www.wikidata.uk-ua.nina.az

Область У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення О бласть староцерк слов область lt прасл obolstь l

Область

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Область (значення).

О́бласть (староцерк.-слов. область < прасл. *obolstь < *obvoldtь < *obvoldati) — місцевість, земля, край; частина якоїсь території (країни, держави, материка, суші тощо), виділена для районування за певною особливою ознакою (природними умовами, історичними традиціями, етнічними або економічними особливостями, адміністративно-політичним значенням та ін.), а також географічний простір (район, зона), у межах якого щось розташоване або поширене (зоогеографічна, флористична, геосинклінальна область тощо).

Областю також називаються адміністративно-територіальні одиниці в Україні, Росії (а також в СРСР і Російській імперії), Білорусі, а також у низці інших країн, які виділяються з урахуванням природних і економічних особливостей території, кількості населення, транспортного сполучення тощо.

Області поділяються на райони та міськради (в Україні, Білорусі, Казахстані, Киргизстані, Росії, Таджикистані, Узбекистані), етрапи (в Туркменістані), общини (в Болгарії), міста і села (у Вірменії), провінції (в Італії), округи (в Танзанії)

Україна

Мапа України

До складу України входять 24 області:

  1. Вінницька: утворена 27.02.1932; частини ввійшли до Київської (1932), Житомирської, Кам'янець-Подільської (1937) і Черкаської (1954), приєднана частина Київської (1937); центр — Вінниця
  2. Волинська: утворена 4.12.1939 з Володимир-Волинського, Горохівського, Камінь-Каширського, Ковельського, Луцького і Любомльського повітів; центр — Луцьк
  3. Дніпропетровська: утворена 27.02.1932; частини ввійшли до Донецької (1932), Миколаївської (1937) і Запорізької (1939); центр — місто Дніпро
  4. Донецька: утворена 17.07.1932 з частин Дніпропетровської і Харківської, районів і міст республіканського підпорядкування, у 1938 році розділена на Сталінську і Ворошиловградську; з 3.06.1938 по 9.11.1961 — Сталінська; центр — Донецьк (до 22.07.1932 — Артемівськ)
  5. Житомирська: утворена 22.09.1937 з частин Вінницької та Київської; центр — Житомир
  6. Закарпатська: утворена 22.01.1946 з території Закарпатської України; центр — Ужгород
  7. Запорізька: утворена 10.01.1939 з частин Дніпропетровської і Миколаївської; частина ввійшла до Херсонської (1944); центр — Запоріжжя
  8. Івано-Франківська: утворена 4.12.1939 з Городенківського, Долинського, Калуського, Коломийського, Косівського, Надвірнянського, Рогатинського, Снятинського, Станіславського і Тлумацького повітів; до 9.11.1962 — Станіславська; центр — Івано-Франківськ
  9. Київська: утворена 27.02.1932; частини передані до Харківської, Чернігівської (1932), Вінницької, Житомирської, Полтавської (1937), Кіровоградської (1939) і Черкаської (1954) областей, Київської міськради (1937, 1988), приєднані частини Вінницької (1932), Полтавської (1954) і Чернігівської (1987) областей; центр — Київ
  10. Кіровоградська: утворена 10.01.1939 з частин Київської, Миколаївської, Одеської і Полтавської; частина ввійшла до Черкаської (1954), приєднана частина Одеської (1954); центр — Кропивницький
  11. Луганська: утворена 3.06.1938 з частини Донецької; з 3.06.1938 по 5.03.1958 і з 5.01.1970 по 4.05.1990 називалась Ворошиловградською; центр — Луганськ
  12. Львівська: утворена 4.12.1939 з Бібрківського, Бродського, Городоцького, Жолкевського, Золочівського, Кам'янського, Львівського, Любачівського, Перемишлянського, Рава-Руського, Радзехівського, Сокальського, Яворівського повітів; частина території відійшла до Польщі (1944), приєднані частина території Польщі (1951), Дрогобицька область (1959); центр — Львів
  13. Миколаївська: утворена 22.09.1937 з частин Дніпропетровської та Одеської; частини ввійшли до Запорізької і Кіровоградської (1939), Херсонської (1944), приєднані частини Одеської області (1944, 1954); центр — Миколаїв
  14. Одеська: утворена 27.02.1932; частини передані до Миколаївської (1937, 1944, 1954) і Кіровоградської (1939, 1954), приєднані частина Молдавської АРСР (1940) та Ізмаїльська область (1954); центр — Одеса
  15. Полтавська: утворена 22.09.1937 з частин Київської і Харківської; частини передані до Кіровоградської і Сумської (1939), Київської і Черкаської (1954); центр — Полтава
  16. Рівненська: утворена 4.12.1939 з Дубенського, Здолбунівського, Костопільського, Ровенського і Сарненського повітів; до 11.06.1991 — Ровенська; центр — Рівне
  17. Сумська: утворена 10.01.1939 з частин Полтавської, Харківської і Чернігівської, частина відійшла до Чернігівської (1965); центр — Суми
  18. Тернопільська: утворена 4.12.1939 з Бережанського, Борщівського, Бучацького, Заліщицького, Збаразького, Зборівського, Капачинського, Кременецького, Підгаєцького, Скалатського, Тарнопольського, Трембовлянського і Чортківського повітів; до 9.08.1944 — Тарнопольська; центр — Тернопіль
  19. Харківська: утворена 27.02.1932; частини ввійшли до Донецької і Чернігівської (1932), Полтавської (1937) і Сумської (1939), приєднана частина Київської області (1932); центр — Харків
  20. Херсонська: утворена 30.03.1944 з частин Запорізької та Миколаївської; центр — Херсон
  21. Хмельницька: утворена 22.09.1937 з частини Вінницької; до 4.02.1954 — Кам'янець-Подільська; центр — Хмельницький (до травня 1941 року — Кам'янець-Подільськ)
  22. Черкаська: утворена 7.01.1954 з частин Вінницької, Київської, Кіровоградської і Полтавської; центр — Черкаси
  23. Чернівецька: утворена 7.08.1940 з територій Північної Буковини і північної частини Бессарабії; центр — Чернівці
  24. Чернігівська: утворена 15.10.1932 з частин Київської і Харківської; частини передані до Сумської (1939) і Київської (1987), приєднана частина Сумської області (1965); центр — Чернігів

Білорусь

До складу Білорусі входять 6 областей (біл. вобласць):

  1. Берестейська: утворена 4.12.1939 з територій, що відійшли від Польщі; частини передані до Гродненської області і Польщі (1944), приєднані частина Барановицької області і Пінська (1954); центр — Берестя
  2. Вітебська: утворена 15.01.1938; частина входила до Полоцької (1944—1954), приєднана частина Молодечненської (1960); центр — Вітебськ
  3. Гомельська: утворена 15.01.1938; приєднані частини Бобруйської та Поліської (1954); центр — Гомель
  4. Гродненська: утворена 20.09.1944 з частин Барановицької, Берестейської і Білостоцької; приєднані частини Барановицької (1954) і Молодечненської (1960); центр — Гродно
  5. Мінська: утворена 15.01.1938; частина передана до Бобруйської (1944), приєднані частини Барановицької і Бобруйської (1954), Молодечненської (1960); центр — Мінськ
  6. Могильовська: утворена 15.01.1938; частина входила до Бобруйської (1944—1954); центр — Могильов

Болгарія

Болгарія поділена на 28 областей, утворених 1999 року:

  1. Благоєвградська (центр — Благоєвград)
  2. Бургаська (Бургас)
  3. Варненська (Варна)
  4. Великотирновська (Велико-Тирново)
  5. Видинська (Видин)
  6. Врацька (Враца)
  7. Добрицька (Добрич)
  8. Габровська (Габрово)
  9. Кирджалійська (Кирджалі)
  10. Кюстендилська (Кюстендил)
  11. Ловецька (Ловеч)
  12. Монтанська (Монтана)
  13. Пазарджицька (Пазарджик)
  14. Перницька (Перник)
  15. Плевенська (Плевен)
  16. Пловдивська (Пловдив)
  17. Разградська (Разград)
  18. Русенська (Русе)
  19. Силистринська (Силистра)
  20. Сливенська (Сливен)
  21. Смолянська (Смолян)
  22. Софійська (Софія)
  23. Місто Софія (Софія)
  24. Старозагорська (Стара Загора)
  25. Тирговиштська (Тирговиште)
  26. Хасковська (Хасково)
  27. Шуменська (Шумен)
  28. Ямболська (Ямбол)

Області, які були перейменовані або скасовані: Нижче перераховані області, які існували в 1987—1999 роках (у дужках зазначені області, які утворилися в 1999 році):

Вірменія

Вірменія поділена на 10 областей (марзів) та міста зі спеціальним статусом — Єревана (столиця), утворених 7 листопада 1995 року:

  1. Арагацотн (марз утворений на території Апаранського, Арагацького, Аштаракського і Талінського районів), центр — Аштарак
  2. Арарат (утворений на території Араратського, Арташатського і Масіського районів), центр — Арташат
  3. Армавір (утворений на території Армавірського, Баграмянського і Ечміадзінського районів), центр — Армавір
  4. Вайоц-Дзор (утворений на території Вайкського і Єхегнадзорського районів), центр — Єхегнадзор
  5. Гегаркунік (утворений на території району імені Камо, Варденіського, Красносєльського, Мартунінського і Севанського районів), центр — Гавар
  6. Єреван (утворений на території Єреванської міськради), центр — Єреван
  7. Котайк (утворений на території Котайкського, Наїрійського і Разданського районів), центр — Раздан
  8. Лорі (утворений на території Гугаркського, Спітакського, Степанаванського, Таширського і Туманянського районів), центр — Ванадзор
  9. Сюнік (утворений на території Горіського, Капанського, Мегрінського і Сісіанського районів), центр — Капан
  10. Тавуш (утворений на території Іджеванського, Ноємберянського і Таушського районів), центр — Іджеван
  11. Ширак (утворений на території Амасійського, Анійського, Артікського, Ахурянського і Ашоцького районів), центр — Гюмрі

Італія

Італія поділена на 20 областей (із них 5 автономних, позначені зірочкою) (італ. regione):

  1. Абруцці (центр — Л'Аквіла)
  2. Апулія (Барі)
  3. Базиліката (Потенца)
  4. Валле-д'Аоста* (Аоста)
  5. Венеція (Венеція)
  6. Емілія-Романья (Болонья)
  7. Калабрія (Катандзаро)
  8. Кампанія (Неаполь)
  9. Лаціо (Рим)
  10. Лігурія (Генуя)
  11. Ломбардія (Мілан)
  12. Марке (Анкона)
  13. Молізе (Кампобассо)
  14. П'ємонт (Турин)
  15. Сардинія* (Кальярі)
  16. Сицилія* (Палермо)
  17. Тоскана (Флоренція)
  18. Трентіно-Альто-Адідже* (Тренто)
  19. Умбрія (Перуджа)
  20. Фріулі-Венеція-Джулія* (Трієст)

Казахстан

До складу Казахстану входять 14 областей (каз. облысы):

  1. Акмолинська: утворена 24.04.1961 в складі Цілинного краю, з 19.10.1965 самостійна; частини ввійшли до Кокчетавської (1944), Тургайської областей (1970, 1990), Астанинської міськради (1998), приєднані частини Тургайської (1988, 1997) і Північноказахстанської (1999); раніше існувала 14.10.1939—26.12.1960; з 24.04.1961 по 6.07.1992 — Цілиноградська; центр — Кокшетау (до 22.04.1999 — Астана)
  2. Актюбинська: утворена 10.03.1932; частини ввійшли до Кустанайської (1936), Кзил-Ординської (1938); центр — Актобе
  3. Алматинська: утворена 10.03.1932 з частини території колишньої Джетисуйської губернії; частини ввійшли до Джамбульської (1938), Семипалатинської (1939); з частини була утворена Талди-Курганська область (1944—1959, 1967—1997); до 28.01.1993 — Алма-Атинська; центр — Талдикорган (до 22.09.2001 — Алмати)
  4. Атирауська: утворена 15.01.1938 з частини Західно-Казахстанської; з частини була утворена Мангишлацька (1973—1988, 1990); до 9.10.1991 — Гур'євська; центр — Атирау
  5. Жамбилська: утворена 14.10.1939 з частин Алма-Атинської і Південно-Казахстанської; до 4.05.1993 — Джамбулська; центр — Тараз
  6. Західно-Казахстанська: утворена 10.03.1932; з частини утворена Гур'євська (1938); з 3.05.1962 по 6.07.1992 — Уральська; центр — Уральськ
  7. Карагандинська: утворена 10.03.1932; частини ввійшли до Північноказахстанської (1936), Павлодарської (1938), Акмолінської (1939) і Джезказганської (1939), Семипалатинської (1990); приєднані Каркаралінський округ (1937); Жезказганська область (1997); центр — Караганда (до 29.07.1936 — Петропавловськ)
  8. Кизилординська: утворена 15.01.1938 з частин Актюбінської та Південно-Казахстанської; до 17.06.1997 — Кзил-Ординська; центр — Кизилорда
  9. Костанайська: утворена 29.07.1936 з частин Актюбінської і Карагандинської; частина входила до Тургайської (1970—1988, 1990—1997); до 17.06.1997 — Кустанайська; центр — Костанай
  10. Мангістауська: утворена 17.08.1990 з частини Гур'євської; раніше існувала 20.03.1973—2.06.1988; центр — Актау
  11. Павлодарська: утворена 15.01.1938 з частин Карагандинської і Східноказахстанської; центр — Павлодар
  12. Південно-Казахстанська: утворена 10.03.1932; частина ввійшла до Джамбульської (1939), приєднана частина Сирдар'їнської області Узбецької РСР (1971); з 3.05.1962 по 6.07.1992 — Чимкентська; центр — Шимкент
  13. Північноказахстанська: утворена 29.07.1936 з частини Карагандинської; частини ввійшли до Акмолінської (1939), Кокчетавської (1944), Акмолинської (1999); приєднана Кокшетауська область (1997); центр — Петропавловськ
  14. Східноказахстанська: утворена 10.03.1932; частини ввійшли до Павлодарської (1938) та Семипалатинської (1939), приєднана Семипалатинська (1997); центр — Усть-Каменогорськ (до 14.10.1939 — Семипалатинськ)

Області, які були скасовані в 1997 році:

Області, які існували до 1991 року, див. у розділі Казахська РСР

Киргизстан

До Киргизстану входять 7 областей:

  1. Баткенська (13.10.1999), центр — Баткен
  2. Джалал-Абадська (14.12.1990, раніше існувала 21.11.1939—27.01.1959), центр — Джалал-Абад
  3. Іссик-Кульська (11.12.1970, раніше існувала 21.11.1939—27.01.1959), центр — Каракол (в 1989—1992 роках — Іссик-Куль)
  4. Наринська (14.12.1990, раніше існувала 11.12.1970—5.10.1988), центр — Нарин
  5. Ошська (21.11.1939), центр — Ош
  6. Таласька (14.12.1990, раніше існувала 22.06.1944—18.02.1956 і 3.09.1980—5.10.1988), центр — Талас
  7. Чуйська (14.12.1990), центр — Бішкек (5.03.2003—3.08.2006 — Токмок)

Радянський Союз

У Радянському Союзі областю називалася адміністративно-територіальна одиниця, частина територіального ряду радянських республік; виділялася з урахуванням природних і економічних особливостей території, кількості населення, транспортних шляхів, а також тяжіння населених пунктів до крупних промислових центрів.

За Конституцією СРСР 1936 року питання утворення областей і внесення змін в обласний поділ знаходилися у компетенції Союзу РСР, законом від 11 лютого 1957 року віднесенні до відання союзних республік. Органами державної влади в областях Союзу були обласна Рада депутатів трудящих, яка обиралася населенням на 2 роки, виконавчим і розпорядчим органом — Виконком, який утворювався обласною Радою. Області в СРСР введені адміністративно-територіальною реформою 1923—1930 років замість раніше існуючих губерній. Ця реформа, в основі якої лежали принципи економічного районування, була підготовлена реорганізацією у перші роки радянської влади (1917—1922) дореволюційного адміністративно-територіального поділу (створення національних автономій, дроблення колишніх губерній і утворення нових адміністративно-територіальних одиниць, переважно навколо великих промислових центрів).

Нижче наведено список областей, які були утворені в 1922—1991 роках і в наш час не існують:

Азербайджанська РСР

  • Бакинська (3.04.1952—23.04.1953), центр — Баку
  • Гянджинська (3.04.1952—23.04.1953), центр — Кіровабад

Білоруська РСР

Грузинська РСР

  • Кутаїська (5.11.1951—23.04.1953), центр — Кутаїсі
  • Тбіліська (5.11.1951—23.04.1953), центр — Тбілісі

Естонська РСР

Казахська РСР

  • Акмолінська: 14.10.1939—26.12.1960; утворена з частин Карагандинської і Північно-Казахстанської; частина передана до Кокчетавської (1944); увійшла до Цілинного краю; центр — Акмолінськ
  • Алма-Атинська (до 5.12.1936 в складі Казахської АРСР РРФСР): 10.03.1932—28.01.1993; частини увійшли до Джамбульської (1938), Семипалатинської (1939), Талди-Курганської (1944—1959, 1967); перейменована на Алматинську; центр — Алма-Ата
  • Гур'євська: 15.01.1938—9.10.1991; утворена з частини Західно-Казахстанської; з частини області утворена Мангишлацька (1973—1988), Мангістауська (1990); перейменована на Атирауську; центр — Гур'єв
  • Джамбульська: 14.10.1939—4.05.1993; утворена з частин Алма-Атинської і Південно-Казахстанської, перейменована на Жамбилську; центр — Джамбул
  • Джезказганська: 20.03.1973—8.09.1992; утворена з частини Карагандинської, перейменована на Жезказганську; центр — Джезказган
  • Західно-Казахстанська (до 5.12.1936 в складі Казахської АРСР РРФСР): 10.03.1932—3.05.1962; частина передана до Гур'євської (1938); перейменована на Уральську; центр — Уральськ
  • Кзил-Ординська: 15.01.1938—17.06.1997; утворена з частин Актюбінської і Південно-Казахстанської, перейменована на Кизилординську; центр — Кзил-Орда
  • Кокчетавська: 16.03.1944—7.10.1993; утворена з частин Акмолінської і Північно-Казахстанської, перейменована на Кокшетауську; центр — Кокчетав
  • Кустанайська: 29.07.1936—17.06.1997 (до 5.12.1936 в складі Казахської АРСР РРФСР); утворена з частин Актюбінської і Карагандинської; частина входила до Тургайської (1970—1988, 1990—1997); перейменована на Костанайську; центр — Кустанай
  • Мангишлацька: 20.03.1973—2.06.1988; утворена з частини Гур'євської, увійшла до Гур'євської; центр — Шевченко
  • Південно-Казахстанська (до 5.12.1936 в складі Казахської АРСР РРФСР): 10.03.1932—3.05.1962; частина передана до Джамбульської (1939); перейменована на Чимкентську; центр — Чимкент
  • Семипалатинська: 14.10.1939—3.05.1997; утворена з частин Алма-Атинської і Східноказахстанської, увійшла до Східноказахстанської; центр — Семипалатинськ
  • Талди-Курганська: 16.03.1944—6.06.1959; утворена з частини Алма-Атинської, увійшла до Алма-Атинської; 23.12.1967—4.05.1993; утворена з частини Алма-Атинської, перейменована на Талдикорганську; центр — Талди-Курган
  • Тургайська: 23.11.1970—2.06.1988; утворена з частин Кустанайської і Цілиноградської, увійшла до Кустанайської і Цілиноградської; 17.08.1990—22.04.1997; утворена з частин Кустанайської і Цілиноградської, увійшла до Акмолінської і Кустанайської; центр — Аркалик
  • Уральська: 3.05.1962—6.07.1992; утворена із Західно-Казахстанської, перейменована на Західно-Казахстанську; центр — Уральськ
  • Цілиноградська: 24.04.1961—6.07.1992; утворена з частини Цілинного краю; частина входила до Тургайської (1970—1988, з 1990); перейменована на Акмолинську; центр — Цілиноград
  • Чимкентська: 3.05.1962—6.07.1992; утворена з Південно-Казахстанської; приєднана частина Сирдар'їнської області Узбецької РСР (1971); перейменована на Південно-Казахстанську; центр — Чимкент

Киргизька РСР

  • Джалал-Абадська: 21.11.1939—27.01.1959; утворена з Джелал-Абадського округу, ввійшла до Ошської; центр — Джалал-Абад
  • Іссик-Кульська: 21.11.1939—27.01.1959; утворена з Іссик-Кульського округу, територія ввійшла до районів республіканського підпорядкування; центр — Пржевальськ
  • Наринська: 11.12.1970—5.10.1988; утворена з Ак-Талинського, Ат-Башинського, Джумгарського, Кочкорського, Тогуз-Тороуського, Тянь-Шаньського районів і міста Нарина; територія ввійшла до Іссик-Кульської області і районів республіканського підпорядкування; центр — Нарин
  • Таласька: 22.06.1944—18.02.1956; утворена з частин Фрунзенської та Джалал-Абадської обалстей; ввійшла до Фрунзенської обалсті; 3.09.1980—5.10.1988; утворена з Кіровського, Ленінпольського, Манаського, Таласького, Чаткальського районів, міста Таласа і частини Ошської області; частина передана до Ошської області (1980-ті); територія ввійшла до Ошської області і районів республіканського підпорядкування; центр — Талас
  • Тянь-Шаньська: 22.11.1939—30.12.1962; утворена з Тянь-Шаньського округу, територія ввійшла до районів республіканського підпорядкування; центр — Нарин
  • Фрунзенська: 21.11.1939—27.01.1959; утворена з Фрунзенського округу, територія ввійшла до районів республіканського підпорядкування; центр — Фрунзе

Латвійська РСР

  • Даугавпілська (8.04.1952—25.04.1953), центр — Даугавпілс
  • Лієпайська (8.04.1952—25.04.1953), центр — Лієпая
  • Ризька (8.04.1952—25.04.1953), центр — Рига

Литовська РСР

  • Вільнюська (20.06.1950—28.05.1953), центр — Вільнюс
  • Каунаська (20.06.1950—28.05.1953), центр — Каунас
  • Клайпедська (20.06.1950—28.05.1953), центр — Клайпеда
  • Шяуляйська (20.06.1950—28.05.1953), центр — Шяуляй

РРФСР

Нижче перераховані області РРФСР, які були утворені у 1918—1991 роках:

  • Амудар'їнська (1918—1924, в складі Туркестанської АРСР), центр — Чимбай
  • Арзамаська (7.01.1954—23.04.1957), центр — Арзамас
  • Балашовська (6.01.1954—19.11.1957), центр — Балашов
  • Великолуцька (22.08.1944—2.10.1957), центр — Великі Луки
  • Горьківська (5.12.1936—22.10.1990; перейменована на Нижньогородську), центр — Горький
  • Грозненська (22.03.1944—10.04.1957), центр — Грозний
  • Джетисуйська (12.10.1922—1924, в складі Туркестанської АРСР), центр — Алма-Ата
  • Донська (20.03.1920—13.02.1924), центр — Ростов-на-Дону
  • Західна (14.01.1929—27.09.1937), центр — Смоленськ
  • Івановська Промислова (14.01.1929—11.03.1936), центр — Іваново
  • Калінінська (29.01.1935—1990; перейменована на Тверську), центр — Калінін
  • Кам'янська (6.01.1954—19.11.1957), центр — Кам'янськ-Шахтинський
  • Камчатська (20.10.1932—30.06.2007; до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю, 20.10.1938—23.01.1956 в складі Хабаровського краю), центр — Петропавловськ-Камчатський
  • Кенігсберзька (7.04.—4.07.1946; перейменована на Калінінградську), центр — Кенігсберг
  • Кримська (30.06.1945—12.02.1991; з 19.02.1954 у складі УРСР), центр — Сімферополь
  • Кубано-Чорноморська (7.12.1920—13.02.1924), центр — Краснодар
  • Куйбишевська (5.12.1936—25.01.1991; перейменована на Самарську), центр — Куйбишев
  • Молотовська (8.03.1940—2.10.1957; перейменована на Пермську), центр — Молотов
  • Нижньогородська (14.01.—15.07.1929), центр — Нижній Новгород
  • Нижньоволзька (21.05.—11.06.1928), центр — Саратов
  • Об-Іртиська (17.01.—7.12.1934), центр — Тюмень
  • Оренбурзька (7.12.1934—26.12.1938; перейменована на Чкаловську), центр — Оренбург
  • Пермська (3.10.1938—30.11.2005; з 8.03.1940 по 2.10.1957 — Молотовська), центр — Перм
  • Південно-Східна (13.02.—17.10.1924), центр — Ростов-на-Дону
  • Північна (5.12.1936—23.09.1937), центр — Архангельськ
  • Середньоволзька (14.05.1928—20.10.1929), центр — Самара
  • Сталінградська (5.12.1936—10.11.1961; перейменована на Волгоградську), центр — Сталінград
  • Східно-Сибірська (5.12.1936—26.09.1937), центр — Іркутськ
  • Туркменська (7.08.1921—27.10.1924; утворена із Закаспійської), центр — Полторацьк
  • Уральська (3.11.1923—17.01.1934), центр — Свердловськ
  • Центральнопромислова (14.01.—3.06.1929; перейменована на Московську), центр — Москва
  • Центральночорноземна (14.05.1928—13.06.1934), центр — Воронеж
  • Чкаловська (26.12.1938—4.12.1957; перейменована на Оренбурзьку), центр — Чкалов
  • Читинська (5.03.—7.12.1934 в складі Східно-Сибірського краю; 26.09.1937—29.02.2008); центр — Чита

Башкірська АРСР

  • Стерлітамацька (29.05.1952—30.04.1953), центр — Стерлітамак
  • Уфимська (29.05.1952—30.04.1953), центр — Уфа

Казахська АРСР

Татарська АРСР

  • Бугульминська (21.02.—30.04.1953), центр — Бугульма
  • Казанська (8.05.1952—30.04.1953), центр — Казань
  • Чистопольська (8.05.1952—30.04.1953), центр — Чистополь

Далекосхідний край

  • Амурська (20.10.1932—2.08.1948; з 20.10.1938 в складі Хабаровського краю), центр — Благовєщенськ
  • Зейська (22.07.1934—26.09.1937), центр — Рухлово
  • Камчатська (20.10.1932—23.01.1956; з 20.10.1938 в складі Хабаровського краю), центр — Петропавловськ-Камчатський
  • Нижньоамурська (22.07.1934—23.01.1956; з 20.10.1938 в складі Хабаровського краю), центр — Ніколаєвськ-на-Амурі
  • Приморська (22.07.1934—20.10.1938), центр — Владивосток
  • Сахалінська (20.10.1932—2.01.1947; з 20.10.1938 в складі Хабаровського краю), центр — Олександрівськ-Сахалінський
  • Уссурійська (22.07.1934—18.09.1943; з 20.10.1938 в складі Приморського краю), центр — Ворошилов
  • Хабаровська (22.07.1934—20.10.1938), центр — Хабаровськ

Північнокавказький (Азово-Чорноморський) край

  • Північна (20.11.1933—5.07.1934), центр — Міллерово

Приморський край

  • Уссурійська (22.07.1934—18.09.1943; до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю), центр — Ворошилов

Східно-Сибірський край

  • Читинська (5.03.—7.12.1934), центр — Чита

Хабаровський край

  • Амурська (20.10.1932—2.08.1948; до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю), центр — Благовєщенськ
  • Камчатська (20.10.1932—23.01.1956; до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю), центр — Петропавловськ-Камчатський
  • Нижньоамурська (22.07.1934—23.01.1956; до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю), центр — Ніколаєвськ-на-Амурі
  • Південно-Сахалінська (2.02.1946—2.01.1947), центр — Южно-Сахалінськ
  • Сахалінська (20.10.1932—2.01.1947; до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю), центр — Олександрівськ-Сахалінський

Таджицька РСР

  • Гармська (27.10.1939—24.08.1955), центр — Гарм (1939—1950), Новабад (1950—1955)
  • Кулябська (27.10.1939—24.08.1955, 29.12.1973—1988, 1990—1992), центр — Куляб
  • Курган-Тюбинська (7.01.1944—23.01.1947, 4.04.1977—1988, 1990—1992), центр — Курган-Тюбе
  • Ленінабадська (27.10.1939—28.03.1962, 23.12.1970—10.11.2000; перейменована на Согдійську), центр — Худжанд (Ленінабад)
  • Памірська (січень—грудень 1925), центр — Хорог
  • Сталінабадська (27.10.1939—10.04.1951), центр — Сталінабад
  • Ура-Тюбинська (19.01.1945—23.01.1947), центр — Ура-Тюбе
  • Хатлонська (1988—1990), центр — Курган-Тюбе

Туркменська РСР

  • Ашхабадська (21.11.1939—25.05.1959, 27.12.1973—1988), центр — Ашхабад
  • Балканська (1991—18.05.1992; перейменована на Балканський велаят), центр — Небітдаг
  • Керкинська (29.12.1943—23.01.1947), центр — Керкі
  • Красноводська (21.11.1939—23.01.1947, 4.04.1952—9.12.1955, 27.12.1973—1988), центр — Красноводськ
  • Марийська (21.11.1939—10.01.1963, 4.12.1970—18.05.1992; перейменована на Марийський велаят), центр — Мари
  • Ташаузька (21.11.1939—10.01.1963, 4.12.1970—18.05.1992; перейменована на Дашогузький велаят), центр — Ташауз
  • Чарджоуська (21.11.1939—10.01.1963, 4.12.1970—18.05.1992; перейменована на Лебапський велаят), центр — Чарджоу

Узбецька РСР

  • Джиззацька (29.12.1973—1988), центр — Джиззак
  • Зеравшанська (29.01.1925—29.09.1926), центр — Стара Бухара
  • Кашка-Дар'їнська (29.01.1925—29.09.1926, 20.01.1943—25.01.1960), центр — Карші (Бек-Буді)
  • Навоїйська (20.04.1982—1988), центр — Навої
  • Наманганська (6.03.1941—25.01.1960), центр — Наманган
  • Самаркандська (29.01.1925—29.09.1926), центр — Самарканд
  • Сурхан-Дар'їнська (29.01.1925—29.09.1926, 6.03.1941—1963; перейменована на Сурхандар'їнську), центр — Ширабад (1925—1926), Термез (1941—1963)
  • Ташкентська (29.01.1925—29.09.1926), центр — Ташкент
  • Ферганська (29.01.1925—8.02.1927), центр — Коканд
  • Хорезмська (29.01.1925—29.09.1926), центр — Хіва

Українська РСР

Російська імперія

У дореволюційній Росії областю називали деякі адміністративно-територіальні одиниці, які відповідали губерніям, але управлялися особливим положенням. Спочатку (остання чверть XVIII століття) областями називали провінції, на які ділилися намісництва з великою кількістю населення. З кінця XVIII століття областями називали знову приєднані території на околицях держави, а також землі козацьких військ (Донського, Кубанського, Терського). Області не мали органів самоврядування (міської думи, земства), були обмежені в низці інших прав, управлялись воєнними губернаторами і, як правило, входили до складу генерал-губернаторств.

Кількість областей не залишалася постійною. Протягом XIX—початку XX ст. утворено 34 області і скасовано 14. Деякі області були перетворені на губернії (Каспійська — на Шемахинську, 1846; Кавказька — на Ставропольську, 1847; Бессарабська — на Бессарабську губернію, 1873), розділені (Туркестанська — на Семиріченську і Сирдар'їнську, 1867), приєднані до губерній (Омська — до Тобольської, 1839; Білостоцька — до Гродненської, 1842). До 1917 року в Російській імперії була 21 область (18 з них у складі Іркутського, Приамурського, Степового і Туркестанського генерал-гебернаторств; 3 області — Війська Донського, Тургайська і Уральська до генерал-губернаторств не входили). Після революції 1917 року нерівноправність областей була ліквідована і багато з них називались губерніями.

Росія 1917–1919

У 1917—1919 роках областями називалися тимчасові об'єднання низки губерній навколо великих промислових центрів (Московська, Уральська, Північна, Північно-Західна (Західна), Західно-Сибірська, Сибірська та ін.), створені за ініціативою Всеросійської наради Рад (березень 1917 року) для укріплення впливу центральної влади на місцях і посилення пролетарського керівництва місцевими Радами. Обласні (міжгубернську) Ради після Жовтневої революції 1917 року отримали функції державної влади, їх виконавчі органи назвиалися облвиконкомами або раднаркомами. Із розвитком і укріпленням апарату радянської влади обласні об'єднання були скасовані.

На початку 20-их років XX століття областями називалис також об'єднання низки губерній на чолі з Ревкомами і Бюро ЦК РКП(б) (Сибірська, Уральська, Далекосхідна, Південно-Східна).

Нижче перераховані області, які були утворені в 1917—1919 роках:

Росія

До складу Російської Федерації входять 46 областей:

  1. Амурська: утворена 20.10.1932, до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю, 20.10.1938—2.08.1948 в складі Хабаровського краю; приєднана частина Читинської області (1948); раніше існувала в 1858—1920; центр — Благовєщенськ
  2. Архангельська: утворена 23.09.1937 з частини Північної; включає Ненецький автономний округ; центр — Архангельськ
  3. Астраханська: утворена 27.12.1943 з частини Сталінградської області і Калмицької АРСР; центр — Астрахань
  4. Бєлгородська: утворена 6.01.1954 з частин Воронезької та Курської, центр — Бєлгород
  5. Брянська: утворена 5.07.1944 з частини Орловської, центр — Брянськ
  6. Владимирська: утворена 14.08.1944 з частин Горьківської, Івановської та Московської; центр — Владимир
  7. Волгоградська: утворена 5.12.1936 зі Сталінградського краю; з частини області утворена Астраханська (1943), частина тимчасово передавалася до Балашовської і Каменської (1954—1957), приєднані частини АРСР Німців Поволжя (1941), Калмицької АРСР (1943); до 10.11.1961 — Сталінградська; центр — Волгоград
  8. Вологодська: утворена 23.09.1937 з частин Ленінградської та Північної, частина передана до Костромської (1944), центр — Вологда
  9. Воронезька: утворена 13.06.1934 з частини Центральночорноземної; частини передані до Рязанської, Тамбовської (1937), Балашовської, Бєлгородської, Каменської і Липецької (1954), приєднані частини Балашовської та Каменської (1957); центр — Воронеж
  10. Івановська: утворена 11.03.1936 з частини Івановської Промислової; частини передані до Костромської, Владимирської (1944) і Нижньогородської (1994); центр — Іваново
  11. Іркутська: утворена 26.09.1937 з частини Східно-Сибірської; 1.01.2008 приєднано Усть-Ординський Бурятський автономний округ; центр — Іркутськ
  12. Калінінградська: утворена 7.04.1946 з міста Кенігсберга і прилеглих районів; до 4.07.1946 — Кенігсберзька; центр — Калінінград
  13. Калузька: утворена 5.07.1944 з частин Московської, Орловської, Смоленської і Тульської; центр — Калуга
  14. Кемеровська: утворена 26.01.1943 з частини Новосибірської; частина приєднана до Томської (1944); центр — Кемерово
  15. Кіровська: утворена 5.12.1936 з Кіровського краю; центр — Кіров
  16. Костромська: утворена 13.08.1944 з частин Вологодської, Горьківської, Івановської та Ярославської; центр — Кострома
  17. Курганська: утворена 6.02.1943 з частин Омської та Челябінської; частина передана до Тюменської (1944); центр — Курган
  18. Курська: утворена 13.06.1934 з частини Центральночорноземної; частини передані до Орловської (1937), Бєлгородської та Липецької (1954); центр — Курськ
  19. Ленінградська: утворена 1.08.1927 з Ленінградської, Мурманської, Новгородської, Псковської і Череповецької губерній; частини передані до Західної (1929), Калінінської (1935), Вологодської (1937), Мурманської (1938), Новгородської, Великолуцької і Псковської (1944) областей; центр — Санкт-Петербург
  20. Липецька: утворена 6.01.1954 з частин Воронезької, Курської, Орловської та Рязанської; центр — Липецьк
  21. Магаданська: утворена 3.12.1953 з частини Хабаровського краю; до 1991 року включала Чукотський автономний округ; центр — Магадан
  22. Московська: утворена 14.01.1929 з Московської, Рязанської, Тверської і Тульської губерній; частини передані до Калінінської (1935), Рязанської і Тульської (1937), Калузької і Владимирської (1944) областей і Московської міськради (1990); до 3.06.1929 — Центральнопромислова; центр — Москва
  23. Мурманська: утворена 28.05.1938 з частин Ленінградської області і Карельської АРСР; центр — Мурманськ
  24. Нижньогородська: утворена 5.12.1936 з Горьківського краю; частини передані до Костромської, Владимирської (1944), Арзамаської (1954), приєднана Арзамаська (1957); раніше існувала 14.01.—15.07.1929; з 5.12.1936 по 22.10.1990 — Горьківська; центр — Нижній Новгород
  25. Новгородська: утворена 5.07.1944 з частин Калінінської і Ленінградської; частина передана до Великолуцької (1944); центр — Великий Новгород
  26. Новосибірська: утворена 28.09.1937 з частини Західно-Сибірського краю; частини передані до Кемеровської (1943) і Томської (1944); центр — Новосибірськ
  27. Омська: утворена 7.12.1934 з Об-Іртиської і частин Челябінської області та Західно-Сибірського краю; частини передані до Курганської (1943) і Тюменської (1944); центр — Омськ
  28. Оренбурзька: утворена 7.12.1934 з частини Середньоволзького краю; з 26.12.1938 по 4.12.1957 — Чкаловська; центр — Оренбург
  29. Орловська: утворена 27.09.1937 з частин Західної та Курської; частини передані до Брянської, Калузької (1944) і Липецької (1954); центр — Орел
  30. Пензенська: утворена 4.02.1939 з частин Куйбишевської, Саратовської і Тамбовської; частина передана до Ульяновської (1943).
  31. Псковська: утворена 23.08.1944 з частин Калінінської і Ленінградської областей, частин Естонської і Латвійської РСР; приєднана частина Великолуцької (1957); центр — Псков
  32. Ростовська: утворена 13.09.1937 з частини Азово-Чорноморського краю; частина передавалася до Каменської (1954—1957), приєднана частина Калмицької АРСР (1943); центр — Ростов-на-Дону
  33. Рязанська: утворена 26.09.1937 з частин Воронезької та Московської; частина передана до Липецької (1954); центр — Рязань
  34. Самарська: утворена 5.12.1936 з Куйбишевського краю; частина передана до Тамбовської (1937), Пензенської (1939) і Ульяновської (1943); до 25.01.1991 — Куйбишевська; центр — Самара
  35. Саратовська: утворена 5.12.1936 із Саратовського краю; частини передані до Пензенської (1939) і тимчасово до Балашовської (1954—1957), приєднана частина АРСР Німців Поволжя (1941); центр — Саратов
  36. Сахалінська: утворена 20.10.1932, до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю, 20.10.1938—2.01.1947 в складі Хабаровського краю; приєднана частина Південно-Сахалінської (1947); центр — Южно-Сахалінськ (до 2.01.1947 — Олександрівськ-Сахалінський)
  37. Свердловська: утворена 17.01.1934 з частини Уральської; частина передана до Пермської (1938); до 3.10.1938 до складу області входив Комі-Пермяцький національний округ; центр — Єкатеринбург (Свердловськ)
  38. Смоленська: утворена 27.09.1937 з частини Західної; частини передані до Калузької та Великолуцької (1944); центр — Смоленськ
  39. Тамбовська: утворена 27.09.1937 з частин Воронезької і Куйбишевської; частини передані до Пензенської (1939) і тимчасово до Балашовської (1954—1957); центр — Тамбов
  40. Тверська: утворена 29.01.1935 з частин Західної, Ленінградської та Московської; частини передані до Новгородської, Великолуцької та Псковської (1944), приєднана частина Великолуцької (1957); до 1990 — Калінінська; центр — Твер
  41. Томська: утворена 13.08.1944 з частин Кемеровської, Новосибірської областей і Алтайського краю; центр — Томськ
  42. Тульська: утворена 26.09.1937 з частини Московської; частина передана до Калузької (1944); центр — Тула
  43. Тюменська: утворена 14.08.1944 з частин Курганської та Омської; включає Ханти-Мансійський і Ямало-Ненецький автономні округи; центр — Тюмень
  44. Ульяновська: утворена 19.01.1943 з частин Куйбишевської та Пензенської; центр — Ульяновськ
  45. Челябінська: утворена 17.01.1934 з частини Уральської; частини передані до Омської (1934) та Курганської (1943); центр — Челябінськ
  46. Ярославська: утворена 11.03.1936 з частини Івановської Промислової; частина передана до Костромської (1944), центр — Ярославль

Крім того, Російська Федерація в порушення норм міжнародного права, анексувала Херсонську та Запорізьку області України.

Таджикистан

До складу Таджикистану входять 2 області (тадж. вилояти):

  1. Согдійська (утворена 23.12.1970; до 10.11.2000 — Ленінабадська, Ленінабадська область раніше існувала 27.10.1939—28.03.1962, центр — Худжанд
  2. Хатлонська (утворена в 1992 році з територій Кулябської і Курган-Тюбинської, раніше існувала в 1988—1991 роках), центр — Курган-Тюбе

Танзанія

Танзанія поділена на 26 областей:

  1. Аруша (центр — Аруша)
  2. Дар-ес-Салам (Дар-ес-Салам)
  3. Додома (Додома)
  4. Західна Озерна [Кагера] (Букоба)
  5. Занзібар Західний (Занзібар)
  6. Занзібар Північний (Мкокотоні)
  7. Занзібар Центр.-Півд. (Коані)
  8. Іринга (Іринга)
  9. Кігома (Кігома)
  10. Кіліманджаро (Моші)
  11. Лінді (Лінді)
  12. Маньяра (Бабаті)
  13. Мара (Мусома)
  14. Мбея (Мбея)
  15. Морогоро (Морогоро)
  16. Мтвара (Мтвара)
  17. Мванза (Мванза)
  18. Пемба Південна (Мкоані)
  19. Пемба Північна (Вете)
  20. Прибережна [Пвані] (Кібаха)
  21. Руква (Сумбаванга)
  22. Рувума (Сонгеа)
  23. Сингіда (Сингіда)
  24. Табора (Табора)
  25. Танга (Танга)
  26. Шиньянга (Шиньянга)

Туркменістан

У Туркменістані виділяють 5 областей (велаятів, туркм.: welayat):

  1. Ахалський велаят: утворений 18.05.1992 з районів республіканського підпорядкування; центр — Енев
  2. Балканський велаят:утворений 18.05.1992 з Балканської області; центр — Балканабат (Небітдаг)
  3. Дашогузький велаят: утворений 18.05.1992 з Ташаузької області; центр — Дашогуз (Дашховуз)
  4. Лебапський велаят: утворений 18.05.1992 з Чарджоуської області; центр — Туркменабат (Чарджев)
  5. Марийський велаят: утворений 18.05.1992 з Марийської області; центр — Мари

Узбекистан

До складу Узбекистану входять 12 областей (узб. viloyat):

  1. Андижанська (утворена 6.03.1941 з частини Ферганської), центр — Андижан
  2. Бухарська (15.01.1938), центр — Бухара
  3. Джиззацька (16.02.1990 з частини Сирдар'їнської, раніше існувала 29.12.1973—6.09.1988), центр — Джиззак
  4. Кашкадар'їнська (7.02.1964 з частини Сурхандар'їнської, раніше існувала 29.01.1925—29.09.1926, 20.01.1943—25.01.1960), центр — Карші
  5. Навоїйська (27.01.1992 з частини Бухарської, раніше існувала 20.04.1982—6.09.1988), центр — Навої
  6. Наманганська (18.12.1967 з частин Андижанської та Ферганської, раніше існувала 6.03.1941—25.01.1960), центр — Наманган
  7. Самаркандська (15.01.1938, раніше існувала 1.01.1887—27.10.1924, 29.01.1925—29.09.1926), центр — Самарканд
  8. Сирдар'їнська (16.02.1963 з частин Самаркандської і Ташкентської), центр — Гулістан (до 26.11.1963 — Янгієр, у 1988—1990 — Джиззак)
  9. Сурхандар'їнська (6.03.1941 з частини Бухарської, раніше існувала 29.01.1925—29.09.1926), центр — Термез (в 1925—1926 — Ширабад)
  10. Ташкентська (15.01.1938, раніше існувала 29.01.1925—29.09.1926), центр — Ташкент
  11. Ферганська (15.01.1938, раніше існувала 19.02.1876—27.10.1924, 29.01.1925—8.02.1927), центр — Фергана (у 1924—1927 — Коканд)
  12. Хорезмська (15.01.1938, раніше існувала 29.01.1925—29.09.1926), центр — Ургенч (у 1925—1926 — Хіва)

Стаття написана за матеріалами Великої радянської енциклопедії

Примітки

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  2. До складу області входив Коряцький автономний округ
  3. ↑ До складу області входив Комі-Пермяцький автономний округ.
  4. До складу області входила Калмицька АО, область перейменована на Нижньоволзький край.
  5. До складу області входили Остяко-Вогульський і Ямальський національні округи.
  6. До складу області входив Комі-Пермяцький національний округ (з 26.02.1925).
  7. До складу області входив Агінський Бурятський автономний округ
  8. Область утворена на території колишньої Красноводської області, яка існувала у 1939–1947, 1952–1955, 1973–1988 роках.
  9. У березні 1945 року до Польщі відійшли Бірчанський, Лиськівський райони і частина Перемишльського, у травні 1948 — Медиківський, в 1951 — Нижньо-Устрицький
  10. Дати вказані за старим стилем. У XVIII столітті слід додати 11 днів, в XIX ст. — 12, в XX ст. — 13 днів
  11. Більша частина області відійшла до Туреччини за Московським (16.03.1921) і Карським (13.10.1921) договорами, менша — до Азербайджанської АРСР
  12. Більша частина області відійшла до Туреччини за Московським (16.03.1921) і Карським (13.10.1921) договорами, менша — до Вірменської АРСР
  13. За Конституцією, прийнятою 8 грудня 1992 року, адміністративна одиниця називається вілаятом (узб. viloyat)
  14. Сирдар'їнська область також існувала в Російській імперії і РРФСР у 1867—1924 роках на території сучасних Жамбилської, Кизилординської, Південно-Казахстанської областей (Казахстан), Ташкентської області і Республіки Каракалпакстан (Узбекистан), центр — Ташкент. У 1924 році частина області відійшла до Узбецької РСР, решта території перетворена на губернію.

Джерела та література

Див. також

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Oblast znachennya O blast starocerk slov oblast lt prasl obolst lt obvoldt lt obvoldati 1 miscevist zemlya kraj chastina yakoyis teritoriyi krayini derzhavi materika sushi tosho vidilena dlya rajonuvannya za pevnoyu osoblivoyu oznakoyu prirodnimi umovami istorichnimi tradiciyami etnichnimi abo ekonomichnimi osoblivostyami administrativno politichnim znachennyam ta in a takozh geografichnij prostir rajon zona u mezhah yakogo shos roztashovane abo poshirene zoogeografichna floristichna geosinklinalna oblast tosho Oblastyu takozh nazivayutsya administrativno teritorialni odinici v Ukrayini Rosiyi a takozh v SRSR i Rosijskij imperiyi Bilorusi a takozh u nizci inshih krayin yaki vidilyayutsya z urahuvannyam prirodnih i ekonomichnih osoblivostej teritoriyi kilkosti naselennya transportnogo spoluchennya tosho Oblasti podilyayutsya na rajoni ta miskradi v Ukrayini Bilorusi Kazahstani Kirgizstani Rosiyi Tadzhikistani Uzbekistani etrapi v Turkmenistani obshini v Bolgariyi mista i sela u Virmeniyi provinciyi v Italiyi okrugi v Tanzaniyi Zmist 1 Ukrayina 2 Bilorus 3 Bolgariya 4 Virmeniya 5 Italiya 6 Kazahstan 7 Kirgizstan 8 Radyanskij Soyuz 8 1 Azerbajdzhanska RSR 8 2 Biloruska RSR 8 3 Gruzinska RSR 8 4 Estonska RSR 8 5 Kazahska RSR 8 6 Kirgizka RSR 8 7 Latvijska RSR 8 8 Litovska RSR 8 9 RRFSR 8 9 1 Bashkirska ARSR 8 9 2 Kazahska ARSR 8 9 3 Tatarska ARSR 8 9 4 Dalekoshidnij kraj 8 9 5 Pivnichnokavkazkij Azovo Chornomorskij kraj 8 9 6 Primorskij kraj 8 9 7 Shidno Sibirskij kraj 8 9 8 Habarovskij kraj 8 10 Tadzhicka RSR 8 11 Turkmenska RSR 8 12 Uzbecka RSR 8 13 Ukrayinska RSR 9 Rosijska imperiya 10 10 Rosiya 1917 1919 11 Rosiya 12 Tadzhikistan 13 Tanzaniya 14 Turkmenistan 15 Uzbekistan 16 Primitki 17 Dzherela ta literatura 18 Div takozh 19 PosilannyaUkrayina Redaguvati Mapa Ukrayini Dokladnishe Oblasti UkrayiniDo skladu Ukrayini vhodyat 24 oblasti Vinnicka utvorena 27 02 1932 chastini vvijshli do Kiyivskoyi 1932 Zhitomirskoyi Kam yanec Podilskoyi 1937 i Cherkaskoyi 1954 priyednana chastina Kiyivskoyi 1937 centr Vinnicya Volinska utvorena 4 12 1939 z Volodimir Volinskogo Gorohivskogo Kamin Kashirskogo Kovelskogo Luckogo i Lyubomlskogo povitiv centr Luck Dnipropetrovska utvorena 27 02 1932 chastini vvijshli do Doneckoyi 1932 Mikolayivskoyi 1937 i Zaporizkoyi 1939 centr misto Dnipro Donecka utvorena 17 07 1932 z chastin Dnipropetrovskoyi i Harkivskoyi rajoniv i mist respublikanskogo pidporyadkuvannya u 1938 roci rozdilena na Stalinsku i Voroshilovgradsku z 3 06 1938 po 9 11 1961 Stalinska centr Doneck do 22 07 1932 Artemivsk Zhitomirska utvorena 22 09 1937 z chastin Vinnickoyi ta Kiyivskoyi centr Zhitomir Zakarpatska utvorena 22 01 1946 z teritoriyi Zakarpatskoyi Ukrayini centr Uzhgorod Zaporizka utvorena 10 01 1939 z chastin Dnipropetrovskoyi i Mikolayivskoyi chastina vvijshla do Hersonskoyi 1944 centr Zaporizhzhya Ivano Frankivska utvorena 4 12 1939 z Gorodenkivskogo Dolinskogo Kaluskogo Kolomijskogo Kosivskogo Nadvirnyanskogo Rogatinskogo Snyatinskogo Stanislavskogo i Tlumackogo povitiv do 9 11 1962 Stanislavska centr Ivano Frankivsk Kiyivska utvorena 27 02 1932 chastini peredani do Harkivskoyi Chernigivskoyi 1932 Vinnickoyi Zhitomirskoyi Poltavskoyi 1937 Kirovogradskoyi 1939 i Cherkaskoyi 1954 oblastej Kiyivskoyi miskradi 1937 1988 priyednani chastini Vinnickoyi 1932 Poltavskoyi 1954 i Chernigivskoyi 1987 oblastej centr Kiyiv Kirovogradska utvorena 10 01 1939 z chastin Kiyivskoyi Mikolayivskoyi Odeskoyi i Poltavskoyi chastina vvijshla do Cherkaskoyi 1954 priyednana chastina Odeskoyi 1954 centr Kropivnickij Luganska utvorena 3 06 1938 z chastini Doneckoyi z 3 06 1938 po 5 03 1958 i z 5 01 1970 po 4 05 1990 nazivalas Voroshilovgradskoyu centr Lugansk Lvivska utvorena 4 12 1939 z Bibrkivskogo Brodskogo Gorodockogo Zholkevskogo Zolochivskogo Kam yanskogo Lvivskogo Lyubachivskogo Peremishlyanskogo Rava Ruskogo Radzehivskogo Sokalskogo Yavorivskogo povitiv chastina teritoriyi vidijshla do Polshi 1944 priyednani chastina teritoriyi Polshi 1951 Drogobicka oblast 1959 centr Lviv Mikolayivska utvorena 22 09 1937 z chastin Dnipropetrovskoyi ta Odeskoyi chastini vvijshli do Zaporizkoyi i Kirovogradskoyi 1939 Hersonskoyi 1944 priyednani chastini Odeskoyi oblasti 1944 1954 centr Mikolayiv Odeska utvorena 27 02 1932 chastini peredani do Mikolayivskoyi 1937 1944 1954 i Kirovogradskoyi 1939 1954 priyednani chastina Moldavskoyi ARSR 1940 ta Izmayilska oblast 1954 centr Odesa Poltavska utvorena 22 09 1937 z chastin Kiyivskoyi i Harkivskoyi chastini peredani do Kirovogradskoyi i Sumskoyi 1939 Kiyivskoyi i Cherkaskoyi 1954 centr Poltava Rivnenska utvorena 4 12 1939 z Dubenskogo Zdolbunivskogo Kostopilskogo Rovenskogo i Sarnenskogo povitiv do 11 06 1991 Rovenska centr Rivne Sumska utvorena 10 01 1939 z chastin Poltavskoyi Harkivskoyi i Chernigivskoyi chastina vidijshla do Chernigivskoyi 1965 centr Sumi Ternopilska utvorena 4 12 1939 z Berezhanskogo Borshivskogo Buchackogo Zalishickogo Zbarazkogo Zborivskogo Kapachinskogo Kremeneckogo Pidgayeckogo Skalatskogo Tarnopolskogo Trembovlyanskogo i Chortkivskogo povitiv do 9 08 1944 Tarnopolska centr Ternopil Harkivska utvorena 27 02 1932 chastini vvijshli do Doneckoyi i Chernigivskoyi 1932 Poltavskoyi 1937 i Sumskoyi 1939 priyednana chastina Kiyivskoyi oblasti 1932 centr Harkiv Hersonska utvorena 30 03 1944 z chastin Zaporizkoyi ta Mikolayivskoyi centr Herson Hmelnicka utvorena 22 09 1937 z chastini Vinnickoyi do 4 02 1954 Kam yanec Podilska centr Hmelnickij do travnya 1941 roku Kam yanec Podilsk Cherkaska utvorena 7 01 1954 z chastin Vinnickoyi Kiyivskoyi Kirovogradskoyi i Poltavskoyi centr Cherkasi Chernivecka utvorena 7 08 1940 z teritorij Pivnichnoyi Bukovini i pivnichnoyi chastini Bessarabiyi centr Chernivci Chernigivska utvorena 15 10 1932 z chastin Kiyivskoyi i Harkivskoyi chastini peredani do Sumskoyi 1939 i Kiyivskoyi 1987 priyednana chastina Sumskoyi oblasti 1965 centr ChernigivBilorus RedaguvatiDo skladu Bilorusi vhodyat 6 oblastej bil voblasc Berestejska utvorena 4 12 1939 z teritorij sho vidijshli vid Polshi chastini peredani do Grodnenskoyi oblasti i Polshi 1944 priyednani chastina Baranovickoyi oblasti i Pinska 1954 centr Berestya Vitebska utvorena 15 01 1938 chastina vhodila do Polockoyi 1944 1954 priyednana chastina Molodechnenskoyi 1960 centr Vitebsk Gomelska utvorena 15 01 1938 priyednani chastini Bobrujskoyi ta Poliskoyi 1954 centr Gomel Grodnenska utvorena 20 09 1944 z chastin Baranovickoyi Berestejskoyi i Bilostockoyi priyednani chastini Baranovickoyi 1954 i Molodechnenskoyi 1960 centr Grodno Minska utvorena 15 01 1938 chastina peredana do Bobrujskoyi 1944 priyednani chastini Baranovickoyi i Bobrujskoyi 1954 Molodechnenskoyi 1960 centr Minsk Mogilovska utvorena 15 01 1938 chastina vhodila do Bobrujskoyi 1944 1954 centr MogilovBolgariya RedaguvatiBolgariya podilena na 28 oblastej utvorenih 1999 roku Blagoyevgradska centr Blagoyevgrad Burgaska Burgas Varnenska Varna Velikotirnovska Veliko Tirnovo Vidinska Vidin Vracka Vraca Dobricka Dobrich Gabrovska Gabrovo Kirdzhalijska Kirdzhali Kyustendilska Kyustendil Lovecka Lovech Montanska Montana Pazardzhicka Pazardzhik Pernicka Pernik Plevenska Pleven Plovdivska Plovdiv Razgradska Razgrad Rusenska Ruse Silistrinska Silistra Slivenska Sliven Smolyanska Smolyan Sofijska Sofiya Misto Sofiya Sofiya Starozagorska Stara Zagora Tirgovishtska Tirgovishte Haskovska Haskovo Shumenska Shumen Yambolska Yambol Oblasti yaki buli perejmenovani abo skasovani Nizhche pererahovani oblasti yaki isnuvali v 1987 1999 rokah u duzhkah zaznacheni oblasti yaki utvorilisya v 1999 roci Burgaska Burgaska Slivenska Yambolska Varnenska Varnenska Dobricka Shumenska Lovecka Veliko Tirnovska Gabrovska Lovecka Plevenska Mihajlovgradska 1987 1993 Montanska Montanska 1993 1999 Vidinska Vracka Montanska Plovdivska Pazardzhicka Plovdivska Smolyanska Razgradska Razgradska Rusenska Silistrenska Tirgovishtska Sofijska Blagoyevgradska Kyustendilska Pernicka Sofijska Misto Sofiya Haskovska Kirdzhalijska Starozagorska Haskovska Virmeniya RedaguvatiVirmeniya podilena na 10 oblastej marziv ta mista zi specialnim statusom Yerevana stolicya utvorenih 7 listopada 1995 roku Aragacotn marz utvorenij na teritoriyi Aparanskogo Aragackogo Ashtarakskogo i Talinskogo rajoniv centr Ashtarak Ararat utvorenij na teritoriyi Araratskogo Artashatskogo i Masiskogo rajoniv centr Artashat Armavir utvorenij na teritoriyi Armavirskogo Bagramyanskogo i Echmiadzinskogo rajoniv centr Armavir Vajoc Dzor utvorenij na teritoriyi Vajkskogo i Yehegnadzorskogo rajoniv centr Yehegnadzor Gegarkunik utvorenij na teritoriyi rajonu imeni Kamo Vardeniskogo Krasnosyelskogo Martuninskogo i Sevanskogo rajoniv centr Gavar Yerevan utvorenij na teritoriyi Yerevanskoyi miskradi centr Yerevan Kotajk utvorenij na teritoriyi Kotajkskogo Nayirijskogo i Razdanskogo rajoniv centr Razdan Lori utvorenij na teritoriyi Gugarkskogo Spitakskogo Stepanavanskogo Tashirskogo i Tumanyanskogo rajoniv centr Vanadzor Syunik utvorenij na teritoriyi Goriskogo Kapanskogo Megrinskogo i Sisianskogo rajoniv centr Kapan Tavush utvorenij na teritoriyi Idzhevanskogo Noyemberyanskogo i Taushskogo rajoniv centr Idzhevan Shirak utvorenij na teritoriyi Amasijskogo Anijskogo Artikskogo Ahuryanskogo i Ashockogo rajoniv centr GyumriItaliya RedaguvatiItaliya podilena na 20 oblastej iz nih 5 avtonomnih poznacheni zirochkoyu ital regione Abrucci centr L Akvila Apuliya Bari Bazilikata Potenca Valle d Aosta Aosta Veneciya Veneciya Emiliya Romanya Bolonya Kalabriya Katandzaro Kampaniya Neapol Lacio Rim Liguriya Genuya Lombardiya Milan Marke Ankona Molize Kampobasso P yemont Turin Sardiniya Kalyari Siciliya Palermo Toskana Florenciya Trentino Alto Adidzhe Trento Umbriya Perudzha Friuli Veneciya Dzhuliya Triyest Kazahstan RedaguvatiDo skladu Kazahstanu vhodyat 14 oblastej kaz oblysy Akmolinska utvorena 24 04 1961 v skladi Cilinnogo krayu z 19 10 1965 samostijna chastini vvijshli do Kokchetavskoyi 1944 Turgajskoyi oblastej 1970 1990 Astaninskoyi miskradi 1998 priyednani chastini Turgajskoyi 1988 1997 i Pivnichnokazahstanskoyi 1999 ranishe isnuvala 14 10 1939 26 12 1960 z 24 04 1961 po 6 07 1992 Cilinogradska centr Kokshetau do 22 04 1999 Astana Aktyubinska utvorena 10 03 1932 chastini vvijshli do Kustanajskoyi 1936 Kzil Ordinskoyi 1938 centr Aktobe Almatinska utvorena 10 03 1932 z chastini teritoriyi kolishnoyi Dzhetisujskoyi guberniyi chastini vvijshli do Dzhambulskoyi 1938 Semipalatinskoyi 1939 z chastini bula utvorena Taldi Kurganska oblast 1944 1959 1967 1997 do 28 01 1993 Alma Atinska centr Taldikorgan do 22 09 2001 Almati Atirauska utvorena 15 01 1938 z chastini Zahidno Kazahstanskoyi z chastini bula utvorena Mangishlacka 1973 1988 1990 do 9 10 1991 Gur yevska centr Atirau Zhambilska utvorena 14 10 1939 z chastin Alma Atinskoyi i Pivdenno Kazahstanskoyi do 4 05 1993 Dzhambulska centr Taraz Zahidno Kazahstanska utvorena 10 03 1932 z chastini utvorena Gur yevska 1938 z 3 05 1962 po 6 07 1992 Uralska centr Uralsk Karagandinska utvorena 10 03 1932 chastini vvijshli do Pivnichnokazahstanskoyi 1936 Pavlodarskoyi 1938 Akmolinskoyi 1939 i Dzhezkazganskoyi 1939 Semipalatinskoyi 1990 priyednani Karkaralinskij okrug 1937 Zhezkazganska oblast 1997 centr Karaganda do 29 07 1936 Petropavlovsk Kizilordinska utvorena 15 01 1938 z chastin Aktyubinskoyi ta Pivdenno Kazahstanskoyi do 17 06 1997 Kzil Ordinska centr Kizilorda Kostanajska utvorena 29 07 1936 z chastin Aktyubinskoyi i Karagandinskoyi chastina vhodila do Turgajskoyi 1970 1988 1990 1997 do 17 06 1997 Kustanajska centr Kostanaj Mangistauska utvorena 17 08 1990 z chastini Gur yevskoyi ranishe isnuvala 20 03 1973 2 06 1988 centr Aktau Pavlodarska utvorena 15 01 1938 z chastin Karagandinskoyi i Shidnokazahstanskoyi centr Pavlodar Pivdenno Kazahstanska utvorena 10 03 1932 chastina vvijshla do Dzhambulskoyi 1939 priyednana chastina Sirdar yinskoyi oblasti Uzbeckoyi RSR 1971 z 3 05 1962 po 6 07 1992 Chimkentska centr Shimkent Pivnichnokazahstanska utvorena 29 07 1936 z chastini Karagandinskoyi chastini vvijshli do Akmolinskoyi 1939 Kokchetavskoyi 1944 Akmolinskoyi 1999 priyednana Kokshetauska oblast 1997 centr Petropavlovsk Shidnokazahstanska utvorena 10 03 1932 chastini vvijshli do Pavlodarskoyi 1938 ta Semipalatinskoyi 1939 priyednana Semipalatinska 1997 centr Ust Kamenogorsk do 14 10 1939 Semipalatinsk Oblasti yaki buli skasovani v 1997 roci Zhezkazganska 8 09 1992 3 05 1997 perejmenovana iz Dzhezkazganskoyi uvijshla do Karagandinskoyi centr Zhezkazgan Kokshetauska 7 10 1993 3 05 1997 perejmenovana z Kokchetavskoyi uvijshla do Pivnichno Kazahstanskoyi centr Kokshetau Semipalatinska 14 10 1939 3 05 1997 utvorena z chastin Alma Atinskoyi i Shidnokazahstanskoyi priyednana chastina Karagandinskoyi 1990 uvijshla do Shidnokazahstanskoyi centr Semipalatinsk Taldikorganska 4 05 1993 22 04 1997 perejmenovana z Taldi Kurganskoyi uvijshla do Almatinskoyi centr Taldikorgan Turgajska 17 08 1990 22 04 1997 utvorena z chastin Kustanajskoyi i Cilinogradskoyi uvijshla do Akmolinskoyi i Kustanajskoyi centr ArkalikOblasti yaki isnuvali do 1991 roku div u rozdili Kazahska RSRKirgizstan RedaguvatiDo Kirgizstanu vhodyat 7 oblastej Batkenska 13 10 1999 centr Batken Dzhalal Abadska 14 12 1990 ranishe isnuvala 21 11 1939 27 01 1959 centr Dzhalal Abad Issik Kulska 11 12 1970 ranishe isnuvala 21 11 1939 27 01 1959 centr Karakol v 1989 1992 rokah Issik Kul Narinska 14 12 1990 ranishe isnuvala 11 12 1970 5 10 1988 centr Narin Oshska 21 11 1939 centr Osh Talaska 14 12 1990 ranishe isnuvala 22 06 1944 18 02 1956 i 3 09 1980 5 10 1988 centr Talas Chujska 14 12 1990 centr Bishkek 5 03 2003 3 08 2006 Tokmok Radyanskij Soyuz RedaguvatiDokladnishe Oblast SRSR U Radyanskomu Soyuzi oblastyu nazivalasya administrativno teritorialna odinicya chastina teritorialnogo ryadu radyanskih respublik vidilyalasya z urahuvannyam prirodnih i ekonomichnih osoblivostej teritoriyi kilkosti naselennya transportnih shlyahiv a takozh tyazhinnya naselenih punktiv do krupnih promislovih centriv Za Konstituciyeyu SRSR 1936 roku pitannya utvorennya oblastej i vnesennya zmin v oblasnij podil znahodilisya u kompetenciyi Soyuzu RSR zakonom vid 11 lyutogo 1957 roku vidnesenni do vidannya soyuznih respublik Organami derzhavnoyi vladi v oblastyah Soyuzu buli oblasna Rada deputativ trudyashih yaka obiralasya naselennyam na 2 roki vikonavchim i rozporyadchim organom Vikonkom yakij utvoryuvavsya oblasnoyu Radoyu Oblasti v SRSR vvedeni administrativno teritorialnoyu reformoyu 1923 1930 rokiv zamist ranishe isnuyuchih gubernij Cya reforma v osnovi yakoyi lezhali principi ekonomichnogo rajonuvannya bula pidgotovlena reorganizaciyeyu u pershi roki radyanskoyi vladi 1917 1922 dorevolyucijnogo administrativno teritorialnogo podilu stvorennya nacionalnih avtonomij droblennya kolishnih gubernij i utvorennya novih administrativno teritorialnih odinic perevazhno navkolo velikih promislovih centriv Nizhche navedeno spisok oblastej yaki buli utvoreni v 1922 1991 rokah i v nash chas ne isnuyut Azerbajdzhanska RSR Redaguvati Bakinska 3 04 1952 23 04 1953 centr Baku Gyandzhinska 3 04 1952 23 04 1953 centr KirovabadBiloruska RSR Redaguvati Baranovicka 4 12 1939 8 01 1954 chastina peredana do Grodnenskoyi 1944 uvijshla do Berestejskoyi Grodnenskoyi Minskoyi i Molodechnenskoyi oblastej centr Baranovichi Bilostocka 4 12 1939 20 09 1944 utvorena z teritorij sho vidijshli vid Polshi bilsha chastina vidijshla do Polshi mensha do Grodnenskoyi oblasti centr Bilostok Bobrujska 20 09 1944 8 01 1954 utvorena z chastin Minskoyi Mogilovskoyi i Poliskoyi uvijshla do Gomelskoyi Minskoyi i Mogilovskoyi centr Bobrujsk Vilejska 4 12 1939 20 09 1944 utvorena z teritorij sho vidijshli vid Polshi chastina peredana do Litovskoyi RSR 1940 chastina vvijshla do Polockoyi na reshti teritoriyi utvorena Molodechnenska 1944 centr Vilejka Molodechnenska 20 09 1944 20 01 1960 utvorena z Vilejskoyi priyednani chastini Baranovickoyi i Polockoyi 1954 uvijshla do Vitebskoyi Grodnenskoyi ta Minskoyi centr Molodechno Pinska 4 12 1939 8 01 1954 utvorena z teritorij sho vidijshli vid Polshi uvijshla do Berestejskoyi centr Pinsk Poliska 15 01 1938 8 01 1954 chastina peredana do Bobrujskoyi 1944 uvijshla do Gomelskoyi centr Mozir Polocka 20 09 1944 8 01 1954 utvorena z chastin Vilejskoyi i Vitebskoyi uvijshla do Vitebskoyi i Molodechnenskoyi centr PolockGruzinska RSR Redaguvati Kutayiska 5 11 1951 23 04 1953 centr Kutayisi Tbiliska 5 11 1951 23 04 1953 centr TbilisiEstonska RSR Redaguvati Pyarnuska 10 05 1952 28 04 1953 centr Pyarnu Tallinnska 10 05 1952 28 04 1953 centr Tallinn Tartuska 10 05 1952 28 04 1953 centr TartuKazahska RSR Redaguvati Akmolinska 14 10 1939 26 12 1960 utvorena z chastin Karagandinskoyi i Pivnichno Kazahstanskoyi chastina peredana do Kokchetavskoyi 1944 uvijshla do Cilinnogo krayu centr Akmolinsk Alma Atinska do 5 12 1936 v skladi Kazahskoyi ARSR RRFSR 10 03 1932 28 01 1993 chastini uvijshli do Dzhambulskoyi 1938 Semipalatinskoyi 1939 Taldi Kurganskoyi 1944 1959 1967 perejmenovana na Almatinsku centr Alma Ata Gur yevska 15 01 1938 9 10 1991 utvorena z chastini Zahidno Kazahstanskoyi z chastini oblasti utvorena Mangishlacka 1973 1988 Mangistauska 1990 perejmenovana na Atirausku centr Gur yev Dzhambulska 14 10 1939 4 05 1993 utvorena z chastin Alma Atinskoyi i Pivdenno Kazahstanskoyi perejmenovana na Zhambilsku centr Dzhambul Dzhezkazganska 20 03 1973 8 09 1992 utvorena z chastini Karagandinskoyi perejmenovana na Zhezkazgansku centr Dzhezkazgan Zahidno Kazahstanska do 5 12 1936 v skladi Kazahskoyi ARSR RRFSR 10 03 1932 3 05 1962 chastina peredana do Gur yevskoyi 1938 perejmenovana na Uralsku centr Uralsk Kzil Ordinska 15 01 1938 17 06 1997 utvorena z chastin Aktyubinskoyi i Pivdenno Kazahstanskoyi perejmenovana na Kizilordinsku centr Kzil Orda Kokchetavska 16 03 1944 7 10 1993 utvorena z chastin Akmolinskoyi i Pivnichno Kazahstanskoyi perejmenovana na Kokshetausku centr Kokchetav Kustanajska 29 07 1936 17 06 1997 do 5 12 1936 v skladi Kazahskoyi ARSR RRFSR utvorena z chastin Aktyubinskoyi i Karagandinskoyi chastina vhodila do Turgajskoyi 1970 1988 1990 1997 perejmenovana na Kostanajsku centr Kustanaj Mangishlacka 20 03 1973 2 06 1988 utvorena z chastini Gur yevskoyi uvijshla do Gur yevskoyi centr Shevchenko Pivdenno Kazahstanska do 5 12 1936 v skladi Kazahskoyi ARSR RRFSR 10 03 1932 3 05 1962 chastina peredana do Dzhambulskoyi 1939 perejmenovana na Chimkentsku centr Chimkent Semipalatinska 14 10 1939 3 05 1997 utvorena z chastin Alma Atinskoyi i Shidnokazahstanskoyi uvijshla do Shidnokazahstanskoyi centr Semipalatinsk Taldi Kurganska 16 03 1944 6 06 1959 utvorena z chastini Alma Atinskoyi uvijshla do Alma Atinskoyi 23 12 1967 4 05 1993 utvorena z chastini Alma Atinskoyi perejmenovana na Taldikorgansku centr Taldi Kurgan Turgajska 23 11 1970 2 06 1988 utvorena z chastin Kustanajskoyi i Cilinogradskoyi uvijshla do Kustanajskoyi i Cilinogradskoyi 17 08 1990 22 04 1997 utvorena z chastin Kustanajskoyi i Cilinogradskoyi uvijshla do Akmolinskoyi i Kustanajskoyi centr Arkalik Uralska 3 05 1962 6 07 1992 utvorena iz Zahidno Kazahstanskoyi perejmenovana na Zahidno Kazahstansku centr Uralsk Cilinogradska 24 04 1961 6 07 1992 utvorena z chastini Cilinnogo krayu chastina vhodila do Turgajskoyi 1970 1988 z 1990 perejmenovana na Akmolinsku centr Cilinograd Chimkentska 3 05 1962 6 07 1992 utvorena z Pivdenno Kazahstanskoyi priyednana chastina Sirdar yinskoyi oblasti Uzbeckoyi RSR 1971 perejmenovana na Pivdenno Kazahstansku centr ChimkentKirgizka RSR Redaguvati Dzhalal Abadska 21 11 1939 27 01 1959 utvorena z Dzhelal Abadskogo okrugu vvijshla do Oshskoyi centr Dzhalal Abad Issik Kulska 21 11 1939 27 01 1959 utvorena z Issik Kulskogo okrugu teritoriya vvijshla do rajoniv respublikanskogo pidporyadkuvannya centr Przhevalsk Narinska 11 12 1970 5 10 1988 utvorena z Ak Talinskogo At Bashinskogo Dzhumgarskogo Kochkorskogo Toguz Torouskogo Tyan Shanskogo rajoniv i mista Narina teritoriya vvijshla do Issik Kulskoyi oblasti i rajoniv respublikanskogo pidporyadkuvannya centr Narin Talaska 22 06 1944 18 02 1956 utvorena z chastin Frunzenskoyi ta Dzhalal Abadskoyi obalstej vvijshla do Frunzenskoyi obalsti 3 09 1980 5 10 1988 utvorena z Kirovskogo Leninpolskogo Manaskogo Talaskogo Chatkalskogo rajoniv mista Talasa i chastini Oshskoyi oblasti chastina peredana do Oshskoyi oblasti 1980 ti teritoriya vvijshla do Oshskoyi oblasti i rajoniv respublikanskogo pidporyadkuvannya centr Talas Tyan Shanska 22 11 1939 30 12 1962 utvorena z Tyan Shanskogo okrugu teritoriya vvijshla do rajoniv respublikanskogo pidporyadkuvannya centr Narin Frunzenska 21 11 1939 27 01 1959 utvorena z Frunzenskogo okrugu teritoriya vvijshla do rajoniv respublikanskogo pidporyadkuvannya centr FrunzeLatvijska RSR Redaguvati Daugavpilska 8 04 1952 25 04 1953 centr Daugavpils Liyepajska 8 04 1952 25 04 1953 centr Liyepaya Rizka 8 04 1952 25 04 1953 centr RigaLitovska RSR Redaguvati Vilnyuska 20 06 1950 28 05 1953 centr Vilnyus Kaunaska 20 06 1950 28 05 1953 centr Kaunas Klajpedska 20 06 1950 28 05 1953 centr Klajpeda Shyaulyajska 20 06 1950 28 05 1953 centr ShyaulyajRRFSR Redaguvati Nizhche pererahovani oblasti RRFSR yaki buli utvoreni u 1918 1991 rokah Amudar yinska 1918 1924 v skladi Turkestanskoyi ARSR centr Chimbaj Arzamaska 7 01 1954 23 04 1957 centr Arzamas Balashovska 6 01 1954 19 11 1957 centr Balashov Velikolucka 22 08 1944 2 10 1957 centr Veliki Luki Gorkivska 5 12 1936 22 10 1990 perejmenovana na Nizhnogorodsku centr Gorkij Groznenska 22 03 1944 10 04 1957 centr Groznij Dzhetisujska 12 10 1922 1924 v skladi Turkestanskoyi ARSR centr Alma Ata Donska 20 03 1920 13 02 1924 centr Rostov na Donu Zahidna 14 01 1929 27 09 1937 centr Smolensk Ivanovska Promislova 14 01 1929 11 03 1936 centr Ivanovo Kalininska 29 01 1935 1990 perejmenovana na Tversku centr Kalinin Kam yanska 6 01 1954 19 11 1957 centr Kam yansk Shahtinskij Kamchatska 2 20 10 1932 30 06 2007 do 20 10 1938 v skladi Dalekoshidnogo krayu 20 10 1938 23 01 1956 v skladi Habarovskogo krayu centr Petropavlovsk Kamchatskij Kenigsberzka 7 04 4 07 1946 perejmenovana na Kaliningradsku centr Kenigsberg Krimska 30 06 1945 12 02 1991 z 19 02 1954 u skladi URSR centr Simferopol Kubano Chornomorska 7 12 1920 13 02 1924 centr Krasnodar Kujbishevska 5 12 1936 25 01 1991 perejmenovana na Samarsku centr Kujbishev Molotovska 3 8 03 1940 2 10 1957 perejmenovana na Permsku centr Molotov Nizhnogorodska 14 01 15 07 1929 centr Nizhnij Novgorod Nizhnovolzka 4 21 05 11 06 1928 centr Saratov Ob Irtiska 5 17 01 7 12 1934 centr Tyumen Orenburzka 7 12 1934 26 12 1938 perejmenovana na Chkalovsku centr Orenburg Permska 3 3 10 1938 30 11 2005 z 8 03 1940 po 2 10 1957 Molotovska centr Perm Pivdenno Shidna 13 02 17 10 1924 centr Rostov na Donu Pivnichna 5 12 1936 23 09 1937 centr Arhangelsk Serednovolzka 14 05 1928 20 10 1929 centr Samara Stalingradska 5 12 1936 10 11 1961 perejmenovana na Volgogradsku centr Stalingrad Shidno Sibirska 5 12 1936 26 09 1937 centr Irkutsk Turkmenska 7 08 1921 27 10 1924 utvorena iz Zakaspijskoyi centr Poltorack Uralska 6 3 11 1923 17 01 1934 centr Sverdlovsk Centralnopromislova 14 01 3 06 1929 perejmenovana na Moskovsku centr Moskva Centralnochornozemna 14 05 1928 13 06 1934 centr Voronezh Chkalovska 26 12 1938 4 12 1957 perejmenovana na Orenburzku centr Chkalov Chitinska 7 5 03 7 12 1934 v skladi Shidno Sibirskogo krayu 26 09 1937 29 02 2008 centr ChitaBashkirska ARSR Redaguvati Sterlitamacka 29 05 1952 30 04 1953 centr Sterlitamak Ufimska 29 05 1952 30 04 1953 centr UfaKazahska ARSR Redaguvati Aktyubinska 10 03 1932 5 12 1936 peredana do Kazahskoyi RSR centr Aktobe Almatinska 10 03 1932 5 12 1936 peredana do Kazahskoyi RSR centr Alma Ata Zahidno Kazahstanska 10 03 1932 5 12 1936 peredana do Kazahskoyi RSR centr Uralsk Karagandinska 10 03 1932 5 12 1936 peredana do Kazahskoyi RSR centr Petropavlovsk 10 03 1932 29 07 1936 Karaganda 29 07 5 12 1936 Kustanajska 29 07 1936 5 12 1936 peredana do Kazahskoyi RSR centr Kustanaj Pivdenno Kazahstanska 10 03 1932 5 12 1936 peredana do Kazahskoyi RSR centr Chimkent Pivnichnokazahstanska 29 07 1936 5 12 1936 peredana do Kazahskoyi RSR centr Petropavlovsk Shidnokazahstanska 10 03 1932 5 12 1936 peredana do Kazahskoyi RSR centr Ust KamenogorskTatarska ARSR Redaguvati Bugulminska 21 02 30 04 1953 centr Bugulma Kazanska 8 05 1952 30 04 1953 centr Kazan Chistopolska 8 05 1952 30 04 1953 centr ChistopolDalekoshidnij kraj Redaguvati Amurska 20 10 1932 2 08 1948 z 20 10 1938 v skladi Habarovskogo krayu centr Blagovyeshensk Zejska 22 07 1934 26 09 1937 centr Ruhlovo Kamchatska 20 10 1932 23 01 1956 z 20 10 1938 v skladi Habarovskogo krayu centr Petropavlovsk Kamchatskij Nizhnoamurska 22 07 1934 23 01 1956 z 20 10 1938 v skladi Habarovskogo krayu centr Nikolayevsk na Amuri Primorska 22 07 1934 20 10 1938 centr Vladivostok Sahalinska 20 10 1932 2 01 1947 z 20 10 1938 v skladi Habarovskogo krayu centr Oleksandrivsk Sahalinskij Ussurijska 22 07 1934 18 09 1943 z 20 10 1938 v skladi Primorskogo krayu centr Voroshilov Habarovska 22 07 1934 20 10 1938 centr HabarovskPivnichnokavkazkij Azovo Chornomorskij kraj Redaguvati Pivnichna 20 11 1933 5 07 1934 centr MillerovoPrimorskij kraj Redaguvati Ussurijska 22 07 1934 18 09 1943 do 20 10 1938 v skladi Dalekoshidnogo krayu centr VoroshilovShidno Sibirskij kraj Redaguvati Chitinska 5 03 7 12 1934 centr ChitaHabarovskij kraj Redaguvati Amurska 20 10 1932 2 08 1948 do 20 10 1938 v skladi Dalekoshidnogo krayu centr Blagovyeshensk Kamchatska 20 10 1932 23 01 1956 do 20 10 1938 v skladi Dalekoshidnogo krayu centr Petropavlovsk Kamchatskij Nizhnoamurska 22 07 1934 23 01 1956 do 20 10 1938 v skladi Dalekoshidnogo krayu centr Nikolayevsk na Amuri Pivdenno Sahalinska 2 02 1946 2 01 1947 centr Yuzhno Sahalinsk Sahalinska 20 10 1932 2 01 1947 do 20 10 1938 v skladi Dalekoshidnogo krayu centr Oleksandrivsk SahalinskijTadzhicka RSR Redaguvati Garmska 27 10 1939 24 08 1955 centr Garm 1939 1950 Novabad 1950 1955 Kulyabska 27 10 1939 24 08 1955 29 12 1973 1988 1990 1992 centr Kulyab Kurgan Tyubinska 7 01 1944 23 01 1947 4 04 1977 1988 1990 1992 centr Kurgan Tyube Leninabadska 27 10 1939 28 03 1962 23 12 1970 10 11 2000 perejmenovana na Sogdijsku centr Hudzhand Leninabad Pamirska sichen gruden 1925 centr Horog Stalinabadska 27 10 1939 10 04 1951 centr Stalinabad Ura Tyubinska 19 01 1945 23 01 1947 centr Ura Tyube Hatlonska 1988 1990 centr Kurgan TyubeTurkmenska RSR Redaguvati Ashhabadska 21 11 1939 25 05 1959 27 12 1973 1988 centr Ashhabad Balkanska 8 1991 18 05 1992 perejmenovana na Balkanskij velayat centr Nebitdag Kerkinska 29 12 1943 23 01 1947 centr Kerki Krasnovodska 21 11 1939 23 01 1947 4 04 1952 9 12 1955 27 12 1973 1988 centr Krasnovodsk Marijska 21 11 1939 10 01 1963 4 12 1970 18 05 1992 perejmenovana na Marijskij velayat centr Mari Tashauzka 21 11 1939 10 01 1963 4 12 1970 18 05 1992 perejmenovana na Dashoguzkij velayat centr Tashauz Chardzhouska 21 11 1939 10 01 1963 4 12 1970 18 05 1992 perejmenovana na Lebapskij velayat centr ChardzhouUzbecka RSR Redaguvati Dzhizzacka 29 12 1973 1988 centr Dzhizzak Zeravshanska 29 01 1925 29 09 1926 centr Stara Buhara Kashka Dar yinska 29 01 1925 29 09 1926 20 01 1943 25 01 1960 centr Karshi Bek Budi Navoyijska 20 04 1982 1988 centr Navoyi Namanganska 6 03 1941 25 01 1960 centr Namangan Samarkandska 29 01 1925 29 09 1926 centr Samarkand Surhan Dar yinska 29 01 1925 29 09 1926 6 03 1941 1963 perejmenovana na Surhandar yinsku centr Shirabad 1925 1926 Termez 1941 1963 Tashkentska 29 01 1925 29 09 1926 centr Tashkent Ferganska 29 01 1925 8 02 1927 centr Kokand Horezmska 29 01 1925 29 09 1926 centr HivaUkrayinska RSR Redaguvati Akkermanska 7 08 7 12 1940 utvorena z pivdennoyi chastini Bessarabiyi perejmenovana na Izmayilsku centr Akkerman Voroshilovgradska 3 06 1938 5 03 1958 utvorena z chastini Doneckoyi perejmenovana na Lugansku 5 01 1970 4 05 1990 utvorena z Luganskoyi perejmenovana na Lugansku centr Voroshilovgrad Donecka 17 07 1932 3 06 1938 utvorena z chastin Dnipropetrovskoyi i Harkivskoyi rozdilena na Voroshilovgradsku i Stalinsku centr Stalino Drogobicka 4 12 1939 25 05 1959 utvorena z Dobromilskogo Drogobickogo Zhidachivskogo Liskivskogo Mostiskogo Peremishlskogo Rudkivskogo Sambirskogo Strijskogo Turkivskogo povitiv yaki vidijshli vid Polshi chastini peredani do Polshi 9 1945 1948 1951 uvijshla do Lvivskoyi centr Drogobich Izmayilska 7 12 1940 15 02 1954 perejmenovana z Akkermanskoyi uvijshla do Odeskoyi centr Izmayil Kam yanec Podilska 22 09 1937 4 02 1954 utvorena z chastini Vinnickoyi perejmenovana na Hmelnicku centr Kam yanec Podilskij 1937 1944 Proskuriv 1944 1954 Krimska 19 02 1954 12 02 1991 peredana z RRFSR peretvorena na Krimsku ARSR centr Simferopol Luganska 5 03 1958 5 01 1970 utvorena z Voroshilovgradskoyi perejmenovana na Voroshilovgradsku centr Lugansk Rovenska 4 12 1939 11 06 1991 utvorena z Dubenskogo Zdolbunivskogo Kostopilskogo Rovenskogo i Sarnenskogo povitiv perejmenovana na Rivnensku centr Rovno Stalinska 3 06 1938 9 11 1961 utvorena z chastini Doneckoyi perejmenovana na Donecku centr Stalino Stanislavska 4 12 1939 9 11 1962 utvorena z Gorodenkivskogo Dolinskogo Kaluskogo Kolomijskogo Kosivskogo Nadvirnyanskogo Rogatinskogo Snyatinskogo Stanislavskogo i Tlumackogo povitiv perejmenovana na Ivano Frankivsku centr Stanislav Tarnopolska 4 12 1939 9 08 1944 utvorena z Berezhanskogo Borshivskogo Buchackogo Zalishickogo Zbarazkogo Zborivskogo Kapachinskogo Kremeneckogo Pidgayeckogo Skalatskogo Tarnopolskogo Trembovlyanskogo i Chortkivskogo povitiv perejmenovana na Ternopilsku centr TarnopolRosijska imperiya 10 RedaguvatiU dorevolyucijnij Rosiyi oblastyu nazivali deyaki administrativno teritorialni odinici yaki vidpovidali guberniyam ale upravlyalisya osoblivim polozhennyam Spochatku ostannya chvert XVIII stolittya oblastyami nazivali provinciyi na yaki dililisya namisnictva z velikoyu kilkistyu naselennya Z kincya XVIII stolittya oblastyami nazivali znovu priyednani teritoriyi na okolicyah derzhavi a takozh zemli kozackih vijsk Donskogo Kubanskogo Terskogo Oblasti ne mali organiv samovryaduvannya miskoyi dumi zemstva buli obmezheni v nizci inshih prav upravlyalis voyennimi gubernatorami i yak pravilo vhodili do skladu general gubernatorstv Kilkist oblastej ne zalishalasya postijnoyu Protyagom XIX pochatku XX st utvoreno 34 oblasti i skasovano 14 Deyaki oblasti buli peretvoreni na guberniyi Kaspijska na Shemahinsku 1846 Kavkazka na Stavropolsku 1847 Bessarabska na Bessarabsku guberniyu 1873 rozdileni Turkestanska na Semirichensku i Sirdar yinsku 1867 priyednani do gubernij Omska do Tobolskoyi 1839 Bilostocka do Grodnenskoyi 1842 Do 1917 roku v Rosijskij imperiyi bula 21 oblast 18 z nih u skladi Irkutskogo Priamurskogo Stepovogo i Turkestanskogo general gebernatorstv 3 oblasti Vijska Donskogo Turgajska i Uralska do general gubernatorstv ne vhodili Pislya revolyuciyi 1917 roku nerivnopravnist oblastej bula likvidovana i bagato z nih nazivalis guberniyami Akmolinska 4 11 1868 26 08 1920 centr Omsk 4 11 1868 27 08 1919 Akmolinsk 27 08 1919 26 08 1920 Amurska 8 12 1858 1920 centr Blagovyeshensk Arhangelska 25 01 1780 26 03 1784 centr Arhangelsk Astrahanska 5 05 1785 30 04 1790 centr Astrahan Batumska 1878 1883 1 07 1903 16 03 1921 11 centr Batum Bessarabska 29 04 1818 28 10 1873 centr Kishiniv Bilostocka 1807 1842 centr Bilostok Velikoustyuzka 26 03 1784 12 12 1796 centr Velikij Ustyug Virmenska 1828 1840 centr Erivan Vologodska 25 01 1780 12 12 1796 centr Vologda Dagestanska 30 05 1860 20 01 1921 centr Derbent 1860 1866 Temir Han Shura 1866 1921 Dzharo Belokanska 1830 1840 centr Belokani Yekaterinburzka 18 10 1781 12 12 1796 centr Yekaterinburg Zabajkalska 11 07 1851 1920 centr Chita Zakaspijska 10 06 1881 7 08 1921 perejmenovana na Turkmensku centr Poltorack Ashabad Zemlya vijska Donskogo 22 05 1786 21 05 1870 perejmenovana na oblast vijska Donskogo centr st Starocherkaska 22 05 1786 9 05 1805 Novocherkask 9 05 1805 21 05 1870 Imeretinska 19 04 1811 1840 centr Kutayis Irkutska 6 03 1783 12 12 1796 centr Irkutsk Kavkazka 5 05 1785 12 12 1796 24 07 1822 2 05 1847 centr Katerinograd 5 05 1785 30 04 1790 Astrahan 30 04 1790 12 12 1796 Stavropol 24 07 1822 2 05 1847 Kamchatska 1803 1822 2 12 1849 14 11 1856 1909 1920 centr Verhnokamchatsk 1803 1822 Petropavlovskij port 1849 1920 Kam yanecka 1793 1 05 1795 centr Kam yanec Podilskij Karska 1 11 1877 16 03 1921 12 centr Kars Kaspijska 10 07 1840 14 12 1846 centr Shemaha Kvantunska 1899 1905 centr Port Artur Kolivanska 1779 1783 centr Kolivan Kostromska 6 03 1778 12 12 1796 centr Kostroma Kubanska 8 02 1860 7 12 1920 centr Katerinodar Nerchinska 6 03 1783 12 12 1796 centr Nerchinsk Novgorodska 24 08 1776 12 12 1796 centr Novgorod Oblast vijska Donskogo 21 05 1870 20 03 1920 centr Novocherkask Oblast Orenburzkih kirgiziv 1859 4 11 1868 centr Orenburg Oblast Sibirskih kirgiziv 1854 4 11 1868 perejmenovana na Akmolinsku centr Omsk Olonecka 24 08 1776 28 05 1784 centr Petrozavodsk Omska 22 07 1822 1838 centr Omsk Orenburzka 30 04 1782 12 12 1796 centr Orenburg Ohotska 6 03 1783 12 12 1796 centr Ohotsk Permska 18 10 1781 12 12 1796 centr Perm Primorska 14 11 1856 1920 centr Nikolayevsk 14 11 1856 28 04 1880 Habarovka 28 04 1880 1888 Vladivostok 1888 1920 Samarkandska 1 01 1887 27 10 1924 z 30 04 1918 v skladi Turkestanskoyi ARSR centr Samarkand Sahalinska 1909 1920 centr Oleksandrivskij post Semipalatinska 19 05 1854 26 08 1920 centr Semipalatinsk Semirichenska 11 07 1867 12 10 1922 z 30 04 1918 v skladi Turkestanskoyi ARSR perejmenovana na Dzhetisujsku centr Virnij Sirdar yinska 11 07 1867 27 10 1924 z 30 04 1918 v skladi Turkestanskoyi ARSR centr Tashkent Tavrijska 2 02 1784 12 12 1796 centr Simferopol Tarnopolska 1809 1815 centr Tarnopol Terska 8 02 1860 20 01 1921 centr Mozdok 1860 1862 Vladikavkaz 1862 1921 Tobolska 19 01 1782 12 12 1796 centr Tobolsk Tomska 19 01 1782 12 12 1796 centr Tomsk Turgajska 4 11 1868 22 09 1920 z 26 08 1920 v skladi Kirgizkoyi ARSR centr Orenburg Kustanaj Turkestanska 1865 11 07 1867 centr Tashkent Uglicka 28 02 1777 12 12 1796 centr Uglich Unzhenska 6 03 1778 12 12 1796 centr Unzha Uralska 4 11 1868 22 09 1920 z 26 08 1920 v skladi Kirgizkoyi ARSR centr Uralsk Ufimska 30 04 1782 12 12 1796 centr Ufa Ferganska 19 02 1876 27 10 1924 z 30 04 1918 v skladi Turkestanskoyi ARSR centr Skobelev Novij Margelan Yakutska 6 03 1783 12 12 1796 22 04 1805 27 04 1922 centr Yakutsk Yaroslavska 28 02 1777 12 12 1796 centr YaroslavlRosiya 1917 1919 RedaguvatiU 1917 1919 rokah oblastyami nazivalisya timchasovi ob yednannya nizki gubernij navkolo velikih promislovih centriv Moskovska Uralska Pivnichna Pivnichno Zahidna Zahidna Zahidno Sibirska Sibirska ta in stvoreni za iniciativoyu Vserosijskoyi naradi Rad berezen 1917 roku dlya ukriplennya vplivu centralnoyi vladi na miscyah i posilennya proletarskogo kerivnictva miscevimi Radami Oblasni mizhgubernsku Radi pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi 1917 roku otrimali funkciyi derzhavnoyi vladi yih vikonavchi organi nazvialisya oblvikonkomami abo radnarkomami Iz rozvitkom i ukriplennyam aparatu radyanskoyi vladi oblasni ob yednannya buli skasovani Na pochatku 20 ih rokiv XX stolittya oblastyami nazivalis takozh ob yednannya nizki gubernij na choli z Revkomami i Byuro CK RKP b Sibirska Uralska Dalekoshidna Pivdenno Shidna Nizhche pererahovani oblasti yaki buli utvoreni v 1917 1919 rokah Zahidna 1917 1918 centr Minsk 1917 1918 Smolensk 1918 Zahidno Sibirska 1917 7 06 1918 centr Omsk Uralska 1917 1919 centr Yekaterinburg 1917 25 07 1918 V yatka 25 07 1918 1919 Rosiya RedaguvatiDo skladu Rosijskoyi Federaciyi vhodyat 46 oblastej Amurska utvorena 20 10 1932 do 20 10 1938 v skladi Dalekoshidnogo krayu 20 10 1938 2 08 1948 v skladi Habarovskogo krayu priyednana chastina Chitinskoyi oblasti 1948 ranishe isnuvala v 1858 1920 centr Blagovyeshensk Arhangelska utvorena 23 09 1937 z chastini Pivnichnoyi vklyuchaye Neneckij avtonomnij okrug centr Arhangelsk Astrahanska utvorena 27 12 1943 z chastini Stalingradskoyi oblasti i Kalmickoyi ARSR centr Astrahan Byelgorodska utvorena 6 01 1954 z chastin Voronezkoyi ta Kurskoyi centr Byelgorod Bryanska utvorena 5 07 1944 z chastini Orlovskoyi centr Bryansk Vladimirska utvorena 14 08 1944 z chastin Gorkivskoyi Ivanovskoyi ta Moskovskoyi centr Vladimir Volgogradska utvorena 5 12 1936 zi Stalingradskogo krayu z chastini oblasti utvorena Astrahanska 1943 chastina timchasovo peredavalasya do Balashovskoyi i Kamenskoyi 1954 1957 priyednani chastini ARSR Nimciv Povolzhya 1941 Kalmickoyi ARSR 1943 do 10 11 1961 Stalingradska centr Volgograd Vologodska utvorena 23 09 1937 z chastin Leningradskoyi ta Pivnichnoyi chastina peredana do Kostromskoyi 1944 centr Vologda Voronezka utvorena 13 06 1934 z chastini Centralnochornozemnoyi chastini peredani do Ryazanskoyi Tambovskoyi 1937 Balashovskoyi Byelgorodskoyi Kamenskoyi i Lipeckoyi 1954 priyednani chastini Balashovskoyi ta Kamenskoyi 1957 centr Voronezh Ivanovska utvorena 11 03 1936 z chastini Ivanovskoyi Promislovoyi chastini peredani do Kostromskoyi Vladimirskoyi 1944 i Nizhnogorodskoyi 1994 centr Ivanovo Irkutska utvorena 26 09 1937 z chastini Shidno Sibirskoyi 1 01 2008 priyednano Ust Ordinskij Buryatskij avtonomnij okrug centr Irkutsk Kaliningradska utvorena 7 04 1946 z mista Kenigsberga i prileglih rajoniv do 4 07 1946 Kenigsberzka centr Kaliningrad Kaluzka utvorena 5 07 1944 z chastin Moskovskoyi Orlovskoyi Smolenskoyi i Tulskoyi centr Kaluga Kemerovska utvorena 26 01 1943 z chastini Novosibirskoyi chastina priyednana do Tomskoyi 1944 centr Kemerovo Kirovska utvorena 5 12 1936 z Kirovskogo krayu centr Kirov Kostromska utvorena 13 08 1944 z chastin Vologodskoyi Gorkivskoyi Ivanovskoyi ta Yaroslavskoyi centr Kostroma Kurganska utvorena 6 02 1943 z chastin Omskoyi ta Chelyabinskoyi chastina peredana do Tyumenskoyi 1944 centr Kurgan Kurska utvorena 13 06 1934 z chastini Centralnochornozemnoyi chastini peredani do Orlovskoyi 1937 Byelgorodskoyi ta Lipeckoyi 1954 centr Kursk Leningradska utvorena 1 08 1927 z Leningradskoyi Murmanskoyi Novgorodskoyi Pskovskoyi i Cherepoveckoyi gubernij chastini peredani do Zahidnoyi 1929 Kalininskoyi 1935 Vologodskoyi 1937 Murmanskoyi 1938 Novgorodskoyi Velikoluckoyi i Pskovskoyi 1944 oblastej centr Sankt Peterburg Lipecka utvorena 6 01 1954 z chastin Voronezkoyi Kurskoyi Orlovskoyi ta Ryazanskoyi centr Lipeck Magadanska utvorena 3 12 1953 z chastini Habarovskogo krayu do 1991 roku vklyuchala Chukotskij avtonomnij okrug centr Magadan Moskovska utvorena 14 01 1929 z Moskovskoyi Ryazanskoyi Tverskoyi i Tulskoyi gubernij chastini peredani do Kalininskoyi 1935 Ryazanskoyi i Tulskoyi 1937 Kaluzkoyi i Vladimirskoyi 1944 oblastej i Moskovskoyi miskradi 1990 do 3 06 1929 Centralnopromislova centr Moskva Murmanska utvorena 28 05 1938 z chastin Leningradskoyi oblasti i Karelskoyi ARSR centr Murmansk Nizhnogorodska utvorena 5 12 1936 z Gorkivskogo krayu chastini peredani do Kostromskoyi Vladimirskoyi 1944 Arzamaskoyi 1954 priyednana Arzamaska 1957 ranishe isnuvala 14 01 15 07 1929 z 5 12 1936 po 22 10 1990 Gorkivska centr Nizhnij Novgorod Novgorodska utvorena 5 07 1944 z chastin Kalininskoyi i Leningradskoyi chastina peredana do Velikoluckoyi 1944 centr Velikij Novgorod Novosibirska utvorena 28 09 1937 z chastini Zahidno Sibirskogo krayu chastini peredani do Kemerovskoyi 1943 i Tomskoyi 1944 centr Novosibirsk Omska utvorena 7 12 1934 z Ob Irtiskoyi i chastin Chelyabinskoyi oblasti ta Zahidno Sibirskogo krayu chastini peredani do Kurganskoyi 1943 i Tyumenskoyi 1944 centr Omsk Orenburzka utvorena 7 12 1934 z chastini Serednovolzkogo krayu z 26 12 1938 po 4 12 1957 Chkalovska centr Orenburg Orlovska utvorena 27 09 1937 z chastin Zahidnoyi ta Kurskoyi chastini peredani do Bryanskoyi Kaluzkoyi 1944 i Lipeckoyi 1954 centr Orel Penzenska utvorena 4 02 1939 z chastin Kujbishevskoyi Saratovskoyi i Tambovskoyi chastina peredana do Ulyanovskoyi 1943 Pskovska utvorena 23 08 1944 z chastin Kalininskoyi i Leningradskoyi oblastej chastin Estonskoyi i Latvijskoyi RSR priyednana chastina Velikoluckoyi 1957 centr Pskov Rostovska utvorena 13 09 1937 z chastini Azovo Chornomorskogo krayu chastina peredavalasya do Kamenskoyi 1954 1957 priyednana chastina Kalmickoyi ARSR 1943 centr Rostov na Donu Ryazanska utvorena 26 09 1937 z chastin Voronezkoyi ta Moskovskoyi chastina peredana do Lipeckoyi 1954 centr Ryazan Samarska utvorena 5 12 1936 z Kujbishevskogo krayu chastina peredana do Tambovskoyi 1937 Penzenskoyi 1939 i Ulyanovskoyi 1943 do 25 01 1991 Kujbishevska centr Samara Saratovska utvorena 5 12 1936 iz Saratovskogo krayu chastini peredani do Penzenskoyi 1939 i timchasovo do Balashovskoyi 1954 1957 priyednana chastina ARSR Nimciv Povolzhya 1941 centr Saratov Sahalinska utvorena 20 10 1932 do 20 10 1938 v skladi Dalekoshidnogo krayu 20 10 1938 2 01 1947 v skladi Habarovskogo krayu priyednana chastina Pivdenno Sahalinskoyi 1947 centr Yuzhno Sahalinsk do 2 01 1947 Oleksandrivsk Sahalinskij Sverdlovska utvorena 17 01 1934 z chastini Uralskoyi chastina peredana do Permskoyi 1938 do 3 10 1938 do skladu oblasti vhodiv Komi Permyackij nacionalnij okrug centr Yekaterinburg Sverdlovsk Smolenska utvorena 27 09 1937 z chastini Zahidnoyi chastini peredani do Kaluzkoyi ta Velikoluckoyi 1944 centr Smolensk Tambovska utvorena 27 09 1937 z chastin Voronezkoyi i Kujbishevskoyi chastini peredani do Penzenskoyi 1939 i timchasovo do Balashovskoyi 1954 1957 centr Tambov Tverska utvorena 29 01 1935 z chastin Zahidnoyi Leningradskoyi ta Moskovskoyi chastini peredani do Novgorodskoyi Velikoluckoyi ta Pskovskoyi 1944 priyednana chastina Velikoluckoyi 1957 do 1990 Kalininska centr Tver Tomska utvorena 13 08 1944 z chastin Kemerovskoyi Novosibirskoyi oblastej i Altajskogo krayu centr Tomsk Tulska utvorena 26 09 1937 z chastini Moskovskoyi chastina peredana do Kaluzkoyi 1944 centr Tula Tyumenska utvorena 14 08 1944 z chastin Kurganskoyi ta Omskoyi vklyuchaye Hanti Mansijskij i Yamalo Neneckij avtonomni okrugi centr Tyumen Ulyanovska utvorena 19 01 1943 z chastin Kujbishevskoyi ta Penzenskoyi centr Ulyanovsk Chelyabinska utvorena 17 01 1934 z chastini Uralskoyi chastini peredani do Omskoyi 1934 ta Kurganskoyi 1943 centr Chelyabinsk Yaroslavska utvorena 11 03 1936 z chastini Ivanovskoyi Promislovoyi chastina peredana do Kostromskoyi 1944 centr YaroslavlKrim togo Rosijska Federaciya v porushennya norm mizhnarodnogo prava aneksuvala Hersonsku ta Zaporizku oblasti Ukrayini Tadzhikistan RedaguvatiDo skladu Tadzhikistanu vhodyat 2 oblasti tadzh viloyati Sogdijska utvorena 23 12 1970 do 10 11 2000 Leninabadska Leninabadska oblast ranishe isnuvala 27 10 1939 28 03 1962 centr Hudzhand Hatlonska utvorena v 1992 roci z teritorij Kulyabskoyi i Kurgan Tyubinskoyi ranishe isnuvala v 1988 1991 rokah centr Kurgan TyubeTanzaniya RedaguvatiTanzaniya podilena na 26 oblastej Arusha centr Arusha Dar es Salam Dar es Salam Dodoma Dodoma Zahidna Ozerna Kagera Bukoba Zanzibar Zahidnij Zanzibar Zanzibar Pivnichnij Mkokotoni Zanzibar Centr Pivd Koani Iringa Iringa Kigoma Kigoma Kilimandzharo Moshi Lindi Lindi Manyara Babati Mara Musoma Mbeya Mbeya Morogoro Morogoro Mtvara Mtvara Mvanza Mvanza Pemba Pivdenna Mkoani Pemba Pivnichna Vete Priberezhna Pvani Kibaha Rukva Sumbavanga Ruvuma Songea Singida Singida Tabora Tabora Tanga Tanga Shinyanga Shinyanga Turkmenistan RedaguvatiU Turkmenistani vidilyayut 5 oblastej velayativ turkm welayat Ahalskij velayat utvorenij 18 05 1992 z rajoniv respublikanskogo pidporyadkuvannya centr Enev Balkanskij velayat utvorenij 18 05 1992 z Balkanskoyi oblasti centr Balkanabat Nebitdag Dashoguzkij velayat utvorenij 18 05 1992 z Tashauzkoyi oblasti centr Dashoguz Dashhovuz Lebapskij velayat utvorenij 18 05 1992 z Chardzhouskoyi oblasti centr Turkmenabat Chardzhev Marijskij velayat utvorenij 18 05 1992 z Marijskoyi oblasti centr MariUzbekistan RedaguvatiDo skladu Uzbekistanu vhodyat 12 oblastej 13 uzb viloyat Andizhanska utvorena 6 03 1941 z chastini Ferganskoyi centr Andizhan Buharska 15 01 1938 centr Buhara Dzhizzacka 16 02 1990 z chastini Sirdar yinskoyi ranishe isnuvala 29 12 1973 6 09 1988 centr Dzhizzak Kashkadar yinska 7 02 1964 z chastini Surhandar yinskoyi ranishe isnuvala 29 01 1925 29 09 1926 20 01 1943 25 01 1960 centr Karshi Navoyijska 27 01 1992 z chastini Buharskoyi ranishe isnuvala 20 04 1982 6 09 1988 centr Navoyi Namanganska 18 12 1967 z chastin Andizhanskoyi ta Ferganskoyi ranishe isnuvala 6 03 1941 25 01 1960 centr Namangan Samarkandska 15 01 1938 ranishe isnuvala 1 01 1887 27 10 1924 29 01 1925 29 09 1926 centr Samarkand Sirdar yinska 14 16 02 1963 z chastin Samarkandskoyi i Tashkentskoyi centr Gulistan do 26 11 1963 Yangiyer u 1988 1990 Dzhizzak Surhandar yinska 6 03 1941 z chastini Buharskoyi ranishe isnuvala 29 01 1925 29 09 1926 centr Termez v 1925 1926 Shirabad Tashkentska 15 01 1938 ranishe isnuvala 29 01 1925 29 09 1926 centr Tashkent Ferganska 15 01 1938 ranishe isnuvala 19 02 1876 27 10 1924 29 01 1925 8 02 1927 centr Fergana u 1924 1927 Kokand Horezmska 15 01 1938 ranishe isnuvala 29 01 1925 29 09 1926 centr Urgench u 1925 1926 Hiva Stattya napisana za materialami Velikoyi radyanskoyi enciklopediyiPrimitki Redaguvati Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko 656 s ISBN 966 00 0590 3 Do skladu oblasti vhodiv Koryackij avtonomnij okrug a b Do skladu oblasti vhodiv Komi Permyackij avtonomnij okrug Do skladu oblasti vhodila Kalmicka AO oblast perejmenovana na Nizhnovolzkij kraj Do skladu oblasti vhodili Ostyako Vogulskij i Yamalskij nacionalni okrugi Do skladu oblasti vhodiv Komi Permyackij nacionalnij okrug z 26 02 1925 Do skladu oblasti vhodiv Aginskij Buryatskij avtonomnij okrug Oblast utvorena na teritoriyi kolishnoyi Krasnovodskoyi oblasti yaka isnuvala u 1939 1947 1952 1955 1973 1988 rokah U berezni 1945 roku do Polshi vidijshli Birchanskij Liskivskij rajoni i chastina Peremishlskogo u travni 1948 Medikivskij v 1951 Nizhno Ustrickij Dati vkazani za starim stilem U XVIII stolitti slid dodati 11 dniv v XIX st 12 v XX st 13 dniv Bilsha chastina oblasti vidijshla do Turechchini za Moskovskim 16 03 1921 i Karskim 13 10 1921 dogovorami mensha do Azerbajdzhanskoyi ARSR Bilsha chastina oblasti vidijshla do Turechchini za Moskovskim 16 03 1921 i Karskim 13 10 1921 dogovorami mensha do Virmenskoyi ARSR Za Konstituciyeyu prijnyatoyu 8 grudnya 1992 roku administrativna odinicya nazivayetsya vilayatom uzb viloyat Sirdar yinska oblast takozh isnuvala v Rosijskij imperiyi i RRFSR u 1867 1924 rokah na teritoriyi suchasnih Zhambilskoyi Kizilordinskoyi Pivdenno Kazahstanskoyi oblastej Kazahstan Tashkentskoyi oblasti i Respubliki Karakalpakstan Uzbekistan centr Tashkent U 1924 roci chastina oblasti vidijshla do Uzbeckoyi RSR reshta teritoriyi peretvorena na guberniyu Dzherela ta literatura RedaguvatiYa V Vermenich Oblast Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 504 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Div takozh RedaguvatiAvtonomna oblast Avtonomna respublika Guberniya Kraj Povit Provinciya RegionPosilannya RedaguvatiOblast Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Oblast amp oldid 39574381