Кизилординська область

Кизилординська область (каз. Қызылорда облысы; рос. Кызылординская область) — адміністративна одиниця Казахстану, центр — місто Кизилорда (інші назви: Акмешет, Ак-Мечеть). Утворена 15 січня 1938 року. Розташована в південній частині Казахстану. На заході області Аральське море. Площа 226 тис. км². Населення 596 344 осіб (перепис 1999).

Кизилординська область
(каз. Қызылорда облысы)
Герб Прапор
Адм. центр	Кизилорда
Країна	Казахстан
Регіон	Південний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці Карагандинська область, Актюбінська область, Туркестанська область ^?
Номерний знак	N,11
Офіційна мова	казахська
Населення
- повне	▲ 740 389 (2014)  (4,3%. 12-е)
- густота	3,28 осіб/км² (14-е місце)
Етнікон	казахи — 95,7 % росіяни — 2,0 % корейці — 1,2 %
Площа
- повна	226 019 км² (8,3%. 4-е місце)
Висота
- максимальна	1419 м (відроги Каратау)
Часовий пояс	UTC+5
Дата заснування	15 січня 1938
Аким	Кримбек Кушербаєв
Вебсайт	офіційний сайт
Код ISO 3166-2	KZ-43
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кизилординська область

Природа

Область розташована на схід від Аральського моря в нижній течії річки Сирдар'ї, переважно в межах Туранської низовини (висота 50-200 м). По лівобережжю Сирдар'ї — широкі простори горбисто-пасмових пісків Кизилкумів, що прорізаються сухими руслами Жанадар'ї і Куандар'ї; по правобережжю зустрічаються височини (Егизкара, 288 м), ділянки пісків (Ариськум тощо), неглибокі улоговини, зайняті солончаками. На півночі — масиви горбистих пісків (Малі Борсуки і Приаральські Каракуми). На крайньому південному сході в межах Кизилордінськой області заходять північно-західні відроги хребта Каратау (висота до 1419 м).

Клімат різко континентальний і украй посушливий з тривалим спекотним і сухим літом і з порівняно теплою, короткою і малосніжною зимою. Середня температура липня на північному заході 25,9 °С, на південному сході 28,2 °С, січня відповідно — 3,5 °С і — 19,8 °С. Кількість опадів на північному заході біля берегів Аральського моря близько 100 мм (найменше в Казахстані), на південному сході в передгір'ях Каратау до 175 мм.

В межі Кизилординської області входить північно-східна половина Аральського моря. Єдина велика річка — Сирдар'я, що протікає через центральну частину області з південного сходу на північний захід впродовж близько 1 тис. км, з сильно звивистим руслом, безліччю проток і рукавів і широкою заболоченою дельтою. Для захисту від паводків уздовж берегів річки побудовані греблі; у 1956 на річці Сирдар'я споруджена Кизил-Ординська гребля; у 1958 по руслу Жанадар'ї пропущені води річки для зрошування полів і обводнення пасовищ. Багато солоних озер (Жакси-Килиш, Камислибас, Арись і ін.); у озерах Купек і Тереськен — лікувальні грязі. На північному сході в межі Кизилординської області заходять пониззя річки Сарису.

Значна частина території зайнята пісками, майже позбавленими рослинності; на закріплених пісках полинно-тіпчакова, солянкова рослинність, а навесні і ефемерова на бурих і сіроземних супіщаних і солонцюватих ґрунтах; у пониззі серед пісків виростають астрагали, джузгуни, види пирію. Горбисті піски закріплені білим саксаулом, тамариксом, тереськеном, біюргуном, полином. У заплаві Сирдар'ї — алювіально-лукові, часто засолені ґрунти, покриті луковою рослинністю з рідкими тугайними лісами й чагарниками (верби, туранга і лох), в дельті й уздовж берегів — просторі чагарники очерету. У пустелі багато хижих (лис корсак, вовк тощо) і копитних (сайгак) тварин, а також гризунів, птиць (рябки та ін.) в дельті Сирдар'ї акліматизована ондатра.

Адміністративний поділ

№	Район	Площа, км²	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Центр	АО	НП
1	Аральський район	55545,74	71533	68382	70562	Аральськ	24	50
2	Жалагаський район	28736,40	39847	39553	35695	Жалагаш	15	17
3	Жанакорганський район	15433,69	62459	67563	70128	Жанакорган	26	34
4	Казалінський район	37597,06	70129	68777	72315	Айтеке-бі	21	42
5	Кармакшинський район	26755,80	40688	45355	50106	Жосали	14	22
6	Сирдар'їнський район	42606,35	36252	39100	38085	Теренозек	14	14
7	Чиїлійський район	32394,28	72180	73896	75306	Шиєлі	23	38
1	Байконирська м.а.	-	н/д	28776	36175	Байконир	-	1
2	Кизилординська м.а.	1151,64	183299	193589	230422	Кизилорда	9	16

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

№	Населений пункт	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)
1	Кизилорда	151 791	157 364	188 682
2	Айтеке-бі	32 059	33 441	38 046
3	Байконир	н/д	28 776	36 175
4	Аральськ	30 801	30 347	29 987
5	Шиєлі	28 484	28 621	29 632
6	Жанакорган	18 939	20 708	22 716
7	Жосали	19 509	18 997	18 983
8	Тасбугет	15 369	16 922	18 875
9	Жалагаш	12 726	14 486	13 479

Населення

Станом на 2016 рік населення області становить 765058 осіб.

Національний склад (станом на 2016 рік):

• казахи — 734254 особи (95,97 %)
• росіяни — 15166 осіб
• корейці — 7773 особи
• турки — 1642 особи
• татари — 1632 особи
• узбеки — 1496 осіб
• чеченці — 793 особи
• українці — 318 осіб
• азербайджанці — 253 особи
• киргизи — 223 особи
• башкири — 174 особи
• уйгури — 164 особи
• німці — 161 особа
• греки — 133 особи
• молдовани — 103 особи
• марійці — 96 осіб
• білоруси — 91 особа
• інші — 586 осіб

Зміна чисельності населення:

Роки	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Населення	603 804	▲607 491	▲612 048	▲618 249	▲625 070	▲632 234
Роки	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Населення	▲677 732	▲689 038	▲700 578	▲712 992	▲726 781

Примітки

1. Чисельність населення РК по областях, містах та районах на 1 січня 2014 (казах.), (рос.)
2. Чисельність населення по областях, містах і районах, статтю та окремими віковими групами, окремими етносам на 1 січня 2010 року^{[недоступне посилання]} (казах.), (рос.)
3. https://old.stat.gov.kz/api/getFile/?docId=ESTAT256353
4. . Архів оригіналу за 30 Січня 2014. Процитовано 29 Січня 2013. 

Посилання

• Карта Кизилординської області [ 30 Вересня 2007 у Wayback Machine.]
• Відродженний Арал-2006 [ 11 Жовтня 2008 у Wayback Machine.]
• Погода у Кизилординській області. Казахстан [ 26 Березня 2022 у Wayback Machine.]