araviyi SShA OAE Kolumbiyi Rumuniyi Nimechchini Polshi Nigeriyi Velikobritaniyi ta inshih krayinah Privatne pidpriyemstvo Agrotem odne z providnih m yasopererobnih pidpriyemstv Lvivshini Diyalnist vedetsya z 2001 roku razom z cim vdoskonalyuyutsya tehnologichni procesi asortiment produkciyi vvodyatsya v ekspluataciyu novi potuzhnosti stvoryuyutsya dodatkovi roboti miscya Osnovnij vid diyalnosti virobnictvo m yasa ta m yasnih produktiv Sut diyalnosti v optovij zakupivli svinej VRH ta ptici ta podalshomu vigotovleni z nih m yasnih produktiv m yaso na kosti napivfabrikati subprodukti kovbasni virobi vareni napivkopcheni kopcheno vareni sirov yalena produkciya shinki sosiski sardelki in TOV MM Plast TOV MM PLAST ce pidpriyemstvo oriyentovane na virobnictvo virobiv z polimernih materialiv Serijne virobnictvo plastmasovih virobiv rozpochato v lyutomu 2012 roku Osnovnim vidom diyalnosti MM Plast na danij moment ye virobnictvo gorshikiv dlya viroshuvannya roslin Medicina RedaguvatiU 1809 roci v Striyu buv zasnovanij pershij ozdorovchij centr apteka piznishe na yiyi bazi bula vidkrita persha privatna likarnya Vidkriv yiyi cheh Baulik Do togo chasu lyudi v osnovnomu likuvalisya metodom narodnoyi medicini v domashnih umovah V seredini XIX stolittya u Striyu vidkrilasya druga privatna likarnya Likuvannya bulo dorogim i ne vsi zhiteli mogli oplatiti poslugi likariv Tomu za pokaznikom smertnosti misto posidalo tretye misce sered mist Avstro Ugorskoyi imperiyi naprikinci XIX stolittya U 1809 roci v Striyu buv zasnovanij pershij ozdorovchij centr apteka piznishe na yiyi bazi bula vidkrita persha privatna likarnya Vidkriv yiyi cheh Baulik Do togo chasu lyudi v osnovnomu likuvalisya metodom narodnoyi medicini v domashnih umovah V seredini XIX stolittya u Striyu vidkrilasya druga privatna likarnya Likuvannya bulo dorogim i ne vsi zhiteli mogli oplatiti poslugi likariv Tomu za pokaznikom smertnosti misto posidalo tretye misce sered mist Avstro Ugorskoyi imperiyi naprikinci XIX stolittya Desho pokrashilisya umovi likuvannya pid chas Pershoyi svitovoyi vijni koli u Striyu vidkrilisya vijskovi shpitali Za dopomogoyu do vijskovih likariv zvertalisya meshkanci Striya ta navkolishnih sil V cej chas naprikinci XIX stolittya vidkrilasya persha stacionarna miska likarnya Z utvorennyam ZUNR u misti roztashuvalasya vijskova likarnya Tretogo korpusu Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi yaka bula stvorena v 1919 roci Poryad diyala miska likarnya Pri radyanskij vladi bulo zaprovadzheno bezplatne likuvannya meshkanciv vidkrito likarnyu i polikliniku Na sogodnishnij den ohorona zdorov ya mista predstavlena dvoma medichnimi ustanovami yaki pidporyadkovani viddilu ohoroni zdorov ya vikonkomu Strijskoyi miskoyi radi KNP TMO Strijska miska ob yednana likarnya v strukturi yakoyi ye dva vidokremleni pidrozdili dityacha likarnya pologovij budinok KNP Strijska Centralna Rajona likarnya Pri Strijskij centralnij rajonnij likarni diye klinika Mizhnarodnogo centru nejrohirurgiyi 26 analog takoyi kliniki v Ukrayini ye lishe u Kiyevi Osvita Redaguvati Specializovana ZSSh 4 z vivchennya anglijskoyi movi Zakladi doshkilnoyi osviti Redaguvati Doshkilna osvita predstavlena 28 zakladami doshkilnimi osviti kombinovanogo tipu 5 kompensuyuchogo tipu 2 ZDO sadok 21 Zakladi zagalnoyi serednoyi osviti Redaguvati Misto narahovuye 40 zakladiv zagalnoyi serednoyi osviti shkoli liceyi z pochatkovoyu shkoloyu ta gimnaziyeyu 17 liceyi z doshkilnim viddilennyam pochatkovoyu shkoloyu ta gimnaziyeyu 6 gimnaziyi z pochatkovoyu shkoloyu 8 gimnaziyi z doshkilnim viddilennyam i pochatkovoyu shkoloyu 5 pochatkovi shkoli 3 pochatkovi shkoli z doshkilnim viddilennyam 1 Zakladi specialnoyi ta vishoyi osviti Redaguvati U misti znahoditsya Strijskij koledzh Lvivskogo nacionalnogo agrarnogo universitetu tri vishi profesijni uchilisha VPU 8 VPU 34 VPU 35 ta hudozhno profesijnij licej VPU 16 Zakladi pozashkilnoyi osviti Redaguvati Pozashkilni zakladi osviti mista Striya Zakladiv pozashkilnoyi osviti 8 Strijska miska stanciya yunih naturalistiv Strijska stanciya yunih tehnikiv Komunalnij zaklad Dityacho yunacka sportivna shkola Akademiya futbolu Skala 1911 Strijskij mizhshkilnij resursnij centr dityacho yunacka sportivna shkola Strijska dityacho yunacka sportivna shkola Sokil Strijskij budinok dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti komunalnij zaklad Strijska dityacho yunacka sportivna shkola sester Muzichuk Komunalni ustanovi Redaguvati Komunalna ustanova Inklyuzivno resursnij centr Komunalna ustanova Centr profesijnogo rozvitku pedagogichnih pracivnikiv Kultura RedaguvatiU Striyu funkcionuye ponad 20 zakladiv kulturi 27 Najgolovnishi iz nih Narodnij dim miskij ta rajonnij budinki kulturi U misti diye Strijske viddilennya Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini ta literaturno mistecki ob yednannya Hvili Striya ta Strij KO Tradicijnimi dlya mista stali Vseukrayinskij konkurs yunih pianistiv imeni Nestora Nizhankivskogo ta pisennij festival Cvit paporoti yakij u 2009 roci provodivsya u statusi vseukrayinskogo 28 U Striyu diye dekilka misteckih kolektiviv zokrema taki 27 Horeografichni kolektiviNarodnij horeografichnij ansambl Striyanochka Kerivnik Olena Borovnicka Zrazkovij ansambl narodnogo ta suchasnogo tancyu Graciya Kerivnik Galina PalamarTeatralni kolektiviNarodnij dramatichnij kolektiv Perelaz Kerivnik Tetyana AndreyishinVokalno horovi kolektiviNarodna studiya estradnih mistectv Goverla Kerivnik Mihajlo Zolotuha Narodnij kamernij hor im M VerbickogoKerivnik Ulyana Maliborska Zrazkovij dityachij hor Shedrik Kerivnik Vira LisikMuzichno instrumentalni kolektiviNarodnij kamernij orkestrKerivnik Nataliya Turkanik Narodnij orkestr ukr nar instrumentiv im VasilyaLazorishakaKerivnik Vasil KisilBibliotekiBiblioteki Strijskoyi miskoyi centralizovanoyi bibliotechnoyi sistemi zavzhdi v avangardi sociokulturnogo zhittya regionu Ce viznani gromadoyu bezkoshtovni kulturno prosvitni informacijni dozvillyevi zakladi de zvuchit slovo muzika i pisnya kudi prihodyat chitachi nezalezhno vid viku nacionalnosti osviti chi politichnih perekonan Na sogodni bibliotechni ustanovi Strijskoyi TG zakladi de shanuyut tradiciyi vprovadzhuyut innovaciyi dbayut pro majbutnye V procesi stvorennya Strijskoyi TG vidbulasya reorganizaciya bibliotechnih ustanov regionu Zgidno z Rishennyam Sesiyi Strijskoyi miskoyi radi vid 28 01 2021 r 70 do skladu Strijskoyi MCBS vvijshlo 49 publichnih bibliotek 6 miskih ta 43 silskih bibliotek V naslidok optimizaciyi yaka vidbulasya v 2022 roci Merezha publichnih bibliotek Strijskoyi miskoyi gromadi skladaye45 bibliotechni ustanovi z nih 5 miskih 38 silskih bibliotek 2 punkti vidachi knig Kerivnik organizaciyi Cucup Galina Vasilivna Knizhkovij fond na 01 01 2023 roku narahovuye 430 tis bibliotechnih dokumentiv Centralizovana bibliotechna sistema obslugovuye bilya 40 tis chitachiv Obslugovuvannya koristuvachiv ye providnoyu funkciyeyu publichnih bibliotek Strijskoyi gromadi Realizuyetsya bezlich proektiv ta program yaki pracyuyut na pidvishennyam informacijnogo potencialu meshkanciv gromadi Mi namagayemos ne vtratiti svogo koristuvacha robiti vse dlya togo shob kozhen vidviduvach bibliotek pochuvav sebe zatishno i komfortno Do poslug koristuvachiv Bezkoshtovnij Internet Diyalnist literaturnih klubiv ob yednan ta gurtkiv V publichnih bibliotekah rozshireni mozhlivosti bezkoshtovnogo vilnogo dostupu do merezhi Internet ta informacijnih baz danih dlya navchannya pidvishennya kvalifikaciyi otrimannya dodatkovih znan z riznih galuzej znan Na bazi Centralnoyi miskoyi biblioteki im M Shashkevicha pracyuyut bezkoshtovni komp yuterni kursi dlya VPO ta sluhachiv Universitetu Tretogo Viku Na pokrashennya informacijnogo servisu pracyuyut 5 Internet centriv 8 blogiv 25 storinok v socialnij merezhi Facebook Instagram de koristuvacham nadayut bezkoshtovni informacijni poslugi Dlya organizacij partneriv diye posluga Bezkoshtovnij biblioprokat majna otrimanogo vnaslidok proektnoyi diyalnosti fotoaparat proektor ekran sportivne ta turistichne sporyadzhennya ta in Fishkoyu v roboti Internet centriv ye nadannya bezkoshtovnih e poslug na platformi Diya Cifrova osvita Zabezpechuye komfortne obslugovuvannya koristuvachiv diyalnist Bibliohabu Zminyujsya Dij Tvori v bibliotekah gromadi pracyuyut bezkoshtovni Bibliokinozali Publichnimi bibliotekami regionu provoditsya bagato interaktivnih kulturno prosvitnickih zahodiv fleshmobi tvorchi akciyi majster klasi novi formati spilkuvannya Realizuyutsya proekti z rozvitku chitannya utverdzhennya ukrayinskoyi movi provodyatsya dni spilkuvannya Nadannya biblioposlug lyudyam z obmezhenimi mozhlivostyami Kreativnimi ta originalnimi zahodami napovnena diyalnist bezkoshtovnogo multimedijnogo centru Dolonka dobra yakij pracyuye pri centralnij dityachij biblioteci im V Stefanika Neodnorazovo publichni biblioteki gromadi stavali peremozhcyami konkursu Top 10 krashih bibliotek oblasti biblioteki sil Dobryani Nezhuhiv smt Dashava Vagomoyu skladovoyu diyalnosti Strijskoyi MCBS ye aktivne partnerstvo V koli partneriv bilshe 60 organizacij sered yakih blagodijni fondi gromadski organizaciyi kulturno osvitni zakladi cheska gumanitarna organizaciya Lyudina v bidi GO Mizhnarodnij medichnij korpus Molodizhnij klub nastilnih rolovih igor ta in Z metoyu organizaciyi prostoru dlya reintegraciyi veteraniv vijni ta chleniv yih simej pidvishennya gromadskoyi aktivnosti VPO meshkanciv gromadi vidkrito Bibliohab Zminyujsya Dij Tvori Ce rezultat partnerskoyi ta proektnoyi diyalnosti CMB Mizhnarodnoyi organizaciyi z migraciyi v Ukrayini Spilki ATO Strijshini Blagodijnogo fondu Ridnya byudzhet proektu 150 tis grn Uspishno realizovanij proekt Zgurtuyemo gromadu razom partneri Mizhnarodna organizaciya z migraciyi v Ukrayini MOM CMB im M Shashkevicha Strijska spilka veteraniv ATO Strijskij miscevij centr z nadannya bezoplatnoyi vtorinnoyi pravovoyi dopomogi organiv miscevogo samovryaduvannya za napryamkami stvorennya navchalno konsultativnogo centru dlya provedennya pravovih konsultacij treningiv z finansovoyi gramotnosti vedennya biznesu udoskonalennya profesijnih navichok pidvishennya gromadskoyi aktivnosti provedennya prosvitnicko kulturnih zahodiv z zaluchennyam gromadskih spilnot zdorov ya gromadi cherez sport i turizm Byudzhet proektu 350 tis g rn Vektori diyalnosti publichnih bibliotek Strijskoyi gromadi zminilis pislya povnomasshtabnogo vtorgnennya V bibliotekah zapracyuvav potuzhnij bibliotechno informacijnij volonterskij front Robota trivala 24 7 zustrichi evakuacijnih poyizdiv rozdacha teployi yizhi ta odyagu volonterska dovgostrokova akciya Blagodijnij vivtorok liplennya varenikiv pelmeniv dlya ZSU V period voyennogo stanu biblioteki gromadi stali miscem prihistku v selah dlya bizhenciv miscem mozhlivostej dlya socialnoyi adaptaciyi rodin pereselenciv v gromadi Na danij chas publichni biblioteki Strijshini pracyuyut nad stvorennyam mozhlivostej dlya socialnoyi adaptaciyi v gromadi rodin VPO ta rodin pereselenciv organizaciyeyu cikavogo dozvillya dlya tih hto potrebuye emocijnoyi rozryadki za dopomogoyu biblioterapiyi chitannya Rezultati diyalnosti bibliotek Strijskoyi TG pidtverdzhuyut zrostannya efektivnosti roboti shodo zabezpechennya informaciyeyu riznih kategorij gromadi ta pidvishennya yakosti nadannya biblioposlug dlya naselennya Nazva biblioteki Stvorena Bibliotechnij fondCentralna miska biblioteka im M Shashkevicha 1940 104125 primirnikivCentralna miska biblioteka dlya ditej im V Stefanika 1948 47733 primirnikivBiblioteka filiya 2 1956 38436 primirnikivBiblioteka filiya 3 1972 31849 primirnikivBiblioteka filiya 4 dlya ditej 1962 20143 primirnikivBiblioteka filiya smt Dashava 2009 10513 primirnikivBiblioteka filiya s Bratkivci 1991 4606 primirnikivBiblioteka filiya s Berezhnicya 1967 3680 primirnikivBiblioteka filiya s Veliki Didushichi 1967 6360 primirnikivBiblioteka filiya s Verchani 1936 3990 primirnikivBiblioteka filiya s Vivnya 1935 4866 primirnikivBiblioteka filiya s Golobutiv 1987 4367 primirnikivBiblioteka filiya s Dobryani 1982 7730 primirnikivBiblioteka filiya s Dobrivlyani 1983 3586 primirnikivBiblioteka filiya s Zhulin 1932 4417 primirnikivBiblioteka filiya s Zavadiv 1956 4353 primirnikivBiblioteka filiya s Zagirne 1953 5370 primirnikivBiblioteka filiya s Zaplatin 1920 4708 primirnikivBiblioteka filiya s Zarichne 1985 2682 primirnikivBiblioteka filiya s Josipovichi 1993 4730 primirnikivBiblioteka filiya s Kavsko 1986 5228 primirnikivBiblioteka filiya s Kuti 2016 3764 primirnikivBiblioteka filiya s Lani Sokolivski 1939 4002 primirnikivBiblioteka filiya s Lanivka 1949 4174 primirnikivBiblioteka filiya s Lisyatichi 1975 5012 primirnikivBiblioteka filiya s Lotatniki 1963 6398 primirnikivBiblioteka filiya s Lugi 1992 4052 primirnikivBiblioteka filiya s Mali Didushichi 1967 3992 primirnikivBiblioteka filiya s Mirtyuki 2004 4512 primirnikivBiblioteka filiya s Nezhuhiv 1971 6327 primirnikivBiblioteka filiya s Oleksichi 1950 4165 primirnikivBiblioteka filiya s Pidgirci 1967 4907 primirnikivBiblioteka filiya s Pishani 1958 5240 primirnikivBiblioteka filiya s Podorozhne 1986 4900 primirnikivBiblioteka filiya s Pukenichi 2000 3841 primirnikivBiblioteka filiya s P yatnichani 1986 5604 primirnikivBiblioteka filiya s Rajliv 1975 3195 primirnikivBiblioteka filiya s Strilkiv 1960 4382 primirnikivBiblioteka filiya s Slobidka 1934 4090 primirnikivBiblioteka filiya s Sihiv 1938 4455 primirnikivBiblioteka filiya s Ugersko 1989 6695 primirnikivBiblioteka filiya s Semiginiv 1991 4791 primirnikivBiblioteka filiya s Hodovichi 1954 8027 primirnikivBibliotechnij punkt s Rozgirche 1973 1384 primirnikivBibliotechnij punkt s Striganci 1939 2393 primirnikivMuzeyi Redaguvati Dokladnishe Muzeyi StriyaNazva Roztashuvannya Foto OpisStrijskij krayeznavchij muzej Verhovina vul Olesnickogo 15 49 15 30 pn sh 23 50 49 sh d Stri jskij krayezna vchij muze j Verhovi na krayeznavchij muzej u misti Striyu Lvivskoyi oblasti zibrannya materialiv i predmetiv z etnografiyi ta istorichnogo rozvitku Strijshini Zasnovanij u 1932 roci Fond muzeyu nalichuye ponad 47 tisyach odinic zberigannya Rozmishenij v kolishnij villi advokata j gromadskogo diyacha Yevgena Olesnickogo Memorialnij kompleks Borcyam za volyu Ukrayini vul Olesnickogo 449 15 30 pn sh 23 50 55 sh d Memorialnij kompleks Borcyam za volyu Ukrayini memorialnij kompleks u misti Striyu Lvivskoyi oblasti Vidkritij 19 chervnya 2005 roku vin stav pershim v Ukrayini kolishnim represivnim zakladom peretvorenim u muzej Villil Strijskogo krayeznavchogo muzeyu Verhovina Muzej hudozhnika Petra Obalya vistavkovij zal vul T Shevchenka 10749 15 35 pn sh 23 51 12 sh d Muzej prisvyachenij ukrayinskij zhivopisecyu i grafiku chlenu Spilki hudozhnikiv Ukrayini 1945 chlenu Gurtka diyachiv ukrayinskogo mistectva 1923 ANUM 1934 Spilki praci ukrayinskih obrazotvorchih mitciv 1942 Petru Obalyu U muzeyi mistyatsya roboti hudozhnika i jogo osobisti rechi Memorialnij muzej sadiba rodini Banderiv vul Lvivska 2049 15 51 pn sh 23 51 49 sh d Sadibu vidkrito 2001 roku a muzej v 2010 roci Sadiba kolis nalezhala rodini Banderiv V comu budinku vprodovzh 1919 1927 rokiv prozhivav pid chas svogo navchannya v Striyu Stepan Bandera Ekspoziciya rozdilena na p yat okremih kimnat i pidvalne primishennya Tut vi mozhete projtisya stezhkami ditinstva apologeta nacionalnoyi ideyi a takozh poznajomitisya z usima chlenami jogo rodini U muzeyi zibrana velichezna kilkist osobistih rechej dokumentiv i fotografij yaki buli retelno pidibrani i sistematizovani pracivnikami miscevogo krayeznavchogo muzeyu Verhovina Muzej ye filialom Strijskogo krayeznavchogo muzeyu Verhovina Memorialnij muzej Olgi Bachinskoyi vul Valova 649 15 29 pn sh 23 51 07 sh d U muzeyi predstavlena chastina kolekciyi Olgi Bachinskoyi Takozh tut ye osobisti rechi diyachki rodinni foto dokumenti arhivni zapisi Muzej stvoreno u budinku de zhila Olga Bachinska z cholovikom Yim nalezhav cilij budinok Dlya muzeyu vidvedeno 2 kimnati Literaturno misteckij muzej Hvili Striya vul O Bobikevicha 5 budinok vchitelya 49 15 28 pn sh 23 50 48 sh d Kolishnij budinok advokata poch HH st Muzej stvoreno 1976 roku dlya populyarizaciyi tvoriv mitciv pera i penzlya Strijshini Profil muzeyu literaturnij Jogo fondi narahovuyut blizko 600 eksponativ Ce knizhki strijskih pismennikiv zhivopisni polotna grafichni roboti rizba po derevu ukrayinska narodna vishivka hudozhnye sklo tosho Ekspoziciya muzeyu roztashovana v p yati kimnatah ta skladayetsya z rozdiliv Vistavka knizhok strijskih literatoriv ta kompozitoriv Bojkivska narodna vishivka Rizba po derevu Hudozhnye sklo Portreti znanih mitciv Strijshini Muzej bdzhilnictva Prikarpatskogo krayu vul Valova 1049 15 28 pn sh 23 51 08 sh d Muzej vidkrito dlya vidviduvachiv u 2005 roci V ekspoziciyi predstavleno istoriyu bdzhilnictva pochinayuchi vid starodavnih vulikiv duplyanok i derev yanih medogonok tochnoyi kopiyi dzvonopodibnogo vulika M Vitvickogo medogonka pochatku HH st z cikavim krivoshipno shatunnim valom privodu gerbariyu medonosnih roslin Prikarpattya starih vidan ta zakinchuyuchi suchasnimi vinahodami u riznih kutochkah Ukrayini ta svitu Takozh tut rozmishena galereya portretiv pid nazvoyu Veliki lyudi v galuzi bdzhilnictva Muzej diye na gromadskih zasadah Shonedili vidbuvayutsya bezkoshtovni ekskursiyi Muzej znahoditsya zhitlovomu budinok I a pol HIH st Ohoronnij nomer 2015 MKimnata muzej Ostapa ta Nestora Nizhankivskih vul Valova 1149 15 26 pn sh 23 51 11 sh d Muzejna ekspoziciya visvitlyuye zhittyevij ta tvorchij shlyah Ostapa ta Nestora Nizhankivskih vidomih ukrayinskih kompozitoriv muzikantiv Ostapa ta Nestora Nizhankivskih Muzej istoriyi Narodnogo domu ta strijskogo oseredku Prosviti nediyuchij vul Narodna 849 15 23 pn sh 23 50 57 sh d U Narodnomu domi ye specialno vidilena kimnata pid muzej Prosviti Strijshini ta Narodnogo domu sho buv vidkritij do 8 grudnya 1998 roku den vidznachennya 130 richchya Prosviti Centralne misce u muzeyi zajmaye simvol Prosviti zobrazhennya molodoyi zhinki v bilij odezhi na temnomu foni sho v odnij ruci trimaye knigu u drugij visokopidnyatij smoloskip Nad golovoyu postati zolota zirka Chilne misce v ekspoziciyi zajmaye maket Shevchenko nash duhovnij batko sho vidobrazhaye sadibu Shevchenka za opisom jogo samogo Takozh tut znahodyatsya korobochki iz zemleyu z mogili materi poeta i z mogili Shevchenka u Kanevi Ye u muzeyi davni fotografiyi Narodnogo domu i viznachnih podij istorichni dokumenti knigozbirnya i dekilka tematichnih stendiv Kimnata muzej municipalno go cholovichogo horu Kamenyar vul Narodna 849 15 23 pn sh 23 50 57 sh d Muzej prisvyachenij municipalnomu cholovichomu horu Kamenyar ta horovim kolektivam rajonu Roztashovuyetsya u primishenni Narodnogo domu Muzej Afganskoyi pam yati vul Yana Matejka 749 15 37 pn sh 23 50 45 sh d Muzej prisvyachenij striyanam yaki brali uchast v Afganiskij vijni Muzej dilit primishennya iz GO Spilka uchasnikiv ATO Strijshini Kimnata muzej Andriya Korchaka vul Tarasa Shevchenka 70 27 lyutogo 2018 roku u Strijskij ZSh I III st 2 imeni Geroya Ukrayini Andriya Korchaka vidbulosya vidkrittya i osvyachennya kimnati muzeyu jogo imeni Muzej roztashovanij v kabineti istoriyi Muzeyi na teritoriyi Strijskogo koledzhu Kimnata muzej istoriyi koledzhu Muzej hliba Muzej Ukrayinskih Sichovih Strilciv vul Lvivska 169 Kimnata muzej istoriyi koledzhu znahoditsya u golovnomu korpusi navchalnogo zakladu Muzej hliba ta Ukrayinskih Sichovih Strilciv znahodyatsya v primishenni studentskogo gurtozhitku U sichni 2014 roku vidkrili Muzej hliba 3 veresnya 2014 roku na teritoriyi Strijskogo koledzhu Lvivskogo nacionalnogo agrarnogo universitetu v ramkah svyatkuvannya 100 richchya stvorennya Legionu Ukrayinskih Sichovih Strilciv vidkrito muzej danogo vijskovogo formuvannya Muzej trudovoyi slavi Strijskogo VRZ vul Zubenka 2 Vesnoyu 2014 roku bulo vidkrito muzej trudovoyi slavi Strijskogo vagonoremontnogo zavodu na chest svyatkuvannya 140 richchya z dnya stvorennya Muzej Verhovina VPU 8 vul Kobilyanskoyi 4 Fond muzeyu narahovuye 145 eksponativ a ce hudozhni vishivki kolekciyi narodnogo odyagu znaryaddya praci pobutu pisanki Vistavkovi vitrini podileno na pidrozdili narodni promisli ta remesla dopomizhni vidi gospodarskih zanyat hudozhnya keramika narodni zanyattya pisanki Strijshini ukrayinskij narodnij odyag starovinna obryadovist usna narodna tvorchist Postijno diyut zminni vistavki Suchasna vishivka Virobi z biseru Pisankarstvo vistavki robit pracivnikiv uchilisha Istoriya groshej Muzej Narodna svitlicya DNZ VPU 34 vul Gajdamacka 15 Muzej Narodna svitlicya spivpracyu iz muzeyami Strijshini ta Lvivskim istorichnim muzeyem Eksponati muzeyu v osnovnomu ce tvorchist uchniv uchilisha Muzej Didova Apteka s Mirtyuki Strijskij rajon vul Shevchenko 2 Muzej neoficijnoyi medicini Botanichni pam yatki prirodi Redaguvati Vikovij dub Grupa derev ta kushiv Grupa tisa yagidnogo Dub I Franka Magnoliya Parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva Redaguvati Park Zluki Park im T Shevchenka Park Nizhankivskogo Vtracheni ob yekti PZF Redaguvati Grupa akacij borodavchastih Grupa derev Modrina Sosna vejmutova 3 Misto magnolij Redaguvati Tematichnij stinopis na stini shkoli 2Navesni 2015 roku u Striyu rozpochalas akciya Strij misto magnolij 29 Organizatorami vistupili GO Molod Strijshini ta yiyi kerivnik Mihajlo Shmigelskij Stanom na vesnu 2016 roku v zagalnomu u misti posadzheno ponad 50 molodih magnolij Religiya RedaguvatiDokladnishe Hrami StriyaNajbilshoyu religijnoyu gromadoyu ye greko katolicka U misti diye Strijska yeparhiya UGKC do skladu yakoyi vhodyat p yat administrativnih rajoniv Lvivskoyi oblasti Strijskij rajon Gorodockij rajon Zhidachivskij rajon Mikolayivskij rajon centralna chastina Peremishlyanskij rajon pivnichno shidna chastina Pri yeparhiyi diye mizhnarodnij blagodijnij fond Karitas Do hramiv UGKC u Striyu nalezhat kafedralnij hram Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Blagovishennya Prechistoyi Divi Mariyi Svyatih Apostoliv Petra i Pavla Svyatih Volodimira i Olgi Vsih Svyatih Ukrayinskogo Narodu Blazhennogo Svyashennomuchenika Mikolaya Cherneckogo Blazhennogo Svyashennomuchenika Josifata Kocilovskogo Svyatogo Apostola Yakova Do religijnoyi gromadi Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Kiyivskogo patriarhatu nalezhit cerkva Arhistratiga Mihayila ta sobor Svyatogo Ionna Hrestitelya Kostel Rizdva Presvyatoyi Bogorodici yedinij rimo katolickij hram mista Pri yeparhiyi diye religijna misiya Karitas Spes Strij Takozh v misti diyut ryad protestantskih gromad zokrema hristiyani viri yevangelskoyi adventisti ta baptisti Cerkva Uspennya Presvyatoyi Bogorodici Cerkva Blagovishennya Prechistoyi Divi Mariyi Cerkva Arhistratiga Mihayila Ruyini Velikoyi sinagogi Kostel Presvyatoyi Divi MariyiArhitektura RedaguvatiDokladnishe Vulici Striya Arka na chest 600 richchya mista Strij Pam yatnik Buditelyam na majdani NezalezhnostiZnachnoyu miroyu na arhitekturu mista vplinulo 18 velikih pozhezh Najbilsha pozhezha 1886 roku znishila 3 4 mista 970 budinkiv vsi gromadski budivli zhitlovi kvartali sud magistrat kostel vijskovi skladi podatkovij uryad povitovu radu sinagogu Dlya vidbudovi mista uryad Avstro Ugorshini nadav groshovu dopomogu v sumi 10 000 zolotih krejceriv dlya vidbudovi mista zgidno z arhitekturnim planom Lvivskogo politehnichnogo tovaristva kotrij peredbachav pravilni geometrichni formi zabudovi kvartaliv sporudzhennya dvopoverhovih kam yanih domiv Koshti dlya novobudov zbirali v cilij imperiyi Same tomu v Striyu nemaye sporud z XVIII i XIX stolit Zate chudovo predstavleni zrazki arhitekturnih stiliv pochatku XX stolittya romantichnij modern secesiya konstruktivizm Najdavnishi budovi rekonstrujovanij naprikinci XIX stolittya kostel ta budinok sanstanciyi zbudovanij u stili klasicizmu U pershij polovini XX stolittya Strij mav oshatnij ta privablivij viglyad brukovani vulichki iz gazovimi lihtaryami pered budinkami gorodi z kvitami vzdovzh vulic visadzheni nizkorosli dereva dekorativnih porid Pam yatki arhitekturi Redaguvati V Striyu nalichuyetsya 105 pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya 30 Do najgolovnishih istoriko arhitekturnih pam yatok mista nalezhat Kostel Rizdva Presvyatoyi Bogorodici odna iz najstarishih budivel mista Zvedenij u 1425 roci perezhiv dekilka rekonstrukcij Cerkva Arhistratiga Mihayila kolishnij kostel Svyatogo Josifa zbudovanij u stili modern z elementami neogotiki u 1912 roci Narodnij dim odin iz miskih zakladiv kulturi pobudovanij na koshti ukrayinciv i vidkritij u 1901 roci arhitekturnij stil eklektizm Miskij budinok kulturi kolishnij budinok tovaristva Sokil zvedenij u 1906 roci Budinok sanstanciyi kolishnij filvarok odna iz najstarishih budivel mista Za perekazami cej budinok sporudiv kolishnij strijskij starosta a piznishe korol Polshi Yan III Sobeskij dlya svoyeyi druzhini Mariyi Budinok centru tvorchosti ditej ta yunactva kolishnya villa Tureg zbudovana u drugij polovini XIX stolittya u stili eklektichnogo istorizmu Budinok serednoyi shkoli 7 budivlya kolishnoyi gimnaziyi zvedena u stili klasicizm Strijska sinagoga perebuvaye u napivzrujnovanomu viglyadi Pam yatniki Redaguvati Dokladnishe Pam yatniki StriyaU 1862 roci v parku Vilshina teper park imeni Tarasa Shevchenka sporudili odin iz pershih a mozhlivo j pershij pam yatnik u Striyu prisvyachenij pam yati avstrijskih soldat sho zaginuli pid Madzhentoyu i Solferino skulptor Ciprian Godebskij Priblizno u 1919 1920 rokah pam yatnik znisheno 31 U Striyu vstanovleno bagato pam yatnikiv vidatnim ukrayinskim diyacham zokrema yedinij v Ukrayini pam yatnik triptih Tarasu Shevchenku Ivanu Franku Lesi Ukrayinci 32 yedinij na Lvivshini pam yatnik Yaroslavu Stecku 33 a takozh pam yatniki Stepanu Banderi Bogdanu Hmelnickomu Tarasu Shevchenku dva pam yatniki Ivanu Franku pam yatnik Sinam Strijshini yaki ne povernulisya z Afganskoyi vijni skulpturna kompoziciya Piyeta yak chastina memorialnogo kompleksu arka na chest 600 richchya mista pam yatnij znak Zenoviyu Krasivskomu Sport RedaguvatiNajpopulyarnishim vidom sportu v Striyu ye futbol Tradiciyi strijskogo futbolu zakladalis she na pochatku XIX stolittya koli v Striyu isnuvali dvi komandi polska Pogon ta ukrayinska Skala Trohi piznishe z yavilisya komandi RKS ta Striyanka Pershi vidomosti pro futbol u Striyu vidnosyatsya do 1906 roku do rechi drugi u Galichini 34 Pershij match u Striyu vidbuvsya 29 chervnya 1906 roku koli zbirna strijskoyi gimnaziyi postupilas zbirnij Lvova 0 3 Nastupnogo roku bulo zasnovano Studentskij Klub Sportovij SKS yakij nezabarom buv perejmenovanij u Pogon U 1911 roci ukrayinci Striya organizuvali vlasnij sportivnij klub Klub otrimav nazvu Ukrayinskij Sportovij Klub U S K Skala 28 serpnya 2011 roku klub vidznachiv svoye storichchya i ye odnim iz najstarishih futbolnih klubiv Ukrayini 35 Sogodni FK Skala vistupaye u drugij lizi Chempionatu Ukrayini z futbolu Visokih uspihiv striyani dosyagli v avtomodelnomu sporti kordovi modeli dvichi pospil 2010 r 36 2011 r 37 stayuchi chempionami Ukrayini V Striyu iz cogo vidu sportu provodilisya etapi chempionatu Ukrayini 57 j chempionat Yevropi z 31 lipnya po 2 serpnya 2008 roku 38 finalnij etap Kubka Yevropi 2011 z 9 veresnya po 11 veresnya 2011 roku 39 U misti ye dekilka stadioniv na najbilshomu z nih stadioni Sokil domashni poyedinki provodit misceva futbolna komanda Skala provodyatsya chempionati iz legkoyi atletiki ta avtomodelnogo sportu kordovi modeli U Striyu diyut dvi dityacho yunacki sportivni shkoli 15 sportivnih klubiv za miscem prozhivannya a takozh 12 sportivnih zaliv ta vidkritih sportivnih majdanchikiv 40 Najpopulyarnishi vidi sportu sered molodi ce futbol yedinoborstva ta bojovi mistectva boks karate tajskij boks dzyudo legka atletika tenis karting nastilnij tenis ta bagato inshih Mista pobratimi Redaguvati z p Krayina Misto Mer1 Polsha Novij Sonch Ludomir Handzel2 Polsha Zakopane Leshek Dorula3 Polsha Leshno Lukasz Borowiak4 Polsha Lvuveckij povit Ludwik Stanislaw Kaziow5 Polsha Lancutskij povit Adam Krzyston6 Nimechchina Dyuren Frenk Piter Ulrih7 Franciya Erb ye Veronika Besse8 Ugorshina Kishkungalash Robert Fyulop9 Bosniya i Gercegovina Gradachac Edis Dervishagich10 Kanada Vegrevil Tim Makfi11 Velikobritaniya Mensfild Toni Eggington12 Litva Daugavpils Andrejs Elksninsh13 Lyuksemburg Esh syur Alzett Zhorzh MishoPov yazani osobi RedaguvatiDokladnishe Lyudi pov yazani zi Striyem Les Martovich Stepan Bandera Bogdan Vesolovskij Filaret Kolessa Lev Rebet Ostap Nizhankivskij Kazimyezh Novak Dosoftej Svyatoslav Shevchuk Kornelij MakushinskijNaukovci Redaguvati Larisa Mariya Lyubov Zaleska Onishkevich 1935 ukrayinoznavec literaturoznavec doktor filosofiyi Pensilvanskogo universitetu golova Naukovogo tovaristva im Shevchenka v SShA 2000 2006 Yaroslav Garun ukrayinskij naukovec promislovec ta upravlinec fahivec u sferi naftopererobki ta naftohimiyi kandidat himichnih nauk 1981 direktor Drogobickogo doslidnogo zavodu ta VAT Galol Pismenniki poeti perekladachi Redaguvati U Striyu narodilisya ukrayinski perekladachi ta poeti Anatolij Onishko Igor Shankovskij poetesa pismennicya i hudozhnicya Lida Palij ta poetesa perekladach mistectvoznavec Marta Kalitovska bibliograf literaturoznavec muzeyeznavec vidavec pedagog uporyadnik knizhok avtor peredmov i primitok do knig gromadskij diyach plastun Yevgen Yulij Pelenskij U misti pevnij chas pracyuvav ukrayinskij pismennik ta gromadskij diyach Les Martovich yakij vidav u Striyu literaturno hudozhnij naukovo publicistichnij zbirnik Vatra Urodzhencyami mista takozh ye amerikanskij pismennik Luyi Begli ta polski pismenniki Yulian Strijkovskij ta Kornelij Makushinskij U strijskij gimnaziyi navchavsya polskij poet Kazimir Vezhinskij Hudozhniki Redaguvati Odnim iz najpershih strijskih hudozhnikiv ye predstavnik Lvivskogo renesansu Vasil zi Striya 41 U Striyu narodivsya avstrijskij hudozhnik Lyudvig Minnigerode Polovinu svogo zhittya v misti prozhiv ukrayinskij hudozhnik ta vikladach malyuvannya Petro Obal Do strijskih hudozhnikiv takozh nalezhat Igor Bodnar Oleksa Harkiv Grigorij Palamar Igor Zavozin Ostap Obroca ta Ivan Vengrinovich Muzikanti kompozitori dirigenti Redaguvati U Striyu svoyi dityachi roki proviv populyarnij ukrayinskij pisnyar kompozitor akordeonist Bogdan Veselovskij Iz mistom tisno pov yazani doli takih ukrayinskih kompozitoriv yak Filaret Kolessa Nestora ta Ostapa Nizhankivskih Urodzhencyami mista ye polskij kompozitor Dzhozef Kofler ukrayinski dirigenti Taras Mikitka ta Yarema Skibinskij brati Volodimir ta Leontij Bebeshki vidomij za psevdonimom Levko Durko U misti pevnij chas zhiv ta pracyuvav ukrayinskij dirigent ta kompozitor Yevgen Forostina Arhitektori Redaguvati U misti proveli svoyi dityachi roki ta navchalisya taki ukrayinski arhitektori yak Ivan Levinskij Vasil Nagirnij ta Grigorij Pezhanskij Tut pracyuvali Adam Opolskij ta Silvestr Gavrishkevich Istoriki etnografi ta mandrivniki Redaguvati U Striyu narodivsya ukrayinskij filosof istorik kulturi Ivan Mirchuk Tut proviv svoyi dityachi roki ukrayinskij istorik Yaroslav Isayevich Urodzhencem mista ye polskij mandrivnik i korespondent Kazimyezh Novak yakij svogo chasu stav pershoyu lyudinoyu v sviti yaka samostijno dvichi peretnula Afriku z pivnochi na pivden i u zvorotnomu napryamku V misti pevnij chas prozhivav cheskij etnograf doslidnik ukrayinskogo narodnogo pobutu i folkloru v Galichini Frantishek Rzhegorzh Religijni diyachi Redaguvati U 1683 1684 rokah u misti prozhivav moldovskij mitropolit i politichnij diyach Dosoftej Iz mistom pov yazani imena bagatoh diyachiv UGKC Andrij Bileckij Oleksa Bobikevich Miroslav Lyubachkivskij Oleksij Zarickij Teperishnij glava UGKC Svyatoslav Shevchuk narodivsya v Striyu Gromadsko politichni ta vijskovi diyachi Redaguvati Gromadsko politichni diyachi Vitalij Antonov pidpriyemec pochesnij konsul Litovskoyi Respubliki u Lvovi Olga Bachinska Ostap Vahnyanin diyach Plastu Zbignyev Messner prem yer ministr Polshi u 1985 1988 rokah Yaroslav Kondratyev general polkovnik miliciyi rektor Nacionalnoyi akademiyi vnutrishnih sprav Ukrayini Zenovij Krasivskij literator i pravozahisnik ta Olesnickij Yevgen Pol Vinnik golovnokomanduvach armiyi Kanadi ye vnukom kanadskih emigrantiv zi Striyu Miroslava Znayenko slavistka literaturoznavec kulturolog Diyachi OUN pov yazani zi Striyem Stepan Bandera navchavsya i proviv tut svoyi yuni roki Lev Rebet urodzhenec mista Gasin Licar Oleksa ta Osip Gricak urodzhenec mista Kurovickij AdamVahnyanin Ostap zasnovnik Zakarpatskogo Plastu Vijskovi diyachi pov yazani iz Striyem Gustav Ciric Osip Bandera horunzhij UGA dyadko Stepana Banderi Petro Smorodskij Igor Tenyuh Mostickij Bogdan Ivanovich komandir sotni UPA Mesniki Usik Ruslan Viktorovich 1969 2022 molodshij serzhant Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Sportsmeni Redaguvati Strijski sportsmeni Ganna i Mariya Muzichuki shahi Gordij Ostapovich sportivne zapam yatovuvannya Oleksandr Zubrihin boks Roman Romanchuk boks ta futbolisti Volodimir Danilyuk Yurij Dubrovnij Vasil Kardash Sergij Sibiryakov Andrij Tlumak Taras Petrivskij Danilyak Volodimir Vasilovich motobolist Pochesni gromadyani mista Redaguvati Stepan Bandera Oksana ta Volodimira Banderi ridni sestri Stepana Banderi Yurij Soltis profesor Yaroslav Krivko kolishnij generalnij direktor UMG Lvivtransgaz Grigorij Palamar Zasluzhenij hudozhnik Ukrayini Mihajlo Mandrik gromadskij diyach Andrij Korchak Geroj Nebesnoyi Sotni Geroj Ukrayini posmertno Yurij Dyakovskij Geroj Nebesnoyi Sotni Geroj Ukrayini posmertno Lyubomir Palamar Zasluzhenij trener Ukrayini Zasluzhenij vchitel Ukrayini Viktor Romanyuk poet gromadskij diyach Lyubov Kaminska gromadska diyachka Pochesna golova Strijskoyi miskoyi organizaciyi Soyuz Ukrayinok Mariya Muzichuk chempionka svitu z shahiv sered zhinok Strijski starosti Redaguvati Yan Yanda z Panova starosta zhidachivskij 42 Stupnickij Adam 43 Cikavi fakti RedaguvatiZa nazvoyu mista Strij u bagatoh mistah Ukrayini ye Strijska vulicya u Kiyevi Lvovi Ivano Frankivsku Chernivcyah Kolomiyi Drogobichi Skole Takozh za nazvoyu mista nazvano Strijskij park ta Strijskij rinok u Lvovi miscevist v Alberti j shkolu v Saskachevani Kanada Nazvu dvoh ostannih nadav 1910 roku Zinovij Mikitka sin svyashenika z Kupchinec Ternopilskogo povitu Do reyestru vin podav tri nazvi Galich Strij i Mikitka Uryad prijnyav nazvu Strij 44 Koli rozpochali ekspluataciyu Dashavskogo rodovisha u misti Strij dlya osvitlennya vulic bulo vstanovleno lihtari yaki nikoli ne gasilisya bo utrimannya lihtarnikiv obijshlosya b dorozhche nizh vartist gazu yakij zgorav za dobu Tomu misto prozvali mistom vichnogo svitla 45 1939 roku u Striyu u tankovomu polku sluzhiv radyanskij ta rosijskij konstruktor strileckoyi zbroyi Mihajlo Kalashnikov 46 Pid Striyem pomer golovnij geroj povisti Poyizd tochno za rozkladom nimeckogo pismennika laureata Nobelivskoyi premiyi iz literaturi Genriha Bellya 47 Div takozh RedaguvatiGalichina Naddnistryanskij govirPrimitki Redaguvati Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip a b Sulik R Bandrivskij M Vidkrittya davnoruskogo poslenennya u Striyu V svoyij hati svoya pravda Storinki istoriyi Striya Strij 1992 r S 33 a b Gavrosh Oleksandr Vujko Strij Starovinne galicke misto ochima zakarpatskogo podorozhuvalnika Arhivovano 21 travnya 2011 u Wayback Machine Ukrayina Moloda 2009 8 lip a b Vse pro prapor nad Striyem Arhivovano 3 bereznya 2013 u Wayback Machine Sajt SGO Novij Strij a b Strij i Strijshina Lvivska gazeta Drogobicko Strijska konurbaciya nedostupne posilannya z chervnya 2019 goroda blogsome com a b v g d Geografiya Strijshini Yevstahij Sakal Shedrik Strij 2005 r ISBN 966 7378 56 X Prochaska A Historja miasta Stryja L 1926 a b v Atlas Strijshini Strij Shedrik 2006 ISBN 966 7378 56 X a b v g d e zh i k UKRAINE historical demographical data of the urban centers Arhivovano 17 bereznya 2015 u Wayback Machine populstat info Istoriya mist i sil URSR K 1968 S 793 a b v g d e Strijshina kniga 1 storinki istoriyi Shedrik Strij 2009 r ISBN 978 966 15 2401 8 a b Vseukrayinskij perepis naselennya Arhivovano 10 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Derzhavnij komitet statistiki Ukrayini a b v Statistichnij zbirnik ChISELNIST NAYaVNOGO NASELENNYa UKRAYiNI na 1 sichnya 2011 roku Arhiv originalu za 30 travnya 2013 Procitovano 31 grudnya 2016 Statistichnij zbirnik ChISELNIST NAYaVNOGO NASELENNYa UKRAYiNI na 1 sichnya 2012 roku Arhiv originalu za 30 listopada 2014 Procitovano 31 grudnya 2016 Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Lvivska oblast osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Naselennya za stattyu ta vikom 2001 Procitovano 29 sichnya 2023 https socialdata org ua projects mova 2001 Strijshina istorichno memuarnij zbirnik 1 Nyu Jork NTSh 1990 s 77 78 83 Arhiv originalu za 26 listopada 2018 Procitovano 26 listopada 2018 Tarlowie 01 Arhivovano 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine pol Vasil Veriga Narisi z istoriyi Ukrayini kinec XVIII pochatok XIX st Lviv Svit 1996 448 s S 179 180 ISBN 5 7773 0359 5 Dz U 1926 nr 3 poz 18 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 30 grudnia 1925 r o zmianie granic gminy miejskiej Stryj w powiecie stryjskim Arhivovano 13 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Rukkas A Polsko radyanska vijna 1939 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 395 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Ukaz PREZIDIYi VERHOVNOYi RADI UKRAYiNSKOYi RSR Pro vidnesennya v pidporyadkuvannya oblasnih promislovih Rad deputativ trudyashih miskih poselen Ukrayinskoyi RSR Arhiv originalu za 10 listopada 2016 Procitovano 10 listopada 2016 V Striyu demontuvali pam yatnik radyanskomu soldatu Arhiv originalu za 16 serpnya 2016 Procitovano 18 lyutogo 2015 Filiya Ukrayinskoyi aviacijnoyi transportnoyi kompaniyi Aeroport Lviv 2 Arhivovano 9 lyutogo 2014 u Wayback Machine vebsajt UKRAYiNA SOGODNI Zahidnoukrayinska filiya Mizhnarodnogo centru nejrohirurgiyi Arhivovano 4 lyutogo 2012 u Wayback Machine Oficijnij sajt Mizhnarodnogo centru nejrohirurgiyi a b Strij misteckij Arhivovano 6 listopada 2014 u Wayback Machine Oficijnij sajt Strijskoyi miskoyi radi XVI Vseukrayinskij festival ukrayinskoyi pisni Cvit paporoti Arhivovano 6 listopada 2014 u Wayback Machine Oficijnij sajt Strijskoyi miskoyi radi U Striyu zapochatkuvali aleyu sakur Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 8 lipnya 2021 Viki lyubit pam yatki statistika rajoniv i mist Biriulow J Rzezba lwowska Warszawa Neriton 2007 S 71 ISBN 978 83 7543 009 7 Podaruj kohanij poyizdku na kurort Karpati na vihidni Arhiv originalu za 9 sichnya 2012 Procitovano 5 lyutogo 2012 100 richchya Yaroslava Stecka Arhiv originalu za 17 kvitnya 2015 Procitovano 5 lyutogo 2012 1911 2011 Slavetna istoriya galickogo klubu Arhiv originalu za 17 bereznya 2015 Procitovano 4 lyutogo 2012 Slavetnij galickij futbolnij komandi Skala Strij 100 rokiv Arhiv originalu za 18 bereznya 2014 Procitovano 4 lyutogo 2012 Komanda Strij Biznes chempioni Ukrayini 2010 roku Arhiv originalu za 17 bereznya 2015 Procitovano 22 lipnya 2011 Komanda Strij STK TSOU chempioni Ukrayini 2011 roku Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2011 Procitovano 15 zhovtnya 2011 Strij stane yevrostoliceyu avtomodelnogo sportu Arhiv originalu za 31 bereznya 2015 Procitovano 4 lyutogo 2012 Kubok Yevropi z avtomodelnogo sportu Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2011 Procitovano 15 zhovtnya 2011 Sport u Striyu Arhivovano 12 lyutogo 2012 u Wayback Machine Oficijnij sajt Strijskoyi miskoyi radi Volodimir Sichinskij Lvivskij renesans Arhivovano 18 bereznya 2014 u Wayback Machine www ji lviv ua Pileccy 01 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 10 bereznya 2014 Skolivshina pid polskoyu zajmanshinoyu ta gabsburzkim orlom Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2014 Procitovano 27 zhovtnya 2014 Onomastica Vipuski 1 14 Chitati na Google Books Visnik Akademiyi nauk Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Vipuski 1 12 Vidavnictvo Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR 1957 Chitati na Google Books Biografiya Kalashnikov Mihail Timofeevich Arhivovano 21 lipnya 2011 u Wayback Machine persona rin ru Ukrayina Genriha Bellya Arhiv originalu za 29 kvitnya 2013 Procitovano 5 bereznya 2013 Dzherela RedaguvatiStriju sestrinskih Vikiproyektah Portal Galichina Portal Ukrayina Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Strij u Vikimandrah Strij u Vikishovishi Literatura Redaguvati Vortman D Ya Strij Arhivovano 1 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 867 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Stryj Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 429 pol S 429 438 pol Prochaska A Ilustrowany Kalendarz Stryjski Strij 1912 111 s pol Prochaska A Historja miasta Stryja L 1926 pol Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Hvili Striya Viktor Romanyuk Mariya Doroshenko Strij Shedrik 1995 656 s ISBN 5 7707 2522 2 Strijshina istorichno memuarnij zbirnik Nyu Jork NTSh 1990 T 1 634 s Strijshina istorichno memuarnij zbirnik Nyu Jork NTSh 1990 T 2 604 s Strijshina istorichno memuarnij zbirnik Nyu Jork NTSh 1993 T 3 636 s Zbirnik krayeznavchih rozvidok Krayeznavchij visnik Vipusk 1 Strij Shedrik 2002 106 s ISBN 966 7378 27 6 Zbirnik krayeznavchih rozvidok Krayeznavchij visnik Vipusk 2 Strij Shedrik 2006 204 s 300 prim ISBN 966 7378 57 8 Zbirnik prac Strijshina kriz prizmu stolit V Petrik I Smutok L Timoshenko V Hanas A Petrik 3 Drogobich KOLO 2004 188 s 300 prim ISBN 966 7996 44 5 Strijshina storinki istoriyi Kniga 1 Strij Shedrik 2009 688 s ISBN 978 966 1524 01 8 Mandrivki vulicyami Striya Turistichnij putivnik O Pilipiv Strij DP Vidavnichij dim Ukrpol 2008 60 s 1000 prim ISBN 978 966 8955 07 5 Strij Fotoalbom T Gajdukevich Strij DP Vidavnichij dim Ukrpol 2007 96 s ISBN 966 96519 8 3 Roman Pastuh Strijshina kriz viki Enciklopedichna kniga albom Drogobich Vidavnictvo KOLO 2011 520 s 1000 prim ISBN 978 966 2405 49 1 Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi chislo 70 2012 STRIJ STRYJ STRYI אירטס Arhivovano 20 bereznya 2013 u Wayback Machine Lviv 2012 304 s 1000 prim Posilannya Redaguvati Oficijnij sajt Strijskoyi miskoyi radi Arhivovano 4 lipnya 2008 u Wayback Machine Perevireno 17 bereznya 2012 Oficijnij sajt Strijskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Arhivovano 3 bereznya 2022 u Wayback Machine Perevireno 17 bereznya 2012 Oficijnij sajt Strijskoyi rajonnoyi radi Arhivovano 24 bereznya 2022 u Wayback Machine Perevireno 17 bereznya 2012 Sajt upravlinnya osviti Strijskoyi miskoyi radi Arhivovano 8 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Sajt mista Striya Arhivovano 7 travnya 2018 u Wayback Machine Perevireno 6 travnya 2018 Neoficijna storinka m Strij fotogalereya v tomu chisli foto kincya XIX pochatku XX st vebkamera interaktivna karta mista Perevireno 17 bereznya 2012 Mi striyani Arhivovano 25 serpnya 2011 u Wayback Machine storinka pro kulturne zhittya mista virtualna galereya strijskih hudozhnikiv Perevireno 17 bereznya 2012 Strij Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Perevireno 17 bereznya 2012 Strij Zamki ta hrami Ukrayini Perevireno 17 bereznya 2012 Stryj Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Perevireno 17 bereznya 2012 Gavrosh Oleksandr Vujko Strij Starovinne galicke misto ochima zakarpatskogo podorozhuvalnika Arhivovano 21 travnya 2011 u Wayback Machine Ukrayina Moloda 121 za 8 lipnya 2009 roku Perevireno 17 bereznya 2012 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Strij amp oldid 40013870