www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аорист Ао рист грец αόριστος невизначений необмежений дієслівна форма властива стародавнім мовам що позначала в минулому

Аорист

Ао́рист (грец. αόριστος — «невизначений», «необмежений») — дієслівна форма, властива стародавнім мовам, що позначала в минулому одиничну дію, яка безпосередньо не має стосунку до теперішности.

Слов'янські мови Редагувати

У давніх слов'янських мовах видо-часова форма означала нетривалу або разову дію, що виявляла себе до моменту мовлення (минулий час) і в момент мовлення вже не була актуальною. Самостійною формою дієслова минулого часу аорист виступає у південнослов'янських та лужицьких мовах. Із слідів аориста українська літературна мова та південно-східне наріччя зберегли тільки одну його форму — це 2 особа однини від дієслова бути «би», «б» (< *by), яка використовувалася та використовується для творення умовного способу (чит. кондиціонал): сказав би, та сама частка закріпилася в таких сполучниках, як: щоби, щоб, аби, якби та ін. (чит. кон'юнктив). Деякі з-поміж говірок говорів південно-західного наріччя, хоча б волинські й закарпатські, досі зберігають форму «бих» (< *byxъ) — 1 особу однини аориста від бути, — яка творить той самий умовний спосіб: я помолив бих ся «я би помолився».

Праслов'янська мова Редагувати

У праслов'янській мові існувало три способи утворення аористу: простий, сигматичний атематичний і сигматичний тематичний. Простий утворювали шляхом безпосереднього додавання до основи інфінітива вторинних особових закінчень. Сигматичний атематичний аорист утворювали додаванням до основи суфікса «-s-», а особові закінчення приєднувалися вже до цього суфікса. Сигматичний тематичний утворювали майже так само, тільки з тією різницею, що суфікс «-s-» приєднували не безпосередньо до основи, а до тематичного голосного, що йшов за основою. Останній спосіб є власне слов'янською іновацією, а перші два успадковані праслов'янською з праіндоєвропейської. Форми-зв'язки аориста від дієслова *byti «бути» з основою *by- (*kъto by reklъ «хто би сказав») творили в праслов'янській мові умовний спосіб (кондиціонал і кон'юнктив), хоч могла вживатися й давня основа на *bi- (*ty snovalъ bi «ти снував би»).

Старослов'янська мова Редагувати

Простий аорист Редагувати

Простий, він же асигматичний, аорист — одна з трьох форм аориста, що її засвідчують старослов'янські пам'ятки. Він сягає найдавнішого індоєвропейського атематичного аориста. Простий аорист є найстарішим утворенням, відомим лише від основ на шелестівку. Його утворювано шляхом приєднання до основи інфінітива вторинних закінчень за допомогою тематичних голосівок [ŏ] (у першій особі всіх чисел і в третій особі множини) і [ĕ] (в усіх інших випадках). Якщо основа закінчувалася на задньоязикову шелестівку, то перед [ĕ] вона піддавалася дії першої палаталізації.

У живій мові XI ст. форми простого аориста вийшли або ще виходили з ужитку. Його зарано витіснили форми сигматичного аориста, тому в церковнослов'янських текстах форм простого аориста попросту немає. У старослов'янських текстах слова типу падъ < пасти, двигъ < двигнѫти, ѹсъпъ < ѹснѫти зустрічаються надто рідко.

Форми дієслів у простім аористі були такі:

Особа Іти Прийти Пасти Двигнути Заснути Могти Вести Їхати Нести Ректи
Однина
1 идъ придъ падъ двигъ ѹсъпъ могъ вєдъ ıaдъ нєсъ рєкъ
2 идє придє падє движє ѹсъпє можє вєдє ıaдє нєсє рєчє
3
Двоїна
1 идовѣ придовѣ падовѣ двиговѣ ѹсъповѣ моговѣ вєдовѣ ıaдовѣ нєсовѣ рєковѣ
2 идєта придєта падєта движєта ѹсъпєта можєта вєдєта ıaдєта нєсєта рєчєта
3 идєтє придєтє падєтє движєтє ѹсъпєтє можєтє вєдєтє ıaдєтє нєсєтє рєчєтє
Множина
1 идомъ придомъ падомъ двигомъ ѹсъпомъ могомъ вєдомъ ıaдомъ нєсомъ рєкомъ
2 идєтє придєтє падєтє движєтє ѹсъпєтє можєтє вєдєтє ıaдєтє нєсєтє рєчєтє
3 идѫ придѫ падѫ двигѫ ѹсъпѫ могѫ вєдѫ ıaдѫ нєсѫ рєкѫ

Сигматичний аорист Редагувати

Сигматичним називають такий аорист, що його в ранній праслов'янській мові утворювано за допомогою суфікса -s-. Ця шелестівка на слов'янському ґрунті могла перейти в [х], що чергується із [ш].

Назву сигматичного цей вид аориста отримав за аналогією із сигматичним аористом у давньогрецькій мові, де звук [s] позначається літерою сигма.

Старий Редагувати

Старий, він же нетематичний, сигматичний аорист у праслов'янській мові був продовженням індоєвропейського сигматичного аориста. Він міг утворюватися від дієслів з основою на шелестівку чи голосівку, у тому числі з кореневим [ĕ]. В основах на шелестівку подовжувалися кореневі голосівки, тож утворилися чергування: [є] — [ѣ], [о] — [а].

Форми дієслів у старім нетематичнім аористі були такі:

Особа Бути Хвалити Плести Минути Пекти Ректи Вести Читати Нести Знати Бити
Однина
1 быхъ бѣхъ хвалихъ плѣсъ минѫхъ пѣхъ рѣхъ вѣсъ читахъ нѣсъ знахъ бихъ
2 бы(стъ) бѣ хвали плєтє минѫ пєчє рєчє вєдє чита нєсє зна би
3
Двоїна
1 быховѣ бѣховѣ хвалиховѣ плѣсовѣ минѫховѣ пѣховѣ рѣховѣ вѣсовѣ читаховѣ нѣсовѣ знаховѣ биховѣ
2 быста бѣста хвалиста плѣста минѫста пѣста рѣста вѣста читаста нѣста знаста биста
3 быстє бѣстє хвалистє плѣстє минѫстє пѣстє рѣстє вѣстє читастє нѣстє знастє бистє
Множина
1 быхомъ бѣхомъ хвалихомъ плѣсомъ минѫхомъ пѣхомъ рѣхомъ вѣсомъ читахомъ нѣсомъ знахомъ бихомъ
2 быстє бѣстє хвалистє плѣстє минѫстє пѣстє рѣстє вѣстє читастє нѣстє знастє бистє
3 бышѧ бѣша хвалишѧ плѣсѧ минѫшѧ пѣшѧ рѣшѧ вѣсѧ читашѧ нѣсѧ знашѧ бишѧ
Новий Редагувати

Новий, він же тематичний, сигматичний аорист не має індоєвропейських відповідників. Імовірно, він виник у праслов'янській мові через подальше узагальнення форм старого сигматичного аориста. Найдавніші пам'ятки старослов'янської мови його не засвідчують. Нового аориста утворювано тільки від основ на шелестівку за допомогою вторинних закінчень, при цьому корінь збігався з основою інфінітива. Завдяки цьому основа фонетично не відрізнялася від інших дієслівних основ. Можливо, він виник унаслідок злиття форм простого асигматичного й старого сигматичного аориста: рєкомъ + рѣхомъ = рєкохомъ.

Форми дієслів у новім тематичнім аористі були такі:

Особа Двигнути Пекти Ректи Вести Могти Нести
Однина
1 двигохъ пєкохъ рєкохъ вєдохъ могохъ нєсохъ
2 движє пєчє рєчє вєдє можє нєсє
3
Двоїна
1 двигоховѣ пєкоховѣ рєкоховѣ вєдоховѣ могоховѣ нєсоховѣ
2 двигоста пєкоста рєкоста вєдоста могоста нєсоста
3 двигостє пєкостє рєкостє вєдостє могостє нєсостє
Множина
1 двигохомъ пєкохомъ рєкохомъ вєдохомъ могохомъ нєсохомъ
2 двигостє пєкостє рєкостє вєдостє могостє нєсостє
3 двигошѧ пєкошѧ рєкошѧ вєдошѧ могошѧ нєсошѧ

Церковнослов'янська мова Редагувати

У церковнослов'янській мові дієслова з інфінітивною основою на голосний утворюють форми старого сигматичного аориста, а дієслова з інфінітивною основою на приголосний — форми нового сигматичного аориста:

Особа Старий Новий Старий Новий Старий Новий
Однина Двоїна Множина
1 любихъ знахъ нєсохъ пекохъ любихова, -ѣ знахова, -ѣ нєсохова, -ѣ пєкохова, -ѣ любихомъ знахомъ нєсохомъ пєкохомъ
2 люби зна нєсє пєчє любиста, -ѣ знаста, -ѣ нєсоста, -ѣ пєкоста, -ѣ любистє знастє нєсостє пєкостє
3 любиша знаша нєсоша пеєкоша

Давньоруська мова Редагувати

У давньоруській мові від дієслів з основою або коренем на голосний утворювалися форми старого аориста (сътворихъ, видѣхъ), а від дієслів з основою на приголосний — форми нового аориста (рѣкохъ, несохъ, идохъ). До традиційних закінчень у 3-й особі однини і множини могло ще додаватися закінчення -ть: несеть, сьтворить, несошать, створишать. У мові українських грамот XIV—XV сторіччя форми аориста майже не вживалися. Протягом наступних століть їх інколи використовували як літературний прийом. У новій українській літературній мові аорист вживається для стилізації під давню мову:

Владимир князь перед народом
Убив старого Рогволода,
Потя народ, княжну поя,
Отиде в волості своя

— Т. Шевченко

Слово потя тут є формою аориста дієслова потяти («порубати»), поя — формою дієслова пояти («пойняти», «захопити»), а отиде — формою дієслова отъити («відійти»).

Болгарська мова Редагувати

Болгарський аорист (минало свършено време) виражає здійснену дію в минулому. Утворюють аорист дієслова як недоконаного, так і доконаного виду — шляхом додавання до основи особових закінчень -х, -хме, -хте, -ха. Залежно від типу дієслова, між основою та закінченням можуть вживатися різні тематичні голосні. Приклади для слів чета («читаю») і лягам («лягаю»):

Особа Однина Множина
1 четох «я читав» четохме «ми читали»
легнах «я ліг» легнахме «ми лягли»
2 чете «ти читав» четохте «ви читали»
легна «ти ліг» легнахте «ви лягли»
3 чете «він читав», «вона читала» четоха «вони читали»
легна «він ліг», «вона лягла» легнаха «вони лягли»

У вигаданих мовах Редагувати

У мові квенья, вигаданій Дж. Р. Р. Толкіном існує категорія аориста. Там він являє собою загальновидовий[en] час чи простий теперішній час, що виражає загальні факти чи прості теперішні події. Також аорист є в валірійській мові, вигаданій Девідом Пітерсоном для серіалу Гра Престолів.

Джерела Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Кузнецов П. С. Очерки по морфологии праславянского языка. — М. : КомКнига, 2006. — С. 103—106. — ISBN 5-484-00328-8.
  2. Schenker A. Proto-Slavic // The Slavonic Languages / Comrie B., Corbett G. — London, New York : Routledge, 1993. — P. 98. — ISBN 0-415-04755-2, ISBN 978-0-415-04755-5.
  3. Потяти // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Пояти // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Helge Kåre Fauskanger. Ardalambion [ 19 червня 2009 у Wayback Machine.]. Quenya — The Ancient Tongue. The Verb [ 25 серпня 2012 у Wayback Machine.].

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ao rist grec aoristos neviznachenij neobmezhenij diyeslivna forma vlastiva starodavnim movam sho poznachala v minulomu odinichnu diyu yaka bezposeredno ne maye stosunku do teperishnosti Zmist 1 Slov yanski movi 1 1 Praslov yanska mova 1 2 Staroslov yanska mova 1 2 1 Prostij aorist 1 2 2 Sigmatichnij aorist 1 2 2 1 Starij 1 2 2 2 Novij 1 3 Cerkovnoslov yanska mova 1 4 Davnoruska mova 1 5 Bolgarska mova 2 U vigadanih movah 3 Dzherela 4 Primitki 5 PosilannyaSlov yanski movi RedaguvatiU davnih slov yanskih movah vido chasova forma oznachala netrivalu abo razovu diyu sho viyavlyala sebe do momentu movlennya minulij chas i v moment movlennya vzhe ne bula aktualnoyu Samostijnoyu formoyu diyeslova minulogo chasu aorist vistupaye u pivdennoslov yanskih ta luzhickih movah Iz slidiv aorista ukrayinska literaturna mova ta pivdenno shidne narichchya zberegli tilki odnu jogo formu ce 2 osoba odnini vid diyeslova buti bi b lt by yaka vikoristovuvalasya ta vikoristovuyetsya dlya tvorennya umovnogo sposobu chit kondicional skazav bi ta sama chastka zakripilasya v takih spoluchnikah yak shobi shob abi yakbi ta in chit kon yunktiv Deyaki z pomizh govirok govoriv pivdenno zahidnogo narichchya hocha b volinski j zakarpatski dosi zberigayut formu bih lt byx 1 osobu odnini aorista vid buti yaka tvorit toj samij umovnij sposib ya pomoliv bih sya ya bi pomolivsya Praslov yanska mova Redaguvati Dokladnishe Praslov yanskij aoristU praslov yanskij movi isnuvalo tri sposobi utvorennya aoristu prostij sigmatichnij atematichnij i sigmatichnij tematichnij Prostij utvoryuvali shlyahom bezposerednogo dodavannya do osnovi infinitiva vtorinnih osobovih zakinchen Sigmatichnij atematichnij aorist utvoryuvali dodavannyam do osnovi sufiksa s a osobovi zakinchennya priyednuvalisya vzhe do cogo sufiksa Sigmatichnij tematichnij utvoryuvali majzhe tak samo tilki z tiyeyu rizniceyu sho sufiks s priyednuvali ne bezposeredno do osnovi a do tematichnogo golosnogo sho jshov za osnovoyu Ostannij sposib ye vlasne slov yanskoyu inovaciyeyu a pershi dva uspadkovani praslov yanskoyu z praindoyevropejskoyi 1 2 Formi zv yazki aorista vid diyeslova byti buti z osnovoyu by kto by rekl hto bi skazav tvorili v praslov yanskij movi umovnij sposib kondicional i kon yunktiv hoch mogla vzhivatisya j davnya osnova na bi ty snoval bi ti snuvav bi Staroslov yanska mova Redaguvati Prostij aorist Redaguvati Prostij vin zhe asigmatichnij aorist odna z troh form aorista sho yiyi zasvidchuyut staroslov yanski pam yatki Vin syagaye najdavnishogo indoyevropejskogo atematichnogo aorista Prostij aorist ye najstarishim utvorennyam vidomim lishe vid osnov na shelestivku Jogo utvoryuvano shlyahom priyednannya do osnovi infinitiva vtorinnih zakinchen za dopomogoyu tematichnih golosivok ŏ u pershij osobi vsih chisel i v tretij osobi mnozhini i ĕ v usih inshih vipadkah Yaksho osnova zakinchuvalasya na zadnoyazikovu shelestivku to pered ĕ vona piddavalasya diyi pershoyi palatalizaciyi U zhivij movi XI st formi prostogo aorista vijshli abo she vihodili z uzhitku Jogo zarano vitisnili formi sigmatichnogo aorista tomu v cerkovnoslov yanskih tekstah form prostogo aorista poprostu nemaye U staroslov yanskih tekstah slova tipu pad lt pasti dvig lt dvignѫti ѹsp lt ѹsnѫti zustrichayutsya nadto ridko Formi diyesliv u prostim aoristi buli taki Osoba Iti Prijti Pasti Dvignuti Zasnuti Mogti Vesti Yihati Nesti RektiOdnina1 id prid pad dvig ѹsp mog vyed iad nyes ryek2 idye pridye padye dvizhye ѹspye mozhye vyedye iadye nyesye ryechye3Dvoyina1 idovѣ pridovѣ padovѣ dvigovѣ ѹspovѣ mogovѣ vyedovѣ iadovѣ nyesovѣ ryekovѣ2 idyeta pridyeta padyeta dvizhyeta ѹspyeta mozhyeta vyedyeta iadyeta nyesyeta ryechyeta3 idyetye pridyetye padyetye dvizhyetye ѹspyetye mozhyetye vyedyetye iadyetye nyesyetye ryechyetyeMnozhina1 idom pridom padom dvigom ѹspom mogom vyedom iadom nyesom ryekom2 idyetye pridyetye padyetye dvizhyetye ѹspyetye mozhyetye vyedyetye iadyetye nyesyetye ryechyetye3 idѫ pridѫ padѫ dvigѫ ѹspѫ mogѫ vyedѫ iadѫ nyesѫ ryekѫSigmatichnij aorist Redaguvati Sigmatichnim nazivayut takij aorist sho jogo v rannij praslov yanskij movi utvoryuvano za dopomogoyu sufiksa s Cya shelestivka na slov yanskomu grunti mogla perejti v h sho cherguyetsya iz sh Nazvu sigmatichnogo cej vid aorista otrimav za analogiyeyu iz sigmatichnim aoristom u davnogreckij movi de zvuk s poznachayetsya literoyu sigma Starij Redaguvati Starij vin zhe netematichnij sigmatichnij aorist u praslov yanskij movi buv prodovzhennyam indoyevropejskogo sigmatichnogo aorista Vin mig utvoryuvatisya vid diyesliv z osnovoyu na shelestivku chi golosivku u tomu chisli z korenevim ĕ V osnovah na shelestivku podovzhuvalisya korenevi golosivki tozh utvorilisya cherguvannya ye ѣ o a Formi diyesliv u starim netematichnim aoristi buli taki Osoba Buti Hvaliti Plesti Minuti Pekti Rekti Vesti Chitati Nesti Znati BitiOdnina1 byh bѣh hvalih plѣs minѫh pѣh rѣh vѣs chitah nѣs znah bih2 by st bѣ hvali plyetye minѫ pyechye ryechye vyedye chita nyesye zna bi3Dvoyina1 byhovѣ bѣhovѣ hvalihovѣ plѣsovѣ minѫhovѣ pѣhovѣ rѣhovѣ vѣsovѣ chitahovѣ nѣsovѣ znahovѣ bihovѣ2 bysta bѣsta hvalista plѣsta minѫsta pѣsta rѣsta vѣsta chitasta nѣsta znasta bista3 bystye bѣstye hvalistye plѣstye minѫstye pѣstye rѣstye vѣstye chitastye nѣstye znastye bistyeMnozhina1 byhom bѣhom hvalihom plѣsom minѫhom pѣhom rѣhom vѣsom chitahom nѣsom znahom bihom2 bystye bѣstye hvalistye plѣstye minѫstye pѣstye rѣstye vѣstye chitastye nѣstye znastye bistye3 byshѧ bѣsha hvalishѧ plѣsѧ minѫshѧ pѣshѧ rѣshѧ vѣsѧ chitashѧ nѣsѧ znashѧ bishѧNovij Redaguvati Novij vin zhe tematichnij sigmatichnij aorist ne maye indoyevropejskih vidpovidnikiv Imovirno vin vinik u praslov yanskij movi cherez podalshe uzagalnennya form starogo sigmatichnogo aorista Najdavnishi pam yatki staroslov yanskoyi movi jogo ne zasvidchuyut Novogo aorista utvoryuvano tilki vid osnov na shelestivku za dopomogoyu vtorinnih zakinchen pri comu korin zbigavsya z osnovoyu infinitiva Zavdyaki comu osnova fonetichno ne vidriznyalasya vid inshih diyeslivnih osnov Mozhlivo vin vinik unaslidok zlittya form prostogo asigmatichnogo j starogo sigmatichnogo aorista ryekom rѣhom ryekohom Formi diyesliv u novim tematichnim aoristi buli taki Osoba Dvignuti Pekti Rekti Vesti Mogti NestiOdnina1 dvigoh pyekoh ryekoh vyedoh mogoh nyesoh2 dvizhye pyechye ryechye vyedye mozhye nyesye3Dvoyina1 dvigohovѣ pyekohovѣ ryekohovѣ vyedohovѣ mogohovѣ nyesohovѣ2 dvigosta pyekosta ryekosta vyedosta mogosta nyesosta3 dvigostye pyekostye ryekostye vyedostye mogostye nyesostyeMnozhina1 dvigohom pyekohom ryekohom vyedohom mogohom nyesohom2 dvigostye pyekostye ryekostye vyedostye mogostye nyesostye3 dvigoshѧ pyekoshѧ ryekoshѧ vyedoshѧ mogoshѧ nyesoshѧCerkovnoslov yanska mova Redaguvati U cerkovnoslov yanskij movi diyeslova z infinitivnoyu osnovoyu na golosnij utvoryuyut formi starogo sigmatichnogo aorista a diyeslova z infinitivnoyu osnovoyu na prigolosnij formi novogo sigmatichnogo aorista Osoba Starij Novij Starij Novij Starij NovijOdnina Dvoyina Mnozhina1 lyubih znah nyesoh pekoh lyubihova ѣ znahova ѣ nyesohova ѣ pyekohova ѣ lyubihom znahom nyesohom pyekohom2 lyubi zna nyesye pyechye lyubista ѣ znasta ѣ nyesosta ѣ pyekosta ѣ lyubistye znastye nyesostye pyekostye3 lyubisha znasha nyesosha peyekoshaDavnoruska mova Redaguvati U davnoruskij movi vid diyesliv z osnovoyu abo korenem na golosnij utvoryuvalisya formi starogo aorista stvorih vidѣh a vid diyesliv z osnovoyu na prigolosnij formi novogo aorista rѣkoh nesoh idoh Do tradicijnih zakinchen u 3 j osobi odnini i mnozhini moglo she dodavatisya zakinchennya t neset stvorit nesoshat stvorishat U movi ukrayinskih gramot XIV XV storichchya formi aorista majzhe ne vzhivalisya Protyagom nastupnih stolit yih inkoli vikoristovuvali yak literaturnij prijom U novij ukrayinskij literaturnij movi aorist vzhivayetsya dlya stilizaciyi pid davnyu movu nbsp Vladimir knyaz pered narodomUbiv starogo Rogvoloda Potya narod knyazhnu poya Otide v volosti svoya T Shevchenko nbsp Slovo potya tut ye formoyu aorista diyeslova potyati porubati 3 poya formoyu diyeslova poyati pojnyati zahopiti 4 a otide formoyu diyeslova otiti vidijti Bolgarska mova Redaguvati Dokladnishe Bolgarske diyeslovoBolgarskij aorist minalo svrsheno vreme virazhaye zdijsnenu diyu v minulomu Utvoryuyut aorist diyeslova yak nedokonanogo tak i dokonanogo vidu shlyahom dodavannya do osnovi osobovih zakinchen h hme hte ha Zalezhno vid tipu diyeslova mizh osnovoyu ta zakinchennyam mozhut vzhivatisya rizni tematichni golosni Prikladi dlya sliv cheta chitayu i lyagam lyagayu Osoba Odnina Mnozhina1 chetoh ya chitav chetohme mi chitali legnah ya lig legnahme mi lyagli 2 chete ti chitav chetohte vi chitali legna ti lig legnahte vi lyagli 3 chete vin chitav vona chitala chetoha voni chitali legna vin lig vona lyagla legnaha voni lyagli U vigadanih movah RedaguvatiU movi kvenya vigadanij Dzh R R Tolkinom isnuye kategoriya aorista Tam vin yavlyaye soboyu zagalnovidovij en chas chi prostij teperishnij chas sho virazhaye zagalni fakti chi prosti teperishni podiyi 5 Takozh aorist ye v valirijskij movi vigadanij Devidom Pitersonom dlya serialu Gra Prestoliv Dzherela RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Izotov A I Staroslavyanskij yazyk v sravnitelno istoricheskom osveshenii Uchebnoe posobie Moskva Izdatelskij centr Azbukovnik 2010 S 136 139 Primitki Redaguvati Kuznecov P S Ocherki po morfologii praslavyanskogo yazyka M KomKniga 2006 S 103 106 ISBN 5 484 00328 8 Schenker A Proto Slavic The Slavonic Languages Comrie B Corbett G London New York Routledge 1993 P 98 ISBN 0 415 04755 2 ISBN 978 0 415 04755 5 Potyati Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Poyati Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Helge Kare Fauskanger Ardalambion Arhivovano 19 chervnya 2009 u Wayback Machine Quenya The Ancient Tongue The Verb Arhivovano 25 serpnya 2012 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiAorist Aorista osnova 42 Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 40 42 ISBN 978 966 439 921 7 nbsp Portal Ukrayinska mova Enciklopediya ukrayinskoyi movi Arhivovano 26 zhovtnya 2005 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Aorist amp oldid 39870935