www.wikidata.uk-ua.nina.az

Узбеки тюркомовний народ та корінне населення стану та деяких районів Афганістану Таджикистану Киргизстану Казахстану та

Узбеки

Узбеки — тюркомовний народ та корінне населення Узбекистану та деяких районів Афганістану, Таджикистану, Киргизстану, Казахстану та Туркменістану. Мовно узбеки належать до тюркської групи, за віросповіданням — мусульмани.

Узбеки
O‘zbeklar
Кількість 30 — 40 млн.
Ареал

Узбекистан:
  25 млн.
Афганістан:
   2.9 млн
Таджикистан:
   1.9 млн
Киргизстан:
   911 000
Туркменистан:
   450 000
Казахстан:
   493 789
Росія:
   126 000
Пакистан:
   80 000
Китай:
   14 800

Україна:
   12 353
Походження Согдійці, бактрійці, Массагети, Скіфи, Тохари, Карлуки
Близькі до: Тюрки, уйгури
Мова Узбецька
Релігія Іслам, сунізм

Українсько-узбецькі зв'язки є майже винятково в перекладах літературних творів. Узбецькою мовою перекладено твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки і сучасних українських письменників: Миколи Бажана, С. Крижанівського, М. Терещенка, Т. Масенка, О. Ільченка та ін. Українською мовою перекладено вибране з узбецької поезії в збірці «Зі Сходу на Захід» (Київ, 1947), твори Алішера Навої,   А. Каххара, Г. Рашилова, П. Турефа та ін. 1959 в Узбекистані відбулися тижні української літератури, 1960 — узбецької в Україні, відбувається також обмін гастролями ансамблів пісні й танцю.

Назва

Походження етноніму узбек є суперечним. Одні дослідники вважають, що назва нації походить від хана Узбека, хоча кочові узбеки ніколи повністю не підпорядковувались йому. Інші дослідники вважають, що ім'я означає незалежний або шляхетний, від O'z (сам) і Bek (шляхетний титул керманича)..

Походження

Алтайські мови розпочали вживатись в Центральній Азії досить давно,, але до кінця 13-го сторіччя від Р. Х. коли тюркські і монгольські завойовники повністю підкорили регіон, більшість народів Центральної Азії були іранськими народами, як наприклад согдіанці, бактріанці і, найдавніші, сако-массагетські племена. Вважається, що ці стародавні індоєвропейські народи були мовно асимільовані більш маленькими але домінуючими групами, тюрок, дехкані остаточно прийняли перську мову, традиційну лінгва франка східномусульманських земель.. Зміна мови з середньоперської мови на тюркську і новоперську мову був в основному результатом культурно-елітарнної обробки... Під час і після Монголо-татарської навали мільйони були або вбиті, або витиснуті подалі на південь до Паміру.

Сучасна узбецька мова походить від чагатайської мови, що є східнотюркською мовою, яка мала вжиток в монгольській імперії Тимуридів. Позиція чагатайської (і пізніше узбецької) була крім того посилена після падіння високо персіонізованої Тимуридської держави і посиленню ханства Мухаммеда Шейбані, це остаточно сформувало тюркську мову і єдність сучасних узбеків, граматику і фонетичні особливості узбецької мови, також як і сучасної узбецької культури походить від минулого іранського коріння узбеків..

Історія

На початку 1-го тисячоріччя від Р. Х., різні племена алтайської мовної групи, почали завоювання області між Аму-Дар'єю і Сир-Дар'єю. Одним з ранніх племен, що захопили ці терени були гуни і вони продовжили завоювання на захід і південь.

Після арабського вторгнення в регіон іслам витіснив буддизм та інші релігії в Центральній Азії (як наприклад несторіанство), але місцеві іранські мови мають вжиток і в 2-му тисячолітті. Вторгнення монголів під головуванням Чингісхана в 13-м сторіччі значно змінило демографію Центральної Азії. Численне місцеве населення знищили монголи і масово розпочався процес заміни населення. Численні тюркські племена, почали міграцію і врешті-решт замінили іранські народи, які були в значній мірі знищенні або поглинені тюрко-монгольськими групами і/або виштовхнуті далі на південь і Центральна Азія набула ім'я Туркестан. Багато що з сучасного Узбекистану є спадком царювання Тимура, видатного тюркського завойовника, який панував над обширною імперією зі столицею в Самарканді. Пізніше, між 15-м і 16-м сторіччями, різні кочові племена перекочували зі степу, зокрема кипчаки, наймани, кангали, кунгарти, мангіти та інші, починаючи з Мухаммеда Шейбані, ці племена ставили узбецьких ханів. Цей період відзначив початок сучасної узбецької нації і утворення Узбецької держави на теренах сучасного Узбекистану, оскільки ці племена були першими, хто розпочав називати себе узбеками. Ця рання узбецька держава поставила Сефевідів і Імперію Великих Моголів, для контролю над Хорасаном (сучасний Афганістан).

Декілька сторіч узбецька держава була поділена на три ханства: Бухарське, Хівінське, і Кокандське до 19-го сторіччя. Врешті-решт ханства були анексовані Російською імперію наприкінці 19-го сторіччя. До 1924 велика частина тюркського населення Російського Туркестану були відомі як сарти, і тільки ті групи, що розмовляли кипчацькими діалектами, мали назву узбеки. Узбекистан, під Російською, а потім пізнішою Радянською адміністрацією, став багатонаціональним, оскільки з усього колишнього Радянського Союзу люди перемістились (або були заслані) у Центральну Азію. Зараз узбеки можуть бути з різними характеристиками: від світлої шкіри до темної, від блакитних очей до чорних очей, від блондинів до брюнеток.

Мови

Узбецька мова є алтайською мовою карлуцької групи тюркської мовної сім'ї, має найближчу схожість з уйгурською мовою. Узбецька мова використовувує латинську, арабську та кириличну абетки. Після проголошення незалежності Узбекистану уряд вирішив замінити кирилицю на латиницю.

Сучасна узбецька мова також поглинула значний словниковий запас і — до меншого ступеня — певні граматичні елементи від нетюркських мов, більше всього з перської, арабської і російської мов.

Релігія

Узбеки в основному сповідують іслам сунітського напряму школи Ганафі, але існують розбіжності між північними і південними узбеками. Більшість узбеків після утворення СРСР практикували релігію з ліберальнішою інтерпретацією завдяки офіційній радянській позиції атеїзму, узбеки в Афганістані і інших південних країнах зберегли більше консервативних прихильників ісламу. Проте, після отримання Узбекистаном незалежності в 1991 розпочалось ісламське відродження. До ісламу, людей, що живуть в області сучасного Узбекистану, вперше навернено ще в 8-му сторіччі після Р. Х., після вторгнення арабських військ в область. Нова релігія витіснила давні зороастризм та буддизм. Арабська перемога над китайцями в 751 в Талаській битві гарантувала майбутнє поширення ісламу в Центральній Азії.

Генетичне походження

Сучасне узбецьке населення вельми різноманітне, що є результатом вторгнення племен в тому числі з Монголії і змішанням їх з іраномовними племенами індоєвропейців. Згідно з недавнім дослідженням з генетичної генеалогії Чиказького дослідницького університету щодо співвідношення генів між тюрками і іранськими народами:

З 3-го сторіччя до Р. Х., Центральна Азія зазнала розширення кочовиків алтайської мовної сім'ї, почавшись з Гсіюнг-Ню (Hsiung-Nu) (можливо, пращури гунів), в 300 році до Р. Х., і завершено турками, в 1-м тисячолітті від Р. Х., і монгольською навалою у 13-му сторіччі. Високий рівень галогрупи 10 і від нього похідної, галогрупи 36, є в більшості населення, що говорять на алтайських мовах, і є добрим індикатором генетичного зіткнення цих кочових груп. Хвилі завойовників алтайської мовної сім'ї досягли не тільки сходу Центральної Азії, де їх генетичний вплив сильний, але і регіони, віддаленіші на захід, подібно до Ірану, Іраку, Анатолії, і Кавказу, також як і Європи, якої досягли як гуни, так і монголи. У цих західних регіонах, проте, генетичний вплив низький або невиявлений (Wells et al. 2001), хоча влада цих загарбників була іноді достатньо сильною, щоб зробити заміну мови, як в Туреччині і Азербайджані (Cavalli-Sforza et al. 1994). Вирішальну роль мала густота населення. Східні регіони Центральної Азії повинні мати низьку густоту населення у той час, тому зовнішній вплив зміг мати великий генетичний вплив. У контрасті, західні регіони були більш густо заселені, і ймовірно, що існуюче населення було численніше, ніж завойовуючі кочівники, тому привело тільки до невеликого генетичного впливу. Тому, оцінка домішки з північно-східної Азії висока на сході, але ледве виявлена на заході Узбекистану.[1]

Узбеки, за цим дослідженням, мають істотну європеоїдну домішку, але набагато більшу генетичну спорідненість із тюрками, ніж з іранцями, що живуть на півдні і на заході.

Інше дослідження, проведене поза Узбекистаном, підтверджує це генетичне свідчення щодо походження сучасних узбеків та інших місцевих тюрків:

Ці міграції відбиваються в ДНК теж, і ясно, попри те що більшість сучасного населення Центральної Азії, розмовляє тюркськими мовами, вони отримують багато що з їх генетичної спадщини від тюркського завойовника Тимура.[2]

Тюрки мають спільне мовне і культурне походження, але не мають спільного генетичного походження. Узбеки походять у великій мірі від тюркських загарбників, чий діапазон вторгнень у першому тисячолітті від Р. Х. з ранніми міграціями Тюркського каганату (Göktürks) до пізніших вторгнень протягом початку і середини 2-го тисячоліття.

Протягом сторіч мігранти алтайських народів почали переважати кількістю місцевих іранців і асимілювали більшість через шлюби між людьми різних рас, тільки таджики витримали, хоча з деякою тюркською домішкою також. Тому, в Узбекистані і в інших Центральноазійських державах, це був не тільки процес заміни мови, як наприклад, в Туреччині і Азербайджані, але і масова міграція і заміна населення, що утворили сучасне тюркське населення Узбекистану та інших Центральноазійських держав.

Посилання

  1. http://encyclopedia2.thefreedictionary.com/Navoi,+Nizamaddin+Mir+Alisher

    (Nizam al-Din Mir Ali Shir Navai). Born Feb. 9, 1441, in Herat; died there Jan. 3, 1501. Uzbek poet, thinker, and statesman.

    .
  2. http://liv.piramidin.com/belas/Doil/soprikosnoweniie.htm

    Занятно порою поразмышлять о людях, что жили в одну эпоху, сыграли заглавные роли на одних подмостках, в одной жизненной пьесе, и при этом не только не встретились, но даже и не знали о существовании друг друга. Только представьте: Великий Могол Бабур [Захиреддин Мухаммед Бабур (1483–1530) — великий узбекский поэт, а также падишах Индии, основатель государства Великих Моголов, потомок Тимура (Тамерлана), в 1526–27 гг. завоевал большую часть Северной Индии.

    .
  3. . Архів оригіналу за 8 лютого 2010. Процитовано 18 травня 2013. 
  4. Calum MacLeod, Bradley Mayhew «Uzbekistan. Golden Road to Samarkand» — Page 31
  5. "Irano-Turkish Relations in the Late Sasanian Period, " in Camb. Hist. Iran III/1, 1983, pp. 613-24
  6. ↑ Richard H. Rowland, Richard N. Frye, C. Edmund Bosworth, Bertold Spuler, Robert D. McChesney, Yuri Bregel, Abbas Amanat, Edward Allworth, Peter B. Golden, Robert D. McChesney, Ian Matley, Ivan M. Steblin-Kamenskij, Gerhard Doerfer, Keith Hitchins, Walter Feldman. Central Asia, in Encyclopaedia Iranica, v., Online Edition, 2007, (LINK [ 9 січня 2010 у Wayback Machine.])
  7. A. H. Nauta, "Der Lautwandel von a > o and von a > ä in der özbekischen Schriftsprache, " Central Asiatic Journal 16, 1972, pp. 104-18.
  8. A. Raun, Basic course in Uzbek, Bloomington, 1969.
  9. A. von Gabain, «Özbekische Grammatik», Leipzig and Vienna, 1945
  10. J. Bečka, "Tajik Literature from the 16th Century to the Present, " in Rypka, Hist. Iran. Lit., pp. 520—605
  11. A. Jung, Quellen der klassischen Musiktradition Mittelasiens: Die usbekisch-tadshikischen maqom-Zyklen und ihre Beziehung zu anderen regionalen maqam-Traditionen im Vorderen and Mittleren Orient, Ph.D. dissertation, Berlin, 1983.
  12. T. Levin, The Music and Tradition of the Bukharan Shashmaqam in Soviet Uzbekistan, Ph.D. dissertation, Princeton, 1984

Джерела і посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Узбеки
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Узбецькі прислів'я
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Uzbeki tyurkomovnij narod ta korinne naselennya Uzbekistanu ta deyakih rajoniv Afganistanu Tadzhikistanu Kirgizstanu Kazahstanu ta Turkmenistanu Movno uzbeki nalezhat do tyurkskoyi grupi za virospovidannyam musulmani UzbekiO zbeklarAl HorezmiAl FarabiAl BiruniMahmud GazneviAvicennaTamerlanAlisher Navoyi 1 Babur 2 AkbarAbdulla han IIAbdula KadiriHamza Hakimzade NiyaziGafur GulyamIslam KarimovRustam KasimdzhanovRajhonKilkist 30 40 mln Areal Uzbekistan 25 mln Afganistan 2 9 mln Tadzhikistan 1 9 mln Kirgizstan 911 000 Turkmenistan 450 000 Kazahstan 493 789 3 Rosiya 126 000 Pakistan 80 000 Kitaj 14 800 Ukrayina 12 353Pohodzhennya Sogdijci baktrijci Massageti Skifi Tohari KarlukiBlizki do Tyurki ujguriMova UzbeckaReligiya Islam sunizmUkrayinsko uzbecki zv yazki ye majzhe vinyatkovo v perekladah literaturnih tvoriv Uzbeckoyu movoyu perekladeno tvori T Shevchenka I Franka Lesi Ukrayinki i suchasnih ukrayinskih pismennikiv Mikoli Bazhana S Krizhanivskogo M Tereshenka T Masenka O Ilchenka ta in Ukrayinskoyu movoyu perekladeno vibrane z uzbeckoyi poeziyi v zbirci Zi Shodu na Zahid Kiyiv 1947 tvori Alishera Navoyi A Kahhara G Rashilova P Turefa ta in 1959 v Uzbekistani vidbulisya tizhni ukrayinskoyi literaturi 1960 uzbeckoyi v Ukrayini vidbuvayetsya takozh obmin gastrolyami ansambliv pisni j tancyu Zmist 1 Nazva 2 Pohodzhennya 3 Istoriya 4 Movi 5 Religiya 6 Genetichne pohodzhennya 7 Posilannya 8 Dzherela i posilannyaNazva RedaguvatiPohodzhennya etnonimu uzbek ye superechnim Odni doslidniki vvazhayut sho nazva naciyi pohodit vid hana Uzbeka hocha kochovi uzbeki nikoli povnistyu ne pidporyadkovuvalis jomu Inshi doslidniki vvazhayut sho im ya oznachaye nezalezhnij abo shlyahetnij vid O z sam i Bek shlyahetnij titul kermanicha 4 Pohodzhennya RedaguvatiAltajski movi rozpochali vzhivatis v Centralnij Aziyi dosit davno 5 ale do kincya 13 go storichchya vid R H koli tyurkski i mongolski zavojovniki povnistyu pidkorili region bilshist narodiv Centralnoyi Aziyi buli iranskimi narodami yak napriklad sogdianci baktrianci i najdavnishi sako massagetski plemena Vvazhayetsya sho ci starodavni indoyevropejski narodi buli movno asimilovani bilsh malenkimi ale dominuyuchimi grupami tyurok dehkani ostatochno prijnyali persku movu tradicijnu lingva franka shidnomusulmanskih zemel 6 Zmina movi z serednoperskoyi movi na tyurksku i novopersku movu buv v osnovnomu rezultatom kulturno elitarnnoyi obrobki 7 8 Pid chas i pislya Mongolo tatarskoyi navali miljoni buli abo vbiti abo vitisnuti podali na pivden do Pamiru Suchasna uzbecka mova pohodit vid chagatajskoyi movi sho ye shidnotyurkskoyu movoyu yaka mala vzhitok v mongolskij imperiyi Timuridiv Poziciya chagatajskoyi i piznishe uzbeckoyi bula krim togo posilena pislya padinnya visoko persionizovanoyi Timuridskoyi derzhavi i posilennyu hanstva Muhammeda Shejbani ce ostatochno sformuvalo tyurksku movu i yednist suchasnih uzbekiv gramatiku 9 i fonetichni osoblivosti uzbeckoyi movi takozh yak i suchasnoyi uzbeckoyi kulturi pohodit vid minulogo iranskogo korinnya uzbekiv 6 10 11 12 Istoriya RedaguvatiNa pochatku 1 go tisyachorichchya vid R H rizni plemena altajskoyi movnoyi grupi pochali zavoyuvannya oblasti mizh Amu Dar yeyu i Sir Dar yeyu Odnim z rannih plemen sho zahopili ci tereni buli guni i voni prodovzhili zavoyuvannya na zahid i pivden Pislya arabskogo vtorgnennya v region islam vitisniv buddizm ta inshi religiyi v Centralnij Aziyi yak napriklad nestorianstvo ale miscevi iranski movi mayut vzhitok i v 2 mu tisyacholitti Vtorgnennya mongoliv pid golovuvannyam Chingishana v 13 m storichchi znachno zminilo demografiyu Centralnoyi Aziyi Chislenne misceve naselennya znishili mongoli i masovo rozpochavsya proces zamini naselennya Chislenni tyurkski plemena pochali migraciyu i vreshti resht zaminili iranski narodi yaki buli v znachnij miri znishenni abo poglineni tyurko mongolskimi grupami i abo vishtovhnuti dali na pivden i Centralna Aziya nabula im ya Turkestan Bagato sho z suchasnogo Uzbekistanu ye spadkom caryuvannya Timura vidatnogo tyurkskogo zavojovnika yakij panuvav nad obshirnoyu imperiyeyu zi stoliceyu v Samarkandi Piznishe mizh 15 m i 16 m storichchyami rizni kochovi plemena perekochuvali zi stepu zokrema kipchaki najmani kangali kungarti mangiti ta inshi pochinayuchi z Muhammeda Shejbani ci plemena stavili uzbeckih haniv Cej period vidznachiv pochatok suchasnoyi uzbeckoyi naciyi i utvorennya Uzbeckoyi derzhavi na terenah suchasnogo Uzbekistanu oskilki ci plemena buli pershimi hto rozpochav nazivati sebe uzbekami Cya rannya uzbecka derzhava postavila Sefevidiv i Imperiyu Velikih Mogoliv dlya kontrolyu nad Horasanom suchasnij Afganistan Dekilka storich uzbecka derzhava bula podilena na tri hanstva Buharske Hivinske i Kokandske do 19 go storichchya Vreshti resht hanstva buli aneksovani Rosijskoyu imperiyu naprikinci 19 go storichchya Do 1924 velika chastina tyurkskogo naselennya Rosijskogo Turkestanu buli vidomi yak sarti i tilki ti grupi sho rozmovlyali kipchackimi dialektami mali nazvu uzbeki Uzbekistan pid Rosijskoyu a potim piznishoyu Radyanskoyu administraciyeyu stav bagatonacionalnim oskilki z usogo kolishnogo Radyanskogo Soyuzu lyudi peremistilis abo buli zaslani u Centralnu Aziyu Zaraz uzbeki mozhut buti z riznimi harakteristikami vid svitloyi shkiri do temnoyi vid blakitnih ochej do chornih ochej vid blondiniv do bryunetok Movi RedaguvatiUzbecka mova ye altajskoyu movoyu karluckoyi grupi tyurkskoyi movnoyi sim yi maye najblizhchu shozhist z ujgurskoyu movoyu Uzbecka mova vikoristovuvuye latinsku arabsku ta kirilichnu abetki Pislya progoloshennya nezalezhnosti Uzbekistanu uryad virishiv zaminiti kirilicyu na latinicyu Suchasna uzbecka mova takozh poglinula znachnij slovnikovij zapas i do menshogo stupenya pevni gramatichni elementi vid netyurkskih mov bilshe vsogo z perskoyi arabskoyi i rosijskoyi mov Religiya RedaguvatiUzbeki v osnovnomu spoviduyut islam sunitskogo napryamu shkoli Ganafi ale isnuyut rozbizhnosti mizh pivnichnimi i pivdennimi uzbekami Bilshist uzbekiv pislya utvorennya SRSR praktikuvali religiyu z liberalnishoyu interpretaciyeyu zavdyaki oficijnij radyanskij poziciyi ateyizmu uzbeki v Afganistani i inshih pivdennih krayinah zberegli bilshe konservativnih prihilnikiv islamu Prote pislya otrimannya Uzbekistanom nezalezhnosti v 1991 rozpochalos islamske vidrodzhennya Do islamu lyudej sho zhivut v oblasti suchasnogo Uzbekistanu vpershe naverneno she v 8 mu storichchi pislya R H pislya vtorgnennya arabskih vijsk v oblast Nova religiya vitisnila davni zoroastrizm ta buddizm Arabska peremoga nad kitajcyami v 751 v Talaskij bitvi garantuvala majbutnye poshirennya islamu v Centralnij Aziyi Genetichne pohodzhennya RedaguvatiSuchasne uzbecke naselennya velmi riznomanitne sho ye rezultatom vtorgnennya plemen v tomu chisli z Mongoliyi i zmishannyam yih z iranomovnimi plemenami indoyevropejciv Zgidno z nedavnim doslidzhennyam z genetichnoyi genealogiyi Chikazkogo doslidnickogo universitetu shodo spivvidnoshennya geniv mizh tyurkami i iranskimi narodami Z 3 go storichchya do R H Centralna Aziya zaznala rozshirennya kochovikiv altajskoyi movnoyi sim yi pochavshis z Gsiyung Nyu Hsiung Nu mozhlivo prashuri guniv v 300 roci do R H i zaversheno turkami v 1 m tisyacholitti vid R H i mongolskoyu navaloyu u 13 mu storichchi Visokij riven galogrupi 10 i vid nogo pohidnoyi galogrupi 36 ye v bilshosti naselennya sho govoryat na altajskih movah i ye dobrim indikatorom genetichnogo zitknennya cih kochovih grup Hvili zavojovnikiv altajskoyi movnoyi sim yi dosyagli ne tilki shodu Centralnoyi Aziyi de yih genetichnij vpliv silnij ale i regioni viddalenishi na zahid podibno do Iranu Iraku Anatoliyi i Kavkazu takozh yak i Yevropi yakoyi dosyagli yak guni tak i mongoli U cih zahidnih regionah prote genetichnij vpliv nizkij abo neviyavlenij Wells et al 2001 hocha vlada cih zagarbnikiv bula inodi dostatno silnoyu shob zrobiti zaminu movi yak v Turechchini i Azerbajdzhani Cavalli Sforza et al 1994 Virishalnu rol mala gustota naselennya Shidni regioni Centralnoyi Aziyi povinni mati nizku gustotu naselennya u toj chas tomu zovnishnij vpliv zmig mati velikij genetichnij vpliv U kontrasti zahidni regioni buli bilsh gusto zaseleni i jmovirno sho isnuyuche naselennya bulo chislennishe nizh zavojovuyuchi kochivniki tomu privelo tilki do nevelikogo genetichnogo vplivu Tomu ocinka domishki z pivnichno shidnoyi Aziyi visoka na shodi ale ledve viyavlena na zahodi Uzbekistanu 1 Uzbeki za cim doslidzhennyam mayut istotnu yevropeoyidnu domishku ale nabagato bilshu genetichnu sporidnenist iz tyurkami nizh z irancyami sho zhivut na pivdni i na zahodi Inshe doslidzhennya provedene poza Uzbekistanom pidtverdzhuye ce genetichne svidchennya shodo pohodzhennya suchasnih uzbekiv ta inshih miscevih tyurkiv Ci migraciyi vidbivayutsya v DNK tezh i yasno popri te sho bilshist suchasnogo naselennya Centralnoyi Aziyi rozmovlyaye tyurkskimi movami voni otrimuyut bagato sho z yih genetichnoyi spadshini vid tyurkskogo zavojovnika Timura 2 Tyurki mayut spilne movne i kulturne pohodzhennya ale ne mayut spilnogo genetichnogo pohodzhennya Uzbeki pohodyat u velikij miri vid tyurkskih zagarbnikiv chij diapazon vtorgnen u pershomu tisyacholitti vid R H z rannimi migraciyami Tyurkskogo kaganatu Gokturks do piznishih vtorgnen protyagom pochatku i seredini 2 go tisyacholittya Protyagom storich migranti altajskih narodiv pochali perevazhati kilkistyu miscevih iranciv i asimilyuvali bilshist cherez shlyubi mizh lyudmi riznih ras tilki tadzhiki vitrimali hocha z deyakoyu tyurkskoyu domishkoyu takozh Tomu v Uzbekistani i v inshih Centralnoazijskih derzhavah ce buv ne tilki proces zamini movi yak napriklad v Turechchini i Azerbajdzhani ale i masova migraciya i zamina naselennya sho utvorili suchasne tyurkske naselennya Uzbekistanu ta inshih Centralnoazijskih derzhav Posilannya Redaguvati http encyclopedia2 thefreedictionary com Navoi Nizamaddin Mir Alisher Nizam al Din Mir Ali Shir Navai Born Feb 9 1441 in Herat died there Jan 3 1501 Uzbek poet thinker and statesman http liv piramidin com belas Doil soprikosnoweniie htm Zanyatno poroyu porazmyshlyat o lyudyah chto zhili v odnu epohu sygrali zaglavnye roli na odnih podmostkah v odnoj zhiznennoj pese i pri etom ne tolko ne vstretilis no dazhe i ne znali o sushestvovanii drug druga Tolko predstavte Velikij Mogol Babur Zahireddin Muhammed Babur 1483 1530 velikij uzbekskij poet a takzhe padishah Indii osnovatel gosudarstva Velikih Mogolov potomok Timura Tamerlana v 1526 27 gg zavoeval bolshuyu chast Severnoj Indii Ethnic groups in Kazakhstan official estimation 2010 01 01 based on National Census 2009 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2010 Procitovano 18 travnya 2013 Calum MacLeod Bradley Mayhew Uzbekistan Golden Road to Samarkand Page 31 Irano Turkish Relations in the Late Sasanian Period in Camb Hist Iran III 1 1983 pp 613 24 a b Richard H Rowland Richard N Frye C Edmund Bosworth Bertold Spuler Robert D McChesney Yuri Bregel Abbas Amanat Edward Allworth Peter B Golden Robert D McChesney Ian Matley Ivan M Steblin Kamenskij Gerhard Doerfer Keith Hitchins Walter Feldman Central Asia in Encyclopaedia Iranica v Online Edition 2007 LINK Arhivovano 9 sichnya 2010 u Wayback Machine A H Nauta Der Lautwandel von a gt o and von a gt a in der ozbekischen Schriftsprache Central Asiatic Journal 16 1972 pp 104 18 A Raun Basic course in Uzbek Bloomington 1969 A von Gabain Ozbekische Grammatik Leipzig and Vienna 1945 J Becka Tajik Literature from the 16th Century to the Present in Rypka Hist Iran Lit pp 520 605 A Jung Quellen der klassischen Musiktradition Mittelasiens Die usbekisch tadshikischen maqom Zyklen und ihre Beziehung zu anderen regionalen maqam Traditionen im Vorderen and Mittleren Orient Ph D dissertation Berlin 1983 T Levin The Music and Tradition of the Bukharan Shashmaqam in Soviet Uzbekistan Ph D dissertation Princeton 1984Dzherela i posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu UzbekiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Uzbecki prisliv yaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Allworth Edward The Modern Uzbeks From the 14th Century to the Present Hoover Institution Press July 1990 Calum MacLeod Bradley Mayhew Uzbekistan Golden Road to Samarkand page31 Critchlow James Nationalism in Uzbekistan Soviet Republic s Road to Sovereignty Westview Press October 1991 Noble Ivan BBC News DNA analysis tracks Silk Road forbears Rashid Ahmad The Resurgence of Central Asia Islam or Nationalism Zed Books April 15 1995 Zerjal Tatiana et al A Genetic Landscape Reshaped by Recent Events Y Chromosomal Insights into Central Asia Am J Hum Genet 71 466 482 2002 Great Soviet Encyclopedia Part 9 pages 483 489 Uzbek Diaspora Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Uzbeki amp oldid 39690879