www.wikidata.uk-ua.nina.az

Караганда Караганди 2 3 4 каз Қарағанды трансліт Qarağandı Caraqandi латиніз قاراغاندى місто в Казахстані центр Караганд

Караганда

Караганди, Караганда́ (каз. Қарағанды, трансліт. Qarağandı (Caraqandi), латиніз. قاراغاندى) — місто в Казахстані, центр Карагандинської області, адміністративний центр Карагандинської міської адміністрації. Великий індустріально-промисловий, науковий і культурний центр.

Місто Караганда
каз. Қарағанды
Герб Караганди
Основні дані
Країна  Казахстан
Область Карагандинська
Адміністрація Карагандинська
Час заснування 1931
Населення 459 778 осіб (2009)
Площа 543,28 км²
Густота населення 846,30 осіб/км²
Координати 49°51′29″ пн. ш. 73°07′19″ сх. д. / 49.85806° пн. ш. 73.12194° сх. д. / 49.85806; 73.12194Координати: 49°51′29″ пн. ш. 73°07′19″ сх. д. / 49.85806° пн. ш. 73.12194° сх. д. / 49.85806; 73.12194
Карта

Караганда

Караганда
 Караганда у Вікісховищі
Старий герб міста
вулиця Леніна
Центральний вокзал Караганди

10 лютого 1934 року Караганда отримала статус міста.

Сьогодні Караганда — найбільше місто області за населенням — 451,8 тис. осіб. (за станом на кінець 2006) і четверте за чисельністю населення в Казахстані (після — Алмати, Нур-Султану (колишня Астана) і Шимкенту).

Адміністративно місто поділене на два райони: імені Казибек-бі і Октябрський. Місцевими органами управління є міський акимат і міський масліхат.

У Караганді працюють великі підприємства з видобутку вугілля, а також підприємства машинобудування, металообробки і харчової промисловості. У місті працює велика кількість підприємств транспорту і зв'язку. Сьогодні[коли?] Караганда є найбільшим[джерело?] промисловим, економічним і культурним центром Казахстану.

Етимологія

Вважається, що свою назву місто отримало від поширеного в цих місцях чагарника карагани (жовта акація).

каз. Қарағанды — караганне.

Історія

Ще в XIX столітті на місці міста не було нічого. Існує легенда, що в 1833 році хлопчик-пастух Аппак Байжанов знайшов вугілля. В кінці XIX століття почався видобуток вугілля спочатку російськими купцями, потім французькими і англійськими підприємцями. На копальнях працювали жителі селищ Велика Михайлівка, Тихонівка, Зелена Балка і Новоузенка.

У 1930 році був відновлений активний видобуток вугілля і почалося будівництво тимчасових жител типу глинобитних напівземлянок для приїджих робітників і їх сімей. Потім були побудовані селища Майкудук, Нова Тихонівка і Пришахтинський, у яких оселилася основна маса новоприбулих робітників і фахівців. Значно зросло населення і в старих селищах.

20 березня 1931 року КАЗЦИК постановив утворити Карагандинську робочу Раду з самостійним бюджетом з безпосереднім підпорядкуванням КАЗЦИКу. Його центр знаходився в селі Велика Михайлівка, що увійшло пізніше до складу міста. У 1931 році шахтарське поселення Караганда перетворено в робітниче селище, а в 1934 році в місто.

Історія міста в будівництві

Упродовж усієї своєї історії Караганда забудовувалася планомірно і впорядковано, відповідно до генерального плану і проєктів «Карагандагіпрошахт» та інших інститутів. Над розробкою проєктів працювали добре підготовлені архітектори і конструктори.

Московськими архітекторами був розроблений перший генеральний план міста (1934—1938 рр.) під керівництвом Олександра Івановича Кузнецова, відомого архітектора і містобудівника, за проєктами якого було побудовано не одне місто на території всього Радянського Союзу. Нове місто було розраховане на 300 тисяч жителів. Вдало була вирішена система громадських центрів у поєднанні з прямокутною організацією транспортних магістралей і взаєморозташуванням функціональних зон. Місто повинне було стати затишним і «співмасштабним до людини».

До кінця 1960-х років населення Караганди вже становило понад 300 тисяч. Архітекторам і містобудівникам стало зрозумілим, що необхідний новий генеральний план, розрахований як мінімум на 600 тисяч осіб. Головна ідея нового генплану полягала у створенні єдиного міста, що об'єднувало Старе і Нове місто. Південно-східний район Караганди, де почалося інтенсивне будівництво, став місцем формування сучасного центру міста.

1960—1970-ті роки — час, позначений радянським містобудуванням як «будівництво панельок». Одна з переваг Караганди перед іншими містами на радянському просторі — це те, що талановиті архітектори, у їх числі Станіслав Ілліч Мордвінцев (заслужений архітектор і лауреат державної премії Республіки Казахстан), змусили панельні будинки «звиватися», грати кольором. У 1980-ті роки населення Караганди становило вже понад 600 тисяч мешканців. Нестримно зростало і саме місто. З'являлися нові мікрорайони, які стали «полігоном» для випробування нових містобудівних ідей. Архітекторам і містобудівникам удалося створити яскравий ансамбль різних за конфігурацією і поверховістю житлових будинків. У цей час ішло активне будівництво культурних пам'ятників, зводилися монументальні скульптури. У 1983 році в Караганді був побудований цирк. Проєкт викликав нарікання своєю дорожнечею і помпезністю. Проте міська влада наполягла і побудувала одну з найгарніших і найсучасніших споруд у республіці.

Наступне десятиліття стало для Караганди, так само як і для інших міст Казахстану, кризовим у всіх галузях економіки, у тому числі й містобудуванні.

З початком нового століття в місті знов закипіло будівництво: відновлюються головні вулиці, які були передбачені ще в першому плані будівництва міста, реконструюються житлові будинки, культурні й адміністративні будівлі, будуються нові помпезні торговельні центри, закладаються нові парки. До 10-річчя незалежності Казахстану побудований Етнопарк, аналогів цьому парку немає в республіці: на невеликій території відтворений ландшафт Карагандинської області.

Караганда і українці

Розміщення довкола шахт і новобудов військово-промислового комплексу радянських концтаборів (Пєсчанлаг, Карлаг) привели до появи в цій місцевості українців, які складали до половини в'язнів. Нова хвиля ув'язнених українців наповнила концтабори повстанцями УПА і підпільниками ОУН, також члени їх родин і національно свідомі українці вивозилися на «спецпоселення». Після звільнення з ув'язнення радянський режим забороняв повертатися українцям додому, і вони осідали в Караганді та околицях. Також сюди потрапляли випускники українських навчальних закладів і якась їх частина тут залишилась.

Транспорт

Міський транспорт

Див. також: Трамвай у Караганді

Основні види міського транспорту: автобуси, тролейбуси і маршрутні таксі. В день міський транспорт перевозить 470 тисяч осіб. Основну частину пасажирообігу беруть на себе автобуси — 74 % всіх пасажирів, маршрутні таксі — 24 %, тролейбуси — 2 % пасажирів.(данні 2005 року)

Міжміський транспорт

Аеропорт «Сари-Арка» пов'язує Караганду з багатьма містами світу. Він забезпечує прийом і випуск всіх типів літаків.

Залізничний вокзал Караганди, знаходиться в центрі міста. Поруч розташований автовокзал, утворюючи дуже зручний транспортний вузол. З Карагандинського автовокзалу вирушають автобуси не лише по Казахстану, але і по Росії (міста Томськ, Омськ, Новосибірськ, Барнаул, Кемерово, Єкатеринбург, Тюмень, Казань), до Монголії (місто Улгій) і Киргизії (місто Бішкек).

Промисловість

У Караганді працюють великі підприємства вугільної промисловості. Машинобудування, металообробка, харчова промисловість. Обсяг виробництва промислової продукції міста в 2005 році склав 64,1 млрд.тенге.

Харчова промисловість

Найбільші підприємства:

  • Хлібозавод — ВАТ «Караганди-нан»
  • ВАТ «Карагандинський маргариновий завод»
  • ВАТ «Цукерки Караганди».
  • ЗАТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод»
  • ТОО «Акнар» — птахофабрика.

Машинобудування і металообробка

Провідними підприємствами машинобудівної галузі є: ЗАТ «Карагандинський завод електротехнічного устаткування», «Карагандинський машинобудівний завод ім. Пархоменко», АОЗТ «КАРГОРМАШ-ІТЕКС»(Завод, вже не діє), ТОО фірма «Механомонтаж», ВАТ «Карагандинський літейно-машинобудівній завод», ВАТ «Автоматика», ТОО «Булат», «Езанол», ТОО «Темко».

Освіта

В місті знаходиться Карагандинський державний технічний університет.

Спорт

У місті базується хокейний клуб «Сариарка», який виступає в Казахстанській хокейній лізі і в чемпіонаті Росії серед команд вищої ліги.

Клімат

Клімат у Караганді різко-континентальний з суворими зимами, спекотним літом і замалою річною кількістю опадів.. Влітку рослинність вигоряє.

Показник Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Рік
Абсолютний максимум °С 9 6 22 31 36 39 40 40 37 28 19 12 40
Середній максимум °С -9 -9 -3 11 20 25 27 25 19 9 -2 -8 9
Середня температура °С -14 -14 -6 5 13 19 21 18 12 3 -5 -11 3
Середній мінімум °С -19 -19 -12 -1 6 12 14 11 6 -1 -10 -16 -2
Абсоютний мінімум -42 -41 -35 -24 -10 -2 3 -1 -7 -19 -38 -43 -43
Норма опадів 21 19 18 22 36 36 41 33 22 35 27 22 332

Персоналії

Джерела

  1. Население Республики Казахстан. Итоги Национальной переписи населения Республики Казахстан 2009 года. Том 1. Статистический сборник. /Под ред. Смаилова А.А./ — Астана — 2011 — 242 с. (рос.) [Архівовано з першоджерела 29 січня 2013.]
  2. Атлас світу, 2015.
  3. Барладін О. В., 2020.
  4. Казахська РСР // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — С. 500-506.
  5. . Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 11 жовтня 2008. 
  6. . Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 17 жовтня 2017. 
  7. . Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 11 жовтня 2008. 
  8. . Архів оригіналу за 25 червня 2008. Процитовано 13 жовтня 2008. 
  9. . Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022. 
  10. . Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 13 жовтня 2008. 
  • Аркуш карти M-43-75 Караганда. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1985 р. Видання 1990 р. (рос.)

Література

  • Аркуш карти M-39-31 Уральск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1980 р. Видання 1985 р. (рос.)
  • Великий атлас світу / голов. ред. Скляр С. С. — К. : ДНВП «Картографія», 2015. — 192 с. — 10 тис. прим. — ISBN 9789661493482.
  • Барладін О. В. Регіони та країни. Географія. Атлас для 10 класу / за ред. Чумак В. Б. — К. : ПрАТ «Інститут передових технологій», 2020. — 52 с. — ISBN 978-966-455-203-2.

Посилання


Це незавершена стаття з географії Казахстану.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Karagandi 2 3 Karaganda 4 kaz Қaragandy translit Qaragandi Caraqandi latiniz قاراغاندى misto v Kazahstani centr Karagandinskoyi oblasti administrativnij centr Karagandinskoyi miskoyi administraciyi Velikij industrialno promislovij naukovij i kulturnij centr Misto Karagandakaz ҚaragandyGerb KaragandiOsnovni daniKrayina KazahstanOblast KaragandinskaAdministraciya KaragandinskaChas zasnuvannya 1931Naselennya 459 778 osib 2009 1 Plosha 543 28 km Gustota naselennya 846 30 osib km Koordinati 49 51 29 pn sh 73 07 19 sh d 49 85806 pn sh 73 12194 sh d 49 85806 73 12194 Koordinati 49 51 29 pn sh 73 07 19 sh d 49 85806 pn sh 73 12194 sh d 49 85806 73 12194KartaKaraganda Karaganda Karaganda u VikishovishiStarij gerb mistavulicya LeninaCentralnij vokzal Karagandi10 lyutogo 1934 roku Karaganda otrimala status mista Sogodni Karaganda najbilshe misto oblasti za naselennyam 451 8 tis osib za stanom na kinec 2006 i chetverte za chiselnistyu naselennya v Kazahstani pislya Almati Nur Sultanu kolishnya Astana i Shimkentu Administrativno misto podilene na dva rajoni imeni Kazibek bi i Oktyabrskij Miscevimi organami upravlinnya ye miskij akimat i miskij maslihat U Karagandi pracyuyut veliki pidpriyemstva z vidobutku vugillya a takozh pidpriyemstva mashinobuduvannya metaloobrobki i harchovoyi promislovosti U misti pracyuye velika kilkist pidpriyemstv transportu i zv yazku Sogodni koli Karaganda ye najbilshim dzherelo promislovim ekonomichnim i kulturnim centrom Kazahstanu Zmist 1 Etimologiya 2 Istoriya 2 1 Istoriya mista v budivnictvi 2 2 Karaganda i ukrayinci 3 Transport 3 1 Miskij transport 3 2 Mizhmiskij transport 4 Promislovist 4 1 Harchova promislovist 4 2 Mashinobuduvannya i metaloobrobka 5 Osvita 6 Sport 7 Klimat 8 Personaliyi 9 Dzherela 10 Literatura 11 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiVvazhayetsya sho svoyu nazvu misto otrimalo vid poshirenogo v cih miscyah chagarnika karagani zhovta akaciya kaz Қaragandy karaganne Istoriya RedaguvatiShe v XIX stolitti na misci mista ne bulo nichogo Isnuye legenda sho v 1833 roci hlopchik pastuh Appak Bajzhanov znajshov vugillya V kinci XIX stolittya pochavsya vidobutok vugillya spochatku rosijskimi kupcyami potim francuzkimi i anglijskimi pidpriyemcyami Na kopalnyah pracyuvali zhiteli selish Velika Mihajlivka Tihonivka Zelena Balka i Novouzenka U 1930 roci buv vidnovlenij aktivnij vidobutok vugillya i pochalosya budivnictvo timchasovih zhitel tipu glinobitnih napivzemlyanok dlya priyidzhih robitnikiv i yih simej Potim buli pobudovani selisha Majkuduk Nova Tihonivka i Prishahtinskij u yakih oselilasya osnovna masa novopribulih robitnikiv i fahivciv Znachno zroslo naselennya i v starih selishah 20 bereznya 1931 roku KAZCIK postanoviv utvoriti Karagandinsku robochu Radu z samostijnim byudzhetom z bezposerednim pidporyadkuvannyam KAZCIKu Jogo centr znahodivsya v seli Velika Mihajlivka sho uvijshlo piznishe do skladu mista U 1931 roci shahtarske poselennya Karaganda peretvoreno v robitniche selishe a v 1934 roci v misto Istoriya mista v budivnictvi Redaguvati Uprodovzh usiyeyi svoyeyi istoriyi Karaganda zabudovuvalasya planomirno i vporyadkovano vidpovidno do generalnogo planu i proyektiv Karagandagiproshaht ta inshih institutiv Nad rozrobkoyu proyektiv pracyuvali dobre pidgotovleni arhitektori i konstruktori Moskovskimi arhitektorami buv rozroblenij pershij generalnij plan mista 1934 1938 rr pid kerivnictvom Oleksandra Ivanovicha Kuznecova vidomogo arhitektora i mistobudivnika za proyektami yakogo bulo pobudovano ne odne misto na teritoriyi vsogo Radyanskogo Soyuzu Nove misto bulo rozrahovane na 300 tisyach zhiteliv Vdalo bula virishena sistema gromadskih centriv u poyednanni z pryamokutnoyu organizaciyeyu transportnih magistralej i vzayemoroztashuvannyam funkcionalnih zon Misto povinne bulo stati zatishnim i spivmasshtabnim do lyudini Do kincya 1960 h rokiv naselennya Karagandi vzhe stanovilo ponad 300 tisyach Arhitektoram i mistobudivnikam stalo zrozumilim sho neobhidnij novij generalnij plan rozrahovanij yak minimum na 600 tisyach osib Golovna ideya novogo genplanu polyagala u stvorenni yedinogo mista sho ob yednuvalo Stare i Nove misto Pivdenno shidnij rajon Karagandi de pochalosya intensivne budivnictvo stav miscem formuvannya suchasnogo centru mista 1960 1970 ti roki chas poznachenij radyanskim mistobuduvannyam yak budivnictvo panelok Odna z perevag Karagandi pered inshimi mistami na radyanskomu prostori ce te sho talanoviti arhitektori u yih chisli Stanislav Illich Mordvincev zasluzhenij arhitektor i laureat derzhavnoyi premiyi Respubliki Kazahstan 5 zmusili panelni budinki zvivatisya grati kolorom U 1980 ti roki naselennya Karagandi stanovilo vzhe ponad 600 tisyach meshkanciv Nestrimno zrostalo i same misto Z yavlyalisya novi mikrorajoni yaki stali poligonom dlya viprobuvannya novih mistobudivnih idej Arhitektoram i mistobudivnikam udalosya stvoriti yaskravij ansambl riznih za konfiguraciyeyu i poverhovistyu zhitlovih budinkiv U cej chas ishlo aktivne budivnictvo kulturnih pam yatnikiv zvodilisya monumentalni skulpturi U 1983 roci v Karagandi buv pobudovanij cirk Proyekt viklikav narikannya svoyeyu dorozhnecheyu i pompeznistyu Prote miska vlada napolyagla i pobuduvala odnu z najgarnishih i najsuchasnishih sporud u respublici Nastupne desyatilittya stalo dlya Karagandi tak samo yak i dlya inshih mist Kazahstanu krizovim u vsih galuzyah ekonomiki u tomu chisli j mistobuduvanni Z pochatkom novogo stolittya v misti znov zakipilo budivnictvo vidnovlyuyutsya golovni vulici yaki buli peredbacheni she v pershomu plani budivnictva mista rekonstruyuyutsya zhitlovi budinki kulturni j administrativni budivli buduyutsya novi pompezni torgovelni centri zakladayutsya novi parki Do 10 richchya nezalezhnosti Kazahstanu pobudovanij Etnopark analogiv comu parku nemaye v respublici na nevelikij teritoriyi vidtvorenij landshaft Karagandinskoyi oblasti Karaganda i ukrayinci Redaguvati Rozmishennya dovkola shaht i novobudov vijskovo promislovogo kompleksu radyanskih konctaboriv Pyeschanlag Karlag priveli do poyavi v cij miscevosti ukrayinciv yaki skladali do polovini v yazniv Nova hvilya uv yaznenih ukrayinciv napovnila konctabori povstancyami UPA i pidpilnikami OUN takozh chleni yih rodin i nacionalno svidomi ukrayinci vivozilisya na specposelennya 6 Pislya zvilnennya z uv yaznennya radyanskij rezhim zaboronyav povertatisya ukrayincyam dodomu i voni osidali v Karagandi ta okolicyah Takozh syudi potraplyali vipuskniki ukrayinskih navchalnih zakladiv i yakas yih chastina tut zalishilas Transport RedaguvatiMiskij transport Redaguvati Div takozh Tramvaj u Karagandi Osnovni vidi miskogo transportu avtobusi trolejbusi i marshrutni taksi V den miskij transport perevozit 470 tisyach osib Osnovnu chastinu pasazhiroobigu berut na sebe avtobusi 74 vsih pasazhiriv marshrutni taksi 24 trolejbusi 2 pasazhiriv danni 2005 roku 7 Mizhmiskij transport Redaguvati Aeroport Sari Arka pov yazuye Karagandu z bagatma mistami svitu Vin zabezpechuye prijom i vipusk vsih tipiv litakiv Zaliznichnij vokzal Karagandi znahoditsya v centri mista Poruch roztashovanij avtovokzal utvoryuyuchi duzhe zruchnij transportnij vuzol Z Karagandinskogo avtovokzalu 8 virushayut avtobusi ne lishe po Kazahstanu ale i po Rosiyi mista Tomsk Omsk Novosibirsk Barnaul Kemerovo Yekaterinburg Tyumen Kazan do Mongoliyi misto Ulgij i Kirgiziyi misto Bishkek Promislovist RedaguvatiU Karagandi pracyuyut veliki pidpriyemstva vugilnoyi promislovosti Mashinobuduvannya metaloobrobka harchova promislovist Obsyag virobnictva promislovoyi produkciyi mista v 2005 roci sklav 64 1 mlrd tenge Harchova promislovist Redaguvati Najbilshi pidpriyemstva Hlibozavod VAT Karagandi nan VAT Karagandinskij margarinovij zavod VAT Cukerki Karagandi 9 ZAT IP Efes Karaganda pivovarnij zavod TOO Aknar ptahofabrika Mashinobuduvannya i metaloobrobka Redaguvati Providnimi pidpriyemstvami mashinobudivnoyi galuzi ye ZAT Karagandinskij zavod elektrotehnichnogo ustatkuvannya Karagandinskij mashinobudivnij zavod im Parhomenko AOZT KARGORMASh ITEKS Zavod vzhe ne diye TOO firma Mehanomontazh VAT Karagandinskij litejno mashinobudivnij zavod VAT Avtomatika TOO Bulat Ezanol TOO Temko Osvita RedaguvatiV misti znahoditsya Karagandinskij derzhavnij tehnichnij universitet Sport RedaguvatiU misti bazuyetsya hokejnij klub Sariarka yakij vistupaye v Kazahstanskij hokejnij lizi i v chempionati Rosiyi sered komand vishoyi ligi Klimat RedaguvatiKlimat u Karagandi rizko kontinentalnij z suvorimi zimami spekotnim litom i zamaloyu richnoyu kilkistyu opadiv 10 Vlitku roslinnist vigoryaye Pokaznik Sichen Lyutij Berezen Kviten Traven Cherven Lipen Serpen Veresen Zhovten Listopad Gruden RikAbsolyutnij maksimum S 9 6 22 31 36 39 40 40 37 28 19 12 40Serednij maksimum S 9 9 3 11 20 25 27 25 19 9 2 8 9Serednya temperatura S 14 14 6 5 13 19 21 18 12 3 5 11 3Serednij minimum S 19 19 12 1 6 12 14 11 6 1 10 16 2Absoyutnij minimum 42 41 35 24 10 2 3 1 7 19 38 43 43Norma opadiv 21 19 18 22 36 36 41 33 22 35 27 22 332Personaliyi RedaguvatiBarulin Kostyantin Oleksandrovich nar 1984 rosijskij hokeyist Josip Vert nar 1952 ordinarij Preobrazhenskoyi yeparhiyi v Novosibirsku katolickij yepiskop yezuyit Vorobjov Pavlo Sergijovich nar 1982 rosijskij hokeyist Gavrilin Andrij Yurijovich nar 1978 kazahstanskij hokeyist Golovkin Gennadij Gennadijovich nar 1982 kazahstanskij profesijnij bokser Kadirov Ahmat Abdulhamidovich 1951 2004 chechenskij religijnij i derzhavnij diyach Pershij Prezident Chechenskoyi Respubliki Kajsha Atahanova nar 1957 kazahska biolog gromadska diyachka Kruchinin Andrij Anatolijovich nar 1978 rosijskij hokeyist Mladeckij Igor Kostyantinovich nar 1946 ukrayinskij naukovec Muravjov Volodimir Pavlovich nar 1959 radyanskij legkoatlet olimpijskij chempion Nefedyev Yevgen Ivanovich 1970 2016 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Panin Grigorij Valerijovich nar 1985 rosijskij hokeyist Podgajska Olga Sergiyivna nar 1981 kompozitor organist vikladach muzichnih disciplin Radovskij Marat Davidovich nar 1946 ukrayinskij kinooperator Mikola Simkajlo 1952 2013 yepiskop Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Son Eduard Vasilovich nar 1964 radyanskij ta kazahskij futbolist Steklov Volodimir Oleksandrovich 1948 radyanskij i rosijskij aktor teatru i kino Finonchenko Andrij Yurijovich nar 1982 kazahstanskij futbolist Franskevich Denis Valerijovich nar 1981 rosijskij hokeyist Garnik Tetyana Petrivna ukrayinskij likar terapevt doktor medichnih nauk profesor Dzherela Redaguvati Naselenie Respubliki Kazahstan Itogi Nacionalnoj perepisi naseleniya Respubliki Kazahstan 2009 goda Tom 1 Statisticheskij sbornik Pod red Smailova A A Astana 2011 242 s ros Arhivovano z pershodzherela 29 sichnya 2013 Atlas svitu 2015 Barladin O V 2020 Kazahska RSR Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1979 T 4 Elektrod Kantaridin S 500 506 Sudba gradostroitelya statya v zhurnale Elitnyj dom Arhiv originalu za 28 veresnya 2007 Procitovano 11 zhovtnya 2008 U Karagandi vidkrili i osvyatili pam yatnik deportovanim ukrayincyam Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2017 Procitovano 17 zhovtnya 2017 Statya Uchyonye issledovali passazhirskij transport Karagandy Arhiv originalu za 28 veresnya 2007 Procitovano 11 zhovtnya 2008 Avtovokzal Karagandi Arhiv originalu za 25 chervnya 2008 Procitovano 13 zhovtnya 2008 Sajt Karagandinskoj konditerskoj fabriki Arhiv originalu za 8 bereznya 2022 Procitovano 25 bereznya 2022 Arhiv pogodi v Karagandi za 1936 1995 roki Arhiv originalu za 27 sichnya 2020 Procitovano 13 zhovtnya 2008 Arkush karti M 43 75 Karaganda Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1985 r Vidannya 1990 r ros Literatura RedaguvatiArkush karti M 39 31 Uralsk Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1980 r Vidannya 1985 r ros Velikij atlas svitu golov red Sklyar S S K DNVP Kartografiya 2015 192 s 10 tis prim ISBN 9789661493482 Barladin O V Regioni ta krayini Geografiya Atlas dlya 10 klasu za red Chumak V B K PrAT Institut peredovih tehnologij 2020 52 s ISBN 978 966 455 203 2 Posilannya RedaguvatiKrgDays kz forum mista vsya Karaganda na Krgdays kz Karaganda na MyCity kz navigacijno dovidkova sistema Portal mista Karagandinski novini Akimat Karagandinskoyi oblasti Arhivovano 15 veresnya 2008 u Wayback Machine Maslihat m Karagandi Elektronnij atlas Karagandi Forum mista Karagandi Arhivovano 14 chervnya 2008 u Wayback Machine Forum Karagandi Arhivovano 7 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Sajt prisvyachenij mistu Arhivovano 2 grudnya 2008 u Wayback Machine Istoriya Karagandi i Karagandinskoyi oblasti Arhivovano 26 chervnya 2007 u Wayback Machine Pochesni gromadyani Karagandi Karaganda na WikiMapia Arhivovano 23 chervnya 2007 u Wayback Machine anotovani suputnikovi znimki Svizhi novini Karagandi dodajte svoyi Arhivovano 26 veresnya 2008 u Wayback Machine na sajti socialnih novin Sajt Torgovelno promislovoyi Palati Karagandinskoyi oblasti Arhivovano 24 veresnya 2008 u Wayback Machine Sajt Mitnogo Upravlinnya po Karagandinskoyi Oblasti Sajt Upravlinnya statistiki Karagandinskoyi oblasti Sajt Departamentu pidpriyemnictva i promislovosti Karagandinskoyi oblasti Arhivovano 11 bereznya 2008 u Wayback Machine Sajt Avtovokzala mista Karagandi Arhivovano 25 chervnya 2008 u Wayback Machine Marshruti miskogo transportu Arhivovano 21 grudnya 2008 u Wayback Machine Na Vikimapiyi Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karaganda amp oldid 40135573