www.wikidata.uk-ua.nina.az

Красівський Зеновій Михайлович Ukrcenter Примітки Зеновій КрасівськийЗеновій КрасівськийІм я при народженні Народився 12

Красівський Зеновій Михайлович

Зеновій Красівський
Зеновій Красівський
Ім'я при народженні Красівський Зеновій Михайлович
Народився 12 листопада 1929(1929-11-12)
Витвиця, Долинський повіт, Станиславівське воєводство,
Польська республіка
Помер 20 вересня 1991(1991-09-20) (61 рік)
Моршин, Стрийський район, Львівська область,  Україна
Країна Україна
Національність українець
Діяльність поет
Мова творів українська
Жанр вірші, поеми
Партія ОУН
У шлюбі з Антонів Олена Тимофіївна
Нагороди
Орден «За мужність» І ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Красівський.

Зено́вій Миха́йлович Красі́вський (12 листопада 1929, Витвиця, Долинський повіт, Станиславівське воєводство — 20 вересня 1991, Моршин) — український поет, літератор, член Українського національного фронту (УНФ) та Української Гельсінської групи (УГГ), останній Крайовий провідник ОУНР у підрадянській Україні, жертва радянської каральної психіатрії. Почесний громадянин Долини.

Життєпис Редагувати

Зеновій Красівський народився 12 листопада 1929 року в селі Витвиця, тепер Калуського району Івано-Франківської області.

Початок боротьби і перше ув'язнення (1949–1953) Редагувати

Його націоналістичний світогляд формувався в атмосфері визвольної боротьби ОУН і УПА в Галичині. У 1948 році всю його родину було вивезено в Казахстан, однак Зеновію вдалося втекти. До першого арешту 1949 року перебував на нелегальному становищі в Карпатах (був важко поранений) та у Львові. Під час слідства витримав 21 день безперервних допитів. Засуджений ОСО НКВС до 5 років ув'язнення та довічного заслання. Покарання відбував у Архангельській області на лісоповалі. 1953 року був звільнений та відправлений до Караганди (там перебувала його родина). Працював шахтарем. У 1957 році був тяжко травмований і визнаний інвалідом ІІ-ї групи.

1959 року вдруге заарештований за «розпалювання націоналістичних настроїв серед українців», але й тут Красівському вдалося втекти.

Зеновій Михайлович з великими труднощами повертається на рідну Україну та вступає на філологічний факультет Львівського університету, водночас працюючи у бібліографічному відділі наукової бібліотеки.

Створення Українського національного фронту (жовтень 1964) Редагувати

У кінці серпня 1963 року вчитель історії Д. Квецко та історик Б. Равнюк запропонували Красівському взяти участь у створенні нелегальної організації Український національний фронт. Зеновій Михайлович підготував документ програмного характеру «Тактика Українського національного фронту». Програма УНФ передбачала мирні методи боротьби за незалежність України, застосування сили не виключалося тільки за особливих обставин. Вирішено було також видавати теоретичний журнал «Воля і Батьківщина». Перший номер журналу з'явився в жовтні 1964 і саме цю дату можна вважати початком діяльності УНФ. Перші три номери були надруковані на горищі власного дому письменника. УНФ складався з чотирьох низових організацій (дві — у Львові, дві — в Івано-Франківську) і окремих членів у різних регіонах УРСР (Рівне, Донецьк, Кіровоград та ін.). Красівський здійснював координацію роботи Львівських груп. Усього в УНФ налічувалось понад 150 осіб, які, завдяки конспірації, часто не знали один одного. В цей час Красівський написав роман «Байда», збірки віршів «Месник», «На сполох», «Литаври».

Гучний резонанс викликав розісланий у березні 1966 року партійним і урядовим чиновникам СРСР і УРСР, а також у центральні газети «Меморандум Українського національного фронту XXIII з'їзду КПРС». У ньому відзначалося, що компартія засудила тільки методи сталінської національної політики, а не її сутність. Тому автори Меморандуму пропонували з'їзду радикально переосмислити національні проблеми в СРСР, задовольнити вимоги українського народу і повернути йому узурповані права, зокрема, дати можливість насильно переселеним повернутися на батьківщину, припинити гоніння української інтелігенції, арешти й переслідування, ввести українську мову в усіх культурних і громадських, адміністративних і господарських організаціях й ін.

Після цього КДБ розпочав пошуки УНФ. У квітні 1966 року з'явилася «Заява УНФ» із протестом проти арештів, наліплювання ярликів буржуазного націоналізму та звинувачень у тому, що національний рух — це справа рук іноземної розвідки. Як сказано в «Заяві»: «Рух розпочав сам народ і мінімальні його вимоги викладені в „Меморандумі“».

Наступний лист, підготовлений Д. Квецьком і Красівським, під назвою «Вищим урядовим чинам в Україні» був надісланий Першому секретареві ЦК КПУ Петрові Шелесту, Голові Ради Міністрів УРСР Володимирові Щербицькому і Голові Президії Верховної Ради УРСР Дем'янові Коротченку. У ньому висловлювався протест проти насильницької русифікації і пропонувалося керівництву України не лише проголошувати суверенітет, але й відстоювати його, вимагати від Москви припинити русифікацію, припинити переслідування українців за їхній патріотизм. Закінчувався лист словами: «Ваша бездіяльність буде розцінюватися як зрада інтересів українського народу».

Другий арешт та ув'язнення (1967–1971) Редагувати

У березні 1967 року були заарештовані керівні члени УНФ, серед них — 24 березня 1967 року і сам Красівський. Розслідування вели Івано-Франківське та Львівське управління КДБ. Завдяки конспіративній організованості УНФ, усіх львів'ян, які твердо дотримувалися того, що ніякої організації не було, судили поодинці, а самого Красівського, як засновника УНФ, приєднали до групової справи.

Основну групу судив на виїзному засіданні Верховний Суд УРСР за звинуваченням у зраді батьківщини (ст. 64 і ст. 56 ч. 1 КК УРСР). Зеновія Красівського засудили до 12-ти років позбавлення волі (5 років тюрми, 7 років таборів суворого режиму) і 5-ти років заслання.

Відбуваючи покарання у Владимирському централі (1968–1971), Красівський написав збірку віршів «Невольницькі плачі», вперше опубліковану в Лондоні 1984 року, і поему «Тріумф сатани».

Нова кримінальна справа і психлікарня (1972–1978) Редагувати

У 1972 року у Владимирі фабрикується нова справа за ст. 70 ч. 2 КК РРФСР («антирадянська агітація і пропаганда»). За вироком суду Зеновія Михайловича спрямовують до психіатричної лікарні у Смоленську, а потім — до Львова і в Бережани Тернопільської обл., де перебував до липня 1978 року.

26 травня 1979 року зареєстрували шлюб з Оленою Антонів, яка також оформила над ним опікунство, бо офіційна медицина визнала його «параноїдальним шизофреніком». Після цього виїхали на 20 діб до міста Паланґа.

У жовтні 1979 року Зеновій Красівський став членом Української Гельсінкської групи (УГГ).

«Досидка» після психлікарні (1980–1985) Редагувати

12 березня 1980 року Зеновія Михайловича знову заарештували і він був відправлений «досиджувати» термін покарання за вироком 1968 — 8 місяців і 7 днів таборів та 5 років заслання. Покарання відбував у колонії суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино Чусовського р-ну Пермської області. У листопаді 1980 року етапований на заслання в селище Луговоє Тюменської області.

Усього З. М. Красівський провів у неволі 26 років.

Повернення в Україну (1985) Редагувати

У 1985 році Красівський повертається в Україну, а 1987 року стає секретарем Української Гельсінської спілки.

У квітні 1990 року Зеновій Красівський виступає ініціатором створення політичного об'єднання «Державна Самостійність України» (ДСУ), яке спирається на ідеологію націоналізму «з-під стягу Степана Бандери».

Він — засновник політичного журналу «Українські проблеми», який видавався в Стрию Львівської області.

Помер 20 вересня 1991 року в Моршині Стрийського району Львівської області.

Вшанування пам'яті Редагувати

Уже після його смерті стало відомо, що в останні роки Зеновій Михайлович очолював Крайовий Провід Організації Українських Націоналістів (бандерівців).

А вже 1995 року вийшла книга листування Красівського з американкою Айріс Акагоші, членом «Міжнародної Амністії», яка багато років писала листи письменнику.

У Витвиці створений музей на честь Зеновія Михайловича і споруджений пам'ятник йому. А 1996 року ДСУ видала окремою книжкою збірку письменика «Невольничі плачі».

Державні нагороди Редагувати

  • Орден «За мужність» I ст. (8 листопада 2006) — за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських угод (посмертно).

Бібліографія Редагувати

  • Перегук двох над безвістю: Листування українського політв'язня Зіновія Красівського з членом Міжнародної амністії американкою Айріс Акагоші. / Упоряд. Л. і М. Мариновичі. — Х.: ІНАРТ, 1995. — 160 с. — ISBN 5-85882-162-6
  • Two Worlds, One Idea: Ten Years of Correspondence between Amnesty International Group 11 and a Ukrainian Political Prisoner, Zinovii Krasivskyj. — Anna Procyk, editor and translator. — New York and Kyiv: Smoloskyp, 2013. — 418 pages. — ISBN 978-966-1676-54-0

Примітки Редагувати

  1. ↑ . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 19 серпня 2012. 
  2. Островський В. (Івано-Франківськ). Правозахисна діяльність З. Красівського… — С. 132—133.
  3. . Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 22 червня 2022. 

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

    Попередник
    Василь Кук
    (05.1954 — ? 1985—1990) (посада вакантна)     		6-й Голова проводу ОУНР на українських землях
    ? (1985—1990) — † 20 вересня 1991     		Наступник
    Посаду поєднує Голова Проводу ОУНР
    Ярослава Стецько
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Ukrcenter Primitki Zenovij KrasivskijZenovij KrasivskijIm ya pri narodzhenni Krasivskij Zenovij MihajlovichNarodivsya 12 listopada 1929 1929 11 12 Vitvicya Dolinskij povit Stanislavivske voyevodstvo Polska respublikaPomer 20 veresnya 1991 1991 09 20 61 rik Morshin Strijskij rajon Lvivska oblast UkrayinaKrayina UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist poetMova tvoriv ukrayinskaZhanr virshi poemiPartiya OUNU shlyubi z Antoniv Olena TimofiyivnaNagorodi Orden Za muzhnist I stupenyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krasivskij Zeno vij Miha jlovich Krasi vskij 12 listopada 1929 Vitvicya Dolinskij povit Stanislavivske voyevodstvo 20 veresnya 1991 Morshin ukrayinskij poet literator chlen Ukrayinskogo nacionalnogo frontu UNF ta Ukrayinskoyi Gelsinskoyi grupi UGG ostannij Krajovij providnik OUNR u pidradyanskij Ukrayini 1 zhertva radyanskoyi karalnoyi psihiatriyi Pochesnij gromadyanin Dolini Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Pochatok borotbi i pershe uv yaznennya 1949 1953 1 2 Stvorennya Ukrayinskogo nacionalnogo frontu zhovten 1964 1 3 Drugij aresht ta uv yaznennya 1967 1971 1 4 Nova kriminalna sprava i psihlikarnya 1972 1978 1 5 Dosidka pislya psihlikarni 1980 1985 1 6 Povernennya v Ukrayinu 1985 2 Vshanuvannya pam yati 3 Derzhavni nagorodi 4 Bibliografiya 5 Primitki 6 Dzherela ta literatura 7 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiZenovij Krasivskij narodivsya 12 listopada 1929 roku v seli Vitvicya teper Kaluskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Pochatok borotbi i pershe uv yaznennya 1949 1953 Redaguvati Jogo nacionalistichnij svitoglyad formuvavsya v atmosferi vizvolnoyi borotbi OUN i UPA v Galichini U 1948 roci vsyu jogo rodinu bulo vivezeno v Kazahstan odnak Zenoviyu vdalosya vtekti Do pershogo areshtu 1949 roku perebuvav na nelegalnomu stanovishi v Karpatah buv vazhko poranenij ta u Lvovi Pid chas slidstva vitrimav 21 den bezperervnih dopitiv Zasudzhenij OSO NKVS do 5 rokiv uv yaznennya ta dovichnogo zaslannya Pokarannya vidbuvav u Arhangelskij oblasti na lisopovali 1953 roku buv zvilnenij ta vidpravlenij do Karagandi tam perebuvala jogo rodina Pracyuvav shahtarem U 1957 roci buv tyazhko travmovanij i viznanij invalidom II yi grupi 1959 roku vdruge zaareshtovanij za rozpalyuvannya nacionalistichnih nastroyiv sered ukrayinciv ale j tut Krasivskomu vdalosya vtekti Zenovij Mihajlovich z velikimi trudnoshami povertayetsya na ridnu Ukrayinu ta vstupaye na filologichnij fakultet Lvivskogo universitetu vodnochas pracyuyuchi u bibliografichnomu viddili naukovoyi biblioteki Stvorennya Ukrayinskogo nacionalnogo frontu zhovten 1964 Redaguvati U kinci serpnya 1963 roku vchitel istoriyi D Kvecko ta istorik B Ravnyuk zaproponuvali Krasivskomu vzyati uchast u stvorenni nelegalnoyi organizaciyi Ukrayinskij nacionalnij front Zenovij Mihajlovich pidgotuvav dokument programnogo harakteru Taktika Ukrayinskogo nacionalnogo frontu Programa UNF peredbachala mirni metodi borotbi za nezalezhnist Ukrayini zastosuvannya sili ne viklyuchalosya tilki za osoblivih obstavin Virisheno bulo takozh vidavati teoretichnij zhurnal Volya i Batkivshina Pershij nomer zhurnalu z yavivsya v zhovtni 1964 i same cyu datu mozhna vvazhati pochatkom diyalnosti UNF Pershi tri nomeri buli nadrukovani na gorishi vlasnogo domu pismennika UNF skladavsya z chotiroh nizovih organizacij dvi u Lvovi dvi v Ivano Frankivsku i okremih chleniv u riznih regionah URSR Rivne Doneck Kirovograd ta in Krasivskij zdijsnyuvav koordinaciyu roboti Lvivskih grup Usogo v UNF nalichuvalos ponad 150 osib yaki zavdyaki konspiraciyi chasto ne znali odin odnogo V cej chas Krasivskij napisav roman Bajda zbirki virshiv Mesnik Na spoloh Litavri Guchnij rezonans viklikav rozislanij u berezni 1966 roku partijnim i uryadovim chinovnikam SRSR i URSR a takozh u centralni gazeti Memorandum Ukrayinskogo nacionalnogo frontu XXIII z yizdu KPRS U nomu vidznachalosya sho kompartiya zasudila tilki metodi stalinskoyi nacionalnoyi politiki a ne yiyi sutnist Tomu avtori Memorandumu proponuvali z yizdu radikalno pereosmisliti nacionalni problemi v SRSR zadovolniti vimogi ukrayinskogo narodu i povernuti jomu uzurpovani prava zokrema dati mozhlivist nasilno pereselenim povernutisya na batkivshinu pripiniti goninnya ukrayinskoyi inteligenciyi areshti j peresliduvannya vvesti ukrayinsku movu v usih kulturnih i gromadskih administrativnih i gospodarskih organizaciyah j in Pislya cogo KDB rozpochav poshuki UNF U kvitni 1966 roku z yavilasya Zayava UNF iz protestom proti areshtiv naliplyuvannya yarlikiv burzhuaznogo nacionalizmu ta zvinuvachen u tomu sho nacionalnij ruh ce sprava ruk inozemnoyi rozvidki Yak skazano v Zayavi Ruh rozpochav sam narod i minimalni jogo vimogi vikladeni v Memorandumi Nastupnij list pidgotovlenij D Kveckom i Krasivskim pid nazvoyu Vishim uryadovim chinam v Ukrayini buv nadislanij Pershomu sekretarevi CK KPU Petrovi Shelestu Golovi Radi Ministriv URSR Volodimirovi Sherbickomu i Golovi Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Dem yanovi Korotchenku U nomu vislovlyuvavsya protest proti nasilnickoyi rusifikaciyi i proponuvalosya kerivnictvu Ukrayini ne lishe progoloshuvati suverenitet ale j vidstoyuvati jogo vimagati vid Moskvi pripiniti rusifikaciyu pripiniti peresliduvannya ukrayinciv za yihnij patriotizm Zakinchuvavsya list slovami Vasha bezdiyalnist bude rozcinyuvatisya yak zrada interesiv ukrayinskogo narodu Drugij aresht ta uv yaznennya 1967 1971 Redaguvati U berezni 1967 roku buli zaareshtovani kerivni chleni UNF sered nih 24 bereznya 1967 roku i sam Krasivskij Rozsliduvannya veli Ivano Frankivske ta Lvivske upravlinnya KDB Zavdyaki konspirativnij organizovanosti UNF usih lviv yan yaki tverdo dotrimuvalisya togo sho niyakoyi organizaciyi ne bulo sudili poodinci a samogo Krasivskogo yak zasnovnika UNF priyednali do grupovoyi spravi Osnovnu grupu sudiv na viyiznomu zasidanni Verhovnij Sud URSR za zvinuvachennyam u zradi batkivshini st 64 i st 56 ch 1 KK URSR Zenoviya Krasivskogo zasudili do 12 ti rokiv pozbavlennya voli 5 rokiv tyurmi 7 rokiv taboriv suvorogo rezhimu i 5 ti rokiv zaslannya Vidbuvayuchi pokarannya u Vladimirskomu centrali 1968 1971 Krasivskij napisav zbirku virshiv Nevolnicki plachi vpershe opublikovanu v Londoni 1984 roku i poemu Triumf satani Nova kriminalna sprava i psihlikarnya 1972 1978 Redaguvati U 1972 roku u Vladimiri fabrikuyetsya nova sprava za st 70 ch 2 KK RRFSR antiradyanska agitaciya i propaganda Za virokom sudu Zenoviya Mihajlovicha spryamovuyut do psihiatrichnoyi likarni u Smolensku a potim do Lvova i v Berezhani Ternopilskoyi obl de perebuvav do lipnya 1978 roku 26 travnya 1979 roku zareyestruvali shlyub z Olenoyu Antoniv yaka takozh oformila nad nim opikunstvo bo oficijna medicina viznala jogo paranoyidalnim shizofrenikom Pislya cogo viyihali na 20 dib do mista Palanga 2 U zhovtni 1979 roku Zenovij Krasivskij stav chlenom Ukrayinskoyi Gelsinkskoyi grupi UGG Dosidka pislya psihlikarni 1980 1985 Redaguvati 12 bereznya 1980 roku Zenoviya Mihajlovicha znovu zaareshtuvali i vin buv vidpravlenij dosidzhuvati termin pokarannya za virokom 1968 8 misyaciv i 7 dniv taboriv ta 5 rokiv zaslannya Pokarannya vidbuvav u koloniyi suvorogo rezhimu VS 389 36 u seli Kuchino Chusovskogo r nu Permskoyi oblasti U listopadi 1980 roku etapovanij na zaslannya v selishe Lugovoye Tyumenskoyi oblasti Usogo Z M Krasivskij proviv u nevoli 26 rokiv Povernennya v Ukrayinu 1985 Redaguvati U 1985 roci Krasivskij povertayetsya v Ukrayinu a 1987 roku staye sekretarem Ukrayinskoyi Gelsinskoyi spilki U kvitni 1990 roku Zenovij Krasivskij vistupaye iniciatorom stvorennya politichnogo ob yednannya Derzhavna Samostijnist Ukrayini DSU yake spirayetsya na ideologiyu nacionalizmu z pid styagu Stepana Banderi Vin zasnovnik politichnogo zhurnalu Ukrayinski problemi yakij vidavavsya v Striyu Lvivskoyi oblasti Pomer 20 veresnya 1991 roku v Morshini Strijskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Vshanuvannya pam yati RedaguvatiUzhe pislya jogo smerti stalo vidomo sho v ostanni roki Zenovij Mihajlovich ocholyuvav Krajovij Provid Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv banderivciv 1 A vzhe 1995 roku vijshla kniga listuvannya Krasivskogo z amerikankoyu Ajris Akagoshi chlenom Mizhnarodnoyi Amnistiyi yaka bagato rokiv pisala listi pismenniku U Vitvici stvorenij muzej na chest Zenoviya Mihajlovicha i sporudzhenij pam yatnik jomu A 1996 roku DSU vidala okremoyu knizhkoyu zbirku pismenika Nevolnichi plachi Derzhavni nagorodi RedaguvatiOrden Za muzhnist I st 8 listopada 2006 3 za gromadyansku muzhnist samoviddanist u borotbi za utverdzhennya idealiv svobodi i demokratiyi ta z nagodi 30 yi richnici stvorennya Ukrayinskoyi gromadskoyi grupi spriyannya vikonannyu Gelsinkskih ugod posmertno Bibliografiya RedaguvatiListuvannyaPereguk dvoh nad bezvistyu Listuvannya ukrayinskogo politv yaznya Zinoviya Krasivskogo z chlenom Mizhnarodnoyi amnistiyi amerikankoyu Ajris Akagoshi Uporyad L i M Marinovichi H INART 1995 160 s ISBN 5 85882 162 6 Two Worlds One Idea Ten Years of Correspondence between Amnesty International Group 11 and a Ukrainian Political Prisoner Zinovii Krasivskyj Anna Procyk editor and translator New York and Kyiv Smoloskyp 2013 418 pages ISBN 978 966 1676 54 0Primitki Redaguvati a b Golova OUN b Stefan Romaniv Treba v sebe viriti i brati vidpovidalnist Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 19 serpnya 2012 Ostrovskij V Ivano Frankivsk Pravozahisna diyalnist Z Krasivskogo S 132 133 Ukaz Prezidenta Ukrayini 937 2006 vid 8 listopada 2006 roku Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini zasnovnikiv ta aktivistiv Ukrayinskoyi gromadskoyi grupi spriyannya vikonannyu Gelsinkskih ugod Arhiv originalu za 29 veresnya 2018 Procitovano 22 chervnya 2022 Dzherela ta literatura RedaguvatiO G Bazhan Krasivskij Zinovij Mihajlovich Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 294 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 Yu D Zajcev Krasivskij Zinovij Mihajlovich Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Ostrovskij V Ivano Frankivsk Pravozahisna diyalnist Z Krasivskogo Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2015 5 524 ver zhovt S 130 139 ISSN 0130 5247 Posilannya RedaguvatiMUZEJ DISIDENTSKOGO RUHUPoperednikVasil Kuk 05 1954 1985 1990 posada vakantna nbsp 6 j Golova provodu OUNR na ukrayinskih zemlyah 1985 1990 20 veresnya 1991 nbsp NastupnikPosadu poyednuye Golova Provodu OUNR Yaroslava Stecko Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Krasivskij Zenovij Mihajlovich amp oldid 38298589