www.wikidata.uk-ua.nina.az

Саскачеван У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Саска чева н англ Saskatchewan у перекладі з кр

Саскачеван

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Саскачеван (значення).

Саска́чева́н (англ. Saskatchewan у перекладі з крі: «швидка річка») — степова провінція в Західній Канаді. Площа — 651 700 км². Саскачеван розташований між провінціями Альберта на заході та Манітоба на сході; Північно-західні території — на півночі, а на південному кордоні — американські штати Монтана й Північна Дакота.

Саскачеван
Saskatchewan
Девіз: (Лат.: Multis E Gentibus Vires)
Сила багатьох народів
Розташування
Офіційні дані
Столиця Ріджайна
Найбільше місто Саскатун
Офіційна мова не визначена законодавчо, de facto англійська
Адміністрація
Прем'єр-міністр Скотт Мо
(Scott Moe)
Генерал-губернатор Рассел Мірасті
(Russell Mirasty)
Представників у Палаті громад 14
Представників у Сенаті 6
У конфедерації з 1 вересня, 1905
Статистика
Загальна площа 651 036 км²(7)
Площа суходолу 591,670 км²
Площа водойм 59,366 км²(9.1%)
Населення (6-е місце)
Загалом 1 053 960
Перепис населення 2011
Щільність 1.72/км²
ВВП (2005)
- загалом $42.490  млрд. (5-е)
- на душу населення $42 742 (5-е)
Інтернет-сторінка офіційний сайт провінції (англ.), (фр.)
Інтернет-домен sk.ca
Телефонний код 1-306
Символи
Статистика

Провінційна столиця — Реджайна; найбільше місто і комерційний центр — Саскатун. У 1905 році Саскачеван відділився від Північно-Західних територій і став окремою провінцією Канади.

Символи

Лілія філадельфійська

Географія

Хоч основна частина Саскачевану — рівнини, його північна частина залягає в області канадського щита, кристалічного та поламаного розколинами, зеродованого плейстоценським льодовиком, з багатьма озерами, річками й болотами, з суворим кліматом, частково вкрита лісами та лісотундрою. Природні багатства: ліс, хутряні звірі, родовища міді, цинку, золота, срібла, урану й інші. Населення нечисленне.

Південна частина Саскачевану — степ і лісостеп. Височина (400—800 м) з палеозойських і мезозойських пісковиків і вапняків, вкритих грубими шарами льодовикових відкладів; чорноземні й попільнякові ґрунти, родовища бурого вугілля, земного газу, нафти та ін.

Клімат різко континентальний (середні температури: січня від -12 до -18°С, липня +19°С; 340—400 мм атмосферичних опадів на рік, часті посухи). Основна галузь господарства — сільськогосподарська: вартість річної продукції у 1966—1970 роках. 914 млн дол. Загальний річний збір головних культур (у млн т): 11,3 пшениці, 2,2 ячменю, 1,4 вівса; число свійських тварин (у тис. голів): 2208 рогатої худоби (у тому числі 115 молочних корів), 985 свиней, 126 овець, 65 коней. Типова господарська одиниця — це ферма з пересічною площею близько 300 га (1961 рік), вона постійно зростає через ліквідацію менших. Вартість гірничої продукції — 393 млн дол. (1970 рік), у тому числі 201 млн дол. нафти, 116 — поташу. Велика промисловість слаборозвинена (головні галузі: переробка сільськогосподарської та гірничої сировини).

Середній максимум і мінімум. Температури міст і містечок в Саскачевані
Місто Липень (°C) Січень (°C)
Мейпл-Крік 27/11 -5/-16
Естеван 27/13 -9/-20
Вейберн 26/12 -10/-21
Мус-Джо 26/12 -8/-19
Реджайна 26/11 -10/-22
Саскатун 25/11 -12/-22
Мелвілл 25/11 -12/-23
Свіфт-Куррент 25/11 -7/-17
Гумбольдт 24/11 -12/-23
Мелфорт 24/11 -14/-23
Норт-Бетлфорд 24/11 -12/-22
Йорктон 24/11 -13/-23
Ллойдмінстер 23/11 -10/-19

Економіка

Лани ріпака і льону на саскачеванських рівнинах

Економіка Саскачевану відзначається сільським господарством і природними ресурсами. Валовий внутрішній продукт Саскачевану у 2006 році становив 45,922 млрд кан. доларів.

Головні врожаї: пшениця, ріпак, льон, жито, овес, сочевиця та ячмінь.

Виробництво м'ясної худоби в Саскачевану — друге за поголів'ям у Канаді; Альберта — лідер у тваринництві.

Саскачеван — найбільший виробник поташу і урану в світі.

У місті Саскатун знаходяться штаб-квартири двох шахтарських корпорацій світового класу:

Провінційне лісове господарство становило 12,5 млн га у 2011 році та внесло 1,0 млрд кан. доларів в економіку Саскачевану.

Нафтогазова промисловість принесла 10,8 млрд канадських доларів економіці Саскачевану в 2010 році. Багаті нафтові родовища розташовані в західній частині Саскачевану недалеко містечок Ллойдміністера, Кіндерслі і Керроберт.

Басейни природного газу розташовані в західному Саскачевані, у якому проходить кордон з Альбертою недалеко Ллойдміністера, Кіндерслі, Лідер і Мейпл-Крік.

Легке нафтове родовище Баккен розташоване поблизу містечка Свіфт-Керрент і навколо містечок Естеван і Вейберн.

 % Сектор
17.1 Фінансові служби, страхування, нерухомість, лізинг
13.0 шахтарова промисловість, нафтогазова промисловість
11.9 служби: освіта, охорона здоров'я й соціальна робота
11.7 гуртова торгівля і роздрібна торгівля
9.1 транспорт, комунікації, житлово-комунальні послуги
7.7 переробна промисловість
6.8 сільське господарство, лісове господарство, рибальство, полювання
6.5 бізнес-послуги
5.8 урядові послуги
5.1 будівництво
5.3 інші

Історія

Перші мешканці Саскачевану — корінні народи атапаски, анголкени, ґровантри, крі, сото і сіу, які жили в Саскачевані ще до його відкриття європейцями. У 1690 році на землі Саскачевану прибув англієць Генрі Кельсі, перший європеєць-дослідник, який подорожував річкою Саскачеван, торгуючи хутрами.

Заселення Саскачевану європейцями бере свій початок у 1774 році — факторія Камберленд-Хаус (англ. Cumberland House), побудована Самюелем Герном, торгівцем хутрами Компанії Гудзонової затоки. А вже коли в 1803 році завершено купівлю Луїзіани, згідно з цією угодою до США відходили території, які з часом стали частиною канадських провінцій Альберти й Саскачевану — тодішнього Рупертсленду. (Ще з 1670 року король Англії Карл II відвів земельні ділянки з правом торгівлі хутром з індіанцями на території річок сточища Гудзонової затоки спеціально створеній Компанії Гудзонової затоки).

Генрі Кельсі в Саскачевані, 1690 рік

Між роками 1857 і 1861 Джон Паллісер (англ. John Palliser) і Генрі Юль Гайнд (англ. Henry Youle Hind) були керівниками наукової експедиції до Рупертсленду, так званої експедиції для відкриття Британської Північної Америки (англ. British North American Exploring Expedition) або експедиції ім. Паллісера (англ. Palliser Expedition). Вони визначили кордон між Канадою і Сполученими Штатами Америки, від озера Верхнього до Тихого океану. 19 листопада 1869 року територія перейшла у власність Канади. Згодом Компанія Гудзонової затоки продала територію Рупертсленд канадському уряду.

Уряд Канади підписав декілька договорів з «першими націями» (корінними людьми) в Саскачевані щодо купівлі землі, поширення сільського господарства, заселення і промисловості. Підписані договори:

  • «Договір 4» (англ. Treaty 4) — 1874—1877 роки, угода між племенами крі та сальто і королевою Вікторією про отримання землі в південній частині Саскачевану і маленької частини західної Манітоби.
  • «Договір 5» (англ. Treaty 5) — 1877—1910 роки, угода між племенами крі та сальто і королевою Вікторією про отримання землі в центральній частині Манітоби й маленької частини Онтаріо і Манітоби.
  • «Договір 6» (англ. Treaty 6) — 1876—1898 роки, угода між племенами крі та королевою Вікторією про отримання землі в центральній частині Саскачевану та Альберти. В Саскачевані племена підписали в фортеці Карльтон недалеко містечка Принс-Альберт.
  • «Договір 8» (англ. Treaty 8) — угода в 1899 році між корінними племенами в регіоні Меншого Невільничого озера про отримання землі в північно-заходному регіоні Саскачевана, північній частині регіону Альберти й північно-східному регіоні Британської Колумбії.

Влітку 1876 року Сидячий Бик і тисячі корінних індіанців племені сіу втікали від армії США, приїхавши до нинішнього південного Саскачевану і розташувалися у Вуд Монтайні (англ. Wood Mountain).

Після закінчення повстання в колонії Ред-Рівер (англ. Red River Rebellion) у 1870 році, метиси в Манітобі, в якій не підписали угоди про землю, переїхали до Саутбранч-Сетелмент (англ. Southbranch Settlement) і Принс-Альберт в Саскачевані.

В 1885 році у Саскачевані відбулося повстання в Північно-західних територіях. Група метисів і корінних людей під керівництвом Луї Ріеля і Габріеля Дюмона повстали проти Канади. Битви в Саскачевані включали:

  • Битва коло озера Качка (англ. The Battle of Duck);
  • Битва при річці Фіш-Крік (англ. Battle of Fish Creek);
  • Битва під Батошем (англ. Battle of Batoche);
  • Битва коло Лун-Лейка (англ. Battle of Loon Lake) — остання битва на канадській землі.
Битва при річці Фіш-Крік.

У 1885 році Канадська тихоокеанська залізниця закінчила будівництво залізниці від Онтаріо до Британської Колумбії через Саскачеван. Після закінчення залізниці європейська імміграція збільшувалася до 1910 року

У 1871 році проведена програма Дослідження землі Домініона (англ. Dominion Land Survey), за якою виділені землі Північно-Західних територій площею 800 000 км².

Згідно із Законом про землі Домініона (англ. Dominion Lands Act) 1872 року уряд Канади давав заявнику 160 акрів (65 га) безкоштовно, єдиною вартістю для фермера була адміністративна плата в розмірі 10 доларів США. Будь-який фермер чоловічої статі, якому було не менше 21 року і погоджувався обробляти не менше 40 акрів (16 га) землі й збудувати на ній постійне житло (протягом трьох років), кваліфікується. Ця умова «перевірки садиби» була впроваджена для того, щоб перешкодити спекулянтам отримати контроль над землею.

У 1905 році Саскачеван відділився від Північно-Західних територій і став окремою провінцією Канади.

Демографія

За переписом 2011 року, населення Саскачевану становлять німці (28,6 %), англійці (24,9 %), шотландці (18,9 %), ірландці (15,5 %), українці (13,5 %), французи (12,2 %), корінні народи (12,1 %), норвежці (6,9 %), поляки (5,8 %), 18,8 % тих, хто ототожнюють себе як канадці.

Рік Населення п'ять-рік
% зміна 		десять-рік
% зміна 		між
провінцями
1901 91 279 n/a n/a 8
1911 492 432 n/a 439,5 3
1921 757 510 n/a 53,8 3
1931 921 785 n/a 21,7 3
1941 895 992 n/a -2,8 3
1951 831 728 n/a -7,2 5
1956 880 665 5,9 n/a 5
1961 925 181 5,1 11,2 5
1966 955 344 3,3 8,5 6
1971 926 242 -3,0 0,1 6
1976 921 325 -0,5 3,6 6
1981 968 313 5,1 4,5 6
1986 1 009 613 4,3 9,6 6
1991 988 928 -2,0 21 6
1996 976 615 -1,2 -3,3 6
2001 978 933 0,2 -1,0 6
2006 985 386 0,7 0,9 6
2011 1 053 960 7,0 7,6 6

Українці Саскачевану

Українці оселювалися в Саскачевані з 1896 року. Зміни їхньої чисельності (у 1000) і % порівняно до всього населення (у дужках): 1911 рік — 22,3 (4,5 %), 1921 рік — 28,1 (3,7 %), 1931 рік — 63,4 1(6,9 %), 1941 рік — 79,8 (8,9 %), 1951 рік — 78,4 (9,4 %), 1961 рік — 78,9 (8,5 %). Щораз більше українців живе у містах провінції (у %): 1921 рік — 10,0 %, 1931 рік — 16,4 %, 1951 рік — 20,5 %, 1961 рік — 39,2 %, 1971 рік — 62,4 %. Понад половина українського населення живе у південно-східній частині Саскачевану, в якій розташовані міста: Йорктон, Канора, Кемсак, Мелвілл; у десятьох сільських громадах українці утворюють абсолютну більшість, в інших — найчисленнішу етнічну групу. Українська мова, українські назви місцевостей, український побут, церкви в українському стилі, значна кількість українців у муніципальних сільських і міських установах підкреслюють український характер цієї частини Саскачевану.

Найбільші скупчення українців: Саскатун (14 400 українців або 11,4 % всіх мешканців), Ріджайна (8600 або 6,2 %) і Йорктон (4000 або 29,2 %) — вони є й осередками українського релігійного і культурного життя; менші — розмістилися в околицях Саскатуну: Принс-Альберт, Норт-Бетлфорд та ін.

Українське міське населення — це переважно робітники, власники дрібних підприємств, службовці, професіонали, колишні фермери, які після ліквідації власного сільського господарства переселилися в місто.

Завдяки масовому переселенню українці Саскачевану з-поміж усіх провінцій Канади зберегли найбільший відсоток вживання рідної мови (57,4 %, в усій Канаді — 48,9 %). З релігійного погляду 35,8 % належить до української греко-католицької (1931 — 52,3 %), 24,0 % (31,9) до української греко-православної, 13,9 % (1,9) до Об'єднаної, 12,5 % (9,4) до римо-католицької, а 13,8 % (4,5) до інших євангельських церков. Місто Саскатун є осередком єпархій двох перших церков.

Українці беруть участь у громадському і політичному житті Саскачевану: вони добре репрезентовані у громадських самоуправі, шкільництві, господарських установах, у провінційному парламенті й уряді. З 1970 до 1975 року губернатором Саскачевану був українець Степан Воробець, з 1988 до 1994 року — Сільвія Федорук. Рой Джон Романов був прем'єр-міністром Саскачевану з 1 листопада 1991 до 8 лютого 2001 року. Він був виконувачем обов'язків прем'єра та міністра міжурядових справ у 1971—1982 роках, очолював Нову демократичну партію провінції.

Іван Гнатишин був першим у Саскачевані сенатором українського походження (1959—1967 роки), Мирон Ковальський був спікером законодавчої асамблеї у 2001 році.

З 1950-х, як правило, один з міністрів провінційного уряду є українцем (першим був Олекса Ґордон Кузяк; опісля Іван Ковальчук). Юрій-Ернест Драґан був першим українцем обраним у Законодавчу асамблею Саскачевану в 1934 році. У Законодавчу асамблею Саскачевану обиралися також інші українці — Марія Беттен (Федчук), В. І. Березовський, Мартин Семчук, Д. Михайлюк у 1960 році.

Галерея

Примітки

  1. National Climate Data and Information Archive. Environment Canada. Архів оригіналу за 27 серпня 2011. Процитовано 2 вересня 2010. 
  2. . Архів оригіналу за 20 квітня 2008. Процитовано 25 квітня 2012. 
  3. Fact Sheet [ 3 грудня 2007 у Wayback Machine.] джерело: Шахтарна Асоціація Саскачевана
  4. Управління Саскачевана - Мапа Нафти і природного Газа Саскачевана[недоступне посилання з липня 2019](2008).
  5. Saskatchewan Ethnic Origins, Visible Minorities & Immigration (PDF). Government of Saskatchewan. 
  6. . Saskatchewan Archives Board. Архів оригіналу за 26 грудня 2015. Процитовано 14 вересня 2016. (англ.)
  7. ОЛЬГА ВОЙЦЕНКО Літопис українського життя в Канаді Том 7. Доба завершених консолідаційних процесів і змагання за конституційне визнання 1960—1969

Посилання

Джерело

  • «Canada's population estimates: Table 2 Quarterly demographic estimates». Statistics Canada.(2011)
  • «Statistics Canada, Quarterly demographic estimates, 2009». Statcan.gc.ca. (2009)


Це незавершена стаття з географії Канади.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Saskachevan znachennya Saska cheva n angl Saskatchewan u perekladi z kri shvidka richka stepova provinciya v Zahidnij Kanadi Plosha 651 700 km Saskachevan roztashovanij mizh provinciyami Alberta na zahodi ta Manitoba na shodi Pivnichno zahidni teritoriyi na pivnochi a na pivdennomu kordoni amerikanski shtati Montana j Pivnichna Dakota SaskachevanSaskatchewanDeviz Lat Multis E Gentibus Vires Sila bagatoh narodivRoztashuvannyaOficijni daniStolicya RidzhajnaNajbilshe misto SaskatunOficijna mova ne viznachena zakonodavcho de facto anglijskaAdministraciyaPrem yer ministr Skott Mo Scott Moe General gubernator Rassel Mirasti Russell Mirasty Predstavnikiv u Palati gromad 14Predstavnikiv u Senati 6U konfederaciyi z 1 veresnya 1905StatistikaZagalna plosha 651 036 km 7 Plosha suhodolu 591 670 km Plosha vodojm 59 366 km 9 1 Naselennya 6 e misce Zagalom 1 053 960Perepis naselennya 2011Shilnist 1 72 km VVP 2005 zagalom 42 490 mlrd 5 e na dushu naselennya 42 742 5 e Internet storinka oficijnij sajt provinciyi angl fr Internet domen sk caTelefonnij kod 1 306SimvoliStatistikaProvincijna stolicya Redzhajna najbilshe misto i komercijnij centr Saskatun U 1905 roci Saskachevan viddilivsya vid Pivnichno Zahidnih teritorij i stav okremoyu provinciyeyu Kanadi Zmist 1 Simvoli 2 Geografiya 3 Ekonomika 4 Istoriya 5 Demografiya 6 Ukrayinci Saskachevanu 7 Galereya 8 Primitki 9 Posilannya 10 DzhereloSimvoli Redaguvati Liliya filadelfijskaKvitka oficijna kvitka Saskachevanu liliya filadelfijska Z 1942 roku emblema na provincijnomu prapori Saskachevanu Derevo bereza paperova lat Betula papyrifera Ptah teteruk manitobskij lat Tympanuchus phasianellus Prapor Saskachevanu prijnyatij u 1969 roci v suchasnomu varianti Geografiya RedaguvatiHoch osnovna chastina Saskachevanu rivnini jogo pivnichna chastina zalyagaye v oblasti kanadskogo shita kristalichnogo ta polamanogo rozkolinami zerodovanogo plejstocenskim lodovikom z bagatma ozerami richkami j bolotami z suvorim klimatom chastkovo vkrita lisami ta lisotundroyu Prirodni bagatstva lis hutryani zviri rodovisha midi cinku zolota sribla uranu j inshi Naselennya nechislenne Pivdenna chastina Saskachevanu step i lisostep Visochina 400 800 m z paleozojskih i mezozojskih piskovikiv i vapnyakiv vkritih grubimi sharami lodovikovih vidkladiv chornozemni j popilnyakovi grunti rodovisha burogo vugillya zemnogo gazu nafti ta in Klimat rizko kontinentalnij seredni temperaturi sichnya vid 12 do 18 S lipnya 19 S 340 400 mm atmosferichnih opadiv na rik chasti posuhi Osnovna galuz gospodarstva silskogospodarska vartist richnoyi produkciyi u 1966 1970 rokah 914 mln dol Zagalnij richnij zbir golovnih kultur u mln t 11 3 pshenici 2 2 yachmenyu 1 4 vivsa chislo svijskih tvarin u tis goliv 2208 rogatoyi hudobi u tomu chisli 115 molochnih koriv 985 svinej 126 ovec 65 konej Tipova gospodarska odinicya ce ferma z peresichnoyu plosheyu blizko 300 ga 1961 rik vona postijno zrostaye cherez likvidaciyu menshih Vartist girnichoyi produkciyi 393 mln dol 1970 rik u tomu chisli 201 mln dol nafti 116 potashu Velika promislovist slaborozvinena golovni galuzi pererobka silskogospodarskoyi ta girnichoyi sirovini Serednij maksimum i minimum Temperaturi mist i mistechok v Saskachevani 1 Misto Lipen C Sichen C Mejpl Krik 27 11 5 16Estevan 27 13 9 20Vejbern 26 12 10 21Mus Dzho 26 12 8 19Redzhajna 26 11 10 22Saskatun 25 11 12 22Melvill 25 11 12 23Svift Kurrent 25 11 7 17Gumboldt 24 11 12 23Melfort 24 11 14 23Nort Betlford 24 11 12 22Jorkton 24 11 13 23Llojdminster 23 11 10 19Ekonomika Redaguvati Lani ripaka i lonu na saskachevanskih rivninahEkonomika Saskachevanu vidznachayetsya silskim gospodarstvom i prirodnimi resursami Valovij vnutrishnij produkt Saskachevanu u 2006 roci stanoviv 45 922 mlrd kan dolariv 2 Golovni vrozhayi pshenicya ripak lon zhito oves sochevicya ta yachmin Virobnictvo m yasnoyi hudobi v Saskachevanu druge za pogoliv yam u Kanadi Alberta lider u tvarinnictvi Saskachevan najbilshij virobnik potashu i uranu v sviti 3 U misti Saskatun znahodyatsya shtab kvartiri dvoh shahtarskih korporacij svitovogo klasu Kemeko odin iz najbilshih svitovih postachalnikiv uranovogo koncentratu Saskachevanska potashna korporaciya najbilshij svitovij postachalnik potashu tretij v sviti virobnik fosfativ i azotiv Provincijne lisove gospodarstvo stanovilo 12 5 mln ga u 2011 roci ta vneslo 1 0 mlrd kan dolariv v ekonomiku Saskachevanu Naftogazova promislovist prinesla 10 8 mlrd kanadskih dolariv ekonomici Saskachevanu v 2010 roci Bagati naftovi rodovisha roztashovani v zahidnij chastini Saskachevanu nedaleko mistechok Llojdministera Kindersli i Kerrobert Basejni prirodnogo gazu roztashovani v zahidnomu Saskachevani u yakomu prohodit kordon z Albertoyu nedaleko Llojdministera Kindersli Lider i Mejpl Krik 4 Legke naftove rodovishe Bakken roztashovane poblizu mistechka Svift Kerrent i navkolo mistechok Estevan i Vejbern Sektor17 1 Finansovi sluzhbi strahuvannya neruhomist lizing13 0 shahtarova promislovist naftogazova promislovist11 9 sluzhbi osvita ohorona zdorov ya j socialna robota11 7 gurtova torgivlya i rozdribna torgivlya9 1 transport komunikaciyi zhitlovo komunalni poslugi7 7 pererobna promislovist6 8 silske gospodarstvo lisove gospodarstvo ribalstvo polyuvannya6 5 biznes poslugi5 8 uryadovi poslugi5 1 budivnictvo5 3 inshiIstoriya RedaguvatiPershi meshkanci Saskachevanu korinni narodi atapaski angolkeni grovantri kri soto i siu yaki zhili v Saskachevani she do jogo vidkrittya yevropejcyami U 1690 roci na zemli Saskachevanu pribuv angliyec Genri Kelsi pershij yevropeyec doslidnik yakij podorozhuvav richkoyu Saskachevan torguyuchi hutrami Zaselennya Saskachevanu yevropejcyami bere svij pochatok u 1774 roci faktoriya Kamberlend Haus angl Cumberland House pobudovana Samyuelem Gernom torgivcem hutrami Kompaniyi Gudzonovoyi zatoki A vzhe koli v 1803 roci zaversheno kupivlyu Luyiziani zgidno z ciyeyu ugodoyu do SShA vidhodili teritoriyi yaki z chasom stali chastinoyu kanadskih provincij Alberti j Saskachevanu todishnogo Rupertslendu She z 1670 roku korol Angliyi Karl II vidviv zemelni dilyanki z pravom torgivli hutrom z indiancyami na teritoriyi richok stochisha Gudzonovoyi zatoki specialno stvorenij Kompaniyi Gudzonovoyi zatoki Genri Kelsi v Saskachevani 1690 rikMizh rokami 1857 i 1861 Dzhon Palliser angl John Palliser i Genri Yul Gajnd angl Henry Youle Hind buli kerivnikami naukovoyi ekspediciyi do Rupertslendu tak zvanoyi ekspediciyi dlya vidkrittya Britanskoyi Pivnichnoyi Ameriki angl British North American Exploring Expedition abo ekspediciyi im Pallisera angl Palliser Expedition Voni viznachili kordon mizh Kanadoyu i Spoluchenimi Shtatami Ameriki vid ozera Verhnogo do Tihogo okeanu 19 listopada 1869 roku teritoriya perejshla u vlasnist Kanadi Zgodom Kompaniya Gudzonovoyi zatoki prodala teritoriyu Rupertslend kanadskomu uryadu Uryad Kanadi pidpisav dekilka dogovoriv z pershimi naciyami korinnimi lyudmi v Saskachevani shodo kupivli zemli poshirennya silskogo gospodarstva zaselennya i promislovosti Pidpisani dogovori Dogovir 4 angl Treaty 4 1874 1877 roki ugoda mizh plemenami kri ta salto i korolevoyu Viktoriyeyu pro otrimannya zemli v pivdennij chastini Saskachevanu i malenkoyi chastini zahidnoyi Manitobi Dogovir 5 angl Treaty 5 1877 1910 roki ugoda mizh plemenami kri ta salto i korolevoyu Viktoriyeyu pro otrimannya zemli v centralnij chastini Manitobi j malenkoyi chastini Ontario i Manitobi Dogovir 6 angl Treaty 6 1876 1898 roki ugoda mizh plemenami kri ta korolevoyu Viktoriyeyu pro otrimannya zemli v centralnij chastini Saskachevanu ta Alberti V Saskachevani plemena pidpisali v forteci Karlton nedaleko mistechka Prins Albert Dogovir 8 angl Treaty 8 ugoda v 1899 roci mizh korinnimi plemenami v regioni Menshogo Nevilnichogo ozera pro otrimannya zemli v pivnichno zahodnomu regioni Saskachevana pivnichnij chastini regionu Alberti j pivnichno shidnomu regioni Britanskoyi Kolumbiyi Vlitku 1876 roku Sidyachij Bik i tisyachi korinnih indianciv plemeni siu vtikali vid armiyi SShA priyihavshi do ninishnogo pivdennogo Saskachevanu i roztashuvalisya u Vud Montajni angl Wood Mountain Pislya zakinchennya povstannya v koloniyi Red River angl Red River Rebellion u 1870 roci metisi v Manitobi v yakij ne pidpisali ugodi pro zemlyu pereyihali do Sautbranch Setelment angl Southbranch Settlement i Prins Albert v Saskachevani V 1885 roci u Saskachevani vidbulosya povstannya v Pivnichno zahidnih teritoriyah Grupa metisiv i korinnih lyudej pid kerivnictvom Luyi Rielya i Gabrielya Dyumona povstali proti Kanadi Bitvi v Saskachevani vklyuchali Bitva kolo ozera Kachka angl The Battle of Duck Bitva pri richci Fish Krik angl Battle of Fish Creek Bitva pid Batoshem angl Battle of Batoche Bitva kolo Lun Lejka angl Battle of Loon Lake ostannya bitva na kanadskij zemli Bitva pri richci Fish Krik U 1885 roci Kanadska tihookeanska zaliznicya zakinchila budivnictvo zaliznici vid Ontario do Britanskoyi Kolumbiyi cherez Saskachevan Pislya zakinchennya zaliznici yevropejska immigraciya zbilshuvalasya do 1910 rokuU 1871 roci provedena programa Doslidzhennya zemli Dominiona angl Dominion Land Survey za yakoyu vidileni zemli Pivnichno Zahidnih teritorij plosheyu 800 000 km Zgidno iz Zakonom pro zemli Dominiona angl Dominion Lands Act 1872 roku uryad Kanadi davav zayavniku 160 akriv 65 ga bezkoshtovno yedinoyu vartistyu dlya fermera bula administrativna plata v rozmiri 10 dolariv SShA Bud yakij fermer cholovichoyi stati yakomu bulo ne menshe 21 roku i pogodzhuvavsya obroblyati ne menshe 40 akriv 16 ga zemli j zbuduvati na nij postijne zhitlo protyagom troh rokiv kvalifikuyetsya Cya umova perevirki sadibi bula vprovadzhena dlya togo shob pereshkoditi spekulyantam otrimati kontrol nad zemleyu U 1905 roci Saskachevan viddilivsya vid Pivnichno Zahidnih teritorij i stav okremoyu provinciyeyu Kanadi Demografiya RedaguvatiZa perepisom 2011 roku naselennya Saskachevanu stanovlyat nimci 28 6 anglijci 24 9 shotlandci 18 9 irlandci 15 5 ukrayinci 13 5 francuzi 12 2 korinni narodi 12 1 norvezhci 6 9 polyaki 5 8 18 8 tih hto ototozhnyuyut sebe yak kanadci 5 Rik Naselennya p yat rik zmina desyat rik zmina mizhprovincyami1901 91 279 n a n a 81911 492 432 n a 439 5 31921 757 510 n a 53 8 31931 921 785 n a 21 7 31941 895 992 n a 2 8 31951 831 728 n a 7 2 51956 880 665 5 9 n a 51961 925 181 5 1 11 2 51966 955 344 3 3 8 5 61971 926 242 3 0 0 1 61976 921 325 0 5 3 6 61981 968 313 5 1 4 5 61986 1 009 613 4 3 9 6 61991 988 928 2 0 21 61996 976 615 1 2 3 3 62001 978 933 0 2 1 0 62006 985 386 0 7 0 9 62011 1 053 960 7 0 7 6 6Ukrayinci Saskachevanu RedaguvatiUkrayinci oselyuvalisya v Saskachevani z 1896 roku Zmini yihnoyi chiselnosti u 1000 i porivnyano do vsogo naselennya u duzhkah 1911 rik 22 3 4 5 1921 rik 28 1 3 7 1931 rik 63 4 1 6 9 1941 rik 79 8 8 9 1951 rik 78 4 9 4 1961 rik 78 9 8 5 Shoraz bilshe ukrayinciv zhive u mistah provinciyi u 1921 rik 10 0 1931 rik 16 4 1951 rik 20 5 1961 rik 39 2 1971 rik 62 4 Ponad polovina ukrayinskogo naselennya zhive u pivdenno shidnij chastini Saskachevanu v yakij roztashovani mista Jorkton Kanora Kemsak Melvill u desyatoh silskih gromadah ukrayinci utvoryuyut absolyutnu bilshist v inshih najchislennishu etnichnu grupu Ukrayinska mova ukrayinski nazvi miscevostej ukrayinskij pobut cerkvi v ukrayinskomu stili znachna kilkist ukrayinciv u municipalnih silskih i miskih ustanovah pidkreslyuyut ukrayinskij harakter ciyeyi chastini Saskachevanu Najbilshi skupchennya ukrayinciv Saskatun 14 400 ukrayinciv abo 11 4 vsih meshkanciv Ridzhajna 8600 abo 6 2 i Jorkton 4000 abo 29 2 voni ye j oseredkami ukrayinskogo religijnogo i kulturnogo zhittya menshi rozmistilisya v okolicyah Saskatunu Prins Albert Nort Betlford ta in Ukrayinske miske naselennya ce perevazhno robitniki vlasniki dribnih pidpriyemstv sluzhbovci profesionali kolishni fermeri yaki pislya likvidaciyi vlasnogo silskogo gospodarstva pereselilisya v misto Zavdyaki masovomu pereselennyu ukrayinci Saskachevanu z pomizh usih provincij Kanadi zberegli najbilshij vidsotok vzhivannya ridnoyi movi 57 4 v usij Kanadi 48 9 Z religijnogo poglyadu 35 8 nalezhit do ukrayinskoyi greko katolickoyi 1931 52 3 24 0 31 9 do ukrayinskoyi greko pravoslavnoyi 13 9 1 9 do Ob yednanoyi 12 5 9 4 do rimo katolickoyi a 13 8 4 5 do inshih yevangelskih cerkov Misto Saskatun ye oseredkom yeparhij dvoh pershih cerkov Ukrayinci berut uchast u gromadskomu i politichnomu zhitti Saskachevanu voni dobre reprezentovani u gromadskih samoupravi shkilnictvi gospodarskih ustanovah u provincijnomu parlamenti j uryadi Z 1970 do 1975 roku gubernatorom Saskachevanu buv ukrayinec Stepan Vorobec z 1988 do 1994 roku Silviya Fedoruk Roj Dzhon Romanov buv prem yer ministrom Saskachevanu z 1 listopada 1991 do 8 lyutogo 2001 roku Vin buv vikonuvachem obov yazkiv prem yera ta ministra mizhuryadovih sprav u 1971 1982 rokah ocholyuvav Novu demokratichnu partiyu provinciyi Ivan Gnatishin buv pershim u Saskachevani senatorom ukrayinskogo pohodzhennya 1959 1967 roki Miron Kovalskij buv spikerom zakonodavchoyi asambleyi u 2001 roci Z 1950 h yak pravilo odin z ministriv provincijnogo uryadu ye ukrayincem pershim buv Oleksa Gordon Kuzyak opislya Ivan Kovalchuk Yurij Ernest Dragan buv pershim ukrayincem obranim u Zakonodavchu asambleyu Saskachevanu v 1934 roci 6 U Zakonodavchu asambleyu Saskachevanu obiralisya takozh inshi ukrayinci Mariya Betten Fedchuk V I Berezovskij Martin Semchuk D Mihajlyuk u 1960 roci 7 Galereya Redaguvati Saskachevanskij universitet Budinok Administraciyi Nacionalnij park Prins Albert Nacionalnij park Gras lands Mist u centri Saskatunu vnochi Richka Pivdennij Saskachevan protikaye cherez misto Saskatun Redzhajnskij universitet Mizhnarodnij aeroport u SaskatuniPrimitki Redaguvati National Climate Data and Information Archive Environment Canada Arhiv originalu za 27 serpnya 2011 Procitovano 2 veresnya 2010 Valovij vnutrishnij produkt kanadskih provincij i teritorij Dzherelo Statistiks Kanada Statistics Canada Arhiv originalu za 20 kvitnya 2008 Procitovano 25 kvitnya 2012 Fact Sheet Arhivovano 3 grudnya 2007 u Wayback Machine dzherelo Shahtarna Asociaciya Saskachevana Upravlinnya Saskachevana Mapa Nafti i prirodnogo Gaza Saskachevana nedostupne posilannya z lipnya 2019 2008 Saskatchewan Ethnic Origins Visible Minorities amp Immigration PDF Government of Saskatchewan Saskatchewan Election Results By Electoral Division Saskatchewan Archives Board Arhiv originalu za 26 grudnya 2015 Procitovano 14 veresnya 2016 angl OLGA VOJCENKO Litopis ukrayinskogo zhittya v Kanadi Tom 7 Doba zavershenih konsolidacijnih procesiv i zmagannya za konstitucijne viznannya 1960 1969Posilannya RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Uryad Saskachevana angl Enciklopediya Saskachevana angl 1 angl fr Kanadska korolivska kinna policiya angl Saskachevan angl Turizm Saskachevan angl Dzherelo Redaguvati Canada s population estimates Table 2 Quarterly demographic estimates Statistics Canada 2011 Statistics Canada Quarterly demographic estimates 2009 Statcan gc ca 2009 Ce nezavershena stattya z geografiyi Kanadi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Pivnichno zahidni teritoriyi Nunavut Alberta Manitoba SShA Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Saskachevan amp oldid 39791075