www.wikidata.uk-ua.nina.az

Україна молода Украї на молода щоденна українська інформаційно політична газета Виходить чотири рази на тиждень Редакція

Україна молода

«Украї́на молода́» — щоденна українська інформаційно-політична газета. Виходить чотири рази на тиждень. Редакція газети розташована у Києві. Головний редактор — Михайло Дорошенко, близький соратник та односелець третього президента України Віктора Ющенка. «Україна молода» входить до складу УАВПП.

«Україна молода»

Країна  Україна
Тип періодичне видання, щоденна газета
Мова українська
Видавець ПП «Україна молода»
Формат A3
Періодичність 1 день

Гасло: Бойова газета героїчної нації

Засновано 4 липня 1991
Головний редактор Михайло Дорошенко
Головний офіс Київ, Столичне шосе, 103.
Наклад 86 734 (2020)
Передплатний індекс
(Укрпошта) 		60970, 01555
umoloda.kyiv.ua

Видання орієнтується на національно свідому українську аудиторію різного віку. Читацька аудиторія — особи віком від 16 до 60 років, з яких 64% працюють, серед 36 % незайняті студенти, домогосподарки, пенсіонери. Більшість читачів газети має середній рівень доходів. За статтю читачів 51% жінок та 49% чоловіків. Серед читачів видання 6,5% керівників, 18% — фахівців різних галузей, 27,4% — службовців, 27,8% — робітників, 20,3% — інших категорій.

Історія Редагувати

Газета заснована у липні 1991 року як молодіжне видання ЦК Компартії України (перший номер вийшов 4 липня 1991 року), однак уже в серпні 1991 р. газета стала незалежною, підтримавши незалежність України. Була створена у час коли вже виходила "орган ЦК ЛКСМУ" «Молодь України». По тому нетривалий час мала засновником Міністерство у справах молоді та спорту. Зараз існує у формі приватного підприємства. Власник і директор — Михайло Дорошенко.

На 2009 рік наклад газети становив 105 тисяч примірників.

У лютому 2019 року видання змінило доменну адресу власного інтернет-сайту з «kiev.ua» на «kyiv.ua». Зміна здійснена у рамка світової кампанії Міністерства закордонних справ під назвою «#KyivNotKiev».

Журналісти Редагувати

У різний час в «УМ» працювали: Вахтанг Кіпіані, Роман Скрипін, Олег Єльцов, Ірина і Володимир Чемерис, Олена Зварич/Ліснича, Дмитро Лиховій, Леся Шовкун, Любов Янюк, Алла Єрьоменко, Юрій Куликов, Сергій Сай-Боднар (головний редактор у 1994—1995 рр.), Ярослав Тракало, Юрій Пригорницький, Мар'яна Олійник, Лариса Остролуцька, Мар'яна П'єцух, Дмитро Мосієнко, Борис Нартовський, Олена Нагорна (Сек), Андрій Сек, Марьяна Литвиненко, Сергій Литвиненко, Віктор Іванченко, Наталія Лебідь, Василь Неїжмак, Іван Крайній, Павло Кущ, Андрій/Тарас Багнюк, Олександр Гаврош, Михайло Бублик, Тарас Здоровило та ін.

Зараз обличчя газети формують журналісти Валентина Самченко (заступник головного редактора), Ліна Тесленко (Кушнір), Іван Леонов, Юрій Патиківський, Алла Федорина, Сергій Довгаль, Лариса Салімонович, Світлана Мичко, Тарас Здоровило, художник Володимир Солонько та інші.

Резонансні публікації та судові справи Редагувати

Публікація про передвиборчу кампанію Віктора Януковича Редагувати

17 серпня 2004 року на шпальтах газети вийшла стаття «Бігморди» про рекламні щити кандидата у президенти Віктора Януковича. Видання, посилаючись на власні джерела, повідомило, що кількість білбордів з рекламою прем'єр-міністра досягає 3 000 одиниць по всій країні, ціна яких становить орієнтовно 450 доларів США за кожен, що разом становить майже 7 млн 200 тис. гривень.

У відповідь на скаргу довіреної особи Віктора Януковича Раїси Богатирьової ЦВК прийняла Постанову від 13 вересня 2004 року № 530, якою зобов'язала «Україну молоду» до 16 вересня спростувати інформацію про рекламні щити Януковича. Редакція видання заявила, що оскаржить рішення ЦВК у Верховному суді.

24 вересня 2004 року Верховний суд України ухвалив рішення за скаргою видання «Україна молода» на постанову ЦВК, у якому задовольнив вимоги газети. Згідно з рішенням суду, законодавство України «виключає можливість прийняття та розгляду ЦВК скарги довіреної особи кандидата на пост Президента України на дії чи бездіяльність ЗМІ, їх власників, посадових та службових осіб».

Публікації про СБУ Редагувати

2 червня 2006 року на сторінках газети з'явилася стаття під заголовком «На службу кланам i Москві здає Службу безпеки України її керівник Ігор Дріжчаний», де голова СБУ Ігор Дріжчаний звинувачувався у співпраці з російськими спецслужбами.

У відповідь на публікацію газети пресслужба СБУ назвала інформацію у ній неправдивою і наклепницькою, на що будь-яких коментарів від офіційних осіб служби не буде.

3 червня видання опублікувало статтю під назвою «Від Служби віє небезпекою...» з продовження матеріалу зі звинуваченнями СБУ у співпраці з Кремлем. Головний редактор видання Михайло Дорошенко заявив, що газета не відмовиться від опублікованої інформації і підтвердив факти зустрічей з керівництвом Секретаріату Президента, РНБО та СБУ й повідомив, що погодився передати для вивчення частину документів, на яких ґрунтувалися опубліковані в газеті матеріали.

Суд з Олександром Морозом Редагувати

8 липня 2006 року газета опублікувала статтю Дмитра Лиховія «Мороз у купальську ніч», а 26 липня того ж року — статтю Івана Леонова «Триста «лимонів» до скрині Мороза?», у яких йшлося про причетність Голови Верховної Ради Олександра Мороза до топкорупції та найбільших політичних скандалів. У відповідь на публікації Олександр Мороз подав позов до суду за наклеп.

26 жовтня 2006 року Шевченківський районний суд міста Києва задовольнив у повному обсязі позовні вимоги Олександра Мороза до газети «Україна молода». Сам спікер відмовився від свого права на матеріальну компенсацію від видання за заподіяну моральну шкоду.

У січні 2007 року Апеляційний суд міста Києва залишив у силі рішення Шевченківського районного суду про визнання публікацій «України молодої» про голову Верховної Ради Олександра Мороза наклепом.

Публікація про біографію Святослава Піскуна Редагувати

2 червня 2007 року на сторінках газети з'явилася стаття під назвою «Дозвольте представити: Фурман С. М., більш відомий як Піскун Святослав Михайлович», де посилаючись на архівні документи, видання заявило, що у записі акту про народження Святослав Піскун був зареєстрований під прізвищем Фурман. На той час його мати Фурман Тайба Лейбівна, яка у дівоцтві мала прізвище Святець, перебувала у шлюбі з Фурманом Рафаїлом Мойсейовичем. У 1965 році Піскун отримав дівоче прізвище матері Святець у зв'язку з її розлученням з Рафаїлом Фурманом. 5 червня 1969 року Святослав Святець отримав прізвище Піскун у зв'язку з оформленням батьківства Піскуном Михайлом Семеновичем. Всі ці дані Святослав Піскун приховав і не надав у власній біографії. Окрім того, в автобіографії він змінив матір Тайбу Лейбівну на Тетяну Леонідівну.

Як пізніше заявив заступник головного редактора видання Дмитро Лиховій матеріали для публікації отримані редакцією в СБУ. Однак речниця служби Марина Остапенко не підтвердила цього.

Суд з Андрієм Портновим Редагувати

У жовтні 2009 року Печерський районний суд міста Києва задовольнив позов члена фракції БЮТ Андрія Портнова до газети «Україна молода», яка опублікувала статтю про його причетність до діяльності рейдерського угрупування Олександра Капітонова і смерті прокурора Дніпропетровської області Володимира Шуби. У відповідь на це у Національній спілці журналістів України заявили про чергове посягання на професійні засади журналістики та свободу слова з боку депутата. А головний редактор видання Михайло Дорошенко повідомив, що «Україна молода» оскаржуватиме рішення в апеляційному суді.

Порушення авторських прав Редагувати

У листопаді 2011 року фотограф Максим Дондюк подав позов до суду на газету «Україна молода» через публікацію його фото з порушенням авторських прав з вимагою виплатити йому 9,6 тис. грн компенсації. Предметом позову стала публікація на першій шпальті газети світлини з військово-патріотичного молодіжного табору «Січ» у Криму. Фото було опубліковане без зазначення автора. У свою чергу весь фоторепортаж був оприлюднений Максимом Дондюком на спеціалізованому ресурсі, де на всіх знімках був зазначений копірайт та ім'я автора.

У січні 2012 року Шевченківський районний суд міста Києва задовольнив позов фотографа і зобов'язав видання сплатити 9,6 тис. грн компенсації, які й вимагав позивач. Також видання зобов'язувалося надрукувати на своїх сторінках повідомлення про факт порушення ним авторських прав.

Суд з Віктором Медведчуком Редагувати

6 листопада 2018 року видання опублікувало статтю генерала Григорія Омельченка «Хрестовий похід» Кремля: як Московія привласнила православ'я Київської Русі та чому не хоче його втрачати», де зокрема було згадано про те, що згідно з даними архівів СБУ Вадим Рабінович та Віктор Медведчук були агентами КДБ. Перший працював під псевдонімом «Жолудь», другий — «Соколовський».

4 грудня 2018 року видання повідомило про отримання листа від адвоката Віктора Медведчука, де вимагається спростування інформації про те, що лідер руху «Український вибір» є «агентом КДБ під псевдонімом Соколовський». Як наголосила «Україна молода», таку інформацію оприлюднено у сотнях інтернет-джерел і редакція здивована тому, що така реакція на публікацію саме їхнього видання.

24 червня 2019 року Солом'янський районний суд міста Києва ухвалив рішення зобов'язати видання «Україна молода» спростувати твердження, що політик Віктор Медведчук був агентом КДБ, яке газета опублікувала на своїх сторінках.

Агітація за Петра Порошенка Редагувати

Напередодні президентських виборів 2019 року газета видала два спецвипуски з агітацією за Петра Порошенка. Наповнення спецвипусків мало переважно передрук матеріалів інших видань, блогів та публічних заяв, які агітували за Порошенка та проти Зеленського. Головний редактор Михайло Дорошенко прокоментував появу спецвипусків тим, що підтримка Петра Порошенка відповідає позиції газети та її читачів.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ . Україна молода. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020. 
  2. . Україна молода. 24 лютого 2010. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020. 
  3. . Детектор медіа. 16 лютого 2019. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020. 
  4. . Україна молода. 17 серпня 2004. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020. 
  5. . Українська правда. 13 вересня 2004. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 7 липня 2020. 
  6. Постанова від 13 вересня 2004 року №530 «Про скаргу довіреної особи кандидата на пост Президента України Януковича В. Ф. в єдиному загальнодержавному виборчому окрузі Богатирьової Р. В.». ЛІГА:ЗАКОН. 24 вересня 2004. Процитовано 7 липня 2020. 
  7. Україна-Молода-Суд-Скарга.. Радіо «Свобода». 14 вересня 2004. Процитовано 7 липня 2020. 
  8. . Zakon.rada.gov.ua. 24 вересня 2004. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 7 липня 2020. 
  9. . Україна молода. 2 червня 2006. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020. 
  10. . УНІАН. 2 червня 2006. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020. 
  11. . Україна молода. 3 червня 2006. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020. 
  12. . Німецька хвиля. 6 червня 2006. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020. 
  13. . Україна молода. 8 липня 2006. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020. 
  14. . Україна молода. 26 липня 2006. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020. 
  15. . Українська правда. 27 жовтня 2006. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020. 
  16. . УНІАН. 27 жовтня 2006. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 6 липня 2020. 
  17. . Корреспондент. 16 січня 2007. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020. 
  18. . Україна молода. 2 червня 2007. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020. 
  19. . Gazeta.ua. 4 червня 2007. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020. 
  20. . Цензор.нет. 4 червня 2007. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.  (рос.)
  21. . Фокус. 25 червня 2007. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.  (рос.)
  22. . Радіо «Свобода». 19 жовтня 2009. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020. 
  23. . УНІАН. 22 жовтня 2009. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020. 
  24. . Детектор медіа. 20 жовтня 2009. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020. 
  25. . Інститут масової інформації. 7 листопада 2011. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020. 
  26. . Незалежна медіа-профспілка України. 5 січня 2012. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 7 липня 2020. 
  27. . Детектор медіа. 4 січня 2012. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 7 липня 2020. 
  28. . Україна молода. 6 листопада 2018. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020. 
  29. . Детектор медіа. 4 грудня 2018. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020. 
  30. . Інститут масової інформації. 4 грудня 2018. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020. 
  31. . Главком. 6 липня 2019. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020. 
  32. ↑ . ЧЕСНО. 18 квітня 2019. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020. 
  33. . ОПОРА. 17 квітня 2019. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ukrayi na moloda shodenna ukrayinska informacijno politichna gazeta Vihodit chotiri razi na tizhden Redakciya gazeti roztashovana u Kiyevi Golovnij redaktor Mihajlo Doroshenko blizkij soratnik ta odnoselec tretogo prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka 2 Ukrayina moloda vhodit do skladu UAVPP Ukrayina moloda Krayina UkrayinaTip periodichne vidannya shodenna gazetaMova ukrayinskaVidavec PP Ukrayina moloda Format A3Periodichnist 1 denGaslo Bojova gazeta geroyichnoyi naciyiZasnovano 4 lipnya 1991Golovnij redaktor Mihajlo DoroshenkoGolovnij ofis Kiyiv Stolichne shose 103 Naklad 86 734 2020 1 Peredplatnij indeks Ukrposhta 60970 01555umoloda kyiv uaVidannya oriyentuyetsya na nacionalno svidomu ukrayinsku auditoriyu riznogo viku Chitacka auditoriya osobi vikom vid 16 do 60 rokiv z yakih 64 pracyuyut sered 36 nezajnyati studenti domogospodarki pensioneri Bilshist chitachiv gazeti maye serednij riven dohodiv Za stattyu chitachiv 51 zhinok ta 49 cholovikiv Sered chitachiv vidannya 6 5 kerivnikiv 18 fahivciv riznih galuzej 27 4 sluzhbovciv 27 8 robitnikiv 20 3 inshih kategorij 1 Zmist 1 Istoriya 2 Zhurnalisti 3 Rezonansni publikaciyi ta sudovi spravi 3 1 Publikaciya pro peredviborchu kampaniyu Viktora Yanukovicha 3 2 Publikaciyi pro SBU 3 3 Sud z Oleksandrom Morozom 3 4 Publikaciya pro biografiyu Svyatoslava Piskuna 3 5 Sud z Andriyem Portnovim 3 6 Porushennya avtorskih prav 3 7 Sud z Viktorom Medvedchukom 3 8 Agitaciya za Petra Poroshenka 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiGazeta zasnovana u lipni 1991 roku yak molodizhne vidannya CK Kompartiyi Ukrayini pershij nomer vijshov 4 lipnya 1991 roku odnak uzhe v serpni 1991 r gazeta stala nezalezhnoyu pidtrimavshi nezalezhnist Ukrayini Bula stvorena u chas koli vzhe vihodila organ CK LKSMU Molod Ukrayini Po tomu netrivalij chas mala zasnovnikom Ministerstvo u spravah molodi ta sportu Zaraz isnuye u formi privatnogo pidpriyemstva Vlasnik i direktor Mihajlo Doroshenko Na 2009 rik naklad gazeti stanoviv 105 tisyach primirnikiv U lyutomu 2019 roku vidannya zminilo domennu adresu vlasnogo internet sajtu z kiev ua na kyiv ua Zmina zdijsnena u ramka svitovoyi kampaniyi Ministerstva zakordonnih sprav pid nazvoyu KyivNotKiev 3 Zhurnalisti RedaguvatiU riznij chas v UM pracyuvali Vahtang Kipiani Roman Skripin Oleg Yelcov Irina i Volodimir Chemeris Olena Zvarich Lisnicha Dmitro Lihovij Lesya Shovkun Lyubov Yanyuk Alla Yeromenko Yurij Kulikov Sergij Saj Bodnar golovnij redaktor u 1994 1995 rr Yaroslav Trakalo Yurij Prigornickij Mar yana Olijnik Larisa Ostrolucka Mar yana P yecuh Dmitro Mosiyenko Boris Nartovskij Olena Nagorna Sek Andrij Sek Maryana Litvinenko Sergij Litvinenko Viktor Ivanchenko Nataliya Lebid Vasil Neyizhmak Ivan Krajnij Pavlo Kush Andrij Taras Bagnyuk Oleksandr Gavrosh Mihajlo Bublik Taras Zdorovilo ta in Zaraz oblichchya gazeti formuyut zhurnalisti Valentina Samchenko zastupnik golovnogo redaktora Lina Teslenko Kushnir Ivan Leonov Yurij Patikivskij Alla Fedorina Sergij Dovgal Larisa Salimonovich Svitlana Michko Taras Zdorovilo hudozhnik Volodimir Solonko ta inshi Rezonansni publikaciyi ta sudovi spravi RedaguvatiPublikaciya pro peredviborchu kampaniyu Viktora Yanukovicha Redaguvati 17 serpnya 2004 roku na shpaltah gazeti vijshla stattya Bigmordi 4 pro reklamni shiti kandidata u prezidenti Viktora Yanukovicha Vidannya posilayuchis na vlasni dzherela povidomilo sho kilkist bilbordiv z reklamoyu prem yer ministra dosyagaye 3 000 odinic po vsij krayini cina yakih stanovit oriyentovno 450 dolariv SShA za kozhen sho razom stanovit majzhe 7 mln 200 tis griven 5 U vidpovid na skargu dovirenoyi osobi Viktora Yanukovicha Rayisi Bogatirovoyi CVK prijnyala Postanovu vid 13 veresnya 2004 roku 530 6 yakoyu zobov yazala Ukrayinu molodu do 16 veresnya sprostuvati informaciyu pro reklamni shiti Yanukovicha Redakciya vidannya zayavila sho oskarzhit rishennya CVK u Verhovnomu sudi 7 24 veresnya 2004 roku Verhovnij sud Ukrayini uhvaliv rishennya za skargoyu vidannya Ukrayina moloda na postanovu CVK u yakomu zadovolniv vimogi gazeti Zgidno z rishennyam sudu zakonodavstvo Ukrayini viklyuchaye mozhlivist prijnyattya ta rozglyadu CVK skargi dovirenoyi osobi kandidata na post Prezidenta Ukrayini na diyi chi bezdiyalnist ZMI yih vlasnikiv posadovih ta sluzhbovih osib 8 Publikaciyi pro SBU Redaguvati 2 chervnya 2006 roku na storinkah gazeti z yavilasya stattya pid zagolovkom Na sluzhbu klanam i Moskvi zdaye Sluzhbu bezpeki Ukrayini yiyi kerivnik Igor Drizhchanij de golova SBU Igor Drizhchanij zvinuvachuvavsya u spivpraci z rosijskimi specsluzhbami 9 U vidpovid na publikaciyu gazeti pressluzhba SBU nazvala informaciyu u nij nepravdivoyu i naklepnickoyu na sho bud yakih komentariv vid oficijnih osib sluzhbi ne bude 10 3 chervnya vidannya opublikuvalo stattyu pid nazvoyu Vid Sluzhbi viye nebezpekoyu z prodovzhennya materialu zi zvinuvachennyami SBU u spivpraci z Kremlem 11 Golovnij redaktor vidannya Mihajlo Doroshenko zayaviv sho gazeta ne vidmovitsya vid opublikovanoyi informaciyi i pidtverdiv fakti zustrichej z kerivnictvom Sekretariatu Prezidenta RNBO ta SBU j povidomiv sho pogodivsya peredati dlya vivchennya chastinu dokumentiv na yakih gruntuvalisya opublikovani v gazeti materiali 12 Sud z Oleksandrom Morozom Redaguvati 8 lipnya 2006 roku gazeta opublikuvala stattyu Dmitra Lihoviya Moroz u kupalsku nich 13 a 26 lipnya togo zh roku stattyu Ivana Leonova Trista limoniv do skrini Moroza 14 u yakih jshlosya pro prichetnist Golovi Verhovnoyi Radi Oleksandra Moroza do topkorupciyi ta najbilshih politichnih skandaliv U vidpovid na publikaciyi Oleksandr Moroz podav pozov do sudu za naklep 26 zhovtnya 2006 roku Shevchenkivskij rajonnij sud mista Kiyeva zadovolniv u povnomu obsyazi pozovni vimogi Oleksandra Moroza do gazeti Ukrayina moloda 15 Sam spiker vidmovivsya vid svogo prava na materialnu kompensaciyu vid vidannya za zapodiyanu moralnu shkodu 16 U sichni 2007 roku Apelyacijnij sud mista Kiyeva zalishiv u sili rishennya Shevchenkivskogo rajonnogo sudu pro viznannya publikacij Ukrayini molodoyi pro golovu Verhovnoyi Radi Oleksandra Moroza naklepom 17 Publikaciya pro biografiyu Svyatoslava Piskuna Redaguvati 2 chervnya 2007 roku na storinkah gazeti z yavilasya stattya pid nazvoyu Dozvolte predstaviti Furman S M bilsh vidomij yak Piskun Svyatoslav Mihajlovich 18 de posilayuchis na arhivni dokumenti vidannya zayavilo sho u zapisi aktu pro narodzhennya Svyatoslav Piskun buv zareyestrovanij pid prizvishem Furman Na toj chas jogo mati Furman Tajba Lejbivna yaka u divoctvi mala prizvishe Svyatec perebuvala u shlyubi z Furmanom Rafayilom Mojsejovichem U 1965 roci Piskun otrimav divoche prizvishe materi Svyatec u zv yazku z yiyi rozluchennyam z Rafayilom Furmanom 5 chervnya 1969 roku Svyatoslav Svyatec otrimav prizvishe Piskun u zv yazku z oformlennyam batkivstva Piskunom Mihajlom Semenovichem Vsi ci dani Svyatoslav Piskun prihovav i ne nadav u vlasnij biografiyi 19 Okrim togo v avtobiografiyi vin zminiv matir Tajbu Lejbivnu na Tetyanu Leonidivnu 20 Yak piznishe zayaviv zastupnik golovnogo redaktora vidannya Dmitro Lihovij materiali dlya publikaciyi otrimani redakciyeyu v SBU Odnak rechnicya sluzhbi Marina Ostapenko ne pidtverdila cogo 21 Sud z Andriyem Portnovim Redaguvati U zhovtni 2009 roku Pecherskij rajonnij sud mista Kiyeva zadovolniv pozov chlena frakciyi BYuT Andriya Portnova do gazeti Ukrayina moloda yaka opublikuvala stattyu pro jogo prichetnist do diyalnosti rejderskogo ugrupuvannya Oleksandra Kapitonova i smerti prokurora Dnipropetrovskoyi oblasti Volodimira Shubi 22 U vidpovid na ce u Nacionalnij spilci zhurnalistiv Ukrayini zayavili pro chergove posyagannya na profesijni zasadi zhurnalistiki ta svobodu slova z boku deputata 23 A golovnij redaktor vidannya Mihajlo Doroshenko povidomiv sho Ukrayina moloda oskarzhuvatime rishennya v apelyacijnomu sudi 24 Porushennya avtorskih prav Redaguvati U listopadi 2011 roku fotograf Maksim Dondyuk podav pozov do sudu na gazetu Ukrayina moloda cherez publikaciyu jogo foto z porushennyam avtorskih prav z vimagoyu viplatiti jomu 9 6 tis grn kompensaciyi 25 Predmetom pozovu stala publikaciya na pershij shpalti gazeti svitlini z vijskovo patriotichnogo molodizhnogo taboru Sich u Krimu Foto bulo opublikovane bez zaznachennya avtora U svoyu chergu ves fotoreportazh buv oprilyudnenij Maksimom Dondyukom na specializovanomu resursi de na vsih znimkah buv zaznachenij kopirajt ta im ya avtora 26 U sichni 2012 roku Shevchenkivskij rajonnij sud mista Kiyeva zadovolniv pozov fotografa i zobov yazav vidannya splatiti 9 6 tis grn kompensaciyi yaki j vimagav pozivach Takozh vidannya zobov yazuvalosya nadrukuvati na svoyih storinkah povidomlennya pro fakt porushennya nim avtorskih prav 27 Sud z Viktorom Medvedchukom Redaguvati 6 listopada 2018 roku vidannya opublikuvalo stattyu generala Grigoriya Omelchenka Hrestovij pohid Kremlya yak Moskoviya privlasnila pravoslav ya Kiyivskoyi Rusi ta chomu ne hoche jogo vtrachati de zokrema bulo zgadano pro te sho zgidno z danimi arhiviv SBU Vadim Rabinovich ta Viktor Medvedchuk buli agentami KDB Pershij pracyuvav pid psevdonimom Zholud drugij Sokolovskij 28 4 grudnya 2018 roku vidannya povidomilo pro otrimannya lista vid advokata Viktora Medvedchuka de vimagayetsya sprostuvannya informaciyi pro te sho lider ruhu Ukrayinskij vibir ye agentom KDB pid psevdonimom Sokolovskij 29 Yak nagolosila Ukrayina moloda taku informaciyu oprilyudneno u sotnyah internet dzherel i redakciya zdivovana tomu sho taka reakciya na publikaciyu same yihnogo vidannya 30 24 chervnya 2019 roku Solom yanskij rajonnij sud mista Kiyeva uhvaliv rishennya zobov yazati vidannya Ukrayina moloda sprostuvati tverdzhennya sho politik Viktor Medvedchuk buv agentom KDB yake gazeta opublikuvala na svoyih storinkah 31 Agitaciya za Petra Poroshenka Redaguvati Naperedodni prezidentskih viboriv 2019 roku gazeta vidala dva specvipuski z agitaciyeyu za Petra Poroshenka 32 Napovnennya specvipuskiv malo perevazhno peredruk materialiv inshih vidan blogiv ta publichnih zayav yaki agituvali za Poroshenka ta proti Zelenskogo 33 Golovnij redaktor Mihajlo Doroshenko prokomentuvav poyavu specvipuskiv tim sho pidtrimka Petra Poroshenka vidpovidaye poziciyi gazeti ta yiyi chitachiv 32 Div takozh RedaguvatiMolod Ukrayini gazeta Primitki Redaguvati a b Reklama v UM Ukrayina moloda Arhiv originalu za 24 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Prezidentovi 56 Ukrayina moloda 24 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 25 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Sajt vidannya Ukrayina moloda zminiv domen v ramkah iniciativi KyivNotKiev Detektor media 16 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 7 lipnya 2020 Procitovano 6 lipnya 2020 Bigmordi Ukrayina moloda 17 serpnya 2004 Arhiv originalu za 25 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Kivalov rozibravsya z Ukrayinoyu molodoyu yaka obrazhaye Yanukovicha Ukrayinska pravda 13 veresnya 2004 Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 7 lipnya 2020 Postanova vid 13 veresnya 2004 roku 530 Pro skargu dovirenoyi osobi kandidata na post Prezidenta Ukrayini Yanukovicha V F v yedinomu zagalnoderzhavnomu viborchomu okruzi Bogatirovoyi R V LIGA ZAKON 24 veresnya 2004 Procitovano 7 lipnya 2020 Ukrayina Moloda Sud Skarga Radio Svoboda 14 veresnya 2004 Procitovano 7 lipnya 2020 Rishennya Verhovnogo sudu Ukrayini vid 24 09 2004 Zakon rada gov ua 24 veresnya 2004 Arhiv originalu za 6 bereznya 2022 Procitovano 7 lipnya 2020 Sluzhba nebezpeki Ukrayini Ukrayina moloda 2 chervnya 2006 Arhiv originalu za 24 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 SBU kazhe sho yiyi obbrehali gazeta obicyaye prodovzhennya UNIAN 2 chervnya 2006 Arhiv originalu za 7 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Vid Sluzhbi viye nebezpekoyu Ukrayina moloda 3 chervnya 2006 Arhiv originalu za 25 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 UM pidtverdzhuye dostovirnist faktiv pro SBU Nimecka hvilya 6 chervnya 2006 Arhiv originalu za 7 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Moroz u kupalsku nich Ukrayina moloda 8 lipnya 2006 Arhiv originalu za 24 lipnya 2020 Procitovano 6 lipnya 2020 Trista limoniv do skrini Moroza Ukrayina moloda 26 lipnya 2006 Arhiv originalu za 25 lipnya 2020 Procitovano 6 lipnya 2020 Moroz zmusit Ukrayinu Molodu rozpovisti sho vin ne bere groshi Ukrayinska pravda 27 zhovtnya 2006 Arhiv originalu za 6 lipnya 2020 Procitovano 6 lipnya 2020 Moroz vigrav sud u gazeti Ukrayina moloda UNIAN 27 zhovtnya 2006 Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 6 lipnya 2020 Sud pidtverdiv sho Moroza obbrehali Korrespondent 16 sichnya 2007 Arhiv originalu za 6 lipnya 2020 Procitovano 6 lipnya 2020 Dozvolte predstaviti Furman S M bilsh vidomij yak Piskun Svyatoslav Mihajlovich Ukrayina moloda 2 chervnya 2007 Arhiv originalu za 24 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Piskun dvichi minyav svoye prizvishe i odin raz im ya materi Gazeta ua 4 chervnya 2007 Arhiv originalu za 8 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Piskun skryl dvojnoe izmenenie familii Snachala byl Furmanom potom Svyatcem Cenzor net 4 chervnya 2007 Arhiv originalu za 9 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 ros Perehod na lichnoe Fokus 25 chervnya 2007 Arhiv originalu za 8 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 ros Sud zadovolniv pozov Portnova do gazeti Ukrayina moloda Radio Svoboda 19 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 6 lipnya 2020 Procitovano 6 lipnya 2020 NSZhU u BYuT sverblyat ruki natyagnuti vuzdechku na svobodu slova UNIAN 22 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 6 lipnya 2020 Procitovano 6 lipnya 2020 Ukrayina moloda podavatime apelyaciyu ta poskarzhitsya na advokatku Andriya Portnova Detektor media 20 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 7 lipnya 2020 Procitovano 6 lipnya 2020 Fotograf podav v sud na gazetu Ukrayina moloda Institut masovoyi informaciyi 7 listopada 2011 Arhiv originalu za 7 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Sud zadovolniv pozov fotografa Dondyuka do Ukrayini molodoyi Nezalezhna media profspilka Ukrayini 5 sichnya 2012 Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Sud zadovolniv pozov fotografa Dondyuka do Ukrayini molodoyi Detektor media 4 sichnya 2012 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Hrestovij pohid Kremlya yak Moskoviya privlasnila pravoslav ya Kiyivskoyi Rusi ta chomu ne hoche jogo vtrachati Ukrayina moloda 6 listopada 2018 Arhiv originalu za 6 lipnya 2020 Procitovano 6 lipnya 2020 Medvedchuk vimagaye sprostuvannya informaciyi pro agenta KDB Sokolovskogo Ukrayina moloda Detektor media 4 grudnya 2018 Arhiv originalu za 6 lipnya 2020 Procitovano 6 lipnya 2020 Ukrayina moloda povidomlyaye sho Medvedchuk vimagaye sprostuvannya shodo agenta KDB Sokolovskogo Institut masovoyi informaciyi 4 grudnya 2018 Arhiv originalu za 7 lipnya 2020 Procitovano 6 lipnya 2020 Kum Putina agent KDB Kiyivskij sud rozstaviv krapki nad i Glavkom 6 lipnya 2019 Arhiv originalu za 6 lipnya 2020 Procitovano 6 lipnya 2020 a b Gazeta Ukrayina moloda vidala dva specvipuski z agitaciyeyu za Poroshenka ChESNO 18 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 7 lipnya 2020 Procitovano 6 lipnya 2020 U Kiyevi rozdayut specvipuski pid brendom vidomogo vidannya z oznakami dzhinsi OPORA 17 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 6 lipnya 2020 Procitovano 6 lipnya 2020 Posilannya Redaguvatiwww umoloda kyiv ua oficijnij sajt Ukrayina moloda Arhiv vidannya Arhivovano 24 lipnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ukrayina moloda amp oldid 39928455