www.wikidata.uk-ua.nina.az

Надсянський говір Надся нський го вір долівський говір української мови Належить до одних з архаїчних говорів галицько б

Надсянський говір

Надся́нський го́вір (долівський) — говір української мови. Належить до одних з архаїчних говорів галицько-буковинської групи, південно-західного наріччя. Поширений переважно по річці Сян (звідси назва) та її притоках від річки Стрв'яж (Стривігор) на півдні аж до річки Танви на півночі; на території України невеликою смугою тягнеться на крайньому заході Львівської області та окремими острівцями в околицях Перемишля, Ярослава (тепер Польща). Включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Карта українських наріч і говорів (2005).
   Надсянський говір (10)

Після 1945 року надсянський говір як мовно-територіальне утворення зазнав змін унаслідок значних переселень носіїв говору на землі Західної та Північної Польщі та в різні регіони України (Операція Вісла).

У структурі надсянського говору зберігається багато рис, спільних з лемківським, бойківським, наддністрянським говорами; тривалий контакт з польською мовою вплинув на формування надсянського говору та на чіткість його зовнішніх меж.

Характерні риси: перехід звука Е в А (грачка, сарп, траба, чарвоний); чітко виражене укання — перехід ненаголошеного О в У (курова, гурод, худити); відсутність вставного Л (робйю, спйю); В у функції прийменника та префікса переходить в Г, а Ф в Х (гдова, гліті, гмирати, хпав, хперіт, хтати), та інше. Є своєрідна лексика (халупа — хата, варцаби — віконні рами, гнет — невдовзі). Надсянський говір присутній у мові персонажів О. Маковея та інших.

Ареал і межі поширення Редагувати

Межі з наддністрянським говором Редагувати

Ізоглоси II-го тому «Атласу української мови» (АУМ) свідчать про те, що на сході межа надсянського говору проходить умовною лінією через такі населені пункти: Немирів — Яворів — Мостиська — Добромиль і поєднує його з надсянськими говірками.

Однією з перших дослідниць надсянських говірок і чи не першою, яка ввела саме поняття «надсянський говір» української мови, дала йому наукове обґрунтування, була знаний дослідник, доктор філософії, професор Марія Пшепюрська-Овчаренко (19.09.1909 — 13.01.1998).

Наддністрянський говір від надсянського відмежовується ізоглосами явищ (першими при протиставленні подаються риси наддністрянського говору, другими — надсянського):

  • голосний звук на місці давнього ы після губних приголосних: и (бик, миш, ви, ми) — ы, що зберігає давню вимову, відмінну від и (бык, мыш, вы, мы) і и (бик, миш, ви, ми);
  • вимова кореневого голосного в дієслівній формі було: була — была і била;
  • вимова звукосполучення ги: гинути, вороги, плуги — гінути, ворогі, плугі;
  • голосні звуки о або е після шиплячих приголосних: шестий, вчера — шостий, вчора;
  • звукова будова іменника парубок: парубок — парібок;
  • звукова будова іменника брови: брови — бриви;
  • звукова будова іменника комір: комнір — комір;
  • звукова будова слів дзвін, дзвінкий: дзвін, дзвінкий — звін, звінкий;
  • звукова будова дієслівної форми квітує: цвите — квітне і квіне (про жито);
  • форма орудного відмінка однини іменників і займенників жіночого роду: головою, землею, солею, тою, нею і головов, землев, солев, тов, нев — головом, землем, солем, том, нем;
  • форма давального відмінка однини іменників IV відміни з суфіксом -ат- (-ят-): лошєту, телєту і лошєтю, телєтю — лошаті, теляті;
  • форма називного відмінка множини іменників II відміни чоловічого роду з основою на приголосні к, х: вовки, парубки, співаки, пастухи — вовкі, парубкі, співакі, пастухі;
  • форма називного відмінка однини прикметників середнього роду: богате, довге — богатоє, довгоє;
  • форма називного відмінка множини прикметників: добрі, файні — добриї, файниї;
  • форма називного відмінка множини присвійних прикметників: материні, батькові — материни, батькови;
  • частка хай: най і ней — няй і ней;
  • вживання слів:
    • на позначення обичайки в ситі: обичайка — каблук і облук;
    • рубля до воза: рубель — павус;
    • весни: весна — яр;
    • райдуги: дуга і веселка — смуга;
    • райкають (про жаб): райкают і рихкают — рехкают.

Примітки Редагувати

  1. Про включення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 квітня 2023. 
  2. Атлас української мови. В 3-х т. — Т.2. Волинь, Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі. — К., 1988. — 520 с.
  3. Жилко Ф. Т. Нариси з діалектології української мови. — К.: Рад. школа, 1966. — стор. 97
  4. Матвіяс І. Г. Українська мова і її говори. — К.: Наук, думка, 1990. — стор. 74
  5. ↑ АУМ, т. 2, карта № 17
  6. АУМ, т. 2., карта № 21
  7. АУМ, т. 2, карта № 14
  8. АУМ, т. 2, карта № 302
  9. АУМ, т. 2, карта № 355
  10. АУМ, т. 2, карта № 344

Джерела Редагувати

Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nadsya nskij go vir dolivskij govir ukrayinskoyi movi Nalezhit do odnih z arhayichnih govoriv galicko bukovinskoyi grupi pivdenno zahidnogo narichchya Poshirenij perevazhno po richci Syan zvidsi nazva ta yiyi pritokah vid richki Strv yazh Strivigor na pivdni azh do richki Tanvi na pivnochi na teritoriyi Ukrayini nevelikoyu smugoyu tyagnetsya na krajnomu zahodi Lvivskoyi oblasti ta okremimi ostrivcyami v okolicyah Peremishlya Yaroslava teper Polsha Vklyucheno do Nacionalnogo pereliku elementiv nematerialnoyi kulturnoyi spadshini Ukrayini 1 Karta ukrayinskih narich i govoriv 2005 Nadsyanskij govir 10 Pislya 1945 roku nadsyanskij govir yak movno teritorialne utvorennya zaznav zmin unaslidok znachnih pereselen nosiyiv govoru na zemli Zahidnoyi ta Pivnichnoyi Polshi ta v rizni regioni Ukrayini Operaciya Visla U strukturi nadsyanskogo govoru zberigayetsya bagato ris spilnih z lemkivskim bojkivskim naddnistryanskim govorami trivalij kontakt z polskoyu movoyu vplinuv na formuvannya nadsyanskogo govoru ta na chitkist jogo zovnishnih mezh Harakterni risi perehid zvuka E v A grachka sarp traba charvonij chitko virazhene ukannya perehid nenagoloshenogo O v U kurova gurod huditi vidsutnist vstavnogo L robjyu spjyu V u funkciyi prijmennika ta prefiksa perehodit v G a F v H gdova gliti gmirati hpav hperit htati ta inshe Ye svoyeridna leksika halupa hata varcabi vikonni rami gnet nevdovzi Nadsyanskij govir prisutnij u movi personazhiv O Makoveya ta inshih Zmist 1 Areal i mezhi poshirennya 1 1 Mezhi z naddnistryanskim govorom 2 Primitki 3 DzherelaAreal i mezhi poshirennya RedaguvatiMezhi z naddnistryanskim govorom Redaguvati Izoglosi II go tomu Atlasu ukrayinskoyi movi AUM svidchat pro te sho na shodi mezha nadsyanskogo govoru prohodit umovnoyu liniyeyu cherez taki naseleni punkti Nemiriv Yavoriv Mostiska Dobromil i poyednuye jogo z nadsyanskimi govirkami 2 3 4 Odniyeyu z pershih doslidnic nadsyanskih govirok i chi ne pershoyu yaka vvela same ponyattya nadsyanskij govir ukrayinskoyi movi dala jomu naukove obgruntuvannya bula znanij doslidnik doktor filosofiyi profesor Mariya Pshepyurska Ovcharenko 19 09 1909 13 01 1998 Naddnistryanskij govir vid nadsyanskogo vidmezhovuyetsya izoglosami yavish pershimi pri protistavlenni podayutsya risi naddnistryanskogo govoru drugimi nadsyanskogo golosnij zvuk na misci davnogo y pislya gubnih prigolosnih i bik mish vi mi y sho zberigaye davnyu vimovu vidminnu vid i byk mysh vy my i i bik mish vi mi 5 vimova korenevogo golosnogo v diyeslivnij formi bulo bula byla i bila 5 vimova zvukospoluchennya gi ginuti vorogi plugi ginuti vorogi plugi 6 golosni zvuki o abo e pislya shiplyachih prigolosnih shestij vchera shostij vchora 7 zvukova budova imennika parubok parubok paribok zvukova budova imennika brovi brovi brivi zvukova budova imennika komir komnir komir zvukova budova sliv dzvin dzvinkij dzvin dzvinkij zvin zvinkij zvukova budova diyeslivnoyi formi kvituye cvite kvitne i kvine pro zhito forma orudnogo vidminka odnini imennikiv i zajmennikiv zhinochogo rodu golovoyu zemleyu soleyu toyu neyu i golovov zemlev solev tov nev golovom zemlem solem tom nem forma davalnogo vidminka odnini imennikiv IV vidmini z sufiksom at yat loshyetu telyetu i loshyetyu telyetyu loshati telyati forma nazivnogo vidminka mnozhini imennikiv II vidmini cholovichogo rodu z osnovoyu na prigolosni k h vovki parubki spivaki pastuhi vovki parubki spivaki pastuhi forma nazivnogo vidminka odnini prikmetnikiv serednogo rodu bogate dovge bogatoye dovgoye forma nazivnogo vidminka mnozhini prikmetnikiv dobri fajni dobriyi fajniyi forma nazivnogo vidminka mnozhini prisvijnih prikmetnikiv materini batkovi materini batkovi chastka haj naj i nej nyaj i nej vzhivannya sliv na poznachennya obichajki v siti obichajka kabluk i obluk rublya do voza rubel pavus 8 vesni vesna yar rajdugi duga i veselka smuga 9 rajkayut pro zhab rajkayut i rihkayut rehkayut 10 Primitki Redaguvati Pro vklyuchennya do Nacionalnogo pereliku elementiv nematerialnoyi kulturnoyi spadshini Ukrayini Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 26 kvitnya 2023 Atlas ukrayinskoyi movi V 3 h t T 2 Volin Naddnistryanshina Zakarpattya i sumizhni zemli K 1988 520 s Zhilko F T Narisi z dialektologiyi ukrayinskoyi movi K Rad shkola 1966 stor 97 Matviyas I G Ukrayinska mova i yiyi govori K Nauk dumka 1990 stor 74 a b AUM t 2 karta 17 AUM t 2 karta 21 AUM t 2 karta 14 AUM t 2 karta 302 AUM t 2 karta 355 AUM t 2 karta 344Dzherela Redaguvati Ukrayinska literaturna enciklopediya Kiyiv 1995 Mariya Pshepyurska Ovcharenko Mova ukrayinciv Nadsyannya Peremishl 2007 litopys org ua Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X nbsp Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nadsyanskij govir amp oldid 39329400