www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фразеологія від грецького phrasis вираження logos вчення розділ мовознавства у якому вивчаються лексично неподільні поєд

Фразеологія

Фразеологія (від грецького phrasis — вираження, logos — вчення) — розділ мовознавства, у якому вивчаються лексично неподільні поєднання слів. Фразеологією називають також сукупність властивих мові усталених зворотів і висловів.

Об'єктом дослідження фразеології як розділу мовознавства є стійкі вислови, їх семантика, структура, походження, роль у мові, взаємозв'язок із іншими мовними одиницями, зокрема словом і реченням.

Фразеологія — сукупність зворотів і висловів (словосполучень, речень), фразеологізмів, властивих тій чи іншій мові.

Одиниця фразеологічної системи називається фразеологізмом (лексико-граматична єдність двох і більше граматично оформлених компонентів).

Особливості фразеологізму:

  1. Лексичне значення виражається сполученням кількох слів, значення фразеологізму єдине.
  2. Постійне відтворювання одного й того самого компонентного складу.
  3. Характеризуються стійкістю граматичних категорій.
  4. Слова у складі фразеологізмів мають часто переносне значення.
  5. Контекстуальна обумовленість вживання.

Фразеологічні зрощення — стійкі, неподільні словосполучення, зміст яких не виводиться із значень слів, що входять до фразеологізму: дати драла, врізати дуба.

Фразеологічні єдності — семантично неподільні й цілісні, але в них семантика частково мотивована значенням слів, що становлять фразеологізм. Єдності не мають такого міцного поєднання, як зрощення: зітерти (розтерти, стерти) на порох (зітерти в порох, на прах).

Фразеологічні сполучення — такі стійкі мовні звороти, у яких один із компонентів має самостійне значення, що конкретизується в постійному зв'язку з іншими словами: нічого в рот не брати (нічого не їсти), брати рушник (свататися).

Класифікація фразеологічних одиниць

В основі вітчизняної концепції класифікації ФО лежить семантична класифікація, яку запропонував російський мовознавець В. В. Виноградов. Він виділив три типи ФО: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.

Фразеологічні зрощення — семантично неподільні ФО, у яких цілісне значення невмотивоване, тобто не випливає зі значень компонентів (бити байдики, точити ляси, собаку з'їсти).

Фразеологічні єдності — тематично неподільні одиниці, але цілісне значення їх певною мірою мотивоване значенням компонентів (тримати камінь за пазухою, не нюхати пороху, прикусити язика).

Фразеологічні сполучення — це такі стійкі мовні звороти, які не є «безумовними семантичними одиницями», оскільки характеризуються складовими частинами. Одне слово у фразеологічному сполученні є стрижневим і не може бути замінене іншим, а ті слова, що його характеризують, допускають взаємну заміну чи підстановку (бере досада (зло, страх, жаль); порушити питання (справу, проблему); не сходити з язика (уст).

Зберігши три основні типи фразеологічних одиниць, М.Шанський виділив четвертий тип — фразеологічні вирази, що об'єднують такі стійкі у своєму складі і часто вживані фразеологічні звороти, які є не тільки семантично подільними, але й складаються цілком із слів із вільним значенням: Не все те золото, що блищить; Вовків боятися — в ліс не ходити.

Часто на позначення фразеологізмів можна почути термін ідіома (дехто з мовознавців співвідносить ідіоми зі зрощеннями і єдностями). Власне «Словник лінгвістичних термінів» (Д. І. Ганич, І. С. Олійник) пояснює цей термін так — стійкий неподільний зворот мови, що виражає єдине поняття, зміст якого не визначається змістом його складових елементів: байдики бити.


Фразеологія та українська література

В українській літературі (художній стиль) роль фразеологізмів полягає в тому, що слова та образи, персонажі набувають певного стилістичного забарвлення, авторської індивідуальності.

  1. « — Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем, — сказав Карпо.»; «— В Семигорах нема де і втопиться, бо в ставках старій жабі по коліна, — сказав Карпо» ; «— Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць; в неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як праник, сама дівка здорова, як тур: як іде, то під нею аж земля стугонить» ; «Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду в неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив»; «— Гарна… мордою хоч пацюки бий; сама товста, як бодня, а шия, хоч обіддя гни» ; «Але як тільки вона трохи сердилась, з неї спадала та солодка луска, і вона лаялась і кричала на ввесь рот» ; « — Будеш ти в мене циганської халяндри скакати, а не я в тебе» («Кайдашева сім'я» Іван Нечуй-Левицький). [ 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  2. «— Вилазь зараз же! Бо такого втру маку — тиждень чухатимешся!»; «Раз у раз злодійкувато озираємося — чи не заскочить нас зненацька дід, щоб нам'яти вуха» ; «Такого шелесту наробила — Ява не знав, куди й очі подіти. Стояв-стояв, червоний мов рак, а тоді як дав дриза — тільки п'ятами залопотів»; «Дулю з маком з тобою зробиш!» («Тореадори з Васюківки» Всеволод Нестайко). [ 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  3. «—Скільки-то люду… пішло на казенні хліба, а дехто попхався аж туди, де Макар телят пасе» («Дурниця» Панас Мирний). [ 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

Див. також Редагувати

У Вікісловнику є сторінка Додаток:Список фразеологізмів української мови.

Джерела Редагувати

Література Редагувати

  • Матеріали до фразеологічного словника Центральної Слобожанщини (Харківщини) / А. А. Сагаровський ; [А. А. Сагаровський]. — Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2015. — 228 с. — Авт. вказан над вих. дан. — ISBN 966-285-164-9.
  • Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний аспект: Моногр. / О. П. Левченко; Львів. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. — Львів, 2005. — 349 c. — (Моногр. сер.). — Бібліогр.: 300 назв.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Frazeologiya vid greckogo phrasis virazhennya logos vchennya rozdil movoznavstva u yakomu vivchayutsya leksichno nepodilni poyednannya sliv Frazeologiyeyu nazivayut takozh sukupnist vlastivih movi ustalenih zvorotiv i visloviv Ob yektom doslidzhennya frazeologiyi yak rozdilu movoznavstva ye stijki vislovi yih semantika struktura pohodzhennya rol u movi vzayemozv yazok iz inshimi movnimi odinicyami zokrema slovom i rechennyam Frazeologiya sukupnist zvorotiv i visloviv slovospoluchen rechen frazeologizmiv vlastivih tij chi inshij movi Odinicya frazeologichnoyi sistemi nazivayetsya frazeologizmom leksiko gramatichna yednist dvoh i bilshe gramatichno oformlenih komponentiv Osoblivosti frazeologizmu Leksichne znachennya virazhayetsya spoluchennyam kilkoh sliv znachennya frazeologizmu yedine Postijne vidtvoryuvannya odnogo j togo samogo komponentnogo skladu Harakterizuyutsya stijkistyu gramatichnih kategorij Slova u skladi frazeologizmiv mayut chasto perenosne znachennya Kontekstualna obumovlenist vzhivannya Frazeologichni zroshennya stijki nepodilni slovospoluchennya zmist yakih ne vivoditsya iz znachen sliv sho vhodyat do frazeologizmu dati drala vrizati duba Frazeologichni yednosti semantichno nepodilni j cilisni ale v nih semantika chastkovo motivovana znachennyam sliv sho stanovlyat frazeologizm Yednosti ne mayut takogo micnogo poyednannya yak zroshennya ziterti rozterti sterti na poroh ziterti v poroh na prah Frazeologichni spoluchennya taki stijki movni zvoroti u yakih odin iz komponentiv maye samostijne znachennya sho konkretizuyetsya v postijnomu zv yazku z inshimi slovami nichogo v rot ne brati nichogo ne yisti brati rushnik svatatisya Klasifikaciya frazeologichnih odinicV osnovi vitchiznyanoyi koncepciyi klasifikaciyi FO lezhit semantichna klasifikaciya yaku zaproponuvav rosijskij movoznavec V V Vinogradov Vin vidiliv tri tipi FO frazeologichni zroshennya frazeologichni yednosti i frazeologichni spoluchennya Frazeologichni zroshennya semantichno nepodilni FO u yakih cilisne znachennya nevmotivovane tobto ne viplivaye zi znachen komponentiv biti bajdiki tochiti lyasi sobaku z yisti Frazeologichni yednosti tematichno nepodilni odinici ale cilisne znachennya yih pevnoyu miroyu motivovane znachennyam komponentiv trimati kamin za pazuhoyu ne nyuhati porohu prikusiti yazika Frazeologichni spoluchennya ce taki stijki movni zvoroti yaki ne ye bezumovnimi semantichnimi odinicyami oskilki harakterizuyutsya skladovimi chastinami Odne slovo u frazeologichnomu spoluchenni ye strizhnevim i ne mozhe buti zaminene inshim a ti slova sho jogo harakterizuyut dopuskayut vzayemnu zaminu chi pidstanovku bere dosada zlo strah zhal porushiti pitannya spravu problemu ne shoditi z yazika ust Zberigshi tri osnovni tipi frazeologichnih odinic M Shanskij vidiliv chetvertij tip frazeologichni virazi sho ob yednuyut taki stijki u svoyemu skladi i chasto vzhivani frazeologichni zvoroti yaki ye ne tilki semantichno podilnimi ale j skladayutsya cilkom iz sliv iz vilnim znachennyam Ne vse te zoloto sho blishit Vovkiv boyatisya v lis ne hoditi Chasto na poznachennya frazeologizmiv mozhna pochuti termin idioma dehto z movoznavciv spivvidnosit idiomi zi zroshennyami i yednostyami Vlasne Slovnik lingvistichnih terminiv D I Ganich I S Olijnik poyasnyuye cej termin tak stijkij nepodilnij zvorot movi sho virazhaye yedine ponyattya zmist yakogo ne viznachayetsya zmistom jogo skladovih elementiv bajdiki biti Frazeologiya ta ukrayinska literaturaV ukrayinskij literaturi hudozhnij stil rol frazeologizmiv polyagaye v tomu sho slova ta obrazi personazhi nabuvayut pevnogo stilistichnogo zabarvlennya avtorskoyi individualnosti Ya lyublyu shob divchina bula trohi brikliva shob mala serce z percem skazav Karpo V Semigorah nema de i vtopitsya bo v stavkah starij zhabi po kolina skazav Karpo Olena krugla yak cibulka povnovida yak povnij misyac v neyi shoki mov yabluka zubi yak bila ripa kosa yak pranik sama divka zdorova yak tur yak ide to pid neyu azh zemlya stugonit Hotina yak viglyane v vikno to na vikno tri dni sobaki breshut a na vidu v neyi nenache chort sim kip gorohu zmolotiv Garna mordoyu hoch pacyuki bij sama tovsta yak bodnya a shiya hoch obiddya gni Ale yak tilki vona trohi serdilas z neyi spadala ta solodka luska i vona layalas i krichala na vves rot Budesh ti v mene ciganskoyi halyandri skakati a ne ya v tebe Kajdasheva sim ya Ivan Nechuj Levickij Arhivovano 27 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Vilaz zaraz zhe Bo takogo vtru maku tizhden chuhatimeshsya Raz u raz zlodijkuvato ozirayemosya chi ne zaskochit nas znenacka did shob nam yati vuha Takogo shelestu narobila Yava ne znav kudi j ochi poditi Stoyav stoyav chervonij mov rak a todi yak dav driza tilki p yatami zalopotiv Dulyu z makom z toboyu zrobish Toreadori z Vasyukivki Vsevolod Nestajko Arhivovano 27 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Skilki to lyudu pishlo na kazenni hliba a dehto pophavsya azh tudi de Makar telyat pase Durnicya Panas Mirnij Arhivovano 27 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Div takozh RedaguvatiU Vikislovniku ye storinka Dodatok Spisok frazeologizmiv ukrayinskoyi movi Semantika frazeologizmiv Idioma Idiomatika Kalki LeksikaDzherela RedaguvatiDzherela ukrayinskoyi frazeologiyi Aphorisms Expressions and Sayings C 1998 2005 Viktor Prysyazhnyuk Prysjan Aforizmi vislovi vidomih lyudej prisliv ya Arhivovano 18 lyutogo 2010 u Wayback Machine Leksiko gramatichna verbalizaciya zhalyu v suchasnij ukrayinskij movi Arhivovano 9 bereznya 2016 u Wayback Machine Ozarko I I Literatura RedaguvatiMateriali do frazeologichnogo slovnika Centralnoyi Slobozhanshini Harkivshini A A Sagarovskij A A Sagarovskij H HNU im V N Karazina 2015 228 s Avt vkazan nad vih dan ISBN 966 285 164 9 Frazeologichna simvolika lingvokulturologichnij aspekt Monogr O P Levchenko Lviv region in t derzh upr Nac akad derzh upr pri Prezidentovi Ukrayini Lviv 2005 349 c Monogr ser Bibliogr 300 nazv Posilannya RedaguvatiFrazeologiya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 546 Frazeologiya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Frazeologiya amp oldid 39956568