www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рослинність Росли нність лат vegetatio ōnis f сукупність рослинних угруповань фітоценозів Землі або її окремих регіонів

Рослинність

Росли́нність (лат. vegetatio, ōnis f) — сукупність рослинних угруповань (фітоценозів) Землі або її окремих регіонів.

Вторинний березовий ліс
Плаваюча прикріплена і вільноплаваюча водна рослинність
Рослинність річкової заплави

Рослинність вивчає наука біологічного циклу — геоботаніка (фітоценологія). Закономірності поширення рослинних угруповань вивчають також географія рослин (фітогеографія) і біогеографія, деякі особливості функціонування рослинних угруповань — біогеоценологія та екологія рослин. Історичні зміни рослинності вивчає палеоботаніка.

Від рослинності відрізняють флору, яка являє собою сукупність систематичних одиниць рослин (видів, родів, родин і т. п.) на певній території (акваторії).

Класифікація рослинності

Класифікацію рослинності будують на еколого-морфологічних, фітоценологічних, біогеографічних, історичних та інших принципах.

За життєвими формами рослинність поділяють в основному на деревну, чагарникову і трав'янисту рослинність. Дерева і чагарники складають основу деревно-чагарникової або лісової рослинності. Трав'яниста рослинність характерна для степів, лук, боліт і водойм.

Під впливом окремих екологічних чинників формується специфічна рослинність, яка може нести як зональні, так і азональні риси. В залежності від умов зволоження місць зростання розрізняють ксерофітну, мезофітну, гігрофітну і гідрофітну рослинність. На кам'янистих відслоненнях та щебенистих ґрунтах формується комплексна петрофітна рослинність, на пісках — псамофітна рослинність, в засолених місцях — галофітна рослинність.

За походженням розрізняють природну та антропогенну рослинність. Природну рослинність поділяють на первинну (корінну) та вторинну (похідну). Вторинна природна рослинність формується на місці корінної в результаті природних катастроф (виверження вулканів, землетруси, пожежі, зсуви, повені та ін.), а також певної діяльності людини (вирубка лісів, пожежі, меліорація, надмірний випас худоби та ін.). Антропогенна рослинність виникає в результаті цілеспрямованої господарської діяльності: 1) сільськогосподарська і сегетальна (поля, сади, городи); 2) штучнолісова (лісонасадження на місці рубок, лісопарки, захисні лісонасадження); 3) селітебна (зелені насадження населених пунктів) та ін. На місці порушених природних ландшафтів може формуватись синантропна і рудеральна антропогенна рослинність.

За ландшафтно-географічним принципом рослинність традиційно поділяють на:

У межах кожної природної зони азональна та екстразональна рослинність має свої специфічні риси, наприклад, байрачні діброви, приморські луки та солончакові болота в Степовій зоні України. Рослинність інтразональних ландшафтів (долин річок, морських узбережь, солончаків, останців та ін.), як правило, має комплексний характер і включає кілька мікроугруповань з різних типів рослинності.

Сучасна природна рослинність сформувалась в результаті історичної взаємодії кліматичних, геолого-геоморфологічних, ґрунтових та біологічних чинників і складає основу класифікації біомів Землі — угруповань живих організмів у межах великих фізико-географічних регіонів. На рівнинних територіях вони закономірно змінюються від екватора до полюсів, утворюючи широтний ряд з основних типів біомів:

Широтним фізико-географічним поясам і зонам на рівнинах у горах відповідають висотні пояси з відповідними біомами і типами рослинності.

Рослинність у межах кожного типу біомів поділяється на більш дрібні геоботанічні класифікаційні одиниці: типи рослинності — класи формацій — групи формацій — формації — групи асоціацій — асоціації.

Рослинність України

Загальний огляд

У межах України представлена рослинність з чотирьох типів біомів: бореальні хвойні ліси, широколистяні ліси, степи, субтропічні ліси і чагарники.

Бореальні хвойні ліси не утворюють на території України самостійної природної зони і зустрічаються разом із широколистяними лісами в зоні змішаних лісів та у горах. На південний захід від останньої широколистяні ліси утворюють самостійну природну зону, таким чином стаючи там зональним типом рослинності.

До зонального типу рослинності можна віднести також степову рослинність, яка утворює самостійну природну зону — Степ. Лучні степи — підтип степової рослинності — разом із широколистяними лісами утворюють лісостепову природну зону. У Степу і Лісостепу широколистяні ліси зростають переважно у долинах річок (заплавні ліси) і по балках (байрачні ліси); на піщаних річкових терасах зустрічаються соснові ліси. У межах степової зони виділяють три зональні підтипи рослинності: різнотравно-типчаково-ковиловий, типчаково-ковиловий і полиново-злаковий степи.

Субтропічні ліси і чагарники утворюють окремий висотний (гірський) пояс рослинності на Південному узбережжі Криму.

Лучна рослинність на території України представлена суходільними і заплавними луками, які мають переважно вторинне походження. Суходільні луки в лісових природних зонах зустрічаються як серед рівнинних так і ерозійних (балки) ландшафтів, у степовій і лісостеповій зонах — тільки по балках (на місці зведених байрачних лісів). У заплавах річок у залежності від рельєфу та умов зволоження формуються сухі, справжні і заболочені заплавні луки з відповідними ґрунтами і рослинністю. Як окремі підтипи галофітної рослинності можна виділити також надзаплавні луки, подові луки і приморські солонцюваті луки.

У залежності від водно-мінерального живлення болота поділяють на верхові (оліготорофні), перехідні (мезотрофні) і низинні (евтрофні). Основу болотної рослинності складають угруповання гігрофітних трав'янистих рослин, мохів та чагарничків. Верхові болота поширені в зоні змішаних лісів на понижених рівнинних ділянках і вкриті переважно сфагновими мохами та чагарничками; у них відбувається процес активного торфоутворення. Низинні болота формуються переважно на перезволожених ділянках річкових долин і вкриті болотною трав'янистою рослинністю, тому їх ще називають трав'яними болотами. Болотна рослинність часто розвивається на мілководдях озер, у тому числі приморських, а також слабопроточних ділянках річок, особливо в пониззях і гирлах . У посушливих умовах Південної України на заболочених ділянках водойм розвивається солонцювато-солончаково-болотна рослинність.

Рослинність кам'янистих відслонень у всіх природних зонах є інтразональною і формується в місцях виходу кристалічних порід на денну поверхню. За своїм характером ця рослинність є комплексною. До її складу входять невеликі за площею мікроугруповання з лишайників, нижчих і вищих рослин різних життєвих форм та екоморф, переважно петрофітів, ксерофітів і сукулентів.

Солончакова рослинність поширена переважно в степовій зоні й розвивається на солончаках і солонцювато-солончакових ґрунтах. Основу солончакових рослинних угруповань складають галофіти, ксерофіти і сукуленти. Значні площі цей тип рослинності займає в приморській смузі, у тому числі на піщано-ракушнякових косах і островах.

Водну рослинність можна розділити на два типи: 1) прісноводна рослинність; 2) приморська літоральна рослинність. Основу прісноводної рослинності складають три групи життєвих форм водних рослин, які утворюють відповідні підтипи рослинності: 1) плаваюча (з плаваючими листками) прикріплена (до дна або іншого субстрату); 2) вільноплаваюча; 3) занурена. Приморська літоральна рослинність розвивається в прибережній мілководній смузі морів, складається переважно із прикріплених до ґрунту бурих, червоних і зелених водоростей та морських вищих рослин.

Геоботанічне районування

Завданням геоботанічного районування країни є виділення геоботанічних територіальних одиниць різного рангу (областей — провінцій — підпровінцій — смуг — округів — районів) та встановлення їх меж.

Геоботанічні області виділяються за переважаючими плакорними зональними типами рослинності; гірські геоботанічні області виділяють за своєрідним поєднанням рослинних поясів. Провінції виділяють за складом плакорних формацій, підпровінції — за складом субдомінантних видів плакорних формацій, смуги — за підзональними відмінностями (в степовій зоні), округи — за певним співвідношенням формацій, райони — за просторовим поєднанням асоціацій та груп асоціацій.

Схема геоботанічного районування України:

Галерея

Див. також

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rosli nnist lat vegetatio ōnis f sukupnist roslinnih ugrupovan fitocenoziv Zemli abo yiyi okremih regioniv Riznotravno tipchakovo kovilovij step Vodna roslinnist formaciya latattya bilogo Girski lisi i polonini Temnohvojno shirokolistyanij lis Vtorinnij berezovij lis Prirodnij sosnovij bir Bajrachna dibrova Luchnij step Chagarnikovij step formaciya karagani kushovoyi Zaplavna luka Roslinnist kam yanistih vidslonen Solonchak Ostriv Dzharilgach Dniprovski plavni Plavayucha prikriplena i vilnoplavayucha vodna roslinnist Roslinnist richkovoyi zaplavi Roslinnist vivchaye nauka biologichnogo ciklu geobotanika fitocenologiya Zakonomirnosti poshirennya roslinnih ugrupovan vivchayut takozh geografiya roslin fitogeografiya i biogeografiya deyaki osoblivosti funkcionuvannya roslinnih ugrupovan biogeocenologiya ta ekologiya roslin Istorichni zmini roslinnosti vivchaye paleobotanika Vid roslinnosti vidriznyayut floru yaka yavlyaye soboyu sukupnist sistematichnih odinic roslin vidiv rodiv rodin i t p na pevnij teritoriyi akvatoriyi Zmist 1 Klasifikaciya roslinnosti 2 Roslinnist Ukrayini 2 1 Zagalnij oglyad 2 2 Geobotanichne rajonuvannya 3 Galereya 4 Div takozh 5 Dzherela 6 PosilannyaKlasifikaciya roslinnosti RedaguvatiKlasifikaciyu roslinnosti buduyut na ekologo morfologichnih fitocenologichnih biogeografichnih istorichnih ta inshih principah Za zhittyevimi formami roslinnist podilyayut v osnovnomu na derevnu chagarnikovu i trav yanistu roslinnist Dereva i chagarniki skladayut osnovu derevno chagarnikovoyi abo lisovoyi roslinnosti Trav yanista roslinnist harakterna dlya stepiv luk bolit i vodojm Pid vplivom okremih ekologichnih chinnikiv formuyetsya specifichna roslinnist yaka mozhe nesti yak zonalni tak i azonalni risi V zalezhnosti vid umov zvolozhennya misc zrostannya rozriznyayut kserofitnu mezofitnu gigrofitnu i gidrofitnu roslinnist Na kam yanistih vidslonennyah ta shebenistih gruntah formuyetsya kompleksna petrofitna roslinnist na piskah psamofitna roslinnist v zasolenih miscyah galofitna roslinnist Za pohodzhennyam rozriznyayut prirodnu ta antropogennu roslinnist Prirodnu roslinnist podilyayut na pervinnu korinnu ta vtorinnu pohidnu Vtorinna prirodna roslinnist formuyetsya na misci korinnoyi v rezultati prirodnih katastrof viverzhennya vulkaniv zemletrusi pozhezhi zsuvi poveni ta in a takozh pevnoyi diyalnosti lyudini virubka lisiv pozhezhi melioraciya nadmirnij vipas hudobi ta in Antropogenna roslinnist vinikaye v rezultati cilespryamovanoyi gospodarskoyi diyalnosti 1 silskogospodarska i segetalna polya sadi gorodi 2 shtuchnolisova lisonasadzhennya na misci rubok lisoparki zahisni lisonasadzhennya 3 selitebna zeleni nasadzhennya naselenih punktiv ta in Na misci porushenih prirodnih landshaftiv mozhe formuvatis sinantropna i ruderalna antropogenna roslinnist Za landshaftno geografichnim principom roslinnist tradicijno podilyayut na zonalnu roslinnist yaka utvoryuye okremu prirodnu fiziko geografichnu zonu shirokolistyanolisova stepova ekstrazonalnu zonalna roslinnist poshirena za mezhami svoyeyi prirodnoyi zoni shirokolistyani lisi v Stepovij zoni azonalnu abo intrazonalnu roslinnist yaka ne utvoryuye okremoyi prirodnoyi zoni i zustrichayetsya u kilkoh zonah luchna bolotna vodna naskelna ta in U mezhah kozhnoyi prirodnoyi zoni azonalna ta ekstrazonalna roslinnist maye svoyi specifichni risi napriklad bajrachni dibrovi primorski luki ta solonchakovi bolota v Stepovij zoni Ukrayini Roslinnist intrazonalnih landshaftiv dolin richok morskih uzberezh solonchakiv ostanciv ta in yak pravilo maye kompleksnij harakter i vklyuchaye kilka mikrougrupovan z riznih tipiv roslinnosti Suchasna prirodna roslinnist sformuvalas v rezultati istorichnoyi vzayemodiyi klimatichnih geologo geomorfologichnih gruntovih ta biologichnih chinnikiv i skladaye osnovu klasifikaciyi biomiv Zemli ugrupovan zhivih organizmiv u mezhah velikih fiziko geografichnih regioniv Na rivninnih teritoriyah voni zakonomirno zminyuyutsya vid ekvatora do polyusiv utvoryuyuchi shirotnij ryad z osnovnih tipiv biomiv vologi ekvatorialni i tropichni lisi tropichni sezonni lisi ridkolissya j kolyuchi chagarniki pusteli savanni subtropichni lisi i chagarniki stepi preriyi ta yih analogi v pivdennij pivkuli shirokolistyani lisi pomirnoyi zoni borealni hvojni lisi pomirnogo i subpolyarnogo poyasiv tundri ta yih analogi v pivdennij pivkuli Shirotnim fiziko geografichnim poyasam i zonam na rivninah u gorah vidpovidayut visotni poyasi z vidpovidnimi biomami i tipami roslinnosti Roslinnist u mezhah kozhnogo tipu biomiv podilyayetsya na bilsh dribni geobotanichni klasifikacijni odinici tipi roslinnosti klasi formacij grupi formacij formaciyi grupi asociacij asociaciyi Roslinnist Ukrayini RedaguvatiZagalnij oglyad Redaguvati U mezhah Ukrayini predstavlena roslinnist z chotiroh tipiv biomiv borealni hvojni lisi shirokolistyani lisi stepi subtropichni lisi i chagarniki Borealni hvojni lisi ne utvoryuyut na teritoriyi Ukrayini samostijnoyi prirodnoyi zoni i zustrichayutsya razom iz shirokolistyanimi lisami v zoni zmishanih lisiv ta u gorah Na pivdennij zahid vid ostannoyi shirokolistyani lisi utvoryuyut samostijnu prirodnu zonu takim chinom stayuchi tam zonalnim tipom roslinnosti Do zonalnogo tipu roslinnosti mozhna vidnesti takozh stepovu roslinnist yaka utvoryuye samostijnu prirodnu zonu Step Luchni stepi pidtip stepovoyi roslinnosti razom iz shirokolistyanimi lisami utvoryuyut lisostepovu prirodnu zonu U Stepu i Lisostepu shirokolistyani lisi zrostayut perevazhno u dolinah richok zaplavni lisi i po balkah bajrachni lisi na pishanih richkovih terasah zustrichayutsya sosnovi lisi U mezhah stepovoyi zoni vidilyayut tri zonalni pidtipi roslinnosti riznotravno tipchakovo kovilovij tipchakovo kovilovij i polinovo zlakovij stepi Subtropichni lisi i chagarniki utvoryuyut okremij visotnij girskij poyas roslinnosti na Pivdennomu uzberezhzhi Krimu Luchna roslinnist na teritoriyi Ukrayini predstavlena suhodilnimi i zaplavnimi lukami yaki mayut perevazhno vtorinne pohodzhennya Suhodilni luki v lisovih prirodnih zonah zustrichayutsya yak sered rivninnih tak i erozijnih balki landshaftiv u stepovij i lisostepovij zonah tilki po balkah na misci zvedenih bajrachnih lisiv U zaplavah richok u zalezhnosti vid relyefu ta umov zvolozhennya formuyutsya suhi spravzhni i zabolocheni zaplavni luki z vidpovidnimi gruntami i roslinnistyu Yak okremi pidtipi galofitnoyi roslinnosti mozhna vidiliti takozh nadzaplavni luki podovi luki i primorski soloncyuvati luki U zalezhnosti vid vodno mineralnogo zhivlennya bolota podilyayut na verhovi oligotorofni perehidni mezotrofni i nizinni evtrofni Osnovu bolotnoyi roslinnosti skladayut ugrupovannya gigrofitnih trav yanistih roslin mohiv ta chagarnichkiv Verhovi bolota poshireni v zoni zmishanih lisiv na ponizhenih rivninnih dilyankah i vkriti perevazhno sfagnovimi mohami ta chagarnichkami u nih vidbuvayetsya proces aktivnogo torfoutvorennya Nizinni bolota formuyutsya perevazhno na perezvolozhenih dilyankah richkovih dolin i vkriti bolotnoyu trav yanistoyu roslinnistyu tomu yih she nazivayut trav yanimi bolotami Bolotna roslinnist chasto rozvivayetsya na milkovoddyah ozer u tomu chisli primorskih a takozh slaboprotochnih dilyankah richok osoblivo v ponizzyah i girlah U posushlivih umovah Pivdennoyi Ukrayini na zabolochenih dilyankah vodojm rozvivayetsya soloncyuvato solonchakovo bolotna roslinnist Roslinnist kam yanistih vidslonen u vsih prirodnih zonah ye intrazonalnoyu i formuyetsya v miscyah vihodu kristalichnih porid na dennu poverhnyu Za svoyim harakterom cya roslinnist ye kompleksnoyu Do yiyi skladu vhodyat neveliki za plosheyu mikrougrupovannya z lishajnikiv nizhchih i vishih roslin riznih zhittyevih form ta ekomorf perevazhno petrofitiv kserofitiv i sukulentiv Solonchakova roslinnist poshirena perevazhno v stepovij zoni j rozvivayetsya na solonchakah i soloncyuvato solonchakovih gruntah Osnovu solonchakovih roslinnih ugrupovan skladayut galofiti kserofiti i sukulenti Znachni ploshi cej tip roslinnosti zajmaye v primorskij smuzi u tomu chisli na pishano rakushnyakovih kosah i ostrovah Vodnu roslinnist mozhna rozdiliti na dva tipi 1 prisnovodna roslinnist 2 primorska litoralna roslinnist Osnovu prisnovodnoyi roslinnosti skladayut tri grupi zhittyevih form vodnih roslin yaki utvoryuyut vidpovidni pidtipi roslinnosti 1 plavayucha z plavayuchimi listkami prikriplena do dna abo inshogo substratu 2 vilnoplavayucha 3 zanurena Primorska litoralna roslinnist rozvivayetsya v priberezhnij milkovodnij smuzi moriv skladayetsya perevazhno iz prikriplenih do gruntu burih chervonih i zelenih vodorostej ta morskih vishih roslin Geobotanichne rajonuvannya Redaguvati Zavdannyam geobotanichnogo rajonuvannya krayini ye vidilennya geobotanichnih teritorialnih odinic riznogo rangu oblastej provincij pidprovincij smug okrugiv rajoniv ta vstanovlennya yih mezh Geobotanichni oblasti vidilyayutsya za perevazhayuchimi plakornimi zonalnimi tipami roslinnosti girski geobotanichni oblasti vidilyayut za svoyeridnim poyednannyam roslinnih poyasiv Provinciyi vidilyayut za skladom plakornih formacij pidprovinciyi za skladom subdominantnih vidiv plakornih formacij smugi za pidzonalnimi vidminnostyami v stepovij zoni okrugi za pevnim spivvidnoshennyam formacij rajoni za prostorovim poyednannyam asociacij ta grup asociacij Shema geobotanichnogo rajonuvannya Ukrayini Yevropejska shirokolistyanolisova oblast Centralnoyevropejska provinciya Shidnokarpatska girska pidprovinciya Baltijska pidprovinciya Shidnoyevropejska provinciya Zahidnoukrayinska pidprovinciya Podilsko Bessarabska pidprovinciya Poliska pidprovinciya Serednorosijska pidprovinciya Yevropejsko Sibirska lisostepova oblast Shidnoyevropejska provinciya Podilsko Serednopridniprovska pidprovinciya Livoberezhno Pridniprovska pidprovinciya Serednoruska lisostepova pidprovinciya Yevropejska Aziatska stepova oblast Prichornomorska pontichna stepova provinciya Priazovsko Chornomorska pidprovinciya Serednodonska pidprovinciya Seredzemnomorska lisova oblast Evksinska provinciya Girskokrimska pidprovinciya Galereya Redaguvati Hvojnij lis Karpati Sosnovi lisonasadzhennya Priruslova dibrova Pristinnij lis Formaciya berezi dniprovskoyi Chornovilshanik Stepova balka Ternovnik Tipchakovo kovilovij step Polinovo zlakovij step Psamofitnij step Petrofitnij step Suha zaplavna luka Zabolochena zaplavna luka Primorska galofitna luka Girska luka polonina Kompleksna roslinnist kam yanistih vidslonen Naskelna tatarskoklenova dibrova Ostanec z petrofitnim stepom Mikrougrupovannya petrofitiv i sukulentiv Rogozove boloto Stepovij pod Zaplavne zabolochene ozero Arhipelag Bilayi Dnipro Primorska galofitna roslinnistDiv takozh RedaguvatiFitocenoz Ekologichni faktori Zhittyevi formi roslin Biom Fiziko geografichne rajonuvannya UkrayiniDzherela RedaguvatiBiologicheskij enciklopedicheskij slovar Gl red M S Gilyarov M Sov encikl 1986 832 s Biologichnij slovnik Za red I G Pidoplichka K M Sitnika R V Chagovcya K Gol red URE 1974 552 s Valter G Obshaya geobotanika M Mir 1988 264 s Voronov A G Drozdov N N Myalo E G Biogeografiya mira uch posobie M Vyssh shkola 1985 272 s Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Gl red A F Treshnikov M Sov encikl 1988 432 s Dedyu I I Ekologicheskij enciklopedicheskij slovar Kishinev Gl red MSE 1990 408 s ISBN 5 88550 006 1 Marinich O M Shishenko P G Fizichna geografiya Ukrayini pidruchnik K T vo Znannya 2006 511 s ISBN 966 620 248 4 Priroda Ukrainskoj SSR Rastitelnyj mir Andrienko T L Blyum O B Vasser V P i dr K Nauk dumka 1985 240 s Slovar botanicheskih terminov Pod obsh red I A Dudki K Nauk dumka 1984 308 s Rabotnov T A Fitocenologiya uch posobie M Izd vo MGU 1978 384 s Shelyag Sosonko Yu R Osychnyuk V V Andrienko T L Geografiya rastitelnogo pokrova Ukrainy K Nauk dumka 1980 288 s ROSLINNIST Farmacevtichna enciklopediyaPosilannya Redaguvati angl Global Land Use Database Center for Sustainability and the Global Environment SAGE geodani globalnogo ohoplennya vid Universitetu Viskonsin Medisona angl University of Wisconsin Madison otrimani v rezultati kombinuvannya danih distancijnogo zonduvannya Zemli pro potencijnu prirodnu roslinnist orni ta pasovishni ugiddya osnovni tipi silskogospodarskih kultur pridatnist zemel dlya kultivaciyi z danimi pro narodonaselennya angl Land Cover Datasets Global Observation of Forest Cover and Land Dynamics Project detalnij perelik suchasnih dostupnih naboriv geodanih pro nazemnij pokriv angl Last of the Wild v 2 Center for International Earth Science Information Network CIESIN baza danih vplivu lyudini na ekosistemi suhodolu za dopomogoyu kompleksnih indeksiv rozrahovanih na pidstavi informaciyi zibranoyi blizko 2000 roku Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Roslinnist amp oldid 30901860