Башкортостан У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Респу бліка Башкортоста н Башкортоста н рос Р

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Башкортостан (значення).

Респу́бліка Башкортоста́н, Башкортоста́н (рос. Респу́блика Башкортоста́н; башк. Башҡортостан Республикаһы/Başqortostan Respublikahı) , а також неофіційно Башки́рія — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу. Республіка у складі Росії.

Республіка Башкортостан

Башҡортостан Республикаhы
башк. Башҡортостан Республикаһы

Прапор Республіки Башкортостан

Герб Республіки Башкортостан

Гімн Башкортостану

Країна

Росія

Глава

Хабіров Радій Фарітович

Дата утворення

11 жовтня 1990

Оф. вебсайт

bashkortostan.ru(рос.)

Географія

Координати

54°28′ пн. ш. 56°16′ сх. д. / 54.467° пн. ш. 56.267° сх. д. / 54.467; 56.267

Площа

142 947 км² ^(27-а)

• внутр. вод

0,5 %

• найвища точка

Ямантау

Часовий пояс

MSK+2 (UTC+5)

Населення

Чисельність

4 051 005 ^(7-а) (1 січня 2019)

Густота

28,34 осіб/км²

Оф. мови

російська, башкирська

Економіка

Коди

RU-BA

80

02, 102

(+7)

Карти

Башкортостан у Вікісховищі

Столиця — Уфа.

Межує зі Свердловською, Челябінською та Оренбурзькою областями Росії, Пермським краєм, а також з Республіками Татарстан і Удмуртія.

Утворена 20 березня 1919.

Географія

Географічне положення

Республіка розташована на схилах Південного Уралу й в Передураллі. Найвища точка на території Башкортостану — гора Ямантау (1640 м). Довжина республіки з півночі на південь — 550 км, із заходу на схід — 430 км.

Найбільші річки: Біла (Агідель) (1430 км) і її притоки Нугуш (235 км), Сім (239 км), Уфа (Караїдель) (918 км), Дьома (556 км), а також Сакмара (760 км), Урал та Ік (571 км).

Озер налічується близько 2700. Найбільша кількість озер є в зауральській частині республіки: Курман-Куль, Шерамбай, Ала-Куль, Куш-Куль, Карагай-Куль, Біле, Учали, Узун-Куль, Улянди, Карабаликти, Банне, Мулдак, Чебаркуль, Талкас, Култубан, Юмуркали й ін. Майже всі перераховані озера Башкирського Зауралля мають довгасту форму й витягнуті паралельно гірським хребтам, що, треба думати, пов'язане з їхнім тектонічним походженням. Озера ці рясні рибою (до 40 видів). Серед озер західної частини Башкирії найбільш великими є Асли-Куль, що має площу 18,5 км², та Кандри-Куль із площею 12 км². На території Республіки находиться національний парк «Башкирія», Башкирський заповідник, заповідник Шульган-Таш. На території Шульган-Таша є однойменна печера, більше відома як Капова — найбільша печера Уралу (довжина біля трьох кілометрів).

Крайні точки

північна — 56 ° 31 'пн. ш. 54 ° 31 'сх.д, на північний захід від села Байсарово Янаульського району;
південна — 51 ° 34 'пн. ш. 57 ° 12 'сх. д, на південний схід від села Кужанак Зіанчурінского району;
західна — 55 ° 07 'пн. ш. 53 ° 08 'сх. д, на південний захід від села Івановка Бакалінського району;
східна — 54 ° 52 'пн. ш. 60 ° 00 'сх. д, на північний схід від станції Устиново Учалинского району.

Корисні копалини

У Башкортостані є родовища нафти (Арланське й Чекмагуське, Ішимбайське, Туймазінське, Шкаповське й ін.), природного газу (Кумертау, Янаул і ін., прогнозовані запаси більше 300 млрд м³), вугілля Південно-Уральського басейну (балансові запаси до 0,5 млрд тонн), залізної руди (балансові запаси близько 100 млн тонн), міді та цинку Сібайського родовища, золота, кам'яної солі, якісної цементної сировини.

Клімат

Клімат континентальний з помірно теплим літом і холодною зимою. Пересічна температура січня −15°, липня +19°. Опадів близько 550—600 мм на рік у північно-східній частині і 300—400 мм у степових районах півдня. Вегетаційний період — 120—135 діб.

Рослинний світ

Ліс займає понад 40 % території республіки. У Передураллі це змішані ліси, північніше, у західному передгір'ї, розташовані сосново-листяні й березові ліси й темнохвойна тайга.

У Передураллі також поширені лісостепи з березовими й дубовими лісами, різнотравно-ковилові степи.

Тваринний світ

Тваринний світ краю досить різноманітний. На території Башкирії живуть 286 видів птахів, 76 видів ссавців, 700 видів червоподібних, 121 вид молюсків, близько 500 видів членистоногих, 10 видів земноводних і стільки ж плазунів. Багато видів тварин і птахів мають велику зону перебування, хоча поширення деяких європейських видів обмежене Уральським хребтом.

Риби. У річках, озерах і ставках республіки живуть 47 видів риб, 13 з них занесені до Червоної книги Башкортостану. До них належать стерлядь, осетер, таймень, пструг струмковий, європейський харіус, а також пелядь, рипус, сиг. Ширше розповсюджені лящ, головень, язь, плітка, карась, сороча, а також окунь, йорж та судак. Зустрічаються сом, минь, тюлька.

Птахи. У Башкирському Заураллі зареєстровані огар, турпан, куріпка біла, шилодзьобка, кречітка, білокрилий жайворонок, кам'янка-плясунья, мала мухоловка, а в Башкирському Передураллі — вівчарик жовтобровий, волове очко. По всій території трапляється сіра куріпка, звичайний жайворонок, орябок, різні види качок й мартинів.

З плазунів відмічено кілька видів, у тому числі болотяна черепаха.

Ссавці. Зі ссавців у південних районах зустрічаються пискуха мала, хом'ячки сірий і Еверсмана, а на лівому березі річки Білої зустрічається ховрах рудуватий. Однак більшість тварин живе на всій території республіки: бабак, тушкан, заєць сірий, тхір степовий, ведмідь, рись, куниця, бурундук, вивірка лісова, бобер, ондатра, лось, сарна сибірська, свиня дика і багато інших.

Об'єктами полювання в цей час є в основному качині: крижень, червоноголовий нирок, свіязь, широконіска, а також орябок, тетерев, глушець, слуква тощо. Промишляють куницю, річкового візона, горностая, ласицю, степового тхора, борсука, вовка, лисицю, єнота, зайця.

Строго по певних нормах здійснюється промисел лося, свині дикої, ведмедя й бобра, тому що в результаті вирубки лісів, забруднення водойм і полів їхня чисельність сильно скоротилася. Зникли багато видів птахів — у Башкирії перестали гніздитися пелікан, стрепет, дрохва, степовий орел, повністю винищена хохуля. У Червону Книгу Башкирії внесені деякі види хижих птахів, ссавців і комах.

З метою збереження природних комплексів створені національний парк «Башкирія», Башкирський заповідник, заповідник «Шульган-Таш».

Ґрунти

В західній частині переважають чорноземи; на півночі від р. Білої — дерново-підзолисті і сірі лісові ґрунти. В гірських районах Уралу — гірськолісові сірі і гірськолучні ґрунти. На півночі і північному сході Предуралля поширені мішані темнохвойно-широколистяні ліси, які далі на південь переходять в широколистяні. На півдні — ковилово-різнотравні степи, переважно розорані.

Історія

В IX—X столітті башкири жили на території Південного Уралу між річками Волга, Кама, Тобол і верх, течією Яїку (Уралу). Башкири були кочовиками і займалися скотарством, полюванням, рибальством, бортництвом. Після завоювання татаро-монголами Башкирія ввійшла до складу Золотої Орди, а в 1-й половині XV століття була поділена між Казанським і Сибірським ханствами і Ногайською ордою.

Після завоювання московськими військами Казанського ханства (1552) основна частина башкирських племен 1554—1557 добровільно прийняла російське підданство. Під впливом російських селян-переселенців башкири починають займатись рільництвом і переходять від кочового до осілого життя. Башкири на чолі з Салаватом Юлаєвим, сподвижником Омеляна Пугачова, брали активну участь у селянській війні 1773—1775. З 1798 царський уряд поділив Башкирію на кантони (військові округи), сформувавши з населення нерегулярне військо для оборони кордонів. У 1865 кантонну систему управління ліквідовано й башкирів прирівняно до сільських жителів. У XVIII столітті і 1-й пол. XIX століття багато земель захопили російські поміщики й заводчики, а в пореформений період відбувається інтенсивне заселення Башкирії російськими переселенцями.

Ще у XVIII столітті в Башкирії виникла гірнича промисловість. У 1878 в Уфимській губернії було 200 промислових підприємств, в гірсько-лісових районах працювало 14 металургійних заводів, на яких переважали російські робітники (національний пролетаріат був незначний).

Утворення Малої Башкирії

Після Лютневої Революції 1917 року в регіоні почався процес національного руху за створення національно-територіальної автономії. У липні-серпні 1917 року в Оренбурзі пройшли I і II Всебашкирські з'їзди (курултаї), де було ухвалено рішення про потребу створення «демократичної республіки на національно-територіальних засадах» у складі федеративної Росії. Вибране першим і переобране другим з'їздами Башкирське обласне (центральне) шуро (рада) працювало в Оренбурзі і готувалося до Засновницьких зборів Росії, які мали відбутися в січні 1918 року.

Жовтневий переворот вніс корективи до процесу становлення автономії. 16 листопада 1917 року Башкирське обласне шуро проголошує частини територій Оренбурзької, Пермської, Самарської, Уфимської губерній автономною частиною Російської республіки — територіально-національної автономії Башкурдістан. Останнє рішення затверджено на III Всебашкирському з'їзді (курултаї), який проходив 8—20 грудня 1917 року в Оренбурзі.

Поняття «Мала Башкирія» введено в січні 1918 року в ході розробки проєкту «Положення про автономію Малої Башкирії». До складу Малої Башкирії віднесені південна частина Красноуфимського, південна Осинського, південно-східна Єкатеринбурзького, південно-західна Шадринського (Пермська губернія), південно-західна Челябінського, західна Троїцького, Верхньоуральського, північно-західна Орського, північна Оренбурзького (Оренбурзька губернія), південно-західна Бірського, північно-східна частина Стерлітамацького повітів (Уфимська губернія), східна Бугурусланського (Самарська губернія). Оцінково: територія — 78 439 км², населення — 1219,9 тисяч осіб.

20 березня 1919 року підписано «Угоду центральної Радянської влади з Башкирським урядом про Радянську Автономну Башкирію». У пресі опубліковано 23 березня 1919 року, тому офіційною датою утворення республіки вважається цей день. Відповідно до «Угоди» утворено Автономну Башкирську Радянську Республіку (АРБР). Термін «Мала Башкирія» і далі застосовувався щодо АРБР.

До її складу увійшли 17 волостей Оренбурського повіту, 28 волостей Орського повіту, 12 волостей Верхньоуральського повіту, 6 волостей Троїцького повіту, 9 волостей Челябінського повіту, 1 волость Бузулуцького повіту Оренбурзької губернії, 8 волостей Шадринського повіту, 4 волості Єкатеринбурзького повіту, 6 волостей і 5 окремих сел з 3 волостей Красноуфимського повіту Пермської губернії, 14 волостей Златоустовського повіту, 4 волості і башкирські селища 2 волостей Уфимського повіту, 29 волостей Стерлітамацького повіту Уфимської губернії.

7 волостей і місто Златоуст Златоустовського повіту, 6 волостей Уфимського повіту, 4 волості Троїцького повіту, 10 волостей Стерлітамацького повіту, з раніше оголошених у складі Малої Башкирії, до складу АБРР могли бути віднесені тільки після проведення опитування населення.

Прийнята нова адміністративно-територіальна структура, що складалася з 13 кантонів: Джітаровський, Кипчацький, Усерганський, Бурзян-Тангауровський, Там'ян-Катайський, Аргаяшський, Яланський, Кущинський, Дуванський, Кудейський, Табінський, Юрматінський, Ток-Чуранський.

Згідно з «Угодою» місцезнаходження столиці Автономної Башкирської Радянської Республіки повинен був визначити з'їзд Рад, а до ухвалення остаточного рішення тимчасовою офіційною столицею було село Темясово Бурзянської волості Орського повіту (нині Баймацький район). У зв'язку з наступом Колчака керівництво Республіки було евакуйовано до Саранська, де знаходилося з кінця квітня по серпень 1919 року. 20 серпня 1919 року уряд повернувся в місто Стерлітамак, яке стало фактичною столицею Малої Башкирії, при цьому знаходячись на території Уфимської губернії. 20 серпня 1920 року місто Стерлітамак, в листопаді цього ж року 16 волостей Стерлітамацького повіту передаються до складу республіки.

Утворення Великої Башкирії

14 червня 1922 р. декретом ВЦВК «Про розширення меж Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки» Уфимська губернія була скасована. Уфимський, Бірський, Белебеєвський і Златоустовський повіти Уфимської губернії включені до складу Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки. До складу Республіки також включені Тургаяцька, Сиростанська, Місська волості, місто Міас Міаського повіту Челябінської губернії. З Малої Башкирії в Челябінську губернію переданий Яланський кантон. Мензелінський повіт Уфимської губернії в 1920 році був включений до складу утвореної Автономної Татарської Соціалістичної Радянської Республіки.

Офіційною столицею Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки стає місто Уфа. З юридичної точки зору Уфимська губернія як адміністративна одиниця припиняє своє існування, фактично відбувається злиття Башкирської Республіки і Уфимської губернії, з домінуванням в керівництві Великої Башкирії представників останньої.

Радянський період

До 1930 року існувала волосно-кантональна система. З 20 серпня 1930 року введена районна система адміністративно-територіального поділу. У травні 1952 року Башкирська АРСР була розділена на Уфимську і Стерлітамацьку області. У квітні наступного року це рішення було відкликано і обласний поділ у Башкирській АРСР скасовано.

Російський період

З 31 березня 1992 року Республіка Башкортостан у складі Російської Федерації.

З 21 вересня 2022 року — почав формуватися збройний опір, у якому станом на 19 жовтня 2022 лічилося 2 700 осіб. 3 жовтня партизани підпалили офіс партії КПРФ у Салаваті. 8 жовтня у районному центрі Архангельського району у 65 кілометрах від Уфи підпалили військомат. Активісти вимагають незалежність республіки.

Населення

Населення Республіки за даними 2006 року становить 4063,4 тис. осіб (4078,8 — 2005). Густота населення — 28,4 осіб/км² (2006, 2005), питома вага міського населення — 59,6 % (2006) (59,7 % — 2005).

Згідно зі Всеросійськими переписами населення 2002 та 2010 років, національний склад населення був такий:

Народ	2002	2010
Росіяни	36,32 %	35,19 %
Башкири	29,76 %	28,79 %
Татари	24,14 %	24,78 %
Чуваші	2,86 %	2,64 %
Марійці	2,6 %	2,55 %
Українці	1,3 %	0,98 %
Мордва	0,6 %	0,5 %
Удмурти	0,6 %	0,53 %
Білоруси	0,4 %	0,29 %

Усього в Башкортостані мешкає понад 100 національностей.

96,4 % населення знає російську мову. Башкирську мову знає 25,8 %, татарську — 34,0 % населення.

Зміна чисельності населення
Рік	Усього	Башкири	Росіяни	Татари	Чуваші	Марійці	Українці	Мордва	Удмурти	Білоруси
1897 р. (на 9 лютого)	199 1438
1926 р. (на 17 грудня)	2 665 836	625 845	106 4707	621 121	84 886	79 298	76 710	49 813	23 256	18 281
1939 р. (на 17 січня)	3 158 969	671 188	128 1347	777 230	106 892	90 163	92 289	57 826	25 103	23 761
1959 р. (на 15 січня)	3 336 289	737 711	1 418 147	768 566	109 970	93 902	83 594	43 582	25 388	20 792
1970 р. (на 15 січня)	3 814 926	892 248	1 546 304	944 505	126 638	109 638	76 005	40 745	27 918	17 985
1979 р. (на 17 січня)	3 844 280	935 880	1 547 893	940 436	122 344	106 793	75 571	35 900	25 906	17 393
1989 р. (на 12 січня)	3 943 113	863 808	1 548 291	1 120 702	118 509	105 768	74 990	31 923	23 696	17 038
2002 р. (на 9 жовтня)	4 104 336	1 221 302	1 490 715	990 702	117 317	105 829	55 249	26 020	22 625	17 117

Розселення народів Башкортостану

Українці

1926 року в Башкортостані було 77 000 українців. Згідно з переписом 1939 року українці становили 2,9 % всього населення республіки. Українці мешкали здебільшого в південно-західній частині Башкирії, у степових та лісостепових смугах.

Під час Другої світової війни між Башкирією та Україною розвинулися несподівані й тісні культурні зв'язки. В часи німецької окупації України Академія Наук УРСР, Спілка Письменників України, Оперний Театр ім. Т. Г. Шевченка перебували у столиці Башкирії Уфі. В цій же столиці видавався у той час журнал «Українська література», збірники «Наукових записок Інституту мови й літератури AH УРCP» та ще кілька тогочасних українських часописів (зокрема «Література й мистецтво»).

Адміністративно-територіальний поділ

Станом на 2021 рік республіка поділяється на 54 муніципальних райони та 9 міських округів:


№ з/п	Район, міський округ	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2021)	Центр	Поселення	Населені пункти
1	Абзеліловський район	4289,00	43262	45551	43890	Аскарово	15	91
2	Альшеєвський район	2411,42	48398	43467	36230	Раєвський	20	104
3	Архангельський район	2421,45	20165	18514	17156	Архангельське	12	71
4	Аскінський район	2542,09	24464	21272	17448	Аскіно	15	74
5	Аургазинський район	2014,03	38996	36970	31241	Толбази	21	137
6	Баймацький район	5630,55	62822	58572	54829	Баймак	23	93
7	Бакалинський район	1951,00	32327	28776	25267	Бакали	17	96
8	Балтачевський район	1598,32	24695	21623	17787	Старобалтачево	15	79
9	Белебеївський район	1911,20	102268	101896	94902	Белебей	17	90
10	Білокатайський район	3037,00	22623	20169	17393	Новобілокатай	13	46
11	Білоріцький район	11345,77	114334	107248	98677	Білоріцьк	20	100
12	Біжбуляцький район	2133,90	27999	26080	21065	Біжбуляк	13	85
13	Бірський район	1786,49	59875	61496	63382	Бірськ	15	78
14	Благоварський район	1688,15	25770	26004	24629	Язиково	15	87
15	Благовіщенський район	2323,90	48850	49736	48149	Благовіщенськ	16	100
16	Буздяцький район	1632,80	31178	30688	25996	Буздяк	12	81
17	Бураєвський район	1792,26	28320	25154	20420	Бураєво	13	95
18	Бурзянський район	4442,00	16839	16698	16719	Старосубхангулово	12	34
19	Гафурійський район	3038,02	36761	33869	30343	Красноусольський	16	95
20	Давлекановський район	1907,31	42138	42465	38278	Давлеканово	17	92
21	Дуванський район	3243,15	31449	31068	30505	Месягутово	13	47
22	Дюртюлинський район	1671,00	62972	64426	59952	Дюртюлі	15	88
23	Єрмекеєвський район	1438,00	18205	17162	15596	Єрмекеєво	13	51
24	Зіанчуринський район	3342,35	30091	27626	24272	Ісянгулово	15	78
25	Зілаїрський район	5773,99	18939	16590	14293	Зілаїр	13	57
26	Іглінський район	2454,00	45392	49675	66065	Ігліно	19	128
27	Ілішевський район	1973,00	36281	34654	31121	Верхньояркеєво	22	87
28	Ішимбайський район	4106,06	95805	91301	85165	Ішимбай	14	87
29	Калтасинський район	1518,70	29609	26268	21497	Калтаси	15	88
30	Караідельський район	3785,78	28960	27945	24089	Караідель	17	99
31	Кармаскалинський район	1750,88	54585	51504	48483	Кармаскали	16	122
32	Кігинський район	1688,36	19825	19137	16288	Верхні Кіги	9	39
33	Краснокамський район	1594,92	27552	27986	25785	Ніколо-Березовка	14	68
34	Кугарчинський район	3372,64	34203	31444	27247	Мраково	15	88
35	Кушнаренковський район	1717,77	29344	27491	25596	Кушнаренково	12	69
36	Куюргазинський район	2235,42	25587	25125	21741	Єрмолаєво	12	84
37	Мелеузівський район	3232,21	89672	88549	80243	Мелеуз	17	95
38	Мечетлінський район	1557,00	25604	25032	22108	Большеустьікінське	12	49
39	Мішкинський район	1689,11	27099	25318	21772	Мішкино	14	77
40	Міякинський район	2051,28	31789	28224	23805	Киргиз-Міяки	15	96
41	Нурімановський район	2511,84	21266	20824	19618	Красна Горка	12	52
42	Салаватський район	2182,00	25484	26566	22943	Малояз	16	60
43	Стерлібашевський район	1608,75	22007	20217	17340	Стерлібашево	15	69
44	Стерлітамацький район	2221,60	37699	40325	44329	Стерлітамак	20	111
45	Татишлинський район	1376,15	26803	25159	21535	Верхні Татишли	13	75
46	Туймазинський район	2403,52	129467	131225	130351	Туймази	19	114
47	Уфимський район	1598,77	56351	67067	102303	Уфа	19	89
48	Учалинський район	4549,00	75794	73268	69520	Учали	19	88
49	Федоровський район	1693,24	19675	18650	15700	Федоровка	14	68
50	Хайбуллінський район	3911,66	33072	33398	29679	Ак'яр	14	56
51	Чекмагушівський район	1692,00	33031	30780	27467	Чекмагуш	13	78
52	Чишминський район	1823,77	52663	52344	51409	Чишми	16	104
53	Шаранський район	1384,00	24494	22514	18881	Шаран	13	104
54	Янаульський район	2093,81	50700	48134	42823	Янаул	19	104
1	Агідельський міський округ	66,50	18721	16370	13935	Агідель	-	1
2	Кумертауський міський округ	169,60	69792	67078	62881	Кумертау	-	5
3	Міжгорський міський округ	221,00	19082	17352	15404	Міжгор'є	-	1
4	Нефтекамський міський округ	147,25	129810	133535	142894	Нефтекамськ	-	8
5	Октябрський міський округ	105,83	108647	109474	113737	Октябрський	-	1
6	Салаватський міський округ	106,23	158600	156095	148947	Салават	-	1
7	Сібайський міський округ	157,40	60144	63838	61032	Сібай	-	2
8	Стерлітамацький міський округ	108,52	264362	273486	247134	Стерлітамак	-	1
9	Уфимський міський округ	707,93	1049925	1071640	1137500	Уфа	-	25

Найбільші населені пункти

Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:


№	Населений пункт	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)
1	Уфа	1042437	1062319
2	Стерлітамак	264362	273486
3	Салават	158600	156095
4	Нефтекамськ	122290	121733
5	Октябрський	108647	109474
6	Білоріцьк	71093	68806
7	Туймази	66687	66836
8	Ішимбай	70195	66259
9	Кумертау	65003	62851
10	Сібай	59082	62763
11	Мелеуз	62949	61390
12	Белебей	60928	60188
13	Бірськ	39992	41635
14	Учали	37196	37788
15	Благовіщенськ	32989	34239
16	Дюртюлі	29984	31274
17	Янаул	27909	26924
18	Давлеканово	23860	24073
19	Чишми	21008	21196
20	Приютово	21150	20891
21	Раєвський	20022	19557
22	Баймак	17223	17710
23	Міжгор'є	19082	17352
24	Ігліно	13931	16811
25	Агідель	18721	16370
26	Красноусольський	11796	11991
27	Чекмагуш	11204	11382
28	Кандри	12077	10885
29	Месягутово	10497	10883
30	Буздяк	9733	10323
31	Толбази	10164	10114

Економіка

Найважливіші галузі промисловості — нафтовидобуток (23 % промислового продукту) («Башнєфть») і нафтопереробка (20 %); хімія й нафтохімія (16 %) («Салаватнєфтєоргсінтез», «Уфанєфтєхім», «Ішимбайський НПЗ», «Приютовський» і «Туймазінський ГПЗ»).

Електроенергетика (13 % промислового продукту) представлена Кармановською ГРЕС (1800МВТ), Салаватськими (530 і 264 МВТ), Стерлітамацькими (511 і 355 МВТ), Уфимськими (94, 466, 110 і 400 МВТ), Приуфимською (200 МВТ), Кумертауською (145 МВТ) і Зауральською (27 МВТ) ТЕЦ; Павловською (164 МВТ), Юмагузінською (45 МВТ) і малими ГЕС на річках Сакмара, Дьома й Великий Ік. У районі селіща Тюпкільди Туймазінського району розташована дослідно-експериментальна вітрова електростанція потужністю 2,2 МВТ. По федеральній програмі розвитку атомної енергетики (2005) можливе поновлення будівництва Башкирської АЕС (м. Агідель).

Є також деревообробна промисловість і промисловість будівельних матеріалів. Найбільші промислові центри — Уфа, Стерлітамак, Салават, Нефтекамськ, Туймази, Октябрський. Розвинені машинобудування й металообробка.

Сільське господарство — зерново-тваринницького напрямку. Вирощуються пшениця, жито, овес, ячмінь (зернові культури) і цукровий буряк, соняшник (технічні культури).

М'ясо-молочне тваринництво, свинарство, м'ясо-шерстне вівчарство, птахівництво, конярство й бджільництво.

Докладніше: Землеробство в Башкортостані

Транспорт

Уфа зв'язана залізницями із Самарою, Челябінськом і іншими містами. Через регіон проходить автомагістраль М5 «Урал», до Уфи прокладена М7 «Волга». Судноплавні річки — Біла й Уфа. Розвинений трубопровідний транспорт.

Освіта

Культура

З 1939 року в Башкорстані діє Державний академічний ансамбль народного танцю ім. Файзі Гаскарова.

Див. також: Башкирська література та Юлдаш (радіостанція)

Див. також

2657 Башкірія — астероїд, названий на честь території.
Курултай Республіки Башкортостан

Джерела

. Архів оригіналу за 15.03.2012. Процитовано 14.12.2019.
У російському Башкортостані створюють збройний опір режиму Путіна: чоловіків кличуть у підпілля. 24 Канал (укр.). Процитовано 21 жовтня 2022.
«Это не наша война»: башкирские националисты создают вооружённое сопротивление - Вёрстка (рос.). 18 жовтня 2022. Процитовано 21 жовтня 2022.
Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література

(рос.) Башкортостан: Краткая энциклопедия. — Уфа : Научное изд-во «Башкирская энциклопедия», 1996. — 672 с.
(рос.) Золотое Кольцо Башкортостана: обоснование и стратегия развития Национального туристского маршрута / Под ред. П. М. Шульгина. — М. : Институт Наследия, 2004. — 70 с.
(рос.) Республика Башкортостан. Культурное и природное наследие / Отв. ред. Ю.А. Веденин. Ред.-сост. В. К. Бронникова, А. И. Ельчанинов. — М. : Институт Наследия, 2007. — 37 с.
(рос.) Республика Башкортостан. Культурное и природное наследие. Карта масштаба 1:500 000 / Ред. А. И. Ельчанинов, В. К. Бронникова. — М. : Институт Наследия, 2007.
(рос.) Савельев Н. С. Свод археологических памятников Республики Башкортостан, выявленных в 1987–2000 годах. — Уфа : Информреклама, 2004. — 184 с.
(рос.) Ширгазин А. Р. Православные храмы Башкирии: история и архитектура (каталог-справочник). — Уфа : Башкортостан, 1995. — 159 с.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Башкортостан

Башкорстостан: боротьба за незалежність в умовах Російської Федерації // ВІДЕО
Оренбурзький коридор: розвал Російської Федерації може початися саме з нього // ВІДЕО
Офіційний інформаційний портал Республіки Башкортостан [ 22 липня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
(рос.)
(рос.)
(рос.)

Удмуртія	Пермський край	Свердловська область
Татарстан		Челябінська область
Оренбурзька область	Оренбурзька область	Оренбурзька область

[1] . Архів оригіналу за 15.03.2012. Процитовано 14.12.2019.

[2] У російському Башкортостані створюють збройний опір режиму Путіна: чоловіків кличуть у підпілля. 24 Канал (укр.). Процитовано 21 жовтня 2022.

[3] «Это не наша война»: башкирские националисты создают вооружённое сопротивление - Вёрстка (рос.). 18 жовтня 2022. Процитовано 21 жовтня 2022.

[4] Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.