Кушні́рство, заст. кушнирство — традиційне українське ремесло, яке включало вичинку шкіри з хутром і пошиття з неї різного одягу.
З хутра українські кушніри шили численні види традиційного одягу — кожухи, кептарі, шапки тощо.
Це ремесло найтісніше пов'язане з галуззю мисливства, хутровим промислом, і мало на території України сприятливі умови — чимала кількість хутрових звірів по українських лісах в умовах клімату з різкими перепадами температури.
До прикладу, в Косівському повіті у 1880-х роках налічувалось 107 кушнірів.
Наприкінці XIX — на початку XX ст. виділяється кушнірством село Пістинь. Майстерність пістинських кушнірів була відома не тільки в усіх довколишніх селах, а й на Коломийщині, Снятинщині.
Але чи не найбільшим центром кушнірства в Україні було містечко Тисмениця (нині Івано-Франківська область).
З 1920-х років поширення кушнірства як ремесла значно звузилось у зв'язку з розвитком в УРСР хутрової промисловості.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
Джерела Редагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Зеленин Д. К. Восточнославянская этнография. — М.: Наука, 1991 (рос.)
Посилання Редагувати
- Кушнірство // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 803. — 1000 екз.
- Рідкісна професія: прикарпатець реставрував 140-річний кептар з фільму "Тіні забутих предків"
| Це незавершена стаття про професію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |