www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кон юнктив Кон юнкти в лат modus conjunctivus суб юнкти в лат modus subjunctivus або суб єктний спосіб низка особливих ф

Кон'юнктив

Кон'юнкти́в (лат. modus conjunctivus), суб'юнкти́в (лат. modus subjunctivus) або суб'єктний спосіб — низка особливих форм дієслівного способу більшості індоєвропейських мов, що виражає через суб'єктне сприйняття можливу, здогадну, бажану або описувану дію. Прикметник conjunctivus (coniunctivus) утворений від дієслова conjungō/coniungō («з'єдную», «спрягаю»), а subjunctivus (subiunctivus) — від дієслова subjungō/subiungō («під'єднаю», «підпрягаю»).

В українському мовознавстві modus conjunctivus часто передається як «умовний спосіб», але це слід визнати неточним: бо під цим словосполученням можуть матися на увазі два різних граматичних способи: як «кон'юнктив», так і власне умовний або «кондиціоналіс». Подібне нерозрізнення пояснюється тим, що в українській мові, як і в інших східнослов'янських, обидва способи збігаються за формою в «умовному способі», лише деякі функції кон'юнктива виражаються за допомогою дійсного.

Значення Редагувати

В індоєвропейських мовах Редагувати

Кон'юнктив засвідчений не в усіх індоєвропейських мовах: як окрема категорія він відсутній у германських, балтійських і слов'янських, а в італьських і кельтських він злився з оптативом. Припускають, що кон'юнктив виник уже після розпаду індоєвропейської мовної спільноти чи, принаймні, після виділення з неї анатолійських мов, бо в останніх не засвідчено ні форм кон'юнктива, ні форм оптатива.

Праіндоєвропейська мова Редагувати

У праіндоєвропейській мові кон'юнктив виражав різні відтінки умови, бажання та іншого, наприклад, для вираження умов і обставин, за яких відбувається чи може (повинна) відбуватися дія. Він міг утворюватися за допомогою первинних і вторинних закінчень.

Англійська мова Редагувати

В англійській мові кон'юнктив (subjunctive mood, subjunctive) утворюється за допомогою сполучника that («що»), який ставиться перед підрядним реченням (clause). Відрізнювальною рисою є те, що дієслово у підрядному реченні завжди має форму інфінітива, але без частки to.

Німецька мова Редагувати

Німецька мова має дві форми кон'юнктива: Konjunktiv I (KI), «особливий кон'юнктив» чи «кон'юнктив І» і Konjunktiv II (KII), «загальний кон'юнктив» чи «кон'юнктив ІІ» (іноді перший неправильно називають «кон'юнктивом теперішнього», а другий — «кон'юнктивом минулого», хоча насправді будь-який з них може вживатися в обох часах).

Романські мови Редагувати

Латина Редагувати

У латинській мові кон'юнктив виражає суб'єктне відношення суб'єкта до факту дії і вживається як у самостійних, так і підрядних реченнях для висловлення сумніву, непевності, мети, наміру, можливості, повеління. Має 4 часи: теперішній, імперфект, перфект та плюсквамперфект, і два стани — активний і пасивний.

Кон'юнктив теперішнього часу активного стану (Praesens conjunctivus activi) утворюється доданням до основи теперішнього часу суфікса -ē- (I дієвідміна) чи -ā- (II—IV дієвідміни) і особових закінчень.

Кон'юнктив імперфекта активного стану (Imperfectum conjunctivus activi) утворюється доданням до основи теперішнього часу суфікса -rē- і особових закінчень.

Кон'юнктив перфекта активного стану (Perfectum conjunctivus activi) утворюється доданням до основи перфекта суфікса -ĕrĭ- і особових закінчень.

Кон'юнктив плюсквамперфекта активного стану (Plusquamperfectum conjunctivus activi) утворюється доданням до основи перфекта суфікса -issē- і особових закінчень.

Кон'юнктив теперішнього часу, імперфекта, перфекта та плюсквамперфекта пасивного стану утворюються з тими ж суфіксами, але з особовими закінченнями пасивного стану.

Французька мова Редагувати

У французькій мові форми кон'юнктива (le subjonctif) успадковані з латини. Форми кон'юнктивного способу існують для всіх часових форм: présent, passé simple, passé composé, imparfait, plus-que-parfait, futur.

У французькому кон'юнктиві можна виділити два аспекти, залежно від функції:

  • Юсив (у наказах, вимогах до третьої особи): Il faut qu'il comprenne cela — «Треба, щоб він це зрозумів»
  • Дезидератив: Vive la reine! — «Хай живе королева!»

У слов'янських мовах Редагувати

Див. також: Слов'янський кондиціоналіс

Кон'юнктив виявляється у кількох слов'янських мовах,, хоча в них відсутня якась спеціальна термінологія для цієї категорії. Наприклад, деякі автори не відрізняють його від оптатива (бажального способу), інші можуть виділяти в окремий спосіб .

Болгарська мова Редагувати

У болгарській модальні значення в підрядних реченнях виражаються не дієслівними закінченнями, а через спеціальні сполучники (комплементатори) — че або да («щоб», «що»). Самі дієслова не мають якихось особливих модальних закінчень, а змінюються тільки за особами і числами. У простих реченнях недоконаний вид часто вживається в індикативі, а доконаний — у кон'юнктиві, але можливі і зворотні сполучення.

  • искам да станеш (доконаний)/искам да ставаш (недоконаний) — «я хочу, щоб ти встав», другий варіант має відтінок більшої настійливості;
  • знам, че си тук — «я знаю, що ти тут» (індикатив);
  • настоявам да си тук — «я наполягаю, щоб ти був тут» (кон'юнктив).

Польська мова Редагувати

Кон'юнктив утворюється за допомогою частки by («би»), іноді в сполученні зі сполучниками: żeby, iżby, ażeby, aby, coby. Ставиться частка (частка+прийменник) попереду підрядного речення. На відміну від схожих форм кондиціоналіса, частка by не приймає особових закінчень, залишаючись незмінною. Для порівняння форми різних способів:

  • Upieram się, że wychodzi (індикатив) — Я наполягаю, що він виходить
  • Upieram się, by wyszedł (кон'юнктив) — Я наполягаю, щоб він вийшов
  • Upieram się, że wyszedłby (кондиціоналіс) — Я наполягаю, що він би вийшов
Див. також: Кондиціоналіс у польській мові

Українська мова Редагувати

Як окрема категорія відсутній. Конструкція, схожа з кон'юнктивом, утворюється за допомогою сполучника щоб (рідше аби), що ставиться перед підрядним реченням: «Я хочу, щоб ми були щасливими». Також у цьому значенні можуть вживатися частки хай і бодай: «Коли забули, бодай заснули, Про мою доленьку щоб і не чули» (Т. Г. Шевченко). Частка би за походженням являє собою колишню форму аориста (чи плюсквамперфекта) третьої особи однини дієслова бути (прасл. *byti), а бодай — стягнену форму ранішого «Бог дай».

В українському діалектному мовленні засвідчені й архаїчні форми, у яких частка би (складова сполучника щоб) відмінюється за особами і числами, за зразком діалектного відмінювання в кондиціоналісі. Іноді ця форма трапляється у літературі, що описує народну мову: «Мати казали тобі, — бодай бись луснув!», «А! Бодай бис…— клене козар і не кінчає: ану скажеш в таку годину!», «…а я тебе буду шанувати, щоб ти легко спала, щобис рідко рикала, щоби тебе чередінниця не пізнала, де ти ночувала, де ти стояла, щоби тебе хто не урік…» (М. М. Коцюбинський, «Fata Morgana», «Тіні забутих предків»).

В уральських мовах Редагувати

Угорська Редагувати

В угорській цей спосіб зазвичай використовується для вираження ввічливої вимоги і пропозиції. Закінчення збігаються з такими в імператива, тому угорський кон'юнктив часто називають кон'юнктивно-наказовим способом.

Приклади:

  • 'Add nekem! — «Дай це мені!» (вимога)
  • Menjünk! — «Ходімо!» (пропозиція)
  • Menjek? — «Я піду?/Мені йти?» (пропозиція чи питання)
  • Menj! — «Йди!» (вимога)

У семітських мовах Редагувати

Арабська Редагувати

У літературній арабській дієслово в недоконаному виді (аль-мударі) утворює кон'юнктивну форму, що називається мансуб (منصوب). Вона відрізняється від імперфекта дійсного способу в більшості своїх форм: де індикатив має закінчення «-у», кон'юнктив — «-а»; а де індикатив має «-на» чи «-ні», кон'юнктив має нульове закінчення (закінчення «-на» у другій і третій особах множини жіночого роду позначає не спосіб, а рід і число, і тому форми індикатива і кон'юнктива в них не розрізняються).

  • Третя особа однини чоловічого роду: індикатив яктубу («він пише») → кон'юнктив яктуба («щоб він писав»)
  • Третя особа множини чоловічого роду: індикатив яктубууна («вони пишуть») → кон'юнктив яктубуу («щоб вони писали»)
  • Третя особа множини жіночого роду: індикатив яктубна («вони пишуть») → кон'юнктив яктубна («щоб вони писали»)

Арабський кон'юнктив використовується в підрядних реченнях, після сполучника ан: урііду ан актуба («Я хочу писати», буквально «Я хочу, щоб я писав»). У кондиціоналісі і прекативі (один з видів ірреаліса), наприклад, «якщо він йде», «хай він йде», використовується юсив (маджзум).

У багатьох арабських діалектах зберігається відмінність між індикативом і кон'юнктивом, проте, частіше це виражається не через закінчення, а через префікс.

У сиро-палестинському діалекті арабської індикатив має префікс б-, тоді як у кон'юнктиві він відсутній:

  • Третя особа однини чоловічого роду: хувве б'юктоб («він пише», «він писатиме») — юктоб («щоб він писав»)
  • Третя особа множини чоловічого роду: хомме б'юкотбу («вони пишуть») — юкотбу («щоб вони писали»)

Єгипетська арабська використовує просту конструкцію, яка передує відмінюваним дієсловам з лав («якщо») чи момкен («щоб», «хай»):

  • Лав/Момкен енті тектебі («Якщо/Мабуть ти (ж. р.) пишеш»)
  • Лав/Момкен енті ктебті («Якщо/Мабуть ти писала»)
  • Лав/Момкен енті конті тектебі («Якби ти писала/Мабуть ти б писала»)
  • Лав/Момкен енті хатектебі («Якщо ти (ж. р.) писатимеш/Мабуть ти писатимеш»)

Примітки Редагувати

  1. Гаудіо дель С. Умовний спосіб в італійській та українській мовах: Контрастивні аспекти[недоступне посилання з серпня 2019]. — Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. 2012. Випуск 18
  2. ↑ Anastasia Smirnova, Vedrana Mihaliček, Lauren Ressue, Formal Studies in Slavic Linguistics, Cambridge Scholar Publishing, Newcastle upon Type, Wielka Brytania, 2010: Barbara Tomaszewicz, Subjunctive Mood in Polish and the Clause Typing Hypothesis
  3. Kagan Olga, Semantics of Genitive Objects in Russian, Springer 2013: Subjunctive Mood and the Notion of Commitment, series Studies in Natural Language and Linguistic Theory, ISBN 978-94-007-5225-2
  4. Mędak Stanisław, Praktyczny słownik łączliwości składniowej czasowników polskich, Universitas, Kraków, Polska, 2003
  5. ↑ Muczkowski Józef, Gramatyka języka Polskiego, Kraków 1836, pp. 228
  6. K. Migdalski. The Syntax of Compound Tenses in Slavic. — Utrecht
  7. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  8. . Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 9 березня 2017. 
  9. . Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 9 березня 2017. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kon yunkti v lat modus conjunctivus sub yunkti v lat modus subjunctivus abo sub yektnij sposib nizka osoblivih form diyeslivnogo sposobu bilshosti indoyevropejskih mov sho virazhaye cherez sub yektne sprijnyattya mozhlivu zdogadnu bazhanu abo opisuvanu diyu Prikmetnik conjunctivus coniunctivus utvorenij vid diyeslova conjungō coniungō z yednuyu spryagayu a subjunctivus subiunctivus vid diyeslova subjungō subiungō pid yednayu pidpryagayu V ukrayinskomu movoznavstvi modus conjunctivus chasto peredayetsya yak umovnij sposib ale ce slid viznati netochnim bo pid cim slovospoluchennyam mozhut matisya na uvazi dva riznih gramatichnih sposobi yak kon yunktiv tak i vlasne umovnij abo kondicionalis Podibne nerozriznennya poyasnyuyetsya tim sho v ukrayinskij movi yak i v inshih shidnoslov yanskih obidva sposobi zbigayutsya za formoyu v umovnomu sposobi lishe deyaki funkciyi kon yunktiva virazhayutsya za dopomogoyu dijsnogo 1 Zmist 1 Znachennya 2 V indoyevropejskih movah 2 1 Praindoyevropejska mova 2 2 Anglijska mova 2 3 Nimecka mova 2 4 Romanski movi 2 4 1 Latina 2 4 2 Francuzka mova 2 5 U slov yanskih movah 2 5 1 Bolgarska mova 2 5 2 Polska mova 2 5 3 Ukrayinska mova 3 V uralskih movah 3 1 Ugorska 4 U semitskih movah 4 1 Arabska 5 Primitki 6 PosilannyaZnachennya RedaguvatiV indoyevropejskih movah RedaguvatiKon yunktiv zasvidchenij ne v usih indoyevropejskih movah yak okrema kategoriya vin vidsutnij u germanskih baltijskih i slov yanskih a v italskih i keltskih vin zlivsya z optativom Pripuskayut sho kon yunktiv vinik uzhe pislya rozpadu indoyevropejskoyi movnoyi spilnoti chi prinajmni pislya vidilennya z neyi anatolijskih mov bo v ostannih ne zasvidcheno ni form kon yunktiva ni form optativa Praindoyevropejska mova Redaguvati U praindoyevropejskij movi kon yunktiv virazhav rizni vidtinki umovi bazhannya ta inshogo napriklad dlya virazhennya umov i obstavin za yakih vidbuvayetsya chi mozhe povinna vidbuvatisya diya Vin mig utvoryuvatisya za dopomogoyu pervinnih i vtorinnih zakinchen Anglijska mova Redaguvati Dokladnishe Anglijske diyeslovoV anglijskij movi kon yunktiv subjunctive mood subjunctive utvoryuyetsya za dopomogoyu spoluchnika that sho yakij stavitsya pered pidryadnim rechennyam clause Vidriznyuvalnoyu risoyu ye te sho diyeslovo u pidryadnomu rechenni zavzhdi maye formu infinitiva ale bez chastki to Nimecka mova Redaguvati Nimecka mova maye dvi formi kon yunktiva Konjunktiv I KI osoblivij kon yunktiv chi kon yunktiv I i Konjunktiv II KII zagalnij kon yunktiv chi kon yunktiv II inodi pershij nepravilno nazivayut kon yunktivom teperishnogo a drugij kon yunktivom minulogo hocha naspravdi bud yakij z nih mozhe vzhivatisya v oboh chasah Romanski movi Redaguvati Latina Redaguvati U latinskij movi kon yunktiv virazhaye sub yektne vidnoshennya sub yekta do faktu diyi i vzhivayetsya yak u samostijnih tak i pidryadnih rechennyah dlya vislovlennya sumnivu nepevnosti meti namiru mozhlivosti povelinnya Maye 4 chasi teperishnij imperfekt perfekt ta plyuskvamperfekt i dva stani aktivnij i pasivnij Kon yunktiv teperishnogo chasu aktivnogo stanu Praesens conjunctivus activi utvoryuyetsya dodannyam do osnovi teperishnogo chasu sufiksa e I diyevidmina chi a II IV diyevidmini i osobovih zakinchen Kon yunktiv imperfekta aktivnogo stanu Imperfectum conjunctivus activi utvoryuyetsya dodannyam do osnovi teperishnogo chasu sufiksa re i osobovih zakinchen Kon yunktiv perfekta aktivnogo stanu Perfectum conjunctivus activi utvoryuyetsya dodannyam do osnovi perfekta sufiksa ĕrĭ i osobovih zakinchen Kon yunktiv plyuskvamperfekta aktivnogo stanu Plusquamperfectum conjunctivus activi utvoryuyetsya dodannyam do osnovi perfekta sufiksa isse i osobovih zakinchen Kon yunktiv teperishnogo chasu imperfekta perfekta ta plyuskvamperfekta pasivnogo stanu utvoryuyutsya z timi zh sufiksami ale z osobovimi zakinchennyami pasivnogo stanu Francuzka mova Redaguvati Dokladnishe Francuzke diyeslovoU francuzkij movi formi kon yunktiva le subjonctif uspadkovani z latini Formi kon yunktivnogo sposobu isnuyut dlya vsih chasovih form present passe simple passe compose imparfait plus que parfait futur U francuzkomu kon yunktivi mozhna vidiliti dva aspekti zalezhno vid funkciyi Yusiv u nakazah vimogah do tretoyi osobi Il faut qu il comprenne cela Treba shob vin ce zrozumiv Deziderativ Vive la reine Haj zhive koroleva U slov yanskih movah Redaguvati Div takozh Slov yanskij kondicionalis Kon yunktiv viyavlyayetsya u kilkoh slov yanskih movah 2 3 hocha v nih vidsutnya yakas specialna terminologiya dlya ciyeyi kategoriyi Napriklad deyaki avtori ne vidriznyayut jogo vid optativa bazhalnogo sposobu 4 inshi mozhut vidilyati v okremij sposib 5 Bolgarska mova Redaguvati U bolgarskij modalni znachennya v pidryadnih rechennyah virazhayutsya ne diyeslivnimi zakinchennyami a cherez specialni spoluchniki komplementatori che abo da shob sho Sami diyeslova ne mayut yakihos osoblivih modalnih zakinchen a zminyuyutsya tilki za osobami i chislami U prostih rechennyah nedokonanij vid chasto vzhivayetsya v indikativi a dokonanij u kon yunktivi ale mozhlivi i zvorotni spoluchennya iskam da stanesh dokonanij iskam da stavash nedokonanij ya hochu shob ti vstav drugij variant maye vidtinok bilshoyi nastijlivosti znam che si tuk ya znayu sho ti tut indikativ nastoyavam da si tuk ya napolyagayu shob ti buv tut kon yunktiv Polska mova Redaguvati Kon yunktiv utvoryuyetsya za dopomogoyu chastki by bi inodi v spoluchenni zi spoluchnikami zeby izby azeby aby coby 2 5 6 Stavitsya chastka chastka prijmennik poperedu pidryadnogo rechennya Na vidminu vid shozhih form kondicionalisa chastka by ne prijmaye osobovih zakinchen zalishayuchis nezminnoyu Dlya porivnyannya formi riznih sposobiv Upieram sie ze wychodzi indikativ Ya napolyagayu sho vin vihodit Upieram sie by wyszedl kon yunktiv Ya napolyagayu shob vin vijshov Upieram sie ze wyszedlby kondicionalis Ya napolyagayu sho vin bi vijshovDiv takozh Kondicionalis u polskij movi Ukrayinska mova Redaguvati Dokladnishe Umovnij sposibYak okrema kategoriya vidsutnij Konstrukciya shozha z kon yunktivom utvoryuyetsya za dopomogoyu spoluchnika shob ridshe abi sho stavitsya pered pidryadnim rechennyam Ya hochu shob mi buli shaslivimi Takozh u comu znachenni mozhut vzhivatisya chastki haj i bodaj Koli zabuli bodaj zasnuli Pro moyu dolenku shob i ne chuli T G Shevchenko Chastka bi za pohodzhennyam yavlyaye soboyu kolishnyu formu aorista chi plyuskvamperfekta tretoyi osobi odnini diyeslova buti prasl byti a bodaj styagnenu formu ranishogo Bog daj 7 V ukrayinskomu dialektnomu movlenni zasvidcheni j arhayichni formi u yakih chastka bi skladova spoluchnika shob vidminyuyetsya za osobami i chislami za zrazkom dialektnogo vidminyuvannya v kondicionalisi Inodi cya forma traplyayetsya u literaturi sho opisuye narodnu movu Mati kazali tobi bodaj bis lusnuv 8 A Bodaj bis klene kozar i ne kinchaye anu skazhesh v taku godinu a ya tebe budu shanuvati shob ti legko spala shobis ridko rikala shobi tebe cheredinnicya ne piznala de ti nochuvala de ti stoyala shobi tebe hto ne urik 9 M M Kocyubinskij Fata Morgana Tini zabutih predkiv V uralskih movah RedaguvatiUgorska Redaguvati V ugorskij cej sposib zazvichaj vikoristovuyetsya dlya virazhennya vvichlivoyi vimogi i propoziciyi Zakinchennya zbigayutsya z takimi v imperativa tomu ugorskij kon yunktiv chasto nazivayut kon yunktivno nakazovim sposobom Prikladi Add nekem Daj ce meni vimoga Menjunk Hodimo propoziciya Menjek Ya pidu Meni jti propoziciya chi pitannya Menj Jdi vimoga U semitskih movah RedaguvatiArabska Redaguvati U literaturnij arabskij diyeslovo v nedokonanomu vidi al mudari utvoryuye kon yunktivnu formu sho nazivayetsya mansub منصوب Vona vidriznyayetsya vid imperfekta dijsnogo sposobu v bilshosti svoyih form de indikativ maye zakinchennya u kon yunktiv a a de indikativ maye na chi ni kon yunktiv maye nulove zakinchennya zakinchennya na u drugij i tretij osobah mnozhini zhinochogo rodu poznachaye ne sposib a rid i chislo i tomu formi indikativa i kon yunktiva v nih ne rozriznyayutsya Tretya osoba odnini cholovichogo rodu indikativ yaktubu vin pishe kon yunktiv yaktuba shob vin pisav Tretya osoba mnozhini cholovichogo rodu indikativ yaktubuuna voni pishut kon yunktiv yaktubuu shob voni pisali Tretya osoba mnozhini zhinochogo rodu indikativ yaktubna voni pishut kon yunktiv yaktubna shob voni pisali Arabskij kon yunktiv vikoristovuyetsya v pidryadnih rechennyah pislya spoluchnika an uriidu an aktuba Ya hochu pisati bukvalno Ya hochu shob ya pisav U kondicionalisi i prekativi odin z vidiv irrealisa napriklad yaksho vin jde haj vin jde vikoristovuyetsya yusiv madzhzum U bagatoh arabskih dialektah zberigayetsya vidminnist mizh indikativom i kon yunktivom prote chastishe ce virazhayetsya ne cherez zakinchennya a cherez prefiks U siro palestinskomu dialekti arabskoyi indikativ maye prefiks b todi yak u kon yunktivi vin vidsutnij Tretya osoba odnini cholovichogo rodu huvve b yuktob vin pishe vin pisatime yuktob shob vin pisav Tretya osoba mnozhini cholovichogo rodu homme b yukotbu voni pishut yukotbu shob voni pisali Yegipetska arabska vikoristovuye prostu konstrukciyu yaka pereduye vidminyuvanim diyeslovam z lav yaksho chi momken shob haj Lav Momken enti tektebi Yaksho Mabut ti zh r pishesh Lav Momken enti ktebti Yaksho Mabut ti pisala Lav Momken enti konti tektebi Yakbi ti pisala Mabut ti b pisala Lav Momken enti hatektebi Yaksho ti zh r pisatimesh Mabut ti pisatimesh Primitki Redaguvati Gaudio del S Umovnij sposib v italijskij ta ukrayinskij movah Kontrastivni aspekti nedostupne posilannya z serpnya 2019 Komparativni doslidzhennya slov yanskih mov i literatur 2012 Vipusk 18 a b Anastasia Smirnova Vedrana Mihalicek Lauren Ressue Formal Studies in Slavic Linguistics Cambridge Scholar Publishing Newcastle upon Type Wielka Brytania 2010 Barbara Tomaszewicz Subjunctive Mood in Polish and the Clause Typing Hypothesis Kagan Olga Semantics of Genitive Objects in Russian Springer 2013 Subjunctive Mood and the Notion of Commitment series Studies in Natural Language and Linguistic Theory ISBN 978 94 007 5225 2 Medak Stanislaw Praktyczny slownik laczliwosci skladniowej czasownikow polskich Universitas Krakow Polska 2003 a b Muczkowski Jozef Gramatyka jezyka Polskiego Krakow 1836 pp 228 K Migdalski The Syntax of Compound Tenses in Slavic Utrecht Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s M M Kocyubinskij Fata Morgana Arhiv originalu za 12 bereznya 2017 Procitovano 9 bereznya 2017 M M Kocyubinskij Tini zabutih predkiv Arhiv originalu za 28 lyutogo 2017 Procitovano 9 bereznya 2017 Posilannya RedaguvatiKon yunktiv umovnij sposib Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 274 ISBN 978 966 439 921 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kon 27yunktiv amp oldid 36004777