www.wikidata.uk-ua.nina.az

Слуква лісова СлукваОхоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяЦарство Тварини Animalia Тип Хордові

Слуква лісова

?
Слуква

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Баранцеві (Scolopacidae)
Рід: Слуква (Scolopax)
Вид: Слуква лісова
Біноміальна назва
Scolopax rusticola
(Linnaeus, 1758)

Ареал лісової слукви     Гніздування      Осіле проживання      Зимування
Посилання
Вікісховище: Category: Scolopax rusticola
Віківиди: Scolopax rusticola
EOL: 45509170
ITIS: 176578
МСОП: 22693052
NCBI: 100826
Fossilworks: 365982

Слу́ква лісова, або вальдшне́п (від нім. Waldschnepfe — «лісовий баранець»), раніше наголошення ва́льдшнеп, ва́люш, ва́люшень (Scolopax rusticola) — птах ряду сивкоподібних, родини баранцевих. Довжина тіла 34 — 38 см, маса 200—460 г. Мисливський птах.

яйце Scolopax rusticola rusticola — Тулузький музей
Запит «Слуква» перенаправляє сюди; див. також Слуква (рід).

Опис ред.

Птах досить великий, розміром сизого голуба, щільної статури з довгим прямим дзьобом. Довжина тіла 33-38 см, розмах крил 55-65 см, маса 210—460 г. Забарвлення захисне — в цілому іржаво-бурувате, із чорними, сірими або рудими плямами у верхній частині тіла. Низ більш блідий — кремовий або жовтувато-сірий, з чорними поперечними смугами. Таке забарвлення добре камуфлює птицю на тлі торішнього листя. Дзьоб прямий, циліндричної форми, може досягати 7-9 см в довжину. Очі розташовані високо і помітно зрушені назад — так, що круговий огляд збільшується до 360°. Між початком дзьоба і оком є ​​добре помітна темно-коричнева смуга. У верхній частині голови також є одна світла і дві темні поздовжні смуги. Крила широкі і відносно короткі, політ схожий на совиний. Статевий диморфізм не виражений, молоді птахи відрізняються від дорослих лише малопомітною відмінністю в малюнку крила.

Ареал та місця існування ред.

Улюблені місця слукви — вологі хвойні й листяні ліси. В Україні звичайний гніздовий, перелітний птах північної частини Полісся, Карпат і Закарпаття; інколи зустрічається в Лісостепу. У межах природного ареалу інші схожі види не зустрічаються. Найближчий вид (а, можливо, і конспеціфічний йому) — Scolopax mira, що мешкає виключно на двох невеликих островах на півдні Японії. Останній виділяється білим кільцем пір'я навколо очей (у звичайної слукви ділянка голої шкіри), темною смугою на хвості і вужчими крилами.

Розмноження ред.

Навесні, особливо в туманні й дощові вечори, самці виходять на шлюбні польоти. Під час таких спокійних польотів на невеликій висоті над деревами самець слукви через певні інтервали часу кричить «кнортт-кнортт-пісп». Якщо «кнортт» чути здалеку, то високий звук «пісп» лише зблизька. Один самець за вечір робить 2-3 польоти. У квітні польоти закінчуються перед першими жаб'ячими концертами, а в травні перед співами дрімлюги.

Живлення ред.

Слуква живиться дощовими червами, комахами, молюсками тощо.

Примітки ред.

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Вальдшнеп // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  3. Вальдшнеп // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Валюш // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  5. Валюш // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Валюшень // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  7. Валюшень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Killian Mullarney, Lars Svensson, Dan Zetterström, & Peter J. Grant. Птиці Європи = Birds of Europe. — Princeton : Princeton University Press, 2000. — С. 150. — ISBN 978-0-691-05054-6.
  9. Рябицев В. К. Птицы Урала, Приуралья и Западной Сибири. — Екаретинбург : Издательство Уральского университета, 2001. — ISBN 5-7525-0825-8. з джерела 10 червня 2015
  10. Woodcock (англійською). Енциклопедія Британіка онлайн. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 9 вересня 2008. 
  11. ↑ (рос.) Карри-Линдал К. Европа. — М.: Прогресс, 1981.

Література ред.

Посилання ред.


Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
SlukvaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Barancevi Scolopacidae Rid Slukva Scolopax Vid Slukva lisovaBinomialna nazvaScolopax rusticola Linnaeus 1758 Areal lisovoyi slukvi Gnizduvannya Osile prozhivannya ZimuvannyaPosilannyaVikishovishe Category Scolopax rusticolaVikividi Scolopax rusticolaEOL 45509170ITIS 176578MSOP 22693052NCBI 100826Fossilworks 365982Slu kva lisova 1 abo valdshne p 2 vid nim Waldschnepfe lisovij baranec ranishe nagoloshennya va ldshnep 3 va lyush 4 5 va lyushen 6 7 Scolopax rusticola ptah ryadu sivkopodibnih rodini barancevih Dovzhina tila 34 38 sm masa 200 460 g Mislivskij ptah yajce Scolopax rusticola rusticola Tuluzkij muzejZapit Slukva perenapravlyaye syudi div takozh Slukva rid Zmist 1 Opis 2 Areal ta miscya isnuvannya 3 Rozmnozhennya 4 Zhivlennya 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaOpis red Ptah dosit velikij rozmirom sizogo goluba shilnoyi staturi z dovgim pryamim dzobom Dovzhina tila 33 38 sm rozmah kril 55 65 sm masa 210 460 g 8 9 Zabarvlennya zahisne v cilomu irzhavo buruvate iz chornimi sirimi abo rudimi plyamami u verhnij chastini tila Niz bilsh blidij kremovij abo zhovtuvato sirij z chornimi poperechnimi smugami Take zabarvlennya dobre kamuflyuye pticyu na tli torishnogo listya Dzob pryamij cilindrichnoyi formi mozhe dosyagati 7 9 sm v dovzhinu Ochi roztashovani visoko i pomitno zrusheni nazad tak sho krugovij oglyad zbilshuyetsya do 360 10 Mizh pochatkom dzoba i okom ye dobre pomitna temno korichneva smuga U verhnij chastini golovi takozh ye odna svitla i dvi temni pozdovzhni smugi Krila shiroki i vidnosno korotki polit shozhij na sovinij Statevij dimorfizm ne virazhenij molodi ptahi vidriznyayutsya vid doroslih lishe malopomitnoyu vidminnistyu v malyunku krila Areal ta miscya isnuvannya red Ulyubleni miscya slukvi vologi hvojni j listyani lisi 11 V Ukrayini zvichajnij gnizdovij perelitnij ptah pivnichnoyi chastini Polissya Karpat i Zakarpattya inkoli zustrichayetsya v Lisostepu U mezhah prirodnogo arealu inshi shozhi vidi ne zustrichayutsya Najblizhchij vid a mozhlivo i konspecifichnij jomu Scolopax mira sho meshkaye viklyuchno na dvoh nevelikih ostrovah na pivdni Yaponiyi Ostannij vidilyayetsya bilim kilcem pir ya navkolo ochej u zvichajnoyi slukvi dilyanka goloyi shkiri temnoyu smugoyu na hvosti i vuzhchimi krilami Rozmnozhennya red Navesni osoblivo v tumanni j doshovi vechori samci vihodyat na shlyubni poloti Pid chas takih spokijnih polotiv na nevelikij visoti nad derevami samec slukvi cherez pevni intervali chasu krichit knortt knortt pisp Yaksho knortt chuti zdaleku to visokij zvuk pisp lishe zblizka 11 Odin samec za vechir robit 2 3 poloti U kvitni poloti zakinchuyutsya pered pershimi zhab yachimi koncertami a v travni pered spivami drimlyugi 11 Zhivlennya red Slukva zhivitsya doshovimi chervami komahami molyuskami tosho Primitki red Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Valdshnep Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Valdshnep Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Valyush Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Valyush Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Valyushen Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Valyushen Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Killian Mullarney Lars Svensson Dan Zetterstrom amp Peter J Grant Ptici Yevropi Birds of Europe Princeton Princeton University Press 2000 S 150 ISBN 978 0 691 05054 6 Ryabicev V K Pticy Urala Priuralya i Zapadnoj Sibiri Ekaretinburg Izdatelstvo Uralskogo universiteta 2001 ISBN 5 7525 0825 8 Arhivovano z dzherela 10 chervnya 2015 Woodcock anglijskoyu Enciklopediya Britanika onlajn Arhiv originalu za 26 lyutogo 2012 Procitovano 9 veresnya 2008 a b v ros Karri Lindal K Evropa M Progress 1981 Literatura red Fauna Ukrayini Kistyakivskij O B K AN URSR 1957 T 4 Ptahi Zagalna harakteristika ptahiv Kurini Golubi Ryabki Pastushki Zhuravli Drofi Kuliki Martini 432 s Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ros Fokin C Yu Zverev P A Valdshnep i ohota na nego M Veche 2003 381 s Posilannya red Slukva Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1776 1777 1000 ekz Valdshnep opis V K Ryabiceva ros nbsp Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Slukva lisova amp oldid 39638108