www.wikidata.uk-ua.nina.az

Надсяння У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення історична областьЗагальна інформаціяІнші назви По

Надсяння

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Надсяння (значення).
історична область
Надсяння
Загальна інформація
Інші назви Посяння, Перемищина
Сучасна
локація 		 Польща,
 Україна (незначна частина)
Населення русини, надсянці, українці, поляки
Площа басейн верхньої та середньої течії ріки Сян
Розташування на карті
Мапа історичного Надсяння
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Надсяння
Держави на території (назва історичної області в родовому відмінку)


Надся́ння, рідше Пося́ння, Надсянщина, Сяно́ччина (німецькою Saanland, польською Nadsanie) — українська етнічна територія у верхів'ї та середній течії річки Сян. Основна частина Надсяння збігається із Східною половиною Підкарпатського воєводства Польщі. В межах України невеликий фрагмент Надсяння знаходиться на крайньому заході Львівської області, північно західні частини Самбірського, Мостиського та Яворівського районів. Історичним центром вважається місто Перемишль (пол. Przemyśl). Разом з Лемківщиною Надсяння є частиною історичного регіону Перемишльщина.

Застосування назви

Мирослав Іваник, один з упорядників книги «Бастіон і Батурин. УПА та підпільна адміністрація ОУН в Ярославщині, Любачівщині та Томашівщині в рр. 1944—1947: Документи і матеріяли», посилаючись на традицію називання окремих частин Закерзоння місцевим населенням та військовій звітності УПА, натомість розрізняє ці поняття: Надсяння — Перемищина, Посяння — Любачівщина та Ярославщина з прилеглими до них галицькими землями, Засяння — українська частина Галичини, відділена від решти земель річкою Сян.


Історія

Плем'я присянців (Prissani) згадане Анонімом Баварським в «Описі міст і територій з північної сторони Дунаю» у 844 році, у них було 70 громад. Предки українців, як автохтонного населення Надсяння проживали у верхів'ї річки Сян з часів формування першої на цих теренах слов'янської спільності відомої як білі хорвати; згодом, після входження хорватів до складу Київської Русі ця територія стала осередком проживання окремої династії Рюриковичів та створеного ними Перемишльського князівства. З 1349 року Надсяння разом з іншими землями Галичини потрапляє до складу королівства Польщі, та новоутвореного Руського воєводства. Наприкінці XVII століття після третього поділу Речі Посполитої опинилось у складі Австрійської монархії, з 1921 року включене до польської держави. 1939 року східну частину Надсяння  включено до УРСР, але після Другої світової війни в 1944—1951 рр. передано Польщі, за виключенням крайньої східної частини, яка розташована у північно-західних частинах Самбірського, Мостиського та Яворівського районів, Львівської області, України. .

Депортація місцевого населення

У 1945—1946 роках більшість українців з польського Надсяння було виселено на територію УРСР. Потім, 1947 року, внаслідок операції «Вісла» польський уряд примусово переселив залишок українців з Надсяння та інших земель на північ та північний захід Польщі. Українські сім'ї відокремлено поселяли в зруйновані німецькі обійстя Ольштинського, Гданського, Кошалінського, Щецинського воєводств. Деякі українці у 1957—1958 роках змогли повернутися на свої рідні землі.

Географія

Географічно до Надсяння належить територія довоєнних повітів Львівського воєводства Другої Речі Посполитої: Ярославський, Перемишльський, Ліськівський, Ряшівський, Сяніцький, Нисківський, Коросненський, Ланьцутський, Любачівський, Добромильський і Березівський, а також південної частини Білґорайського повіту Люблінського воєводства. Проте частина цієї території (наприклад південні частини Сяноцького і Кросненського повітів) входить до Східної Лемківщини.

Мова і народні звичаї

Тут звучить надсянський говір, який належить до південно-західного наріччя української мови. Культура — типово галицька. Неповторними є народні промисли, вишивка, вироби з дерева, фольклор. Наприклад, зберігся звичай обходити на Великдень двори з обрядовим співом, подібним на колядування — «риндзівками».

Попри локальні відмінності до надсянців слід зарахувати і так званих долинян в околицях Сянока. Академічні праці, які стосуються надсянського говору українців, належать мовознавиці, професорці, доктору філософії Марії Пшепюрській-Овчаренко.

Джерела

  1. Бастіон і Батурин. УПА та підпільна адміністрація ОУН в Ярославщині, Любачівщині та Томашівщині в рр. 1944—1947: Документи і матеріяли. Автор: Упоряд. Мирослав Іваник, Михайло Бохно Опубліковано: Торонто-Львів, 2012 Сторінок: 627 с. [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.], стор.404
  2. Хорватське питання: До проблематики слов'янських племінних союзів на території Галичини
  • Ю. І. Макар. Надсяння // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 159. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  • Надсяння: традиційна культура і побут. Етнолінгвістичні скарби / Михайло Глушко, Леся Хомчак ; [редкол.: Н. Хобзей (голова) та ін.] ; Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, Наук. т-во ім. Шевченка. — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2017. — 591 с. — (Діалектологічна скриня / Українознавча наук. б-ка НТШ ; ч. 47). — Назва обкл. : Надсяння: традиційна культура і побут. — Бібліогр. в знесках. — ISBN 978-966-02-8252-0. — ISBN 978-966-02-2982-8 (серія)
Надсяння
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Україна»
Портал «Галичина»
  • Україна в словах: Мовознав. слов.-довід.: Навч. посіб. для учнів загальноосвіт. шкіл, ліцеїв, гімназій, студентів, усіх, хто вивчає українську мову /Упоряд. і кер. авт. кол. Н.Данилюк. — К.: ВЦ «Просвіта», 2004. — 704 с. — Бібліогр.: с. 413—423. ISBN 966-8547-25-X.

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nadsyannya znachennya istorichna oblastNadsyannyaZagalna informaciyaInshi nazvi Posyannya PeremishinaSuchasna lokaciya Polsha Ukrayina neznachna chastina Naselennya rusini nadsyanci ukrayinci polyakiPlosha basejn verhnoyi ta serednoyi techiyi riki SyanRoztashuvannya na kartiMapa istorichnogo NadsyannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu NadsyannyaDerzhavi na teritoriyi nazva istorichnoyi oblasti v rodovomu vidminku Nadsya nnya ridshe Posya nnya Nadsyanshina Syano chchina nimeckoyu Saanland polskoyu Nadsanie ukrayinska etnichna teritoriya u verhiv yi ta serednij techiyi richki Syan Osnovna chastina Nadsyannya zbigayetsya iz Shidnoyu polovinoyu Pidkarpatskogo voyevodstva Polshi V mezhah Ukrayini nevelikij fragment Nadsyannya znahoditsya na krajnomu zahodi Lvivskoyi oblasti pivnichno zahidni chastini Sambirskogo Mostiskogo ta Yavorivskogo rajoniv Istorichnim centrom vvazhayetsya misto Peremishl pol Przemysl Razom z Lemkivshinoyu Nadsyannya ye chastinoyu istorichnogo regionu Peremishlshina Zmist 1 Zastosuvannya nazvi 2 Istoriya 3 Deportaciya miscevogo naselennya 4 Geografiya 5 Mova i narodni zvichayi 6 Dzherela 7 Literatura 8 PosilannyaZastosuvannya nazvi RedaguvatiMiroslav Ivanik odin z uporyadnikiv knigi Bastion i Baturin UPA ta pidpilna administraciya OUN v Yaroslavshini Lyubachivshini ta Tomashivshini v rr 1944 1947 Dokumenti i materiyali posilayuchis na tradiciyu nazivannya okremih chastin Zakerzonnya miscevim naselennyam ta vijskovij zvitnosti UPA natomist rozriznyaye ci ponyattya Nadsyannya Peremishina Posyannya Lyubachivshina ta Yaroslavshina z prileglimi do nih galickimi zemlyami Zasyannya ukrayinska chastina Galichini viddilena vid reshti zemel richkoyu Syan 1 Istoriya RedaguvatiPlem ya prisyanciv Prissani zgadane Anonimom Bavarskim v Opisi mist i teritorij z pivnichnoyi storoni Dunayu u 844 roci u nih bulo 70 gromad 2 Predki ukrayinciv yak avtohtonnogo naselennya Nadsyannya prozhivali u verhiv yi richki Syan z chasiv formuvannya pershoyi na cih terenah slov yanskoyi spilnosti vidomoyi yak bili horvati zgodom pislya vhodzhennya horvativ do skladu Kiyivskoyi Rusi cya teritoriya stala oseredkom prozhivannya okremoyi dinastiyi Ryurikovichiv ta stvorenogo nimi Peremishlskogo knyazivstva Z 1349 roku Nadsyannya razom z inshimi zemlyami Galichini potraplyaye do skladu korolivstva Polshi ta novoutvorenogo Ruskogo voyevodstva Naprikinci XVII stolittya pislya tretogo podilu Rechi Pospolitoyi opinilos u skladi Avstrijskoyi monarhiyi z 1921 roku vklyuchene do polskoyi derzhavi 1939 roku shidnu chastinu Nadsyannya vklyucheno do URSR ale pislya Drugoyi svitovoyi vijni v 1944 1951 rr peredano Polshi za viklyuchennyam krajnoyi shidnoyi chastini yaka roztashovana u pivnichno zahidnih chastinah Sambirskogo Mostiskogo ta Yavorivskogo rajoniv Lvivskoyi oblasti Ukrayini Deportaciya miscevogo naselennya RedaguvatiU 1945 1946 rokah bilshist ukrayinciv z polskogo Nadsyannya bulo viseleno na teritoriyu URSR Potim 1947 roku vnaslidok operaciyi Visla polskij uryad primusovo pereseliv zalishok ukrayinciv z Nadsyannya ta inshih zemel na pivnich ta pivnichnij zahid Polshi Ukrayinski sim yi vidokremleno poselyali v zrujnovani nimecki obijstya Olshtinskogo Gdanskogo Koshalinskogo Shecinskogo voyevodstv Deyaki ukrayinci u 1957 1958 rokah zmogli povernutisya na svoyi ridni zemli Geografiya RedaguvatiGeografichno do Nadsyannya nalezhit teritoriya dovoyennih povitiv Lvivskogo voyevodstva Drugoyi Rechi Pospolitoyi Yaroslavskij Peremishlskij Liskivskij Ryashivskij Syanickij Niskivskij Korosnenskij Lancutskij Lyubachivskij Dobromilskij i Berezivskij a takozh pivdennoyi chastini Bilgorajskogo povitu Lyublinskogo voyevodstva Prote chastina ciyeyi teritoriyi napriklad pivdenni chastini Syanockogo i Krosnenskogo povitiv vhodit do Shidnoyi Lemkivshini Mova i narodni zvichayi RedaguvatiTut zvuchit nadsyanskij govir yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya ukrayinskoyi movi Kultura tipovo galicka Nepovtornimi ye narodni promisli vishivka virobi z dereva folklor Napriklad zberigsya zvichaj obhoditi na Velikden dvori z obryadovim spivom podibnim na kolyaduvannya rindzivkami Popri lokalni vidminnosti do nadsyanciv slid zarahuvati i tak zvanih dolinyan v okolicyah Syanoka Akademichni praci yaki stosuyutsya nadsyanskogo govoru ukrayinciv nalezhat movoznavici profesorci doktoru filosofiyi Mariyi Pshepyurskij Ovcharenko Dzherela Redaguvati Bastion i Baturin UPA ta pidpilna administraciya OUN v Yaroslavshini Lyubachivshini ta Tomashivshini v rr 1944 1947 Dokumenti i materiyali Avtor Uporyad Miroslav Ivanik Mihajlo Bohno Opublikovano Toronto Lviv 2012 Storinok 627 s Arhivovano 18 travnya 2015 u Wayback Machine stor 404 Horvatske pitannya Do problematiki slov yanskih pleminnih soyuziv na teritoriyi Galichini Yu I Makar Nadsyannya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 159 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Nadsyannya tradicijna kultura i pobut Etnolingvistichni skarbi Mihajlo Glushko Lesya Homchak redkol N Hobzej golova ta in In t ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Nauk t vo im Shevchenka Lviv Vid vo Lviv politehniki 2017 591 s Dialektologichna skrinya Ukrayinoznavcha nauk b ka NTSh ch 47 Nazva obkl Nadsyannya tradicijna kultura i pobut Bibliogr v zneskah ISBN 978 966 02 8252 0 ISBN 978 966 02 2982 8 seriya Nadsyannyau sestrinskih Vikiproyektah Portal Ukrayina Portal Galichina Ukrayina v slovah Movoznav slov dovid Navch posib dlya uchniv zagalnoosvit shkil liceyiv gimnazij studentiv usih hto vivchaye ukrayinsku movu Uporyad i ker avt kol N Danilyuk K VC Prosvita 2004 704 s Bibliogr s 413 423 ISBN 966 8547 25 X Literatura RedaguvatiGaskevich V G Lucishin O Grunti Nadsyanskoyi rivnini L Vid vo LNU im Ivana Franka 2016 368 s Grunti Ukrayini Posilannya RedaguvatiSuspilno kulturne tovaristvo Nadsyannya Mapa mist i sil Lemkivshini ver beta 2 0 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nadsyannya amp oldid 37650482