www.wikidata.uk-ua.nina.az

Атлас української мови скорочено АУМ зібрання лінгвістичних карт на яких відбито поширення явищ української мови на всій

Атлас української мови

«Атлас української мови» (скорочено АУМ) — зібрання лінгвістичних карт, на яких відбито поширення явищ української мови на всій території її побутування, загальномовний національний атлас. Виданий у Києві у 3 томах (т. 1, 1984; т. 2, 1988; т. 3 у 4 частинах, 2001).

Поділ території поширення української мови між томами атласу

Автори Редагувати

Структура Редагувати

В АУМ поєднано карти регіональні, які відбивають протиставлення, диференціацію мовних явищ у межах окремих зон (Полісся, Середня Наддніпрянщина і суміжні землі — т. 1; Волинь, Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі — т. 2; Донеччина, Слобожанщина і суміжні землі — т. З, ч. 1; Нижня Наддніпрянщина, Причорномор'я і суміжні землі — т. З, ч. 2), і карти загальноукраїнські, на яких подано найважливіші протиставні явища у межах поширення української мови в цілому (т. З, ч. 3).

Систематизація карт здійснена за мовними рівнями: фонетичні, морфологічні, лексичні, семантичні, синтаксичні, акцентологічні. В кінці кожного тому — ізоглосні карти ареалів.

АУМ вміщує також допоміжні карти — адміністративно-політичного устрою етномовної території на різних хронологічних зрізах, діалектного поділу української мови та ін. Кожна мовна карта має легенду і коментар.

В «Атласі…» подано транскрипцію, список обстежених населених пунктів, список експлораторів, некартографовані матеріали, зібрані за «Програмою…» (т. З, ч. 4).

В АУМ розроблена і використана методика накладання ареалів генетично й структурно пов'язаних елементів мови, здійснено картографування структурно пов'язаних явищ і парадигм як цілостей. Об'єднання різнотипних карт (1093 зональних і 53 загальноукраїнських) дало змогу обґрунтувати діалектне членування української мови, виявити межі окремих явищ і діалектів, встановити характер міждіалектної, частково — міжмовної взаємодії станом на середину 20 ст. Спеціальними картографічними засобами послідовно відбито діалектні елементи, спільні з літературною мовою, що дало змогу вперше лінгвогеографічними засобами виявити діалектну основу структур, елементів явищ літературної мови.

Історія створення Редагувати

Створенню АУМ передували описові праці з української діалектології, у яких зафіксовано основні риси українських діалектів.

Метою підготовки АУМ було з'ясування диференціації української діалектної мови, окреслення меж поширення її основних рис, вивчення характеру розвитку в сучасних говірках явищ прото-, давньо- і староукраїнської мови, виявлення діалектної основи літературної мови.

Відносно рівномірно представлено говірки двох типів — старожитні (мережа згущена) і новожитні південні і південно-східні (мережа розріджена. Зіставність матеріалу забезпечено обстеженням говірок за єдиним питальником діалектологічним — «Програмою для збирання матеріалів до діалектологічного атласу української мови» (К., 1949).

«Програма…» охоплює 464 питання, найбільше — з фонетики і словозміни, менше — з лексики, словотвору, синтаксису, фразеології. Таке масове одночасне обстеження українських говірок за єдиною програмою здійснено вперше (1949—1974).

Робота над АУМ розпочалася з кінця 30-х років 20 століття. На основі програм запису говорів, що існували в українському мовознавстві, в 1940 році надруковано на гектографі «Питальник для збирання діалектного матеріалу української мови», метою якого був збір матеріалу для лінгвогеографічного дослідження української мови. Продовж 1940 року цей питальник перевірявся в польових роботах, потім він доповнювався і вдосконалювався.

Трохи раніше розпочалась праця над діалектологічним атласом у західних областях України. У 1935 році було складено «Квестіонар до лінгвістичного атласу української мови», що охоплював лексику і морфологію. За цим питальником обстежено ряд говірок у Галичині й на Волині, почалось навіть картографування зібраних матеріалів.

У травні 1941 року в Києві відбулась I Республіканська діалектологічна нарада, на якій ухвалено збирати матеріал для лінгвогеографічного дослідження мови на всіх українських землях, для створення загальнонаціонального лінгвістичного атласу.

Німецько-радянська війна перервала роботу над лінгвістичним атласом української мови, зібрані матеріали зникли. Відновлення праці розпочалося у 1946 р., коли в «Наукових записках» Інституту мови і літератури АН УРСР, т. II, було надруковано частину «Питальника для складання діалектологічного атласу української мови». Того ж року в Ужгороді вийшов друком регіональний «Питальник для збирання діалектного матеріалу українських говірок Закарпаття».

Протягом 1946—1948 рр. в Одесі було видано регіональні анкети під назвою «Матеріали до діалектологічного атласу українських говорів Одеської області, ч. I Лексика, ч.II Синтаксис, ч. III Морфологія, ч. IV Фонетика і наголос». За названими питальниками зібрано певну кількість матеріалу, що було підготовчим етапом у складанні АУМ.

Початок безпосередньої праці над АУМ датується 1948 роком, у якому відбулася II Республіканська діалектологічна нарада в Києві. На цій нараді обговорено і схвалено «Програму для збирання матеріалів до діалектологічного атласу української мови» (автор Б. О. Ларін), того ж року її опубліковано. Ця програма складена на основі попередніх програм запису українських говорів, зокрема К. Михальчука і А. Кримського та К. Михальчука і Є. Тимченка, з урахуванням досвіду складання питальника до атласу російської мови.

Після перевірки в польових умовах у 1949 році на III Республіканській діалектологічній нараді в Києві Програму було обговорено вдруге. У зміненій редакції вона вийшла друком того ж року. За цим виданням і був зібраний матеріал до АУМ.

Поділ мовної території в АУМ Редагувати

Спершу в АУМ українська мовна територія була розчленована на чотири частини. Але в процесі праці над атласом членування території української мови зазнало змін. На II Республіканській діалектологічній нарада (1948 р.) було визначено шість частин, яким мали відповідати шість томів атласу. Планувалось усі шість томів атласу складати у відповідних центрах: I — в Інституті мовознавства АН УРСР, решту томів в університетах: II — у Чернівецькому, III — у Львівському, IV — у Дніпропетровському, V — у Харківському, VI — в Одеському. Протягом 1948 року відбулись міжобласні діалектологічні наради у Львівському, Одеському й Чернівецькому університетах, на яких ішлося про організацію записування матеріалів у відповідних квадратах. Під час пробного картографування матеріалів з першого квадрата з'ясувалось, що поділ на шість частин надто подрібнює українську мовну територію. Тому на V Республіканській діалектологічній нараді (1951 р.) ухвалено поділити українську мовну територію на чотири частини, яким мали відповідати томи атласу. Згодом було вирішено III I IV квадрати, що охоплюють переважно новостворені говори і тому виявляють невиразну діалектну диференціацію, об'єднати в одному томі атласу. Таким чином, остаточно Атлас української мови складається з трьох томів.

Населені пункти Редагувати

АУМ охоплює 2 459 населених пунктів, які репрезентують усі говори в межах України, окремі говірки суміжніх територій (Молдови, Румунії, Словаччини, Польщі, Білорусі, Росії) та острівні переселенські говірки колишньої Югославії.

Том І Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (березень 2011)

Том ІІ Редагувати

Виданий у Києві 1988 року. II том АУМ охоплює досить масивний ареал говорів — західну частину старожитніх говорів української мови, що межують на заході — польською і словацькими мовами, на півночі — з білоруською, на півдні — з з угорською, румунською і молдавськими мовами. Уся сітка тому охоплює 685 населених пунктів, з яких 584 — на території України у межах Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької, Хмельницької та західних районів Вінницької й Житомирської областей, а також населені пункти за межами України — на території Білорусі (35 нас. пп.), Молдови (13 нас. пп.), Польщі (14 нас. пп.), Словаччини (18 нас. пп.), Румунії (3 нас. пп.), Югославії (3 нас. пп.). Усього за межами України — 101 населений пункт.

Карти Редагувати

II том АУМ має ряд специфічних відмінностей у деяких принципах та засобах картографування, зумовлених своєрідністю основного масиву матеріалу досліджуваної місцевості. Адже говори даного ареалу мають ряд особливостей, спричинені історичними фактами та подіями.

Ця частина України перебувала під впливом багатьох мов (польської, угорської, частково німецької, румунської) та закумулювала численні лексичні, акцентуаційні, синтаксичні, фонетичні ознаки мови-субстрата.

Значна частина карт II тому відзначається максимально повною інформаційною наповненістю. Збільшилася кількість карт, виконаних способом накладання ареалів структурно або генетично пов'язаних між собою. Збільшилася кількість картографованих елементів, розширилося зображення функціонування нормативів та діалектизмів у межах двох кольорів — червоного, яким позначалися слова, тотожні або наближені до сучасної літературної норми, та чорним — діалектні відповідники даних явищ, форм, назв.

Матеріал карт II тому АУМ, так само, як і дані I та III томів, підтверджує традиційний поділ української діалектної території на три сучаних наріччя: північне, південно-західне і південно-східне.

II том АУМ — не перша спроба дослідження західних говорів методом лінгвогеографії, але то були зусилля окремих дослідників, які вивчали тільки невеликі діалектні території і до того ж не охоплювали фактичного матеріалу всіх мовних рівнів. АУМ — це єдиний у своєму роді повний, максимально точний та детальний звід діалектних явищ на території Західної України та суміжних з нею областей.

Матеріал до II тому був записаний науковими працівниками відділу мовознавства Інституту суспільних наук АН УРСР, відділу діалектології Інституту мовознавства АН УРСР, викладачами, студентами університетів: Чернівецького, Львівського, Ужгородського, Вінницького, Луцького, Дрогобицького та ін.

Том ІІІ Редагувати

Том III завершує видання першої в історії українського мовознавства праці, в якій на лінгвістичних картах відтворено важливі протиставлення виявів української діалектної мови на всьому просторі її функціонування; скартографовано відмінності українських діалектів на фонетичному, акцентному, граматичному, лексичному та словотвірному рівнях.

У ІІІ томі «Атласу» відображено діалектні відмінності у межах двох діалектних зон — південно-східної (Слобожанщина і суміжні землі) та південної (Степова Україна), а також синтез інформації усіх трьох томів «Атласу».

Том III, ч.1 Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (березень 2011)

Ареал 1-ї частини становлять Донеччина, Слобожанщина і суміжні землі; він охоплює територію на схід від 35° східної довготи, тобто Донецьку, Луганську, майже всю Харківську області, східну частину Сумської, Полтавської, Дніпропетровської і Запорізької областей. У цій частині скартографовано українські говірки також на території південної частини Курської, Бєлгородської і Воронезької областей та західної частини Ростовської області Росії.

Том III, ч.2 Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (березень 2011)

Ареал 2-ї частини становлять Нижня Наддніпрянщина, Причорномор'я і суміжні землі; він охоплює територію на південь 48° північної широти до Чорного й Азовського морів, на сході територія 2-ї частини тому сягає 35° східної довготи, а на заході доходить до етнографічної межі з молдовським і румунським народами. Таким чином, до цієї частини атласу входять більша частини Одеської і Миколаївської областей, південна частина Кіровоградської і Дніпропетровської, західна частина Запорізької та вся Херсонська й Кримська області. Тут скартографовано також українські говірки в Краснодарському краї Росії і у Республіці Молдова.

Відзнаки Редагувати

2006 року за роботу над атласом колективу авторів була присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 5 листопада 2010. 

Література Редагувати

У мережі Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Atlas ukrayinskoyi movi skorocheno AUM zibrannya lingvistichnih kart na yakih vidbito poshirennya yavish ukrayinskoyi movi na vsij teritoriyi yiyi pobutuvannya zagalnomovnij nacionalnij atlas Vidanij u Kiyevi u 3 tomah t 1 1984 t 2 1988 t 3 u 4 chastinah 2001 Podil teritoriyi poshirennya ukrayinskoyi movi mizh tomami atlasuZmist 1 Avtori 2 Struktura 3 Istoriya stvorennya 4 Podil movnoyi teritoriyi v AUM 5 Naseleni punkti 6 Tom I 7 Tom II 7 1 Karti 8 Tom III 8 1 Tom III ch 1 8 2 Tom III ch 2 9 Vidznaki 10 Primitki 11 Literatura 12 U merezhiAvtori RedaguvatiMatviyas Ivan Grigorovich doktor filologichnih nauk providnij naukovij spivrobitnik Institutu ukrayinskoyi movi NAN Ukrayini Prilipko Nadiya Pavlivna kandidat filologichnih nauk kolishnij starshij naukovij spivrobitnik Institutu ukrayinskoyi movi NAN Ukrayini Grigorchuk Lidiya Mihajlivna doktor filologichnih nauk kolishnij starshij naukovij spivrobitnik Institutu ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha NAN Ukrayini Zhilko Fedot Trohimovich doktor filologichnih nauk Zakrevska Yaroslava Vasilivna doktor filologichnih nauk Varchenko Ivan Oleksijovich kandidat filologichnih nauk Zaleskij Antin Mikolajovich kandidat filologichnih nauk Marchuk Nina Josipivna kandidat filologichnih nauk Nazarova Tetyana Viktorivna kandidat filologichnih naukStruktura RedaguvatiV AUM poyednano karti regionalni yaki vidbivayut protistavlennya diferenciaciyu movnih yavish u mezhah okremih zon Polissya Serednya Naddnipryanshina i sumizhni zemli t 1 Volin Naddnistryanshina Zakarpattya i sumizhni zemli t 2 Donechchina Slobozhanshina i sumizhni zemli t Z ch 1 Nizhnya Naddnipryanshina Prichornomor ya i sumizhni zemli t Z ch 2 i karti zagalnoukrayinski na yakih podano najvazhlivishi protistavni yavisha u mezhah poshirennya ukrayinskoyi movi v cilomu t Z ch 3 Sistematizaciya kart zdijsnena za movnimi rivnyami fonetichni morfologichni leksichni semantichni sintaksichni akcentologichni V kinci kozhnogo tomu izoglosni karti arealiv AUM vmishuye takozh dopomizhni karti administrativno politichnogo ustroyu etnomovnoyi teritoriyi na riznih hronologichnih zrizah dialektnogo podilu ukrayinskoyi movi ta in Kozhna movna karta maye legendu i komentar V Atlasi podano transkripciyu spisok obstezhenih naselenih punktiv spisok eksploratoriv nekartografovani materiali zibrani za Programoyu t Z ch 4 V AUM rozroblena i vikoristana metodika nakladannya arealiv genetichno j strukturno pov yazanih elementiv movi zdijsneno kartografuvannya strukturno pov yazanih yavish i paradigm yak cilostej Ob yednannya riznotipnih kart 1093 zonalnih i 53 zagalnoukrayinskih dalo zmogu obgruntuvati dialektne chlenuvannya ukrayinskoyi movi viyaviti mezhi okremih yavish i dialektiv vstanoviti harakter mizhdialektnoyi chastkovo mizhmovnoyi vzayemodiyi stanom na seredinu 20 st Specialnimi kartografichnimi zasobami poslidovno vidbito dialektni elementi spilni z literaturnoyu movoyu sho dalo zmogu vpershe lingvogeografichnimi zasobami viyaviti dialektnu osnovu struktur elementiv yavish literaturnoyi movi Istoriya stvorennya RedaguvatiStvorennyu AUM pereduvali opisovi praci z ukrayinskoyi dialektologiyi u yakih zafiksovano osnovni risi ukrayinskih dialektiv Metoyu pidgotovki AUM bulo z yasuvannya diferenciaciyi ukrayinskoyi dialektnoyi movi okreslennya mezh poshirennya yiyi osnovnih ris vivchennya harakteru rozvitku v suchasnih govirkah yavish proto davno i staroukrayinskoyi movi viyavlennya dialektnoyi osnovi literaturnoyi movi Vidnosno rivnomirno predstavleno govirki dvoh tipiv starozhitni merezha zgushena i novozhitni pivdenni i pivdenno shidni merezha rozridzhena Zistavnist materialu zabezpecheno obstezhennyam govirok za yedinim pitalnikom dialektologichnim Programoyu dlya zbirannya materialiv do dialektologichnogo atlasu ukrayinskoyi movi K 1949 Programa ohoplyuye 464 pitannya najbilshe z fonetiki i slovozmini menshe z leksiki slovotvoru sintaksisu frazeologiyi Take masove odnochasne obstezhennya ukrayinskih govirok za yedinoyu programoyu zdijsneno vpershe 1949 1974 Robota nad AUM rozpochalasya z kincya 30 h rokiv 20 stolittya Na osnovi program zapisu govoriv sho isnuvali v ukrayinskomu movoznavstvi v 1940 roci nadrukovano na gektografi Pitalnik dlya zbirannya dialektnogo materialu ukrayinskoyi movi metoyu yakogo buv zbir materialu dlya lingvogeografichnogo doslidzhennya ukrayinskoyi movi Prodovzh 1940 roku cej pitalnik pereviryavsya v polovih robotah potim vin dopovnyuvavsya i vdoskonalyuvavsya Trohi ranishe rozpochalas pracya nad dialektologichnim atlasom u zahidnih oblastyah Ukrayini U 1935 roci bulo skladeno Kvestionar do lingvistichnogo atlasu ukrayinskoyi movi sho ohoplyuvav leksiku i morfologiyu Za cim pitalnikom obstezheno ryad govirok u Galichini j na Volini pochalos navit kartografuvannya zibranih materialiv U travni 1941 roku v Kiyevi vidbulas I Respublikanska dialektologichna narada na yakij uhvaleno zbirati material dlya lingvogeografichnogo doslidzhennya movi na vsih ukrayinskih zemlyah dlya stvorennya zagalnonacionalnogo lingvistichnogo atlasu Nimecko radyanska vijna perervala robotu nad lingvistichnim atlasom ukrayinskoyi movi zibrani materiali znikli Vidnovlennya praci rozpochalosya u 1946 r koli v Naukovih zapiskah Institutu movi i literaturi AN URSR t II bulo nadrukovano chastinu Pitalnika dlya skladannya dialektologichnogo atlasu ukrayinskoyi movi Togo zh roku v Uzhgorodi vijshov drukom regionalnij Pitalnik dlya zbirannya dialektnogo materialu ukrayinskih govirok Zakarpattya Protyagom 1946 1948 rr v Odesi bulo vidano regionalni anketi pid nazvoyu Materiali do dialektologichnogo atlasu ukrayinskih govoriv Odeskoyi oblasti ch I Leksika ch II Sintaksis ch III Morfologiya ch IV Fonetika i nagolos Za nazvanimi pitalnikami zibrano pevnu kilkist materialu sho bulo pidgotovchim etapom u skladanni AUM Pochatok bezposerednoyi praci nad AUM datuyetsya 1948 rokom u yakomu vidbulasya II Respublikanska dialektologichna narada v Kiyevi Na cij naradi obgovoreno i shvaleno Programu dlya zbirannya materialiv do dialektologichnogo atlasu ukrayinskoyi movi avtor B O Larin togo zh roku yiyi opublikovano Cya programa skladena na osnovi poperednih program zapisu ukrayinskih govoriv zokrema K Mihalchuka i A Krimskogo ta K Mihalchuka i Ye Timchenka z urahuvannyam dosvidu skladannya pitalnika do atlasu rosijskoyi movi Pislya perevirki v polovih umovah u 1949 roci na III Respublikanskij dialektologichnij naradi v Kiyevi Programu bulo obgovoreno vdruge U zminenij redakciyi vona vijshla drukom togo zh roku Za cim vidannyam i buv zibranij material do AUM Podil movnoyi teritoriyi v AUM RedaguvatiSpershu v AUM ukrayinska movna teritoriya bula rozchlenovana na chotiri chastini Ale v procesi praci nad atlasom chlenuvannya teritoriyi ukrayinskoyi movi zaznalo zmin Na II Respublikanskij dialektologichnij narada 1948 r bulo viznacheno shist chastin yakim mali vidpovidati shist tomiv atlasu Planuvalos usi shist tomiv atlasu skladati u vidpovidnih centrah I v Instituti movoznavstva AN URSR reshtu tomiv v universitetah II u Cherniveckomu III u Lvivskomu IV u Dnipropetrovskomu V u Harkivskomu VI v Odeskomu Protyagom 1948 roku vidbulis mizhoblasni dialektologichni naradi u Lvivskomu Odeskomu j Cherniveckomu universitetah na yakih ishlosya pro organizaciyu zapisuvannya materialiv u vidpovidnih kvadratah Pid chas probnogo kartografuvannya materialiv z pershogo kvadrata z yasuvalos sho podil na shist chastin nadto podribnyuye ukrayinsku movnu teritoriyu Tomu na V Respublikanskij dialektologichnij naradi 1951 r uhvaleno podiliti ukrayinsku movnu teritoriyu na chotiri chastini yakim mali vidpovidati tomi atlasu Zgodom bulo virisheno III I IV kvadrati sho ohoplyuyut perevazhno novostvoreni govori i tomu viyavlyayut neviraznu dialektnu diferenciaciyu ob yednati v odnomu tomi atlasu Takim chinom ostatochno Atlas ukrayinskoyi movi skladayetsya z troh tomiv Naseleni punkti RedaguvatiAUM ohoplyuye 2 459 naselenih punktiv yaki reprezentuyut usi govori v mezhah Ukrayini okremi govirki sumizhnih teritorij Moldovi Rumuniyi Slovachchini Polshi Bilorusi Rosiyi ta ostrivni pereselenski govirki kolishnoyi Yugoslaviyi Tom I RedaguvatiCej rozdil potrebuye dopovnennya berezen 2011 Tom II RedaguvatiVidanij u Kiyevi 1988 roku II tom AUM ohoplyuye dosit masivnij areal govoriv zahidnu chastinu starozhitnih govoriv ukrayinskoyi movi sho mezhuyut na zahodi polskoyu i slovackimi movami na pivnochi z biloruskoyu na pivdni z z ugorskoyu rumunskoyu i moldavskimi movami Usya sitka tomu ohoplyuye 685 naselenih punktiv z yakih 584 na teritoriyi Ukrayini u mezhah Volinskoyi Rivnenskoyi Lvivskoyi Ternopilskoyi Zakarpatskoyi Ivano Frankivskoyi Cherniveckoyi Hmelnickoyi ta zahidnih rajoniv Vinnickoyi j Zhitomirskoyi oblastej a takozh naseleni punkti za mezhami Ukrayini na teritoriyi Bilorusi 35 nas pp Moldovi 13 nas pp Polshi 14 nas pp Slovachchini 18 nas pp Rumuniyi 3 nas pp Yugoslaviyi 3 nas pp Usogo za mezhami Ukrayini 101 naselenij punkt Karti Redaguvati II tom AUM maye ryad specifichnih vidminnostej u deyakih principah ta zasobah kartografuvannya zumovlenih svoyeridnistyu osnovnogo masivu materialu doslidzhuvanoyi miscevosti Adzhe govori danogo arealu mayut ryad osoblivostej sprichineni istorichnimi faktami ta podiyami Cya chastina Ukrayini perebuvala pid vplivom bagatoh mov polskoyi ugorskoyi chastkovo nimeckoyi rumunskoyi ta zakumulyuvala chislenni leksichni akcentuacijni sintaksichni fonetichni oznaki movi substrata Znachna chastina kart II tomu vidznachayetsya maksimalno povnoyu informacijnoyu napovnenistyu Zbilshilasya kilkist kart vikonanih sposobom nakladannya arealiv strukturno abo genetichno pov yazanih mizh soboyu Zbilshilasya kilkist kartografovanih elementiv rozshirilosya zobrazhennya funkcionuvannya normativiv ta dialektizmiv u mezhah dvoh koloriv chervonogo yakim poznachalisya slova totozhni abo nablizheni do suchasnoyi literaturnoyi normi ta chornim dialektni vidpovidniki danih yavish form nazv Material kart II tomu AUM tak samo yak i dani I ta III tomiv pidtverdzhuye tradicijnij podil ukrayinskoyi dialektnoyi teritoriyi na tri suchanih narichchya pivnichne pivdenno zahidne i pivdenno shidne II tom AUM ne persha sproba doslidzhennya zahidnih govoriv metodom lingvogeografiyi ale to buli zusillya okremih doslidnikiv yaki vivchali tilki neveliki dialektni teritoriyi i do togo zh ne ohoplyuvali faktichnogo materialu vsih movnih rivniv AUM ce yedinij u svoyemu rodi povnij maksimalno tochnij ta detalnij zvid dialektnih yavish na teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini ta sumizhnih z neyu oblastej Material do II tomu buv zapisanij naukovimi pracivnikami viddilu movoznavstva Institutu suspilnih nauk AN URSR viddilu dialektologiyi Institutu movoznavstva AN URSR vikladachami studentami universitetiv Cherniveckogo Lvivskogo Uzhgorodskogo Vinnickogo Luckogo Drogobickogo ta in Tom III RedaguvatiTom III zavershuye vidannya pershoyi v istoriyi ukrayinskogo movoznavstva praci v yakij na lingvistichnih kartah vidtvoreno vazhlivi protistavlennya viyaviv ukrayinskoyi dialektnoyi movi na vsomu prostori yiyi funkcionuvannya skartografovano vidminnosti ukrayinskih dialektiv na fonetichnomu akcentnomu gramatichnomu leksichnomu ta slovotvirnomu rivnyah U III tomi Atlasu vidobrazheno dialektni vidminnosti u mezhah dvoh dialektnih zon pivdenno shidnoyi Slobozhanshina i sumizhni zemli ta pivdennoyi Stepova Ukrayina a takozh sintez informaciyi usih troh tomiv Atlasu Tom III ch 1 Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya berezen 2011 Areal 1 yi chastini stanovlyat Donechchina Slobozhanshina i sumizhni zemli vin ohoplyuye teritoriyu na shid vid 35 shidnoyi dovgoti tobto Donecku Lugansku majzhe vsyu Harkivsku oblasti shidnu chastinu Sumskoyi Poltavskoyi Dnipropetrovskoyi i Zaporizkoyi oblastej U cij chastini skartografovano ukrayinski govirki takozh na teritoriyi pivdennoyi chastini Kurskoyi Byelgorodskoyi i Voronezkoyi oblastej ta zahidnoyi chastini Rostovskoyi oblasti Rosiyi Tom III ch 2 Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya berezen 2011 Areal 2 yi chastini stanovlyat Nizhnya Naddnipryanshina Prichornomor ya i sumizhni zemli vin ohoplyuye teritoriyu na pivden 48 pivnichnoyi shiroti do Chornogo j Azovskogo moriv na shodi teritoriya 2 yi chastini tomu syagaye 35 shidnoyi dovgoti a na zahodi dohodit do etnografichnoyi mezhi z moldovskim i rumunskim narodami Takim chinom do ciyeyi chastini atlasu vhodyat bilsha chastini Odeskoyi i Mikolayivskoyi oblastej pivdenna chastina Kirovogradskoyi i Dnipropetrovskoyi zahidna chastina Zaporizkoyi ta vsya Hersonska j Krimska oblasti Tut skartografovano takozh ukrayinski govirki v Krasnodarskomu krayi Rosiyi i u Respublici Moldova Vidznaki Redaguvati2006 roku za robotu nad atlasom kolektivu avtoriv bula prisudzhena Derzhavna premiya Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 1 Primitki Redaguvati Ukaz Prezidenta Ukrayini pro prisudzhennya Derzhavnih premij Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 2006 roku Arhiv originalu za 31 travnya 2011 Procitovano 5 listopada 2010 Literatura RedaguvatiGricenko P Yu Atlas ukrayinskoyi movi Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 S 36 Zhilko F T Dialektol atlas ukr movi Prospekt K 1952 AUM t 1 3 K 1984 2001 Shevelov G Y Ukrainian Diphthongs in Publications of the 1980s and in Reauty and some adjacent problems imaginary and real International Journal of Slavic Linguistics and Poetics 1986 v 34 Karpenko Yu O Gliboki doslidzhennya v galuzi lingvogeografiyi Movoznavstvo 1986 2 Bromlej S V Atlas ukr movi t 1 Voprosy yazykoznaniya 1987 4 Zatovkanuk M Rec na kn AUM t 1 2 K 1984 88 Slavia 1990 R 59 U merezhi Redaguvati Atlas ukrayinskoyi movi na sajti Institutu movoznavstva im O O Potebni Arhivovano 18 serpnya 2013 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Atlas ukrayinskoyi movi amp oldid 40435134