Свердловська область

Свердло́вська о́бласть (рос. Свердло́вская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Уральського федерального округу.

Свердловська область
рос. Свердловская область
Прапор Свердловської області Герб Свердловської області
Країна	Росія
Фед. округ	Уральський
Адмін. центр	Єкатеринбург
Глава	Євген Куйвашев
Дата утворення	17 січня 1934
Оф. вебсайт	midural.ru​(рос.)
Географія
Координати	58°42′ пн. ш. 61°20′ сх. д. / 58.700° пн. ш. 61.333° сх. д. / 58.700; 61.333
Площа	194 800 км² ^(18-а)
• внутр. вод	0,4 %
Часовий пояс	MSK+2 (UTC+5)
Населення
Чисельність	4 400 100 ^(5-а) (2007)
Густота	22,6 осіб/км²
Економіка
Економ. район	Уральський
Коди
ISO 3166-2	RU-SVE
ЗКАТО	65
Суб'єкта РФ	66, 96 і 196
Телефонний	(+7)
Карти
Свердловська область у Вікісховищі

Адміністративний центр — місто Єкатеринбург.

Межує на заході з Пермським краєм, на півночі з Республікою Комі й Ханти-Мансійським автономним округом, на сході з Тюменською областю, на півдні з Курганською, Челябінською областями й Республікою Башкортостан.

Утворено 17 січня 1934.

Етимологія

Область отримала назву від її центру — міста Свердловська (нині — Єкатеринбург), що отримав ім'я на честь Якова Михайловича Свердлова, одного з лідерів більшовицького перевороту, голови ВЦИК в 1917–1919 роках. Назва з'явилася 17 січня 1934 року разом з утворенням самої області, до цього такої області не існувало. До революції Єкатеринбург був центром повіту Пермської губернії.

Географія

Свердловська область — найбільший регіон Уралу. Область займає середню, і захоплює північну частині Уральських гір, а також західну околицю величезної Західно-Сибірської рівини.

Найвища точка — гора Конжаковський камінь (1569 м).

Головні річки: річки басейну Обі і Ками (Тавда, Тура).

Клімат континентальний; середня температура січня від −16 до −20°С, середня температура липня від +16 до +19°С; кількість опадів — близько 500 мм в рік.

Рослинність: хвойні і змішані ліси.

Часовий пояс

Свердловська область знаходиться в часовому поясі, що позначається за міжнародним стандартом як Yekaterinburg Time Zone (YEKT/YEKTST). Зсув відносно UTC становить +5:00 (YEKT, зимовий час) / +6:00 (YEKTST, літній час), оскільки в цьому часовому поясі діє перехід на літній час. Щодо Московського часу часовий пояс має постійний зсув +2 години і позначається в Росії відповідно як MSK+2. Єкатеринбурзький час відрізняється від поясного часу на одну годину, оскільки на території Росії діє декретний час.

Історія

Територія області була заселена з давніх часів. На території області знайдені численні стоянки стародавньої людини, що датуються часом від мезоліту до залізної доби.

На час приєднання до Московського царства у 16 ст. територію нинішньої області населяли башкири на південному заході, мансі на півночі, сибірські татари на південному сході. Характер приєднання башкирських земель — суперечливий, Сибірське ханство та мансійські держави, зокрема Пелимське князівство, були завойовані. Після приєднання до Росії на Уралі активно розвивається видобуток корисних копалин та металургія.

Під час розпаду Російської імперії на територію області претендували Сибірська республіка та Комуч, як компроміс між якими був утворений Тимчасовий обласний уряд Уралу. Наприкінці 1918 року обласні уряди були ліквідовані після узурпації влади Олекандром Колчаком; влітку 1919 року територія області була зайнята більшовиками, білі відійшли на схід.

У 1919 році утворена Єкатеринбурзька губернія, у 1923 — Уральська область. Свердловська область була утворена (виділена з Уральської області) 17 січня 1934 року. Спочатку область включала територію сучасного Пермського краю і не включала декілька районів, спочатку віднесених до Омської та Челябінської областей.

У радянський час область стала одним із центрів військової промисловості, і була закрита для відвідання іноземцями. У 1979 році у Єкатеринбурзі стається витік біологічної зброї. У 1976–1985 областю керує Борис Єльцин, у 1990 році обирається від області народним депутатом РРФСР від обласного центру.

У 1993 році в владою області була проголошена Уральська Республіка, оберталася валюта уральський франк. Автономістськім тенденціям був покладений край після втручання федерального центру.

Населення

Чисельність населення Свердловської області за оцінкою на 1 січня 2007 становила 4399,7 тис. осіб (на 1 січня 2006 — 4409,7 тис. осіб) (5-е місце в Росії). У 2006 році зафіксовано скорочення чисельності населення за рахунок природного спаду, яке склало 19,9 тис. осіб. У 2006 році число прибулих на територію Свердловської області перевищило число вибулих на 9,5 тис. осіб.

Щільність населення 22,6 осіб/км² (оцінка на 1 січня 2007), що майже втричі вище середнього по РФ. Частка міського населення перевищує 83 % (оцінка на 1 січня 2006).

За даними Всеросійського перепису населення 2002 року національний склад Свердловської області був наступним:

Народ	Чисельність, 2002, тис. (* [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite])
Росіяни	89,23 %
Татари	3,75 %
Українці	1,24 %
Башкири	0,83 %
Інші	4,95 %

Влада

Губернатор

Вищою виконавчою особою є губернатор, що обирався прямим загальним голосуванням на 4-літній термін до зміни федерального законодавства.

З 1995 року губернатором області є Едуард Россель (член партії Єдина Росія).

Законодавча влада

Законодавчу владу здійснюють Законодавчі Збори, що складаються з Обласної думи й Палати Представників. Обласна дума (28 депутатів) — нижня палата — обирається по партійних списках по обласному округу; Палата Представників (21 депутат) — верхня палата — обирається по одномандатних округах. Строк повноважень членів Законодавчих Зборів — 4 роки (Палати Представників до 2002 р. — 2 роки); однак кожні 2 роки переобирається половина депутатів Обласної думи. Відповідність законодавчих і виконавчих актів Статуту області перевіряє Статутний суд.

З 2004 року головою Палати Представників Законодавчих Зборів Свердловської області є Юрій Осінцев (Єдина Росія), а головою Обласної Думи — Микола Воронін (Єдина Росія).

До внесення поправок для приведення в повну відповідність федеральному законодавству після 2000 року, Статут області був практично ідентичний Конституції Уральської Республики 1993 р.

Виконавча влада

Виконавчим органом є Уряд області, що складається з міністерств, департаментів і управлінь. Голова Уряду призначається Обласною думою за поданням губернатора по тому ж механізму, що й глава федерального уряду (однак губернатор не може представляти ту саму кандидатуру більш двох раз).

З 19 червня 2007 року Голова Уряду області — член партії Єдина Росія Віктор Кокшаров (до цього — міністр зовнішньоекономічних зв'язків).

Вибори у Свердловській області

В 1990-х роках населення області відрізнялося відносно високою підтримкою партій і кандидатів «правого» і «демократичного» толку. На президентських виборах 1996 року Борис Єльцин, уродженець області, що жив у Свердловську до 1980-х років, набрав понад 70 % голосів.

Економіка

Чисельність економічно активного населення області на кінець березня 2006 року за оцінкою органів державної статистики склала 2343,3 тис. осіб. З нього зайнято в економіці 2180,6 тис. осіб і 162,7 тис. осіб не мали заняття, але активно його шукали і, відповідно до методології, класифікувалися як безробітні.

Корисні копалини

Див. також: Богословська група залізорудних родовищ

Корисні копалини: золото, платина, азбест, боксити, мінеральна сировина — залізо, нікель, хром, марганець і мідь. Відповідно, основа регіональної економіки — гірничодобувна і металургійна галузі промисловості.

Промисловість

В структурі промислового комплексу домінують чорна і кольорова металургія (відповідно 31 % і 19 % обсягу промислового виробництва), збагачення урану і залізняку, машинобудування.

Уральська металургія виникла в 1703 році. Свердловська область займає друге місце в Росії за обсягами промислового виробництва, тут розташовані такі підприємства, як НТМК, Качканарський ГЗК «Ванадій», ВСМПО-Авісма, «Уралмаш», Богословський і Уральський алюмінієві заводи.

Серед машинобудівних галузей переважає «важкий ВПК» (виробництво панцерної техніки і боєприпасів), а також важке індустріальне машинобудування (устаткування для добувної, енергетичної і хімічної промисловості).

Сільське господарство

Згідно з проведеним у 2006 році Всеросійським сільськогосподарським переписом на території Свердловської області знаходяться 829 сільськогосподарських організацій і 2178 селянських господарств і індивідуальні підприємці. З них у 2006 році здійснювали сільськогосподарську діяльність 499 організацій (зокрема 302 великі і середні) і 893 селянських господарства і індивідуальних підприємця.

Під урожай 2006 року засівало сільськогосподарськими організаціями — 778,4 тис. гектарів, селянськими господарствами і індивідуальними підприємцями — 99,4 тис. гектарів.

Поголів'я великої рогатої худоби в 2006 році становило 213 тисяч голів в сільськогосподарських організаціях і 12,9 тисяч — в селянських господарствах і у індивідуальних підприємців.

Кількість птаха — 10056,6 тис. голів в організаціях і 18,5 тисяч — в селянських господарствах і у індивідуальних підприємців.

Транспорт

Свердловська область є важливим транспортним вузлом — через неї проходять залізничні, автомобільні і повітряні траси загальноросійського значення, зокрема Транссибірська залізнична магістраль. Густина залізничної і автодорожньої мережі перевершує середні по країні показники. Крупний міжнародний аеропорт в Єкатеринбурзі — Кольцово.

Наука

В науковій сфері області працюють близько 1000 докторів і 5000 кандидатів наук. Уральське відділення Російської академії наук об'єднує 22 академічних наукових інституту, на території області знаходяться більше 100 науково-дослідних, проектних, технологічних, конструкторських і інших наукових установ.

Освіта

На початок 2006/2007 навчального року на території області функціонують більше 1294 денних і 50 вечірніх середніх шкіл, 91 державний середній спеціальний навчальний заклад, 19 державних вищих навчальних закладів, 34 філії і 11 недержавних, 6 філій.

Технопарки: «Високогористий» в м. Нижньому Тагілі, «Уральський» — на базі УГТУ-УПІ в місті Єкатеринбург, технополіс «Зарєчний», з основною спеціалізацією — реалізація науково-технічних проектів по виробництву високотехнологічної, конкурентоздатної і екологічно чистої продукції.

Адміністративний поділ

Станом на 2021 рік Свердловська область розподілена на 5 муніципальних районів та 68 міських округів:

Типи муніципальний утворень

№ з/п	Район, міський округ	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2018)	Населення, осіб (2021)	Центр	Поселення	Населені пункти
1	Байкаловський район	2293,7	19048	16294	15096	14713	Байкалово	3	67
2	Комишловський район	2216,6	29048	28162	28984	28166	Комишлов	5	54
3	Нижньосергинський район	3689,8	48038	44453	39889	38578	Нижні Серги	6	38
4	Слободо-Туринський район	2709,0	17034	15091	12974	12619	Туринська Слобода	4	48
5	Таборинський район	11367,0	5089	3574	3052	2893	Табори	3	33
1	Алапаєвський міський округ (Алапаєвськ)	1081,9	50953	44455	43379	42559	Алапаєвськ	-	10
2	Алапаєвський міський округ (Верхня Синячиха)	4282,2	31525	26542	24532	23917	Верхня Синячиха	-	72
3	Арамільський міський округ	21,8	17125	17446	18523	18959	Араміль	-	3
4	Артемовський міський округ	2027,0	63208	60230	56223	54232	Артемовський	-	27
5	Артинський міський округ	2773,9	33648	29624	27641	27121	Арті	-	59
6	Асбестівський міський округ	767,9	78722	71315	66339	64481	Асбест	-	3
7	Ачитський міський округ	2071,6	19132	16807	15792	15264	Ачит	-	54
8	Березовський міський округ	1126,0	63351	68772	74754	76491	Березовський	-	18
9	Білоярський міський округ	1323,3	34639	34583	35073	34640	Білоярський	-	45
10	Бісертський міський округ	1289,0	11854	10661	9921	9937	Бісерть	-	5
11	Богдановицький міський округ	1498,0	50898	47027	45879	45804	Богданович	-	41
12	Верх-Нейвінський міський округ	86,1	5242	5098	4949	4745	Верх-Нейвінський	-	1
13	Верхньодубровський міський округ	33,9	4673	4791	5120	5007	Верхнє Дуброво	-	1
14	Верхньопишминський міський округ	1044,9	69453	72509	84103	88159	Верхня Пишма	-	25
15	Верхньосалдинський міський округ	1847,2	54864	49527	45118	43853	Верхня Салда	-	18
16	Верхньотагільський міський округ	310,6	14393	13570	12533	11932	Верхній Тагіл	-	3
17	Верхньотуринський міський округ	265,4	11169	9502	9078	8862	Верхня Тура	-	2
18	Верхотурський міський округ	4926,0	19153	16802	15947	15434	Верхотур'є	-	44
19	Волчанський міський округ	470,8	11318	10261	8965	8696	Волчанськ	-	3
20	Гаринський міський округ	16774,0	7832	4904	3986	3760	Гарі	-	42
21	Горноуральський міський округ	3624,6	38447	34905	32895	32109	Горноуральський	-	60
22	Дегтярський міський округ	167,0	15948	15567	16051	15365	Дегтярськ	-	4
23	Єкатеринбурзький міський округ	1142,9	1340465	1383179	1501652	1527525	Єкатеринбург	-	19
24	Зарічний міський округ	299,3	30569	29765	31182	31500	Зарічний	-	5
25	Івдельський міський округ	20785,6	28745	24519	21713	20797	Івдель	-	30
26	Ірбітський міський округ (Ірбіт)	64,2	43318	38357	37280	36128	Ірбіт	-	1
27	Ірбітський міський округ (Піонерський)	4722,0	33350	30331	28326	27502	Піонерський	-	103
28	Каменський міський округ	2141,0	29683	28111	27970	27430	Мартюш	-	66
29	Каменськ-Уральський міський округ	144,1	187806	176572	170782	165729	Каменськ-Уральський	-	7
30	Комишловський міський округ	51,8	28914	26870	26444	25582	Комишлов	-	1
31	Карпинський міський округ	5523,3	33869	31859	29291	28435	Карпинськ	-	7
32	Качканарський міський округ	318,4	46905	43679	41197	39769	Качканар	-	3
33	Кіровградський міський округ	661,6	31203	27726	25669	24591	Кіровград	-	9
34	Краснотур'їнський міський округ	718,9	70694	65062	62079	60685	Краснотур'їнськ	-	6
35	Красноуральський міський округ	1627,2	29767	25541	23480	22744	Красноуральськ	-	11
36	Красноуфімський міський округ (Красноуфімськ)	428,0	44471	40445	38959	38000	Красноуфімськ	-	5
37	Красноуфімський міський округ (Натальїнськ)	3411,8	31581	28077	25708	25021	Натальїнськ	-	67
38	Кушвинський міський округ	2386,0	48316	40796	38087	36500	Кушва	-	13
39	Лісний міський округ	359,4	55909	52476	50911	50933	Лісний	-	5
40	Малишевський міський округ	154,5	11514	11042	10556	10192	Малишева	-	4
41	Махньовський міський округ	5754,0	8986	7071	5830	5451	Махньово	-	40
42	Нев'янський міський округ	1842,2	46359	42742	41171	40265	Нев'янськ	-	37
43	Нижньосалдинський міський округ	590,8	18503	17939	17663	17508	Нижня Салда	-	5
44	Нижньотагільський міський округ	4105,8	395539	365433	356844	347167	Нижній Тагіл	-	24
45	Нижньотуринський міський округ	1939,9	31256	28000	25547	24471	Нижня Тура	-	23
46	Новолялинський міський округ	6205,9	26512	23564	21523	20804	Нова Ляля	-	24
47	Новоуральський міський округ	421,0	98609	88308	83783	82176	Новоуральськ	-	6
48	Пелимський міський округ	4905,3	4650	4171	3861	3706	Пелим	-	4
49	Первоуральський міський округ	2053,8	157763	148896	146511	141368	Первоуральськ	-	30
50	Пишминський міський округ	1899,1	22519	20614	19446	18930	Пишма	-	44
51	Полевський міський округ	1550,6	74124	71220	69729	67473	Полевський	-	14
52	Ревдинський міський округ	1106,0	64184	63368	64340	62331	Ревда	-	8
53	Режівський міський округ	1949,4	50537	48435	47502	46682	Реж	-	31
54	Рефтінський міський округ	24,4	17968	16496	16020	15636	Рефтінський	-	1
55	Свободний міський округ	279,7	9667	8198	8915	9851	Свободний	-	1
56	Середньоуральський міський округ	83,8	19765	20771	24011	24651	Середньоуральськ	-	4
57	Сєвероуральський міський округ	3503,7	54207	44776	40717	39052	Сєвероуральськ	-	9
58	Сєровський міський округ	6690,0	109594	108522	105691	103019	Сєров	-	37
59	Сисертський міський округ	2087,7	60960	60245	62095	62753	Сисерть	-	38
60	Сосьвинський міський округ	4813,0	18412	16346	13889	13545	Сосьва	-	24
61	Староуткинський міський округ	612,0	3324	3072	3150	3081	Староуткинськ	-	4
62	Сухолозький міський округ	1682,4	50308	49005	48404	47375	Сухий Лог	-	26
63	Тавдинський міський округ	6539,4	50278	42306	39042	37623	Тавда	-	44
64	Талицький міський округ	4447,8	55675	47309	43634	42195	Талиця	-	95
65	Тугулимський міський округ	3332,0	25455	22581	19958	19078	Тугулим	-	52
66	Туринський міський округ	7474,2	32540	28274	25751	24835	Туринськ	-	63
67	Уральський міський округ	10,0	2311	2444	2431	2424	Уральський	-	1
68	Шалинський міський округ	4852,2	22695	20762	19716	19258	Шаля	-	38

Найбільші населені пункти

Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:

№	Населений пункт	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2018)	Населення, осіб (2021)
1	Єкатеринбург	1293537	1349772	1468833	1544376
2	Нижній Тагіл	390498	361811	353950	338966
3	Каменськ-Уральський	186153	174689	168997	164192
4	Первоуральськ	132277	124528	123655	114450
5	Сєров	99804	99373	97366	94211
6	Новоуральськ	95414	85522	81202	78479
7	Верхня Пишма	58016	59749	70160	71335
8	Ревда	62667	61875	62687	60200
9	Березовський	46744	51651	57892	59698
10	Асбест	76328	68893	64091	57317
11	Краснотур'їнськ	64878	59633	57008	55875
12	Полевський	66761	64220	61853	55182
13	Лісний	53195	50363	49056	48261
14	Верхня Салда	51195	46221	42166	41034
15	Качканар	44664	41426	38996	37307
16	Красноуфімськ	43595	39765	38395	37301
17	Ірбіт	43318	38357	37280	37009
18	Реж	39881	38215	37152	36585
19	Алапаєвськ	44263	38192	37526	36189
20	Тавда	40686	35421	33356	32749
21	Сухий Лог	36407	34554	33689	32748
22	Богданович	32856	30670	29241	30142
23	Артемовський	34980	33160	30778	28943
24	Зарічний	27914	26820	27595	28112
25	Кушва	35555	30167	28060	27306
26	Комишлов	28914	26870	26444	27117
27	Карпинськ	31216	29113	26571	25879
28	Сєвероуральськ	34673	29263	26288	24428
29	Середньоуральськ	19555	20449	23353	23344
30	Нев'янськ	26644	24567	23200	22061
31	Красноуральськ	28961	24980	22996	21507
32	Сисерть	22152	20465	21097	20634
33	Араміль	15076	14224	15321	19013
34	Кіровград	23197	21035	19277	18698
35	Нижня Тура	24247	22006	19883	18392
36	Туринськ	19313	17925	17233	16561
37	Нижня Салда	18067	17619	17373	16505
38	Дегтярськ	15869	15522	16001	15497
39	Рефтінський	17968	16496	16020	15164
40	Талиця	18860	16225	15941	14808
41	Івдель	19324	17775	15888	14306
42	Білоярський	12645	12615	11875	13293
43	Буланаш	13274	12504	-	11989
44	Арті	13790	12881	12997	11657
45	Нова Ляля	14584	12734	11879	10684
46	Верхній Тагіл	12571	11843	10962	10113
47	Троїцький	11266	10467	-	10045

Див. також

• Уральська Республіка

Джерела

• Офіційний сервер Уряду Свердловської області [ 2 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Законодавчі збори Свердловської області [ 28 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
• Адміністрація Єкатеринбурга [ 26 березня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
• Карти Свердловської області для приймачів GPS [ 17 вересня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
• (рос.)

Ханти-Мансійський автономний округ — Югра	Ханти-Мансійський автономний округ — Югра
Пермський край		Тюменська область
Башкортостан	Челябінська область   Курганська область