www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міжнародний союз охорони природи МСОП англ International Union for Conservation of Nature IUCN міжнародна організація ме

Міжнародний союз охорони природи

Міжнародний союз охорони природи (МСОП; англ. International Union for Conservation of Nature, IUCN) — міжнародна організація, метою якої є збереження природних ресурсів.

International Union for Conservation of Nature (IUCN)
Міжнародний союз охорони природи (МСОП)
Абревіатура Помилка Lua: expandTemplate: template "ref-sr-ec" does not exist.
Тип Неприбуткова організація
Засновано жовтень 1948 (Фонтенбло, Франція)
Правовий статус міжнародна організація
Галузь охорона природи[d]
Країна  Швейцарія
Штаб-квартира Rue Mauverney 28, 1196 Гланд, кантон Во, Швейцарія
Місце діяльності Світ
Членство 1218
Штат працівників 1,000
Добровольці 11,000
Дочірня(і)
організація(ї)		 Large Carnivore Initiative for Europed
Бюджет CHF 114 млн / US$ 116 млн (2013)
Дохід 148 000 000 $ (2019)
Вебсайт: iucn.org
Нагороди

Премія Принцеси Астурійськоїd (1988)

 (1988)
 Міжнародний союз охорони природи у Вікісховищі

Заснована в 1948 році, головний офіс розташований у місті Гланд (кантон Во, Швейцарія). Членами організації можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. На теперішній час членами МСОП є 78 країн, 112 урядових та 735 неурядових організацій (в тому числі й українських), а також велика кількість вчених з 181 країни.

МСОП має наглядовий і консультативний статус в Організації Об'єднаних Націй і бере участь у здійсненні ряду міжнародних конвенцій щодо збереження природи та біорізноманіття. Він брав участь у створенні Всесвітнього фонду дикої природи і Всесвітнього центру моніторингу охорони природи.

Основним уставним видом діяльності МСОП є допомога співтовариствам будь-якого виду у справі збереження біорізноманіття і впровадження екологічно чистих та сталих методів використання природних ресурсів. З 1963 року видає Червоний список Міжнародного союзу охорони природи — найбільший збірник відомостей про охоронний статус рослин та тварин в усьому світі.

Члени МСОП

МСОП об'єднує як державні, так і недержавні громадські організації. Вони визначають загальну політику МСОП, розробляють засади поточної роботи та обирають Раду МСОП на Світових конгресах МСОП, що скликаються регулярно. Організації-члени можуть групуватись в Національні та Регіональні спільноти.

Комісії МСОП

У складі МСОП існують 6 комісій, що опікуються оцінкою світових природних ресурсів та подають інформаційну та дорадчу допомогу щодо справ збереження біорізноманіття:

  • Комісія з виживання видів (Species Survival Commission, SSC): допомагає МСОП в сфері технічних питань, пов'язаних з роботою по збереженню видів та проводить охоронні заходи щодо видів, котрі знаходяться під загрозою зникнення. Видає Червоний список МСОП. На 2006 рік налічувала 700 членів. Голова — Holly Dublin.
  • Комісія з охоронюваних територій (World Commission on Protected Areas, WCPA): займається питаннями організації нових та управління існуючими суходільних та морських природних охоронюваних територій. На 2006 рік налічувала 1300 членів. Голова — Nikita Lopoukhine.
  • Комісія з природоохоронного законодавства (Commission on Environmental Law, CEL): розробляє законодавчі концепції та інструменти, та надає консультаційну допомогу у сфері природоохоронного законодавства та сталого природного розвитку територій. На 2006 налічувала 800 членів. Голова — Sheila Abed.
  • Комісія з освіти та комунікації (Commission on Education and Communication, СЕС): розробляє методики виховання всіх рівнів, спрямовані на усвідомлення важливості збереження біорізноманіття. На 2006 рік налічувала 600 членів. Голова — Keith Wheeler.
  • Комісія з екологічної, економічної та соціальної політики (Commission on Environmental, Economic and Social Policy, CEESP): проводить експертизу та розробляє рекомендації з оптимізації економічних та соціальних факторів для охорони довкілля та сталого розвитку природних екосистем зі збереженням біорізноманіття. На 2006 рік налічувала 500 членів. Голова — Taghi Farvar.
  • Комісія з менеджменту екосистем (Commission on Ecosystem Management, СЕМ): надає експертну підтримку з питань інтегрованого екосистемного підходу до управління природними та модифікованими екосистемами. На 2006 налічувала 400 членів. Голова — Hillary Masundire.

Категоризація природоохоронних територій

В МСОП розроблено наступну систему категорій природоохоронних територій:

Ia — Природний заповідник суворого режиму (Strict Nature Reserve)

Територія суші або моря, яка містить видатні або високо-репрезентативні зразки екосистем, геологічних або фізіологічних систем, та/або видів; доступна для наукового дослідження та екологічного моніторингу.

Ib — Місцевість природного стану (Wilderness Area)

Велика територія незміненої або слабко зміненої суші та/або моря, що зберігає природний характер, без значного постійного населення, яка охороняється та підтримується шляхом, що забезпечує збереження її природного стану.

II — Національний парк (National Park)

Природна територія суші або моря, призначена для:

  • захисту екологічних взаємозв'язків всередині однієї або більше екосистем для сучасного та майбутніх поколінь;
  • виключення використання території, яке може призвести до втрати нею своїх природних характеристик;
  • надання можливості для духовного, наукового, освітнього, рекреаційного та туристичного використання території, при умові їх найможливішої екологічної сумісності

III — Пам'ятка природи (Natural Monument)

Територія, що містить один або більше специфічних природних або природно-культурологічних об'єктів, які мають видатну або унікальну цінність завдяки своїй рідкісності, збереженій типовості, естетичним якостям або культурологічній важливості.

IV — Територія збереження виду/місцеперебування (Habitat/Species Management Area)

Територія суші або моря, дозволена для активного використання при умові збереження деякого специфічного місцеперебування або деякого виду.

V — Охоронюваний ландшафт (Protected Landscape/Seascape)

Територія суші, моря або узбережжя, де взаємодія між людиною та природою з часом призвела до виникнення особливих утворень зі значною естетичною, екологічною або культурною цінністю, частіше за все зі значним біорізноманіттям. Охорона та збереження даного традиційного взаємодіючого комплексу є життєво необхідними умовами для підтримки існування та еволюції такої території.

VI — Територія контрольованого природовикористання (Managed Resource Protected Area)

Територія, що містить здебільшого незмінені природні системи, використовувана протягом тривалого часу з умовою захисту та підтримки біорізноманіття на ній, за умови стабільного постачання нею в той самий час біологічних, мінеральних і т.ін. природних ресурсів та послуг, які потребує місцеве населення.

Посилання

Це незавершена стаття з екології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. https://www.iucn.org/sites/dev/files/iucn_-_ordinary_audit_report_31.12.2019_with_2_signatures.pdf
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mizhnarodnij soyuz ohoroni prirodi MSOP angl International Union for Conservation of Nature IUCN mizhnarodna organizaciya metoyu yakoyi ye zberezhennya prirodnih resursiv International Union for Conservation of Nature IUCN Mizhnarodnij soyuz ohoroni prirodi MSOP Abreviatura Pomilka Lua expandTemplate template ref sr ec does not exist Tip Nepributkova organizaciyaZasnovano zhovten 1948 Fontenblo Franciya Pravovij status mizhnarodna organizaciyaGaluz ohorona prirodi d Krayina ShvejcariyaShtab kvartira Rue Mauverney 28 1196 Gland kanton Vo ShvejcariyaMisce diyalnosti SvitChlenstvo 1218Shtat pracivnikiv 1 000Dobrovolci 11 000Dochirnya i organizaciya yi Large Carnivore Initiative for EuropedByudzhet CHF 114 mln US 116 mln 2013 Dohid 148 000 000 2019 1 Vebsajt iucn orgNagorodiPremiya Princesi Asturijskoyid 1988 1988 Mizhnarodnij soyuz ohoroni prirodi u VikishovishiZasnovana v 1948 roci golovnij ofis roztashovanij u misti Gland kanton Vo Shvejcariya Chlenami organizaciyi mozhut buti yak yuridichni tak i fizichni osobi Na teperishnij chas chlenami MSOP ye 78 krayin 112 uryadovih ta 735 neuryadovih organizacij v tomu chisli j ukrayinskih a takozh velika kilkist vchenih z 181 krayini MSOP maye naglyadovij i konsultativnij status v Organizaciyi Ob yednanih Nacij i bere uchast u zdijsnenni ryadu mizhnarodnih konvencij shodo zberezhennya prirodi ta bioriznomanittya Vin brav uchast u stvorenni Vsesvitnogo fondu dikoyi prirodi i Vsesvitnogo centru monitoringu ohoroni prirodi Osnovnim ustavnim vidom diyalnosti MSOP ye dopomoga spivtovaristvam bud yakogo vidu u spravi zberezhennya bioriznomanittya i vprovadzhennya ekologichno chistih ta stalih metodiv vikoristannya prirodnih resursiv Z 1963 roku vidaye Chervonij spisok Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi najbilshij zbirnik vidomostej pro ohoronnij status roslin ta tvarin v usomu sviti Zmist 1 Chleni MSOP 2 Komisiyi MSOP 3 Kategorizaciya prirodoohoronnih teritorij 4 PosilannyaChleni MSOP RedaguvatiMSOP ob yednuye yak derzhavni tak i nederzhavni gromadski organizaciyi Voni viznachayut zagalnu politiku MSOP rozroblyayut zasadi potochnoyi roboti ta obirayut Radu MSOP na Svitovih kongresah MSOP sho sklikayutsya regulyarno Organizaciyi chleni mozhut grupuvatis v Nacionalni ta Regionalni spilnoti Komisiyi MSOP RedaguvatiU skladi MSOP isnuyut 6 komisij sho opikuyutsya ocinkoyu svitovih prirodnih resursiv ta podayut informacijnu ta doradchu dopomogu shodo sprav zberezhennya bioriznomanittya Komisiya z vizhivannya vidiv Species Survival Commission SSC dopomagaye MSOP v sferi tehnichnih pitan pov yazanih z robotoyu po zberezhennyu vidiv ta provodit ohoronni zahodi shodo vidiv kotri znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya Vidaye Chervonij spisok MSOP Na 2006 rik nalichuvala 700 chleniv Golova Holly Dublin Komisiya z ohoronyuvanih teritorij World Commission on Protected Areas WCPA zajmayetsya pitannyami organizaciyi novih ta upravlinnya isnuyuchimi suhodilnih ta morskih prirodnih ohoronyuvanih teritorij Na 2006 rik nalichuvala 1300 chleniv Golova Nikita Lopoukhine Komisiya z prirodoohoronnogo zakonodavstva Commission on Environmental Law CEL rozroblyaye zakonodavchi koncepciyi ta instrumenti ta nadaye konsultacijnu dopomogu u sferi prirodoohoronnogo zakonodavstva ta stalogo prirodnogo rozvitku teritorij Na 2006 nalichuvala 800 chleniv Golova Sheila Abed Komisiya z osviti ta komunikaciyi Commission on Education and Communication SES rozroblyaye metodiki vihovannya vsih rivniv spryamovani na usvidomlennya vazhlivosti zberezhennya bioriznomanittya Na 2006 rik nalichuvala 600 chleniv Golova Keith Wheeler Komisiya z ekologichnoyi ekonomichnoyi ta socialnoyi politiki Commission on Environmental Economic and Social Policy CEESP provodit ekspertizu ta rozroblyaye rekomendaciyi z optimizaciyi ekonomichnih ta socialnih faktoriv dlya ohoroni dovkillya ta stalogo rozvitku prirodnih ekosistem zi zberezhennyam bioriznomanittya Na 2006 rik nalichuvala 500 chleniv Golova Taghi Farvar Komisiya z menedzhmentu ekosistem Commission on Ecosystem Management SEM nadaye ekspertnu pidtrimku z pitan integrovanogo ekosistemnogo pidhodu do upravlinnya prirodnimi ta modifikovanimi ekosistemami Na 2006 nalichuvala 400 chleniv Golova Hillary Masundire Kategorizaciya prirodoohoronnih teritorij RedaguvatiDokladnishe Prirodoohoronna teritoriya Dokladnishe Kategoriyi prirodoohoronnih teritorij MSOPV MSOP rozrobleno nastupnu sistemu kategorij prirodoohoronnih teritorij Ia Prirodnij zapovidnik suvorogo rezhimu Strict Nature Reserve Teritoriya sushi abo morya yaka mistit vidatni abo visoko reprezentativni zrazki ekosistem geologichnih abo fiziologichnih sistem ta abo vidiv dostupna dlya naukovogo doslidzhennya ta ekologichnogo monitoringu Ib Miscevist prirodnogo stanu Wilderness Area Velika teritoriya nezminenoyi abo slabko zminenoyi sushi ta abo morya sho zberigaye prirodnij harakter bez znachnogo postijnogo naselennya yaka ohoronyayetsya ta pidtrimuyetsya shlyahom sho zabezpechuye zberezhennya yiyi prirodnogo stanu II Nacionalnij park National Park Prirodna teritoriya sushi abo morya priznachena dlya zahistu ekologichnih vzayemozv yazkiv vseredini odniyeyi abo bilshe ekosistem dlya suchasnogo ta majbutnih pokolin viklyuchennya vikoristannya teritoriyi yake mozhe prizvesti do vtrati neyu svoyih prirodnih harakteristik nadannya mozhlivosti dlya duhovnogo naukovogo osvitnogo rekreacijnogo ta turistichnogo vikoristannya teritoriyi pri umovi yih najmozhlivishoyi ekologichnoyi sumisnostiIII Pam yatka prirodi Natural Monument Teritoriya sho mistit odin abo bilshe specifichnih prirodnih abo prirodno kulturologichnih ob yektiv yaki mayut vidatnu abo unikalnu cinnist zavdyaki svoyij ridkisnosti zberezhenij tipovosti estetichnim yakostyam abo kulturologichnij vazhlivosti IV Teritoriya zberezhennya vidu misceperebuvannya Habitat Species Management Area Teritoriya sushi abo morya dozvolena dlya aktivnogo vikoristannya pri umovi zberezhennya deyakogo specifichnogo misceperebuvannya abo deyakogo vidu V Ohoronyuvanij landshaft Protected Landscape Seascape Teritoriya sushi morya abo uzberezhzhya de vzayemodiya mizh lyudinoyu ta prirodoyu z chasom prizvela do viniknennya osoblivih utvoren zi znachnoyu estetichnoyu ekologichnoyu abo kulturnoyu cinnistyu chastishe za vse zi znachnim bioriznomanittyam Ohorona ta zberezhennya danogo tradicijnogo vzayemodiyuchogo kompleksu ye zhittyevo neobhidnimi umovami dlya pidtrimki isnuvannya ta evolyuciyi takoyi teritoriyi VI Teritoriya kontrolovanogo prirodovikoristannya Managed Resource Protected Area Teritoriya sho mistit zdebilshogo nezmineni prirodni sistemi vikoristovuvana protyagom trivalogo chasu z umovoyu zahistu ta pidtrimki bioriznomanittya na nij za umovi stabilnogo postachannya neyu v toj samij chas biologichnih mineralnih i t in prirodnih resursiv ta poslug yaki potrebuye misceve naselennya Posilannya RedaguvatiMSOP Mizhnarodna spilka ohoroni prirodi i prirodnih resursiv Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 125 Oficijnij sajt MSOP Poshukova sistema IUCN shodo kategorij ohoroni okremih vidiv Search the IUCN Red List International Union for Conservation of Nature Encyclopaedia Britannica angl Ce nezavershena stattya z ekologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi https www iucn org sites dev files iucn ordinary audit report 31 12 2019 with 2 signatures pdf Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mizhnarodnij soyuz ohoroni prirodi amp oldid 32861930