www.wikidata.uk-ua.nina.az

Словозміна також флексія системне творення різних форм того самого слова відповідно до його синтаксичних пов язань з ін

Словозміна

Словозміна (також флексія), системне творення різних форм того самого слова відповідно до його синтаксичних пов'язань з ін. словами в реченні й словосполученні без зміни його лексичного значення за допомогою:

  • 1) закінченнєвих змінних морфем-афіксів і постфіксів (стол-а, -и, -ів; стой-у, -іш, -а-ти-му; ми-ти-ся);
  • 2) зміни основи слова т. зв. внутрішньою флексією (стіл: стол-а; стій: стой-у), див. Чергування звуків;
  • 3) зміни наголосу слова (рук-и́: ру́к-и), у деяких випадках у тій самій функції, що і суфікс (за-си́п-а-ти: за-сип-а́-ти = за-си́пува-ти);
  • 4) зміни суфікса (гарн-ий: гарніш-ий) чи й префікса (най- гарніший; пис-а-ти: на-пис-а-ти), себто тут типового засобу словотвору;
  • 5) сполучення флексійної форми слова з прийменником (на стол-і, на стол-ах) чи з деякими ін. словами, що тоді виконують службову функцію формотворної морфеми (читати: буду читати; гарн-ий: більш гарний, т. зв. аналітичні форми).

Словозміна застосовується при відмінюванні іменника, прикметника, займенника й числівника за відмінами, а в них відмінками, числами й (у прикметникових словах) родами та дієслова за відмінами, способами, часами, особами, числами, родами (в минулому часі й умовному способі), видами й станами, включаючи т. зв. невідмінні форми — інфінітив і дієприслівник. Фонетичні й граматичні процеси поглиблюють або зносять різниці між окремими формами С. (пор. поширення внутр. флексії в нових закритих складах); протиставлення окремих граматичних категорій можуть нейтралізуватися (пор. число при іменниках із значенням ґатунку: Собака має — Собаки мають розвинений нюх), при дієсловах (Пили — Пилося горілку), час (Утомився вороненький, іде, спотикнеться), спосіб (Піди, принеси води — А ти пішов би й приніс би води; Піти, принести води!), стаючи ознаками стилю.

Впродовж історичної доби окремі категорії зазнали ґрунтовних змін: зникли форми двоїни й розрізнювання родів у множині, зменшилося число відмінкових аломорф (закінчень), безприйменниковий місцевий (однини) був замінений прийменниковим, зникла іменна відміна прикметника й енклітичні форми особових займенників, наступило далекосяжне вирівняння м'якого типу відмін до твердого, зникла система минулих часів (аористу, імперфекту, що змінилися формами первісного перфекту, який втратив допоміжне дієслово) як і форми супіну та активних дієприкметників. Зате розвинулися: категорія живих істот та осіб (бачу вояка, вояків, коня, коней, корів, але: бачу стіл, столи) і поодиноких предметів у чоловічому роді іменників (бере ножа — ніж, але: бере пісок) та система видів (робити: з-робити, робив — зробив, — недоконаного й доконаного, що почасти замінила систему часів) і релятивно-часових дієприслівників з видовим розрізненням (пишучи, діалектне писавши — при одночасности дії з присудком гол. речення, написавши — на ознаку попередньої дії), нова синтетична (флексійна) форма майбутнього часу (пис-а-ти-му, -меш) як і нова Форма способів наказового (вір, -мо, -те) та умовного (я писав би, ми писали б).

Словозміну сучасної української мови досліджували Д. Гринчишин, І. Кучеренко, М. Леонова, А. Матвієнко, І. Матвіяс, В. Русанівський, Є. Сасинович, Ю. Шевельов й ін.. а в діяхронному перекрої: С. Бевзенко («Іст. морфологія української мови, нариси із словозміни та словотвору», 1961), С. Самійленко («Нариси з іст. морфологи української мови», 1 — 2, 1964 — 70), В. Русанівський («Значення і взаємозв'язок граматичних категорій виду і часу в українській мові 16 — 17 ст.», 1959), І. М. Керницький («Система словозміни в українській мові, на матеріалах пам'яток 16 ст.», 1967), І. Огієнко, П. Ковалів, М. Жовтобрюх, В. Дем'янчук, Л. А. Булаховський, А. Генсьорський, Г. Ільїнський, Л. Самійленко, В. Сімович, І. Слинько, М. Сулима, С. Смаль-Стоцький, М. Равлюк, І. Шаровольський, В. Ярошенко та ін. Див. ще зб. «Укр. діалектна морфологія», 1969.

Література Редагувати

Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Slovozmina takozh fleksiya sistemne tvorennya riznih form togo samogo slova vidpovidno do jogo sintaksichnih pov yazan z in slovami v rechenni j slovospoluchenni bez zmini jogo leksichnogo znachennya za dopomogoyu 1 zakinchennyevih zminnih morfem afiksiv i postfiksiv stol a i iv stoj u ish a ti mu mi ti sya 2 zmini osnovi slova t zv vnutrishnoyu fleksiyeyu stil stol a stij stoj u div Cherguvannya zvukiv 3 zmini nagolosu slova ruk i ru k i u deyakih vipadkah u tij samij funkciyi sho i sufiks za si p a ti za sip a ti za si puva ti 4 zmini sufiksa garn ij garnish ij chi j prefiksa naj garnishij pis a ti na pis a ti sebto tut tipovogo zasobu slovotvoru 5 spoluchennya fleksijnoyi formi slova z prijmennikom na stol i na stol ah chi z deyakimi in slovami sho todi vikonuyut sluzhbovu funkciyu formotvornoyi morfemi chitati budu chitati garn ij bilsh garnij t zv analitichni formi Slovozmina zastosovuyetsya pri vidminyuvanni imennika prikmetnika zajmennika j chislivnika za vidminami a v nih vidminkami chislami j u prikmetnikovih slovah rodami ta diyeslova za vidminami sposobami chasami osobami chislami rodami v minulomu chasi j umovnomu sposobi vidami j stanami vklyuchayuchi t zv nevidminni formi infinitiv i diyeprislivnik Fonetichni j gramatichni procesi pogliblyuyut abo znosyat riznici mizh okremimi formami S por poshirennya vnutr fleksiyi v novih zakritih skladah protistavlennya okremih gramatichnih kategorij mozhut nejtralizuvatisya por chislo pri imennikah iz znachennyam gatunku Sobaka maye Sobaki mayut rozvinenij nyuh pri diyeslovah Pili Pilosya gorilku chas Utomivsya voronenkij ide spotiknetsya sposib Pidi prinesi vodi A ti pishov bi j prinis bi vodi Piti prinesti vodi stayuchi oznakami stilyu Vprodovzh istorichnoyi dobi okremi kategoriyi zaznali gruntovnih zmin znikli formi dvoyini j rozriznyuvannya rodiv u mnozhini zmenshilosya chislo vidminkovih alomorf zakinchen bezprijmennikovij miscevij odnini buv zaminenij prijmennikovim znikla imenna vidmina prikmetnika j enklitichni formi osobovih zajmennikiv nastupilo dalekosyazhne virivnyannya m yakogo tipu vidmin do tverdogo znikla sistema minulih chasiv aoristu imperfektu sho zminilisya formami pervisnogo perfektu yakij vtrativ dopomizhne diyeslovo yak i formi supinu ta aktivnih diyeprikmetnikiv Zate rozvinulisya kategoriya zhivih istot ta osib bachu voyaka voyakiv konya konej koriv ale bachu stil stoli i poodinokih predmetiv u cholovichomu rodi imennikiv bere nozha nizh ale bere pisok ta sistema vidiv robiti z robiti robiv zrobiv nedokonanogo j dokonanogo sho pochasti zaminila sistemu chasiv i relyativno chasovih diyeprislivnikiv z vidovim rozriznennyam pishuchi dialektne pisavshi pri odnochasnosti diyi z prisudkom gol rechennya napisavshi na oznaku poperednoyi diyi nova sintetichna fleksijna forma majbutnogo chasu pis a ti mu mesh yak i nova Forma sposobiv nakazovogo vir mo te ta umovnogo ya pisav bi mi pisali b Slovozminu suchasnoyi ukrayinskoyi movi doslidzhuvali D Grinchishin I Kucherenko M Leonova A Matviyenko I Matviyas V Rusanivskij Ye Sasinovich Yu Shevelov j in a v diyahronnomu perekroyi S Bevzenko Ist morfologiya ukrayinskoyi movi narisi iz slovozmini ta slovotvoru 1961 S Samijlenko Narisi z ist morfologi ukrayinskoyi movi 1 2 1964 70 V Rusanivskij Znachennya i vzayemozv yazok gramatichnih kategorij vidu i chasu v ukrayinskij movi 16 17 st 1959 I M Kernickij Sistema slovozmini v ukrayinskij movi na materialah pam yatok 16 st 1967 I Ogiyenko P Kovaliv M Zhovtobryuh V Dem yanchuk L A Bulahovskij A Gensorskij G Ilyinskij L Samijlenko V Simovich I Slinko M Sulima S Smal Stockij M Ravlyuk I Sharovolskij V Yaroshenko ta in Div she zb Ukr dialektna morfologiya 1969 Literatura RedaguvatiSlovozmina Forma slova Formotvorennya Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 S 616 767 769 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Gramatichnij slovnik ukrayinskoyi literaturnoyi movi Slovozmina Blizko 140 000 sliv Vidp red N F Klimenko K 2011 760 s Slovozmina Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Formotvorennya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 nbsp Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Slovozmina amp oldid 34665170