www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цех и від нім Zech закриті корпоративні спілки що складалися з членів приналежних до одного або кількох зближених ремісн

Цех

Цехи́ (від нім. Zech) — закриті корпоративні спілки, що складалися з членів, приналежних до одного або кількох зближених ремісничих фахів, поширені в містах Західної Європи починаючи з XI—XII століття.

Герби цехів
1 Шевці 2 Рибалки 3 М'ясники 4 Стригалі
5 Ткачі 6 Малярі 7 Мірошники 8 Муляри
9 Теслярі 10 Покрівельники 11 Кравці 12 Пекарі
13 Лимарі 14 Ковалі 15 Кушнірі 16 Чинбарі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Цех (значення).

Історія Редагувати

Цехи (нім. Zeche, також Zünfte, однина Zunft) — у містах феодального суспільства організації ремісників, які були економічно самостійними виробниками. Найбільш розвинені форми організації міських ремісників склалися в країнах Західної Європи, де населення середньовічних міст добилося широких прав самоврядування. Завойовані міщанами права полегшили як об'єднання ремісників в цехи, так і розвиток цехів, що вже склалися. Цехи з'явилися у Франції, Німеччині, Англії в XI—XII ст. (в Італії, можливо, ще раніше) і досягли повного розвитку в XIII—XIV ст. У цей час у більшості міст Західної Європи ремісники різних спеціальностей об'єдналися в цехи (виникли цехи ткачів, сукноробів, фарбувальників суконь, чоботарів, шкіряників, ремісників, що виготовляли різні вироби з металу, теслярів, пекарів, м'ясників і т. д.). Типового характеру цехи як станові об'єднання ремісників набули за середньовіччя. Особливого розвитку вони зазнали в німецьких країнах, звідки через Польщу поширилися і в Україні, головним чином у містах, що користувалися маґдебурзьким правом. Ремісничі цехи спричинилися до розвитку міського самоуправління й творили у ньому, поряд з патриціями, купцями та іншими станами численний прошарок населення. Діючи спершу лише як професійно-суспільні організації ремісників, цехи згодом оформилися як речник ремісничого стану. Вони поставали з метою захисту інтересів ремісників-виробників, для здобуття й утримання певних виняткових прав, встановлення внутрішньої дисципліни серед членів, контролю над виробничими відносинами, цінами, збутом товарів тощо. Цехи монополізували певні ремесла для закритих груп осіб — своїх членів («братів»), усували конкуренцію, дбали за професійну етику і всіляко боронили привілеї своїх членів. Вступ до цехів був затруднений і обмежений. Подібними до ремісничих цехів, іноді з тією ж назвою, були фахові організації учителів, лікарів, аптекарів, адвокатів, нотарів; згодом вони почали називатися ґільдіями, а назва цех залишилася для ремісничих об'єднань.

Попередники цехів в Україні-Русі були відомі з літописів дружини ремісників, що мали своїх старшин; про їхню організацію і роль знаємо дуже мало. Перші цехи на українських землях виникли в 14 ст. (цехи шевців у Перемишлі, 1381), згодом були відомі львівські цехи (1425 року їх було 10; у середині 17 ст. — до 30). Цехи відомі також у Луцьку (середина 16 ст. — 5 цехів), Ковелі, Кам'янці, Володимирі, Холмі, Красноставі, Тернополі та інших містах. Найвідомішими були цехи столярів і золотників у Львові, що мали усталену репутацію у всій Польщі.

Особливого розвитку цехи зазнали у 17-18 ст., коли поширилися на Правобережжя і на Гетьманщину. 1552 року в Києві діяло 17 цехів; найбільшими були: шевців (1762 — 643 майстри), кравців (327), ткачів (109), рибалок (266), музик (243), бондарів (243), пекарів (130), різників (124), малярів (177) тощо. З часом цехи як основна організація ремісників у містах охоплювали всю Україну (див. Ремесло).

Принципи діяльності Редагувати

Поза цехами діяли ремісники, що працювали на передмістях, у малих містечках, селах та у шляхетських володіннях, де цехи не мали права на винятковість. Порівняно з членами цехів ці ремісники мали обмежені права, усувалися від конкуренції з цеховими ремісниками, взагалі не допускалися до діяльності там, де існував цеховий устрій. Цехи об'єднували майстрів одного фаху, що працювали з товаришами (підмайстрами) й учнями у власному підприємстві з відносно простою технікою; ручна праця була основним джерелом робочої енергії. Організація забезпечувала певні економічні інтереси майстрів, монополізувала ринок збуту, усуваючи позацехових ремісників, та дбала за професійну етику членів (фаховість, солідність у виробництві, справедливі ціни тощо), контролювала їхню поведінку, як також опікувалася родинами померлих членів; іноді цехи утримували шпиталі. На чолі цеху стояв обраний цехмістер і управа. Цехи керувалися власними статутами (уставами), що їх затверджував маґістрат, іноді й королівська влада. Деякі передові цехи ухвалювали з незначними змінами статути цехів менших міст. Іноді постанови цехів виконувала і щодо не членів міська влада, наприклад, порушення цехових привілеїв каралися гривною, конфіскацією вироблених предметів або й арештом нецехових робітників, так званих партачів. Прийом нових членів (майстрів) був пов'язаний з різними умовами: учнівство, праця підмайстром, виконання показового продукту (Meisterstück) й оплата на користь цеху. Ці умови були полегшені для синів і зятів майстрів, які мали успадкувати підприємство. Член цеху складав, крім цехової, присягу перед маґістратом, чим визнавав міське право. Повноправними членами цехів були тільки майстри; підмайстри й учні перебували у залежному становищі, зокрема останніх надмір використовували. Тому для самозахисту і взаємодопомоги подекуди існували й окремі товариства підмайстрів і так звані господи (їхні домівки з помешканням) під проводом старшого майстра.

Організовані в цехи ремісники мали свій внутрішній кодекс поведінки, дисципліни, санкцій (діяли цехові суди), свої обряди, касу (цехова «скринька»), прапор, печатку, знак (так звані «цехи»), і навіть цехове вбрання для різних урочистостей (церковні свята, похорони, обіди, засідання тощо); були спеціальні відзнаки (герби) відповідно до профілю ремесла. Спільно відбували члени цехів («братчики») релігійні свята, опікувалися якоюсь церквою чи каплицею, давали віск на церкву. Деякі цехи мали власні приміщення, наприклад, у Києві на Подолі був будинок шевського цеху з садибою. З своїх фінансових засобів цехи утримували варту, допомагали міській поліції і пожежній службі. Деякі цехи утримували власні крамниці для збуту товарів своїх майстрів. Музичний цех у Києві був засновником міської оркестри та музичної школи, що діяла у 18 ст.

Цехи мали своїх представників у маґістраті. Діяло назагал цехове право, що санкціонувалося центральною і міською владою. В економічних стосунках виникали конфлікти між цехами й купцями та їхніми організаціями, які підтримували вільну конкуренцію і домагалися допущення нецехових ремісників до ринків, Також шляхта противилася автономії цехових корпорацій і так званого нецехового примусу (Zunftzwang), за яким нецехові ремісники позбавлялися певних прав.

Будучи західного походження, цехи в Україні були тісно пов'язані з римо-католицькою релігією, діяли насамперед серед римокатоличного населення (німців і поляків); православні українці й вірмени мали утруднений доступ до цехів, хіба що ставали католиками чи згодом уніатами (але й ці не були рівноправні). Були винятки, коли православних ремісників приймали до цеху чи толерували як підмайстрів чи учнів.

На східно-українських землях діяли цехи, сформовані з православних ремісників. Євреїв взагалі не допускали до цехів, але вони повільно захоплювали деякі ремесла, бувши тільки партачами. Там, де існували католицькі цехи, православні українці утворювали окремі власні організації, так звані, братства з членів різних професій та загалом міщан. Братства мали культурно-релігійні цілі, насамперед національну оборону. Євреї подекуди створювали власні цехи і на це здобували дозвіл центральної чи міської влади.

Ліквідація цехів Редагувати

Зростання позацехового ремісництва, виникнення мануфактури, внутрішнє послаблення цехів через брак дисципліни і зниження професійних стандартів призвели до зменшення ролі й розкладу цехів та цехового устрою під Польщею. Хоч цехи існували ще впродовж всього 18 століття, вони втратили первісну монополію й автономію, бо нецехові ремісники були поступово емансиповані.

На Лівобережжі 1785 року, а на Правобережжі 1840 року — царський уряд ліквідував автономію цехів, підпорядкувавши їх адміністрації. Реґляментували ремісничу діяльність і цехи закони Петра І (1722), Катерини II (1785); за останньої цехові ремісники ставали одним з 6 розрядів міського населення, але натоді ще не утворився окремий ремісничий стан.

«Статут цехів» Павла І 1799, а зокрема реорганізація цехів 1802 дали початок окремому ремісничому станові. «Вічнозаписані» ремісники з цехів користувалися всіма правами міщан і платили податки на противагу до ремісничої прислуги і робітників.

У кінці 19 століття російське законодавство почало ліквідувати цехи, і вони стали перетворюватися в ремісничі товариства з харитативними цілями; наприклад, 1886 київський шевський цех перетворили на спілку «Взаємодопомога».

У 1900 році цехи скасовані в Росії остаточно.

На західно-українських землях австрійський уряд видав патент 1788 року про регламентацію діяльності цехів, дозволяючи займатись ремеслом поза цехом. Остаточно ліквідовано цехи 1859 року.

Див. також Редагувати

Джерела та література Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Coats of arms of Guilds
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Guild house

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про Середньовіччя.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cehi vid nim Zech zakriti korporativni spilki sho skladalisya z chleniv prinalezhnih do odnogo abo kilkoh zblizhenih remisnichih fahiv poshireni v mistah Zahidnoyi Yevropi pochinayuchi z XI XII stolittya Gerbi cehiv 1 Shevci 2 Ribalki 3 M yasniki 4 Strigali 5 Tkachi 6 Malyari 7 Miroshniki 8 Mulyari 9 Teslyari 10 Pokrivelniki 11 Kravci 12 Pekari 13 Limari 14 Kovali 15 Kushniri 16 ChinbariU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ceh znachennya Zmist 1 Istoriya 2 Principi diyalnosti 3 Likvidaciya cehiv 4 Div takozh 5 Dzherela ta literatura 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiCehi nim Zeche takozh Zunfte odnina Zunft u mistah feodalnogo suspilstva organizaciyi remisnikiv yaki buli ekonomichno samostijnimi virobnikami Najbilsh rozvineni formi organizaciyi miskih remisnikiv sklalisya v krayinah Zahidnoyi Yevropi de naselennya serednovichnih mist dobilosya shirokih prav samovryaduvannya Zavojovani mishanami prava polegshili yak ob yednannya remisnikiv v cehi tak i rozvitok cehiv sho vzhe sklalisya Cehi z yavilisya u Franciyi Nimechchini Angliyi v XI XII st v Italiyi mozhlivo she ranishe i dosyagli povnogo rozvitku v XIII XIV st U cej chas u bilshosti mist Zahidnoyi Yevropi remisniki riznih specialnostej ob yednalisya v cehi vinikli cehi tkachiv suknorobiv farbuvalnikiv sukon chobotariv shkiryanikiv remisnikiv sho vigotovlyali rizni virobi z metalu teslyariv pekariv m yasnikiv i t d Tipovogo harakteru cehi yak stanovi ob yednannya remisnikiv nabuli za serednovichchya Osoblivogo rozvitku voni zaznali v nimeckih krayinah zvidki cherez Polshu poshirilisya i v Ukrayini golovnim chinom u mistah sho koristuvalisya magdeburzkim pravom Remisnichi cehi sprichinilisya do rozvitku miskogo samoupravlinnya j tvorili u nomu poryad z patriciyami kupcyami ta inshimi stanami chislennij prosharok naselennya Diyuchi spershu lishe yak profesijno suspilni organizaciyi remisnikiv cehi zgodom oformilisya yak rechnik remisnichogo stanu Voni postavali z metoyu zahistu interesiv remisnikiv virobnikiv dlya zdobuttya j utrimannya pevnih vinyatkovih prav vstanovlennya vnutrishnoyi disciplini sered chleniv kontrolyu nad virobnichimi vidnosinami cinami zbutom tovariv tosho Cehi monopolizuvali pevni remesla dlya zakritih grup osib svoyih chleniv brativ usuvali konkurenciyu dbali za profesijnu etiku i vsilyako boronili privileyi svoyih chleniv Vstup do cehiv buv zatrudnenij i obmezhenij Podibnimi do remisnichih cehiv inodi z tiyeyu zh nazvoyu buli fahovi organizaciyi uchiteliv likariv aptekariv advokativ notariv zgodom voni pochali nazivatisya gildiyami a nazva ceh zalishilasya dlya remisnichih ob yednan Poperedniki cehiv v Ukrayini Rusi buli vidomi z litopisiv druzhini remisnikiv sho mali svoyih starshin pro yihnyu organizaciyu i rol znayemo duzhe malo Pershi cehi na ukrayinskih zemlyah vinikli v 14 st cehi shevciv u Peremishli 1381 zgodom buli vidomi lvivski cehi 1425 roku yih bulo 10 u seredini 17 st do 30 Cehi vidomi takozh u Lucku seredina 16 st 5 cehiv Koveli Kam yanci Volodimiri Holmi Krasnostavi Ternopoli ta inshih mistah Najvidomishimi buli cehi stolyariv i zolotnikiv u Lvovi sho mali ustalenu reputaciyu u vsij Polshi Osoblivogo rozvitku cehi zaznali u 17 18 st koli poshirilisya na Pravoberezhzhya i na Getmanshinu 1552 roku v Kiyevi diyalo 17 cehiv najbilshimi buli shevciv 1762 643 majstri kravciv 327 tkachiv 109 ribalok 266 muzik 243 bondariv 243 pekariv 130 riznikiv 124 malyariv 177 tosho Z chasom cehi yak osnovna organizaciya remisnikiv u mistah ohoplyuvali vsyu Ukrayinu div Remeslo Principi diyalnosti RedaguvatiPoza cehami diyali remisniki sho pracyuvali na peredmistyah u malih mistechkah selah ta u shlyahetskih volodinnyah de cehi ne mali prava na vinyatkovist Porivnyano z chlenami cehiv ci remisniki mali obmezheni prava usuvalisya vid konkurenciyi z cehovimi remisnikami vzagali ne dopuskalisya do diyalnosti tam de isnuvav cehovij ustrij Cehi ob yednuvali majstriv odnogo fahu sho pracyuvali z tovarishami pidmajstrami j uchnyami u vlasnomu pidpriyemstvi z vidnosno prostoyu tehnikoyu ruchna pracya bula osnovnim dzherelom robochoyi energiyi Organizaciya zabezpechuvala pevni ekonomichni interesi majstriv monopolizuvala rinok zbutu usuvayuchi pozacehovih remisnikiv ta dbala za profesijnu etiku chleniv fahovist solidnist u virobnictvi spravedlivi cini tosho kontrolyuvala yihnyu povedinku yak takozh opikuvalasya rodinami pomerlih chleniv inodi cehi utrimuvali shpitali Na choli cehu stoyav obranij cehmister i uprava Cehi keruvalisya vlasnimi statutami ustavami sho yih zatverdzhuvav magistrat inodi j korolivska vlada Deyaki peredovi cehi uhvalyuvali z neznachnimi zminami statuti cehiv menshih mist Inodi postanovi cehiv vikonuvala i shodo ne chleniv miska vlada napriklad porushennya cehovih privileyiv karalisya grivnoyu konfiskaciyeyu viroblenih predmetiv abo j areshtom necehovih robitnikiv tak zvanih partachiv Prijom novih chleniv majstriv buv pov yazanij z riznimi umovami uchnivstvo pracya pidmajstrom vikonannya pokazovogo produktu Meisterstuck j oplata na korist cehu Ci umovi buli polegsheni dlya siniv i zyativ majstriv yaki mali uspadkuvati pidpriyemstvo Chlen cehu skladav krim cehovoyi prisyagu pered magistratom chim viznavav miske pravo Povnopravnimi chlenami cehiv buli tilki majstri pidmajstri j uchni perebuvali u zalezhnomu stanovishi zokrema ostannih nadmir vikoristovuvali Tomu dlya samozahistu i vzayemodopomogi podekudi isnuvali j okremi tovaristva pidmajstriv i tak zvani gospodi yihni domivki z pomeshkannyam pid provodom starshogo majstra Organizovani v cehi remisniki mali svij vnutrishnij kodeks povedinki disciplini sankcij diyali cehovi sudi svoyi obryadi kasu cehova skrinka prapor pechatku znak tak zvani cehi i navit cehove vbrannya dlya riznih urochistostej cerkovni svyata pohoroni obidi zasidannya tosho buli specialni vidznaki gerbi vidpovidno do profilyu remesla Spilno vidbuvali chleni cehiv bratchiki religijni svyata opikuvalisya yakoyus cerkvoyu chi kapliceyu davali visk na cerkvu Deyaki cehi mali vlasni primishennya napriklad u Kiyevi na Podoli buv budinok shevskogo cehu z sadiboyu Z svoyih finansovih zasobiv cehi utrimuvali vartu dopomagali miskij policiyi i pozhezhnij sluzhbi Deyaki cehi utrimuvali vlasni kramnici dlya zbutu tovariv svoyih majstriv Muzichnij ceh u Kiyevi buv zasnovnikom miskoyi orkestri ta muzichnoyi shkoli sho diyala u 18 st Cehi mali svoyih predstavnikiv u magistrati Diyalo nazagal cehove pravo sho sankcionuvalosya centralnoyu i miskoyu vladoyu V ekonomichnih stosunkah vinikali konflikti mizh cehami j kupcyami ta yihnimi organizaciyami yaki pidtrimuvali vilnu konkurenciyu i domagalisya dopushennya necehovih remisnikiv do rinkiv Takozh shlyahta protivilasya avtonomiyi cehovih korporacij i tak zvanogo necehovogo primusu Zunftzwang za yakim necehovi remisniki pozbavlyalisya pevnih prav Buduchi zahidnogo pohodzhennya cehi v Ukrayini buli tisno pov yazani z rimo katolickoyu religiyeyu diyali nasampered sered rimokatolichnogo naselennya nimciv i polyakiv pravoslavni ukrayinci j virmeni mali utrudnenij dostup do cehiv hiba sho stavali katolikami chi zgodom uniatami ale j ci ne buli rivnopravni Buli vinyatki koli pravoslavnih remisnikiv prijmali do cehu chi toleruvali yak pidmajstriv chi uchniv Na shidno ukrayinskih zemlyah diyali cehi sformovani z pravoslavnih remisnikiv Yevreyiv vzagali ne dopuskali do cehiv ale voni povilno zahoplyuvali deyaki remesla buvshi tilki partachami Tam de isnuvali katolicki cehi pravoslavni ukrayinci utvoryuvali okremi vlasni organizaciyi tak zvani bratstva z chleniv riznih profesij ta zagalom mishan Bratstva mali kulturno religijni cili nasampered nacionalnu oboronu Yevreyi podekudi stvoryuvali vlasni cehi i na ce zdobuvali dozvil centralnoyi chi miskoyi vladi Likvidaciya cehiv RedaguvatiZrostannya pozacehovogo remisnictva viniknennya manufakturi vnutrishnye poslablennya cehiv cherez brak disciplini i znizhennya profesijnih standartiv prizveli do zmenshennya roli j rozkladu cehiv ta cehovogo ustroyu pid Polsheyu Hoch cehi isnuvali she vprodovzh vsogo 18 stolittya voni vtratili pervisnu monopoliyu j avtonomiyu bo necehovi remisniki buli postupovo emansipovani Na Livoberezhzhi 1785 roku a na Pravoberezhzhi 1840 roku carskij uryad likviduvav avtonomiyu cehiv pidporyadkuvavshi yih administraciyi Reglyamentuvali remisnichu diyalnist i cehi zakoni Petra I 1722 Katerini II 1785 za ostannoyi cehovi remisniki stavali odnim z 6 rozryadiv miskogo naselennya ale natodi she ne utvorivsya okremij remisnichij stan Statut cehiv Pavla I 1799 a zokrema reorganizaciya cehiv 1802 dali pochatok okremomu remisnichomu stanovi Vichnozapisani remisniki z cehiv koristuvalisya vsima pravami mishan i platili podatki na protivagu do remisnichoyi prislugi i robitnikiv U kinci 19 stolittya rosijske zakonodavstvo pochalo likviduvati cehi i voni stali peretvoryuvatisya v remisnichi tovaristva z haritativnimi cilyami napriklad 1886 kiyivskij shevskij ceh peretvorili na spilku Vzayemodopomoga U 1900 roci cehi skasovani v Rosiyi ostatochno Na zahidno ukrayinskih zemlyah avstrijskij uryad vidav patent 1788 roku pro reglamentaciyu diyalnosti cehiv dozvolyayuchi zajmatis remeslom poza cehom Ostatochno likvidovano cehi 1859 roku Div takozh RedaguvatiDza yaponski cehi Kooperaciya PartachDzherela ta literatura RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Coats of arms of GuildsVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Guild houseLazarevskij A Cehovye akty Levoberezhnoj Malorossii Chteniya Istorichnogo Tovaristva Nestora t XV Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi t VI K 1907 2 e vid Nyu Jork 1955 Yershov A Do istoriyi cehiv na Livoberezhzhi XVII XVIII v Zapiski Nizhinskogo INO kn VI Nizhin 1926 Yershov A Nizhinski cehi v pershij polovini XVII st Chernigiv ta pivnichne Livoberezhzhya K 1928 Kapral M Cehi Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 472 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Klimenko P Cehi na Ukrayini t 1 K 1929 Piskorskij V K Dokumenty otnosyashiesya k istorii cehov Kazan 1906 Pazhitnov K Problema remeslennyh cehov v zakonodatelstve russkogo absolyutizma M 1952 Krip yakevich I Borotba necehovih robitnikiv proti cehiv u Lvovi 1590 1860 Z istoriyi zah ukr zemel vipusk 1 4 L 1957 Kis Ya Promislovist Lvova u period fevdalizmu XVII XIX st L 1968 V Markus Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Posilannya RedaguvatiCehi Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Ceh Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2034 2035 1000 ekz nbsp Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya pro Serednovichchya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ceh amp oldid 40007944