Башки́рська мо́ва (башк. башҡорт теле башҡорт телефайл) — мова башкирів, одна з мов тюркської групи, найближча до татарської.
| Башкирська мова | |
|---|---|
| Башҡорт теле, Башҡортса | |
| Поширена в | Росія, Україна, Білорусь, Казахстан, Естонія та інші Пострадянські країни |
| Регіон | Башкортостан, Челябінська область, Оренбурзька область, Свердловська область, Курганська область, Татарстан і інші області Росіі |
| Носії | 1 379 700 |
| Писемність | кирилиця |
| Класифікація | Алтайська сім'я Тюркська гілка Кипчацька група |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Башкортостан |
| Регулює | Інститут історії, мови і літератури Уфимського наукового центру Російської академії наук |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | ba |
| ISO 639-2 | bak |
| ISO 639-3 | bak |
| SIL | ba |
Літературна башкирська мова сформувалась у пожовтневий період на базі двох провідних діалектів — куваканського (південно-східного) і юрматинського (північно-західного). В основі алфавіту башкирської мови — російська графіка (1940).
Поширеність мови
Башкирська мова поширена у Башкортостані, Челябінській, Оренбурзькій, Тюменській, Свердовській, Курганській, Самарській, Саратівській областях, Приморському краї, в окремих населених пунктах Республіки Татарстан і Удмуртської Республіки.
У світі нараховується 1,2 млн мовців. За даними Всеросійського перепису населення 2010 року башкирською мовою у Російській Федерації володіють 1 152 404 осіб, з них: 977 484 башкир, 131 950 татар, 20 258 росіян, 6 276 чувашів, 3 211 марі, 1 953 казахів, 1 630 удмуртів, 1 279 узбеків та 8 363 особи інших національностей.
З кожним роком сфера застосування башкирської мови скорочується, як і скорочується чисельність мовців. Так у 2018-2019 навчальному році в РБ вивчаються 11 рідних мов. Це башкирська, білоруська, латиська, марійська, мордовська, німецька, російська, татарська, удмуртська, українська і чуваська мови.
Російську мову як рідну обрали 63,05% учнів, башкирську – 15,6%, татарську — 9,45%, марійську — 1,11%, чуваську — 0,74%. При цьому башкирську і російську (як рідну) вивчатимуть у всіх загальноосвітніх закладах РБ. Татарська як рідна викладатиметься в 12 муніципальних районах і 3-х міських округах. Уроки чуваської заплановані в 5 муніципальних районах, а уроки марійської – в одному районі.
Абетка і діалекти
Башкири спочатку були угорським плем'ям, після вони прийняли булгарську мову. Після монгольської навали половецька мова стала загально уживаною завдяки тому, що ця мова була розмовною для більшості племен Золотої Орди.
Сучасна башкирська мова, як і сучасна татарська мова, бере свій початок з кипчацької групи мов. Сьогодні мова має багато діалектів, які дуже схожі на татарську. У минулому башкири використовували татарську як письмову мову. У 15-му сторіччі башкири перейшли з чагатайської (проте, згідно з деякими дослідниками, перейшли з давньотатарського варіанту чагатайської мови) на сучасну татарську, яка була у використанні до 1923. Як татарська, так і чагатайська використовували арабську абетку. У 1923 була створена башкирська письмова система на базі арабської абетки.
У 1930 абетка була замінена на латинську основу. І, нарешті, у 1938 — на кирилицю, яка використовується і сьогодні з додаванням деяких букв: Ә ә [æ], Ө ө [œ], Ү ү [y], Ғ ғ [ɣ], Ҡ ҡ [q], Ң ң [ŋ], Ҙ ҙ [ð], Ҫ ҫ [θ], Һ һ [h].
| Аа (а) | [a] | Бб (бэ) | [b] | Вв (вэ) | [v] |
| Гг (гэ) | [g] | Ғғ (ғы) | [ɣ] | Дд (дэ) | [d] |
| Ҙҙ (ҙэ) | [ð] | Ее (йе) | [e], [je] | Ёё (йо) | [jo] |
| Жж (жэ) | [ʒ] | Зз (зэ) | [z] | Ии (и) | [i] |
| Йй (ҡыҫҡа и) | [j] | Кк (ка) | [k] | Ҡҡ (ҡы) | [q] |
| Лл (эль) | [l] | Мм (эм) | [m] | Нн (эн) | [n] |
| Ңң (эң) | [ŋ] | Оо (о) | [o] | Өө (ө) | [ø] |
| Пп (пэ) | [p] | Рр (эр) | [r] | Сс (эс) | [s] |
| Ҫҫ (ҫэ) | [θ] | Тт (тэ) | [t] | Уу (у) | [u] |
| Үү (ү) | [y] | Фф (эф) | [f] | Хх (ха) | [x] |
| Һһ (һа) | [h] | Цц (цэ) | [ʦ] | Чч (чэ) | [ʧ] |
| Шш (ша) | [ʃ] | Щщ (ща) | [ɕ] | Ъъ (ҡатылыҡ билдәһе) | [ʔ] |
| Ыы (ы) | [ɯ] | Ьь (йомшаҡлыҡ билдәһе) | [ʲ] | Ээ (э) | [e] |
| Әә (ә) | [æ] | Юю (йу) | [ju] | Яя (йа) | [ja] |
Приклад
«Заповіт» Т.Шевченка башкирською мовою (переклав Хай Мухамедьяров)
| |
Джерело:
Див. також
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Дмитриев Н. К. Грамматика башкирского языка. М.—Л., 1948;
- Русско-башкирский словарь. М., 1948;
- Башкиро-русский словарь. М., 1958.
- Swadesh list in Bashkir
- Site on the 450th anniversary of Bashkortostan's joining Russia[недоступне посилання]
- «Ural batyr» epos [ 15 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Bashkir folk songs' texts [ 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Посилання
- Башкирська мова на сайті Ethnologue: Bashkort. A language of Russian Federation [Архівовано 23 серпня 2011 у WebCite] (англ.)
- Башкирська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Bashkir [ 4 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Башкирська мова на сайті WALS Online: Language Bashkir [ 4 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
| Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Галяутдинов И. Г., Ишбердин Э. Ф. Башкирский литературный язык.// Башкортостан: краткая энциклопедия. — Уфа: Башкирская энциклопедия, 1996. — С. 156—157. — 672 с. — ISBN 5-88185-001-7
- . Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 18 серпня 2018.
- . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 18 серпня 2018.