Сою́з ру́ських молоча́рських спіло́к — спілка українських молочарських кооперативів Галичини, більш відома від середини 20-х років ХХ ст. під назвою «Маслосоюз». Провідними діячами організації були: Євген Олесницький, Остап Нижанківський, Андрій Палій, Микола Рибак, Микола Рогуцький, Юліян Павликовський, Іларій Бачинський, М. Денисюк та ін.
| Союз руських молочарських спілок | |
|---|---|
| Тип | кооператив |
| Засновано | 1904 |
| Розпущено | 1944 |
| Правовий статус | кооператив |
| Штаб-квартира | Стрий Львів (1927) |
| Місце діяльності | Галичина, Волинь, Підляшшя |
| Голова | Остап Нижанківський Андрій Палій |
Історія Редагувати
«Союз руських молочарських спілок» заснований у 1904—1905 роках в селі Завадові поблизу Стрия, при філії «Просвіти».
Ініціатором та керівником кооперативу був місцевий греко-католицький священник о. Остап Нижанківський, який очолював спілку до Першої світової війни, а 1919 року був підступно вбитий поляками.
У 1907 році перетворений на «Крайовий союз господарсько-молочарський».
До 1914 року об'єднував приблизно 100 невеликих молочарських спілок, куди селяни здавали близько 7,5 млн. л молока. З цієї кількості вироблялося на рік близько 300 тис. кг масла.
Після Першої світової війни спілка відновила свою діяльність. Улітку 1923 у Стрию було створено її Станиславівську філію. 25 березня 1924 року в Стрию відбулись загальні збори «Крайового союзу», на яких обрали нову дирекцію з числа добре підготовлених фахівців (Андрій Палій, Андрій Мудрик та Олекса Лис). У міжвоєнний період в «Маслосоюзі» було багато спеціалістів, що мали спеціальну освіту, здобуту за кордоном — Ольга Бачинська, Михайло Хроновят, Андрій Палій, Андрій Мудрик, Тома Котик та ін.
18 червня 1925 року на загальних зборах «Крайового союзу господарсько-молочарського» було внесено зміни до статуту, організаційної структури. Тоді ж була змінена назва спілки на «Маслосоюз». У 1925 році торговельний оборот Маслосоюзу сягнув 860 тис. злотих проти 200 тис. злотих у 1924 році. У Станіславі, Львові, Перемишлі були відкриті нові філії й відділи, при яких діяли фірмові крамниці. З 1926 року українське масло почали експортувати.
У 1927 році централя (центральний офіс) «Маслосоюзу» переїхала з Стрия до Львова, й отримала назву «Головна торговельна аґентура Маслосоюзу у Львові». Цього ж року «Маслосоюз» придбав перший вантажний автомобіль. У 1928 році відділи й крамниці «Маслосюзу» відкрились в Луцьку та Більську на Підляшші.
Торговий відділ Маслосоюзу був розташований у Львові за адресою вул. Костюшка, 1а, а 1932 року переселився до власного приміщення на вулиці Бартоша Гловацького, 23 (нині вулиця Ярослава Головацького).
Експорт масла у 1935 році досяг 423 т. Обороти організації у 1938 році — 12,1 млн злотих. До Другої світової війни коопертив об’єднував 500 000 з усіх 800 000 господарств Західної України .
Після подій золотого вересня 1939 року «Маслосоюз» включено до так званої молочарської кооперації, яка була кооперацією лише за назвою. Відновив свою діяльність під час німецької окупації, захищаючи права українського населення від німців. Остаточно ліквідований у 1944 році.
Примітки Редагувати
- ↑ Лотоцька О. П. Маслосоюз. Енциклопедія Сучасної України. Процитовано 26 червня 2023.
- Легендарне львівське масло: історія «Маслосоюзу» - leopolis.one (укр.). 21 грудня 2022. Процитовано 22 грудня 2022.
Джерела Редагувати
- Загальні збори «Маслосоюзу» // Діло. — 1938. — 15 квітня.
- Пастернак Н. Масло з конюшинкою // Український тиждень. — 2010. — № 6 (119). — 12 лютого.
- Маркіян Нестайко Маслосоюз // «Ї». — ч. 36. — 2004.
- Євген Тиченко Феномен «Стрийського тигра», або «Маслосоюз» — економічне диво початку ХХ століття // Стрий — місто над рікою.
- Те саме // СГО «Новий Стрий»
- Лотоцька О. О..pdf Виробнича діяльність «Маслосоюзу» на Західноукраїнських землях у міжвоєнній Польщі (20-і — 30-і рр. ХХ ст.) // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. Випуск 14–15. — 2010.