www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марійці Марі йці ма рі 8 марій марий або чемери си 9 рос черемисы фіно угорський народ Росії За віросповіданням переважн

Марійці

Марі́йці, ма́рі (марій. марий) або чемери́си (рос. черемисы) — фіно-угорський народ Росії. За віросповіданням переважно православні християни. Говорять російською та марійською мовами. Загальна кількість — близько 600 тисяч осіб. З них 500—550 тисяч проживає у Росії.

Марійці
Марі
Марійці з Царевококшайська.
Початок XX ст.
Кількість біля 600 тис. осіб
Ареал

Росія:
547 605 (2010 р.), 604 298 (перепис 2002 р.)
Казахстан:
    4 416 (перепис 2009)
Україна:
    4 130 (перепис 2001)
Білорусь:
      416 (перепис 2009)
Латвія:
      277 (оцінка 2009)

Естонія:
      245 (перепис 2000)
Близькі до: Ерзя, Мокша
Мова

Російська

Марійська
Релігія Переважно — Православ'я, також —язичництво
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Марі (значення).

Чисельність і територія

У республіці Марій Ел проживає близько половини всіх марійців, що налічують 604 тисячі чоловік за Всеросійським переписом населення 2002 року. Решта марійців розсіяна по багатьох областях і республіках Поволжя і Уралу.

Історія

Карта угрофінських етносів до приходу слов'ян

Перша згадка про марійців зустрічається в VI ст. у готського історика Йордана. Предки сучасних марійців між V і VIII століттями мали контакти з готами, пізніше з хозарами і волзькою Булгарією.

Між XIII і XV століттями марійці входили в складу золотої Орди, потім Казанського ханства. Під час захоплення ханства Московським царством, вони вчинили спротив московським військам на своїй території. Період національно-визвольних війн з 1552 по 1584 роки зветься в історії Чемериські війни, під час яких близько 50 % марійського населення було знищено.

Відтоді марійці завжди перебували у складі Росії. 4 жовтня 1920 був проголошений автономний округ марійців в складі РРФСР, 5 грудня 1936 — АРСР.


Марійці Удмуртії

Згідно з переписом населення 2002 р. в Удмуртії мешкало 8 980 марійців. У 2010 р. їх чисельність скоротилась до 8067 осіб або 0,6 % населення республіки.

Марійці Удмуртії мають власні громадські організації, національний музей та кілька навчальних закладів із класами, де марійська вивчається як предмет. Протягом багатьох років марі Удмуртії борються за право зареєструвати громади Марійської традиційної релігії.

Українські чемериси

Українські чемериси — етногрупа марі, що переселилася в українські воєводства Речі Посполитої в 1527. Однин з найстаріших і найбільш компактних фіно-угорських народів України.

Мова

Приклад стародавньої марійської писемності

Марійська мова належить до угрофінської групи, уральської мовної сім'ї, що поділяється на два найбільші діалекти: гірськомарійський і лугомарійський, які інколи називають окремими мовами. Існує також група східномарійських говорів (які поширені серед марійців, що проживають на схід від Марій Ел), які є близькими до східномарійського діалекту. Поширена також російська мова, в Татарстані і Башкортостані — татарська.

Писемність на марійській мові на основі кирилиці вперше була започаткована в другій половині XVIII століття. Нинішня абетка (з деякими змінами) використовується від 1870-х років.

Традиційна культура

Традиційний одяг

Основним одягом марійців була сорочка тунікопобідного крою (тувыр), штани (йолаш) і каптан (шовыр). Весь одяг перев'язувався поясним рушником, пасом (солык), а іноді поясом (ÿштö).

Чоловіки могли носити повстяний капелюх з полями, шапку та накомарник. Взуттям слугували шкіряні чоботи, а пізніше — валянки й лапті, які прийшли з російського костюму. Для праці в болотистій місцевості до взуття прикріплювали дерев'яні платформи (кетырма). Серед жінок були розповсюджені поясні підвіски — прикраси з бісеру, черепашок каурі, монеток тощо. Також існувало три різновиди жіночих головних уборів: конусоподібний ковпак, сорока, шарпан.

Існує національне свято, присвячене завершенню сільськогосподарських робіт — Увучимиш, також Угінде пайрем.

Духовність

Вірування

Основна стаття: Марійська традиційна релігія

Серед європейських народів марійці відомі, як етнос, що найповніше зберіг національні, дохристиянські вірування. На чолі кожної громади стоїть жрець — карт. Східні марійці, під впливом мусульманського оточення, жерців називають «мулами». Найкраще язичництво збереглось в сільських общинах.

Нині прихильниками традиційної релігії є від 25 до 40 % марійців. Більшість представників цього народу є православними.

Марійці почали приймати православ'я в XVI столітті — після того, як їхня територія ввійшла до складу Російської імперії.

Традиційна обрядовість марійців. Кінець XIX століття

Стосунки з іншими національностями

  • 29 квітня 2009 року мешканець Республіки Марій Ел, який у соціальній мережі «Однокласники» поширював повідомлення, що принижують національну гідність марійців, у суді публічно розкаявся, визнав свою провину та вибачився перед марійцями. Винний видалив з мережі всі повідомлення провокативного характеру та оприлюднив в інтернеті текст-вибачення.
  • 20 квітня 2009 року під час офіційного візиту президента РФ Дмитра Мєдвєдєва до Фінляндії ряд громадських організацій звернувся до очільника РФ з вимогою припинити переслідування марійців за національною ознакою, що, на думку громадських організацій, має місце в Республіці Марій Ел.

Відомі марійці

  • Абукаєв-Емгак В'ячеслав Олександрович — журналіст, драматург
  • Алєксандров Олександр Олександрович
  • Биков В'ячеслав Аркадійович — хокеїст, тренер збірної Росії з хокею
  • Васикова Лідія Петрівна — перша марійська жінка-професор, доктор філологічних наук
  • Васильєв Валеріан Михайлович — мовознавець, етнограф, фольклорист, літератор
  • Кім Васін — письменник
  • Григор'єв Олександр Володимирович — художник
  • Єфімов Ізмаїл Варсоноф'євич — художник, герольдмейстер
  • Єфремов Тихон Єфремович — просвітитель
  • Ефруш Георгій Захарович — письменник
  • Зотін Владислав Максимович — 1-й президент Марій Ел
  • Іванов Михайло Максимович — поет
  • Ігнатьєв Никон Васильович — письменник
  • Іскандаров Олексій Іскандарович — композитор, хормейстер
  • Казаков Міклай — поет
  • Кислицин В'ячеслав Олександрович — 2-й президент Марій Ел
  • Колумб Валентин Христофорович — поет
  • Конаков Олександр Федорович — драматург
  • Кирла Йиван — поет, кіноактор
  • Лекайн Никандр Сергійович — письменник
  • Луппов Анатолій Борисович — композитор
  • Макарова Ніна Володимирівна — радянський композитор
  • Мікай Михайло Степанович — поет і байкар
  • Молотов Іван Н. — композитор
  • Мосолов Василь Петрович — агроном, академік
  • Мухін Микола Семенович — поет, перекладач
  • Ніколаєв Сергій Миколайович — драматург
  • Олик Іпай — поет
  • Орай Дмитро Федорович — письменник
  • Палантай Іван Степанович — композитор, фольклорист, педагог
  • Прохоров Зінон Філіпович — лейтенант гвардії, Герой Радянського Союзу
  • Пет Першут — поет
  • Регеж-Горохов Василь Михайлович — письменник, перекладач, народний артист МАССР, заслужений артист РРФСР
  • Саві Володимир Олексійович — письменник
  • Сапаєв Ерік Микитович — композитор
  • Смирнов Іван Миколайович — історик, етнограф
  • Тактаров Олег Миколайович — актор, спортсмен
  • Тойдемар Павло С. — музикант
  • Тиниш Осип — драматург
  • Шабдар Осип — письменник
  • Шадт Булат — поет, прозаїк, драматург
  • Шкетан Яків Павлович — письменник
  • Чавайн Сергій Григорович — поет і драматург
  • Черемісінова Анастасія Сергіївна — поетеса
  • Четкарєв Ксенофонт Архипович — етнограф, фольклорист, письменник, організатор науки
  • Елексейн Яків Олексійович — прозаїк
  • Елмар Василь Сергійович — поет
  • Ешкінін Андрій Карпович — письменник
  • Ешпай Андрій Андрійович — кінорежисер, сценарист, продюсер
  • Ешпай Андрій Якович — радянський композитор
  • Ешпай Яків Андрійович — етнограф і композитор
  • Юзикайн Олександр Михайлович — письменник
  • Юксерн Василь Степанович — письменник
  • Яниш Ялкайн — письменник, критик, етнограф
  • Ямбердов Іван Михайлович — художник

Див. також

Примітки

  1. Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Всероссийская перепись населения 2002 года. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 13 вересня 2007. 
  3. Агентство Республики Казахстан по статистике. Перепись 2009. [ 1 травня 2012 у Wayback Machine.] (Национальный состав населения [ 11 травня 2011 у Wayback Machine.].rar)
  4. Всеукраїнський перепис населення 2001. Русская версия. Результаты. Национальность и родной язык. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 26 лютого 2012. 
  5. . Архів оригіналу за 23 листопада 2011. Процитовано 26 лютого 2012. 
  6. Распределение населения ЛР по национальному составу и государственной принадлежности на 01.07.2009. [ 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] (латис.)
  7. Статкомитет Эстонии Национальный состав населения Перепись 2000 г. [ 2012-02-23 у Wayback Machine.] ([1] [ 14 червня 2007 у Wayback Machine.])
  8. Марі // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  9. Чемерис // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  10. Национальный состав населения по субъектам Российской Федерации. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 10 квітня 2020. 
  11. . MariUver (ru-RU). 27 березня 2020. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 10 квітня 2020. 
  12. Bryant, Edwin F.; Patton, Laurie L. (2005). . London: Routledge. ISBN 0-7007-1462-6. OCLC 55131243. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022. 
  13. . Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 22 вересня 2010. 
  14. . Архів оригіналу за 5 грудня 2010. Процитовано 22 вересня 2010. 
  15. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 29 серпня 2013. 
  16. Четкарев Ксенофонт Архипович — статья в марийской Википедии
  17. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 серпня 2013. 
  18. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 29 серпня 2013. 
  19. Сборник марийских сказок, собранных Четкаревым К. А.[недоступне посилання з липня 2019]

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марійці
  • Миллер К. В. Черемисы // К. В. Миллер. Описание всех в Российском государстве обитающих народов. — Ч. 1. О народах финскаго племени. — СПб, 1776. — С. 30—40. (рос. дореф.)
  • Иоганн Г. Г. Черемисы // Г. Г. Иоганн. Описание всех обитающих в Российском государстве народов. Их житейских обрядов, обыкновений, одежд, жилищ, упражнений, забав, вероисповеданий и других достопамятностей. — Ч. 1. О народах финского племени, известных по истории российской под общим именем Руссов. — СПб., 1799. — С. 26—34. (рос. дореф.)
  • Російський етнографічний музей [Архівовано 22 лютого 2012 у WebCite] (рос.)
  • Словник марійської міфології[недоступне посилання з квітня 2019]


Це незавершена стаття з етнографії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mari jci ma ri 8 marij marij abo chemeri si 9 ros cheremisy fino ugorskij narod Rosiyi Za virospovidannyam perevazhno pravoslavni hristiyani Govoryat rosijskoyu ta marijskoyu movami Zagalna kilkist blizko 600 tisyach osib Z nih 500 550 tisyach prozhivaye u Rosiyi MarijciMariMarijci z Carevokokshajska Pochatok XX st Kilkist bilya 600 tis osibAreal Rosiya 547 605 2010 r 1 604 298 perepis 2002 r 2 Kazahstan 4 416 perepis 2009 3 Ukrayina 4 130 perepis 2001 4 Bilorus 416 perepis 2009 5 Latviya 277 ocinka 2009 6 Estoniya 245 perepis 2000 7 Blizki do Erzya MokshaMova Rosijska MarijskaReligiya Perevazhno Pravoslav ya takozh yazichnictvoU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mari znachennya Zmist 1 Chiselnist i teritoriya 2 Istoriya 3 Marijci Udmurtiyi 4 Ukrayinski chemerisi 5 Mova 6 Tradicijna kultura 6 1 Tradicijnij odyag 7 Duhovnist 7 1 Viruvannya 7 1 1 Tradicijna obryadovist marijciv Kinec XIX stolittya 8 Stosunki z inshimi nacionalnostyami 9 Vidomi marijci 10 Div takozh 11 Primitki 12 PosilannyaChiselnist i teritoriya RedaguvatiU respublici Marij El prozhivaye blizko polovini vsih marijciv sho nalichuyut 604 tisyachi cholovik za Vserosijskim perepisom naselennya 2002 roku Reshta marijciv rozsiyana po bagatoh oblastyah i respublikah Povolzhya i Uralu Istoriya Redaguvati Karta ugrofinskih etnosiv do prihodu slov yan Persha zgadka pro marijciv zustrichayetsya v VI st u gotskogo istorika Jordana Predki suchasnih marijciv mizh V i VIII stolittyami mali kontakti z gotami piznishe z hozarami i volzkoyu Bulgariyeyu Mizh XIII i XV stolittyami marijci vhodili v skladu zolotoyi Ordi potim Kazanskogo hanstva Pid chas zahoplennya hanstva Moskovskim carstvom voni vchinili sprotiv moskovskim vijskam na svoyij teritoriyi Period nacionalno vizvolnih vijn z 1552 po 1584 roki zvetsya v istoriyi Chemeriski vijni pid chas yakih blizko 50 marijskogo naselennya bulo znisheno Vidtodi marijci zavzhdi perebuvali u skladi Rosiyi 4 zhovtnya 1920 buv progoloshenij avtonomnij okrug marijciv v skladi RRFSR 5 grudnya 1936 ARSR Marijci Udmurtiyi RedaguvatiZgidno z perepisom naselennya 2002 r v Udmurtiyi meshkalo 8 980 marijciv U 2010 r yih chiselnist skorotilas do 8067 osib abo 0 6 naselennya respubliki 10 Marijci Udmurtiyi mayut vlasni gromadski organizaciyi nacionalnij muzej ta kilka navchalnih zakladiv iz klasami de marijska vivchayetsya yak predmet Protyagom bagatoh rokiv mari Udmurtiyi boryutsya za pravo zareyestruvati gromadi Marijskoyi tradicijnoyi religiyi 11 Ukrayinski chemerisi RedaguvatiDokladnishe Ukrayinski chemerisiUkrayinski chemerisi etnogrupa mari sho pereselilasya v ukrayinski voyevodstva Rechi Pospolitoyi v 1527 Odnin z najstarishih i najbilsh kompaktnih fino ugorskih narodiv Ukrayini Mova Redaguvati Priklad starodavnoyi marijskoyi pisemnosti Marijska mova nalezhit do ugrofinskoyi grupi uralskoyi movnoyi sim yi sho podilyayetsya na dva najbilshi dialekti girskomarijskij i lugomarijskij yaki inkoli nazivayut okremimi movami Isnuye takozh grupa shidnomarijskih govoriv yaki poshireni sered marijciv sho prozhivayut na shid vid Marij El yaki ye blizkimi do shidnomarijskogo dialektu Poshirena takozh rosijska mova v Tatarstani i Bashkortostani tatarska 12 Pisemnist na marijskij movi na osnovi kirilici vpershe bula zapochatkovana v drugij polovini XVIII stolittya Ninishnya abetka z deyakimi zminami vikoristovuyetsya vid 1870 h rokiv Tradicijna kultura RedaguvatiTradicijnij odyag Redaguvati Osnovnim odyagom marijciv bula sorochka tunikopobidnogo kroyu tuvyr shtani jolash i kaptan shovyr Ves odyag perev yazuvavsya poyasnim rushnikom pasom solyk a inodi poyasom yshto Choloviki mogli nositi povstyanij kapelyuh z polyami shapku ta nakomarnik Vzuttyam sluguvali shkiryani choboti a piznishe valyanki j lapti yaki prijshli z rosijskogo kostyumu Dlya praci v bolotistij miscevosti do vzuttya prikriplyuvali derev yani platformi ketyrma Sered zhinok buli rozpovsyudzheni poyasni pidviski prikrasi z biseru cherepashok kauri monetok tosho Takozh isnuvalo tri riznovidi zhinochih golovnih uboriv konusopodibnij kovpak soroka sharpan Isnuye nacionalne svyato prisvyachene zavershennyu silskogospodarskih robit Uvuchimish takozh Uginde pajrem Duhovnist RedaguvatiViruvannya Redaguvati Osnovna stattya Marijska tradicijna religiyaSered yevropejskih narodiv marijci vidomi yak etnos sho najpovnishe zberig nacionalni dohristiyanski viruvannya Na choli kozhnoyi gromadi stoyit zhrec kart Shidni marijci pid vplivom musulmanskogo otochennya zherciv nazivayut mulami Najkrashe yazichnictvo zbereglos v silskih obshinah Nini prihilnikami tradicijnoyi religiyi ye vid 25 do 40 marijciv Bilshist predstavnikiv cogo narodu ye pravoslavnimi Marijci pochali prijmati pravoslav ya v XVI stolitti pislya togo yak yihnya teritoriya vvijshla do skladu Rosijskoyi imperiyi Tradicijna obryadovist marijciv Kinec XIX stolittya Redaguvati Grupa zherciv u svyatkovomu odyazi Zagalnij viglyad molebni pid chas zhertvoprinesennya Marijski zherci rozporyadniki yazichnickih molin Kinec XIX st Stosunki z inshimi nacionalnostyami Redaguvati29 kvitnya 2009 roku meshkanec Respubliki Marij El yakij u socialnij merezhi Odnoklasniki poshiryuvav povidomlennya sho prinizhuyut nacionalnu gidnist marijciv u sudi publichno rozkayavsya viznav svoyu provinu ta vibachivsya pered marijcyami Vinnij vidaliv z merezhi vsi povidomlennya provokativnogo harakteru ta oprilyudniv v interneti tekst vibachennya 13 20 kvitnya 2009 roku pid chas oficijnogo vizitu prezidenta RF Dmitra Myedvyedyeva do Finlyandiyi ryad gromadskih organizacij zvernuvsya do ochilnika RF z vimogoyu pripiniti peresliduvannya marijciv za nacionalnoyu oznakoyu sho na dumku gromadskih organizacij maye misce v Respublici Marij El 14 Vidomi marijci RedaguvatiAbukayev Emgak V yacheslav Oleksandrovich zhurnalist dramaturg Alyeksandrov Oleksandr Oleksandrovich Bikov V yacheslav Arkadijovich hokeyist trener zbirnoyi Rosiyi z hokeyu Vasikova Lidiya Petrivna persha marijska zhinka profesor doktor filologichnih nauk Vasilyev Valerian Mihajlovich movoznavec etnograf folklorist literator Kim Vasin pismennik Grigor yev Oleksandr Volodimirovich hudozhnik Yefimov Izmayil Varsonof yevich hudozhnik geroldmejster Yefremov Tihon Yefremovich prosvititel Efrush Georgij Zaharovich pismennik Zotin Vladislav Maksimovich 1 j prezident Marij El Ivanov Mihajlo Maksimovich poet Ignatyev Nikon Vasilovich pismennik Iskandarov Oleksij Iskandarovich kompozitor hormejster Kazakov Miklaj poet Kislicin V yacheslav Oleksandrovich 2 j prezident Marij El Kolumb Valentin Hristoforovich poet Konakov Oleksandr Fedorovich dramaturg Kirla Jivan poet kinoaktor Lekajn Nikandr Sergijovich pismennik Luppov Anatolij Borisovich kompozitor Makarova Nina Volodimirivna radyanskij kompozitor Mikaj Mihajlo Stepanovich poet i bajkar Molotov Ivan N kompozitor Mosolov Vasil Petrovich agronom akademik Muhin Mikola Semenovich poet perekladach Nikolayev Sergij Mikolajovich dramaturg Olik Ipaj poet Oraj Dmitro Fedorovich pismennik Palantaj Ivan Stepanovich kompozitor folklorist pedagog Prohorov Zinon Filipovich lejtenant gvardiyi Geroj Radyanskogo Soyuzu Pet Pershut poet Regezh Gorohov Vasil Mihajlovich pismennik perekladach narodnij artist MASSR zasluzhenij artist RRFSR Savi Volodimir Oleksijovich pismennik Sapayev Erik Mikitovich kompozitor Smirnov Ivan Mikolajovich istorik etnograf Taktarov Oleg Mikolajovich 15 aktor sportsmen Tojdemar Pavlo S muzikant Tinish Osip dramaturg Shabdar Osip pismennik Shadt Bulat poet prozayik dramaturg Shketan Yakiv Pavlovich pismennik Chavajn Sergij Grigorovich poet i dramaturg Cheremisinova Anastasiya Sergiyivna poetesa Chetkaryev Ksenofont Arhipovich 16 17 18 19 etnograf folklorist pismennik organizator nauki Eleksejn Yakiv Oleksijovich prozayik Elmar Vasil Sergijovich poet Eshkinin Andrij Karpovich pismennik Eshpaj Andrij Andrijovich kinorezhiser scenarist prodyuser Eshpaj Andrij Yakovich radyanskij kompozitor Eshpaj Yakiv Andrijovich etnograf i kompozitor Yuzikajn Oleksandr Mihajlovich pismennik Yuksern Vasil Stepanovich pismennik Yanish Yalkajn pismennik kritik etnograf Yamberdov Ivan Mihajlovich hudozhnikDiv takozh RedaguvatiMarijska religiya Kugu sorta Tiste tamga Soyuz malih narodiv PovolzhyaPrimitki Redaguvati Informacionnye materialy ob okonchatelnyh itogah Vserossijskoj perepisi naseleniya 2010 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Vserossijskaya perepis naseleniya 2002 goda Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 13 veresnya 2007 Agentstvo Respubliki Kazahstan po statistike Perepis 2009 Arhivovano 1 travnya 2012 u Wayback Machine Nacionalnyj sostav naseleniya Arhivovano 11 travnya 2011 u Wayback Machine rar Vseukrayinskij perepis naselennya 2001 Russkaya versiya Rezultaty Nacionalnost i rodnoj yazyk Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 26 lyutogo 2012 Nacionalnyj sostav naseleniya Belorussii eyo oblastej i rajonov Perepis 2009 Arhiv originalu za 23 listopada 2011 Procitovano 26 lyutogo 2012 Raspredelenie naseleniya LR po nacionalnomu sostavu i gosudarstvennoj prinadlezhnosti na 01 07 2009 Arhivovano 18 veresnya 2016 u Wayback Machine latis Statkomitet Estonii Nacionalnyj sostav naseleniya Perepis 2000 g Arhivovano 2012 02 23 u Wayback Machine 1 Arhivovano 14 chervnya 2007 u Wayback Machine Mari Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Chemeris Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Nacionalnyj sostav naseleniya po subektam Rossijskoj Federacii Arhiv originalu za 27 listopada 2012 Procitovano 10 kvitnya 2020 Mify i realnost Vsemarijskogo dvizheniya MariUver ru RU 27 bereznya 2020 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2020 Procitovano 10 kvitnya 2020 Bryant Edwin F Patton Laurie L 2005 The Indo Aryan controversy evidence and inference in Indian history London Routledge ISBN 0 7007 1462 6 OCLC 55131243 Arhiv originalu za 25 travnya 2022 Procitovano 11 travnya 2022 Ekstremist iz Marij El izvinilsya pered obizhennymi Arhiv originalu za 10 bereznya 2012 Procitovano 22 veresnya 2010 V Finlyandii Medvedevu napomnili ob ugnetenii marijcev v Marij El Arhiv originalu za 5 grudnya 2010 Procitovano 22 veresnya 2010 Oleg Taktarov Otkuda ego korni Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2013 Procitovano 29 serpnya 2013 Chetkarev Ksenofont Arhipovich statya v marijskoj Vikipedii Chetkarev Ksenofont Arhipovich kratkaya biografiya na sajte Soyuza marijskih pisatelej Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 29 serpnya 2013 Chetkarev Ksenofont Arhipovich kratkaya biografiya na sajte Marijskaya istoriya v licah Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 29 serpnya 2013 Sbornik marijskih skazok sobrannyh Chetkarevym K A nedostupne posilannya z lipnya 2019 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MarijciMiller K V Cheremisy K V Miller Opisanie vseh v Rossijskom gosudarstve obitayushih narodov Ch 1 O narodah finskago plemeni SPb 1776 S 30 40 ros doref Iogann G G Cheremisy G G Iogann Opisanie vseh obitayushih v Rossijskom gosudarstve narodov Ih zhitejskih obryadov obyknovenij odezhd zhilish uprazhnenij zabav veroispovedanij i drugih dostopamyatnostej Ch 1 O narodah finskogo plemeni izvestnyh po istorii rossijskoj pod obshim imenem Russov SPb 1799 S 26 34 ros doref Rosijskij etnografichnij muzej Arhivovano 22 lyutogo 2012 u WebCite ros Slovnik marijskoyi mifologiyi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Ce nezavershena stattya z etnografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Marijci amp oldid 38937044